Постанова

від 03.10.2024 по справі 600/7056/23-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/7056/23-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало П.І.

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

03 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Надольна М.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Хоменчук К.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2023 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області від 28.09.2023 за № 194 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 12 місяців.

21.11.2023 позивачем подано нову редакцію позовної заяви, відповідно до якої заявлені такі позовні вимоги:

- визнати протиправними та незаконними дії КДКА Вінницької області щодо грубого порушення пункту 47 Регламенту кваліфікаційної-дисциплінарної комісії регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 16.02.2023 за № 77, щодо порядку самовідводу членами КДКА Вінницької області;

- визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Чернівецької області від 28.09.2023 за № 194 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на здійснення адвокатської діяльності строком на 12 місяців.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Позивач в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача (кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області) в судовому засіданні заперечив щодо доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач (кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Чернівецької області) в судове засідання не з`явився, належного представника не направив, разом з тим, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Крім того, від представника кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Чернівецької області, надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, належного представника не направила, разом з тим, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Крім того, від ОСОБА_2 , надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є адвокатом та отримав право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 від 19.04.2017.

01.11.2022 на адресу КДКА Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_2 на дії адвоката Скрицького Р.Л. (вх. № 265 від 01.11.2022).

Крім того, 23.01.2023 та 06.02.2023 ОСОБА_2 подала доповнення до цієї скарги (вх. № 13 від 23.01.2023 та № 26 від 06.02.2023).

Скарга зводилася до неналежного виконання адвокатом своїх професійних обов`язків щодо надання скаржниці правової допомоги у справі про оформлення земельної ділянки в м. Погребище Вінницької області. Скаржниця зазначила, що звернулася до адвоката ОСОБА_1 з вказаного питання ще у червні 2021 року. Адвокат запевнив, що все необхідне зробить та назвав вартість своїх послуг. Скаржниця дала перший внесок, а в подальшому на прохання адвоката щомісяця передавала йому гроші. Загалом за період з червня 2021 року до квітня 2022 року ОСОБА_1 взяв у неї 30 тис. грн. При цьому ніяких угод вони не підписували і чеків про отримання коштів адвокат не видавав. Влітку 2022 року скаржниця пішла в Погребищенський районний суд Вінницької області, де розглядалась її справа, та дізналася, що адвокат ОСОБА_1. не з`являється на судові засідання. Скаржниця почала телефонувати до адвоката, щоб з`ясувати чому так відбувається, а він сказав, що суд може відбутися і без нього. Згодом на її вимогу адвокат видав квитанцію про отримання коштів за правову допомогу, але тільки на сум 15 тис. грн, сказавши, що більше грошей від скаржниці він не брав. А коли скаржниця захотіла дізнатися щодо її справи в суді, то адвокат сказав, що їм немає про що говорити і що всі гроші він вже відробив. Оскільки ОСОБА_1 став нею ігнорувати та не відповідав на телефонні дзвінки, скаржниця зрозуміла, що її обманули, а тому вирішила звернутися до іншого адвоката. Вважає, що адвокат Скрицького Р.Л. є нечесним, безвідповідальним та непрофесійним, а тому просить КДКА притягнути його дисциплінарної відповідальності включно до позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Рішенням дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 06.02.2023 вирішено порушити дисциплінарну справу щодо адвоката Скрицького Р.Л. за скаргою ОСОБА_2 . Це рішення у встановлений законом порядок та строк не оскаржувалося.

22.02.2023 під час розгляду відповідної дисциплінарної справи окремими членами дисциплінарної палати КДКА Вінницької області (п`ятьма з дев`яти присутніх) заявлено самовідводи, які послідовно задоволені, що зумовило відсутність кворуму для подальшого розгляду дисциплінарної справи та виникнення правових підстав для її передачі на розгляд до КДКА іншого регіону.

Листом № 18655 від 13.03.2023 за підписом голови КДКА Вінницької області матеріали дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 скеровані Голові Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА) для вирішення питання про передачу справи до КДКА іншого регіону.

Листом № 417 від 21.03.2023 за підписом Голови ВКДКА матеріали вказаної дисциплінарної справи повернуто на розгляд КДКА Вінницької області з посиланням на відсутність підстав для передачі справи до іншого регіону внаслідок допущеного процедурного порушення під час вирішення самовідводів, заявлених членами дисциплінарної палати КДКА Вінницької області 22.02.2023. За змістом листа порушення полягало у тому, що член палати ОСОБА_3 не могла брати участь у засіданні палати дистанційно (з використанням гучного телефонного зв`язку) та вважається відсутньою на засіданні палати, оскільки згідно з пунктом 47 Регламенту КДКА регіону Головою палати чи його заступником не приймалося рішення (із занесенням до протоколу засідання) про проведення засідання у відповідному дистанційному режимі.

Відтак, після повернення з ВКДКА, дисциплінарна справа щодо ОСОБА_1 призначена дисциплінарною палатою КДКА у Вінницькій області до розгляду в засіданні від 17.05.2023.

Під час засідання, на яке з`явилися скаржниця ОСОБА_2 , її представник ОСОБА_4 та адвокат Скрицького Р.Л., чотири члени дисциплінарної палати послідовно заявили самовідвід від участі у розгляді справи, які було задоволено. Розгляд самовідводу ще одного члена палати став неможливим через відсутність кворуму для прийняття рішення (залишилось 4 з 9 членів палати, які мають право брати участь в засіданні та голосуванні, що є менше необхідної кількості членів). Також задоволення самовідводів унеможливило розгляд дисциплінарної справи через неправомочність складу дисциплінарної палати.

