Постанова

від 09.10.2024 по справі 952/172/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

09 жовтня 2024 року

м. Харків

Справа № 952/172/20

Провадження № 22-ц/818/1147/24

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Пилипчук Н.П. ,

суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання : Львової С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зачепилівської селищної ради Харківської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу» про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та стягнення грошових коштів, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу» на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 21 грудня 2023 року та на додаткове рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 05 січня 2024 року, ухвалені суддею Яценко Є.І., -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Зачепилівської селищної ради Харківської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу» про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та стягнення грошових коштів.

В обгрунтування позову зазначає, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Виконавцем послуг з надання централізованого опалення є відповідач ТОВ «Котельні лікарняного комплексу». Проте опалювального сезону 2019-2020 р.р. ці послуги перестали їй постачатися. Відповідно до відповіді Зачепилівської селищної ради Харківської області №161/020125 від 31 січня 2020 року, у зв`язку з прийняттям рішення Виконавчим комітетом Зачепилівської селищної ради Харківської області №108 від 24 травня 2019 року, з 01 липня 2019 року припинено роботу та виведено з експлуатації центральну котельню, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою якої здійснювалося надання послуг щодо централізованого опалення її квартири. Крім цього, згідно з Додатковою угодою від 02 травня 2019 року дію договору оренди нерухомого майна від 02 квітня 2018 року (котельня по вул. Центральна) між Зачепилівською селищною радою Харківської області та ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» було припинено. Надалі ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» в односторонньому порядку припинило дію договорів із абонентами. На її думку, вищезазначені дії відповідачів щодо припинення в односторонньому порядку постачання послуг з централізованого опалення до її квартири АДРЕСА_1 є протиправними, оскільки грубо порушують її права як споживача.

У зв`язку з цим просить суд:

визнати протиправним і скасувати рішення Виконавчого комітету Зачепилівської селищної ради №108 від 24 травня 2019 року «Про припинення роботи центральної котельні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 »;

стягнути з ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» на її користь грошові кошти у розмірі 292959грн.;

зобов`язати ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» забезпечити тепловою енергією її квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 21 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Виконавчого комітету Зачепилівської селищної ради №108 від 24 травня 2019 року «Про припинення роботи центральної котельні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ».

Стягнуто з ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» на користь ОСОБА_1 суму неустойки за ненадання послуг централізованого опалення у розмірі 130803,30грн.

Зобов`язано ТОВ «Котельні лікарняного комплексу», ЄДРПОУ: 31555944, забезпечити тепловою енергією квартиру АДРЕСА_1 .

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Додатковим рішенням цього ж суду від 05 січня 2024 року стягнуто з Зачепилівської селищної ради Харківської області та ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 840,80грн. та витрати з надання професійної правничої допомоги в розмірі 30000грн., а всього стягнути 30840,80грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» просить суд рішення та додаткове рішення суду першої інстанції скасувати, позов ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що ані Законом України «Про місцеве самоврядування», ані Законом України «Про теплопостачання», ані Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не заборонено приймати рішення щодо виводу з експлуатації власного майна на території громади, що знаходиться у комунальній власності. Зачепилівська селищна рада діяла в межах повноважень. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не наводить порушені відповідачем норми, а лише зазначає, що в результаті прийнятого рішення позивач залишилась без опалення своєї квартири. Вважає, що позивач у такому випадку повинен був звернутися з позовною вимогою до Зачепилівської селищної ради, яка уповноважена та відповідальна за теплопостачання, вчинити певні дії для забезпечення опалення квартири позивача. Разом з тим, така вимога останньою не заявлялася.

Також звертає увагу на те, що позовна вимога про визнаня протиправним і скасування рішення Виконавчого комітету Зачепилівської селищної ради №108 від 24 травня 2019 року «Про припинення роботи центральної котельні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 », повинна була розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Що стосується позовної вимоги про стягнення пені, то вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норм матеріального права, а саме допущено неправильне тлумачення закону та застосовано закон, який не підлягає застосуванню. Вважає, що норми Закону України «Про захист прав споживачів» про пеню через неможливості надати послугу не можуть застосовуватись у даному випадку, оскільки позивач та відповідач не є сторонами у зобов?язанні, не мали укладеного договору згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги». На їх думку повинні застосовуватися норми Закону України «Про теплопостачання» та Закону України «Про житлово-комунальні-послуги», якими не передбачено стягнення 3% пені за кожень день. Крім того, щомісяні нарахування за опалення залежать від температури зовнішнього повітря та не складають кожного місяця 16329,95грн., як вважає позивач.

Що стосується позовної вимоги до ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» по обов?яку забезпечити житловою енергією квартиру позивача, то обраний останньою спосіб захисту є невірним та неефектичним, оскільки в даному випадку порушення прав позивача з боку ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» не відбулось.

