Рішення

від 10.10.2024 по справі 638/9482/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/9482/21

Провадження № 2/638/623/24

РІШЕННЯ

Іменем України

10 жовтня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого суддіТимченка А.М,,

за участю секретаря судового засідання Кондратюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних, -

в с т а н о в и в:

У червні 2021 року ТОВ «Аналітік Фінанс» звернулосяся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних, в обґрунтування якого зазначило, що 31.08.2007 ОСОБА_1 уклала з АКБ «ПРАВЕКС-БАНК» договір про відкриття кредитної лінії №12005-010/07Ф. Також між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки №12005-010/07Ф від 31.08.2007, посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Яновою О.Є., зареєстрований в реєстрі за №3309.

20.05.2015 заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова у справі №2011/16697/12 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії у сумі, еквівалентній на день стягнення 59706,99 євро, що на дату ухвалення рішення дорівнювало 1136224,02 грн. Ухвалами Апеляційного суду Харківської області від 07.07.2016 та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.10.2017 у справі № 2011/16697/12 заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.05.2015 залишено без змін. Протягом 2017-2019 років права вимоги за вищевказаними договорами було неодноразово відступлено, востаннє 30 липня 2020 року відступлено ТОВ «Аналітик Фінанс».

Позивач зазначає, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором та договором іпотеки станом на 15.12.2020 складав 64563,15 євро, з яких 26266,00 євро - тіло кредиту, 28703,99 євро - відсотки, 4 737,00 євро - пеня, 4 856,16 євро - штраф за невиконання умов договору іпотеки. 16.12.2020 ТОВ «АНАЛІТИК ФІНАНС» в рамках реалізації процедури задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки набуло право власності на предмет іпотеки, а саме 2-кімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до звіту з незалежної оцінки майна ринкова вартість квартири склала 646794,10 грн., що за офіційним курсом НБУ складає 19198,57 євро. Таким чином, різниця між сумою заборгованості та сумою відшкодування, яка залишилась непогашеною, складає 45364,58 євро. На підставі ст. 625 ЦК України ТОВ «АНАЛІТИК ФІНАНС» як новий кредитор може вимагати від ОСОБА_1 сплати 3% річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

ТОВ «АНАЛІТИК ФІНАНС» просило суд стягнути із ОСОБА_1 на його користь 3% річних за період з 17.06.2018 до 16.06.2021 у розмірі 4802,86 євро, з яких за період з 17.06.2018 до 31.12.2019 - 2543,68 євро, з 01.01.2020 до 15.12.2020 - 1577,01 євро, з 16.12.2020 до 31.12.2020 - 59,49 євро, з 01.01.2021 до 16.06.2021 622,68 євро.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечення проти позову мотивовані тим, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Таким чином, звернувшись із позовом про дострокове стягнення суми позики, кредитор/іпотекодержатель в особі ПАТ «Правекс Банк» змінив порядок, умови і строк дії Кредитного договору, а відтак після звернення до суду з вимогами про дострокове стягнення суми позики право кредитора нараховувати проценти за Кредитним договором припинилося. Оскільки за результатами розгляду позовних вимог у справі №2011/16697/12 була встановлена сума заборгованості за Кредитним договором у розмірі 59706,99 євро. Відповідач зазначає, що вартість предмета іпотеки, право власності на який було зареєстровано за позивачем, повністю покриває заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором, оскільки відповідно до звіту про оцінку майна від 15.12.2020, здійсненого суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , ринкова вартість об`єкта оцінки складає 1440000,00 грн.

На переконання відповідача, позивач не може визначитися із розміром заборгованості, який, на його думку, повинна повернути ОСОБА_1 , оскільки зі змісту самої позовної заяви вбачається, що загальний розмір заборгованості складає 64 563,15 євро (3 аркуш позовної заяви), тоді як на 5 аркуші позовної заяви зазначено сума основного боргу ОСОБА_1 за кредитним договором складає 54969,99 євро, а в довідці про суму боргу за основним зобов`язанням від 18.11.2020 розмір боргу складає 73635,99 євро. Зазначені обставини, на переконання відповідача, свідчать про неможливість задоволення вимог позивача, оскільки 3% розраховані на підставі неправильної суми заборгованості, яка не підтверджена жодними доказами. У зв`язку з викладеним відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповіді на відзив на позовну заяву ТОВ «Аналітик Фінанс» зазначило, що у тексті позовної заяви ТОВ «Аналітик Фінанс» наведено детальну аргументацію підстав виникнення суми заборгованості та обставин її часткового погашення.

