Постанова

від 08.10.2024 по справі 910/15043/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р. Справа№ 910/15043/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Поліщука В.Ю.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

арбітражного керуючого Сердюк М.М.,

представника ТОВ "Інтер вей капітал" адвоката Суденка Р.В.,

представника ТОВ "Комплекс Агромарс" адвоката Герасименка М.В.,

генерального директора ТОВ "Комплекс Агромарс" Зозулі І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сердюк Марини Миколаївни

та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер вей капітал"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 14.08.2024 (повний текст складено 15.08.2024, суддя Івченко А.М.)

у справі № 910/15043/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (код 30160757)

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/15043/21, окрім іншого, задоволено клопотання боржника про призначення судової експертизи та призначено у справі комплексну судову (інженерно-технічу (оціночно-будівельну), товарознавчу (експертизу машин, обладнання, сировини та споживчих товарів), економічну (експертизу документів про економічну діяльність підприємств й організацій) експертизу.

На вирішення експертів поставлені наступні питання:

- Якою є дійсна ринкова вартість нерухомого майна (активів), яке перебуває н балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", станом серпень 2024 року?;

- Якою є дійсна ринкова вартість рухомого майна (активів), яке перебуває на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", станом серпень 2024 року?;

- Яким є дійсний розмір кредиторської заборгованості (пасиву) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" станом на серпень 2024 року?;

- Виходячи з дійсних економічних показників майна (активів) та зобов`язань (пасивів) фінансово-господарського стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", яким є стан неплатоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"?;

- Виходячи з дійсних економічних показників майна (активів) та зобов`язань (пасивів) фінансово-господарського стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", чи можливе погашення поточної кредиторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" за рахунок майна (активів) останнього?

Проведення експертизи доручено експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса".

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Сердюк Марина Миколаївна звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить визнати зловживанням боржником процесуальними правами щодо подання клопотання про призначення судової експертизи, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/15043/21 в частині призначення судової експертизи, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання боржника про призначення судової експертизи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов`язком розпорядника майна боржника, визначеним п. 5 ч. 3 ст. 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника.

Відповідно, на підставі поданих арбітражним керуючим документів складених за результатами процедури розпорядження майна, інших документів поданих боржником, суд керуючись власним розсудом та внутрішнім переконанням приймає рішення, передбачене ст. 49 КУзПБ.

Арбітражний керуючий зазначає, що системний аналіз положень статей 73, 99 ГПК України та статті 45 КУзПБ дозволяє дійти висновку про те, що при розгляді спірних грошових вимог кредитора суд не вправі призначати експертизу, предметом якої є дослідження документів на обґрунтування чи спростування грошових вимог кредитора, оскільки такі повноваження щодо дослідження повноти та належності документальних доказів, наданих конкурсним кредитором на обґрунтування своїх кредиторських вимог, законодавцем покладено на суд, який розглядає спірні вимоги кредитора у конкурсній процедурі. Суд не вправі перекладати свої повноваження щодо дослідження документальних доказів обґрунтованості спірних вимог на іншу особу (судового експерта).

Суд першої інстанції не надав оцінки документам, складених за результатами інвентаризації майна боржника, звітам про вартість майна, звіту за результатами фінансово-господарської діяльності. У матеріалах справи відсутні протилежні за змістом висновки експертів або інші докази, які б були взаємно суперечливими, вказували на різні суми спірної кредитної заборгованості в один і той же час; не спростовано звіти про оцінку майна, надані розпорядником майна; не спростовані висновки, наведені у звіті за результатами фінансово-господарської діяльності боржника.

Вартість майна визначається розпорядником майна на основі проведеної інвентаризації та отриманих документів, або ліквідатором в процедурі ліквідації боржника.

За висновком арбітражного керуючого, виключно судом надається оцінка фінансово-господарському стану боржника на основі документів, наданих розпорядником майна. У протилежному випадку, виникають наслідки делегування судом власних повноважень з дослідження належності та повноти документальних доказів іншій особі (судовому експерту), що підтверджує вихід суду за межі наданої йому компетенції в межах провадження у справі про банкрутство та заборонено в силу приписів частин першої, другої статті 124 Конституції України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15043/21, з суду першої інстанції та експертної установи витребувані матеріали справи.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер вей капітал" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/15043/21 в частині призначення судової експертизи, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання боржника про призначення судової експертизи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що призначення у справах про банкрутство судової експертизи спірних вимог кредитора, предметом якої є дослідження документального підтвердження спірних вимог кредитора згідно доказів, наданих суду у справу про банкрутство конкурсним кредитором, боржником чи іншими кредиторами, не вимагає застосування спеціальних знань, оскільки предметом дослідження є повнота документального підтвердження грошових вимог. У цьому випадку виникають наслідки делегування судом власних повноважень з дослідження належності та повноти документальних доказів іншій особі (судовому експерту), що підтверджує вихід суду за межі наданої йому компетенції в межах провадження у справі про банкрутство та заборонено в силу приписів частин першої, другої статті 124 Конституції України.

