Постанова

від 25.09.2024 по справі 916/500/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/500/21м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Колоколова С.І.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Капустін М.В., за посвідченням;

від позивача: Кравцов Р.В., у порядку самопредставництва;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Баранніков І.В., у порядку самопредставництва;

від третьої особи позивача: не з`явився;

від третьої особи відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАРИБГОСП

на ухвалу Господарського суду Одеської області про відмову у перегляді справи за нововиявленими обставинами

від 05 лютого 2024 року (повний текст складено 09.02.2024)

у справі № 916/500/21

за позовом: Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської обласної державної адміністрації

до відповідачів:

1.Біляївської районної державної адміністрації Одеської області

2.Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАРИБГОСП

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства Одеське лісове господарство

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області

про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди, повернення земельної ділянки,-

суддя суду першої інстанції: Волков Р.В.

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 25.09.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП", в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області №939/2009 від 16.12.2004 "Про передачу в оренду земельної ділянки ЗАТ "Одесарибгосп" на території Біляївського району Одеської області";

- визнати недійсним договір оренди землі б/н, укладений 04.11.2005 між Біляївською районною державною адміністрацією та ЗАТ "Одесарибгосп", який зареєстровано 11.01.2005 у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі Біляївського районного відділу земельних ресурсів за №040551600001 та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №8519998, №8598128, №8599705 з усіма додатками до нього;

- зобов`язати ТОВ ОДЕСАРИБГОСП усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування Державного підприємства "Одеське лісове господарство" земельні ділянки загальною площею 521 га з кадастровими номерами 5121010100:01:001:0107, 5121085600:01:001:00591, 5121085600:01:001:00592, які розташовані на території Біляївського району Одеської області за межами населеного пункту.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилався на те, що внаслідок прийняття спірного розпорядження Біляївською райдержадміністрацією та укладання незаконного договору оренди, спірні земельні ділянки поза волею належного власника - держави в особі Кабінету Міністрів України були незаконно вилучені з постійного землекористування ДП "Одеське лісове господарство" та надані у користування ЗАТ "Одесарибгосп", тобто вибули із державного лісового фонду із порушенням вимог земельного законодавства. При цьому, відведення за рахунок державного лісового фонду земельних ділянок загальною площею 521 га у користування ЗАТ "Одесарибгосп" супроводжувалось незаконною зміною цільового призначення земель лісогосподарського призначення на землі водного фонду (під будівництво ставків для рибогосподарської діяльності) всупереч вимогам земельного законодавства, без необхідних погоджень відповідними державними органами.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.09.2022 у справі №916/500/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2023, позов задоволено частково:

- визнано незаконним та скасовано розпорядження Біляївської райдержадміністрації Одеської області №939/2009 від 16.12.2004 "Про передачу в оренду земельної ділянки ЗАТ "Одесарибгосп" на території Біляївського району Одеської області";

- визнано недійсним договір оренди землі б/н, укладений 04.01.2005 між Біляївською райдержадміністрацією та ЗАТ "Одесарибгосп", який зареєстровано 11.01.2005 у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі Біляївського районного відділу земельних ресурсів за № 040551600001 та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №8519998, №8598128, №8599705 з усіма додатками до нього;

- зобов`язано ТОВ ОДЕСАРИБГОСП усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі Одеської обласної державної адміністрації земельних ділянок загальною площею 521 га з кадастровими номерами 5121010100:01:001:0107, 5121085600:01:001:00591, 5121085600:01:001:00592, які розташовані на території Біляївського району Одеської області за межами населеного пункту.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (в частині, яка стосується права постійного користування спірними земельними ділянками ДП "Одеське лісове господарство") у зв`язку з тим, що ДП "Одеське лісове господарство" не є позивачем у цій справі.

Суд встановив та виходив з того, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 5121010100:01:001:0107, 5121085600:01:001:0591 та 5121085600:01:001:0592 відповідно до даних Лісового кадастру Публічної кадастрової карти відносяться до земель державного лісового фонду, знаходяться на території Біляївського лісництва у кварталах 21 та 22 та використовувалися для ведення лісового господарства ДП "Одеське лісове господарство", зі складу земель державного лісового фонду не вилучались.

Також установлено факт незаконного вилучення Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області (оскільки відповідне вилучення належало до виключних повноважень Кабінету Міністрів України) земельних ділянок лісогосподарського призначення площею 521 га, у тому числі із кадастровим номером 5121010100:01:001:0107, розташованої на території Біляївського (на даний час Одеського) району Одеської області з державного лісового фонду, що супроводжувалось фактичною незаконною зміною цільового призначення земель лісогосподарського призначення на землі водного фонду всупереч вимогам земельного законодавства без необхідних погоджень відповідних державних органів.

Вказані рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2022 у справі №916/500/21 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 залишено в силі постановою Верховного Суду від 11.07.2023 у даній справі.

14.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ОДЕСАРИБГОСП" (далі заявник, Товариство) до Господарського суду Одеської області надійшла заява про перегляд судового рішення від 07.09.2022 у справі №916/500/21, у зв`язку із нововиявленими обставинами.

Обґрунтовуючи дану заяву, Товариство зазначає наступне:

- 19.11.2023 заявнику стало відомо про справу № 916/3536/23 за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації до Біляївської міської ради Одеського району Одеської області про скасування рішення та скасування державної реєстрації;

- з наявного у Реєстрі рішення вбачається, що 20.06.2022 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості за № 47140056 про державну реєстрацію змін права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5121010100:01:001:0107 загальною площею 239,224 га, розташовану на території Біляївської міської ради Одеського району Одеської області з державної на комунальну (рішення державного реєстратора відділу Центр надання адміністративних послуг Біляївської міської ради Одеської області Дигуляр С.О. від 23.06.2022 за № 63955586). Станом на дату подання цієї заяви, справа №916/3536/23 перебуває на розгляді колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, а отже рішення не набрало законної сили.

На думку заявника, державна реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5121010100:01:001:0107 є істотною обставиною для перегляду справи № 916/500/21, яка полягає в тому, що позиція позивача ґрунтувалась на визнанні вказаної земельної ділянки такою, що належить до державної власності, в той час як її державна реєстрація та віднесення до категорії земель комунальної власності означає існування законних підстав та обставин, що були сформовані ще до рішення у справі, які б дозволили її визнати комунальною власністю і залишити в оренді ТОВ ОДЕСАРИБГОСП.

На підставі викладеного, ТОВ ОДЕСАРИБГОСП просило суд першої інстанції переглянути рішення Господарського суду у справі від 07.09.2022 у справі №916/500/21 та за результатами розгляду прийняти нове рішення у даній справі, яким:

- відмовити у визнанні недійсним договору оренди землі б/н, укладеного 04.01.2005 між Біляївською районною державною адміністрацією та ЗАТ "Одесарибгосп", який зареєстровано 11.01.2005 у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі Біляївського районного відділу земельних ресурсів за № 040551600001 та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №8519998, №8598128, №8599705 з усіма додатками до нього;

- відмовити у зобов`язанні ТОВ "ОДЕСАРИБГОСП" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі Одеської обласної державної адміністрації земельних ділянок загальною площею 521 га з кадастровими номерами 5121010100:01:001:0107, 5121085600:01:001:00591, 5121085600:01:001:00592, які розташовані на території Біляївського району Одеської області за межами населеного пункту;

- відмовити у зобов`язанні ТОВ ОДЕСАРИБГОСП усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі Одеської обласної державної адміністрації земельної ділянки із кадастровим номером 5121010100:01:001:0107 загальною площею 239,224 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 532937551210), розташованої на території Біляївської міської ради Одеського району.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/500/21 (головуючий суддя: Волков Р.В., судді: Мостепаненко Ю.І., Цісельський О.В.) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАРИБГОСП про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №916/500/21 відмовлено. Рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2022 у справі №916/500/21 залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні відповідної заяви, місцевий господарський суд дійшов висновку, що фактично обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами у даному випадку зводяться до намагання з боку ТОВ ОДЕСАРИБГОСП спонукати суд здійснити переоцінку доказів у справі, та встановити нові фактичні обставини справи, покладені в основу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Так, суд першої інстанції вказав, що:

- підстави недійсності як договору оренди землі б/н від 04.11.2005, так і розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області № 939/2009 від 16.12.2004 досліджувались господарським судом саме на момент укладення договору та прийняття розпорядження, тобто на час виникнення спірних правовідносин;

- земельна ділянка із кадастровим номером 5121010100:01:001:0107 площею 239,224 га із державного лісового фонду не вилучалась, розпорядником останньої в силу вимог ст. ст. 122, 149 Земельного кодексу є Одеська обласна державна (військова) адміністрація, у зв`язку з чим державна реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5121010100:01:001:0107, на яку посилається Товариство як на нововиявлену обставину для перегляду судового рішення у даній справі, не вважається судом істотною, оскільки не впливає на висновки суду щодо віднесення спірної ділянки до земель державного лісового фонду;

- обставини, на які посилається ТОВ ОДЕСАРИБГОСП у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (а саме: реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку), сталися майже через сімнадцять років після виникнення спірних правовідносин;

- рішенням Господарського суду Одеської області від 18.10.2023 у справі №916/3536/23, яке набрало законної сили 27.12.2023, скасовано рішення державного реєстратора відділу Центру надання адміністративних послуг Біляївської міської ради Одеської області Дигуляр С.О. від 23.06.2022 №63955586 про реєстрацію права комунальної власності Біляївської міської ради Одеського району Одеської області на земельну ділянку кадастровий номер 5121010100:01:001:0107 загальною площею 239,224 га, розташовану на території Біляївської міської ради Одеського району Одеської області; скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності від 20.06.2022 № 47140056 з одночасним припиненням права комунальної власності Біляївської міської ради Одеського району Одеської області на земельну ділянку кадастровий номер 5121010100:01:001:0107 загальною площею 239,224 га, розташовану на території Біляївської міської ради Одеського району Одеської області.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю ОДЕСАРИБГОСП звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/500/21 скасувати та направити дану справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційні доводи є аналогічними доводам заяви ТОВ «ОДЕСАРИБГОСП» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Так, апелянт наполягає на тому, що станом на дату прийняття судом спірного рішення від 07.09.2022 у справі №916/500/21 позиція позивачів, щодо належності земельних ділянок до державної власності не відповідала дійсності, оскільки 1 земельна ділянка з 3 (трьох) перебувала у власності Біляївської міської ради з огляду на те, що дата державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5121010100:01:001:0107 відбулась у червні 2022, в той час як рішення у даній справі, що підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, датується 07 вересня 2022 року.

Апелянт наголошує на тому, що дані обставини реєстрації земельної ділянки на користь Біляївської міської ради не були відомі і не могли бути відомими заявнику, у зв`язку із прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №209, якою було обмежено доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАРИБГОСП на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/500/21 та призначено її розгляд на 17.04.2024 року об 11:30 год. Також даною ухвалою встановлено Одеській обласній прокуратурі та Одеській обласній державній адміністрації строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

08.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор не погоджується з її доводами, вважає апеляційну скарги безпідставною та необґрунтованою, у зв`язку з чим просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

У зв`язку із перебуванням у відпустках членів судової колегії розгляд апеляційної скарги ТОВ ОДЕСАРИБГОСП на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 неодноразово відкладався, про що судом виносились відповідні ухвали.

При цьому, ухвалою суду від 22.04.2024 було продовжено розгляд справи №916/500/21 на розумний строк.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 27.05.2024 задоволено заяву представника ТОВ ОДЕСАРИБГОСП Бараннікова Ігоря Володимировича про надання йому можливості брати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку EasyCon. Вирішено здійснювати розгляд даної справи у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 25.09.2024 представник ТОВ ОДЕСАРИБГОСП підтримав вимоги апеляційної скарги та просив останню задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати.

Прокурор та представник позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили суд апеляційної інстанції залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Представники третіх осіб та відповідача-1 в судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, а їх явка обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників третіх осіб та відповідача-1 за наявними у справі доказами.

У судовому засіданні 25.09.2024, яке проводилось в режимі відеоконференції, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, проаналізувавши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваної ухвали, дійшла наступних висновків.

За змістом ч.1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, визначеними у ч.2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Крім цього, необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

Відповідні правові позиції щодо визначення нововиявлених обставин наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №909/1056/15, від 13.05.2021 у справі №910/12465/18, від 07.07.2021 у справі №904/4470/16, від 15.07.2021 у справі №910/12490/18, від 21.07.2021 у справі №924/1098/20, від 12.08.2021 у справі №903/289/18.

Таким чином, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який:

- передбачений нормами права і зумовлює виникнення, зміну чи припинення правовідносин;

- має суттєве значення для правильного вирішення конкретної справи;

- якщо б нововиявлена обставина була відома господарському суду при винесенні судового рішення, то вона обов`язково вплинула б на висновок суду;

- факт існував у момент звернення заявника до господарського суду та під час розгляду справи господарським судом, але про його існування стало відомо лише після прийняття відповідного судового рішення;

- не був і не міг бути відомим ні особі, яка заявила про це потім, ні господарському суду, який розглядав справу.

При цьому, Верховний Суд України у постанові від 20.02.2020 у справі №815/6834/15 наголосив на важливості дотримання принципу правової визначеності під час розгляду судами заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, зазначивши, що до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Принцип правової (юридичної) визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України).

Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допускається лише за наявності виняткових обставин (п.п. 51-52 рішення ЄСПЛ у справі Рябих проти Росії від 24.06.2003, ухвала Суду щодо прийнятності заяви № 62608/00 Агротехсервіс проти України, п.п. 42-44 рішення Суду у справі Желтяков проти України від 09.06.2011).

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 року у справі №19/028-10/13 (пункти 7.4-7.5)).

Не можуть вважатися нововиявленими й ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини. Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте, можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29.08.2018 у справі №552/137/15-ц.

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи ((правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові у справі №127/10129/17 від 22.01.2019 (пункт 27), постанові у справі №9901/819/18 від 14.04.2021 (пункт 6.38) та постанови у справі №910/11027/18) від 03.08.2022 (пункт 5)).

Отже, виходячи з системного аналізу п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд наголошує, що для віднесення обставин до категорій нововиявлених слід встановити істотність цих обставин для вирішення справи.

Звертаючись до категорії "істотності" суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (правова позиція Верховного Суду у постановах: від 17.09.2019 у справі № 910/17258/17, від 21.10.2020 у справі № 26/938/18).

Таким чином, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарським процесуальним кодексом України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідно до ч. 4 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.08.2018 у справі №19/5009/1481/11.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, ТОВ ОДЕСАРИБГОСП якості нововиявленої обставини зазначає державну реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку із кадастровим номером 5121010100:01:001:0107, про що заявник станом на дату розгляду справи №916/500/21 не знав, оскільки не мав можливості отримати відомості про реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5121010100:01:001:0107 з огляду на встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 06.03.2022 обмеження у доступі до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

При цьому, Товариство визначає обставину відповідної реєстрації земельної ділянки істотною, оскільки позиція позивача при розгляді справи №916/500/21 по суті ґрунтувалась на визнанні вказаної земельної ділянки такою, що належить до державної власності. Однак, віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель комунальної власності означає існування законних підстав та обставин, що були сформовані ще до рішення у справі, які б дозволили її визнати комунальною власністю і залишити в оренді ТОВ ОДЕСАРИБГОСП.

Але, апеляційний суд цілком погоджується з висновком суду першої інстанції, яким встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України №209 від 06.03.2022 Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану обмеження доступу, зокрема, до інформації з ЄДР та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до них, не стосувалось користувачів, які були розташовані в межах Одеської області (з урахуванням Наказу Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5 щодо затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану).

У цьому контексті судова колегія враховує, що місцем розташування заявника ТОВ «ОДЕСАРИБГОСП» є: Одеська область, Біляївський р-н, село Яськи; в оренду Товариству було передано спірну земельну ділянку із кадастровими номерами 5121010100:01:001:0107 із земель Одеського державного лісогосподарського об`єднання Одесаліс, що розташована на території Біляївського району Одеської області.

Отже, посилання заявника на Постанову Кабінету Міністрів України №209 від 06.03.2022 Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану як на підставу своїй необізнаності про державну реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку із кадастровим номером 5121010100:01:001:0107, судова колегія відхиляє.

Водночас в ході розгляду справи №916/500/21 судами було досліджено та встановлено, що земельна ділянка із кадастровим номером 5121010100:01:001:0107 площею 239,224 га із державного лісового фонду не вилучалась, розпорядником останньої в силу вимог ст. ст. 122, 149 Земельного кодексу є Одеська обласна державна (військова) адміністрація.

Підстави недійсності як договору оренди землі б/н від 04.11.2005, так і розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області №939/2009 від 16.12.2004, які визнані судом недійсними, досліджувалися господарським судом саме на момент укладення договору та прийняття розпорядження, тобто на час виникнення спірних правовідносин. Дослідивши такі підстави, суд виснував про недійсність договору та розпорядження з мотивів, викладених у рішенні.

Разом з цим, рішенням Господарського суду Одеської області від 18.10.2023 у справі №916/3536/23, яке набрало законної сили 27.12.2023, скасовано державну реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку із кадастровим номером 5121010100:01:001:0107, яку ТОВ «ОДЕСАРИБГОСП» вважає нововиявленою обставиною.

Таким чином, апеляційна колегія повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державна реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5121010100:01:001:0107 не є нововиявленою в розумінні ст. 320 Господарського процесуального кодексу України не вважається судом істотною, оскільки не впливає на висновки суду щодо віднесення спірної ділянки до земель державного лісового фонду, а доводи заявника фактично ґрунтуються на переоцінці доказів, які вже оцінив господарський суд у процесі розгляду справи.

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та постановлено ухвалу з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.

Таким чином, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/500/21 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «ОДЕСАРИБГОСП» - без задоволення.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати апелянта по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАРИБГОСП залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/500/21 залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 10.10.2024, у зв`язку із перебуванням з 26.09.2024 по 09.10.2024 судді-члена колегії Колоколова С.І. у відпустці.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяКолоколов С.І.