Ухвалою суду від 23 вересня 2021 року у складі головуючого судді Невеніцина Є.В. по справі відкрито прощене провадження з повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 30 травня 2023 року у складі головуючої судді Орос (Поволяєвої) О.В. провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 638/5885/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», державного реєстратора Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмили Іванівни про встановлення нікчемності правочинів та скасування запису про державну реєстрацію іпотеки.

Ухвалою суду від 24 травня 2024 року у складі головуючого судді Тимченка А.М. поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, про що повідомлено сторін.

В судове засідання сторони не з`явилися, представник позивача подала заяву про розгляд справи за відсутністю позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилася, була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомив, з клопотання про відкладення розгляду справи не зверталися.

Відповідно ч. 1, 3 до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У клопотанні про відкладення розгляду справи від 13 серпня 2024 року ОСОБА_1 повідомила суду, що знаходиться за межами м. Харкова та є внутрішньо переміщеною особою. Разом з тим, копії взяття та реєстрацію місця проживання за адресою ВПО ОСОБА_1 суду не надала. Зазначена у клопотанні адреса для листування: 03126, м. Київ, а/с 31, є адресою її представника. На поштовому конверті, в якому надійшло клопотання ОСОБА_1 зазначена адреса відправника: АДРЕСА_2 . Разом з тим, доказів проживання відповідача, в тому числі як ВПО, за вказаною адресою матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про судове засідання, до суду не з`явилася, причини неявки не повідомила, у зв`язку з чим її неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року та інші).

Разом з цим Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік)

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Судом враховано, що відповідно до вимог частини першої статті 6 Конвенції, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року в справі «Смірнова проти України»).

У рішенні від 22 липня 2021 року «Плетяк та інші проти України» Європейський суд з прав людини констатував порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв`язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту з огляду на ці скарги.

Як зазначалось вище, ухвалою суду від 14 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 23 вересня 2021 справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. З урахуванням періоду, на який було зупинено провадження у справі (з 30 травня 2023 року до 24 травня 2024 року), розгляд справи триває понад 2 роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 210 ЦПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Отже, подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення розумного строку вирішення спору по справі.

Крім того, суд враховує, що сторона відповідача в повній мірі скористалася правом на виклад обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти позову. Також судом враховано, що і відповідач, і її представник мають електронні підписи та електронну пошту, що підтверджується матеріалами справи, а тому, перебуваючи за межами міста Харкова, мали об`єктивну можливість зареєструватися в системі «Електронний суд» та заявити клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, проте не скористалися цим правом з невідомих причин.

З огляду на зазначені вище обставини, які підтверджуються матеріалами справи, суд дійшов висновку, що судом вжито усіх необхідних заходів для надання відповідачу у справі достатніх можливостей викладення своєї позиції як шляхом подання відзиву на позовну заяву, так і у судових засіданнях в суді з метою дотримання вимоги змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи.

У зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю сторони відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 серпня 2007 року між Акціонерним товариством «Правекс Банк» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №12005-010/07Ф, відповідно до п. 1.1 якого Банк надає Позичальнику кредитну лінію в іноземній валюті для споживчих цілей, а саме оплати страхових платежів згідно договору страхування заставного майна, у розмірі 28000 Євро згідно з графіком зменшення ліміту кредитування, який додається. Кредит надається строком з 31.08.2007 до 31.08.2017 зі сплатою 12,49 відсотків річних (п. 1.2 Договору) (т. 1 а.с. 8-14).

