Постанова
від 18.09.2024 по справі 927/240/24
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2024 р. Справа№ 927/240/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 18.09.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Норія Грейн» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2024 (повний текст рішення складено та підписано 24.06.2024)

у справі № 927/240/24 (суддя Романенко А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжин Агро»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норія Грейн»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватного акціонерного товариства «Чернівецький олійно-жировий комбінат»

про відшкодування збитків у сумі 747 538,95 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариствj з обмеженою відповідальністю "Ніжин Агро" (далі - ТОВ "Ніжин Агро", позивач) звернувся до Господарського суду Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норія Грейн" (далі - ТОВ "Норія Грейн", відповідач) про відшкодування збитків у сумі 747538,95 грн, спричинених внаслідок втрати якісних показників зерна соняшника (підвищення його сміттєвої домішки), переданого на складське зберігання відповідача на підставі договору № НГ/101022 складського зберігання зерна від 25.01.2023 (далі - Договір) та складської квитанції від 07.02.2023 БВ № 105947.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у порушення пунктів 2.4., 5.7. Договору № НГ/101022 складського зберігання зерна від 25.01.2023, відвантажив зерно соняшнику, показники смітної домішки якого перевищили норму на 0,78%, тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо неналежного зберігання зерна та наслідками в вигляді погіршеної якості зерна, в зв?язку з чим, відповідно до п. 3.1.2. Договору, донарахована різниця в масі зерна на 747538,95 грн (51,110 т), яка фактично є збитками ПрАТ "Чернівецький ОЖК", право вимоги яких відступлене позивачу (п. 1.2 договору цесії від 03.05.2023 № 1, з урахуванням додаткової угоди від 30.12.2023 № 1 до нього).

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що:

- відповідач виконав свої зобов`язання за цим Договором, тому зобов`язання припинене виконанням, з урахуванням норм статті 599 Цивільного кодексу України;

- договір цесії № 1 від 03.05.2023, між ПрАТ "Чернівецький ОЖК" та ТОВ "Ніжин Агро" є неукладеним, оскільки на момент його підписання сторонами, зобов`язання ТОВ "Норія Грейн" перед ПрАТ "Чернівецький ОЖК" припинене виконанням. Відтак, право вимоги ПрАТ "Чернівецький ОЖК" до ТОВ "Норія Грейн" на момент його відступлення ТОВ "Ніжин Агро" не існувало.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2024 позов задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норія Грейн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Агро" 747538,95 грн збитків та 11213,08 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- відповідач, у порушення пунктів 2.4., 5.7. Договору № НГ/101022 складського зберігання зерна від 25.01.2023, відвантажив зерно соняшнику, показники смітної домішки якого перевищили норму на 0,78%, тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо неналежного зберігання зерна та наслідками в вигляді погіршеної якості зерна, в зв?язку з чим, відповідно до п. 3.1.2. Договору, донарахована різниця в масі зерна на 747538,95 грн (51,110 т), яка фактично є збитками ПрАТ "Чернівецький ОЖК", право вимоги яких відступлене позивачу (п. 1.2 договору цесії від 03.05.2023 № 1, з урахуванням додаткової угоди від 30.12.2023 № 1 до нього);

- наявними матеріалами справи підтверджений склад цивільного правопорушення;

- розрахунок збитків проведений виходячи з фактичного показника смітної домішки 3,78%, при допустимому 3%, перевищення 0,78%; маса відвантаженого зерна 6552600 т, кількість смітної домішки, що перевищує максимально-допустиму, в розрахунку до маси зерна складає 51,110 т; при вартості придбання соняшнику 14626,00 грн за 1 т. Відтак сума збитків становить 747538,95 грн.;

- позивач, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у розумінні статей 76 - 79 ГПК України, довів наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення 747538,95 грн збитків.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Норія Грейн" звернулося 15.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі "Електронний суд" 15.07.2024, у якій просив суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2024 у справі № 927/240/24 у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Також просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Агро" судові витрати на професійну правничу допомогу суді першої інстанції у розмірі 63 590,00 грн. та у суді апеляційної інстанції у розмірі 40 000,00 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- на момент підписання договору цесії будь-яких встановлених збитків не було, а зобов`язання ТОВ «Норія Грейн» було припинене виконанням; по договору цесії було передано неіснуюче зобов`язання, а відтак даний договір є неукладеним, проте, суд першої інстанції не перевірив дані обставини та дійшов до помилкового висновку про порушене право позивача;

- станом на дату підписання договору цесії не існувало жодного доказу чи сукупності доказів, який би підтверджував факт завдання збитків з боку ТОВ «Норія Грейн»;

- суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи в цій частині та взяв до уваги недопустимі та неналежні докази, зокрема акти спільного відбору проб та визначення якості та акт-розрахунок від 13.04.2023;

- враховуючи приписи ст. 599 Цивільного кодексу України, станом на 16.04.2023 ТОВ «Норія Грейн» виконало свої зобов`язання за договором складського зберігання зерна перед ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат», а тому зобов`язання ТОВ «Норія ГРЕЙН» було припинено виконанням;

- суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що надіслані відповідачу в даній справі претензії направлені з порушенням строку, визначеного п. 5.14 Договору та є вимогою про сплату коштів за нібито порушене зобов`язання, а не заявою, передбаченою п. 5.14 Договору;

- відповідачем до відзиву додані акти, якими підтверджується факт виконання ТОВ «Норія Грейн» своїх зобов`язань за договором, проте, судом першої інстанції взагалі не було надано оцінки вказаним доказам;

- до позовної заяви додаткову угоду від 30.12.2023 № 1 не було додано, зі змісту позовної заяви не вбачається факту її укладання як і не обґрунтовано причин неподання даної додаткової угоди від 30.12.2023 № 1 разом з позовною заявою;

- договір цесії від 03.05.2023 є неукладеним, а що свідчить про відсутність у позивача порушеного права;

- зі змісту пункту 1.1. Договору цесії № 1 від 03.05.2023 вбачається, що ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» відступив на користь ТОВ «Ніжин Агро» невизначену вимогу, позаяк жодної визначеної вимоги, що існувала б у первісного кредитора до відповідача на момент укладення договору в договорі, - не вказано.

