Рішення

від 07.10.2024 по справі 914/2705/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024 Справа № 914/2705/23

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар», м. Львівдо відповідача:Galagrotrade Sp. z o. о, Республіка Польща, м. Варшавапро:стягнення боргу

Суддя Крупник Р.В. Секретар Зусько І.С.Представники сторін:від позивача:Прохоренко О.І. адвокат;від відповідача:Забавчук М.Р. адвокат.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар» (надалі Позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Galagrotrade Sp. z o. о (надалі Відповідач) про стягнення боргу.

Ухвалою від 12.09.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 02.10.2023.

Ухвалою від 02.10.2023 підготовче засідання у справі відкладено на 23.10.2023.

Ухвалою від 23.10.2023 суд призначив підготовчі засідання у справі на 03.06.2024, а також на 24.06.2024, ухвалив звернутися до компетентного органу Республіки Польща із судовим дорученням про вручення відповідачу судових документів, які знаходяться у справі №914/2705/23, зупинив провадження у справі до 03.06.2024.

Ухвалою від 03.06.2024 поновлено провадження у справі, підготовче засідання відкладено на 24.06.2024.

У підготовчому засіданні 24.06.2024 оголошувалась перерва до 05.09.2024.

Ухвалою від 05.09.2024 підготовче засідання відкладено на 16.09.2024.

Ухвалою від 16.09.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 07.10.2024.

Представник позивача у судове засідання 07.10.2024 з`явився, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 07.10.2024 також з`явився, повідомив суд про визнання відповідачем позову.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Контракт купівлі-продажу №9 від 09.03.2023, згідно із яким продавець продає, а покупець купує продукцію, а саме: зерно кукурудзи урожаю 2022 року, і зобов`язується прийняти її від продавця та оплатити обумовлену вартість. Продавець поставляє товар на умовах СРТ кордон, передбачених правилами «Інкотермс-2010», чи в інше місце, визначене інвойсом.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору він продав відповідачу товар на загальну суму 612`520,80 польських злотих, що в еквіваленті до національної валюти станом на дату подання позову становить 5`355`391,86 грн. Не зважаючи на те, що відповідно до пункту 5.2 Контракту оплату потрібно було здійснити протягом 14 календарних днів з моменту доставки, відповідач своїх зобов`язань щодо сплати вартості поставленого товару не виконав. У зв`язку із цим, у нього утворився борг у розмірі 5`355`391,86 грн.

Зважаючи на це, ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар» звернулось до суду із цим позовом.

Аргументи відповідача.

Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим статтею 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.

В засіданні 07.10.2024 представник відповідача усно повідомив суд, що останнім визнається позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

09.03.2023 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Контракт купівлі-продажу №9 (надалі Контракт), згідно із пунктом 1.2 якого продавець продає, а покупець купує продукцію, а саме: зерно кукурудзи урожаю 2022 року, і зобов`язується прийняти цей товар від продавця та оплатити його вартість. Точний перелік товару, кількість, умови поставки, асортимент і ціни по позиціях до кожної партії товару вказуються у відповідних інвойсах.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Контракту продавець поставляє покупцю товар на умовах СРТ кордон, передбачених Правилами «Інкотермс-2010», чи в місце, визначене інвойсом. Продавець зобов`язаний здійснити поставку товару протягом 30 днів з моменту отримання замовлення на товар.

Датою поставки товару вважається дата одержання товару покупцем в погодженому сторонами у цьому контракті місці призначення; у цей же момент відбувається перехід права власності на товар. Дострокова поставка допускається (пункт 3.4 Контракту).

Згідно із пунктами 7.1, 7.2 Контракту датою відвантаження товару продавцем покупцю вважається дата експортної декларації країни відправника. Приймання товару по кількості здійснюється покупцем (його уповноваженими представниками) відповідно до товаросупровідних документів.