Також 31 серпня 2007 року між ОСОБА_1 (Іпотекодавець) та Акціонерним товариством «Правекс Банк» (Іпотекодержатель) укладено Договір іпотеки № 12005-010/07Ф, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яновою О.Є., зареєстрований в реєстрі за № 3208, згідно з п. 1.1. якого Іпотекодавець, для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов`язань перед Іпотекодержателем за договором про відкриття кредитної лінії № 12005-010/07Ф від 31 серпня 2007 року та можливих змін та доповнень до нього (надалі «Кредитний договір») щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами Кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості, надалі основне зобов`язання, передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 23-28).

Згідно п. 3.1.1. Договору при порушенні Іпотекодавцем умов основного зобов`язання щодо строків погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні Іпотекодавцем умов даного договору та у випадках, установлених законом, у Іпотекодержателя виникає право задоволення в своїх вимог за основним зобов`язанням, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, що передане в іпотеку.

Пунктом 3.2.2.4. визначено, що вартість предмету іпотеки визначається шляхом здійснення незалежної експертної оцінки суб`єктом оціночної діяльності та зазначається у звіті про оцінку майна, що складається відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року № 2658-111 на рівні не нижче звичайної. Висновок суб`єкта оціночної діяльності є остаточним і оскарженню не підлягає.

20 червня 2008 року між Акціонерним товариством «Правекс Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про внесення змін і доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії №12005-010/070 від 31 серпня 2007 року, яким у п. 1.2 договору від 31.08.2007 змінено розмір процентної ставки на «14,5 процентів річних» (т. 1 а.с. 22).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 травня 2015 року у справі № 2011/16697/12, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 07 липня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 31 серпня 2007 року в розмірі 59706,99 євро, що еквівалентно 1136224 грн 02 коп (т. 1 а.с. 29-40).

30 липня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» (продавець) та ТОВ «Аналітик Фінанс» (покупець) укладено Договір № 30072020 купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язується передати покупцю право вимоги до боржника за кредитними договорами, а покупець зобов`язується прийняти зазначене право вимоги та сплатити продавцю грошові кошти в порядку та розмірі, передбачених ст. 4 цього Договору (т. 1 а.с. 41-47).

Згідно з п. 3.1.-3.2. Договору від 30 липня 2020 року право вимоги до Боржника переходить до Покупця з моменту підписання Сторонами Акту прийому-передачі Права вимоги, що є невід`ємною частиною цього Договору, який підписується відповідно до вимог пунктів 3.2.3.3. даного Договору. Зобов`язання щодо підписання Акту прийому-передачі Права вимоги виникає у Продавця в момент отримання від Покупця Ціни відчуження в повному обсязі й відповідно до вимог статті 4 цього Договору.

Згідно з Додатком №1 до Договору № 30072020 Реєстром прав вимоги, що відчужуються продавцем покупцю, до ТОВ «Аналітик Фінанс» предметом договору визначено право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про відкриття кредитної лінії № 12005-010/07Ф від 31.08.2007 та за Договором про внесення змін і доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії №12005-010/070 від 31 серпня 2007 року (т. 1 а.с. 48).

Актом прийому-передачі документів від 30.07.2020 на виконання п. 3.4. Договору від 30.07.2020 продавець передав, а покупець отримав наступні документи щодо боржника ОСОБА_1 : Договір про відкриття кредитної лінії № 12005-010/07Ф від 31.08.2007, Договір про внесення змін і доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії №12005-010/070 від 31.08.2007, Договір іпотеки № 12005-010/07Ф від 31.08.2007, копії матеріалів претензійно-позовної роботи (т. 1 а.с. 49).

Згідно з Актом прийому-передачі прав вимоги від 30.07.2020 ТОВ «Аналітик Фінанс» прийняло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 12005-010/07Ф від 31.08.2007 на загальну суму заборгованості у розмірі 1628173,00 грн (т. 1 а.с. 50).

Також 30 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 865 Договір відступлення прав вимог за договором іпотеки між ТОВ «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» (Іпотекодержатель) та ТОВ «Аналітик Фінанс» (Новий іпотекодержатель) щодо Договору іпотеки, посвідченого Яновою О.Є. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 31.08.2007 року за реєстровим №3308, з усіма змінами та доповненнями до нього, який укладено з метою забезпечення виконаних зобов`язань за Кредитним договором №12005-010/07Ф (т. 1 а.с. 51-54).