Питання встановлені в оскаржуваній ухвалі зводяться до призначення судової експертизи щодо питань, які в принципі не можуть ставитися перед судовим експертом під час розгляду спірних вимог кредитора у справі про банкрутство. Питання щодо розміру кредиторських вимог (заборгованості, пасиву боржника) неодноразово було розглянуто судами трьох інстанцій та винесено з цих питань рішення, які набрали законної сили.

Призначивши експертизу, господарський суд проігнорував положення ч. 4 ст. 75 ГПК України і тим самим не врахував висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №922/643/19, від 26.11.2019 у справі №902/201/19, у від 15.10.2019 у справі №908/1090/18, від 17.12.2019 у справі №641/1793/17, від 19.12.2019 у справі №520/11429/17.

Призначення експертизи свідчить про затягування процедури банкрутства та ігнорування правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №905/1055/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 розгляд справи № 910/15043/21 призначено на 08.10.2024.

Боржник у відзивах заперечив доводи та вимоги апеляційних скарг, просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, апеляційні скарги - без задоволення.

В судовому засіданні 08.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та інших учасників справи, колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції належить частково скасувати з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" у розмірі 158570465,96 грн (152182344,84 грн - основна заборгованість, 6388121,12 грн - штрафні санкції), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сердюк Марину Миколаївну, встановлено розпоряднику майна боржника строк до 03.12.2021 (включно) для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, реєстру вимог кредиторів, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду; визначено дату проведення попереднього судового засідання на 06.12.2021, зобов`язано розпорядника майна у строк до 13.12.2021 провести інвентаризацію майна боржника.

20.03.2023 Господарський суд міста Києва завершив попереднє засідання у справі та визнав грошові вимоги кредиторів до боржника.

В подальшому рішеннями судів вищих інстанцій ухвалу попереднього засідання від 20.03.2023 частково змінено.

Виконуючи свої обов`язки із ведення реєстру вимог кредиторів, розпорядник майна подав суду реєстр вимог кредиторів станом на 01.05.2024 (т. 135, а.с.132-160).

09 травня 2024 року розпорядник майна боржника подав клопотання про затвердження плану санації в новій редакції, введення процедури санації (т. 134, а.с. 26-28).

Також розпорядник майна подав суду реєстр вимог кредиторів станом на 01.07.2024 (т. 138, а.с. 139-153), а також клопотання від 16.07.2024 про затвердження плану санації в новій редакції від 16.07.2024, введення процедури санації (т. 137, а.с. 132-133).

Боржник звернувся із клопотанням та просив призначити судову експертизу.

Клопотання мотивоване тим, що 16.07.2024 розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Сердюк М.М. подала до суду заяву про введення процедури санації та затвердження плану санації в новій редакції, який схвалений рішенням зборів кредиторів. На переконання боржника, перехід до процедури санації на даному етапі провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" є передчасним, оскільки в даній справі залишаються нез`ясованими дійсний фінансово-майновий стан боржника, його актив та пасив, не проведено належної інвентаризації майна та не встановлено можливості боржника погасити вимоги кредиторів на стадії розпорядження майном без переходу до подальших процедур банкрутства.

У зв`язку з зазначеним боржник запропонував поставити на вирішення судової експертизи наступні питання.

- Якою є дійсна ринкова вартість нерухомого майна (активів), яке перебуває н балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", станом серпень 2024 року?

- Якою є дійсна ринкова вартість рухомого майна (активів), яке перебуває на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", станом серпень 2024 року?

- Яким є дійсний розмір кредиторської заборгованості (пасиву) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" станом на серпень 2024 року?

- Виходячи з дійсних економічних показників майна (активів) та зобов`язань (пасивів) фінансово-господарського стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", яким є стан неплатоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"?