Короткий зміст відзивів на апеляційну скаргу

16.08.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Ніжин Агро» засобами електронного зв?язку через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з тих підстав, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, позивач наголошує, що:

- в порушення умов Договору ТОВ «Норія Грейн», замість зерна соняшника відповідної якості надало смітну домішку у кількості 0,78% від кількості відвантаженого зерна, і такий показник смітної домішки не відповідає як умовам Договору такі і вимогам ДСТУ 7011:2009, де визначено, що вміст смітної домішки для соняшника не повинна перевищувати 3%, а отже, з боку відповідача має місце неналежне збереження зерна і невиконання обов`язку з відвантаження зерна, тобто порушення договірного зобов`язання, а отже, це свідчить про протиправність поведінки відповідача;

- підтвердженням відвантаження зерна соняшника неналежної якості є акт- розрахунок, який підписаний безпосередньо ТОВ «Норія Грейн», отже, відповідач сам визнав факт відвантаження зерна неналежної якості;

- у відповідності до ст. ст 22, 951 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України статті 34 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", ТОВ «Норія Грейн» зобов`язане відшкодувати збитки завдані порушенням умов складського зберігання Договору та норм законодавства щодо відвантаження зерна відповідної якості;

- загальна сума збитків ПрАТ «Чернівецький ОЖК» складає 747538,95 грн.;

- ТОВ «Ніжин Агро» та ТОВ «Чернівецький ОЖК» укладено договір цесії № 1 від 03 травня 2023 року за яким цедентом виступає ТОВ «Чернівецький ОЖК», а цесіонарієм - ТОВ «Ніжин Агро», і відповідно до п. 1.1, п. 1.2, п. 1.3 вказаного Договору, до ТОВ «Ніжин Агро» перейшли від ТОВ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» вимоги, що стосуються виконання ТОВ «Норія Грейн» Договору складського зберігання № НГ/101022 від 25 січня 2023 року, в тому числі вимоги про відшкодування збитків;

- з урахуванням набуття права вимоги за договором складського зберігання № НГ/101022 від 25 січня 2023 року, розмір збитків визначається ТОВ «Ніжин Агро», як вартість придбання ПРАТ «Чернівецький ОЖК» зерна соняшника, виходячи з кількості зерна, замість якого було надано смітну домішку;

- у відповідності до ст. ст. 22, 951 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України, статті 34 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", відповідач зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані порушенням умов Договору складського зберігання та норм Законодавства щодо відвантаження продукції (соняшнику) відповідної якості;

- відповідачем було порушено умови Договору складського зберігання щодо відвантаження соняшнику належної якості, оскільки середній показник смітної домішки становив 3,78%; такий показник смітної домішки не відповідає як умовам Договору, так і вимогам ДСТУ 7011:2009, де визначено, що вміст смітної домішки для соняшника не повинен перевищувати 3%;

- таким чином, відповідач зобов`язаний відшкодувати збитки, які були завдані ПРАТ «Чернівецький ОЖК» внаслідок відвантаження зерна неналежної якості, право вимоги щодо стягнення яких перейшло до ТОВ «Ніжин Агро» на підставі Договору цесії № 1 від 03 травня 2023 року, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 30.12.2023, у сумі 747538,95 грн.;

- суд першої інстанції правильно відхилив посилання відповідача на 5.14. договору складського зберігання зерна № НГ/101022 щодо строку повідомлення зерноскладу про факт пошкодження (неналежної якості) відвантаженого зерна, зазначивши, що матеріалами справи підтверджено, що відпускаючи зерно із зерноскладу сторонами спільно встановлена невідповідність якості зерна, а саме, перевищення його сміттєвої домішки, про що свідчать: посвідчення про якість зерна (а. с. 24 88, т.1); акти спільного відбору проб та визначення якості №№ 1 - 33 (а. с. 89 106, т.1), складені за участю ТОВ «Норія Грейн», на момент відвантаження зерна партіями з зерноскладу в період з 13.02.2023 по 13.04.2023;

- вимоги ТОВ «Ніжин Агро» є визначеними, а саме відшкодування збитків внаслідок повернення з складського зберігання соняшнику неналежної якості, що прямо передбачено пунктом 1.2. Договору цесії;

- остаточний акт-розрахунок № СР00000003 було підписано 13.04.2023, а договір цесії укладено 03.05.2023, тобто після підписання акту розрахунку, а отже, за договором цесії № 1 від 03 травня 2023 року було передане діюче (не майбутнє право вимоги) зобов`язання щодо повернення зерна належної якості або відшкодування збитків при невиконанні цього обов`язку, і таке право вимоги, визначене законодавством, було встановлене у момент укладення Договору складського зберігання і діяло на момент укладення Договору цесії, який є чинним і укладеним.

15.08.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Чернівецький ОЖК» засобами електронного зв?язку через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з тих підстав, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Третя особа вказувала, що:

- відповідно ПрАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» передало на зберігання ТОВ «Норія Грейн» зерно соняшника загальною кількістю 6603862 кг, і після відвантаження повної партії зерна в остаточному акті-розрахунку № СР00000003 від 13.04.2023 сторони визначили остаточні показники кількості і якості відвантаженого зерна: кількість - 6552 600 кг; смітна домішка - 3,78; різниця склала 0,78% , тобто в порушення умов Договору ТОВ «Норі Грейн», замість зерна соняшника відповідної якості надало смітну домішку у кількості 0,78% від кількості відвантаженого зерна;

- 03.05.2023 між ТОВ «Ніжин Агро» та ТОВ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» укладено договір цесії № 1 за яким цедентом виступає ПрАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат», а цесіонарієм ТОВ «Ніжин Агро», а також в подальшому між вказаними сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 30.1.2023 до Договору цесії № 1 від 03 травня 2023 року, згідно якої розширили перелік складських квитанцій по яким передано право вимоги, зокрема: БВ№ №105947 від 07.02.2023 , № 89 та серії БВ№ №105946 від 02.02.2023 року № 88.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 927/240/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: ОСОБА_1., Гончаров С.А.

Також, 16.07.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Норія Грейн", яка була направлена засобами поштового зв?язку 09.07.2024 (згідно поштового трекера на конверті).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/240/24. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Норія Грейн" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2024 у справі № 927/240/24.

31.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 927/240/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Норія Грейн" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2024 у справі № 927/240/24, розгляд справи призначено на 18.09.2024.

13.09.2024 та 16.09.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Агро" надійшло клопотання, яке сформовано в системі "Електронний суд" 13.09.2024, та заява, сформована в системі "Електронний суд" 13.09.2024, про забезпечення участі представника у судовому засіданні у справі № 927/240/24, призначеному на 18.09.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.09.2024 у справі №927/240/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 справу №927/240/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Норія Грейн" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2024 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А., клопотання та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Агро" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено, розгляд справи вирішено здійснювати в судовому засіданні 18.09.2024.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 18.09.2024 з`явились представники позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжин Агро» (Вовк Н.А. - поза межами суду в режимі відеоконференції, а Решодько І.М. - в залі суду) та представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Норія Грейн» (скаржника).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Приватне акціонерне товариство «Чернівецький олійно-жировий комбінат» в судове засідання 18.09.2024 представників не направило, про тату, час та місце розгляду справи повідомлене належним чином у електронний кабінет в системі «Електронний суд». Крім того, у поданому відзиві на апеляційну скаргу, третя особа просила провести розгляд справи без участі представника.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги у зв?язку з неявкою представників третьої особи - відсутні.

В судовому засіданні 18.09.2024 представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Норія Грейн» (скаржника) надав свої пояснення по суті спору та просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити в повному обсязі.