Позивачем виставлено інвойси на оплату, у яких викладена інформація щодо поставки відповідачу товару за Контрактом на умовах СРТ до Hrubieszow Gr на загальну суму 612520,80 польських злотих, а саме:

- №56 від 13.03.2023 щодо поставки зерна кукурудзи урожаю 2022 року у кількості 400,72 т загальною вартістю 348 626,40 польських злотих (Т.1; а.с. 25);

- №57 від 21.03.2023 щодо поставки зерна кукурудзи урожаю 2022 року у кількості 314,16 т загальною вартістю 263 894,40 польських злотих (Т.1; а.с. 31).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за Контрактом та поставив відповідачу згаданий вище товар на загальну суму 612 520,80 польських злотих, що підтверджується:

- митною декларацією №23UA209230025674U6 від 13.03.2023 на суму 348 626,40 польських злотих та накладною СМГС №38739256 (для залізничних перевезень). Товар поставлявся у напіввагонах за номерами: 61237855, 61335154, 60926201, 64631252, 64631328, 64631286, та згідно із повідомленням митного брокера позивача покинув митну територію України 17.03.2023 (Т.1; а.с. 26-29, 186);

- митною декларацією №23UA209230029642U9 від 22.03.2023 на суму 263 894,40 польських злотих та накладною СМГС №38952198 (для залізничних перевезень). Товар поставлявся у напіввагонах за номерами: 56412059, 56444508, 56444557, 64631302, 64631344 та згідно із повідомленням митного брокера позивача покинув митну територію України 05.04.2023 (Т.1; а.с. 32-35, 187).

Фактичне отримання товару відповідачем у місцях призначення підтверджується його печатками і підписами представника на накладних СМГС №38739256 та №38952198 (для залізничних перевезень) (Т.1; а.с. 188-191). Якість товару підтверджується сертифікатами якості, а саме EUR.1 №А209.122545 від 13.03.2023 та EUR.1 №А209.123714 від 22.03.2023 (Т.1; а.с. 30, 36).

З матеріалів справи прослідковується, що транспортно-експедиторське обслуговування перевезення товару здійснювалось Приватним підприємством «Хід-Транс» на підставі укладеного із позивачем Договору транспортного експедирування №122 від 16.06.2022 із додатком до нього (Т.1; а.с. 170-175). У той же ж час, митне оформлення товару забезпечувало Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія «Інтерсервіс» на підставі укладеного із позивачем Договору про надання брокерських послуг №239 від 30.05.2022 із додатками до нього (Т.1; а.с. 176-185).

Пунктами 4.1, 4.2 Контракту передбачено, що його загальна вартість становить 5 000 000,00 (п`ять мільйонів) польських злотих. Ціна на кожну одиницю товару встановлюється в польських злотих і вказується в інвойсі.

Порядок розрахунків сторони погодили у розділі 5 Контракту. Так, розрахунки проводяться у безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця (пункт 5.1). Оплата за товар здійснюється на основі проформи інвойса упродовж 14 календарних днів з моменту поставки товару (пункт 5.2).

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Контрактом строк не оплатив вартості отриманого від позивача товару, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 612 520,80 польських злотих.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Контракт купівлі-продажу №9 від 09.03.2023, який за своїм змістом є договором поставки.

Положенням частини 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Зі змісту Контракту вбачається, що сторони погодили поставку товару на умовах СРТ (Інкотермс, редакція 2010 року). СPT (Carriage Paid To) термін Інкотермс (офіційні правила, розроблені Міжнародною торговою палатою для тлумачення термінів, що стосуються внутрішньої та міжнародної торгівлі), що означає фрахт/перевезення товару оплачено до (назва місця призначення).

Зазначений спосіб доставки товару означає, що поставка відбулася в момент, коли продавець доставив товар названому перевізникові або іншій особі в узгодженому сторонами місці. Продавець оплачує перевезення товару до названого пункту призначення. Продавець зобов`язаний повідомити покупця про час доставки товару в узгоджене місце. Перехід ризиків та, відповідно, перехід права власності на товар до його набувача пов`язується із моментом передання товару перевізникові.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за Контрактом, передав ПП «Хід-Транс», як перевізникові, обумовлений Контрактом товар та забезпечив його доставку Galagrotrade Sp. z o. о, а відповідач отримав такий товар у місці призначення. Загальна вартість поставленого товару становить 612 520,80 польських злотих.

За загальним правилом, встановленим нормою частиною 1 статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.2 Контракту визначено, що оплата за товар здійснюється на основі проформи інвойса упродовж 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач свого обов`язку щодо оплати вартості поставленого товару за Контрактом у повному розмірі та у погоджений сторонами строк належним чином не виконав. У зв`язку із цим, у нього утворилась заборгованість у розмірі 612 520,80 польських злотих.