- Виходячи з дійсних економічних показників майна (активів) та зобов`язань (пасивів) фінансово-господарського стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", чи можливе погашення поточної кредиторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" за рахунок майна (активів) останнього?

Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання боржника, виходив з того, що вказані у клопотанні обставини та виходячи із матеріалів справи, відповідні обставини не можуть бути встановлені судом самостійно, оскільки потребують спеціальних знань у сфері оціночної діяльності. Так, відповідні обставини мають суттєве значення для розгляду справи про банкрутство та є ключовими в розумінні чинного законодавства про банкрутство, у той час як встановлення відповідних обставин у даній справі можливе виключно шляхом проведення відповідної судової експертизи з цих питань.

У статті 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, висновками експертів.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (частина 1 статті 98 ГПК України).

У частинах 1, 2, 4, 5, 6 статті 99 ГПК України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно з частиною 1 статті 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Разом з тим, у відповідності до статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень:

схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;

подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:

ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;

ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;

постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п`яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Суд звертає увагу, що завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі.

За визначенням частини 1 статті 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів (частина 2 статті 44 КУзПБ).

Відповідно до ч 3 ст. 44 КУзПБ розпорядник майна зобов`язаний:

розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;

вести реєстр вимог кредиторів;

повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;

вживати заходів для захисту майна боржника;

проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;

виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;

скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;

надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;

не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;

за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;

виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Розгляд розпорядником майна заяв із кредиторськими вимогами до боржника та складення відповідних повідомлень за результатами їх розгляду є обов`язком арбітражного керуючого, визначеним КУзПБ. Остаточна правова оцінка заявлених кредиторських вимог до боржника, їх законності та обгрунтованості надається судом у попередньому засіданні, за результатом чого постановляється ухвала.

З аналізу наведених норм законодавства слід дійти висновку, що оптимальним наслідком процедури розпорядження майном та основною функцією розпорядника майна є забезпечення передумов для відновлення платоспроможності боржника та визначення наступної судової процедури (санації або закриття провадження у справі у зв`язку з погашенням вимог кредиторів) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів через забезпечення збереження господарської діяльності боржника, його активів, шляхом, але не виключно, проведення інвентаризації активів та визначення вартості належного боржнику майна, пошук інвесторів та розробку плану санації, здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності, аналізу правочинів боржника, що мають ознаки фраудаторності та укладені перед застосуванням судових процедур банкрутства, розгляд заявлених грошових вимог до боржника тощо. При цьому, проведення інвентаризації є як не основним завданням, забезпечення якого покладено на розпорядника майна, задля встановлення реального фінансового стану боржника з метою відновлення платоспроможності або перехід до ліквідації боржника.

Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника має містити відомості про актив боржника. Такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), на підставі якого кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури, у подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) має бути предметом розгляду у судовому засіданні у справі про банкрутство. Якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на перебування провадження у справі у процедурі розпорядження майном боржника.

Одночасно колегія суддів зазначає, що аналіз приписів КУзПБ свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов`язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини 3 статті 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника.

При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає стаття 205 ГК України, відповідно до положень частини четвертої якої суб`єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим необхідно з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном.

Матеріали справи містять звіти про оцінку майна, строк чинності яких сплив, що унеможливлює їх використання під час з`ясування вартості активів боржника у підсумковому засіданні. Одночасно, розпорядник майна боржника не виконав вимог законодавства та суду, не здійснив інвентаризацію майна боржника в повному обсязі, що стало підставою для відсторонення арбітражного керуючого від виконання обов`язків у даній справі згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024.

Отже, достатні та достовірні докази на підтвердження кількості активів та їх вартості боржника матеріали справи не містять.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість призначення у даній справі судової експертизи з метою встановлення вартості активів боржника, а відтак і необхідність винести на вирішення експертизи наступні питання: Якою є дійсна ринкова вартість нерухомого майна (активів) та вартість рухомого майна (активів), яке перебуває на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", станом серпень 2024 року?

Слід зазначити, що призначення судової експертизи належить до дискреційних повноважень суду, а висновок за результати судової експертизи є одним з доказів у справі, який не має заздалегідь обов`язкової сили для суду, йому належить надати оцінку поряд з іншими доказами у справі.

Колегія суддів відхиляє доводи щодо неможливості призначення судової експертизи у справі про банкрутство у зв`язку з цим і вимоги апеляційних скарг про скасування ухвали про призначення судової експертизи, позаяк норми КУзПБ не містять відповідної заборони.