Листом № 138 від 19.05.2023 за підписом голови КДКА Вінницької області матеріали дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 скеровані Голові ВКДКА для вирішення питання про передачу справи до КДКА іншого регіону. При цьому у листі звернуто увагу на те, що від скаржниці ОСОБА_2 надійшла заява з проханням направити справу на розгляд до КДКА Черкаської області, де вона на даний час проживає.

Листом № 858 від 07.06.2023 за підписом Голови ВКДКА матеріали вищезазначеної дисциплінарної справи скеровано КДКА Чернівецької області для розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Дисциплінарною палатою КДКА Чернівецької області розгляд дисциплінарної справи призначено на 15.09.2023 та 28.09.2023.

На засідання палати позивач не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Рішенням КДКА Чернівецької області № 194 від 28.09.2023, прийнятим у відкритому засіданні, за наслідками розгляду дисциплінарної скарги ОСОБА_2 вирішено притягнути адвоката Скрицького Р.Л. до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 12 місяців.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що дисциплінарна палата встановила, серед іншого, що із семи судових засідань, призначених у цивільній справі № 143/88/22 за позовом ОСОБА_2 , що перебувала на розгляді у Погребищенському районному суді Вінницької області з січня 2022 року, адвокат ОСОБА_1., як представник позивачки, був присутній лише на двох - 10.06.2022 та 29.09.2022. При цьому дисциплінарна плата врахувала, що позиція адвоката про зміну формату надання правової допомоги, а саме без участі адвоката в судових засіданнях, не була узгоджена із скаржницею, як клієнтом, суперечила її волевиявленню та була ініціативою самого адвоката, тоді як його неприбуття в судові засідання в значній мірі нівелювало права скаржниці, як позивачки у справі.

Крім того, дисциплінарна палата встановила, що адвокат ОСОБА_1. не укладав зі скаржницею письмового договору про надання правової допомоги, а під час розгляду дисциплінарної справи надав КДКА непідписані клієнтом примірники різних договорів з начебто помилками в номері та даті укладення, які викликають обґрунтовані сумніви щодо їх достовірності (комісії спочатку надано договір № 3 від 08.08.2021, а у подальшому, замість попереднього, - договір № 3 від 08.06.2021). При цьому твердження адвоката про описку в написанні місяця підписання договору із ОСОБА_5 від 03.08.2021 за № 3 (червень замість серпня) дисциплінарна палат розцінила як намагання адвоката ОСОБА_1 таким чином уникнути відповідальності за укладення договору під час дії дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк три місяці згідно з рішенням дисциплінарної палати КДК Вінницької області від 26.07.2021, оскільки такі дії адвоката є свідченням невиконання ним рішення органу адвокатського самоврядування.

Також дисциплінарна палата з`ясувала, що для підтвердження представництва інтересів ОСОБА_2 у цивільній справі № 143/88/22 адвокат ОСОБА_1. надав суду ордер серії ВН № 166202 від 25.01.2022 на бланку типової форми ордера, який виготовлений друкарським способом, хоча з 01.01.2022 був зобов`язаний (і мав можливість) згенерувати ордер через особистий кабінет адвоката на офіційному веб-сайті НААУ, що вимагається рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019. Водночас ОСОБА_1 завідомо неправдиво повідомив суд про те, що вказаний ордер виданий на підставі договору з ОСОБА_2 про надання правничої допомоги № 1 від 22.01.2022, якого не укладав (доказів укладення такого договору не надано).

Окрім цього, дисциплінарна палата встановила, що під час розгляду справи № 143/88/22 адвокат ОСОБА_1. також надав суду згенерований онлайн ордер серії АВ № 1032464 від 18.03.2022, вказавши в ордері, що повноваження на надання ОСОБА_2 правової допомоги викладені у договорі від 08.08.2021 за № 8, однак договір за таким номером від вказаної дати адвокат дисциплінарній палаті не надав та на нього не посилається. Відтак дисциплінарна палата вирішила, що оскільки в жодному з двох наданих суду ордерів, а саме АВ № 1032464 від 18.03.2022 та ВН № 166202 від 25.01.2022, адвокат ОСОБА_1. не посилається на договір № 3 від 08.08.2021, в якому зазначений обсяг його повноважень при наданні правової допомоги ОСОБА_2 , звідси випливає, що адвокат представляв інтереси клієнта в суді без укладення договору про надання правової допомоги, що законодавством не допускається.

Також дисциплінарна палата звернула увагу й на інші істотні розбіжності у наданих адвокатом поясненнях та документах, зокрема на те, що згідно з п. 2.1.3 договору № 3 від 08.08.2021 адвокат зобов`язується представляти інтереси ОСОБА_2 в Окружному адміністративному суді м. Вінниці та інших органах під час вирішення правового спору (але не в Погребищенському районному суді Вінницької області). Водночас пунктом 7.1 цього договору встановлений строк його дії до ухвалення рішення у справі вже Погребищенським районним судом Вінницької області.

У рішенні № 194 від 28.09.2023 наведені й інші виявлені порушення, допущенні адвокатом Скрицьким Р.Л. у зв`язку з наданням правової допомоги ОСОБА_2 .

Отже, проаналізувавши пояснення сторін дисциплінарного провадження, матеріали дисциплінарної справи та встановлені факти, дисциплінарна палата КДКА Чернівецької області дійшла висновку, що в діях адвоката Скрицького Р.Л. наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 2, 3, 5, 7 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що дає підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Водночас при обранні виду дисциплінарного стягнення враховано, що адвокат не виконав вимоги з підвищення професійного рівня за 2020-2021 рр., раніше неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, не критично ставиться до своїх неправомірних діянь, які мають систематичний характер, тощо.

