Постанова

від 09.10.2024 по справі 910/2377/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2024 р. м.Київ Справа№ 910/2377/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тарасенко К.В.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Зінченко А.С.

розглянувши в порядку спрощеного позового провадженян (без виклику учасників справи) матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомед"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 01.03.2024

у справі № 910/2377/24 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомед"

до Антимонопольного комітету України

про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екомед" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/153-р/к від 27.12.2023 у справі № 87/60/92-рп/к.19 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомед".

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2024 у справі № 910/2377/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомед" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, нежиле приміщення № 43) і додані до неї документи повернуто позивачу.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

- позовна заява була підписана та подана до суду через систему "Електронний суд" адвокатом Грушицьким Олегом Ігоровичем;

- на підтвердження повноважень адвоката Грушицького О.І. як представника позивача до позовної заяви було додано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АС № 1086271 від 27.02.2024;

- суд звертає увагу адвоката Грушицького О.І. на невідповідність наданого ордеру серії АС № 1086271 від 27.02.2024 встановленим Положенням вимогам, оскільки такий ордер не містить всіх реквізитів, а саме - номер посвідчення адвоката України та інформацію стосовно того, ким та коли воно видане, що вказує на його дефектність та виключає в цьому випадку можливість посилання на ордер як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги;

- за наведених обставин суд дійшов висновку, що представником позивача адвокатом Грушицьким О.І. не надано жодного належного документу, який би підтверджував повноваження останнього на представництво інтересів позивача у даній справі, в відповідно, щодо наявності обумовлених п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України підстав для повернення позовної заяви .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екомед" (14.03.2024 через підсистему «Електронний суд») звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.03.2024 у справі № 910/2377/24 про повернення позовної заяви і передати справу на розгляд суду першої інстанції.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, ухвала суду першої інстанції була прийнята при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник посилався на те, що суд першої інстанції в порушення норм ст. 55 Конституції України, ст. ст. 4, 5, 11, 14 Господарського процесуального кодексу України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передчасно повернув позовну заяву, чим порушив право позивача на судовий захист, адже адвокатом позивача на підтвердження своїх повноважень до позовної заяви додано ордер на надання правової (правничої) допомоги серії АС № 1086271 від 27.02.2024, який згенерований (сформований) відповідно до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 19.05.2023 № 32, яке встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об?єднань/адвокатських бюро виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів. Згенерований адвокатом ордер відповідає типовій формі , визначеній у Додатку № 1, зокрема, формату А1 та містить двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ, і у ньому заповнені всі реквізити, в.ч. ордер містить підпис адвоката (ЕЦП), але не містить номер посвідчення адвоката, ким та коли воно видане. Тобто, внаслідок допущення формальної помилки (незаповнення графи в ордері) , яка не впливає на обсяг прав адвоката під час надання правничої допомоги, позивач буде позбавлений доступу до правосуддя. Також, суд першої інстанції мав право на підставі ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України залишити позовні заяву без руху. Також, дійсна воля особи, що є учасником справи, на уповноваження адвоката щодо надання правничої допомоги засвідчується у договорі, як і повноваження адвоката, а не у ордері, який адвокат заповнює самостійно.

Також, 06.05.2024 скаржником через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про долучення доказів, а саме: ордеру на надання правничої допомоги від 14.03.2024, з зазначенням відповідних реквізитів, та договір № 02-24-1 від 09.02.204 про надання правничої допомоги, укладений між адвокатом Грушицьким О.І. та ТОВ «Екомед».

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомед" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.03.2024 у справі № 910/2377/24, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тарасенко К.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2377/24. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомед" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.03.2024 у справі № 910/2377/24.

01.04.2023 на виконання ухвали до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/2377/24.

У зв`язку з вирішенням питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомед" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.03.2024 у справі № 910/2377/24, на підставі службової записки головуючого судді та розпорядження керівника апарату суду, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2377/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024, справу № 910/2377/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: ОСОБА_1, Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 справу № 910/2377/24 за апеляційною скаргою Товариству з обмеженою відповідальністю "Екомед" прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: ОСОБА_1, Тарасенко К.В., поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Екомед" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду м. Києва від 01.03.2024 у справі № 910/2377/24, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2377/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомед" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.03.2024, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомед" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.03.2024 у справі № 910/2377/24 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 про звільнення у відставку судді ОСОБА_1, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024, справу № 910/2377/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя: Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 справу №910/2377/24 за апеляційною скаргою Товариству з обмеженою відповідальністю «Екомед» на ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.03.2024, прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Яковлєв М.Л., розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомед" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.03.2024 у справі № 910/2377/24 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвали суду направлені учасникам справи у їх електронні кабінети в системі «Електронний суд», про що сформовані відповідні довідки.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача у встановлений строк - не надходив, а в силу ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав в умовах воєнного стану.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екомед" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/153-р/к від 27.12.2023 у справі № 87/60/92-рп/к.19 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомед".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2024 у справі № 910/2377/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомед" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, нежиле приміщення № 43) і додані до неї документи повернуто позивачу.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