Зважаючи на те, що відповідачем не подано доказів повної або часткової оплати вказаної вище суми боргу, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 612 520,80 польських злотих є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги у іноземній валюті, суд виходить із такого.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто, відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

У спірних правовідносинах, відповідачем і боржником одночасно є нерезидент іноземна компанія, а тому на ці правовідносини поширюється спеціальне законодавство України Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (надалі Закон №959-XII), який регулює порядок розрахунків в іноземній валюті та не поширює свою дію на правовідносини щодо стягнення боргу за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до статті 4 Закону №959-XII експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили належать до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб`єкти цієї діяльності.

Згідно зі статтею 5 Закону №959-XII усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Статтею 5 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків. Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та або нормативно-правовими актами Національного банку України. Розрахунки за операціями, визначеними цією частиною, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

Зі змісту Контракту вбачається, що його валютою є польський злотий.

Слід зазначити, що заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у Контракті, чинне законодавство не містить. Тому, як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

Зважаючи на все викладене вище, враховуючи, що валютою Контракту виступає польський злотий, суд доходить висновку, що і усі платежі за цим Контрактом слід здійснювати саме у цій валюті. Відтак, заявлена до стягнення сума підлягає стягненню у валюті Контракту.

Висновок про можливість ухвалення судом рішення про стягнення штрафних санкцій в іноземній валюті узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц, від 16.01.2019 у справах №373/2054/16-ц та №464/3790/16-ц.

Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц виснувала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, вносить двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України не вважається належним виконанням.

Таким чином, при стягненні із відповідача суми боргу в іноземній валюті, суд не визначатиме її еквівалент у гривні відповідно до офіційного курсу Національного банку України.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду із позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 80`330,89 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1846 від 06.09.2023 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

При визначенні суми судового збору, позивач виходив із того, що станом на дату подання позову (06.09.2023) курс національної валюти до польського злотого становив 8,7432 грн. за 1 польський злотий. Враховуючи те, що загальна сума позовних вимог у перерахунку до гривні становила 5 355 391,86 грн. (612 520,80 х 8,7432), то судовий збір дорівнює 80 330,88 грн. (5 355 391,86 х 1,5/100).

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 80 330,88 грн. Переплачений судовий збір у розмірі 0,01 грн. може бути повернутий позивачу за умови подання ним відповідного клопотання до суду.

Розподіляючи судові витрати у межах справи №914/2705/23, суд звертає увагу на те, що відповідач у справі є нерезидентом, що виключатиме можливість виконання рішення суду в частині стягнення судового збору на території іноземної держави в національній валюті України.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національного банку України на день сплати, тому, у даному випадку при вирішені питання у якій валюті слід стягувати судовий збір, суду першої інстанції слід було виходити з того, що сторони можуть проводити розрахунки в іноземній валюті.

Оскільки Законом України «Про судовий збір» передбачено можливість сплати нерезидентами судового збору в іноземній валюті, то стягнення з нерезидента судового збору також можливе в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національного банку України на день сплати.

Крім того, такий спосіб стягнення, на переконання суду, слугуватиме ефективним способом захисту інтересів позивача у розумінні частини 1 статті 2, частини 2 статті 5 ГПК України, адже значно спростить виконання рішення суду на території іноземної держави.

Як уже зазначалось вище, станом на 06.09.2023 (дата сплати судового збору та подання позову) курс національної валюти до польського злотого становив 8,7432 грн. за 1 польський злотий. Відтак, еквівалент сплаченого у національній валюті судового збору у валюті Контракту становить 9 187,81 польських злотих (80 330,88/8,7432).

Таким чином, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в іноземній валюті, яка становить 9 187,81 польських злотих.

Керуючись статтями 2, 4, 42, 46, 73, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, 222, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Galagrotrade Sp. z o. о (ul. Aleja Komisji Edukacji Narodowej, nr 36, lok. 112В, 02-797 Warszawa, Poland; NIP: 9512548243, REGON: 522972800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар» (79058, м. Львів, проспект Святого Івана Павла Іі, буд. 4-Б; код ЄДРПОУ 33711331) 612 520,80 польських злотих боргу та 9 187,81 польських злотих судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2024.

СуддяКрупник Р.В.