Позивач з вищезазначеним рішенням КДКА Чернівецької області не погоджується, вважає його протиправним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з наступного.

Щодо порушення порядку самовідводів членами дисциплінарної палати КДКА Вінницької області. Питання про самовідведення окремих членів цієї палати від розгляду дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 розглядалося двічі, а саме на засіданнях від 22.02.2023 та від 17.05.2023.

В обох випадках внаслідок задоволення заявлених самовідводів розгляд дисциплінарної справи став неможливий через відсутність кворуму для прийняття палатою будь-яких рішень.

Відповідно до пп. 2.3.17 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04-05.07.2014 № 78 (зі змінами та доповненнями), Голова ВКДКА скеровує: заяву (скаргу) про дисциплінарний проступок адвоката до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу (самовідводу) більшості членів дисциплінарної палати КДКА, що має розглядати скаргу; матеріали кваліфікаційної справи до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу члена (членів) кваліфікаційної палати КДКА та за відсутності кворуму.

Таким чином, задоволення членами дисциплінарної палати КДКА регіону відводів (самовідводів), що має наслідком неможливість подальшого розгляду дисциплінарної справи, є підставою для направлення Головою КДКА відповідної справи на розгляд КДКА іншого регіону.

Поряд з цим, як вбачається з листа № 417 від 21.03.2023 за підписом Голови ВКДКА, матеріали дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 були повернуті на розгляд КДКА Вінницької області без передачі справи до КДК іншого регіону, оскільки член палати ОСОБА_3 брала участь у засіданні дистанційно (із використанням гучного телефонного зв`язку) та заявила про самовідвід, який було задоволено, за відсутності у протоколі засідання відображення факту прийняття Головою палати чи його заступником рішення про проведення дистанційного засідання дисциплінарної палати, що не відповідає вимогам п. 47 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями) та пп. 7.1.1 п. 7.1 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону у новій редакції, що затверджена рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 № 268.

Водночас у листі Голови ВКДКА № 417 від 21.03.2023 міститься помилкове посилання на недотримання вимог пункту 47 Регламенту КДКА регіону (а не пункту 47 вищезазначеного Положення), і таку ж помилку допущено позивачем, який у позовній заяві наголошує на порушенні КДКА Вінницької області неіснуючого пункту 47 Регламенту КДКА регіону.

При вирішенні цієї справи суд не аналізує правомірність дій дисциплінарної палати КДКА Вінницької області під час проведення засідання від 22.02.2023, оскільки цьому питанню вже надано оцінку компетентним суб`єктом - Головою ВКДКА, який реалізуючи свої повноваження дійшов висновку про недотримання процедури проведення засідання палати у дистанційному режимі та з цих підстав відмовив у скеруванні дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 на розгляд КДКА іншого регіону.

Відтак суд першої інстанції погодився з твердженнями відповідача про те, що хоча відповідне порушення мало місце, воно було усунуте у правовий спосіб, а тому не вплинуло на права та законні інтереси позивача.

Крім того, суд першої інстанції врахував, що передання дисциплінарної справи щодо позивача на розгляд КДКА іншого регіону стало наслідком задоволення самовідводів членів дисциплінарної палати КДКА Вінницької області саме на засіданні від 17.05.2023. При цьому жодних обґрунтованих доводів щодо незаконності дій відповідача в цій частині позивачем не наведено і позивач обмежився загальними посиланнями на порушення порядку заявлення та задоволення членами комісії самовідводів.

Судом першої інстанції встановлено, що на засіданні дисциплінарної палати КДКА у Вінницькій області від 17.05.2023, під час якого, зокрема, був присутній позивач, п`ять членів палати з дев`яти заявили самовідвід від участі у розгляді справи щодо адвоката Скрицького Р.Л. Чотири самовідводи були послідовно задоволені, а розгляд ще одного не відбувся через відсутність кворуму для прийняття рішення.

Водночас внаслідок задоволення самовідводів розгляд дисциплінарної справи став неможливим через неправомочність складу дисциплінарної палати.

Відтак листом № 858 від 07.06.2023 за підписом Голови ВКДКА матеріали дисциплінарної справи скеровано на розгляд до КДКА Чернівецької області.

Позивач з вказаними рішеннями та діями Голови ВКДКА був обізнаний, оскільки отримав копію відповідного листа, проте у встановлений законом порядок та строк їх не оскаржив, з чого суд робить висновок, що позивач погодився з правомірністю передачі дисциплінарної справи до КДКА іншого регіону.

Суд першої інстанції відхилив твердження позивача про те, що дисциплінарна справа була передана за заявою скаржниці ОСОБА_2 , оскільки, як зазначалося вище, підставою для цього стало задоволення самовідводів більшості членів дисциплінарної палати КДКА Вінницької області та як наслідок відсутність кворуму.

При цьому визначення КДКА для подальшого розгляду дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 здійснювалося Головою ВКДКА, яким вирішено передати справу на розгляд КДКА Чернівецької області. У свою чергу дана обставина свідчить про те, що заява ОСОБА_2 від 17.05.2023 не була врахована, оскільки у ній скаржниця просила передати справу до КДКА Черкаської області.

Позивач також вважає, що строк повноважень діючих складів КДКА Вінницької та Чернівецької областей закінчився, а отже, дисциплінарні палати цих комісій не могли розглядати дисциплінарну справу щодо нього.

