Постанова

від 01.10.2024 по справі 907/357/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2024 р. Справа №907/357/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГалушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Олех М.

за участю представників учасників процесу:

прокурор Місінська М.А.

від позивача 1 не з`явився;

від позивача 2 не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Свалявське лісове господарство» від 14.08.24 (вх. № ЗАГС 01-05/2309/24 від 14.08.24)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 (повне рішення складено та підписано 06.08.2024, суддя Андрейчук Л.В.)

у справі № 907/357/24

за позовом: Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород, в інтересах держави в особі

позивача 1: Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород

позивача 2: Полянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, с. Поляна Закарпатської області

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ, в особі філії «Свалявське лісове господарство», м. Свалява Закарпатської області

про: стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Закарпатської області подано позов Закарпатською обласною прокуратурою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Полянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області до відповідача ДСГП "Ліси України" в особі філії "Свалявське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в розмірі 421 930.17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме фактом наявності невідшкодованих збитків, завданих кримінальним правопорушенням в сфері охорони навколишнього природного середовища.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 у даній справі позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України в особі філії «Свалявське лісове господарство» шкоду в сумі 421 930,17 грн (чотириста двадцять одна тисяча дев`ятсот тридцять гривень 17 коп.), завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на користь держави в особі Полянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області. Стягнуто з державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України в особі філії «Свалявське лісове господарство» на користь Закарпатської обласної прокуратури 6 328,95 грн (шість тисяч триста двадцять вісім гривень 95 коп.) судового збору за подання позовної заяви.

Рішення суду мотивовано тим, що, враховуючи норми Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач є постійним лісокористувачем обстежуваних лісових ділянок, а тому обов`язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов`язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів на час виявлення лісопорушення покладено саме на відповідача.

Окрім того, судом враховано обставини встановлені Свалявським районним судом Закарпатської області в межах кримінальної справи №306/241/23 щодо розміру завданої шкоди за порушення лісового законодавства в сумі 421930,17 грн, що підтверджується розрахунком розміру шкоди складеним Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області та висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 29.04.2022 № СЕ-19-22/5537-ЕЛ.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Свалявське лісове господарство» подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 у справі №907/357/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема, скаржник зазначає, що для підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано суду протоколи огляду місця події, розрахунки розміру шкоди, протокол огляду відеозапису та висновок дендрохронологічної експертизи.

На думку скаржника, дані докази містять суперечності, неточності та складені з порушенням законодавства.

Звертає увагу суду, що в наявних у справі доказах відсутній детальний опис виявленого порушення, не зазначено розмір пнів та прилад, яким здійснено їх заміри, не встановлено винних осіб та дій чи бездіяльності відповідача, які б виразилися у неналежному здійсненні заходів з охорони та збереження лісу.

Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Свалявське лісове господарство» від 14.08.24 (вх. № ЗАГС 01-05/2309/24 від 14.08.24) залишено без руху, зобов`язано скаржника надати суду докази сплати судового збору в сумі 7 594, 74 грн протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Свалявське лісове господарство» від 14.08.24 (вх. № ЗАГС 01-05/2309/24 від 14.08.24) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 у справі № 907/357/24, розгляд справи призначено на 01.10.2024.

У судовому засіданні 01.10.2024 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Закарпатською обласною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України, встановлено порушення інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме - виявлено факт наявності невідшкодованих збитків, завданих кримінальним правопорушенням в сфері охорони навколишнього природного середовища.

Під час опрацювання матеріалів кримінального провадження №42023070000000013 від 27.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.

Так, за результатами судового розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні №42023070000000013 від 27.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України 19.04.2023 (справа №306/241/23) Свалявським районним судом Закарпатської області винесено ухвалу про закриття вказаного кримінального провадження та звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України у зв`язку з передачею його на поруки трудовому колективу Полянського лісництва філії «Свалявське лісове господарство» ДСГП «Ліси України».

Зі зімсту вказаної ухвали суду вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді майстра лісу Полянського лісництва по трудовому договору з 12.01.2021, не доповідав письмово керівництву підприємства про факти незаконної рубки дерев, які мали місце у ввіреному йому обході, не провів оглядів місць незаконної рубки дерев, не склав вчасно акти (протоколи) про лісопорушення на ввіреній йому території Полянського лісництва державного підприємства «Свалявське лісове господарство».