Представники позивача судовому засіданні 18.09.2024 просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 24.01.2023, між ПрАТ "Чернівецький ОЖК" (покупець) та ТОВ "Ніжин Агро" (постачальник) укладений договір поставки № 440065, за п. 1.1. якого постачальник передав, а покупець прийняв й оплатив соняшник (з високим вмістом олеїнової кислоти), що відповідає по якості ДСТУ 7011:2009, з показниками якості не гіршими ніж визначені п. 2.5. даного Договору, в кількості 3249 т +/- 5,00 % за вибором постачальника. Ціна за одиницю товару (з ПДВ) 14626,00 грн, що еквівалентно на дату укладення Договору 399,96 доларів США за курсом 3656,86 грн за 100 доларів США.

24.01.2023, між ПрАТ "Чернівецький ОЖК" (покупець) та ТОВ "Носівка Агро" (постачальник) укладений Договір поставки № 440067, за п. 1.1. якого постачальник передав, а покупець прийняв й оплатив соняшник (з високим вмістом олеїнової кислоти), що відповідає по якості ДСТУ 7011:2009, з показниками якості не гіршими ніж визначені п. 2.5. даного Договору, в кількості 3355 т +/- 5,00 % за вибором постачальника. Ціна за одиницю товару (з ПДВ) 14626,00 грн, що еквівалентно на дату укладення Договору 399,96 доларів США за курсом 3656,86 грн за 100 доларів США.

Пунктами 2.1. договорів поставки від 24.01.2023 № 440065, № 440067 визначено, що товар за Договорами поставляється покупцю партіями на умовах EXW франко-елеватор ТОВ "Норія Грейн" (міжнародні правила тлумачення торгових термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року ) за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Серединка, вул. Дружби 2-В (далі - елеватор). При виникненні розбіжностей між базисними умовами поставки і умовами цього Договору перевагу мають умови Договору. Поставка всієї партії товару за даними Договорами здійснюється в термін до 31.01.2023 включно.

За п. 2.5. Договорів поставки від 24.01.2023 № 440065, № 440067 базисні показники товару, за які буде проводитись розрахунок, включає, зокрема, засміченість 3%.

Відповідно до п. 4.1. Договорів поставки від 24.01.2023 № 440065, № 440067 товар здається постачальником і приймається покупцем, зокрема, по якості, відповідно до показників лабораторії ТОВ "Норія Грейн", зазначених в аналізній картці та з урахуванням показників, передбачених п. 2.5. даних Договорів.

Також, між ПрАТ "Чернівецький ОЖК" (покупець) та ТОВ "Носівка Агро" (постачальник) зафіксовано передачу соняшника за укладеними Договорами, а саме:

- по договору № 440067 за видатковою накладною № 4 від 07.02.2023 - на суму 49 067 076,96 грн., у кількості 3 354,783 т;

- по договору № 440065 за видатковою накладною № 3 від 02.02.2023 - на суму 47 521 012,56 грн., у кількості 3 249,079 т.

25.01.2023, між ТОВ "Норія Грейн" (зерновий склад) та ПрАТ "Чернівецький ОЖК" (поклажодавець) укладений Договір № НГ/101022 складського зберігання зерна, за п. 1.1. якого поклажодавець передав зерновому складу сільськогосподарську продукцію (надалі - зерно) за фактичною вагою в кількості, що визначена на автомобільних вагах зернового складу при прийманні і засвідчується відповідними складськими документами, а зерновий склад прийняв зерно, надає спектр послуг із зберігання, очищення та/або сушіння зерна згідно з вимогами цього Договору (пункти 2.4., 7.1.), за умови що ці послуги покращують якість зерна або залишають її на тому ж рівні.

Пунктом 2.1 Договору № НГ/101022 складського зберігання зерна від 25.01.2023 визначено, що зерновий склад приймає від поклажодавця зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних показників встановлених цим договором (п. 2.2).

Відповідно до пункту 2.2 Договору № НГ/101022 складського зберігання зерна від 25.01.2023 визначено, що зерно передається зерновому складу на зберігання в наступній кількості та за обмежувальними показниками якості: соняшник - вологість до 17%, олійна домішка - до 15%, смітна домішка - до 10%, маса партії визначається згідно складських квитанцій.

За п. 2.4. Договору № НГ/101022 складського зберігання зерна від 25.01.2023 визначено, що для забезпечення якісного збереження зерна зерновий склад, за рахунок поклажодавця, проводить очистку від смітної домішки, сушіння та інші заходи (доочистка, тощо) за тарифами зазначеними в цьому Договорі (додаток 1) до наступних показників: вологість - не більше 8,0 %, смітна домішка - не більше 3,0 %.

Пунктом 2.8. Договору № НГ/101022 складського зберігання зерна від 25.01.2023 сторони погодили, що в разі виникнення спорів щодо якості зерна, поклажодавець має право провести за свій рахунок незалежну перевірку якості зерна із залученням Державного центру сертифікації і експертизи зерна та продуктів його переробки, або в будь-якій погодженій сторонами акредитованій (атестованій) лабораторії відповідно до розділу IV "Вирішення спірних питань за наявності розбіжності при визначенні якості зерна", визначеному в Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах" № 661 від 13.10.2008 року (далі по тексту - Інструкції № 661).

Відповідно до п. 3.1.2. Договору № НГ/101022 складського зберігання зерна від 25.01.2023, для проведення розрахунків за приймання, доробку та частково зберігання зерна застосовується умовно-залікова маса зерна. Умовно-залікова маса зерна - це фізична маса зерна зменшена на розрахункову величину маси відхилень до кондицій вмісту вологи та смітної домішки в зерні, що зазначені в п 2.4. цього Договору. Залікова вага використовується при розрахунку послуг зберігання до моменту оформлення та надання ВТЛ Зернового складу актів доробки/сушіння. Надалі розрахунок послуг зберігання і відвантаження розраховується згідно з цими актами. Зерновий склад по закінченню оперативної доби не пізніше наступного робочого дня після приймання зерна на підставі реєстру форми ЗХС-З виписує поклажодавцю складську квитанцію, яку поклажодавець зобов`язаний отримати від зернового складу. За окремим замовленням поклажодавця зерновий склад виписує складське свідоцтво.

Зерновий склад виписує складські документи де вказується: маса прийнятого на зберігання зерна, фізична маса прийнятого на зберігання зерна, залікова маса та якісні показники згідно з реєстром та аналізною карткою.

Складські документи видаються зерновим складом виключно власнику зерна - поклажодавцю при пред`явленні оригіналу документу, що посвідчує особу або його уповноваженому представнику за наявності довіреності із зазначенням повноважень на отримання відповідного складського документу його представником. Оригінал довіреності на ім`я представника надається зерновому складу.

За п. 3.1.5. Договору №НГ/101022 складського зберігання зерна від 25.01.2023, зерновий склад після закінчення строку зберігання або після отримання вимоги поклажодавця про відпуск / переоформлення зерна, зобов`язаний повернути поклажодавцеві зерно в стані передбаченому Договором в кількості з урахуванням: доробки та сушіння; природних витрат при зберіганні згідно з нормами, указаними в додатку № 3; очистки / додаткової очистки зерна від сміттєвої домішки.

