Постанова

від 10.10.2024 по справі 910/21347/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2024 р. Справа № 910/21347/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Алданової С.О.

Буравльова С.І.

секретар Місюк О.П.

представники учасників справи не з`явилися,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом»

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 (повне рішення складене 29.07.2024)

у справі №910/21347/21 (суддя - Джарти В.В.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабур»

про стягнення заборгованості,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабур»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом»

про зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдом» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабур» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 352670,97 грн, з яких: 110000,00 грн - основний борг, 21420,50 грн - інфляційні втрати, 9765,38 грн - 3% річних, 140959,00 грн - неустойка згідно п. 3.4 договору та 70527,09 грн - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквабур» умов договору про виконання робіт №42/08/18 від 09.08.2018, що стало підставою для його розірвання в односторонньому порядку та наявності права вимагати повернення сплаченого авансового платежу.

Також до суду першої інстанції надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабур» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом» про зобов`язання вчинити дії щодо надання документів та стягнення заборгованості у розмірі 33660,00 грн.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що замовник не оплатив виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквабур» роботи за договором №42/08/18 від 09.08.2018, а інша частина робіт не може бути завершена до надання замовником відповідних документів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 у справі №910/21347/21 у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом» відмовлено. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабур» задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабур» 33660,00 грн заборгованості, в іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

12.12.2022 до суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабур» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, згідно якої відповідач за первісним позовом просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом» 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 відкладено вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення до повернення матеріалів справи до суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 у справі №910/21347/21 про часткове задоволення зустрічного позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом» 33660,00 грн основного боргу скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі, в іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабур» про ухвалення додаткового рішення призначено на 13.05.2024.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 (повне рішення складене 29.07.2024) у справі №910/21347/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабур» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.

Не погоджуючись з додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдом» подало апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду або ж відмовити у її задоволенні у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного додаткового рішення неповно з`ясовано обставин справи, рішення ухвалене за умов недоведеності обставин, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального законодавства.

Скаржник вказує на те, що судом першої інстанції при ухваленні додаткового рішення встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквабур» звернулося з відповідною заявою про ухвалення додаткового рішення 12.12.2022, тобто через 10 днів після ухвалення рішення по суті позовних вимог. При цьому, звертаючись до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення поза межами строку, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України, клопотання про поновлення такого строку не заявлялося.

Також, на переконання скаржника, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквабур» не зверталося до суду з відповідною заявою про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів. Отже, заява про ухвалення додаткового рішення мала бути залишена судом першої інстанції без розгляду.

Окрім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдом» стверджує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 у даній справі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабур» задоволено частково, а постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у їх задоволенні взагалі відмовлено. Отже, витрати на професійну правничу допомогу мали бути покладені у повному обсязі на Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквабур».

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 апеляційну скаргу у справі №910/21347/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Алданова С.О., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/21347/21, призначено її до розгляду на 01.10.2024, а також встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Аквабур» строк на подання відзиву.

Поряд з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквабур» у встановлений процесуальний строк не скористалося правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду додаткового рішення.

У призначене засідання суду 01.10.2024 представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується наступним.

Так, належне повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом» підтверджується довідкою про доставку електронного документа до електронного кабінету скаржника від 16.08.2024.

Поряд з цим, у зв`язку з відсутністю у Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабур» зареєстрованого електронного кабінету копію ухвали від 12.08.2024 про відкриття апеляційного провадження надіслано судом засобами поштового зв`язку на адресу місцезнаходження вказаного товариства, а саме: 03148, м. Київ, вул. Академіка Корольова, буд. 2-А, кв. 71.

Однак, копія ухвали не вручена Товариству з обмеженою відповідальністю «Аквабур» та повернута до суду з відміткою на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. ч. 3 та 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, виходячи зі змісту положень ст. ст. 120, 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 99, 116 та 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРЮО прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. ст. 162, 165, 258, 263, 290 та 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та 14.08.2020 у справі №904/2584/19). Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням. Отже, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Разом з цим, як було зазначено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдом» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквабур» належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги та, у свою чергу, не повідомили суд про причини неявки у судове засідання уповноважених представників. Отже, неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. ч. 4 та 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, оскільки дана постанова приймається за відсутності учасників справи та без її проголошення, датою її ухвалення є дата складення повного тексту.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як убачається з матеріалів справи, у поданій до суду першої інстанції зустрічній позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквабур» вказано, що під час розгляду справи товариство очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. У прохальній частині зустрічного позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквабур» також викладено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом» 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В подальшому, після ухвалення рішення Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквабур» подало заяву про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу, згідно якої відповідач за первісним позовом просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом» 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

До заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквабур» додано копії платіжної інструкції №273 від 02.12.2022 на суму 7500,00 грн, а також акту №2 здачі-приймання наданих послуг по договору №018/1 від 18.01.2022 на суму 7500,00 грн. Решту доказів на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу надано заявником разом із зустрічною позовною заявою, а саме копії договору про надання послуг у сфері права №018/1 від 18.01.2022, платіжного доручення №1945 від 19.01.2022 на суму 7500,00 грн та довіреності №1 від 18.01.2022.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабур» про ухвалення додаткового рішення, вказав на неспівмірність заявлених витрат на професійну правничу допомогу порівняно зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Як наслідок, керуючись приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України, місцевий господарський суд дійшов висновку, що на Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдом» має бути покладено обов`язок з відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Аквабур» 7500,00 грн витрат на адвокатські послуги.

