Постанова

від 09.10.2024 по справі 920/715/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2024 р. Справа№ 920/715/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Козир Т.П.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Вагоровська А.Е.,

від відповідача 1 - не з`явились,

від відповідача 2 - не з`явились,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Синівської сільської ради Роменського району Сумської області

на рішення Господарського суду Сумської області від 24.05.2024 (повний текст рішення складено 28.05.2024)

у справі №920/715/23 (суддя Яковенко В.В.)

За позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб"

до: 1. Синівської сільської ради Роменського району Сумської області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Обрій"

про визнання незаконним та скасування рішення, витребування із чужого незаконного володіння земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди, -

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Синівської сільської ради Роменського району Сумської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Обрій" про:

- визнання незаконним та скасування п. 1 Рішення № б/н "Про надання в оренду земельних ділянок, які знаходяться на території Подільського старостинського округу Синівської сільської ради, власники яких померли" 27 сесії восьмого скликання Синівської сільської ради Роменського району Сумської області від 24.03.2023 у частині надання в оренду третій особі (ТОВ "ФГ "Обрій") земельних ділянок (згідно додатку) за переліком: № 65 (ПІБ власника - ОСОБА_1 ; номер паю - НОМЕР_1; площа - 3,0070; Вид угідь - Рілля; Кадастровий номер - 5923284400:03:001:0904) та № 66 (ПІБ власника - ОСОБА_2 ; номер паю - НОМЕР_2; площа - 3.0065; Вид угідь - Рілля; Кадастровий номер - 5923284400:03:001:1206);

- витребування із чужого незаконного володіння земельні ділянки за: кадастровим номером 5923284400:03:001:0904, загальною площею: 3,0070 га; кадастровим номером 5923284400:03:001:1206, загальною площею: 3,0065 га;

- скасування запис про Державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо: земельної ділянки за кадастровим номером 5923284400:03:001:0904, що зареєстроване 24 березня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 49848523; земельної ділянки за кадастровим номером 5923284400:03:001:1206, що зареєстроване 24 березня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 49848876, а також витрати покласти на відповідача.

25.01.2024 року до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог, в якій просив:

- визнати незаконним та скасувати п. 1 Рішення № б/н "Про надання в оренду земельних ділянок, які знаходяться на території Подільського старостинського округу Синівської сільської ради, власники яких померли" 27 сесії восьмого скликання Синівської сільської ради Роменського району Сумської області від 24.03.2023 у частині надання в оренду третій особі (ТОВ "ФГ "Обрій") земельних ділянок (згідно додатку) за переліком: № 65 (ПІБ власника - ОСОБА_1 ; номер паю - НОМЕР_1; площа - 3,0070; Вид угідь - Рілля; Кадастровий номер - 5923284400:03:001:0904) та № 66 (ПІБ власника - ОСОБА_2 ; номер паю - НОМЕР_2; площа - 3.0065; Вид угідь - Рілля; Кадастровий номер - 5923284400:03:001:1206);

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Обрій" із незаконного володіння земельні ділянки за: кадастровим номером 5923284400:03:001:0904, загальною площею: 3,0070 га; кадастровим номером 5923284400:03:001:1206, загальною площею: 3,0065 га;

- скасувати запис про Державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо: земельної ділянки за кадастровим номером 5923284400:03:001:0904, що зареєстроване 24 березня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 49848523; земельної ділянки за кадастровим номером 5923284400:03:001:1206, що зареєстроване 24 березня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 49848876.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є орендарем спірних земельних ділянок відповідно до договору оренди землі від 13.10.2015 року, укладеного між Липоводолинською районною державною адміністрацією та СТОВ "Хлібороб" строком до 19 лютого 2028 року, з урахування угоди від 23.02.2021 року про зміну та доповнення до договору оренди землі, укладеної між позивачем та Синівською сільською радою. Оскільки договір є діючими, відповідач не мав права передавати земельні ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Обрій".

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.02.2024 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Обрій".

Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.05.2024 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним і скасовано п. 1 Рішення № б/н "Про надання в оренду земельних ділянок, які знаходяться на території Подільського старостинського округу Синівської сільської ради, власники яких померли" 27 сесії восьмого скликання Синівської сільської ради Роменського району Сумської області від 24.03.2023 року у частині надання в оренду третій особі (ТОВ "ФГ "Обрій") земельних ділянок (згідно додатку) за переліком: № 65 (ПІБ власника - ОСОБА_1 ; номер паю - НОМЕР_1; площа - 3,0070; Вид угідь - Рілля; Кадастровий номер - 5923284400:03:001:0904) та № 66 (ПІБ власника - ОСОБА_2 ; номер паю - НОМЕР_2; площа - 3.0065; Вид угідь - Рілля; Кадастровий номер - 5923284400:03:001:1206). Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Обрій" із незаконного володіння земельні ділянки за кадастровим номером 5923284400:03:001:0904, загальною площею: 3,0070 га; кадастровим номером 5923284400:03:001:1206, загальною площею: 3,0065 га. Скасовано запис про Державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо: земельної ділянки за кадастровим номером 5923284400:03:001:0904, що зареєстроване 24 березня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 49848523; земельної ділянки за кадастровим номером 5923284400:03:001:1206, що зареєстроване 24 березня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 49848876. Присуджено до стягнення з Синівської сільської ради Роменського району Сумської області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" 4026 грн судового збору та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Обрій" на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" 4026 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач належними доказами, зокрема: розпорядженням Липоводолинської районної державної адміністрації від 21.09.2015 року № 304-ОД з додатком, договором оренди від 31.10.2015 року зі змінами, підтвердив факт перебування у нього в оренді земельних часток (паїв): № НОМЕР_1 площею 3,0070 га (ПІБ власника - ОСОБА_1 ), № НОМЕР_2 площею 3,0065 га (ПІБ власника - ОСОБА_2 ). Водночас, згідно з оскаржуваним рішенням відповідач передав в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Обрій" спірні земельні ділянки, які сформовані за рахунок невитребуваних часток (паїв), які перебувають в оренді у позивача. Вказані обставини підтверджуються тотожністю власників паїв, номерів паїв, площею паїв за якими сформовані земельні ділянки. Ураховуючи не спростовану презумпцію дійсності договору з СТОВ "Хлібороб" та перебування на момент прийняття оскарженого рішення відповідача спірних земельних ділянок в обробітку СТОВ "Хлібороб", місцевий господарський суд погодився з доводами позивача про порушення його права користування спірними земельними ділянками незаконним рішенням органу місцевого самоврядування. Відтак, оскільки спірні земельні ділянки, які перебувають в оренді у позивача, та які були передані ТОВ "ФГ "Обрій" в оренду на підставі оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимога про витребування в останнього земельних ділянок є обгрунтованою та підлягає задоволенню. Оскільки задоволено позовні вимоги про витребування земельних ділянок із незаконного володіння, таке рішення є підставою для скасування записів про Державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо земельних ділянок.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Синівська сільська рада Роменського району Сумської області звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 24.05.2024 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято при недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у судовому рішення обставинам справи та при порушенні норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення. Зокрема скаржник вважає, що реєстрація договору у книзі реєстрації договорів оренди сільської ради не є державною реєстрацією договору. Права оренди СТОВ «Хлібороб» на спірні земельні ділянки не зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому у нього не виникли ці права. Таким чином на думку скаржнику, у СТОВ «Хлібороб» відсутнє право оренди спірними земельними ділянками. Отже, у позивача відсутнє право оренди спірними земельними ділянками на момент звернення позивача до суду, прийняття оскаржуваного рішення сільською радою та укладення договорів оренди між відповідачами.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Синівської сільської ради Роменського району Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 24.05.2024 року та витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/715/23.

01.07.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду Сумської області надійшли матеріали справи №920/715/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 9 459 грн. 00 коп.

09.08.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Синівської сільської ради Роменського району Сумської області надійшла заява на виконання ухвали з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Синівської сільської ради Роменського району Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 24.05.2024 року у справі №920/715/23 та призначено розгляд справи на 09.10.2024 року.

18.09.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні 09.10.2024 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників відповідачів.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21.09.2015 року за Розпорядженням голови Липоводолинської районної державної адміністрації було прийнято рішення "Про передачу в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) СТОВ "Хлібороб" на території Подільківської сільської ради за № 304-ОД 21.09.2015", яке підписано тимчасово виконуючим обов`язки голови Липоводолинської районної державної адміністрації М.Б. Наумко. (т.1, а.с. 12).