Відповідно до п. 5.5. Договору №НГ/101022 складського зберігання зерна від 25.01.2023 при виникненні розбіжностей при прийманні чи відвантаженні по якості зерна, кожна зі сторін має право звернутися в Державний центр сертифікації і експертизи зерна та продуктів його переробки (далі - незалежна лабораторія), або будь-яка інша погоджена сторонами сертифікована (атестована) лабораторія, для проведення аналізів якості зерна. При зверненні в незалежну лабораторію проби зерна повинні бути відібрані в присутності обох сторін, з обов`язковим складанням акту та опломбуванням зразків.

При вивантаженні зерна зерновим складом відвантаження здійснюється за фактичними показниками якості, сформованими відповідно до загальної партії соняшника, що зберігається на зерновому складі, але не гіршими, ніж встановлені ДСТУ 7011:2009 (п. 5.7. Договору №НГ/101022 складського зберігання зерна від 25.01.2023).

Пунктом 6.4. Договору №НГ/101022 складського зберігання зерна від 25.01.2023, сторони погодили, що в разі втрати зерна або погіршення якості зерна переданого на зберігання, зерновий склад повинен покрити збитки поклажодавця, окрім умов визначених п. 6.7. даного Договору.

Виходячи з умов пунктів 8.15., 8.16. Договору №НГ/101022 складського зберігання зерна від 25.01.2023 сторони домовились керуватися Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах (затвердженою наказом Мінагрополітики України 13.10.2008 № 661, зареєстрованою в МЮУ 18.11.2008 № 1111/15802, до моменту набрання законної сили нового нормативного акту (інструкції)) про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах у новій редакції на законодавчому рівні. З моменту набрання чинності нормативного акту (інструкції), який буде регулювати ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, сторони будуть керуватися таким нормативним актом (інструкцією) відповідно до норм чинного законодавства.

Сторони домовилися, що факсимільні та електронні (в тому числі скановані) копії документів (договору, заявок, інструкцій, рахунків, актів, відомостей, листів (у тому числі листування між представниками сторін), претензій, вимог, актів звірки, довідок) переданих за допомогою електронної пошти (E-mail) мають юридичну силу оригіналу та використовуються сторонами в якості достовірних і належних документів (у тому числі і в судах).

На виконання умов Договору № НГ/101022 складського зберігання зерна від 25.01.2023, ПрАТ "Чернівецький ОЖК" (поклажодавець) передав ТОВ "Норія Грейн" (зерновому складу) соняшник загальною кількістю 6603,862т з наступними базисними показниками якості, зокрема: вологість - 8 %; сміттєва домішка - 3 %, на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи долучено:

- Складську квитанцію БВ № 105946, за № 88 від 02.02.2023 з відомостями про передачу 3249079 кг зерна, сміттєва домішка - 3%;

- Складську квитанцію БВ № 105947, за № 89 від 07.02.2023 з відомостями про передачу 3354783 кг зерна, сміттєва домішка - 3%.

Також, між ПрАТ "Чернівецький ОЖК" (покупець) та ТОВ "Носівка Агро" (постачальник) були підписані акти прийому - передачі зерна:

- від 02.02.2023, за яким покупцем передано, а постачальником прийнято соняшник у кількості 3249079 кг зерна за складською квитанцією БВ № 105945 від 02.02.2023 (суд першої інстанції зазначив, що: у акті допущено описку в частині в номеру, вірно БВ № 105946, що відповідачем не заперечується); у вказаному акті зазначено: «підтверджує елеватор» та міститься підпис з зазначенням, що його вчинено Лободою Я.М.»;

- від 07.02.2023 за яким покупцем передано, а постачальником прийнято соняшник у кількості 3354783 кг зерна за складською квитанцією БВ № 105947 від 07.02.2023; у вказаному акті зазначено: «підтверджує елеватор» та міститься підпис з зазначенням, що його вчинено Лободою Я.М.».

Як зазначав позивач у позові, передача здійснювалась шляхом переоформлення соняшника, який належав іншим поклажодавцям (ТОВ "Ніжин Агро" та ТОВ "Носівка Агро") та зберігався безпосередньо на зерновому складі ТОВ "Норія Грейн", шляхом його купівлі ПрАТ "Чернівецький ОЖК" за договорами поставки від 24.01.2023 № 440065 та № 440067.

За доводами позивача, при відвантаженні зерна з зернового складу, виявлена невідповідність його якості, а саме, показник смітної домішки (засміченості) зерна перевищував базисні показники, що підтверджується посвідченнями про якість зерна (а. с. 24 - 88, т.1), актами спільного відбору проб та визначення якості №№ 1 - 33 (а. с. 89 - 106, т.1), складеними за участю представника ТОВ "Норія Грейн", на момент відвантаження зерна партіями з зерноскладу в період з 13.02.2023 по 13.04.2023

Згідно з актом - розрахунком ТОВ "Норія Грейн" № СР00000003 від 13.04.2023, остаточні показники кількості та якості відвантаженого товару, а саме: кількість - 6552600 кг, смітна домішка - 3,78%, що становить різницю між допустимою (3%) - 0,78%. Акт-розрахунок № СР00000003 від 13.04.2023 підписаний ТОВ "Норія Грейн" в особі керівника О. Костюк, та ПрАТ "Чернівецький ОЖК" і скріплений їх печатками (а. с. 126, т.1).

Позивачем на підтвердження невідповідності якості зерна заявленим показникам надано: фотокопію звіту лабораторії, акредитованої міжнародної сюрвеєрної організації "СЖС Україна" (складеного двома мовами), у якому йде посилання на акт відбору зразків від 15.02.2023 виданого ПрАТ "Вінницький ОЖК"; місце відбору зразків - ПрАТ "Вінницький ОЖК"; відмітка про те, що зразки (проби) відібрані представниками ПрАТ "Вінницький ОЖК" (а. с. 107 - 109, т.1); акти експертизи Вінницької торгово-промислової палати від 17.02.2023 № В - 31/1, № В - 31/2, № В - 31/3, № В - 31/4, № В - 31/5, № В - 31/6, № В - 31/7, № В - 31/8, складені на замовлення ПрАТ "Вінницький ОЖК", на вміст сміттєвої домішки насіння соняшнику, лабораторним методом.

03.05.2023 між ПрАТ "Чернівецький ОЖК" (цедент) та ТОВ "Ніжин Агро" (цесіонарій), укладений договір цесії № 1, за пунктами 1.1. - 1.3. якого цедент відступає, а цесіонарій набуває права вимоги, належні цеденту відповідно до договору складського зберігання № НГ/101022 від 25.01.2023 на умовах даного Договору.

За договором цесії цесіонарій одержує право, замість цедента, вимагати від ТОВ "Норія Грейн" (далі - боржник), повернення коштів, сплати штрафних санкцій, відшкодування збитків та упущеної вигоди, втрати, пошкодження, погіршення якості тощо, пов`язаних із порушенням та/або неналежним виконанням боржником основного договору, а саме зі зберігання, очищення та/або сушіння (інших послуг) "соняшнику для виробництва олеїнової кислоти", переданого боржнику за складською квитанцією БВ №105947 від 07.02.2023.

