Постанова

від 08.10.2024 по справі 160/1570/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 160/1570/22

адміністративне провадження № К/990/18044/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Рибачука А.І.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничодобувна компанія"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року (суддя Златін C.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2023 року (колегія у складі суддів Баранник Н.П., Малиш Н.І., Щербака А.А.)

у справі №160/1570/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничодобувна компанія"

до Державної екологічної інспекції України

про визнання протиправними та скасування окремих пунктів припису.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська гірничодобувна компанія" (далі - ТОВ "Українська гірничодобувна компанія", позивач) звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція України; відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати пункти 1, 3, 4, 7, 8 припису відповідача від 08.10.2021 № 4.3/006 про зобов`язання:

- у строк до 08.10.2021 реалізувати діяльність з проведення робіт із засипки ділянок зони зрушення земної поверхні і утворення воронок від підземного впливу гірничих робіт шахти ім. Артема (рекультиваційних робіт) та експлуатацію дробально-збагачувального комплексу привести у відповідність до екологічних умов планової діяльності, встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020 №20/01-20198194345/2 в частині визнання планової діяльності допустимою за результатами здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля (пункт 1);

- у строк до 30.11.2021 забезпечити виконання екологічних умов провадження планової діяльності, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020 №20/01-20198194345/2, а саме: забезпечити розробку алгоритму/порядку моніторингу швидкості та направленості вітру при проведенні вибухових робіт в кар`єрі "Північний" (пункт 3);

- у строк до 31.12.2021 забезпечити виконання заходів із запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження впливу планової діяльності на довкілля, встановлених екологічними умовами висновку з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020 року №20/01-20198194345/2, а саме: виконати висадку зелених насаджень згідно з розроблено плану висадження зелених насаджень (пункт 4);

- у строк до 30.12.2021 забезпечити подання документів для взяття на державний облік об`єкта, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря (пункт 7);

- у строк до 31.12.2021 водопостачання здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: укласти договір на водопостачання; забезпечити розробку індивідуальних балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції (пункт 8).

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.10.2021 відповідач склав акт за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ "Українська гірничодобувна компанія" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

3. 08.10.2021 відповідач виніс припис № 4.3/006, який вручив позивачу. У приписі міститься вісім пунктів, з яких позивач оскаржує лише пункти 1, 3, 4, 7, 8.

4. У пункті 1 припису відповідач зобов`язує позивача у строк до 08.10.2021 реалізувати діяльність по проведенню робіт із засипки ділянок зони зрушення земної поверхні і утворення воронок від підземного впливу гірничих робіт шахти ім. Артема (рекультиваційних робіт) та експлуатацію дробально-збагачувального комплексу привести у відповідність до екологічних умов планової діяльності, встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020 № 20/01-20198194345/2 в частині визнання планової діяльності допустимою за результатами здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля.

5. У пункті 3 припису відповідач зобов`язує позивача у строк до 30.11.2021 забезпечити виконання екологічних умов провадження планової діяльності, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020 № 20/01-20198194345/2, а саме: забезпечити розробку алгоритму/порядку моніторингу швидкості та направленості вітру при проведенні вибухових робіт в кар`єрі «Північний».

6. У пункті 4 припису відповідач зобов`язує позивача у строк до 31.12.2021 забезпечити виконання заходів із запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження впливу планової діяльності на довкілля, встановлених екологічними умовами висновку з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020 №20/01-20198194345/2, а саме: виконати висадку зелених насаджень згідно розроблено плану висадження зелених насаджень.

7. У пункті 7 припису відповідач зобов`язує позивача у строк до 30.12.2021 забезпечити подання документів для взяття на державний облік об`єкта, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря.

8. У пункті 8 припису відповідач зобов`язує позивача у строк до 31.12.2021 водопостачання здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: укласти договір на водопостачання; забезпечити розробку індивідуальних балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції.