Вказані доводи спростовуються витребуваними судом доказами, а саме протоколом звітно-виборної конференції адвокатів Вінницької області від 08.09.2017, рішенням РАУ № 87 від 05-06.09.2022, протоколами звітно-виборної конференції адвокатів Чернівецької області № 1 від 27.10.2017 та № 2 від 30.11.2018, а також рішенням РАУ № 91 від 05-06.09.2022 № 91, якими підтверджуються повноваження нині діючих складів дисциплінарних палат КДКА Вінницької та Чернівецької області та згідно із якими органи адвокатського самоврядування цих областей продовжують виконувати свої повноваження, виходячи із принципу інституційного континуїтету, до початку вступу на посади новообраних членів органів адвокатського самоврядування після скасування чи припинення воєнного стану (до першого засідання у такому органів після скасування чи припинення дії воєнного стану).

Таким чином, посилання позивача на допущення процедурних порушень під час розгляду дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 в ході судового розгляду справи не підтвердилися та повністю спростовуються наявними у справі доказами.

Також з матеріалів дисциплінарної справи видно, що сторонам дисциплінарного провадження були створені необхідні умови для реалізації їхніх законних прав, зокрема права на ознайомлення з матеріалами справи, надання пояснень, подання клопотань (заяв), участь у засіданнях дисциплінарної палати, і що сторони дисциплінарного провадження, у тому числі позивач, мали можливість реалізувати та фактично реалізовували такі права.

Будь-яких істотних порушень процедурного характеру, які б окремо або у своїй сукупності впливали на законність притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності судом не встановлено.

З приводу інших доводів позивача, які стосуються правомірності оскаржуваного рішення КДКА Чернівецької області № 194 від 28.09.2023, суд першої інстанції зазначив, що позивач вважає проявом упередженості та дискримінації формулювання, яке міститься в абз. 4 стор. 1 вищезазначеного рішення відповідача 2 наступного змісту: "…на що останній відповів, що все буде добре, ви знаєте хто його батько".

Перевіряючи вказані твердження судом встановлено, що у відповідній частині рішення КДКА відображено короткий зміст доповнення до скарги ОСОБА_2 від 23.01.2023, у якому скаржниця дійсно пояснила, що в 2021 році вона звернулася до адвокат Скрицького Р.Л. за правовою допомогою, щоб встановити межі земельної ділянки, на що останній відповів їй, що все буде добре, ви знаєте хто мій батько.

Тобто, у зазначеній частині рішення КДКА міститься опис пояснень скаржниці ОСОБА_2 , а не власна позиція дисциплінарної палати, як помилково вважає позивач.

Крім того, суд першої інстанції погодився з висновками дисциплінарної палати в частині невідвідування адвокатом судових засідань в процесі розгляду справи за № 143/88/22, яка перебувала в провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області за позовом ОСОБА_2 до Погребищенської міської ради Вінницької області про визнання дій незаконними.

Вказаний факт підтверджується матеріалами відповідної цивільної справи, які були витребувані судом та оглянуті в судовому засіданні.

При цьому суд першої інстанції критично оцінює посилання позивача на нібито неправомірну поведінку головуючого судді та секретаря судового засідання у зазначеній справі, оскільки доводи позивача в цій мають виключно суб`єктивний характер та не доводяться жодними належними й допустимими доказами.

Також безпідставними є твердження позивача про те, що цивільна справа за № 143/88/22 вважається справою незначної складності, а тому могла бути розглянута судом у письмовому провадженні. Суд зауважує, що відповідно до ухвали Погребищенського районного суду Вінницької області від 02.02.2022 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, що спростовує посилання позивача на малозначність справи. Крім того, позивачу було відомо про призначені у справі судові засідання, що підтверджується матеріалами цивільної справи.

Щодо порушень під час оформлення ордеру на надання правової допомоги ОСОБА_2 , то висновки КДКА в цій частині є обґрунтованими та відповідають дійсності.

Незважаючи на заперечення позивача, матеріалами дисциплінарної справи повністю доводиться, що до підписаної та поданої 25.01.2022 в суд позовної заяви від імені ОСОБА_2 , адвокат ОСОБА_1. долучив (додаток № 1) ордер серії ВН № 166202 від 25.01.2022 (його оригінал міститься у матеріал цивільної справи № 143/88/22), який був виготовлений друкарським способом на бланку типової форми ордера, а не згенерований через особистий кабінет адвоката на офіційному веб-сайті НААУ, як цього вимагає рішення РАУ № 41 від 12.04.2019.

При цьому у графі ордера "виданий на підставі договору про надання правової допомоги №___ від

---

20___р." позивач вказав реквізити договору № 1 від 22.01.2022, який з клієнтом ОСОБА_2 не укладався.

Крім того, під час розгляду справи № 143/88/22 позивач надав суду згенерований онлайн ордер серії АВ № 1032464 від 18.03.2022, в якому зазначив, що ордер виданий на підставі договору про надання правової допомоги № 8 від 08.08.2021. Водночас, як встановила дисциплінарна палата, ордер з таким номером і датою також не укладався і в процесі дисциплінарного провадження адвокат такого договору не надав і не посилався на нього у своїх поясненнях.

Відповідно, правильним є висновок дисциплінарної палати про те, що оскільки в жодному з двох наданих суду ордерів (ВН № 166202 від 25.01.2022 та АВ № 1032464 від 18.03.2022) адвокат не посилається на той договір, який, як стверджує сам адвокат, ним дійсно укладався з клієнтом ОСОБА_2 і в якому визначається обсяг його повноважень при наданні правової допомоги, то із цього слідує, що адвокат представляв інтереси клієнта в суді без укладення договору про надання правової допомоги.

При цьому суд першої інстанції відхилив твердження позивача про те, що ордер ВН № 166202 оформлявся для подання від імені ОСОБА_2 адміністративного позову до Вінницького окружного адміністративного суду у 2021 році, адже у вказаному ордері позивач власноруч у відповідній графі зазначив, що ордер виданий для надання правової допомоги клієнту у Погребищенському районному суді Вінницької області.