13.10.2015 року між Липоводолинською районною державною адміністрацією та СТОВ "Хлібороб" було укладено договір оренди землі (невитребуваних земельних часток (паїв) за № б/н. (т.1, а.с. 14-17).

На підставі п. 2 договору оренди землі в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 15,0385 га, у тому числі ріллі 15,0385 га.

Відповідно до п. 8 договору його укладено на 7 років.

Згідно з додатком до договору оренди землі за списком позивачу в оренду передані в тому числі земельні частки (паї): № НОМЕР_1 площею 3,0070 га (ПІБ власника - ОСОБА_1 ), № НОМЕР_2 площею 3,0065 (ПІБ власника - ОСОБА_3 ). (т.1, а.с. 20).

Договір оренди землі був зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди Подільківської сільської ради, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.10.2015 року за № 03.

23.02.2021 року між Синівською сільською радою Роменського району Сумської області та позивачем укладено угоду про зміну і доповнення договору оренди землі, де змінено орендодавця на Синівську сільську раду та підвищено розмір орендної плати та збільшено строк дії договору оренди землі до 19.02.2028 року. (т.1, а.с. 21).

Вищезазначена угода зареєстрована у Синівській сільській раді 23.02.2021 року за № 25.

24.03.2023 року Синівська сільська рада Роменського району Сумської області прийняла рішення "Про затвердження технічної документації та прийняття в управління земельних ділянок, які знаходяться на території Синівської сільської ради, власники яких померли", як зазначено в преамбулі, розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на земельні ділянки, власники яких померли, а спадкоємці за законом і за заповітом відсутні або усунені від права на спадкування, не прийняли спадщину чи відмовилися від прийняття спадщини після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, враховуючи внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, присвоєння цим земельним ділянкам кадастрових номерів, а також враховуючи відсутність на даний час спадкоємців за заповітом і за законом, які мають право на спадкування цих земельних ділянок, усунення їх від права на спадкування, не прийняття ними спадщини чи відмови від прийняття спадщини після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, діючи з метою захисту майнових прав спадкоємців (права на спадщину) та виходячи з необхідності вжиття дій, спрямованих на збереження спадщини до часу державної реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку або до набрання законної сили рішення суду про визнання спадщини відумерлою і приймаючи до уваги, що вказані земельні ділянки не є землями державної або комунальної власності, керуючись Законом України від 20.09.2016 № 1533-8 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли", пунктом "д" ч. 1 ст. 12, ст. 79, ч. 5 ст. 186 Земельного кодексу України, ст. 19, 30, 49 Закону України "Про землеустрій", ст. 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ст. 1285 ЦК України, п. 34 ст. 26, ст. 33 п. 5 ч. 3 ст. 50, ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". (т.1, а.с. 75-76).

Зі змісту рішення Синівської сільської ради від 24.03.2023 року вбачається, що ним було затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на земельні ділянки власники яких померли, а спадкоємці за законом і за заповітом відсутні або усунені від права на спадкування, не прийняли спадщину чи відмовилися від прийняття спадщини після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини (невитребувані, неуспадковані паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Подільківського, Підставського, Саївського старостинських округів та Синівської сільської ради Романського району Сумської області (п. 1 рішення); прийнято під нагляд, охорону та управління земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Подільківського, Підставського, Капустинського, Саївського та Колядинецького старостинських округів та Синівської сільської ради Роменського району Сумської області, власники яких померли, а спадкоємці за законом і за заповітом відсутні, або усунені від права на спадкування, не прийняли спадщину, чи відмовились від прийняття спадщини після спливу шести місяців з дня відкритім спадщини (додаток № 1) (п. 2 рішення); затверджено Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Подільківського, Підставського, Капустинського, Саївського та Колядинецького старостинських округів та Синівської сільської ради Роменського району Сумської області та прийняті під нагляд, охорону та управління (Додаток № 1) (п. 3 рішення); встановлено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Подільківського, Підставського, Капустинського, Саївського та Колядинецького старостинських округів та Синівської сільської ради Роменського району Сумської області, власники яких померли, а спадкоємці за законом і за заповітом відсутні або усунені від права на спадкування, не прийняли спадщину чи відмовилися від прийняття спадщини після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини (Додаток №1), перебувають під наглядом, охороною та управлінням строком до часу державної реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою (п. 4 рішення); визнано Синівську сільську раду, особою, яка управляє спадщиною і є орендодавцем земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вказані у Додатку №1 та встановлено, що ці повноваження діють строком до часу державної реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою (п. 5 рішення); затверджено типовий договір оренди землі, об`єктом оренди за яким є земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходиться на території Подільківського, Підставського, Капустинського, Саївського та Колядинецького старостинських округів та Синівської сільської ради Роменського району Сумської області, власники якої померли, а спадкоємці за законом і за заповітом відсутні, або усунені від права на спадкування, не прийняли спадщину, чи відмовились від прийняття спадщини після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини (Додаток № 2) (п. 6 рішення).