9. Позивач у письмових запереченнях висловив свою згоду з висновками, викладеними у пунктах 6, 7, 8, 9, 10 акта перевірки від 05.10.2021 та зобов`язався усунути порушення.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. В обґрунтування позову позивач навів такі доводи:

- в оскаржуваних пунктах припису невірно вказано номер висновку з оцінки впливу на довкілля;

- у позивача відсутній та позивач не здійснює експлуатацію дробильно-збагачувального комплексу, а також не проводить роботи з засипки ділянок зони зрушення земної поверхні і утворення воронок від підземного впливу гірничих робіт шахти ім. Артема, тому й потреба у здійсненні додаткової оцінки впливу на довкілля відсутня, що кореспондується з висновком з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020 № 21/01-20198194345/1;

- рішенням Виконкому Криворізької міської ради від 16.12.2020 № 704, яке було чинне на момент проведення позапланового заходу, погоджено позивачу проведення масових вибухів у спеціально відведений день та час згідно з затвердженим графіком, про який повідомляється Державна авіаційна служба України; проведення вибухів в інший день або час не є можливим; на підприємстві позивача розроблено алгоритм моніторингу швидкості та направленості вітру при проведені вибухових робіт в кар`єрі «Північний» та проведення інструментально-лабораторних вимірів викидів забруднюючих речових у атмосферне повітря на межі санітарно-захисної смуги по направленості вітру до та після масового вибуху спеціалізованою акредитованою лабораторією; перевищення викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря не зафіксовано;

- позивач вжив всіх від нього залежних заходів стосовно виконання вимог пункту 4 припису, однак відповідач необґрунтовано відмовив у продовженні строків для усунення виявлених порушень;

- також відповідач необґрунтовано відмовив у продовженні строку для виконання пункту 7 припису;

- у позивача відсутні підстави для укладення договору на водопостачання, оскільки позивач не має об`єктів, за якими можливо надавати послуги з централізованого водопостачання; послуги з водопостачання та водовідведення на господарсько-побутові потреби надаються на умовах договору оренди приміщення з ТОВ «Автолюкс», вода для пилопридушення разом із послугами спеціалізованої техніки - пиловозрошувальних автомобілів надається згідно з договорами з ТОВ «Вайт» та ТОВ «Рудомайн», про що відповідача повідомлено листом.

11. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову з таких підстав:

- згідно з висновком з оцінки впливу на довкілля на позивача покладено обов`язок із здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля в частині здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля для функціонування дробильно-збагачувального комплексу та проведення робіт із засипки ділянок зони зрушення земної поверхні і утворення воронок від підземного впливу гірничих робіт шахти ім. Артема; позивач не оскаржив даний висновок, а тому він є обов`язковим до виконання;

- згідно з висновком з оцінки впливу на довкілля на позивача покладено обов`язок проводити вибухові роботи на кар`єрі «Північний» при мінімальній швидкості вітру та направленості його від населених пунктів; при здійсненні вибухових робіт позивачем вищевказана умова висновку не виконувалась; на момент перевірки у позивача був відсутній алгоритм/порядок моніторингу швидкості та направленості вітру при проведенні вибухових робіт в кар`єрі «Північний»;

- позивач на виконання вимог висновку з оцінки впливу на довкілля розробив план висадження зелених насаджень для зменшення негативного впливу на прилеглі житлові забудови до кар`єру «Північний» та подав його на затвердження до уповноваженого органу із зазначенням термінів та кількості зелених насаджень; термін виконання плану 2021-2022 рік; однак протягом 2021 року позивач не висадив зелених насаджень;

- чинним законодавством не передбачено випадків продовження (перенесення) строків виконання приписів;

- позивач не забезпечив у встановлений строк подання документів для взяття на державний облік об`єкта, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров`я людей та стан атмосферного повітря; позивач уклав договір з суб`єктом господарювання стосовно постановки на державний облік лише 19.11.2021;

- необхідність погодження термінів усунення порушень вимог законодавства, які містяться у приписі, не визначено як обов`язкову процедуру в розумінні Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

- позивач не розробив індивідуальні балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції;

- позивач у запереченнях до акта перевірки погодився із порушеннями, які вказані у пунктах 7 та 8 припису та зобов`язався їх усунути у найкоротший строк.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 09.11.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2023, відмовив у задоволенні позову.