16 грудня 2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності державним реєстратором виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмилою Іванівною внесено запис про право власності 39825404 щодо квартири АДРЕСА_3 , за ТОВ «Аналітик Фінанс». Підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер: 3308, виданий 31.08.2007, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Янова О.Є.; договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, серія та номер: 865, виданий 30.07.2020, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В.; вимога, серія та номер: б/н, виданий 18.08.2020, видавник: ТОВ «АНАЛІТІК ФІНАНС»; вимога, серія та номер: б/н, виданий 15.10.2020, видавник: ТОВ «АНАЛІТІК ФІНАНС». Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 55831996 від 21.12.2020 14:30:39, ОСОБА_4 , Виконавчий комітет Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, Харківська обл (т. 1 а.с. 73-74).

Відповідно до звіту про оцінку майна від 15.12.2020, здійсненого суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , складеним на замовлення ТОВ «Аналітик Фінанс», ринкова вартість квартири АДРЕСА_3 , станом на 15.12.2020 року складає 1440000,00 грн (т. 1 а.с. 174-175).

Окрім того, в матеріалах справи міститься Звіт з незалежної оцінки майна ТОВ «ЦЕНТР ЕКСПЕРТ ІІ» від 15.12.2020, складеним на замовлення ТОВ «Аналітик Фінанс», відповідно до якого ринкова вартість квартири за адресою АДРЕСА_1 , станом на 15.12.2020 року складає 646794,10 грн (т.1 а.с. 57-71).

Тобто, в матеріалах справи міститься два Звіти щодо ринкової вартості квартири АДРЕСА_3 , які складено в один день (15.12.202), за замовлення однієї юридичної особи (ТОВ «Аналітик Фінанс»), проте в яких визначено різну ринкову вартість квартири, а саме Звітом про оцінку майна, складеним ФОП ОСОБА_3 , ринкова вартість квартири складає 1440000,00 грн, а згідно зі Звітом, складеним ТОВ «ЦЕНТР ЕКСПЕРТ ІІ», ринкова вартість квартири - 646794,10 грн.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, допустими є докази, одержані з дотриманням порядку, встановленого законом, досторівними є докази на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи Звіти про оцінку майна, в яких визначена різна ринкова вартість квартири станом на 15 грудня 2020 року, судом враховано, що кожен зі звітів складений з різною метою. Так оцінка вартості квартири складена ФОП ОСОБА_3 для прийняття управлінських рішень, а оцінка вартості квартири складена ТОВ «ЦЕНТР ЕКСПЕРТ ІІ» складена з метою відчуження майна.

У справі,що розглядається,встановлено,що іпотекодержательТОВ «АналітикФінанс» скориставсяправом задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на квартиру відповідно до ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку». Підставою для внесення запису про право власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем є рішення державного реєстратора. Таким чином, вартість предмета іпотеки на час набуття її у власність іпотекодержателя підлягає визначенню відповідно до Звіту про оцінку майна, складеного ФОП ОСОБА_3 , оскільки він складений саме з метою прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру за позивачем.

Звіт про оцінку майна, складений ТОВ «ЦЕНТР ЕКСПЕРТ ІІ», зроблено з метою відчуження квартири, тобто вартість квартири за цим звітом може визначається у разі реалізації іпотекодержателем права на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві (ст. 38 Закону України «Про іпотеку») або у разі відчуження квартири ТОВ «Аналітик Фінанс» як новим власником квартири, тобто у разі виникнення правовідносин відмінних від тих, що виникли між ТОВ «Аналітик Фінанс» та ОСОБА_1 .

За таких обставин, складений ТОВ «ЦЕНТР ЕКСПЕРТ ІІ» Звіт про оцінку вартості майна є неналежним доказом вартості майна, на яке звернуто стягнення в порядку ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку», а тому не враховується судом при розгляді справи.

Таким чином, ТОВ «Аналітик Фінанс» задовольнило вимоги до ОСОБА_1 шляхом набуття права власності на забезпечену іпотекою квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1440000,00 грн.