Щодо самого договору про надання професійної правничої допомоги, то суд враховує, що під час розгляду дисциплінарної справи адвокат ОСОБА_1. на вимогу КДКА спочатку (заявою від 16.02.2023) надав дисциплінарній палаті копію договору № 3 від 08.08.2021. У договорі зазначено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в установах, організаціях, органах місцевого самоврядування, судових інстанціях України за позовом ОСОБА_2 до Погребищенської міської ради Вінницької області про визнання незаконними дій відносно добросовісного набувача земельної ділянки органом місцевого самоврядування (пункт 1.1). Згідно з пункту 2.1.3 цього договору адвокат зобов`язується представляти інтереси ОСОБА_2 в Окружному адміністративному суді м. Вінниці та інших органах під час вирішення правового спору, водночас пунктом 7.1 цього договору встановлений строк його дії до ухвалення рішення у справі Погребищенським районним судом Вінницької області.

Водночас у подальшому, а саме заявою від 19.05.2023, позивач надав КДКА копію іншого договору (його титульної сторінки), але вже за № 3 від 08.06.2023. При цьому позивач пояснив, що у попереднь наданому договорі була допущена описка на аркуші першому та зазначено невірний місяць його укладення - замість правильного "червень" помилково вказано "серпень".

Втім, як слушно зауважила дисциплінарна комісія, розбіжності між наданими примірника договору полягають не лише у місяці, але й даті укладення. Також на копії договору, що був поданий у КДКА 19.05.2023 стоїть дата "08 червня 2023 року", тобто має місце невідповідність із попереднім договором й у частині року укладення. А в ордері серії АВ № 1032464 від 18.03.2022 взагалі міститься посилання на третій договір за № 8 від 08.08.2021.

Отже, враховуючи заперечення скаржниці ОСОБА_2 щодо підписання нею будь-яких письмових договорів із адвокатом Скрицьким Р.Л. та відсутність в адвоката оригіналу відповідного договору, беручи до уваги очевидні розбіжності у наданих адвокатах копіях договорів як за змістом, так і за реквізитами, що викликає обґрунтовані сумніви щодо їх достовірності, суд погоджується з висновком дисциплінарної палати про те, що адвокат ОСОБА_1. представляв в суді інтереси скаржниці ОСОБА_2 без укладення договору про надання правової допомоги, як того вимагає ч. 1 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", і що його дії в процесі розгляду дисциплінарної справи щодо надання КДКА договору із нібито виправленою опискою були обумовлені нічим іншим, як намаганням уникнути відповідальності за укладення договору під час дії дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк три місяці, яке було накладене на адвоката Скрицького Р.Л. за рішенням дисциплінарної палати КДК Вінницької області від 26.07.2021.

Водночас суд першої інстанції критично оцінює твердження позивача про те, що він позбавлений можливості надати оригінал підписаного із ОСОБА_2 договору, оскільки його насильно забрав з робочого столу разом з іншими документами син скаржниці - ОСОБА_4 . Суд першої інстанції врахував, що на підтвердження своїх доводів в цій частині позивач не надав жодних належних й допустимих доказів, хоча чинним законодавством передбачені форми реагування на такі неправомірні дії щодо адвоката, наприклад, звернення в правоохоронні органи або органи адвокатського самоврядування щодо перешкоджання адвокатській діяльності.

В оскаржуваному рішенні дисциплінарної палати КДКА у провину адвокату Скрицькому Р.Л. також поставлено не складання акту виконаних робіт за результатами надання клієнту ОСОБА_2 професійної правничої допомоги в межах справи № 143/88/23.

Позивач визнає відсутність вказаних документів, однак зазначає, що він не мав обов`язку щодо їх оформлення, оскільки ОСОБА_2 звернулася до іншого адвоката і тим самим в односторонньому порядку припинила укладений з нею договір.

Разом з тим, суд першої інстанції з відповідними доводами позивача не погоджується та звертає увагу на той факт, що за матеріалами справи № 143/88/23 адвокат Гончарук Р.О. вступив у справу як представник ОСОБА_2 лише 16.11.2022, подавши до суду заяву про відкладення розгляду справи з метою підготовки до судового засідання. Водночас до свого клопотання адвокат долучив ордер серії АВ № 1053292 від 16.11.2022, виданий на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 04.11.2022.

З наведеного висновується, що ОСОБА_2 доручила здійснення представництва її інтересів у суді іншому адвокату лише 04.11.2022, тобто вже після подання дисциплінарної скарги на адвоката Скрицького Р.Л., яка була подана нею на адресу КДКА Вінницької області 01.11.2022 (вх. № 265).

При цьому позивач не надав доказів того, що ОСОБА_2 письмово повідомила його про відмову від договору про надання правової допомоги та припинення взаємних зобов`язань за договором, як це передбачено пунктом 7.2 договору, який надавався дисциплінарній палаті самим позивачем і на укладенні якого позивач наполягає.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вважає безпідставними твердження позивача про відсутність у нього обов`язку щодо складання акту про обсяг наданої адвокатом допомоги та її вартість у зв`язку з наданням правничої допомоги ОСОБА_2 .

Отже, перевіривши оскаржуване рішення КДКА Чернівецької області № 194 від 28.09.2023 на предмет його відповідності критеріям, передбаченим приписами ч. 2 ст. 2 КАС України, суд доходить висновку, що при вирішенні питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за скаргою ОСОБА_2 відповідач 2 не діяв свавільно чи явно необґрунтовано, а натомість врахував усі наявні у дисциплінарній справі докази та встановлені під час дисциплінарного провадження обставини і прийняв правомірне, обґрунтоване та вмотивоване рішення про наявність підстав для накладення на позивача дисциплінарного стягнення за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 2, 3, 5, 7 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Водночас обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Таким чином, оцінивши ключові доводи сторін та дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов переконання, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 належить відмовити повністю.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, з урахуванням вимог ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів надає оцінку правомірності висновкам висвітленим в рішенні суду першої інстанції та загальному висновку, лише в частині порушення порядку самовідводів членами дисциплінарної палати КДКА Вінницької області та заяви ОСОБА_2 , яка діяла в статусі скаржника, про направлення матеріалів дисциплінарної справи до КДКА Черкаської області. Інших доводів, в межах ч.1 ст.308 КАС України з урахуванням обмежень передбачених ч.5 ст.308 КАС України, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до ст.3 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Як передбачено ч.1 ст.4 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно з ч.1, 2 ст.21 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний:

1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги;

3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

4) підвищувати свій професійний рівень;

5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;

6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.

Адвокату забороняється:

1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;

2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;

4) відмовлятися від надання правничої допомоги, крім випадків, установлених законом.

Стаття 12.1 Правил адвокатської етики зобов`язує адвоката бути добропорядним та чесно і гідно виконувати свої професійні обов`язки.

Статтею 33 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з ст.34 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Як передбачено п.2 ч.1 ст.35 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.

Відповідно до ч.1 ст.36 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Згідно з ст.37 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Як визначено ст.38 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частиною 1 ст.39 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Таким чином, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вирішує питання щодо порушення або відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Таке рішення КДКА приймається за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки.

Згідно з ч.1 ст.41 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення ураховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

В свою чергу, згідно з ч.1 ст.42 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Щодо доводів апелянта в частині порушення порядку самовідводів членами дисциплінарної палати КДКА Вінницької області, колегія суддів зазначає, що згідно з ч.6, 7 ст.50 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат.

Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 №268 із змінами та доповненнями затверджено Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, який визначає порядок роботи кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (далі по тексту - «КДКА») в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі з реалізації повноважень, наданих Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - «Закон»), а також процедуру розгляду питань, віднесених до її компетенції Законом, іншими актами, що регулюють діяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій. Регламент визначає: права, обов`язки, встановлює повноваження та порядок припинення повноважень Голови КДКА, заступників голови КДКА - голів кваліфікаційної та дисциплінарної палат КДКА, їх заступників, секретаря КДКА, секретарів палат та членів КДКА; регулює порядок вирішення питань процедурної діяльності КДКА, що віднесені до її компетенції, організації проведення засідань КДКА, порядок прийняття рішень КДКА. У Регламенті визначені процедура підготовки, розгляду та прийняття КДКА рішень з питань, що належать до її повноважень, та інші процедурні питання діяльності КДКА (далі - Регламент).

Відповідно до підпунктів 7.1.1-7.1.2 пункту 7.1 глави 7 розділу 1 Регламенту засідання КДКА (Палати) проводиться гласно і відкрито, із загальним обговоренням питань порядку денного. В окремих випадках, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці або іншої захищеної законом конфіденційної інформації чи з інших причин, визнаних поважними, КДКА (Палата) проводить закрите засідання. Рішення про проведення закритого засідання КДКА (Палати) приймається простою більшістю голосів її членів, які беруть участь у засіданні. Представники масової інформації допускаються на засідання за правилами пункту 6.1.5. цього Регламенту.

Засідання дисциплінарної палати КДКА регіону може проводитися дистанційно: онлайн (в режимі реального часу при підключенні до Інтернету) за допомогою програм, відеоконференцзв`язку та інших засобів комунікації. Рішення про проведення дистанційного засідання дисциплінарної палати КДКА регіону приймається Головою дисциплінарної палати КДКА регіону, а у разі його відсутності - Заступником голови дисциплінарної палати КДКА регіону.

У разі проведення дистанційного засідання дисциплінарної палати КДКА регіону, членам дисциплінарної палати КДКА регіону категорично забороняється здійснювати аудіо- чи відеофіксацію «нарадчої кімнати». Дії щодо здійснення аудіо- чи відеофіксації «нарадчої кімнати» та/або розголошення таємниці «нарадчої кімнати» є дисциплінарним проступком, а саме грубим одноразовим порушенням правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, та є підставою для позбавлення члена дисциплінарної палати КДКА регіону права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно із пунктами 7.5-7.6 глави 7 розділу 1 Регламенту до початку розгляду заяви (скарги) особа, яка її подала чи відносно якої розглядається справа, має право заявити відвід члену КДКА з мотивів обґрунтованих сумнівів у його неупередженості або зацікавленості у результатах розгляду. Відвід може бути заявлений будь-якому члену КДКА (Палати), який входить до її складу, незалежно від його участі у засіданні. Повний склад КДКА (Палати) доводиться до відома учасників засідання. З тих самих підстав член КДКА може заявити собі самовідвід. Відвід (самовідвід) вирішується іншими членами КДКА (Палати), присутніми на засіданні, без участі члена КДКА, якому був заявлений відвід (самовідвід), відкритим голосуванням більшістю голосів членів КДКА (Палати), які беруть участь у засіданні. У разі рівності голосів член КДКА вважається відведеним (самовідведеним). Рішення про відвід (самовідвід) кількох членів КДКА приймається відносно кожного окремо.