13. Суди дійшли висновку про те, що припис було винесено правомірно, відсутні підстави для його скасування. Зокрема, у пункті 7 екологічних умов провадження планової діяльності висновку з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020 на позивача покладений певний обов`язок, тому позивач повинен його виконати.

Позивач не забезпечив виконання вимог пункту 7 екологічних умов провадження планової діяльності висновку з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020, а тому відповідач правомірно виніс пункт 1 припису.

Суд відхилив довод позивача про те, що останній не здійснює експлуатацію дробильно-збагачувального комплексу, а також не проводить роботи з засипки ділянок зони зрушення земної поверхні і утворення воронок від підземного впливу гірничих робіт шахти ім. Артема, тому й потреба у здійсненні додаткової оцінки впливу на довкілля відсутня, оскільки позивач не надав суду відповідних доказів; окрім того, висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання.

Стосовно пункту 3 припису Суд дійшов висновку, що у пункті 1 екологічних умов провадження планової діяльності висновку з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020 на позивача покладено обов`язок вибухові роботи проводити при мінімальній швидкості вітру та направленості його від населених пунктів. Позивач повідомив відповідача про те, що ним розроблено алгоритм моніторингу та направленості вітру при проведенні вибухових робіт в кар`єрі «Північний». Однак позивач не надав до позовної заяви алгоритм моніторингу та направленості вітру при проведенні вибухових робіт в кар`єрі «Північний».

За вказаних обставин позивач не виконав вимоги пункту 1 екологічних умов провадження планової діяльності висновку з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020, а тому відповідач правомірно виніс пункт 3 припису.

Стосовно пункту 4 припису відповідача Суд дійшов висновку, що у пункті 1 екологічних умов провадження планової діяльності висновку з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020 на позивача покладено обов`язок забезпечити озеленення і благоустрій прилеглої території.

Позивач розробив план висадження зелених насаджень із зазначенням термінів та кількості зелених насаджень, однак доказів виконання станом на час перевірки не надав. За вказаних обставин пункт 4 припису винесено відповідачем правомірно.

Стосовно пункту 7 припису відповідача Суд взяв до уваги, що на час перевірки позивач не подав документів для взяття на державний облік об`єкта, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря. Позивач уклав договір з ТОВ «Біом плюс» щодо постановки на державний облік об`єктів, які справляють або можуть справляти шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря лише 19.11.2021. За вказаних обставин пункт 7 припису є правомірним.

Щодо пункту 8 припису відповідача, то відповідно до ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані, зокрема, економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод. Економне використання води забезпечується через наявність відповідних балансових норм, які визначають потребу у водоспоживанні чи водовідведенні на кожну операцію виробництва. Для розроблення норм складається перелік технологічних установок згідно технологічного ланцюга підприємства, які використовують воду (апарати, обладнання тощо), також зазначаються напрямки використання води за кожним з них.

Суд взяв до уваги, що позивач у письмових запереченнях до акта перевірки від 05.10.2021 погодився із вказаним вище порушенням та зобов`язався його усунути. За вказаних обставин пункт 8 припису є правомірним.

Необхідність погодження з суб`єктом господарювання термінів усунення порушень вимог законодавства, які містяться у приписі, не є обов`язковим за Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Суд також встановив, що відповідач у оскаржуваному приписі припустився помилки в номері висновку з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020. Замість вірного номеру №21/01-20198194345/2 допущено описку: № 20/01-20198194345/2.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. ТОВ "Українська гірничодобувна компанія" у касаційній скарзі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове - про задоволення позову.

15. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без врахування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, викладеного у постанові від 12.02.2020 у справі №127/10136/17.

Спірні пункти припису є необґрунтованими та протиправними, порушують права та законні інтереси позивача. У висновку з оцінки впливу на довкілля покладеного обов`язок проведення додаткової оцінки впливу на довкілля у разі подальшого планування підприємством діяльності дробильно-збагачувального комплексу та проведення робіт із засипки ділянок зони зрушення земної поверхні і утворення воронок від підземного впливу гірничих робіт шахти ім. Артема. Проте, на час перевірки у структурі ТОВ "Українська гірничодобувна компанія" відсутні дробильно-збагачувальний комплекс та не провадяться відповідні роботи, тому відсутня необхідність проведення додаткової оцінки впливу на довкілля та немає порушення екологічних умов.