Перелік земельних ділянок, із зазначенням їх власників, номерів паїв, площі, виду угідь та кадастрових номерів, є додатком № 1 до рішення. (т.1, а.с. 77-82).

Судом першої інстанції встановлено, що до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Подільківського старостинського округу Синівської сільської ради, власники яких померли включено, в тому числі, земельні ділянки ОСОБА_1 (пай № НОМЕР_1, рілля - 3,0070 га - кадастровий номер 5923284400:03:001:0904), ОСОБА_2 (пай № НОМЕР_2, рілля - 3,0065, кадастровий номер 5923284400:03:001:1206).

Іншим рішенням Синівської сільської ради від 24.03.2023 "Про надання в оренду земельних ділянок, які знаходяться на території Подільківського старостинського округу Синівської сільської ради, власники яких померли" передано в оренду ТОВ "ФГ "Обрій" земельні ділянки сільськогосподарського призначення (згідно із додатком) строком на 7 років (п. 1 рішення); встановлено, що з моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку, передану в оренду ТОВ "ФГ "Обрій", згідно із додатком, або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності; встановлено орендну плату за договорами оренди землі, об`єктом оренди за якими є земельні ділянки, вказані у Додатку, в розмірі 17% (сімнадцять відсотків) від нормативно-грошової оцінки земельних ділянок; уповноважено Синівського сільського голову укласти від імені Синівської сільської ради з ТОВ "ФГ "Обрій" договори оренди землі. (т.1, а.с. 22-23).

Згідно з додатком до рішення Синівської сільської ради до переліку земельних ділянок, як передаються в оренду ТОВ "ФГ "Обрій", включено земельні ділянки: кадастровий номер 5923284400:03:001:0904 площею 3,0070 га (ПІБ власника - ОСОБА_1 , номер паю НОМЕР_1), кадастровий номер 5923284400:03:001:1206 площею 3,0065 га (ПІБ власника - ОСОБА_3., номер паю НОМЕР_2). (т.1, а.с. 24-28).

На виконання зазначеного рішення між Синівською сільською радою та ТОВ "ФГ "Обрій" укладені договори оренди земельних ділянок кадастровий номер 5923284400:03:001:0904, загальною площею 3,007 га, кадастровий номер 5923284400:03:001:1206, загальною площею 3,0065 га. (т.1, а.с. 92-94, 96-98).

Право оренди ТОВ "ФГ "Обрій" на зазначені земельні ділянки на підставі договорів оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2023 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з реєстру. (т.1, а.с. 95, 99).

Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв`язку з тим, що на момент ухвалення спірного рішення між відповідачем та позивачем діяв укладений договір оренди землі, продовжений до 19.02.2028 року, а перелік земельних ділянок, які перебувають в оренді у позивача та земельних ділянок, які були передані ТОВ "ФГ "Обрій" в оренду на підставі спірного рішення відповідача - є тотожними, що на думку позивача говорить про те, що відповідачем в порушення прав та законних інтересів позивача передано в оренду ТОВ "ФГ "Обрій" земельні ділянки, які перебували в оренді у позивача, тобто фактично передано в «повторну оренду».

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне.

Положеннями статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово приходила до висновку, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Обґрунтування та доведення порушення своїх прав/законних інтересів здійснюється особою, яка звертається до суду та вказує про їх порушення, саме в контексті предмета та підстав позову.

При цьому, вирішуючи спір, господарський суд повинен дотримуватися певного алгоритму дій, а саме: з`ясувати, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Спірні правовідносини сторін у даній справі виникли внаслідок прийняття Синівською сільрадою рішення про надання в оренду ТОВ ФГ "Обрій" земельних ділянок, правомірність якого оспорюється Позивачем з посиланням на те, що це рішення порушує його права як законного орендаря переданих ділянок.

Щодо наявності у позивача права і його порушення відповідачем або іншими особами, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ст. 95 Земельного кодексу України).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ст. 152 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з частиною першою статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини 1 статті 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Разом з цим, частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають, в тому числі, обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.

Доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується, що на підставі розпорядження Липоводолинської районної державної адміністрації від 21.09.2015 року № 304-ОД передано позивачу в оренду земельні ділянки 5 невитребуваних земельних часток (паїв) на території Подільківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 15,0385 га ріллі терміном на 7 років з орендною платою 5 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 N 899-IV.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" в редакції станом на жовтень 2015 року нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

У свою чергу, для вказаного виду договорів встановлена спеціальна процедура реєстрації, яка визначена у Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 року №119 на виконання Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" від 03.12.1999 року №1529 (позиція Верховного Суду у постановах від 07.12.2021 у справі №904/4993/20, від 21.04.2021 року у справі №914/2179/19).

Згідно з п. 2, 4 Порядку реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю). Договір оренди реєструється у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), що ведеться за формою згідно з додатком. Датою реєстрації договору оренди є дата внесення відповідного запису до цієї Книги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що договір оренди від 13.10.2015 року, відповідно до Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. N 119, зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди Подільківської сільської ради 13.10.2015 року під № 03, про що на договорі зроблена відповідна відмітка. (т.1, а.с. 17).

На момент укладення договору оренди землі Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не визначав механізму реєстрації права оренди невитребуваних земельних ділянок (паїв). Такий порядок встановлено у статті 30 цього Закону у редакції Закону України від 26.11.2015 року № 834-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який набрав чинності після укладення договору від 13.10.2015 року.

Також, як вірно встановлено місцевим господарським судом, угодою від 23.02.2021 року про зміну та доповнення до договору оренди від 13.10.2015 року, що укладена 23.02.2021 року між позивачем та відповідачем внесені зміни до договору, згідно з якими підвищено розмір орендної плати та збільшено строк дії договору оренди землі до 19.02.2028 року.

Договір оренди від 13.10.2015 року є діючим, докази розірвання цього договору, визнання його недійсними матеріали справи не містять, ні відповідачем, ні третьою особою таких доказів суду не надано.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правомірність правочину презюмується.

Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована у встановленому законом порядку, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. При цьому, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач належними доказами, зокрема: розпорядженням Липоводолинської районної державної адміністрації від 21.09.2015 року № 304-ОД з додатком, договором оренди від 31.10.2015 року зі змінами, підтвердив факт перебування у нього в оренді земельних часток (паїв): № НОМЕР_1 площею 3,0070 га (ПІБ власника - ОСОБА_1 ), № НОМЕР_2 площею 3,0065 га (ПІБ власника - ОСОБА_2 ).

При цьому, особливістю договору оренди земельної частки (паю) є, зокрема, те, що його предметом є не конкретна земельна ділянка, а земельна частка (пай), яка належить до загального масиву ділянок, виділеного учасникам колективного сільськогосподарського підприємства (п. 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 року у справі № 233/2021/19).

Орендодавець за договором оренди земельної частки (паю), не має повноважень власника щодо конкретної земельної ділянки, стосовно якої укладає цей договір. Незважаючи на це, до орендаря фактично переходить право користування частиною земної поверхні, яка відповідає орендованому паю, у межах загального масиву невизначених земельних ділянок - земель відповідного колективного сільськогосподарського підприємства, що підлягають розпаюванню на місцевості як земельні ділянки.

Рішенням Синівської сільської ради від 24.03.2023 року затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на земельні ділянки власники яких померли, а спадкоємці за законом і за заповітом відсутні або усунені від права на спадкування, не прийняли спадщину чи відмовилися від прийняття спадщини після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини (невитребувані, неуспадковані паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Подільківського, Підставського, Саївського старостинських округів та Синівської сільської ради Романського району Сумської області.

При цьому, як вірно встановив суд першої інстанції, за рахунок паїв, що перебувають в оренді у позивача згідно з договором оренди від 13.10.2015 року, шляхом встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) утворені земельні ділянки, які зареєстровані у Державному земельному кадастрі із присвоєнням кадастрових номерів.

Водночас, внаслідок виділення земельної ділянки у натурі (на місцевості) предмет оренди за договором оренди земельної частки (паю) не зникає, а відбувається тільки зміна його юридичного статусу на земельну ділянку (схожі висновки зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19); наслідком виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок є лише переукладення/внесення змін до договору оренди землі відповідно до проведеної державної реєстрації земельних ділянок на тих самих умовах, що і раніше укладений, і такий може бути змінений лише за згодою сторін.

Однак, не зважаючи на це, згідно з оспорюваним рішенням відповідач передав в оренду третій особі спірні земельні ділянки, які сформовані за рахунок неуспадкованих часток (паїв), які перебувають в оренді у позивача.

Вказані обставини підтверджуються тотожністю власників паїв, номерів паїв, площею паїв за якими сформовані земельні ділянки.

Проте, формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц (пункт 56).

За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов юридично правильного висновку про те, що позивач підтвердив належними доказами виникнення у нього права на спірні земельні ділянки, за захистом якого він звернувся з позовом до суду.

У той же час, чинним законодавством України, у тому числі Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" не передбачено право сільської, селищної, міської ради передавати у користування (оренду) невитребувані та неуспадковані частки (паї), які на правовій підставі вже знаходяться у користуванні (в оренді) іншої особи.

Таким чином, рішення 27 сесії восьмого скликання Синівської сільської ради Роменського району Сумської області від 24.03.2023 року "Про надання в оренду земельних ділянок, які знаходяться на території Подільківського старостинського округу Синівської сільської ради, власники яких померли" щодо надання в оренду ТОВ ФГ "Обрій" спірних земельних ділянок порушує права позивача, як землекористувача земельних ділянок за діючим договором оренди.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Правилами частини першої статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до п.п. г, ч. 3, ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування п. 1 Рішення 27 сесії восьмого скликання Синівської сільської ради Роменського району Сумської області від 24.03.2023 "Про надання в оренду земельних ділянок, які знаходяться на території Подільківського старостинського округу Синівської сільської ради, власники яких померли" щодо надання в оренду ТОВ "ФГ "Обрій" спірних земельних ділянок підлягають задоволенню.

Колегія суддів також звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2023 року по справі № 357/8277/19, відповідно до якої у разі виникнення спору щодо права оренди земельної ділянки для захисту прав первісного орендаря може бути застосовано спосіб захисту шляхом витребування земельної ділянки з незаконного володіння наступного орендаря. Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.

Тимчасове володіння нерухомими речами може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації такого права на це майно у встановленому порядку, тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право тимчасового володіння, визнається тимчасовим фактичним володільцем нерухомого майна та його користувачем протягом строку дії договору оренди.

У контексті спору щодо земельної ділянки, переданої в оренду, тимчасовим володільцем такої земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право оренди землі, а відтак неволодіючий орендар, право оренди якого порушено, може скористатися спеціальним способом захисту, який передбачено спеціальним законом, а саме статтею 27 Закону України "Про оренду землі", на підставі якої він може витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння.

Тобто право оренди позивача має бути захищене шляхом витребування орендованої земельної ділянки з тимчасового володіння орендаря ТОВ "ФГ "Обрій" у своє тимчасове (строкове) володіння.

Відтак, оскільки спірні земельні ділянки, які перебувають в оренді у позивача, та які були передані ТОВ "ФГ "Обрій" в оренду на підставі оскаржуваного рішення, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що вимога про витребування в останнього земельних ділянок є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, оскільки місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги про витребування земельних ділянок із незаконного володіння, таке рішення є підставою для скасування записів про Державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо земельних ділянок.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду першої інстанції повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Синівської сільської ради Роменського району Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 24.05.2024 року у справі №920/715/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 24.05.2024 року у справі №920/715/23 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/715/23.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.10.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Т.П. Козир

А.О. Мальченко