Апеляційний суд погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. ч. 3 та 4 ст. 244 ГПК України).

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Приписами ч. ч. 2, 3 та 4 ст. 126 ГПК України унормовано, що для цілей розподілу судових витрат, зокрема, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поряд з цим, відповідно до п. п. 1 та 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Передбачене ж ч. 6 ст. 129 ГПК України поняття "істотне перевищення суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку" є оціночним і залежить від конкретних обставин справи (аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №922/3812/19 та у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №910/7540/19).

Водночас, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Як наслідок, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №908/3182/20 та у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №873/212/21).

Відповідно до п. 1.1 договору про надання послуг у сфері права №018/1 від 18.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквабур» (довіритель) та адвокатом Дідурик Л.І. (повірений), повірений за завданням довірителя зобов`язується надати довірителю послуги у сфері права (правнича допомога) щодо підготовки процесуальних документів щодо стягнення боргу у справі №910/21347/21.

Пунктом 4.2 договору узгоджено, що вартість правової допомоги за умовами договору складає не менше 15000,00 грн у суді першої інстанції.

Оплата здійснюється на умовах попередньої оплати у розмірі 50% від суми, зазначеної у п. 4.2 договору, та на підставі акту виконаних робіт не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання довірителем (п. 4.3 договору).

Відповідно до акту №2 здачі-приймання наданих послуг по договору №018/1 від 18.01.2022 на суму 7500,00 грн виконавець надав замовнику наступні послуги:

- участь адвоката у чотирьох судових засіданнях;

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

- складення зустрічної позовної заяви (що також містить у собі заперечення щодо первісного позову), заяви про забезпечення позову;

- виїзд адвоката до місця розміщення спірної свердловини;

- витрати часу на збір та дослідження доказів, вивчення технічної термінології по предмету спору;

- витрати часу на прибуття до суду та очікування судового засідання.

Згідно з ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Разом з цим, апеляційний суд зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдом» не подано до суду першої інстанції клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги.

При цьому, в апеляційній скарзі скаржник також не зазначає, в чому конкретно полягає неспівмірність витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабур» та їх невідповідність виконаній адвокатом роботі, а лише обмежується загальними та абстрактними фразами щодо такої неспівмірності з посиланням на судову практику.

Водночас, як було зазначено вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись вказаними процесуальними приписами, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково витрат, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Колегія суддів вказує на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквабур» на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн надано акт №2 здачі-приймання наданих послуг по договору №018/1 від 18.01.2022 на суму 7500,00 грн. Вказаним актом у повному обсязі підтверджується надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Аквабур» професійної правничої допомоги у суді першої інстанції.

Натомість, доказів понесення витрат в решті 7500,00 грн Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквабур» суду не надано.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдом» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн, оскільки саме такий розмір підтверджується наданими заявником доказами.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдом» стверджує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 у даній справі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабур» задоволено частково, а постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у їх задоволенні взагалі відмовлено. Отже, судові витрати мали бути покладені у повному обсязі на Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквабур».

Однак, апеляційний суд вважає наведені доводи необґрунтованими, оскільки в межах даної справи судом розглянуто два позови і Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквабур» має право на компенсацію судових витрат, пов`язаних з розглядом первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом», у задоволенні якого відмовлено. В даному контексті варто зауважити, що у зустрічній позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквабур» було викладено заперечення щодо первісного позову, про що також зазначено в акті №2 здачі-приймання наданих послуг по договору №018/1 від 18.01.2022.

Також скаржник вказує на те, що судом першої інстанції при ухваленні додаткового рішення встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквабур» звернулося із заявою про ухвалення додаткового рішення 12.12.2022, тобто через 10 днів після ухвалення рішення по суті позовних вимог. При цьому, звертаючись до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення поза межами строку, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України, клопотання про поновлення такого строку не заявлялося. Також, на переконання скаржника, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквабур» не зверталося до суду з відповідною заявою про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів. Отже, заява про ухвалення додаткового рішення мала бути залишена судом першої інстанції без розгляду.

Зазначені доводи колегія суддів також відхиляє з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вище судом встановлено, що заяву про подання доказів та стягнення витрат на професійну правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквабур» викладено ще у зустрічній позовній заяві. Тому, оскільки законодавець не визначає, у якій саме формі та у який спосіб необхідно подати заяву (заявити в усній формі) про подання доказів на підтвердження понесення судових витрат, суд констатує, що заявником дотримано процесуальні вимоги в наведеній частині.

Також з матеріалів справи вбачається, що заяву про ухвалення додаткового рішення було надіслано до суду засобами поштового зв`язку 06.12.2022. Тому, враховуючи, що рішення суду по суті позовних вимог ухвалено 02.12.2022, Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквабур» дотримано процесуальний строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Враховуючи усе вищезазначене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдом» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду щодо часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі №910/21347/21 ухвалене з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом» не підлягає задоволенню.

Розподіл витрат зі сплати судового збору судом не здійснюється, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдом» оскаржено додаткове рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат. Натомість, сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України «Про судовий збір» не передбачена.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом» залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі №910/21347/21 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.О. Алданова

С.І. Буравльов