Виконавчий комітет Криворізької міської ради рішенням від 16.12.2020 № 704 погодив проведення масових вибухів у спеціально відведений день та час згідно із затвердженим графіком, про який повідомляється Державна авіаційна служба України; позивач розробив алгоритм моніторингу швидкості та направлення вітру при проведенні вибухових робіт в кар`єрі "Південний" та проведення спеціалізованою акредитованою лабораторією інструментально-лабораторних вимірів викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря на межі санітарно-захисної зони по направленню вітру до та після масового вибуху.

Щодо плану висадження зелених насаджень для зменшення негативного впливу на прилеглі житлові забудови, у оскаржуваному п. 4 припису встановлено строк виконання до 31.12.2021. Однак відповідач не врахував загальновідомий факт, що роботи з висадки зелених насаджень виконуються лише весною та восени (вересень-жовтень); позивач не мав фізичної можливості здійснити висадку зелених насаджень у кількості 50 одиниць на площі 1,25 га протягом жовтня 2021 року. Відповідач необґрунтовано відмовив у подовженні строків виконання спірного пункту припису.

Також Держекоінспекція України необґрунтовано відмовила у продовженні строку виконання п. 7 припису. Суди не врахували, що позивач фактично вчинив дії, направлені на взяття на державний облік об`єкта, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров`я людей та стан атмосферного повітря, уклав договір з ТОВ "Біом Плюс" від 19.11.2021 №129/11-21.

У ТОВ "Українська гірничодобувна компанія" відсутні підстави для укладення договору на водопостачання на виконання п. 8 спірного припису, оскільки у власності підприємства немає об`єктів, за якими можливо надавати послуги з централізованого водопостачання. Суди попередніх інстанції встановили, що позивач у письмових заперечення до акта перевірки від 05.10.2021 погодився із зазначеним порушенням та зобов`язувався його усунути, що не відповідає дійсності.

16. Ухвалою Верховного Суду від 07.06.2023 відкрито касаційне провадження з підстав неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й наведення ними підстав касаційного оскарження, передбачених у п. 1, 4 ч. 4 ст. 328 КАС України.

17. Позивач клопотав про розгляд справи за його участі, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.

18. Відзив від відповідача не надходив. Водночас відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвала про відкриття касаційного провадження від 07.06.2023 була доставлена до електронного кабінету відповідача 07.06.2023 о 19:47.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

20. Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Згідно з ч. 7 - 8 ст. 7 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

(а) щодо пункту 1 припису

22. Згідно з п. 7 екологічних умов провадження планової діяльності висновку з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020 на суб`єкта господарювання покладається обов`язок із здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування (якщо з оцінки впливу на довкілля випливає така необхідність), а саме: здійснити додаткову оцінку впливу на довкілля для функціонування дробильно-збагачувального комплексу та засипка ділянок зони зрушення земної поверхні і утворення воронок від підземного впливу гірничих робіт шахти ім. Артема (рекультиваційних робіт).

23. Згідно з ч.1 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 №2059-VIII (далі - Закон №2059-VIII) здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

24. Відповідно до ч.ч. 4 та 6 ст. 3 Закону №2059-VIII забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності. Забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об`єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

25. Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання (ч.2 ст. 9 Закону №2059-VIII). Оскільки у п. 7 екологічних умов провадження планової діяльності висновку з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020 на позивача покладений певний обов`язок, то позивач повинен його виконати.

26. Позивач не забезпечив виконання вимог п. 7 екологічних умов провадження планової діяльності висновку з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020, а тому відповідач правомірно виніс пункт 1 припису.

27. Суд першої інстанції відзначав, що позивач не надав суду відповідних доказів того, що позивач не здійснює експлуатацію дробильно-збагачувального комплексу, а також не проводить роботи з засипки ділянок зони зрушення земної поверхні і утворення воронок від підземного впливу гірничих робіт шахти ім. Артема, тому й потреба у здійсненні додаткової оцінки впливу на довкілля відсутня.

28. Таких доказів позивач не надав ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції.