При цьому, безпідставними є доводи апеляційних скарг про те, що призначення судової експертизи має наслідком зупинення провадження у справі, позаяк норми статті 228 ГПК України не є імперативними, а містять дискреційні повноваження суду щодо зупинення провадження у справі. В даному випадку, призначивши судову експертизу, суд першої інстанції не використав своїх повноважень та не зупинив провадження у справі про банкрутство.

В той же час, повністю задовольняючи клопотання боржника та виносячи на вирішення судової експертизи питання щодо дійсного розміру кредиторської заборгованості (пасиву) боржника, суд першої інстанції в порушення статті 47 КУзПБ не врахував, що пасив боржника складається із суми заявлених кредиторами та визнаних господарським судом за результатами попереднього засідання грошових вимог до боржника. При цьому, одним з основних обов`язків розпорядника майна боржника є ведення реєстру вимог кредиторів, який належним чином виконується арбітражним керуючим та подається на розгляд суду протягом процедури розпорядження майном, зокрема, станом на 01 липня 2024 року.

Позаяк попереднє засідання проведено, грошові вимоги кредиторів визнані та на підставі ухвали попереднього засідання внесені до реєстру вимог кредиторів, який належно ведеться розпорядником майна, а у суду відсутні підстави для фактичного перекладання свого обов`язку із встановлення пасиву боржника на судового експерта, колегія суддів вважає безпідставним винесення питання про розмір кредиторської заборгованості (пасиву) боржника на вирішення судової експертизи.

Крім того, помилковими є висновки суду першої інстанції щодо необхідності передачі на вирішення судової експертизи питань про стан неплатоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", а також про можливість погашення поточної кредиторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" за рахунок майна (активів) останнього?

На переконання колегії суддів, з`ясування платоспроможності відбувається у підсумковому засіданні судом на підставі наявних у справі доказів щодо кількості та вартості активів боржника, відомостях про величину пасивів (установлених за результатом попереднього засідання та внесених до реєстру вимог кредиторів) шляхом їх співставлення, а також ураховуючи інші обставини, зокрема, наявність або відсутність інвесторів, розробленого плану санації тощо.

Тобто, в даному випадку, суд першої інстанції безпідставно переклав на судового експерта власні повноваження зі встановлення відповідних обставин, які можуть свідчити про неплатоспроможність боржника, можливість застосування до боржника процедури санації або наявність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з погашенням боргів у процедурі розпорядження майном боржника.

З урахуванням наведеного вище колегія суддів вважає, що нез`ясувавши дійсні обставини справи та неправильно застосувавши норми матеріального права, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення клопотання боржника в повному обсязі та безпідставно поставив на вирішення судової експертизи питання, вирішення яких покладено законом на господарський суд.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове скасування ухвали суду першої інстанції від 14.08.2024 з підстав нез`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, а відтак і часткового задоволення апеляційних скарг. Скасуванню підлягає ухвала в частині питань на вирішення судової експертизи: Яким є дійсний розмір кредиторської заборгованості (пасиву) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" станом на серпень 2024 року?; Виходячи з дійсних економічних показників майна (активів) та зобов`язань (пасивів) фінансово-господарського стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", яким є стан неплатоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"?; Виходячи з дійсних економічних показників майна (активів) та зобов`язань (пасивів) фінансово-господарського стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", чи можливе погашення поточної кредиторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" за рахунок майна (активів) останнього? В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 належить залишити без змін.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржників в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України у зв`язку з відсутністю підстав для скасування ухвали суду першої інстанції повністю та відхилення клопотання боржника про призначення судової експертизи.

Керуючись ст. 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сердюк Марини Миколаївни задовольнити частково.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер вей капітал" задовольнити частково.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/15043/21 скасувати в частині винесення наступних питань на вирішення судової експертизи:

Яким є дійсний розмір кредиторської заборгованості (пасиву) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" станом на серпень 2024 року?;

Виходячи з дійсних економічних показників майна (активів) та зобов`язань (пасивів) фінансово-господарського стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", яким є стан неплатоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"?;

Виходячи з дійсних економічних показників майна (активів) та зобов`язань (пасивів) фінансово-господарського стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", чи можливе погашення поточної кредиторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" за рахунок майна (активів) останнього?

4. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/15043/21 в частині призначення судової експертизи залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та з врахуванням ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 10.10.2024.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

В.Ю. Поліщук