Зокрема, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, під час виконання своїх службових обов`язків, перебуваючи на робочому місці на території Полянського лісництва, знаючи свої права та обов`язки, маючи об`єктивну можливість виконувати їх, через несумлінне ставлення до них, в порушення Положення про державну лісову охорону, Посадової інструкції майстра лісу Полянського лісництва, з якою він ознайомлений, положень Лісового кодексу України, не забезпечив перевірку стану охорони лісу на предмет виявлення таких порушень на території кварталу 32 виділу 9.3 Полянського лісництва державного підприємства «Свалявське лісове господарство» та їх фіксуванню, не здійснив заходів щодо попередження порушень лісового законодавства, незаконної рубки дерев, не вжив заходів до виявлення лісопорушників та притягнення їх до відповідальності.

Внаслідок неналежного виконання майстром лісу Полянського лісництва державного підприємства «Свалявське лісове господарство» Бочком І.М. своїх службових обов`язків на території кварталу 32 виділі 9.3 Полянського лісництва державного підприємства «Свалявське лісове господарство» проведено незаконну рубку 50 дерев породи «Бук», що спричинило шкоду охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров`я довкілля та користування природними ресурсами, в розмірі 421930,17 грн. (чотириста двадцять одна тисяча дев?ятсот тридцять гривень 17 коп.), що у 250 і більше раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками, згідно примітки до ст. 364 КК України.

Свалявським районним судом Закарпатської області встановлено, що такими cвоїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України - службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжкі наслідки державним інтересам.

Так, в рамках кримінального провадження, досудовим слідством встановлено, що на території кварталу 32 виділу 9.3 Полянського лісництва на підставі лісорубного квитка ЗА ЛРК №007593 від 10.02.2020 та договору №71 від 20.11.2020 здійснювалася заготівля деревини породи «Бук». Розробку лісосіки проводила лісорубна бригада ФОП Сацик С.М., яка повинна була завершитися 31.12.2020.

Проте, у зв?язку з невстановлених органом досудового розслідування причин та обставин, у вказаний період ФОП Сацик С.М. не здійснив заготівлю деревини, у зв?язку з чим строк дії лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №007593 від 10.02.2020 продовжено, та надано відстрочку на заготівлю деревини на 5 місяців, терміном до 31 травня 2021 року та відстрочку на вивезення заготовленої деревини кінцевим строком до 30.09.2021.

Після закінчення строку дії заготівлі деревини по лісорубному квитку серії ЗА ЛРК №007593 14.06.2021 працівниками Полянського лісництва за участі ФОП Сацик С.М. та майстра лісу ОСОБА_1 проведено огляд місць заготівлі деревини в кварталі 32, виділі 9.3 вказаного лісництва, про що складено акт огляду місць заготівлі деревини. Під час огляду місць заготівлі деревини у кварталі 32 виділі 93 Полянського лісництва лісопорушень не виявлено та констатовано, що заготовлена вся деревина, передбачена вищезазначеним лісорубним квитком.

У подальшому, лісорубна бригада ФОП Сацик С.М., не маючи спеціального документу для використання лісових ресурсів, у період 06-08.09.2021 на території лісового господарства Полянського лісництва ДП «Свалявське ЛГ» у кварталі 32 виділі 9.3 здійснила незаконну порубку сироростучих дерев породи Бук в кількості 50 одиниць, внаслідок чого заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу на суму 421 930,17 грн.

Вказані незаконні дії лісорубної бригади ФОП Сацик С.М. були зупинені не особами лісової охорони, а працівниками поліції.

Факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених за ним лісів встановлено двома протоколами огляду місцевості від 08.09.2021.

В матеріалах справи міститься лист ДЕІ у Закарпатській області від 20.01.2022, в якому інспекція повідомляє, що протягом 2020-2021 років Інспекцією не проводилося заходів державного нагляду щодо дотримання ДП «Свалявсяке ЛГ» вимог природоохоронного законодавства у кварталі 32, виділ 9.3 Полянського лісництва.

Однак, 09.09.2021 спеціалістом Інспекції на основі протоколу огляду від 03.09.2021 та до наданої в листі слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області інформації проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу незаконними рубками в кварталі 32 виділ 9, ділянка 3 Полянського лісництва ДП «Свалявське ЛГ». Розрахунок направлено до СУ ГУНП в Закарпатській області листом від: 09.09.2021 року № 2711-06. Cума заборгованості відповідно до вказаного розрахунку становить 421 930,17 грн.

Крім того, за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 29.04.2022 № СЕ-19-22/5537-ЕЛ встановлено.що розмір збитків (шкоди заподіяної довкіллю) заподіяних лісу в кварталі 32 виділі 9 ділянці З Полянського лісництва Державного підприємства «Свалявське лісове господарство» становить 421 930,17 грн .

В матеріалах справи міститься копія висновку експерта за результатами проведення дендрохронологічної експертизи від 28.06.2022, встановлено, що дерева, пні від яких виявлені під час огляду місця події 08.09.2021 в кварталі 32 виділу 9:3 Полянського лісництва ДІ "Свалявське лісове господарство" Закарпатської області були зрубані у кінці літнього або початку осіннього періоду 2021. Розмір збитків (шкоди заподіяної довкіллю) заподіяних лісу в кварталі 32 виділі 9 ділянці 3 Полянського лісництва ДП «Свалявське ЛГ» становить 421 930,17 грн.

Відтак, з огляду на те, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів покладається на постійних лісокористувачів, відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев та завданню відповідних збитків в розмірі 421 930,17 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача у справі.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Щодо тверджень про відсутність в матеріалах справи Акта Державної екологічної інспекції.

Скаржник зазначає, що перевірка відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не проводилась, а позовні вимоги прокурора базуються виключно на протоколах огляду місця події, попневих переліках та висновку інженерно-екологічної експертизи.

Крім того, звертає увагу суду, що в протоколах огляду місця події не зазначено про вимірювальні прилади, за допомогою яких встановлювались діаметри зрубаних дерев, не зазначено прив?язку до місцевості, а акт перевірки контролюючими органами не складався.

Так, в рамках кримінального провадження, досудовим слідством встановлено, що на території кварталу 32 виділу 9.3 Полянського лісництва на підставі лісорубного квитка ЗА ЛРК №007593 від 10.02.2020 та договору №71 від 20.11.2020 здійснювалася заготівля деревини породи Бук. Розробку лісосіки проводила лісорубна бригада ФОП Сацик С.М., яка повинна була завершитися 31.12.2020.

Проте, у зв?язку з невстановлених органом досудового розслідування причин та обставин, у вказаний період ФОП Сацик С.М. не здійснив заготівлю деревини, у зв?язку з чим строк дії лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №007593 від 10.02.2020 продовжено та надано відстрочку на заготівлю деревини на 5 місяців, терміном до 31 травня 2021 року та відстрочку на вивезення заготовленої деревини кінцевим строком до 30.09.2021.

Після закінчення строку дії заготівлі деревини по лісорубному квитку серії ЗА ЛРК №007593 14.06.2021 працівниками Полянського лісництва за участі ФОП Сацик С.М. та майстра лісу ОСОБА_1 проведено огляд місць заготівлі деревини в кварталі 32, виділі 9.3 вказаного лісництва, про що складено акт огляду місць заготівлі деревини. Під час огляду місць заготівлі деревини у кварталі 32 виділі 9.3 Полянського лісництва лісопорушень не виявлено та констатовано, що заготовлена вся деревина, передбачена вищезазначеним лісорубним квитком.

У подальшому, лісорубна бригада ФОП Сацик С.М., не маючи спеціального документу для використання лісових ресурсів, у період 06-08.09.2021 на території лісового господарства Полянського лісництва ДП «Свалявське ЛГ» у кварталі 32 виділі 9.3 здійснила незаконну порубку сироростучих дерев породи Бук в кількості 50 одиниць, внаслідок чого заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу на суму 421 930,17 грн.

Вказані незаконні дії лісорубної бригади ФОП Сацик С.М. були зупинені не особами лісової охорони, а працівниками поліції.

Так, встановлення факту правопорушення лісового законодавства може бути здійснено працівниками Національної поліції України на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію України».

Першочергові дії, що здійснює слідчий до проведення реєстрації кримінального правопорушення - це проведення огляду місця події при незаконних рубках.

За результатами огляду місця події слідчий складає протокол огляду місця події.

Так, зі змісту протоколу огляду місця події вбачається, що 08.09.2021 слідчим СВ відділення поліції №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області Островком П.П. в лісовому масиві неподалік с. Солочин Мукачівського району за участі понятих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , майстра лісу ОСОБА_1 , працівників ГУНП в Закарпатській області Баран О.І. та ОСОБА_4 проведено огляд місця події.

Враховуючи, що до огляду місця події та при складанні відповідного протоколу був залучений майстер лісу ОСОБА_5 , представники екоінспеції не залучались.

Майстер лісу ОСОБА_5 зазначив, що місце порубки дерев відноситься до Полянського лісництва квартал 32 виділ 9.3.

За допомогою вимірювального пристрою «Dnipro M Profit 3m» майстер лісу ОСОБА_5 вимірював діаметри всіх свіжозрізаних пнів.

Відеофіксація огляду місця події здійснювалась на фотоапарат марки «Panasonic».

Відтак, в протоколах огляду зазначено про технічні засоби фіксації слідчої дії, дані вимірювальних приладів.

Позовні заяви про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, які подаються органами прокуратури в інтересах держави на підставі матеріалів перевірок контролюючих органів та про стягнення такої шкоди внаслідок вчинених кримінальних правопорушень, які безпосередньо грунтуються на матеріалах кримінальних проваджень, є різні за своєю правовою природою. Саме через це різною є і сукупність доказів, підтверджуючих склад цивільно-правового правопорушення.

Відтак, неправильно вважати обставиною, що виключає відповідальність відповідача, відсутність серед доказів вини акта перевірки державного контролюючого органу

Скаржник в апеляційній скарзі покликається на правові висновки, зроблені Верховним Судом у справах №909/114/21, №925/1598/20, №906/366/20, № 909/114/21, однак за своєю правовою природою обставини справи №90/357/24 не є подібними до вищеперелічених.

Так, у справі № 909/114/21 позов прокурора мотивовано тим, що в результаті позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території ДІ "Гринявське лісове господарство" працівники Державної екологічної інспекції Карпатського округу виявили факт правопорушення - незаконну рубку дерев в кварталі №32 виділи №є2, 4, 5 площею 0,4 га, та у кварталі 32 виділ 7.1, площею 2,5 га; вказаний факт зафіксували у відомостях №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 обліку пнів незаконно зрубаних дерев; за результатами проведеного заходу склали акт державного нагляду (контролю), щодо дотримання суб`ектом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 208 від 05.06.2020; відповідно до додатку №є1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" провели розрахунок розміру шкоди, завданої лісу незаконною рубкою дерев на території лісового фонду відповідача, яка становить 2382197 грн 99 коп.

При цьому, судами у оскаржуваних судових рішеннях зазначено, що встановлення кількості зрубаних пнів, їх діаметру та ознаки має суттєве значення для правильного розрахунку шкоди, однак, з матеріалів та обставки справи судами встановлено, що для обчислення розміру шкоди позивач брав за основу відомості незаконно зрубаних пнів, складені інспектором при перевірці, в яких зазначені, порода дерева, ознака (яка вказана тільки напроти деяких дерев, як вказує місцевий господарський суд, за словами свідка, він мав на увазі, всі дерева з такою ознакою) та діаметри пнів, які, як вказав свідок інспектор Перебойчук В.С. сам не замірював, а тільки контролював та вказував писати більший, якщо лісники його зменшували.

З огляду на встановлені обставини, суди дійшли висновків, що розрахунок шкоди не може грунтуватися на припущеннях позивача, оскільки вони не є фактичними даними в розумінні ст. 73 ГПК України, відтак, відсутність належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки відповідачем, виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу, як обов`язкової умови для настання відповідальності.

Як вже було зазначено вище у даній справі, перевірка державними інспекторами ДЕІ у розумінні вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не проводилась. Більше того, державні інспектори екологічної інспекції не брали участь в огляді місця події у якості спеціалістів в розімінні положень ст. 71 КПК України.

Незаконні дії лісорубної бригади ФОП Сацик С.М. були зупинені не особами лісової охорони, а працівниками поліції.

Відтак, у справі, на яку покликається представник відповідача, оскаржувались дії державних інспекторів екологічної інспекції під час проведення перевірки та відповідно фіксації правопорушень, виявлених в її ході, в даній справі №907/357/24 інспектори взагалі не брали участі у проведенні слідчих дій.

Окрім того, враховуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.08.2022 у справі № 925/1598/20, огляд місцевості та оформлений за його результатами протокол не можуть вважатись доконаним фактом вчинення кримінального правопорушення та підтвердженням наявності незаконно зрубаних дерев.

Однак, у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №914/669/22 суд відступив від зазначеного висновку та вказав, що у постанові Верховного Суду від 16.08.2022 у справі № 925/1598/20 про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної вирубки дерев вказано, що наданий прокурором акт, складений за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб?єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища не може вважатись належним та достатнім доказом вини та протиправної поведінки відповідача, оскільки апеляційним судом встановлено невідповідність дати отримання примірника акта в.о. директора ДП "Уманське лісове господарство" та періоду вчинення перевірки; на місці підпису начальника відділу лісового господарства ДП "Уманське лісове господарство" та в.о. директора ДП "Уманське лісове господарство" наявні ідентичні підписи; у Акті відсутній детальний опис виявленого порушення, не зазначено їх розмір та яким приладом здійснено їх заміри, а також не встановлено винних осіб та дій чи бездіяльності відповідача, які б виразилися у неналежному здійсненні заходів з охорони та збереження лісу у формі бездіяльності та призвели до заподіяння шкоди (п. 60).

При цьому, Верховним Судом у справі № 925/1598/20 вказано, що з матеріалів справи не вбачається наявність інших доказів (протоколу огляду, складеного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення, сплату штрафу тощо), які б підтверджували доводи скаржника та спростовували висновки апеляційного суду.

Враховуючи наведене Верховний Суд зауважив, що такий доказ як акт перевірки Державної екологічної інспекції сам по собі не може бути єдиним чи вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства. Подані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень мають бути оцінені судами як окремо кожен так і в їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, протоколи огляду місця події в даному випадку не є єдиними доказами у справі, оскільки в матеріалах справи містяться два висновки експерта, лист державної екологічної інспекції, в якому обраховано суму заподіяної шкоди, а також ухвала Свалявського районного суду Закарпатської області у справі №306/241/23 про закриття вказаного кримінального провадження та звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України у зв`язку з передачею його на поруки трудовому колективу Полянського лісництва філії «Свалявське лісове господарство» ДСГП «Ліси України», за змістом якої судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України - службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжкі наслідки державним інтересам.

Щодо дендрохронологічної експертизи.

Скаржником ставиться під сумнів висновок дендрохронологічної експертизи, долучений у якості доказу до позовної заяви.

Вказана експертиза проводилась відповідно до вимог Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу», а кваліфікація експерта, який проводив експертизу, пройшла державну акредитацію, про що зазначено у самому висновку експерта.

Так, ОСОБА_6 завідувач кафедри ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів лісу НЛТУ України, д. с-г. н., професор, експерт ГО «Лісові ініціатви та суспільство», що діє на підставі Наказу Міністерства освіти і науки від 12.01.2004 №12, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.01.2004 за № 110/8709 «Про проведення державної акредитації фізичних та юридичних осіб на право проведення наукової та науково- технічної експертизи».

Отже, твердження скаржника про відсутність кваліфікації експерта в ОСОБА_6 є помилковими.

Більше того, експерт попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладеного на нього обов`язку згідно зі ст. 384 КК України.

Висновки експерта грунтуються не на припущеннях, а на конкретних документах, на які посилається експерт та які долучені у якості доказів до позовної заяви. Більше того, експертом особисто здійснено огляд лісової ділянки в кварталі 32 виділ 9.3 Полягського лісництва ДП «Свалявське лісове господарство» Закарпатської області.

В постанові Верховного суду від 05.02.2020 у справі №461/3675/17 зазначено про допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза, проведена у кримінальному провадженні, містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні.

Крім того, в постанові Великої палати Верховного суду від 14.12.2022 у справі №477/2330/18 щодо використання доказів, які зібрані в межах кримінального провадження зазначено, що чинне процесуальне законодавство не встановлюе заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень

Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи.

Враховуючи наведене, висновок дендрохронологічної експертизи відповідає вимогам законодавства, виконаний експертом з відповідною кваліфікацією та може розглядатись судом в якості належного доказу у вказаній справі в комплексі з іншими доказами.

Щодо застосування деліктної відповідальності.

Предметом даного позову є стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

Суб`єктом даного кримінального правопорушення є службова особа, до бов`язків якої входить здійснення контролю за правильністю лісокористування, охороною і захистом лісу на закріплених лісогосподарських дільницях, яка в порушення вимог посадової інструкції та ст. 19, 86, 89, 105 Лісового кодексу України, Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 року №976, через несумлінне ставлення до своїх службових обов?язків допустила незаконну порубку дерев, а відповідач за даним господарським спором прямо пов?язаний із кримінальним провадженням, оскільки його посадова особа має процесуальний статус обвинуваченого, у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов?язків.

При чому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Отже шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, настала саме внаслідок вчинення кримінального правопорушення службовою особою підприємства.

Відтак, місцевим господарськи судом зроблено вірний висновок, що оскільки відповідач є постійним лісокористувачем обстежуваних лісових ділянок, обов`язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов`язок дотримуватись правил і норм використання лісових ресурсів на час виявлення лісопорушень покладено саме на відповідача.

Системний аналіз положень статті 86, пункту 5 частини другої статті 105, статті 107 ЛК України дає підстави для висновку про те, що у випадку порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, підприємства, установи, організації зобов?язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Отже, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов?язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Подібні висновки вкладено у постанові Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №907/449/22.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою існує причинний зв?язок, а відсутність своєї вини відповідач належними та допустимим доказами не довів.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне, обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачає.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Свалявське лісове господарство» від 14.08.24 (вх. № ЗАГС 01-05/2309/24 від 14.08.24) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 у справі №907/357/24 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

5.Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 10.10.2024.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.