Засідання КДКА (Палати) протоколюється секретарем КДКА (Палати). Протоколи засідань КДКА (Палати) підписуються Головою КДКА (Палати) або членом КДКА (Палати), який був обраний головуючим на засіданні у відповідності до п.6.2.1. або п. 6.2.2. цього Регламенту та секретарем КДКА (Палати) або іншим членом КДКА (Палати), обраним відповідно до п. 5.7. Регламенту. У протоколі засідання КДКА зазначається: місце, дата, час початку і закінчення засідання; дані про головуючого та секретаря; дані про присутніх та відсутніх членів КДКА (Палати), а також про членів, що беруть участь в режимі відео-конференції, Skype-конференції, інтернет-телефонії (Viber) тощо; виклад змісту розглядуваних питань, виступів учасників засідання, прийнятого рішення.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів з матеріалів дисциплінарної справи, а саме протоколу від 17.05.2023 на засіданні були присутні 8 членів дисциплінарної палати, при чому В протоколі вказано, що ОСОБА_6 - хворіє, а ОСОБА_3 - вийшла з зали засідання лише після оголошення, що питання її самовідводу буде розглядатись за її відсутності.

Також, згідно з протоколом від 22.02.2023 на засіданні дисциплінарної комісії були відсутні ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . В свою чергу, член палати ОСОБА_3 заявила про самовідвід з використанням телефонного зв`язку.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дана обставина не може бути беззаперечною підставою порушення процедури розгляду скарги та подальшого прийняття рішення КДКА Вінницької області, оскільки як вірно вказав суд першої інстанції, згідно з листом № 417 від 21.03.2023 за підписом Голови ВКДКА, матеріали дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 були повернуті на розгляд КДКА Вінницької області без передачі справи до КДК іншого регіону, оскільки член палати ОСОБА_3 брала участь у засіданні дистанційно (із використанням гучного телефонного зв`язку) та заявила про самовідвід, який було задоволено, за відсутності у протоколі засідання відображення факту прийняття Головою палати чи його заступником рішення про проведення дистанційного засідання дисциплінарної палати, що не відповідає вимогам п. 47 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями) та пп. 7.1.1 п. 7.1 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону у новій редакції, що затверджена рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 № 268.

Водночас у листі Голови ВКДКА № 417 від 21.03.2023 міститься помилкове посилання на недотримання вимог пункту 47 Регламенту КДКА регіону (а не пункту 47 вищезазначеного Положення), і таку ж помилку допущено позивачем, який у позовній заяві наголошує на порушенні КДКА Вінницької області неіснуючого пункту 47 Регламенту КДКА регіону.

При вирішенні цієї справи суд не повинен аналізувати правомірність дій дисциплінарної палати КДКА Вінницької області під час проведення засідання від 22.02.2023, оскільки цьому питанню вже надано оцінку компетентним суб`єктом - Головою ВКДКА, який реалізуючи свої повноваження дійшов висновку про недотримання процедури проведення засідання палати у дистанційному режимі та з цих підстав відмовив у скеруванні дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 на розгляд КДКА іншого регіону.

Відтак, хоча відповідне порушення мало місце, воно було усунуте у правовий спосіб, а тому не вплинуло на права та законні інтереси позивача.

За сукупністю вказаних обставин та враховуючи норми законодавства колегія суддів зазначає, що оскільки відповідно до п. 7.5 Регламенту КДКА регіону до початку розгляду заяви (скарги) особа, яка її подала чи відносно якої розглядається справа, має право заявити відвід члену КДКА з мотивів обґрунтованих сумнівів у його неупередженості або зацікавленості у результатах розгляду. Відвід може бути заявлений будь-якому члену КДКА (палати), який входить до її складу, незалежно від його участі у засіданні. Повний склад КДКА (палати) доводиться до відома учасників засідання. З тих самих підстав член КДКА може заявити собі самовідвід. Відвід (самовідвід) вирішується іншими членами КДКА (палати), присутніми на засіданні, без участі члена КДКА, якому був заявлений відвід (самовідвід), відкритим голосуванням більшістю голосів членів КДКА (палати), які беруть участь у засіданні. У разі рівності голосів член КДКА вважається відведеним (самовідведеним). Рішення про відвід (самовідвід) кількох членів КДКА приймається відносно кожного окремо.

Матеріалами справи підтверджується, що на засіданні дисциплінарної палати КДКА у Вінницькій області від 17.05.2023, під час якого, зокрема, був присутній позивач, п`ять членів палати з дев`яти заявили самовідвід від участі у розгляді справи щодо адвоката Скрицького Р.Л. Чотири самовідводи були послідовно задоволені, а розгляд ще одного не відбувся через відсутність кворуму для прийняття рішення.

При цьому мотиви таких самовідводів були запротокольовані в відповідному протоколі.

Водночас внаслідок задоволення самовідводів розгляд дисциплінарної справи став неможливим через неправомочність складу дисциплінарної палати.

Відтак листом № 858 від 07.06.2023 за підписом Голови ВКДКА матеріали дисциплінарної справи скеровано на розгляд до КДКА Чернівецької області.

Позивач з вказаними рішеннями та діями Голови ВКДКА був обізнаний, оскільки отримав копію відповідного листа, проте у встановлений законом порядок та строк їх не оскаржив. А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач фактично погодився з правомірністю передачі дисциплінарної справи до КДКА іншого регіону.

Отже, доводи апелянта в цій частині є безпідставними та жодним чином не вказують на упередженість членів ДП КДКА Вінницької області в частині розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката Скрицького Р.Л. та/або порушення порядку проведення засідання ДП КДКА Вінницької області.