Додатковою угодою № 1 від 30.12.2023 до договору цесії №1 від 03.05.2023 (оригінал якої оглянутий судом першої інстанції у судовому засіданні 05.06.2024) п. 1.2. викладений в новій редакції, за якою цесіонарій одержує право, замість цедента, вимагати від ТОВ "Норія Грейн" (боржника), повернення коштів, сплати штрафних санкцій, відшкодування збитків та упущеної вигоди, втрати, пошкодження, погіршення якості тощо, що пов`язані із порушенням та/або неналежним виконанням боржником основного договору, а саме зі зберігання, очищення, та/або сушіння (інших послуг) "соняшнику для виробництва олеїнової кислоти", переданого боржнику за складськими квитанціями серії БВ № 105947 від 07.02.2023 № 89 та БВ № 105946 від 02.02.2023 № 88.

До цесіонарія переходять права цедента в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, включаючи, але не обмежуючи права на відшкодування збитків внаслідок втрати, пошкодження, погіршення якості переданої на зберігання продукції, видачі продукції неналежної якості, тощо, стягнення неустойки за порушення основних договорів боржником та права вимагати від третіх осіб виконання зобов`язань за основним договором, забезпечених неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Моментом переходу відступлених прав від цедента до цесіонарія (надалі - дата відступлення) вважається дата підписання даного Договору (п. 2.2. договору цесії №1 від 03.05.2023).

Згідно з п. 5.1. договору цесії №1 від 03.05.2023 (в редакції додаткової угоди № 1 від 30.12.2023 до нього) цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2025, але в будь-якому випадку автоматично пролонгується до повного його виконання сторонами.

В досудовому порядку позивач звертався до відповідача з претензіями від 16.10.2023 № 24/10 та від 06.12.2023 № 04/12 з повідомленням про перехід до нього від ПрАТ "Чернівецький ОЖК" вимоги згідно з договором цесії №1 від 03.05.2023 щодо виконання ТОВ "Норія Грейн" умов договору складського зберігання № НГ/101022 від 25.01.2023.

Відповідач у відповідях на претензії позивача повідомляв, що його зобов`язання перед ПрАТ "Чернівецький ОЖК" припинені.

Порушення відповідачем умов договору складського зберігання зерна № НГ/101022, а саме, відвантаження соняшнику неналежної якості (з перевищення показника смітної домішки зерна), який не відповідає умовам Договору та вимогам ДСТУ 7011:2009, стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення нарахованих збитків, розмір яких розрахований позивачем виходячи з фактичного показника смітної домішки, що склав 3,78%, при допустимому 3% (перевищення 0,78%). Маса вивантаженого зерна 6552600 т; кількість смітної домішки, що перевищує максимально-допустиму - 51,110 т; при вартості придбання соняшнику за 1 т - 14626,00 грн. Відтак, сума збитків, за розрахунком позивача, становить 747538,95 грн (а. с. 174, т.1).

Також, відповідачем до матеріалів справи подано:

- акти надання послуг до Договору зберігання, згідно яких ТОВ "Норія Грейн" (зерновий склад) надано, а ПрАТ "Чернівецький ОЖК" (поклажодавець) прийнято послуги з зберігання зерна, а саме: № 58 від 15.02.203, № 61 від 20.02.2023, № 65 від 28.02.203, № 70 від 06.03.2023, № 71 від 13.03.2023, № 74 від 15.03.2023, № 75 від 20.03.2023, № 78 від 27.03.2023, № 80 від 31.03.2023, № 81 від 03.04.2023, № 82 від 10.04.2023, № 83 від 13.04.2023, № 84 від 13.04.2023; у вказаних актах зазначено, що замовник не має претензій по об?єму, якості та строкам наданих послуг (виконання робіт).

- платіжні доручення про сплату вартості зберігання та відповідні рахунки - фактури, а саме: 03.03.2023 року - 100 807,20 (за відпуск зерна згідно з рахунком № 65 від 20.02.2023); 03.03.2023 - 298 848,25 (за зберігання згідно з рахунком № 61 від 15.02.2023); 08.03.2023 - 43 333,20 (за відпуск зерна ) згідно з рахунком № 75 від 06.03.2023); 08.03.2023 - 313 577,53 (за зберігання згідно з рахунком № 69 від 28.02.2023); 15.03.2023 - 196 754,40 (за відпуск зерна згідно з рахунком № 76 від 13.03.2023); 17.03.2023 - 314 715,73 (за зберігання згідно рахунку СРНГ0000080 від 15.03.2023); 22.03.2023 - 189 169,20 (за відпуск зерна згідно рахунку №81 від 20.03.2023); 03.04.2023 - 179 596,80 (за зберігання згідно з рахунком № 84 від 27.03.2023); 05.04.2023 - 178 592,40 (за відпуск зерна згідно рахунку №87 від 03.04.2023); 07.04.2023 - 190 024,42 (за зберігання згідно з рахунком № 86 від 31.03.2023); 12.04.2023 - 228 020,40 20 (за відпуск зерна згідно рахунку №88 від 10.04.2023); 09.06.2023 - 30 749,20 (за зберігання згідно з рахунком № 90 від 13.04.2023); 09.06.2023 - 63 194,40 (за зберігання згідно з рахунком № 89 від 13.04.2023).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За п. 3 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За змістом ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України, установлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

Частиною першою статті 936 Цивільного кодексу України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

За приписами статті 942 Цивільного кодексу України, зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Відповідно до частин 1, 2 статті 949 Цивільного кодексу України, зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Частиною першою статті 951 Цивільного кодексу України встановлено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Частинами 3, 4 статті 294 Господарського кодексу України визначено, що зберігання в товарному складі здійснюється за договором складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення ЦК України.

Відповідно до статті 957 Цивільного кодексу України, за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором. Договір складського зберігання укладається в письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Виходячи з приписів пунктів 1, 24, 27 статті 1 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні", зберігання зерна - комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна; складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа; якість зерна та продуктів його переробки - сукупність споживчих властивостей зерна та продуктів його переробки, які відповідають вимогам нормативно-правових актів, фітосанітарних і ветеринарно-санітарних норм.

За нормами статті 24 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні", зерновий склад зобов`язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.

Зерновий склад зобов`язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно в стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством (стаття 32 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні").

Згідно з частинами 1, 3 статті 950 Цивільного кодексу України, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

За умовами частини 1 статті 33 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні", за втрату, нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством.

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом: за втрату та нестачу зерна - у розмірі вартості втраченого або такого, що його не вистачає, зерна; за пошкодження зерна - у розмірі суми, на яку знизилася його вартість. У разі, коли внаслідок пошкодження якість зерна змінилася настільки, що воно не може бути використано за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від нього і зажадати від зернового складу відшкодування вартості цього зерна (стаття 34 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні").