29. Також суд звертає увагу на те, що у п. 7 екологічних умов провадження планової діяльності висновку з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020 зазначено саме «здійснити додаткову оцінку впливу на довкілля для функціонування дробильно-збагачувального комплексу та засипка ділянок зони зрушення земної поверхні і утворення воронок від підземного впливу гірничих робіт шахти ім. Артема (рекультиваційних робіт)», водночас відсутні застереження/вказівки «здійснити у разі провадження такої діяльності», а тому Суд відхиляє довід позивача щодо відсутності необхідності здійснювати додаткову оцінку у зв`язку з тим, що останній не здійснює експлуатацію дробильно-збагачувального комплексу, а також не проводить роботи з засипки ділянок зони зрушення земної поверхні і утворення воронок від підземного впливу гірничих робіт шахти ім. Артема.

(б) щодо п.3 припису

30. У пункті 1 екологічних умов провадження планової діяльності висновку з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020 на позивача покладений певний обов`язок: вибухові роботи проводити при мінімальній швидкості вітру та направленості його від населених пунктів.

31. 02.12.2021 позивач повідомив відповідача про те, що ним розроблено алгоритм моніторингу та направленості вітру при проведенні вибухових робіт в кар`єрі «Північний».

32. Проте на момент перевірки у позивача був відсутній алгоритм/порядок моніторингу швидкості та направленості вітру при проведенні вибухових робіт в кар`єрі «Північний», не надав позивач як суду першої, так і апеляційної інстанції розроблений відповідний алгоритм моніторингу та направленості вітру.

33. Посилання позивача на Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 16.12.2020 №704 (із змінами, внесеними Рішенням від 16.06.2021 №285) не достатніми для встановлення того, що позивач розробив такий алгоритм, та не доведено, що графік проведення вибухів відповідає обов`язку вибухові роботи проводити при мінімальній швидкості вітру та направленості його від населених пунктів.

34. Отже, позивачем не виконано вимоги п. 1 екологічних умов провадження планової діяльності висновку з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020, а тому відповідач правомірно в пункті 3 припису виклав зобов`язання щодо усунення порушень.

(в) щодо пункту 4 припису

35. У пункті 1 екологічних умов провадження планової діяльності висновку з оцінки впливу на довкілля від 21.10.2020 на позивача покладений певний обов`язок: забезпечити озеленення і благоустрій прилеглої території.

36. Позивач на виконання вимог висновку з оцінки впливу на довкілля розробив план висадження зелених насаджень для зменшення негативного впливу на прилеглі житлові забудови до кар`єру «Північний» від 31.05.2021 із зазначенням термінів та кількості зелених насаджень; термін виконання плану 2021-2022 рік.

37. У касаційній скарзі позивач зазначає, що роботи з висадки зелених насаджень виконуються весною та восени (вересень-жовтень), водночас припис винесено 08.10.2021, і позивач не мав фізичної можливості встигнути посадити 50 одиниць насаджень.

38. Суд не погоджується з таким аргументом, адже відповідно до п. 8.8.1. Наказу Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105 «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за №880/12754) садивні ями та траншеї викопують за 7-10 днів до висаджування. Ями для зелених насаджень найкраще викопувати восени, утеплюючи їх на зиму опалим листям або соломою.

39. Зазначені положення не свідчать про неможливість висадження 50 одиниць зелених насаджень у встановлені строки.

40. Крім того, позивач не надав суду доказів навіть частково виконання або початку виконання вказаного вище плану висадження зелених насаджень у 2021 році на час перевірки. За вказаних обставин пункт 4 припису винесено відповідачем правомірно.

41. Доводи скаржника в частині відмови у подовженні строків виконання спірних пунктів припису не можуть слугувати підставою для визнання такого припису протиправним чи скасування його в оскарженій частині.

42. Суд не погоджується з аргументами позивача про порушення ст. 8 Закону №877-V. Відповідно до ч. 2 вказаної статті органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані, зокрема не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров`ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж.

43. Відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

44. Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі ч. 7 ст. 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

45. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №2059-VIII уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

46. Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності (ч. 2 ст. 9 Закону №2059-VIII).

47. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 15 Закону №2059-VIII правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є, зокрема недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

48. Відповідно до п. «а» ч. 2 ст. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку, зокрема щодо виконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля, висновків державної екологічної експертизи.

Невиконання вимог висновку потенційно загрожує життю та здоров`ю людей та може спричинити небезпеку виникнення техногенних ситуацій і пожеж, тому винесення відповідачем такого припису не є перешкоджанням здійсненню господарської діяльності позивачем.

(г) щодо пункту 7 припису

49. Судами встановлено, що на час перевірки позивач не надав документів для взяття на державний облік об`єкта, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря, чим порушено вимог ст. 10, 11, 31 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2707-XII.

50. Згідно з листом позивача від 02.12.2021 № 129/11-21 останній уклав договір з ТОВ «Біом плюс» щодо постановки на державний облік об`єктів, які можуть справляти шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря лише 19.11.2021, тобто вже після винесення оскаржуваного припису.

51. Суд зауважує, що у цій справі розглядаються саме вимоги припису, а не стан його виконання, тому вказані аргументи позивача не можуть бути взяті до уваги. Тому суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що пункт 7 припису винесено відповідачем правомірно.

(ґ) щодо пункту 8 припису

52. При проведенні заходу державного нагляду (контролю) було встановлено, що на підприємстві не розроблено індивідуальні балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції, вода використовується на пилопридушення (автотранспортних роботах, виймально-навантажувально-розвантажувальних роботах, перевезенні продукції, митті техніки), господарсько - побутові потреби.

53. Згідно зі ст. 40 Водного кодексу України Для оцінки та забезпечення раціонального використання води у галузях економіки встановлюються технологічні нормативи використання води, а саме:

поточні технологічні нормативи використання води - для існуючого рівня технологій;

перспективні технологічні нормативи використання води - з урахуванням досягнень на рівні передових світових технологій.

54. Технологічні нормативи використання води розробляються та затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

55. Згідно зі ст. 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі - це ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.

Забір та використання води первинними водокористувачами з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів здійснюються на платній основі на підставі договору з підприємствами, установами та організаціями, що забезпечують перерозподіл (перекидання) водних ресурсів, у тому числі в маловодні регіони, та за наявності дозволу на спеціальне водокористування. Укладення договору є обов`язковим.

Перелік підприємств, установ та організацій, що забезпечують перерозподіл (перекидання) водних ресурсів, у тому числі у маловодні регіони, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, які не мають власних водозабірних споруд, отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води у системи таких первинних водокористувачів на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об`єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

56. Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані, зокрема економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод.

57. Як вже звертали увагу суди першої та апеляційної інстанцій, позивач у письмових запереченнях до акта перевірки від 05.10.2021 погодився з наведеним вище порушенням та зобов`язався його усунути. В матеріалах справи (т.1 а.с. 54) є заперечення позивача на акт перевірки, на підставі якого було складено оскаржуваний припис, в яких зазначено про незгоду з висновками, викладеними в пунктах № 6, 7, 8, 9, 10». Водночас саме в пунктах 9 та 10 відображено порушення ст. 40, 42, 44 Водного кодексу України. Вже після винесення оскаржуваного припису листом від 03.01.2022 позивач повідомив відповідача про неможливість укласти договір на водопостачання та надав договори від 01.06.2021 №129/01062021 із ТОВ «Вайт» та від 30.12.2021 №30/12-21 із ТОВ «Рукдомайн» (тобто через 2 місяці після винесення оскаржуваного припису), що не може бути доказом протиправності оскаржуваного пункту припису, а може враховуватися при оцінці його виконання.

58. За вказаних обставин Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що пункт 8 припису є правомірним.

59. Крім того, у висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №127/10136/17, на які покликається позивач, йдеться про вимоги до рішень, зокрема його обґрунтованості та мотивованості.

60. Суд відхиляє покликання позивача на зазначені висновки, адже вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо правомірності рішення відповідача та його відповідність визначеним ст. 2 КАС України критеріям.

61. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

62. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

63. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

64. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

65. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішень судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничодобувна компанія" залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2023 року у справі №160/1570/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя А.І. Рибачук