Враховуючи, що валютою зобов`язання за кредитним договором сторони визначили євро, у зв`язку з чим рішенням суду стягнуто заборгованість саме в іноземній валюті, тому суд, виходячи з офіційного курсу НБУ станом на 15.12.2020 року (3388,80 грн за 100 євро), визначив, що вартість квартири АДРЕСА_3 , на яку позивачем звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, станом на 15.12.2020 складала 42492,92 євро.

Отже, з 16 грудня 2020 року розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Аналітик Фінанс» за Кредитним договором №12005-010/07Ф складає 17214,07 євро (59706,99-42492,92=17214,07).

Матеріали справи не містять доказів сплати ОСОБА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» різниці між стягнутою рішення суду сумою заборгованості та вартістю предмету іпотеки, набуттям права власності на яке кредитор задовольнив частину своїх вимог, тобто непогашеною залишається заборгованість у розмірі 17214,07 євро.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною другою статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Предметом позову у справі є стягнення на підставі статті 625 ЦК України 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, а саме грошових коштів, стягнутих на підставі судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Отже, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Отже, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) та підтверджена актуальною судовому практикою, зокрема постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі 757/3572/17-ц.

Частиною першої статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що боржником, порушено грошове зобов`язання, у зв`язку з чим з боржника в користь стягувача підлягає сума трьох процентів річних за весь час прострочення.

Суд зазначає, що у даному випадку стягнення трьох процентів річних є не подвійною мірою відповідальності відповідача, а особливою мірою відповідальності боржника за порушення грошового зобов`язання, оскільки наявність судового рішення про стягнення грошових коштів, яке не виконано боржником, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора у даному правовідношенні права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

При визначенні розміру базового розміру заборгованості для визначення суми трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, судом враховано, що до суду з цим позовом ТОВ «Аналітик Фінанс» звернулося засобами поштового зв`язку 16 червня 2021 року. Таким чином, позивач правомірно розраховував розмір 3% річних за період з 17 червня 2018 року, тобто за період, який не перевищує трьох років. Матеріали справи не містять доказів погашення часткового або повного відповідачем рішення суду, повної або часткової сплати на рахунок позивача заборгованості за кредитним договором, стягнутої рішенням суду, розмір 3% річних підлягає нарахуванню на всю суму заборгованості відповідно до рішення суду.

Таким чином, за період з 17.06.2018 до 15.12.2020 із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аналітик Фінанс» в порядку ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, покладеного на відповідача судовим рішення, яке набрало законної сили, у справі № 2011/16697/12, підлягає стягненню сума 3% річних у розмірі 4125,01 євро, яка визначена наступним чином: 54969,99 (сума заборгованості)*3/100*913 (кількість днів прострочки)/365.

Щодо розміру заборгованості за період з 16.12.2020, тобто після часткового задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора, до 16.06.2021, суд зазначає наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 361/7543/17 (провадження № 14-546цс19) зазначено, що наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника, припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.

Згідно п. 2.1.7. Договору іпотеки іпотекодержатель мас право отримати відшкодування з майна Іпотекодавця, яке не виступає предметом іпотеки за даним договором.

Відповідно до вимог п. 3.2.2.6. Договору іпотеки в разі перевищення суми заборгованості Іпотекодавця перед Іпотекодержателем над вартістю предмета іпотеки Іпотекодавець зобов`язується сплатити Іпотекодержателю різницю між сумою заборгованості і вартістю предмета іпотеки протягом 3-х (трьох) календарних днів від дня набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Верховним Судом у постановах від 14.11.2018 у справі №910/2535/18, від 19.06.2019 у справі №904/9795/16, від 14.01.2020 у справі № 908/1506/17 та від 19.11.2019 у справі №922/2827/18 сформував правовий висновок, відповідно до якою, якщо вартості предмета іпотеки не вистачило на погашення боргу в повному обсязі, то кредитор може стягнути решту суми заборгованості з боржника. Звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги іпотекодержателя, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання відповідних сум.

Як встановлено судом, вартість іпотечного майна набутого позивачем у власність в результаті позасудового врегулювання не в повному обсязі погасила заборгованість за кредитним договором відповідно до рішення суду, а саме у розмірі 42492,92 євро з 54969,99 євро, відтак з 16.12.2020 до дня звернення до суду з позовом непогашеною залишилася заборгованість у розмірі 17214,07 євро.

Щодо визначеного ТОВ «Аналітик Фінанс» базового розміру заборгованості за кредитним договором за період з 16.12.2020 до 16.06.2021 у розмірі 45364,58 євро, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи вказаний розмір заборгованості, позивач виходив з того, що розмір заборгованості за кредитним договором та договором іпотеки станом на 15.12.2020 складав 64563,15 євро, з яких: 26266,00 євро - тіло кредиту, 28703,99 євро - відсотки, 4 737,00 євро - пеня, 4 856,16 євро - штраф за невиконання умов договору іпотеки. Підставою для збільшення розміру заборгованості позивач зазначає нарахування штрафу за невиконання умов договору іпотеки у розмірі 4856,16 євро відповідно до п. 4.4, п. 4.5 Договору іпотеки.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.10.2019 у справі №500/4786/14-ц, звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України, у зв`язку з невиконанням умов Кредитного договору, ПАТ «Правекс Банк» звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом про стягнення заборгованості. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.05.2015 у справі №2011/16697/12 із ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «Правекс Банк» заборгованість в сумі, еквівалентній на день стягнення 59706,99 євро. Таким чином, звернувшись із позовом про дострокове стягнення суми позики, кредитор/іпотекодержатель в особі ПАТ «Правекс Банк» змінив порядок, умови і строк дії Кредитного договору.

З оглядуна викладене,після зверненнядо судуз вимогамипро достроковестягнення сумикредиту,право кредиторанараховувати процентита будь-якіштрафні санкціїза Кредитнимдоговором припинилося. За результатами розгляду позовних вимог у справі №2011/16697/12 була встановлена сума заборгованості за Кредитним договором, а саме у розмірі 59706,99 євро. Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором складає виключно суму, встановлену остаточним судовим рішенням у справі № 2011/16697/12, а не 64563,13 євро, яку позивач зазначає у своїй позовній заяві.

Крім того, позивачем безпідставно визначено вартість предмету іпотеки у розмірі еквівалентному 19198,57 євро, оскільки як встановлено судом, ринкова вартість іпотечної квартири на час набуття її у власність ТОВ «Аналітик Фінанс», тобто на 15.12.2020, складала 1440000,00 грн, що є еквівалентом 42492,92 євро, що підтверджено належними та допустимими доказами.

Таким чином, за період з 16.12.2020 до 16.06.2021 із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аналітик Фінанс» в порядку ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, покладеного на відповідача судовим рішення, яке набрало законної сили, у справі № 2011/16697/12, підлягає стягненню сума 3% річних у розмірі 258,92 євро, яка визначена наступним чином: 17214,07 (сума заборгованості)*3/100*183 (кількість днів прострочки)/365.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення на підставі ст. 625 ЦК України 3 % річних за прострочення виконання рішення суду, яке набрало законної сили, у справі № 2011/16697/12, підлягають частковому задоволенню, а саме із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аналітик Фінанс» підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 4383,93 євро, з яких за період з 17.06.2018 до 15.12.2020 у розмірі 4125,01 євро, за період з 16.12.2020 до 16.06.2021 у розмірі 258,92 євро.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2349,79 грн, що підтверджується квитанцією від 16.01.2021.

У зв`язку з частковим задоволення позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (91,28%), тобто у розмірі 2144,83 грн.

Керуючись ст. 2,12-13, 77-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аналітик Фінанс» три проценти річних за прострочення виконання рішення суду відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 17.06.2018 до 16.06.2021 у розмірі до 03.11.2021 у сумі 4383,93 євро (чотири тисячі триста вісімдесят три євро 93 євроцентів).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аналітик Фінанс» судовий збір у розмірі 2144,83 грн (дві тисячі сто сорок чотири гривні 83 копійки).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», код ЄДРПОУ 43520972, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя А.М. Тимченко