Щодо додаткового рішення, то воно також підлягає скасуванню, у зв?язку із відмовою у позові. У випадку залишення судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення без змін, стягнуті витрати на правову допомогу всеодно є непропорційними розміру задоволених позовних вимог. Крім того, суд мав визначити частку судових витрат, яка підлягає стягнення з кожного із відповідачів.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення залишити без змін посилаючись на те, що відповідного рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштування індивідуального опалення вона не надавала.

Звертає увагу на те, що оскільки вона є фізичною особою, яка звернулася за захистом прав як споживача житлово-комунальних послуг, тому даний спір підлягає розгляду саме в порядку цивільного судочинства.

Стягнення пені передбачено Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджені постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630.

Витрати на правову допомогу нею доведені у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Виконавчого комітету Зачепилівської селищної ради №108 від 24 травня 2019 року прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Оскільки судом встановлено, що ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» протиправно в односторонньому порядку припинило дію договору із позивачем про надання послуг з централізованого опалення, тому з останнього підлягає стягненню неустойка в розмірі 130803,30грн.

Проте, погодитися із таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 та є споживачем послуг, які надає ТОВ «Котельні лікарняного комплексу».

Рішенням Виконавчого комітету Зачепилівської селищної ради Харківської області №108 від 24 травня 2019 року «Про припинення роботи центральної котельні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 » з 01 липня 2019 року припинено роботу та виведено з експлуатації центральну котельню.

За допомогою вищезазначеної котельні постачалася теплова енергія до будинку АДРЕСА_4 , в якому проживає позивач.

Згідно листа Зачепилівської селищної ради Харківської області від 31 січня 2020 року №161/0201-25 дію договорів оренди нерухомого майна (котельня по вул. Центральна, буд.57-а) між Зачепилівською селищною радою Харківської області та ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» було припинено. Згідно інформації ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» договори про надання послуг з централізованого опалення мешканцям будинків АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_6 були припинені з 01 червня 2019 року.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 813/1362/16, 28 листопада 2018 року у справі № 825/642/18, 29 січня 2019 року у справі № 803/1589/17 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Зачепилівської селищної ради Харківської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу» про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та стягнення грошових коштів.

Із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 , поміж іншого просила, визнати протиправним і скасувати рішення Виконавчого комітету Зачепилівської селищної ради №108 від 24 травня 2019 року «Про припинення роботи центральної котельні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ».

Отже, з викладеного вбачається, що в даному випадку предметом перевірки у спорі про скасування зазначеного вище рішення Виконавчого комітету Зачепилівської селищної ради є відповідність рішення органу місцевого самоврядування законодавчо визначеному обсягу його компетенції при здійсненні владних управлінських функцій, оскільки позивач вважає, що вказане рішення прийнято з перевищенням повноважень, так як ані Закон України «Про житлово-комунальні послуги», ані Закон України «Про теплопостачання» не містить положень про надання органам місцевого самоврядування повноважень щодо самостійного відключення власників квартир від централізованого опалення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що розгляд даної вимоги підлягає розгляду саме в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1ст. 377 ЦПК Українисудове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першоїстатті 255 ЦПК України).

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначенихстаттями 19-22цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги ( частина 2ст. 377 ЦПК України).

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в частині скасування рішення Виконавчого комітету Зачепилівської селищної ради №108 від 24 травня 2019 року «Про припинення роботи центральної котельні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 » - підлягає закриттю.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» неустойки за ненадання послуг централізованого опалення та зобов?язання останнього забезпечити тепловою енергією квартиру позивача, то колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалось вище, ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» надавало послуги з централізованого постачання теплової енергії до будинку будинку АДРЕСА_4 , в якому проживає позивач.

Договори про надання послуг з централізованого опалення мешканцям будинків АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_6 були припинені з 01 червня 2019 року.

За змістом статей 525,526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Статтею 598 ЦК України визначені підстави припинення зобов`язання. Зобов`язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч.1,2 цієї статті).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Враховуючи той факт, що ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» є виконавцем послуг, та діяло відповідно до рішення Виконавчого комітету Зачепилівської селищної ради Харківської області №108 від 24 травня 2019 року «Про припинення роботи центральної котельні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 », вина ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» у не наданні послуг відсутня, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення цих позовних вимог.

Оскільки наразі договір оренди нерухомого майна розірваний, а рішення Виконавчого комітету Зачепилівської селищної ради Харківської області №108 від 24 травня 2019 року незаконним у встановленому законом порядку не визнано, тому відсутні правові підстави для зобов`язання ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» забезпечити тепловою енергією квартиру позивача.

Згідно п.п.1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.255, 257, 367, 368, 374 ч. 1 п. 2, 376, 377, 381, 382, 383, 384 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу» задовольнити частково.

Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 21 грудня 2023 року та додаткове рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 05 січня 2024 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог про скасування рішення Виконавчого комітету Зачепилівської селищної ради №108 від 24 травня 2019 року «Про припинення роботи центральної котельні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 » - закрити.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова