Рішення

від 26.09.2024 по справі 481/1041/22

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1041/22

Провадж.№ 2/481/31/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

26.09.2024 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді Уманської О.В.,

з участю секретаря судового засідання Кузьміної Н.П.,

позивача за первісним позовом ОСОБА_1 ,

представника позивача за первісним позовом адвоката Дорова А.О.,

відповідачки за первісним позовом ОСОБА_2 ,

представника відповідачки за первісним позовом адвоката Задерецького В.А.,

представник органу опіки та піклування Вільнозапорізької сільськоїради - Бондаренко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дитини за місцем проживання батька та зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ,треті особи:служба усправах дітей Мигіївської сільськоїради Первомайськогорайону Миколаївськоїобласті, орган опікита піклуванняВільнозапорізької сільськоїради Баштанського району Миколаївської області, про визначеннямісця проживаннядитини замісцем проживанняматері,

Встановив:

18.10.2022 року до Новобузького районного суду Миколаївської області надійшов позовом ОСОБА_5 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа: Служба у справах дітей Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дитини за місцем проживання батька.

Позовні вимоги мотивував тим, що 24 квітня 2010 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_6 . Від шлюбу сторони мають спільну доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час проживає з позивачем. Між сторонами існує cпір щодо визначення місця проживання, який в досудовому порядку сторонам вирішити не вдалось. Відповідачка не займається вихованням доньки та не здійснює контролю за навчальним процесом, який здійснювався в домашніх умовах за заявою матері. ОСОБА_1 має роботу, самостійний дохід і постійне місце проживання. Спиртними напоями не зловживає, за місцем проживання характеризується позитивно, добре відноситься до доньки, влаштував її до школи на очну форму навчання, контролює виконання нею домашніх завдань, піклується про стан здоров`я дитини, створив належні умови для проживання. Донька сторін більш схильна до батька. За таких умов доньці буде краще з батьком, тому позивач просить визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Шевченкове, Новобузького району, Миколаївської області, з ним - батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання (перебування).

Ухвалою судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 02.11.2022 року провадження у справі відкрито.

27.12.2022, представником відповідачки ОСОБА_6 , адвокатом Задерецьким В.А. подано відзив на позов та зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 ,треті особи:Служба усправах дітейМигіївської сільськоїради Первомайськогорайону Миколаївськоїобласті,Орган опікита піклуванняВільнозапорізької сільськоїради, про визначеннямісця проживаннядитини замісцем проживанняматері.

25.04.2023 ухвалою суду зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що 24 квітня 2010 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новобузького районного управління юстиції у Миколаївській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 . Спільне життя між сторонами не склалося, що привело до припинення шлюбних відносин. Між сторонами відсутня любов та близькість, існує проблема комунікації, відсутнє співчуття, відсутні повага та довіра один до одного, наявне різне бачення на речі, відсутні спільні інтереси, у зв`язку із чим сторони не бажали продовжувати шлюбні відносини, що стало причиною розлучення. Від даного шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після фактичного припинення шлюбних відносин дитина залишилась жити разом із мамою ОСОБА_6 : адресою: АДРЕСА_1 . Позивач за первинним позовом, який також зареєстрований за адресою проживання батьків відповідача за первісним позовом, переїхав проживати у АДРЕСА_2 в будинок за місцем проживання своєї хворої матері, яка є хворою людиною - інвалідом II групи, приймає препарати, здебільшого спить і не може допомагати у догляді за дитиною.

Будучи зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 , сторони і дитина фактично проживали у АДРЕСА_3 у квартирі АДРЕСА_4 , однак у зв`язку із збройною агресією російської федерації, та ракетними обстрілами м. Миколаєва, переїхали проживати за вказаною вище адресою реєстрації, а пізніше, за пропозицією позивача за первинним позовом, до с.Мигія до його матері, де він зареєстрував у якості ВПО себе і дитину.

У с.Мигія у серпні місяці 2022 року ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння побив ОСОБА_6 на очах у дочки ОСОБА_7 , та своєї матері, заподіяв їй тілесні ушкодження, та силою вигнав її з будинку на вулицю. Саме з того часу сторони не живуть разом.

Після побиття ОСОБА_1 не дає мамі бачились із дитиною, чинить перешкоди у спілкуванні з мамою, своїми діями травмує психіку дитини. ОСОБА_6 вважає за доцільне вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини із мамою. Позивач за зустрічним позовом має усі необхідні для нормального розвитку дитини умови, має можливість задовольнити гармонійний розвитку її особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідач за зустрічним позовом не має постійного доходу для матеріального забезпечення умов проживання дочки, оскільки офіційно не працевлаштований, не має власного бізнесу і формально зареєстрований як ФОП, неофіційно працює «водієм - далекобійником» за наймами, часто у роз`їздах і не може в цей час доглядати за дитиною. Також не зрозуміло яку саме підприємницьку діяльність здійснює ФОП « ОСОБА_1 » у селі Мигія, та чим саме заробляє на життя, оскільки зареєструвався як ВПО з 19.08.2022 року.

Також необхідно зазначити що ОСОБА_1 , не має власного чи орендованого житла, проживає у будинку зі своєю хворою матір`ю. Не зрозуміло хто саме є власником будинку за адресою: АДРЕСА_5 , чи є дозвіл на проживання там дитини; не встановлено як мати ОСОБА_1 ставиться до дитини, і чи хтось може допомагати у догляді за нею.

У позивача за зустрічним позовом в свою чергу є умови для занять і відпочинку дочки окрема кімната яка облаштована необхідними дитячими меблями та комп`ютером, є полиці з дитячими книгами іграшками. З самого дитинства ОСОБА_6 постійно піклується про дочку, купує їй одяг, займається її вихованням, цікавиться її інтересами і проблемами, забезпечує її матеріальні потреби. На протязі усього часу дочка постійно висловлює своє бажання жити разом з мамою, у зв`язку з тим, що дуже

прив`язана до неї. Відповідач за зустрічним позовом ніколи не приймав активної участі у вихованні дитини, зараз чинить перешкод у спілкуванні матері із дочкою, чинить дії спрямовані позбавлення дитини піклування матері.

ОСОБА_6 має добрий стан здоров`я, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, гарно відноситься до дочки, матеріально забезпечена. Згідно рішення Виконавчого комітету Вільнозапорізької сільської від 29 вересня 2022 року № 73

затверджено висновок органу опіки і піклування про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_7 разом із мамою ОСОБА_6 .

Вкрай важливим є аспект щодо стану здоров`я дитини. ОСОБА_7 перебує на Д-обліку невролога у Миколаївській обласній дитячій лікарні, стан середньої тяжкості, рекомендоване

лікування. Однак ОСОБА_1 з часу залишення дитини у себе,

без консультації з лікарями самовільно відмінив лікування дитини, не привозить її на обстеження, що може негативно вплинути на стан здоров`я дитини.

Ухвалою суду від 30.05.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

16.06.2023 рокузаяву представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 , про відвід головуючої судді Васильченко-Дрига Н.О., задоволено та цивільну справу № 481/1041/22 передано до канцелярії суду для вирішення питання про її повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 20.06.2023 року визначений новий головуючий суддя Уманська О.В.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 21.06.2023 року під головуванням судді Уманської О.В. справу прийнято до свого провадження. Розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження, із призначенням до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 12.09.2023 року підготовче провадження у справі закрите, справа призначена до судового розгляду.

Позивач запервісним позовом ОСОБА_1 та його представник адвокат Доров А.О., під час розгляду справи позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини зазначені у позові та просили їх задовольнити. У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 просили відмовити.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 пояснив, що вони з ОСОБА_3 у шлюбі прожили майже 11 років. До початку повномасштабного вторгнення проживали сім`єю у м. Миколаєві. Там донька ОСОБА_7 навчалась у школі 1-2 класи. На початок 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, сім`я переїхала проживати в с.Мигію, Первомайського району, Миколаївської області. Процес розірвання шлюбу відбувся восени 2022 року. Ініціатором була дружина.

Спочатку донька проживала з батьком більше місяця, за цей час з мамою вона спілкувалася по телефону, який у дитини у вільному доступі. Вони розмовляли не часто, але ОСОБА_3 доводила доньку до сліз. Дитина хотіла від матері почути слова ласки, але вона лише кричала на неї.

Через півтора місяці приїхали ОСОБА_3 забрати доньку. Донька виявила бажання поїхати до мами то ж ОСОБА_1 її відпустив. Це було в кінці літа 2022 року. Всього дитина була у матері 1 раз на 2 тижні перед 5 вересня 2022 року. Мати взяла дитину на 2 тижні, але потім не хотіла віддавати, то ж вже разом із службою у справах дітей домовилися про двотижневий строк, коли донька по черзі буде проживати з кожним з батьків. Після 2 тижнів проживання у ОСОБА_1 дитина відмовилася їхати до матері, хоча мама приїжджала за нею, пояснюючи відмову тим, що там обізвали та кидали в лице серветкою.

Наразі дитина проживає у с.Мигія із батьком, та навчається у шостому класі місцевої школи. ОСОБА_1 відвідує школу та цікавлюся її навчанням. Проживають у будинку батьків ОСОБА_1 , де у дитини є своя кімната. З ними проживає її бабуся.

З матір`ю дитина не хотіла спілкуватися, тому, що ОСОБА_3 на неї морально тиснула. В дитини перехідний вік, але ОСОБА_1 з нею спільну мову находить. Крім того він неодноразово звертався до психолога.

Після телефонного спілкування дитина жодного разу не просила відвезти її до мами. Часто вона плакала після розмов з мамою, оскільки мама не приділяла їй достатньої уваги.

ОСОБА_3 телефонує в будь-кий час, навіть коли дитина вже спить о 23.30 год ночі, а також часто, безпідставно, телефонує на спецлінію 102 та повідомляє про неправомірні дії з боку ОСОБА_1 . Через це працівники поліції часто приїжджають. Спочатку працівники поліції заходили, фотографували доку, на підтвердження, що з нею все добре. Коли дитина не спала то ОСОБА_1 не допускав до неї. Працівники поліції приїжджають до школи, відбирають пояснення у дитини і батька. На дитячих майданчиках.

До школи доньку майже завжди возить ОСОБА_1 , однак є дні коли дівчинка ходить сама.

Дохід ОСОБА_1 має від зайняття підприємницькою діяльністю. Відпочинок з дитиною проводить на свіжому повітрі, їздять на річку, каньйон. Донька з друзями розважається.

ОСОБА_1 дитину забезпечує усім необхідним, при цьому ще й ОСОБА_3 аліменти сплачує на утримання доньки.

ОСОБА_1 суду пояснив, що у його дитини є батько і мати. Він не забороняє матері виховувати дитину. Але вона її виховує так що, коли жили в м. Миколаєві то 3, 4 клас дитина була на домашньому навчанні, он-лайн, за заявою ОСОБА_3 . В школу не ходила. Як виявилось пізніше, у доньки був дуже поганий рівень підготовки. ОСОБА_1 в цей час працював, а ОСОБА_3 була вдома та займалася дитиною . Коли ОСОБА_1 самостійно почав виховувати дитину, то постійно вдома, оскільки має найманого працівника. На даний час рівень успішності у дитини покращився, що підтверджують і вчителі.

ОСОБА_1 не забороняє ОСОБА_3 спілкуватися з донькою, але без згоди самої доньки, він її до матері не відвезе. Кожного разу коли приїжджала ОСОБА_3 вона доньку бачила, однак дитина без батька не хотіла зустрічатися з матір`ю. Мати доводила її до сліз і дитина тікала у будинок.

З ОСОБА_3 батько не може домовитися, коли вони спілкуюся, бере телефон її чоловік ОСОБА_9 та починає погрожувати ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 чув як мати дитину інколи ображала. Він після цього спілкувався з відповідачкою то вона припинила це робити у його присутності, але дитина після цього ще інколи скаржилася.

До психологів ОСОБА_1 звернувся із дитиною, оскільки та скаржилась, що коли вони ще проживали у м.Миколаєві, то мати її вдарила за розбиту кружку. Окрім того, дитина не бажала ходити до школи, майже не спілкувалась з однокласниками. Наразі у неї багато друзів, вона з бажанням ходить до школи.

ОСОБА_1 насильство до ОСОБА_3 на очах у дитини не застосовував, вони дійсно сварилися, але ОСОБА_1 нікого не бив.

Щодо захворювання доньки ОСОБА_1 пояснив, що дитина перебувала на обліку у невролога. Їй ставили діагноз « ОСОБА_10 ». Дитина пила ліки за рецептом років шість. Дитина проходила обстеження та повідомляли що дитина може це перерости. В лікарні дитина не лежала. Після початку війни повторно пройшли обстеження і батькам повідомили, що дитина здорова.

Про те, що на даний час між бувшим подружжям мається не вирішений спір, щодо поділу майна донька знає від матері. Однак про те, що мати вийшла заміж та вагітна, доньці вона навіть не повідомила.

Позивачка зазустрічним позовом ОСОБА_3 та її представник адвокат Задерецький В.А. в судовому засіданні первісний позов не визнали, заперечували проти його задоволення. Зустрічний позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити.

Позивачка за первісним позовом ОСОБА_3 суду пояснила, що сторони у шлюбі перебували 12 років. За цей час вихованням дитини ОСОБА_7 займалася постійно мати ОСОБА_3 . Дитина хворіла. Кожні пів року проходили обстеження. Проживала родина в м.Миколаєві. ОСОБА_1 працював водієм вантажного автомобіля п`ять днів на тиждень. У вільний час він спав. Коли подружжя купило другу вантажну машину, він міг тиждень не бути вдома, коли повертався додому, сутками спав.

ОСОБА_7 в дитячий садок не ходила. В школу перший рік дитина ходила, потім порадившись з вчителями ОСОБА_3 перевела її на домашнє навчання, оскільки у неї була епілепсія. Щодо домашнього навчання чоловік не заперечував і взагалі не цікавився її успіхами. Чоловік в лікарню дитину не возив, інколи як водій завозив.

Після початку повномасштабного вторгнення родина переїхала проживати до с.Мигії, Первомайського району (до матері чоловіка). Мати ОСОБА_1 проти проживання не заперечувала. Будинок невеликий. Мати ОСОБА_1 інвалід ІІ групи. Баба у вихованні дитини ОСОБА_3 не допомагала, оскільки хворіла. Більше часу вона відпочивала.

ОСОБА_1 ніде не працював, родина проживала за рахунок коштів, які давали батьки ОСОБА_3 .

Відставання за навчанням у дитини було, тому, що часто хворіла простудою. Якби дитина проживала з матір`ю, і їй повідомили про відставання у школі, вона б найняла репетиторів. Ще у початкових класах ОСОБА_3 говорила чоловікові про необхідність додаткових занять, але почався карантин і ОСОБА_3 трохи призупинила це.

На даний час донька повідомляє ОСОБА_3 , що робить свої уроки, розповідає про свої оцінки лише якщо вони гарні. ОСОБА_3 знає, що донька не виконує домашні завдання. Каже що уроки робить сама.

Щодо факту нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 пояснила наступне. Було свято, сторони відпочивали з другом ОСОБА_1 , всі разом. Пізніше вона з дитиною пішли спати, а ОСОБА_1 залишився з другом відпочивати далі. В якийсь момент коли вони вже спали, ОСОБА_1 забіг у кімнату і почав бити ОСОБА_3 через ревнощі. Це все сталося в присутності дитини та його матері. Дитина плакала в цей час.

ОСОБА_3 вибігла з будинку, але ОСОБА_1 вийшов за нею. ОСОБА_3 знову забігла в будинок і замкнула двері. Натомість мати ОСОБА_1 відчинила йому двері і він продовжував побиття, забрав телефон. ОСОБА_3 просила у його матері телефон, але вони не дали їй викликати швидку допомогу.

ОСОБА_3 зверталася до лікарні через певний час, але лише зі скаргами на головний біль, оскільки він бив її по голові. Одразу до поліції ОСОБА_3 не зверталася оскільки це було вперше і вона пожаліла чоловіка.

Після того як ОСОБА_1 побив ОСОБА_3 її приїхав і забрав батько, дитина залишилася проживати з ОСОБА_1 , мати не хотіла відбирати у неї спілкування з батьком, оскільки донька до нього добре відноситься. Подружжя домовилось, що мати поїде додому в Новобузький район, і якщо там спокійно ( військова обстановка) то ОСОБА_1 привезе дитину. Це було домовленість в присутності матері ОСОБА_1 та батькові ОСОБА_3 .

Тобто, сторони погодили між собою спільне виховання доньки, дитині все це пояснювали, однак цю домовленість порушив ОСОБА_1 , через тиждень батько дитину не привіз, шукав відмовки.

З дитиною ОСОБА_3 спілкувалася по телефону, щовечора, виходила на відео зв`язок. Пізніше матері дали дитину на два дні, але вона була хвора тому пробула у ОСОБА_3 довше, на підтвердження чого у матері є довідка, однак її почали звинувачувати у брехні.

Через 2 дні приїхав ОСОБА_1 в Новобузький район, викликав службу у справах дітей, сільського голову. Але дитина не поїхала з ним і сторони домовилися про проживання з дитиною по 2 тижні. Через 2 тижні ОСОБА_1 забрав доньку до себе. Коли мати знову поїхала по дитину її знову не віддавали. ОСОБА_1 знову викликав службу у справах дітей та працівників поліції. До будинку ОСОБА_3 знову не впускали.

На той час було он-лайн навчання, тому у школі побачити доньку ОСОБА_3 не могла. Коли ОСОБА_3 їхала через 2 тижні до доньки, ОСОБА_1 говорив приїжджай, але навмисно тягнув час, щоб настала комендантська година і мати не могла дочекатися, мала повертатися додому, оскільки живе за 300 км. від дитини.

З вересня місяця 2022 року по грудень 2023 року ОСОБА_3 їздила до доньки в с. Мигію не один раз, автомобілем, автобусом, могла в місяць 4 рази приїхати, могла і частіше, але з дитиною їй жодного разу не дали поспілкуватися. Дитина постійно в будинку, а мати не може зайти до будинку. ОСОБА_1 не дозволяє також бабусі спілкуватися з ОСОБА_3 .

Коли ОСОБА_3 приїжджала до доньки, ОСОБА_1 постійно супроводжував їх, навіть коли мати повела дитину до кафе, поїхав за нами та сидів за сусіднім столом. Дідусь і бабуся зі сторони матері також не мають можливості поспілкуватися з онукою наодинці. Коли дитина хотіла піти з матір`ю, щоб купити доньці речі, батько був проти. Коли мати висилала їй речі, батько говорив що їй вони не підходять.

Дитина залишилася з ОСОБА_1 практично здорова. Лікар вже казав, що потрібно відміняти ліки, але ще не встигли це зробити, через початок повномасштабного вторгнення. За півтора роки ОСОБА_1 довів дитину до кардіопатії. Чим харчується дитина ОСОБА_3 не знає, оскільки батько готувати не вміє. Дитина розповідає, що зранку не снідає, в школі купує булочку чи сосиску в тісті, в столову у школі не ходе. Ще вживає мівіну, чіпси.

ОСОБА_1 сам відмінив ліки, чи просто перестав давати ліки призначені дитини. Документи щодо відміни ліків матері не було надано, вона не знає, що з її донькою. Не знає хто у дитини сімейний лікар, хто класний керівник.

Оскільки ОСОБА_3 хвилювалась за свою дитину, ОСОБА_1 ніякої інформацію їй про дитину не надає, тому ОСОБА_3 вимушена була викликати поліцію, щоб дізнатися де її дитина і що з нею. Після 22 години до поліції ОСОБА_3 ніколи не зверталась.

Про встановлення нового діагнозу доньці терапевтом та хірургом ОСОБА_1 матері дитини не повідомляв, щодо стану здоров`я дитини не радився.

Нещодавно донька повідомила матері, що на неї кричить вчителька і від цього у неї болить голова. ОСОБА_3 зателефонувала на гарячу лінію і залишила скаргу, тому що батько не хоче сваритися з вчителями.

Аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 дійсно отримує, приблизно один раз в три місяці. Цих коштів вистачає на одну посилку. Крім того ОСОБА_3 зробила ремонт в кімнаті доньки, придбала морозильну камеру для дитини.

Одного разу ОСОБА_3 приїхала до дитини, ОСОБА_11 навіть не вийшов з будинку, щоб забрати подарунки, сказав щоб пакети вона залишила в сільській раді або біля двору.

Донька постійно говорить, що «потрібно у папи запитати» і все погоджувати з татом.

Дитині буде краще з мамою, тому, що батько безвідповідальний.

На даний час ОСОБА_3 спілкується з дитиною перед судовими засіданнями, коли ОСОБА_1 розблоковує в телефоні доньки номер матері. Потім знову блокує.

ОСОБА_3 пояснила, що відносини з донькою зіпсувалися коли батько почав її налаштовувати проти матері. Він намовляв дитину, що мати її кинула. Мати в свою чергу дитині пояснювала все, але вона запам`ятала лише його слова.

З ОСОБА_12 ОСОБА_6 проживає з 02.01.2023 року. Донька нового чоловіка своєї матері не знає, ОСОБА_1 не дає навіть матері спілкуватися з донькою.

ОСОБА_3 підтвердила, що про її заміжжя дитина дізналася від ОСОБА_1 , який говорив, що донька матері не треба, намовляв, що матері треба лише ОСОБА_13 .

ОСОБА_3 пояснила, що не знає як буде забирати дитину у випадку задоволення її позову, вона не могла доньку підготувати, оскільки з нею не спілкувалася.

Представник третьоїособи служби у справах дітей Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області ОСОБА_14 , під час розгляду справи зазначила, що висновок про доцільність проживання дитини за місцем проживання матері.

Суду пояснила, що У серпні 2022 року представник служби у справах дітей Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області виїхав в с.Шевченкове, вільно запорізької ТГ для вирішення спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , щодо спілкування з дитиною ОСОБА_7 . Служба наголошувала на дотриманні інтересів дитини, і домовилися про двохтижневий період перебування доньки по черзі у кожного з батьків. Рекомендували звернутися до суду для вирішення даного спору.

Пізніше представник служби поспілкувалась з дитиною. ОСОБА_7 , на той час, була відкрита до спілкування, вона відповідала на запитання. Але дитина, на той час, вже знала всі майнові претензії сторін. Дитина пояснювала, що мама більш вимоглива, бо тата частіше не було вдома. Дитина погодилася на 2-х тижневий період.

ОСОБА_6 звернулася до служби у справах дітей Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області для отримання висновку про місце проживання доньки. ОСОБА_1 не з`явився на засідання комісії, не надав жодних документів, причини своєї неявки не повідомив, тобто був байдужим до цього питання. Жодних відомостей про те, що мати не виконує, чи не збирається виконувати свої батьківські обов`язки у служби не було.

Представник третьоїособи служби у справах дітей Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Макогонюк А.В., під час розгляду справи зазначила, що підтримує висновок служби у справах дітей Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, про доцільності проживання ОСОБА_7 з батьком. Надано перевагу батьку з огляду на психологічний висновок, бажання дитини і рішення органу опіки і піклування.

Особисто свідок родину ОСОБА_15 не знала, до того часу коли вони влітку 2022 року через депутата мене не залучили службу у справах дітей до свого конфлікту. Свідок приїхала на виклик, їй пояснили, що ОСОБА_15 внутрішньо-переміщенні особи, і у них конфлікт з приводу місця проживання дитини.

Представники служби, з дозволу батьків, заходила в кімнату, разом з батьками і розмовляла з дитиною. Це було вже восени, коли вони зареєструвалися у школу. Оля говорила: « Я хочу проживати з татом, але люблю обох батьків». Після цього почалися регулярні виклики. Мама приїжджала часто спілкуватися з донькою і часто була поліція.

Працівники поліції викликались, тому що мама хотіла спілкуватися з дитиною. У батьків була домовленість про 2 тижні. Служба постійно супроводжували їх.

У служби відбулось листування з Вільнозапорізькою службою у справах дітей Баштанського району Миколаївської області, де служба просила повідомити відомі факти щодо обставин визначення місця проживання дитини ОСОБА_7 . Просили звернутися до психолога для визначення ставлення дитини до батьків і психологічного стану дитини. Служба у справах дітей звернулась до шкільного психолога і отримали результати. ОСОБА_7 висловила чітке бажання проживати з батьком. Обґрунтувала це тим, що у мами її ображають, але вона любить обох батьків.

Служба приймає до уваги психологічний висновок, оскільки у випадку ОСОБА_16 , у неї виявляється крайнє занепокоєння при спілкуванні з мамою, і також прив`язаність до батька.

Пізніше мама заборонила дитині спілкуватися з психологом. Це був ще один травмуючий факт. При кожному приїзді мами, дитина не хотіла виходити до матері.

Одного разу мати зайшла до кімнати доньки, але замість того, щоб обійняти дитину, вона почала ритися в шафах і перевіряти наявність одягу.

Мати ОСОБА_1 ходить по селу, робить покупки, оплачує послуги, ходить з онукою на дитячу площадку.

В грудні 2022 року ОСОБА_6 надсилала до служби листи щодо встановлення режиму побачень з дитиною, але служба їй відмовили, оскільки спір вже розглядався у суді.

Умови проживання у ОСОБА_1 створені для доньки наступні: окрема кімната, достатньо одягу, стіл комп`ютерний, жіночій куточок. Достатньо і місця і простору. дитина відвідує школу. Батько належним чином утримує доньку.

З ОСОБА_7 відбулись зміни в кращу сторону, вона стала спокійніша, може постояти за себе, спокійно надати пояснення. Дитина займається гуртковими роботами. Коли ОСОБА_17 прийшла до школи, в неї були втягнуті плечі, а зараз вона розправилася, адаптувалася і може за себе постояти.

Свідок запрошує дітей на бесіди, і ОСОБА_17 вже не замкнута. вона спілкувалася з однолітками, малювала, всі діти активно приймали участь. На заході будо 67-68 дітей. Дитина впевненіша стала, можливо в зв`язку з відсутністю вибухів, спілкування в соціумі.

Свідок ОСОБА_18 , яка є сусідкою ОСОБА_1 , суду пояснила, що ОСОБА_1 є гарним батьком. Матеріально забезпечений має найманого працівника, який займається перевозками на автомобілі ОСОБА_1 . З 2022 року він проживав у с.Мигії разом із дружиною, а на даний час один виховує доньку ОСОБА_19 . Дитина доглянута, забезпечена, систематично відвідує школу. Оля змінилась в гарний бік, стала веселою та відкритою. Про батька говорить лише гарні слова, тоді як про маму у неї лише негативні спогади. Мати дитини часто приїздила до них, при цьому щоразу відбувались гучні сварки.

Свідок ОСОБА_20 , яка також є сусідкою ОСОБА_1 , надала суду показання, аналогічні з ОСОБА_18 .

Свідок ОСОБА_21 суду надала наступні показання. ОСОБА_3 є її донькою. Після реєстрації шлюбу її донька та ОСОБА_1 проживали перший час у батьків дружини. Пізніше переїхали проживати в м. Миколаїв. Спочатку винаймали квартиру, а потім свідок з чоловіком купили їм власну квартиру. Жодної допомоги з боку ОСОБА_1 чи з боку його родичів не було. Також батьки ОСОБА_3 купили ОСОБА_1 два вантажних автомобіля та допомогли зареєструвати приватне придприємництво.

У місті Миколаєві вихованням дитини займалася більше мама, у батька заперечень з цього приводу не було. Онука ОСОБА_17 була «лялечка», свідок із чоловіком та донькою її дуже любили, витягували, лікували. ОСОБА_1 сутками спав і нічого не знав.

Про конфлікти між подружжям донька ніколи не розповідала, але один раз вона приїжджала із слідами побоїв, пізніше ОСОБА_1 приїхав, вони помирились і повернулись у місто. Після початку повномасштабного вторгнення батьки ОСОБА_3 дали ОСОБА_1 велику суму грошей, щоб він доньку й онуку вивіз до Польщі, однак він цього не зробив. Вдруге ОСОБА_1 побив ОСОБА_3 вже у с.Мигії, після чого ОСОБА_22 забрав доньку додому.

Свідок із чоловіком та донькою ОСОБА_23 неодноразово приїжджали у с.Мигію провідати онуку ОСОБА_7 , однак їх не впускали у двір, дитину не виводили, номера телефонів у онуки заблоковані. Приїжджали до школи онуки, але її не було. Вже близько 2 років нормально не спілкувались з онукою.

При зустрічах майже кожного разу були представники служби у справах дітей.

На думку свідка, дитина повинна жити з мамою, бо вона дівчинка, і всі діти більше люблять мам. ОСОБА_3 нормальна жінка, розумна, алкоголем не зловживає, не наркоманка.

Свідок ОСОБА_22 який є батьком ОСОБА_3 , надав суду показання, аналогічні з ОСОБА_21 .

Свідок ОСОБА_24 суду надав наступні показання. Декілька разів він возив на своєму автомобілі ОСОБА_3 в с.Мигаю щоб забрати її доньку ОСОБА_19 . Дитина рада була приїзду матері, але її не завжди випускали з двору. Однак між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виникав спір, були викликані працівники служби у справах дітей та поліції. Поки дорослі розмовляли дитина була із свідком, вона хотіла в село до мами. ОСОБА_1 говорив, що донька не хоче їхати до матері, але коли дитина повідомила, що бажає поїхати, то ОСОБА_1 сказав : « Добре, пішли збиратися в хату». Після повернення з будинку дитина вже говорила, що вона нікуди їхати не хоче. Ще й плакала.

Свідок ОСОБА_12 суду надав показання, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 з 02.01.2023 року. Проживають вони з новонародженою дитиною у трикімнатній квартирі у м.Миколаєві. Наразі умови для проживання дитини були покращені. У неї як все була так і залишилася, окрема кімната. Додано електричне опалення. Освітлення перероблене. Змінені обої. ОСОБА_25 . Санвузол і ванна окремо. Організовано привіз питної води.

У свідка інших дітей немає. Іншого шлюбу не було. До війни працював вчителем фізичної культури та був тренером . Жодних заперечень, щодо проживання ОСОБА_16 у їхній сім`ї свідок не має немає. ОСОБА_17 сестра ОСОБА_13 , ОСОБА_3 мати. Хоче щоб ОСОБА_13 і ОСОБА_17 жили в дружелюбній атмосфері. Дохід для утримання родини у свідка достатній, в середньому мінімум 25 тисяч грн., максимум 125 тисяч грн.

Жодної можливості спілкуватися із ОСОБА_26 у свідка не було, оскільки ОСОБА_1 навіть рідній матері не дає спілкуватися з донькою.

При кожній нагоді ОСОБА_3 спілкується з дочкою, але коли в розмову вмішується ОСОБА_1 , починаються перепони, вимикає телефон, блокує номер матері, змушує доньку лягати спати і т.д.

В школу, де навчається дитина, неодноразово зверталися, намагалися зв`язатися з директором, завучем, класним керівником, але все марно. Телефонували на гарячу лінію, але безрезультатно.

Вперше, приблизно в кінці липня 2022 року о 5 годині разку, коли свідок знаходився на бойовому завдані, йому зателефонував ОСОБА_1 , та запитав чому свідок спілкується з його дружиною. Під час розмови свідок почув плач ОСОБА_3 чув звуки побиття. Після, цього приблизно через 2 дні вона прислала свідку фото своїх рук зі слідами побоїв.

Наступна ситуація була коли ОСОБА_3 була вже вагітна. Свідок приїхав з дружиною в серпні 2023 році до її доньки ОСОБА_19 в с. Мигію. Узгодили з дитиною, що вона хоче золоті сережки і хрестик. Дитину ОСОБА_1 вивів на вулицю, зустріч знімав на телефон. Приїхали працівники поліції, яким ОСОБА_1 надав запис, що мати з дитиною спілкувався і ОСОБА_17 не хоче її бачити. Також викликали представників служби у справах дітей. Зайшли в будинок всі разом із ОСОБА_3 , яка хотіла подивитися як живе її дитина. Після цього ОСОБА_1 намагався писати якісь заяви до поліції. Свідок із дружиною поїхали до Служби у справах дітей, де ОСОБА_3 намагалася написати заяву про те, що їй не дають спілкуватися з дитиною, а потім поїхали в м.Первомайськ, до поліції за відповіддю. Зателефонували до дитини, ОСОБА_17 сказала, що не треба їй подарунків. Потім свідок із дружиною почули в телефоні, що їй хтось підказує (скоріше ОСОБА_1 ) «залиш в сільраді, я заберу». З рештою залишили пакети в дворі.

Крім того, іншого разу, пізно увечері, влітку, після поїздки в с.Мигію, свідку з номера телефону ОСОБА_1 , зателефонувала невідома жінка, яка лаялася, скоріш за все була не твереза. Після чого свідок повідомив про це дружині, яка зателефонувала доньці ОСОБА_16 , але відповіла таж сама жінка. Тобто, свідок вважає, що ці події відбувались на очах у ОСОБА_1 .

На наступний день ця жінка телефонувала з телефону ОСОБА_1 знову. Відбувалася «травля», натомість ОСОБА_1 не дозволяв розмовляти з ОСОБА_27 , але до свідка заявлялися претензії з приводу того, що Оля плаче.

Одного разу ОСОБА_1 повідомив, що він з дитиною у с.Виноградне, Одеської області. Свідок з дружиною, бабуся і дідусь поїхали туди. Там дім на окраїні, в нім живе 12 чоловік. Спитали чи є там чоловік з дитиною, вона сказали, що так, він буде через 20 хв. Свідок з дружиною чекали, коли через деякий час з будинку вийшли люди та почали кричати, що ОСОБА_3 погана мама, що він їм розказав все, що вона нічого не отримає і т.п.

ОСОБА_3 сама питає що вислати Олі. Відправляє посилки: косметику, засоби для гігієни, косметички, одяг, прикраси. Були моменти коли було відправлення одразу на Олю, але не оплачено доставку, то ОСОБА_1 відмовлявся від посилки. І в інших випадках відмовлявся.

Поваги до ОСОБА_3 у ОСОБА_1 немає і невідомо чи була вона у нього до цього. конфлікти будуть частіше. Якщо дитина буде жити з матір`ю, спілкування з батьком у дитини буде.

Свідок вважає, що дитина має проживати з мамою, якщо ОСОБА_17 залишиться з ОСОБА_1 то у неї не буде матері, тому, що батько не дасть її бачити, і такі

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи та свідків, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення первісної позовної заяви, та відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви, з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За частинами першою, другою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Суд звертає увагу, що у усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага повинна приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитина є суб`єктом права і незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.

Судом встановлено, що 24.04.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_28 було зареєстровано шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 24.04.2010 року ( а.с.8 т.1)

20.11.2011 року у сторін по справі народилась донька ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 , виданим 08.12.2011 року (а.с.09 т.1).

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, та має дохід від зайняття підприємницькою діяльністю, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.12 т.1), та відомістю з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за 1 квартал 2022 року ( а.с.13).

Відповідно до довідки від 05.04.2022 року № 4826-5000868105 ОСОБА_7 взята на облік як внутрішньо переміщена особа, за місцем проживання: АДРЕСА_5 ( а.с.10 т.1). Разом із тим відповідно до Довідки від 22.09.2024 року № 4822-7001524598 ОСОБА_7 взята на облік як внутрішньо переміщена особа, за місцем проживання: АДРЕСА_1 ( а.с.52 т.1). Однак, відповідно довідки про реєстрацію місця проживання від 01.11.2022 року № 118, адреса: АДРЕСА_1 , є зареєстрованим місцем постійного проживання ОСОБА_7 з 08.12.2011 року ( а.с.53 т.1) Станом на 15.02.2024 року ОСОБА_7 проживає разом із ОСОБА_1 у с. Мигії, згідно довідки про склад сім`ї ОСОБА_1 ( а.с.110 т.3).

ОСОБА_7 навчається за очною формою навчання в Мигіївському ліцеї Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області з 12.09.2022 року, що підтверджується довідками директора Ліцею свідоцтва досягнень ( а.с.11 т.1, а.с.69, 70 т.2, а.с.85 т.2, а.с.100 т.3).

Із Характеристики учениці ОСОБА_7 виданої Миколаївською гімназією № 33 Миколаївської міської ради Миколаївської області від 22.11.2022 року, встановлено, що ОСОБА_7 на кінець першого та другого класу навчальний матеріал засвоїла на середньому рівні з причин пропусків через хворобу, і в цей період домашнє завдання виконувала не регулярно. Обоє батьків брали участь у виховані доньки. У третьому та четвертому класах дівчинка навчалась за домашньою формою навчання мама учениці постійно контактувала з учителями ( а.с.65т.1 а.с.118 т.3).

Відповідно до характеристики директора Мигіївського ліцею та класного керівника ОСОБА_29 швидко адаптувалась до нового колективу, знайшла спільну мову з ровесниками. Батько ОСОБА_1 підтримує постійний зв`язок із вчителями ліцею ( а.с.82 т.2) Мати дитини батьківські збори не відвідує, декілька разів телефонувала з вимогою надати номер телефона класного керівника, однак успішністю доньки не цікавилась. ОСОБА_1 піклується навчанням та вихованням доньки ( а.с.103 т.3).

Згідно акту обстеження умов проживання від 26.08.2022 року, складеного комісією Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області ОСОБА_1 проживає на даний час із своєю матір`ю ОСОБА_30 за адресою: АДРЕСА_5 . Сім`я проживає у будинку та матеріально забезпечена, для проживання дитини створені належні умови (а.с.15 т.1).

Відповідно до Характеристики заступника сільського голови Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 22.09.2022 року №771, характеристики односельців від 12.11.2023 року та їх пояснень від 12.11.2023 року, ОСОБА_1 позитивно характеризується (а.с.14 т.1, а.с.183, 184 т.2, а.с.104 т.3).

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області про визначення місця постійного проживання малолітньої ОСОБА_7 , Орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійне місце проживання з її батьком (а.с.34-36 т.1).

Також судом встановлено, що ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку, який належить на праві приватної власності ОСОБА_22 ( а.с.71-73 т.1) ,створила для проживання своєї доньки ОСОБА_7 . хороші умови проживання, що підтверджується Актами обстеження умов проживання та виховання в сім`ї від 23.08.2022 року складним комісією Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області ( а.с.55 т.1), та депутатом ОСОБА_31 22.08.2022 року ( а.с.57т.1)

Відповідно Характеристики старости Шевченківського старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 22.08.2022 року № 90, та від 16.11.2022 року № 120 ОСОБА_28 за період проживання на території Шевченківського старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради Баштанського район Миколаївської області характеризується позитивно ( а.с.58,67 т.1)

При цьому, відповідно до Договору купівлі-продажу від 12.11.2020 року № 872 ОСОБА_6 придбала квартиру АДРЕСА_6 ( а.с.63-64 т.1)

Згідно Висновку органу опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 29.09.2022 року №73, органом зроблений висновок за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_7 разом із матір`ю, а у разі відсутності взаємопорозуміння з даного питання, звернутися до суду. Рекомендувати батькам дитини здійснювати свої дії, керуючись інтересами та потребами дитини, налагодити свої стосунки, для вирішення питань, пов`язаних із дитиною( а.а.59-62 т.1)

Також судом встановлено, що 02.01.2023 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 02.01.2023 року ( а.с.38 т.2). ОСОБА_12 є учасником бойових дій ( а.с.39 т.2), до кримінальної відповідальності не притягувався( а.с.40 т.2), має гарний стан здоров`я ( а.с.37 т.2), позитивно характеризується за попереднім місцем роботи у Миколаївській гімназії № 27( а.с.42 т.2)

24.12.2022 року ОСОБА_3 зверталась із заявами до комісії з питань захисту прав дитини Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області про вирішення питання спілкування із донькою ОСОБА_7 та встановлення графіку для спілкування ( а.с.68) та розглянути питання з приводу дій чоловіка ОСОБА_1 , який чинить перепони у спілкуванні з донькою( а.с.69 т.1) Відповіді ВП №3 Миколаївського районного управління поліції на адресу ОСОБА_32 ( а.с.6, 44, 48, 51 т1). Відповіді Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області на адресу ОСОБА_32 ( а.с.43, 45, 47 т.1). Відповіді Первомайської районної військової адміністрації Миколаївської області на адресу ОСОБА_3 ( а.с.7-8, 9-10, 11-12, 13-14, 15, 18 т.2). Відповіді служби у справах дітей Миколаївської обласної військової адміністрації Миколаївської області на адресу ОСОБА_2 ( а.с.46 т.2)

Відповіді відділу освіти Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області на адресу ОСОБА_32 ( а.с.16, 17, 34 т.2). Відповіді Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області на адресу ОСОБА_32 ( а.с.21, 22 т.2).

Талони- повідомлення єдиного обліку про прийняття заяв ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 чинить перепони у спілкуванні з донькою № 1373 від 19.02.2023 року ( а.с.19 т2), № 3638 від 15.06.2023 року ( а.с.32 т.2), № 7972 від 10.10.2022 року ( а.с.33 т.2), № 4704 від 21.06.2023 року ( а.с.49 т.2), № 4712 від 21.06.2023 року ( а.с.50 т.2)

Крім іншого судом дослідженні відеозаписи, на яких зафіксовані розмови ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , у тому числі по телефону, фактичні зустрічі ( а.с.3.4.5 т.2, флеш-накопичувач). Досліджені фотокопії переписки із соціальних мереж ( а.с.52-56 т.2, а.с.105-106108-109 т.3, а.с.129-135 т.3).

Фотокартки із зображенням частини руки, ноги та половини обличчя ОСОБА_2 (а.с.28, 29, 30, 31 т.2). При цьому суд не може даний доказ прийняти на підтвердження факту нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , оскільки він є неналежним. Стаття 62 Конституції Україн встановлює щоособа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Із наданих суду медичних документів встановлено, що ОСОБА_7 періодично перебувала на лікуванні м Миколаївській обласній дитячій лікарні ( а.с.66 т.1, а.с.119-124 т.1, а.с.119-128т.3) Відповідно до довідки Мигіївської амбулаторії ОСОБА_7 зареєстрована та обстежується в даній амбулаторії ( а.с.68 т.2) Дівчинка 19.10.2022 року проходила обстеження ЄЄГ (а.с.77 т.2).

Отже, підсумовуючи досліджені в судовому засіданні та оцінені судом докази, суд приходить до наступного висновку.

В обох батьків створено належні умови для проживання малолітньої дитини. Обоє батьків позитивно характеризуються, не перебувають на обліках щодо психічних захворювань чи залежностей, є законослухняними громадянами, та в змозі забезпечити належні побутові умови для проживання дитини, її безпечного і здорового зростання, фізичного розвитку.

Суд під час розгляду справи вирішив з`ясувати думку дитини ОСОБА_33 щодо визначення її місця проживання. В ході опитування дитини судом було встановлено, що дівчинка емоційно прив`язаний до батька, дослухається його думки, батько користується у дитини авторитетом. Дівчинка суду пояснила, що раніше проживала у м. Миколаєві із мамою і татом, а зараз у с.Мигії із татом та бабусею. Більше їй подобається жити в Мигії, оскільки у неї там друзі, з якими вона спілкується у школі і поза школою, коли хоче. Дівчинка зареєстрована в соціальних мережах, в тому числі «Інстаграм», де за нею слідкують мама і тато. Про те, що мама змінила прізвище, дівчинка дізналась із «Інстаграм». З мамою ОСОБА_17 не хочу спілкуватися бо вона її ображає, постійно кричить через телефон тому, що ОСОБА_17 , інколи, не беру трубку. Дівчинка не була у мами і не бажає до неї їхати. Була лише у баби ОСОБА_16 у гостях. Мама живе в м.Миколаєві з ОСОБА_13 , новим чоловіком, який дівчинці не подобається. Тому, що мама одразу, як переїхала, змінила прізвище, про що ОСОБА_17 дізналась з інстаграм, де мама також змінила прізвище. Ще у мами є ОСОБА_13 , та з ким ОСОБА_34 мама постійно порівнює ( при надані пояснень в суді називати ОСОБА_13 сестричкою ОСОБА_17 не бажає), говорить, що вони схожі, але ОСОБА_17 з цим не згодна. ОСОБА_13 їй ніхто і бачити її ОСОБА_17 не хоче.

Крім того, ОСОБА_17 суду пояснила, що ображена на маму, вона забрала у неї саме дороге. І мама ще народила ОСОБА_13 , хоча ще в період проживання із татом, ОСОБА_16 клялася, що у неї не буде більше дітей. Від цього дівчинка ще дужче на неї образилася.

Крім того дівчинка суду пояснила, що не хоче, щоб мама повернулася до тата. Оля хоче з татом жити, він дівчинку не сварить, а пояснює . Всюди водить: аквапарк, озеро, річка.

Також судом досліджено Психологічний висновок за результатами дослідження ОСОБА_33 , від 15.08.2022 року № 07-08.2022, відповідно до якого, зокрема зроблено висновок, що дівчинка відчуває себе затишно і комфортно у сім`ї батька, у батька сформоване повне уявлення про виховання доньки. У ОСОБА_19 спостерігається тривожність та страх, що виникає при згадуванні або обговоренні її взаємовідносин із мамою ( а.с.16-18 т.1).

Крім того, досліджено психологічний висновок за результатами корекційно-відновлювальної роботи з ОСОБА_26 за період з 11.09.2023 року по 03.10.2023 року, відповідно до якого у ОСОБА_19 вже не виникає небажаних хвилювань спогадів про стресовий досвід ( зі слів дівчинки «коли я жила з мамою»)( а.с.171-184 т.2)

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року в справі №377/128/18 (провадження №61-44680 св18) зазначено, що "тлумачення частини першоїстатті 161 СК Українисвідчить, що під час вирішення спору щодо місяця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків, відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батька свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним із батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку".

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини).

Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

ЄСПЛ зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Аналіз наведених норм права, практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, а отже, в першу чергу підлягають урахуванню інтереси дитини.

Як зазначено у Постанові ВС від 21.07.2021 року у справі № 404/3499/17 «питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що для дітей розлучення батьків - це завжди тяжке психологічне навантаження, пов`язане, зокрема, з кардинальними змінами в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо.

Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти шлюб, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

Таким чином, при вирішенні таких спорів доцільно та правильно керуватися виключно інтересами дитини, судам передусім потрібно впевнитися, що саме той з батьків, на чию користь буде прийнято рішення, створить для дитини належні умови для її морального, духовного та фізичного розвитку».

Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1 вказував, що він належним чином виконує свої батьківські обов`язки, має самостійний дохід, належні умови для проживання дитини, піклується про її фізичне та духовне виховання, виховує доньку в атмосфері турботи та любові. Донька висловлює бажання проживати з батьком.

Аналогічні доводи наведені в зустрічній позовній заяві й ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Суд встановив, що як батько, так і мати дитини належним чином ставляться до виконання своїх батьківських обов`язків, позитивно характеризуються в побуті, не зловживають спиртними напоями чи наркотичними засобами. Кожна із сторін має самостійний дохід, який може забезпечити дитині належні умови проживання, виховання та навчання.

Встановлено, що матеріально-побутові умови та рівень комфорту, які може забезпечити дитині мати, істотно не відрізняються від умов, які на даний час надає дитині батько.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що визначальне значення при вирішенні даного спору щодо місця проживання дитини мають інтереси самої дитини.

При цьому, суд звертає увагу, що на даний час у дитини є велика образа на маму, яка не змогла правильно приготувати дитину до того, що в неї може з`явитися вітчим, і братики чи сестрички. Не пояснила вчасно, що це нормально і жодним чином не вплине на ставлення мами до неї самої, навпаки, мама навіть потребуватиме допомоги старшої донечки. Наразі ОСОБА_17 перебуває у тому віці, коли може сама, без дозволу батька, через соціальні мережі спілкуватися з мамою, звідки вона і дізнається про зміни у житті мами, а не від самої мами. Однак мама чомусь не користується такою можливістю та не намагається відновити зв`язок із донькою, звинувачуючи при цьому лише батька дитини.

Вирішуючи спір суд, врахувавши інтереси малолітньої дитини, її психологічний стан, права та інтереси на гармонійний розвиток та належне виховання, а також дотримуючись балансу між інтересами дітей, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в їх інтересах, приходить до висновку про необхідність визначення місця проживання ОСОБА_7 із батьком ОСОБА_1 , оскільки це відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини на даний час.

Також суд, вважає за необхідне зазначити, що визначення місця проживання дитини з батьком не може впливати на рівні права матері щодо своїх дітей, та наголошує на неприпустимість з боку батька чинити перешкоди у її спілкуванні та відвідуванні доньки. Визначення місця проживання дитини з батьком не повинно впливати на взаємовідносини її з матір`ю, оскільки визначення місця проживання дитини з однім із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків.

Керуючись ст.12,13,259,263-265,280-284ЦПК України,суд

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дитини за місцем проживання батька, задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з її батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем його постійного проживання.

Відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ,треті особи:служба усправах дітей Мигіївської сільськоїради Первомайськогорайону Миколаївськоїобласті, орган опікита піклуванняВільнозапорізької сільськоїради Баштанського району Миколаївської області, про визначеннямісця проживаннядитини замісцем проживанняматері.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач за первісним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач за первісним позовом: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, орган опіки і піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області, адреса місцезнаходження: 55650, Миколаївська область, Баштанський район, с.Вільне Запоріжжя, вулиця Москаленка, 35; ЄДРПО 04375671 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, орган опіки і піклування Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, адреса місцезнаходження: 55223, Миколаївська область, Первомайський район, с.Мигія, вул.. Первомайська, 50; ЄДРПО 04376937.

Повний текст рішення виготовлений 04.10.2024 року.

Суддя