- позовна заява була підписана та подана до суду через систему "Електронний суд" адвокатом Грушицьким Олегом Ігоровичем;

- на підтвердження повноважень адвоката Грушицького О.І. як представника позивача до позовної заяви було додано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АС № 1086271 від 27.02.2024;

- суд звертає увагу адвоката Грушицького О.І. на невідповідність наданого ордеру серії АС № 1086271 від 27.02.2024 встановленим Положенням вимогам, оскільки такий ордер не містить всіх реквізитів, а саме - номер посвідчення адвоката України та інформацію стосовно того, ким та коли воно видане, що вказує на його дефектність та виключає в цьому випадку можливість посилання на ордер як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги;

- за наведених обставин суд дійшов висновку, що представником позивача адвокатом Грушицьким О.І. не надано жодного належного документу, який би підтверджував повноваження останнього на представництво інтересів позивача у даній справі.

Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі щодо наявності обумовлених п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України підстав для повернення позовної заяви - помилковими та такими, що зроблені з неправильним застосуванням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м`якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно- смисловому зв`язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально- правовим засадам.

Ч. 1-4 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

П. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Екомед" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/153-р/к від 27.12.2023 у справі № 87/60/92-рп/к.19 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомед".

Суд першої інстанції зазначив в оскаржуваній ухвалі про невідповідність наданого ордеру серії АС № 1086271 від 27.02.2024 встановленим Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 19.05.2023 № 32 вимогам, оскільки такий ордер не містить всіх реквізитів, а саме - номер посвідчення адвоката України та інформацію стосовно того, ким та коли воно видане, що вказує на його дефектність та виключає в цьому випадку можливість посилання на ордер як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими в контексті наявності підстав для повернення позову на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наявними у справі матеріалами підтверджується, що позовну заяву було сформовано в системі «Електронний суд», підписано, як зазначено адвокатом Грушицьким О.І. та направлено до суду першої інстанції електронними засобами.

Також, до вказаної позовної заяви адвокатом було додано відповідний ордер (сканкопію) АС № 1086271 на представництво адвокатом Грушицьким О.І. інтересів ТОВ «Екомед» в Господарському суді міста Києва на підставі договору про надання правової допомоги № 02-24-1 від 09.02.2024, а також здійснено підпис за допомогою кваліфікованого електронного підпису Грушицького О.І., з генеруванням відповідного QR-коду.

Ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Ч. 8 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

П. 24 Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), затверженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (зі змінами і доповненнями) визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

П. 26 Положення визначено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

При цьому, згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" одним із документів, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги є ордер.

Ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. (ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

В свою чергу, у підсистемі "Електронний суд" наявна на даний час можливість для користувачів-адвокатів створювати електронні ордери, отримуючи доступ до судових справ, у яких вони представляють інтереси клієнтів. Формування електронного ордеру в ЄСІТС в профілі користувача у підсистемі "Електронний суд" обов`язково повинна міститися відмітка про наявність в нього статусу адвоката.

Електронний ордер у підсистемі "Електронний суд" формується на підставі паперового ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи. Так, обов`язковим полем, яке заповнюється адвокатом під час створення електронного ордера через підсистему "Електронний суд", є зазначення ордера, на підставі якого видається електронний ордер. Тож об`єм повноважень представника, у тому числі орган, у якому надається правова допомога, визначаються безпосередньо у паперовому ордері, та електронний ордер, сформований у підсистемі "Електронний суд", має відповідати такому складеному паперовому ордеру Зазначення у електронному ордері, сформованому через підсистему "Електронний суд", що він виданий на підставі іншого ордера, переконливо доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво інтересів особи, якій надається правова допомога. Первісно повноваження у певних обсязі та межах виникають у представника на підставі паперового ордера, якому безумовно має відповідати й електронний ордер, сформований у підсистемі "Електронний суд", на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи у підсистемі "Електронний суд". Та обставина, що у електронному ордері, сформованому у підсистемі "Електронний суд", зазначається про представництво інтересів довіреної особи у судах, не спростовує наведених висновків Верховного Суду, адже електронний ордер, сформований у підсистемі "Електронний суд", формується із застосуванням вбудованого текстового генератора без можливості довільного формування тексту ордера, а шляхом заповнення форм, передбачених Інструкцією (Ухвала ВС від 22 травня 2023 року у справі № 713/2857/21 (провадження № 61-12392св22).

Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення) встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.

Відповідно до пункту 2 Положення ордер на надання правової допомоги (далі також - ордер) - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.

Відповідно до пунктів 3-5 Положення в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1). Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з пунктом 6 Положення бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Пункт 12 Положення визначає реквізити, які містить ордер, а саме:12.1. Серію, порядковий номер ордера; 12.2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; 12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); 12.5. Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; 12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); 12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; 12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); 12.12. Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення; 12.13. Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; 12.14. Реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що адвокатом позивача Грушицьким О.І. на підтвердження своїх повноважень до позовної заяви додано ордер на надання правової (правничої) допомоги серії АС № 1086271 від 27.02.2024, який згенерований (сформований) відповідно до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затведженого рішенням Ради адвокатів України від 19.05.2023 № 32, яке встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об?єднань /адвокатських бюро виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів. Згенерований адвокатом ордер відповідає типовій формі , визначеній у Додатку № 1, зокрема, формату А1 та містить двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ, і у ньому заповнені всі реквізити, в.ч. ордер містить підпис адвоката (ЕЦП).

При цьому, дійсно, доданий до позову ордер не містить номер посвідчення адвоката, ким та коли воно видане. Як зазначав скаржник, допущена формальна помилка (незаповнення графи в ордері), не впливає на обсяг прав адвоката під час надання правничої допомоги.

Суд апеляційної інстанції враховує в даному контексті, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.10.2023 у справі № 260/392/23:

- посилання суду апеляційної інстанції на рішення Ради адвокатів України № 98 від 20 вересня 2019 року «Про затвердження роз`яснення щодо заповнення обов`язкових реквізитів ордеру на надання правової допомоги» без надання оцінки наведеним обставинам є помилковим (п. 56);

- колегія суддів Верховного Суду вважає, що «дефектність» спірного ордеру в частині відсутності номеру посвідчення адвоката не може слугувати об`єктивною підставою вважати, що до апеляційної скарги не додано належним чином оформлених документів, які б підтверджували волевиявлення ОСОБА_1 на надання повноважень адвокату Шкорці І.М. щодо його представництва у суді та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, а відтак не могло бути підставою для повернення апеляційної скарги на підставі пункт 1 частини 4 статті 298 КАС України. Поряд з цим, така обставина існувала і під час звернення до суду апеляційної скарги із апеляційною скаргою вперше (п. 57);

- більше того, у разі наявності об`єктивних сумнівів щодо легітимності повноважень адвоката Шкорки І.М., суд апеляційної інстанції не був обмежений у перевірці наявності права на здійснення адвокатської діяльності зокрема, шляхом сканування QR-коду, який міститься у правому верхньому куті спірного ордеру (п. 57);

- підсумовуючи наведене, трактуючи норми процесуального закону із надмірним формалізмом, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі та доступу особи до правосуддя (п. 58).

Суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем правомірно було подано документи по справі у відповідності до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), затверженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, зокрема і ордер, відповідний документ скріплено електронним цифровим підписом та прийнятий системою як допустимий, і вимогами ГПК України не було передбачено підстав для їх повернення, зокрема і внаслідок відсутності повноважень у особи, яка підписала позов - адвоката Грушицького О.І.

Додатково суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що, загальноприйнято розуміти пуризм, як надмірне прагнення до переваги форми над змістом.

Поняття "правового пуризму" було введено в правовий обіг Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні у справі "Сутяжник проти Росії" (№ 8269/02) зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки.

"Правовий пуризм" означає надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення; "правовий пуризм" може носити як добровільний характер й проявлятися в діяльності окремих посадових осіб, так і бути вимушеним через санкціонування державою, яка обмежує реалізацію дискреційних повноважень суб`єктів правозастосування, не допускаючи відступ від правових приписів.

Тут варто зауважити, що фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке потягнуло за собою прийняття незаконного рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, доводи скаржника знайшли своє підтвердження, адже позивачем правомірно було подано документи по справі (зокрема і щодо підтвердження повноважень адвоката) у відповідності до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), затверженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, відповідні документи скріплені електронним цифровим підписом та прийняті системою як допустимі, також відповідний ордер оформлено у встановленому порядку, а допущена формальна помилка (незаповнення графи в ордері), не впливає на обсяг прав адвоката під час надання правничої допомоги, зокреам і щодо подання відповідного позову, підписаного електронним цифровим підписом.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зокрема, у випадку якщо до позовної заяви, підписаної представником позивача, не додано довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України), а отже, суд не був позбавлений права залишити поданий позов без руху.

Отже, суд апеляційної інстанції на наслідками апеляційного розгляду, встановив, що висновки суду першої інстанції стосовно підстави для повернення позову на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України - є помилковими, зроблені судом першої інстанції з неправильним застосуванням ст. 2, ст. 4, ст. 162, ст. 164 , ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції помилково застосував п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, постановивши оскаржувану ухвалу, яка підлягає скасуванню в апеляційному порядку.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 280 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому ухвала Господарського суду м. Києва від 01.03.2024 у справі № 910/2377/24 підлягає скасуванню на підставі п.1-4 ч. 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України. Також, оскільки судом апеляційної інстанції скасована ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви, керуючись правами, наданими ч. 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, справа передається на розгляд суду першої інстанції - до господарського суду міста Києва.

Судові витрати

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомед" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.03.2024 у справі № 910/2377/24 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.03.2024 у справі № 910/2377/24 - скасувати.

3. Матеріали справи №910/2377/24 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді К.В. Тарасенко

М.Л. Яковлєв