Аналогічна за змістом норма закріплена в статті 951 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

За позитивно-правовим приписом частини третьої статті 216 Господарського кодексу України потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, при вирішенні спору про стягнення збитків позивач має процесуальний обов`язок довести суду факт порушення відповідачем господарського зобов`язання, наявність збитків у певному грошовому еквіваленті та причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням та виникнення збитків. В свою чергу, з огляду на встановлену законодавством презумпцію вини, доведення її відсутність у вчиненому правопорушенні є процесуальним обов`язком відповідача.

Так, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновків, що відповідач, у порушення пунктів 2.4., 5.7. Договору № НГ/101022 складського зберігання зерна від 25.01.2023, відвантажив зерно соняшнику, показники смітної домішки якого перевищили норму на 0,78%, тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо неналежного зберігання зерна та наслідками в вигляді погіршеної якості зерна, в зв?язку з чим, відповідно до п. 3.1.2. Договору, донарахована різниця в масі зерна на 747538,95 грн (51,110 т), яка фактично є збитками ПрАТ "Чернівецький ОЖК", право вимоги яких відступлене позивачу (п. 1.2 договору цесії від 03.05.2023 № 1, з урахуванням додаткової угоди від 30.12.2023 № 1 до нього).

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 950 Цивільного кодексу України встановлено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до статті 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно умови пункту 6.4 договору зберігач (відповідач) несе відповідальність у разі втрати зерна або погіршення якості зерна, переданого на зберігання. Зерновий склад повинен покрити збитки поклажодавця, окрім умов, визначених пунктом 7.6 (внаслідок дії обставин непереборної сили)

Отже, вищенаведені приписи чинного законодавства, в сукупності з погодженими сторонами умовами договору, свідчать про те, що зберігач (відповідач) зобов`язаний надати спектр послуг з зберігання, очищення та/або сушіння зерна згідно умов договору, повернути поклажедавцеві зерно в строки та на умовах , визначених договором, а також відшкодувати збитки у разі втрати зерна або погіршення його якості (п. 6.4) за наявності складу цивільного правопорушення (протиправність, збитки, причинний зв`язок) передбаченого ст. 614 Цивільного кодексу України).

За статтями 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Приписами ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа мас право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За умовами ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав і інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються декількома способами, у тому числі шляхом відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч. 2 вказаної статті збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 3 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Тобто, збитки, як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, що виникають у кредитора як невідворотний результат порушення боржником свого зобов`язання.

Отже для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка, 2) збитки, 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, 4) вина боржника (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2019 у справі № 915/283/18, від 08.04.2021 у справі № 916/1781/20).

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою - є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі N 910/ 6657/16, від 07.02.2018 у справі N 917/1651/16.

Відповідно до частини другої статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Також, пред`явлення вимоги про стягнення збитків покладає обов`язок саме на позивача довести, що вони не є абстрактними, а дійсно є реальними у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання. При визначені розміру збитків мають враховуватись заходи, вжиті самим позивачем для їх недопущення.

В свою чергу, як встановлено судом апеляційної інстанції і що підтверджується наявними матеріалами справи, розрахунки позивача стосовно розміру збитків - не підтвердженні відповідними належними та допустимими в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказами, які свідчили б беззаперечно про конкретний розмір збитків, право вимоги яких набув позивач за договором цесії №1 від 03.05.2023 (в редакції додаткової угоди № 1 від 30.12.2023 до нього) (за складськими квитанціями серії БВ № 105947 від 07.02.2023 № 89 та БВ № 105946 від 02.02.2023 № 88.) саме внаслідок дій відповідача.

Так, дослідивши Акт-розрахунок № СР00000003 від 13.04.2023, судом апеляційної сторонами дійсно визначено, що остаточні показники кількості та якості відвантаженого товару, а саме: кількість - 6552600 кг, смітна домішка - 3,78%, що становить різницю між допустимою (3%) - 0,78%, що складає 51 262 кг, і Акт-розрахунок № СР00000003 від 13.04.2023 підписаний ТОВ "Норія Грейн" в особі керівника О. Костюк, та ПрАТ "Чернівецький ОЖК" і скріплений їх печатками. В свою чергу, здійснюючи розрахунок збитків, позивач визначає суму збитків як добуток маси 51 110 кг на ціну зерна у розмірі 14 626,00 грн., погоджену між постачальником та покупцем у договорах поставки № 440065 та № 440067 від 24.01.2023.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до статті 951 Цивільного кодексу України, статті 34 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні", врахуванню при розрахунку збитків підлягає саме вартість зерна, а не його ціна, погоджена між постачальником та покупцем в окремих договорах, учасником яких відповідач не є. Відшкодуванню також підлягає або сума, на яку знизилася вартість пошкодженого товару, або у разі, коли внаслідок пошкодження якість зерна змінилася настільки, що воно не може бути використано за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від нього і зажадати від зернового складу відшкодування вартості цього зерна.

Так, в зазначених договорах поставки № 440065 та № 440067 від 24.01.2023 дійсно передбачена ціна за одиницю товару - 14 626,00 грн., (п.1.1), проте, також умовами договору передбачено, що при розрахунку, враховується з урахуванням валютного еквівалента, на дату оплати та з урахуванням порядку коригування ціни. Проте, матеріали справи не місять доказів, які б підтверджували факт оплати поставки № 440065 та № 440067 від 24.01.2023 , з урахуванням погодженої ціни у розмірі 14 626,00 грн. Таким чином, позивачем не було доведено належними засобами доказування правомірність застосування при розрахунку розміру збитків саме ціну товару (14 626,00 грн.), обумовлену у договорах поставки № 440065 та № 440067 від 24.01.2023.

Крім того, ціна - це поняття економічної теорії, що означає суму грошей, за яку продавець хоче продати, а покупець згоден купити одиницю товару. Тобто важливою в понятті ціни є згода. Вартість - це цінність товару, виражена в грошовій формі, формується в результаті взаємодії попиту і пропозиції на ринку, і є економічною категорією, яка враховує усі чинники існуючого ринку.

Отже, як зазначалось вище, з урахуванням статті 951 Цивільного кодексу України, статті 34 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні", врахуванню підлягає саме вартість зерна, що є відмінним від поняття ціни товару, проте, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні п. 2 ч. 2 ст. 73, ст. 76, ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, що застосований у розрахунку збитків показник 14 626,00 грн. є саме вартістю пошкодженого або непридатного товару, адже матеріалами справи підтверджується, що це є саме ціною товару (до того ж, з включеним до неї податком).

В свою чергу, суд апеляційної інстанції враховує, що Акт-розрахунок № СР00000003 від 13.04.2023 містить відомості про те, що різниця між надходженнями (6 603 862 кг) і видатком (6 552 600 кг) становить 51 262 кг, і з яких 3,78% визначено сміттєвою домішкою в загальній масі виданого товару, що на 0,78% перевищує гранично допустиму норму.