Щодо питання заяви ОСОБА_2 , яка діяла в статусі скаржника, про направлення матеріалів дисциплінарної справи до КДКА Черкаської області, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката Скрицького Р.Л. за скаргою ОСОБА_2 , 17.05.2023 Никитюк О.Ю. в інтересах ОСОБА_2 , подав до голови КДКА Вінницької області клопотання про перенаправлення справи до КДКА Черкаської області та зазначив підстави такого клопотання.

В подальшому, листом № 858 від 07.06.2023 за підписом Голови ВКДКА матеріали дисциплінарної справи скеровано на розгляд до КДКА Чернівецької області.

В свою чергу, доводи апелянта про рекомендацію головою ДП КДКА Вінницької області скаржнику, саме ОСОБА_2 щодо написання заяви до ВКДКА про направлення матеріалів дисциплінарної справи до КДКА Черкаської області, не знаходять свого підтвердження, оскільки даний довід не підтверджується матеріалами справи та самим позивачем (ч.1 ст.77 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу). Крім того, як вбачається з заяви ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 , вона подана до голови КДКА Вінницької області, а не до ВКДКА.

Також, важливим фактом в даному питанні є те, що визначення КДКА для подальшого розгляду дисциплінарної справи щодо адвоката Скрицького Р.Л. здійснювалося Головою ВКДКА, яким вирішено передати справу на розгляд КДКА Чернівецької області. Дана обставина свідчить про те, що заява ОСОБА_4 від 17.05.2023 не була врахована, оскільки у ній заявник просив передати справу до КДКА Черкаської області, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Крім того, суд першої інстанції також слушно зауважив, що позивач з рішеннями та діями Голови ВКДКА був обізнаний, оскільки отримав копію відповідного листа, проте у встановлений законом порядок та строк їх не оскаржив, з чого суд робить висновок, що позивач погодився з правомірністю передачі дисциплінарної справи до КДКА іншого регіону.

Таким чином, ВКДКА, КДКА Вінницької області забезпечили дотримання Регламентів, вимог законодавства та здійснили розгляд скарги в межах наданих їх повноважень (в межах доводів апеляційної скарги).

З урахуванням вказаного, колегія суддів дійшла висновку про правомірність висновків суду першої інстанції в цій частині та відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 в межах зазначених доводів.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити щодо відсутності у КДКА повноважень на розгляд скарги (у зв`язку із закінченням строків обрання керівників органів адвокатського самоврядування).

21.09.2020 Радою адвокатів України було прийнято Рішення № 69 «Про затвердження роз`яснення щодо інституціонального континуїтету Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування», яким роз`яснено, що задля недопущення інституційного дисконтинуїтету в адвокатурі, доцільнішим та обґрунтованим є застосування принципу інституційного континуїтету Національної асоціації адвокатів України та відповідних організаційних форм адвокатського самоврядування.

З огляду на викладене, члени органів адвокатського самоврядування здійснюють свої обов`язки (функції), визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до початку вступу на посади (до першого засідання) новообраних членів органів адвокатського самоврядування.

Окрім того, згідно з приписами ч.ч.1, 3 ст.57 вказаного Закону рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Рішення Ради адвокатів України № 69 від 21.09.2020 є чинним, а тому в силу вимог ст.57 зазначеного Закону підлягає до виконання відповідачем.

Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених норм, з урахуванням аналогії Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з питань неприпустимості припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану, а також продовження строку повноважень під час дії воєнного стану до вступу на посаду іншої особи, обраної після припинення або скасування воєнного стану, з метою забезпечення безперервності діяльності органів адвокатського самоврядування, задля недопущення інституційного дисконстинуїтету в адвокатурі, доцільним та обґрунтованим є застосування принципу інституційного континуїтету Національної асоціації адвокатів України та відповідних організаційних форм адвокатського самоврядування (члени органів адвокатського самоврядування, у разі закінчення строку обрання, продовжують виконувати свої повноваження до першого засідання новообраних членів органів адвокатського самоврядування після скасування чи припинення воєнного стану).

А тому, суд першої інстанції вірно зазначив, що протоколом звітно-виборної конференції адвокатів Вінницької області від 08.09.2017, рішенням РАУ № 87 від 05-06.09.2022, протоколами звітно-виборної конференції адвокатів Чернівецької області № 1 від 27.10.2017 та № 2 від 30.11.2018, а також рішенням РАУ № 91 від 05-06.09.2022 № 91, якими підтверджуються повноваження нині діючих складів дисциплінарних палат КДКА Вінницької та Чернівецької області та згідно із якими органи адвокатського самоврядування цих областей продовжують виконувати свої повноваження, виходячи із принципу інституційного континуїтету, до початку вступу на посади новообраних членів органів адвокатського самоврядування після скасування чи припинення воєнного стану (до першого засідання у такому органів після скасування чи припинення дії воєнного стану).

Також, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме КДКА та ВКДКА, і суд не вправі зобов`язувати ці органи приймати те чи інше рішення (постанова від 20.06.2019 у справі №641/463/16-а).

Правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення. Правову оцінку рішенню дисциплінарної палати регіональної КДКА суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності (Постанова Верховного Суду від 14.12.2020 у справі №821/1030/17).

У справах про оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності суд не втручається в дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень таких комісій і має надавати правову оцінку вказаному рішенню виключно в контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності, а визначення «грубості» дисциплінарного проступку і обрання суворості дисциплінарного стягнення також належить до дискреційних повноважень вказаних комісій ( п.51, п.54, п.91 Постанови Верховного Суду від 26.01.2023 у справі №420/5597/19).

Колегія суддів враховує також, висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 04.02.2020 у справі №П/9901/871/18, відповідно до яких Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

На підставі вказаного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення та як наслідок відмови у задоволенні адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо відмови у задоволені позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 жовтня 2024 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.