В свою чергу, за п. 2.4. Договору № НГ/101022 складського зберігання зерна від 25.01.2023 визначено, що для забезпечення якісного збереження зерна зерновий склад, за рахунок поклажодавця, проводить очистку від смітної домішки, сушіння та інші заходи (доочистка, тощо) за тарифами зазначеними в цьому Договорі (додаток 1) до наступних показників: вологість - не більше 8,0 %, смітна домішка - не більше 3,0 %, проте, матеріали справи не містять доказів того, що поклажодавець звертався до відповідача з вимогами провести роботи по доочистці зерна, яке перебувало на зберіганні, які і не містять доказів того що зерно не можливо було привести внаслідок доочистки до відповідного показника, і що в сукупності спростовує як факт завдання стверджуваних позивачем збитків, так і їх наявність у відповідному грошовому еквіваленті.

Отже, вищенаведене в сукупності підтверджує те, що поклажодавцем не вживалось заходів для недопущення відповідних збитків, хоча умовами договору № НГ/101022 складського зберігання зерна від 25.01.2023 відповідні права поклажодавця обумовлені, зокрема у п. 2.4, 2.5, зокрема замовити послугу по доочистці відповідного зерна, і відповідна вартість послуг по доочистці зерна також узгоджена між сторонами у Тарифах на послуги зернового складу, а також позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні п. 2 ч. 2 ст. 73, ст. 76, ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, що застосований у розрахунку збитків показник 14 626,00 грн. є саме вартістю товару, адже матеріалами справи підтверджується, що це є саме ціною товару станом на момент укладення відповідних договорів (до того ж, з включеним до неї податком), і відповідно, позивачем не доведено обгрунтованість застосування вказаного показника, як вартість при розрахунку збитків, у зв?язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем розміру збитків у визначеному законом еквіваленті.

Також, додані позивачем на підтвердження невідповідності якості зерна заявленим показникам надано:

- фотокопію звіту лабораторії, акредитованої міжнародної сюрвеєрної організації "СЖС Україна" (складеного двома мовами), у якому йде посилання на акт відбору зразків від 15.02.2023 виданого ПрАТ "Вінницький ОЖК"; місце відбору зразків - ПрАТ "Вінницький ОЖК"; відмітка про те, що зразки (проби) відібрані представниками ПрАТ "Вінницький ОЖК" (а. с. 107 - 109, т.1) - проте, матеріали справи не містять доказів, що сторонами догвооур узгоджувалось відібрання зразків саме вказаними у звітах представниками ПрАТ "Вінницький ОЖК", як не зазначено і підстав їх повноважень;

- акти експертизи Вінницької торгово-промислової палати від 17.02.2023 № В - 31/1, № В - 31/2, № В - 31/3, № В - 31/4, № В - 31/5, № В - 31/6, № В - 31/7, № В - 31/8, складені на замовлення ПрАТ "Вінницький ОЖК", на вміст сміттєвої домішки насіння соняшнику, лабораторним методом - проте, пунктом 5.5 договору № НГ/101022 складського зберігання зерна від 25.01.2023 визначено, що при виникненні розбіжностей при прийманні чи відвантаженні по якості зерна, кожна з сторін має право звернутися в Державний центр сертифікації і експертизи зерна та продуктів його переробки, або будь-яка інша погоджена сторонами сертифікована (атестована) лабораторія, для проведення аналізів якості зерна; при зверненні в незалежну лабораторію проби зерна повинні бути відібрані в присутності обох сторін, з обов?язковим складанням акта, опломбуванням зразків; проте, у вказаних актах не міститься відомостей про те, що замовником експертизи є саме сторони договору (не наведено відповідних даних), і що на експертизу передані зразки відібрані саме в порядку, визначеному п. 5.5 договору; крім того, зазначено, що зразки відібрані за актами від 15.02.2023, без зазначення на підставі чого було здійснено такий відбір та на якій підставі;

- акти спільного відбору проб та визначення якості за підписами регіонального інспектора з контролю якості продукції ТОВ «Агропросперіс», начальника ВЛ ТОВ «Норія Грейн» та техніка лаборанта ТОВ «Норія Грейн» (акт № 1-4 за період 02.03.23-07.03.2023, № 6 від 09.03.23, № 8 від 11.03.23, № 10 від 14.03.23, 12 від 16.03.23, 13 від 17.03.23, №15 від 20.03.2023, 18 від 23.03.2023, 19 від 24.03.2023, № 23 від 29.03.2023, № 24 від 30.03.2023, № 31 від 07.04.2023, № 32 від 08.04.2023, № 36 від 13.4.2023) та акти № 5 від 08.03.2023, № 7 від 10.03.2023 , № 9 від 13.03.2023, № 11 від 15.03.2023, № 14 від 18.03.2023, № 15 від 20.03.2023, № 16 від 21.03.2023, № 17 від 22.03.2023, № 20 від 25.03.2023, № 21 від 27.03.2023, № 22 від 28.03.2023, № 23 від 29.03.2023, № 25 від 31.03.2023, № 26 від 01.04.2023, № 27 від 03.04.2023, № 28 від 04.04.2023, № 29 від 05.04.2023, № 30 від 06.04.2023, № 33 від 09.04.2023, № 34 від 10.04.2023, № 35 від 11.04.2023, які містять відомості про те, що вони підписані начальниками

лабораторій ТОВ «Ніжин Агро» та ТОВ «Норія Грейн», однак доказів про наявність повноважень у даних осіб на їх підписання - матеріали справи не містять.

Отже, вказані докази не є належними та допустимими в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження факту завдання відповідачем поклажодавцю збитків у заявленому до стягнення розмірі.

Додатково суд апеляційної інстанції враховує, що акти надання послуг до Договору зберігання, згідно яких ТОВ "Норія Грейн" (зерновий склад) надано, а ПрАТ "Чернівецький ОЖК" (поклажодавець) прийнято послуги з зберігання зерна, а саме: № 58 від 15.02.203, № 61 від 20.02.2023, № 65 від 28.02.203, № 70 від 06.03.2023, № 71 від 13.03.2023, № 74 від 15.03.2023, № 75 від 20.03.2023, № 78 від 27.03.2023, № 80 від 31.03.2023, № 81 від 03.04.2023, № 82 від 10.04.2023, № 83 від 13.04.2023, № 84 від 13.04.2023; у вказаних актах зазначено, що замовник не має претензій по об?єму, якості та строкам наданих послуг (виконання робіт), і вказані акти були оплачені поклажодавцем, докази чого наявні у справі. Принагідно суд зазначає, що зі сторони відповідача вказані акти підписано Костюк О., яка зазначена як особа, відповідальна за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, і вказана особа підписала відповідний Акт-розрахунок № СР00000003 від 13.04.2023, що спростовує доводи відповідача про неналежність особи, яка підписала відповідний акт, проте, оцінка вказаного акту саме як підстави для відшкодування заявленого до стягнення розміру збитків має оцінюватись в сукупності з іншими доказами, наявними у справі.

Отже, позивачем в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України не обгрунтовано заявлену до стягнення вартість майна станом на момент звернення до суду з відповідним позовом. При цьому, зазначення у акті-розрахунку № СР00000003 від 13.04.2023 відомостей про те, що різниця між надходженнями (6 603 862 кг) і видатком (6 552 600 кг) становить 51 262 кг, і з яких 3,78% визначено сміттєвою домішкою в загальній масі виданого товар не спростовує обов??язок позивача довести таку вартість саме на момент звернення з відповідним позовом, адже після сплину значного часу після укладення договору, вартість майна зменшується зокрема, внаслідок погіршення природних властивостей речі, необхідністю відрахування інших затрат, з урахуванням статті 951 Цивільного кодексу України, статті 34 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні.

Отже, суд апеляційної інстанції враховує, що заявлена до стягнення сума збитків саме у розмірі 747 538,95 грн. - не є документально підтвердженою позивачем в розумінні наведених приписів процесуального законодавства, а позивачем до матеріалів справи не подано жодних доказів в розумінні ст. ст. 99,100 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження того, що надані позивачем документи господарської діяльності свідчать про документальну підтверджуваність та обгрунтованість саме заявленої до стягнення суми збитків.

В свою чергу, підписання актів надання послуг до Договору зберігання, згідно яких ТОВ "Норія Грейн" (зерновий склад) надано, а ПрАТ "Чернівецький ОЖК" (поклажодавець) прийнято послуги з зберігання зерна, свідчить про відсутність стверджуваних поклажодавцем порушень або неналежного виконання умов договору відповідачем, як зберігачем, а Акт-розрахунок № СР00000003 від 13.04.2023 не може свідчити про факт завдання поклажодавцю збитків саме у заявленому до стягнення розмірі.

Також, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що вказаний договір є неукладеним, адже в ньому сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов у відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України, а обставини його підробленості - не входять до предмету доказування у даній справі в контексті ініційованого спору. Також, суд першої інстанції обгрунтовано прийняв вказаний доказ в судовому засіданні 08.05.2024, дослідивши його оригінал в судовому засіданні 05.06.2024, що відповідає приписам ст. ст. 2, 14 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, обставини реалізації прав кредитора за вказаним договором, так і відповідно, наявність у боржника певних зобов?язань мають досліджуватись з урахуванням усіх обставин справи та перевірки їх доказами.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що за умовами договору цесії, в редакції додаткової угоди № 1 від 30.12.2023, позивач отримав право вимоги відшкодування збитків втрати, пошкодження, погіршення якості тощо, що пов`язані із порушенням та/або неналежним виконанням боржником основного договору, а саме зі зберігання, очищення, та/або сушіння (інших послуг) "соняшнику для виробництва олеїнової кислоти", переданого боржнику за складськими квитанціями серії БВ № 105947 від 07.02.2023 № 89 та БВ № 105946 від 02.02.2023 № 88.

Проте, дослідивши наявні матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем до матеріалів справи долучено:

- складську квитанцію БВ № 105946, за № 88 від 02.02.2023 з відомостями про передачу 3249079 кг зерна, сміттєва домішка - 3%;

- складську квитанцію БВ № 105947, за № 89 від 07.02.2023 з відомостями про передачу 3354783 кг зерна, сміттєва домішка - 3%.

- від 07.02.2023 за яким покупцем передано, а постачальником прийнято соняшник у кількості 3354783 кг зерна за складською квитанцією БВ № 105947, за № 89 від 07.02.2023; у вказаному акті зазначено: «підтверджує елеватор» та міститься підпис з зазначенням, що його вчинено Лободою Я.М.».

В свою чергу, відповідач в апеляційній скарзі зазначав про те, що обставина стосовно наявності описки у акті від 02.02.2023, за яким постачальником передано, а покупцем прийнято соняшник у кількості 3249079 кг зерна - судом першої інстанції не досліджувалась і вказані обставини встановлені виключно зі слів представника позивача.

Так, суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи, встановив, що вони не містять жодних відомостей про те, що в акт прийому - передачі зерна від 02.02.2023, за яким зафіксовано, що постачальником передано, а покупцем (ПрАТ "Чернівецький ОЖК") прийнято соняшник у кількості 3249079 кг зерна за складською квитанцією БВ № 105945 від 02.02.2023, вносились в установленому законом порядку будь-які зміни щодо зазначення того, що за вказаним актом отримувалось зерно саме згідно складської квитанції БВ № 105946, за № 88 від 02.02.2023 - матеріали справи не містять, і таких доказів позивачем до матеріалів справи не подано.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що за актом прийому - передачі зерна від 02.02.2023 поклажодавцем отримано зерно заме за складською квитанцією - БВ № 105946, за № 88 від 02.02.2023 - є помилковими, а доводи позивача в цій частині- не доведеними.

При цьому, не заперечуючи права особи передати свої права за відповідним договором цесії, суд апеляційної інстанції зазначає, що у даному спорі позивач просить стягнути збитки, які виникли саме внаслідок того, що відповідачем було порушено зобов?язання з передачі зерна належної якості, і відповідно, першочерговим у даному спорі є встановлення наявності збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками, так і встановлення доведеності їх розміру.

Проте, позивачем не доведено в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України вказаних обставин, що є підставами для відмови у задоволенні позовних вимог.

Отже, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 747 538,95 грн. збитків - не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому позов задоволенню не підлягає за наведених у дані постанові підстав, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Усі інші доводи, обгрунтування, докази, які надані учасниками спору, враховані судом апеляційної інстанції, проте не є такими, що впливають на висновки суду апеляційної інстанції при прийнятті даної постанови.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, з урахуванням висновків суду у даній постанові, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову, за наведених у даній постанові підстав.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:

- судові витрати (судовий збір) за розгляд справи у суді першої інстанції слід залишити за позивачем;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Норія Грейн" підлягає стягненню 16 821,00 грн судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Норія Грейн» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2024 у справі № 927/240/24 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2024 у справі № 927/240/24 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення суду, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжин Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норія Грейн» про відшкодування збитків у сумі 747 538,95 грн - відмовити.

4. Судові витрати (судовий збір) за розгляд справи у суді першої інстанції залишити за позивачем.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Агро" (вул. Урожайна, буд. 112, с. Вертіївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16624, код ЄДРПОУ 35195139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Норія Грейн" (вул. Дружби, буд. 2-В, с. Серединка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15573, код ЄДРПОУ 39846948) 16 821 (шістнадцять тисяч вісімсот двадцять одну) грн 00 коп судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, 63 590 (шістдесят три тисячі п`ятсот дев`яносто) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.

6. Видачу судового наказу по справі № 927/240/24 доручити Господарському суду Чернігівської області.

7. Матеріали справи №927/240/24 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання постанови: 09.10.2024.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді М.Л. Яковлєв

С.А. Гончаров


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	18.09.2024
Оприлюднено	14.10.2024
Номер документу	122218208
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань інші договори

Тищенко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 18.09.2024 по справі 927/240/24ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —927/240/24

Постанова від 18.09.2024

Постанова
від 18.09.2024 по справі 927/240/24
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД