Постанова

від 24.09.2024 по справі 911/84/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/84/21 (911/2971/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Білоуса В. В., Погребняка В. Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Остапенко О. М., судді: Сотніков С. В., Отрюх Б. В.) від 16.05.2024

за заявою ліквідатора Селянського (фермерського) господарства "Меркурій" Різника Олександра Юрійовича

до ОСОБА_1

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Селянського (фермерського) господарства "Меркурій" у зв`язку із доведенням до банкрутства

в межах справи за заявою Головного управління Державної податкової служби у Київській області

до Селянського (фермерського) господарства "Меркурій"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник позивача (боржника)- Різник О.Ю., ліквідатор;

представник відповідача - Сізончик І.О., адвокат;

представник кредитора - не з`явився.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 26.07.2022 Господарський суд Київської області ухвалив відкрити за заявою Головного управління Державної податкової служби у Київській області провадження у справі про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Меркурій" (далі - Боржник) за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів тощо.

31.01.2023 Господарський суд Київської області постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити стосовно нього ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором арбітражного керуючого Різника О. Ю. тощо.

1.2. 26.09.2023 ліквідатор Боржника Різник О. Ю. (далі - Позивач) подав заяву про покладення на ОСОБА_1 (далі - Відповідач) субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку із доведенням його до банкрутства та стягнення з Відповідача на користь Боржника 1 019 138 грн 68 коп. у зв`язку із доведенням його до банкрутства.

1.3. Заява обґрунтована вчиненням Відповідачем винних (умисних) дій/бездіяльності з доведення Боржника до банкрутства, оскільки:

- майно Боржника на суму 1 287 000 грн 00 коп. (транспортний засіб, оприскувач та урожай сої), яке було описано в податкову заставу, було приховано Відповідачем, що унеможливило погашення податкового боргу, існування якого стало підставою для відкриття провадження у цій справі;

- Відповідач умисно не передавав ліквідатору Боржника бухгалтерські документи, матеріальні та інші цінності, що є діями, вчиненими на шкоду кредиторам Боржника;

- Відповідач не ініціював проведення зборів учасників для прийняття управлінських рішень з погашення податкового боргу, що спричинило нарощування податкового боргу до звернення податкового органу із заявою про відкриття провадження у цій справі про банкрутство, тоді як своєчасні дії з припинення господарства Боржника могли б запобігти збільшенню податкового боргу;

- на користь контрагентів Боржника були вчинені операції з помилкового зарахування та часткового повернення Боржнику коштів, отриманих як за товар (посівний матеріал - сою), що свідчитиме про штучне створення податкового кредиту із ПДВ покупцеві (отримувачу товарів/послуг);

- з банківських рахунків через касу Боржника на користь Відповідача були виведені кошти в сумі 520 260 грн 00 коп. без мети отримання господарством прибутку - як поворотна фінансова допомога, яка однак не була повернута.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 06.02.2024 Господарський суд Київської області ухвалив відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Боржника арбітражного керуючого Різника О. Ю. про покладення на Відповідача субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника.

2.2. Судове рішення мотивоване відсутністю правових підстав для покладення на Відповідача субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника через відсутність повноцінного аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника за період в 3 роки, що передували відкриттю провадження у цій справі про банкрутство, через відсутність документів фінансової звітності Боржника за зазначений період, а також виходячи з того, що обставини відсутності транспортного засобу Боржника, що оголошений в розшук, безрезультатність дій правоохоронних органів з розшуку цього майна та невстановлення ліквідатором обставин, за яких це майно вибуло з власності Боржник, не може бути підставою для висновку щодо доведення Відповідачем Боржника до банкрутства. Також суд зазначив, що отримання Відповідачем як колишнім керівником грошових коштів від Боржника та операції з перерахування грошових коштів контрагентам Боржника стосувались господарської діяльності Боржника.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3.1. 16.05.2024 Північний апеляційний господарський суд за результатами розгляду апеляційної скарги ліквідатора Боржника постановив задовольнити цю скаргу та скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 06.02.2024, прийняти нове рішення, яким заяву ліквідатора Боржника арбітражного керуючого Різника О.Ю. про покладення на Відповідача субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства задовольнити: стягнути з Відповідача на користь Боржника 1 019 138 грн 68 коп., а також витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

3.2. Судове рішення мотивоване наявністю правових підстав для покладення на Відповідача субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника через доведення його Відповідачем до банкрутство з огляду на:

- бездіяльність Відповідача щодо збереження майна Боржника, переданого у податкову заставу, якого б вистачило для погашення заборгованості перед єдиним кредитором - податковим органом;

- незабезпечення подання Відповідачем як керівником, єдиним учасником та кінцевим бенефеціарним власником Боржника фінансової звітності до контролюючих органів;

- безпідставне та необґрунтоване, без мети отримання прибутку виведення з рахунків Боржника грошових коштів на користь Відповідача;

- вчинення безпідставних, без жодного позитивного економічного ефекту господарських операцій із зарахування та повернення коштів, що свідчить про штучне створення податкового боргу з ПДВ.

Також суд врахував поведінку Відповідача під час здійснення провадження у цій справі, а саме невиконання ним вимог ліквідатора щодо передання йому бухгалтерської та іншої документації банкрута, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута.

При цьому суд зауважив, що звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану Боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності, не є безумовним доказом доведення Боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності; тоді як відсутні докази на підтвердження вжиття керівництвом Боржника заходів щодо погашення наявної податкової заборгованості до відкриття справи про банкрутство.

4. Встановлені судами обставини

4.1. Боржник зареєстрований 30.12.1993 та перебуває на обліку у Головному управлінні Державної податкової служби у Київській області.

4.2. В період утворення податкової заборгованості Боржника у 2014-2015 роках та до визнання у січні 2023 року Боржника банкрутом керівником, єдиним учасником та кінцевим бенефіціарним власником боржника був Відповідач (РНОКПП 2417905892).

4.3. За період 2014-2015 роки Боржник самостійно задекларував зобов`язання з ПДВ згідно декларацій № 9021526602 від 18.04.2014 на суму 9491 грн 00 коп., № 9028635396 від 20.05.2014 на суму 16 675 грн 00 коп., № 9034896913 від 19.06.2014 на суму 40 505 грн 00 коп., № 9041979242 від 21.07.2014 на суму 85 353 грн 00 коп., № 9054217227 від 22.09.2014 на суму 9 060 грн 00 коп., № 9060172041 від 18.10.2014 на суму 262 272 грн 00 коп., № 9067227878 від 19.11.2014 на суму 390 988 грн 00 коп., № 9074148636 від 22.12.2014 на суму 74 602 грн 00 коп., № 9078539839 від 20.01.2015 на суму 24 551 грн 00 коп., № 9018937880 від 19.02.2015 на суму 82 041 грн 00 коп., № 9044817708 від 20.03.2015 на суму 66 953 грн 00 коп., № 9073121474 від 20.04.2015 на суму 45 786 грн 00 коп., № 9100967869 від 20.05.2015 на суму 106 733 грн 00 коп., № 9129647714 від 22.06.2015 на суму 178 373 грн 00 коп., уточнюючий розрахунок № 9231911790 від 01.08.2015 на суму 44 102 грн 00 коп.

4.4. За наслідками розгляду позовних заяв податкового органу постановами Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 у справі № 810/6582/14 та від 02.04.2015 у справі № 810/1102/15 вирішено стягнути з Боржника податковий борг на загальну суму 880 373 грн 04 коп.; вказані рішення Боржник не оскаржував, тому вони набрали законної сили.

4.5. В результаті направлення контролюючим органом інкасових доручень до установ банку було фактично стягнуто з Боржника 119 150 грн 24 коп., що підтверджується постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 у справі № 810/3279/15.

Виставлені в подальшому податковим органом інкасові доручення повернуті банківськими установами без виконання у зв`язку з відсутністю у Боржника коштів.

У зв`язку з цим контролюючим органом було прийнято рішення про опис майна Боржника в податкову заставу, про що складено акт № 1 від 05.02.2015, до якого включено: обприскувач ОПК-3000-18П, 2012 р.в., серійний номер 0899; автомобіль Ford Connect, днз НОМЕР_1 ; загальна сума описаного майна за актом № 1 від 05.02.2015 становить 337 000 грн 00 коп. Також складено акт № 2 від 05.02.2015 про опис майна в податкову заставу, а саме - майно, яке підприємство набуде в майбутньому, на суму 425 080 грн 83 коп.

4.6. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 надано дозвіл на погашення податкового боргу з ПДВ на загальну суму 1 169 746 грн 63 коп. за рахунок майна Боржника, що перебуває в податковій заставі відповідно до акту опису № 1 від 05.02.2015.

За наслідком перевірки стану збереження майна контролюючим органом було складено акт від 16.09.2016, згідно з яким встановлено, що за юридичною адресою Боржника майно, яке описане в податкову заставу, відсутнє, у зв`язку з чим аукціон з продажу майна Боржника не відбувся.

4.7. Податковий керуючий склав акт № 10 від 05.09.2017 про опис майна, відповідно до якого описано в податкову заставу 100т. сої урожаю 2017 року на загальну суму 950 000 грн 00 коп.

За наслідком перевірки стану збереження майна Боржника податковий орган встановив відсутність за юридичною адресою Боржника: обприскувача ОПК-3000-18П, 2012 р.в., серійний номер 0899; автомобіля марки Ford Connect, днз НОМЕР_1 ; сої в кількості 100т., що підтверджується листом від 30.08.2019 № 5108/109/1011/01-19.

Будь-якого іншого майна Боржника, за рахунок якого можливе погашення податкового боргу, не виявлено.

Вказані обставини було встановлено судом в ухвалі від 26.07.2022 про відкриття провадження у цій справі про банкрутство Боржника.

4.8. За отриманими офіційними відомостями реєструючих органів та установ ліквідатор Боржника жодних активів, за допомогою яких можливо було б погасити наявну кредиторську заборгованість Боржника, окрім автомобіля марки Ford Connect, днз НОМЕР_1 , виявлено не було.

4.9. Керівник Боржника Відповідач у добровільному порядку документи та активи Боржника ліквідатору банкрута не передав.

10.03.2023 ліквідатор на адресу колишнього керівника Боржника направив запит від 09.03.2023 № 02-29/58 з вимогою щодо передання бухгалтерської та іншої документації банкрута, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута, у т.ч. транспортного засобу Ford Tourneo Connect, днз НОМЕР_1 .

Цей запит доставлено одержувачу 15.03.2023, проте вимоги ліквідатора Банкрута залишені Відповідачем без належного реагування, обов`язок з передачі документів та активів не виконано, у зв`язку із чим ліквідатор звернувся до суду з відповідним клопотанням.

4.10. Ухвалою суду від 29.05.2023 вказане клопотання задоволено та зобов`язано Відповідача передати ліквідатору усю бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності Боржника. На примусове виконання такої ухвали видано відповідний наказ.

Іншою ухвалою суду від 29.05.2023 за клопотанням ліквідатора належний Боржнику транспортний засіб Ford Tourneo Connect, днз НОМЕР_1 оголошено у розшук.

Постановою державного виконавця Дарницького відділу ДВС у місті Києві від 22.06.2023 відкрито виконавче провадження № 71990539 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 29.05.2023 щодо зобов`язання Відповідача передати ліквідатору Боржника усю бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності Боржника.

Станом на дату звернення ліквідатора Боржника із заявою про покладення субсидіарної відповідальності наказ Відповідачем не виконано, документи та майно в межах виконавчого провадження не виявлено та ліквідатору не передано, доказів зворотного матеріали справи не містять та судом не встановлено.

4.11. За результатами дослідження банківських виписок за рахунками Боржника ліквідатор виявив, що у період з 03.03.2016 до 26.04.2017 з рахунку Боржника в АТ "Райффайзен Банк" видано готівкові кошти як безпроцентна поворотна допомога на загальну суму 504 000 грн 00 коп.

Також 26.04.2017 з рахунку Боржника в АТ "Ощадбанк" було видано готівкові кошти як безвідсоткову поворотну позику згідно з договором від 26.04.2017 на загальну суму 90 500 грн 00 коп.

У період з 18.04.2017 до 01.09.2017 з рахунку господарства в АТ "Райффайзен Банк" видав готівкові кошти через касу банку за відповідними чеками на загальну суму 90 860 грн 00 коп.

Загальна сума виданої фінансової допомоги становить 685 360 грн 00 коп., з якої було повернуто лише 165 100 грн 00 коп.

Сума неповернутої фінансової допомоги складає 520 260 грн 00 коп.

4.12. Особою, яка була відповідальна за розпорядження коштами Боржника, є його голова - Відповідач, який у період існування податкової заборгованості перед ГУ ДПС у Київській області отримав як фінансову допомогу та не повернув готівкові кошти в сумі 520 260 грн 00 коп.

4.13. На запит ліквідатора № 02-24/73 від 05.07.2023 про підтвердження правомірності операцій з отримання коштів з каси та про доведення економічної доцільності таких дій Відповідач відповіді не надав.

4.14. Згідно з наявними у справі виписками 27.12.2016 на рахунок Боржника від Фермерського господарства "Кландайк" зараховано кошти (1 799 994 грн 00 коп.) за товар - посівний матеріал (соя) згідно з рахунком № 27/12 від 27.12.2016.

28.12.2016 та 05.01.2017 з рахунку господарства в АТ "Райффайзен Банк" на рахунок Фермерського господарства "Кландайк" було здійснено переказ коштів на загальну суму 1 649 907 грн 00 коп. та 100 087 грн 00 коп. відповідно як помилкове зарахування коштів.

На запит ліквідатора Фермерське господарство "Кландайк" листом від 11.09.2023 повідомило про неможливість надати документи про господарські операції з Боржником через те, що вони не збереглись.

4.15. З метою проведення аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника ліквідатор вжив заходи щодо збору матеріалів, які стосуються господарської діяльності підприємства.

На запит арбітражного керуючого ГУ ДПС у Київській області надало копії останньої фінансової звітності Боржника, яка подавалась за 2018 рік. Починаючи з 2019 року фінансова звітність не подавалась.

Звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску та податкові розрахунки з ЄСВ та ПДФО за період з 01.01.2018 Боржником не подавались.

4.16. Ліквідатор Боржника встановив, що у Боржника відсутні ознаки господарської діяльності та отримання доходів, не виявлене майно, достатнє для задоволення вимог кредиторів, Боржник повністю та остаточно втратив свою платоспроможність, відновлення платоспроможності Боржника та задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе лише шляхом визнання Боржника банкрутом та застосування до нього ліквідаційної процедури, про що судом було постановлено 31.01.2023.

4.17. Матеріали справи не містять та судом не встановлено жодних доказів на підтвердження вжиття керівництвом Боржника заходів щодо погашення наявної податкової заборгованості до відкриття справи про банкрутство.

4.18. Відповідач, обізнаний про судове засідання 16.05.2024 з розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності у цій справі, маючи відповідний обов`язок доказати відсутність своєї вини, не надав суду жодних пояснень з відповідними доказами на підтвердження відсутності у нього вини у доведенні Боржника до банкрутства та на спростування відповідних доводів ліквідатора банкрута, викладених у відповідній заяві та в апеляційній скарзі.

В судове засідання ані суду першої інстанції, ані апеляційного господарського суду Відповідач жодного разу не з`явився та не забезпечив участь свого представника.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1. 16.06.2024 Відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 і залишити в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 06.02.2024.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1 Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд, не врахувавши правові висновки, наведені в постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 25.07.2022 у справі №922/2860/18, від 02.10.2018 у справі №910/14/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 07.07.2021 у справі №916/2620/20 щодо застосування в господарському процесі стандарту доказування "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence), а також щодо його відмінності від стандарту доказування "достатність доказів":

- неповно та невсебічно дослідив докази у справі та не надав належної правової оцінки доказам, які були надані заявником Ліквідатором Боржника;

- не врахував відсутність будь-яких розумних мотивів щодо доказів, які були подані ліквідатором, який фактично ввів суд в оману, скориставшись тим, що Відповідач перебуває за межами України в Республіці Сербія, не міг скористатись своїм правом на захист, оскільки не був повідомлений про розгляд цієї справи;

що є також підставою для касаційного оскарження в силу пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

5.2 Скаржник зазначив, що апеляційний суд позбавив Відповідача права на участь у цій справі, безпідставно відхиливши клопотання про відкладення розгляду справи, тоді як Відповідач перебуває за межами України в Республіці Сербія, не міг скористатись своїм правом на захист, оскільки не був повідомлений про розгляд цієї справи і випадково дізнався лише 10.04.2024 із порталу (додатку) "Дія" про справу, написав заяву про перенесення розгляду справи, щоб знайти собі адвоката (представника), однак не мав можливості надати свої доводи та міркування у цій справі.

5.3 Апеляційний суд не врахував:

- обставини виникнення податкового боргу, що став підставою для відкриття провадження у цій справі, однак з яким Боржник не погоджувався через недоведеність справжньої суми цього боргу, оскаржуючи відповідні судові рішення, зокрема і ухвалу про відкриття провадження у цій справі;

- обставини безпідставності передачі в податкову заставу урожаю сої кількістю 100 т, що не відповідає дійсності, оскільки у 2017 році урожаю було зібрано 55 тон; а також автомобілю Ford Tourneo Connect, днз НОМЕР_1 , який ще Відповідачем був оголошений в розшук через викрадення, а стан цього майна після аварії як металобрухту з його викраденням з метою здачі на металобрухт, чим і обумовлено неможливість правоохоронних органів знайти такий автомобіль.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6.1. Ліквідатор Боржника у відзиві на касаційну скаргу заперечує аргументи в цій скарзі, погоджується по суті з оскаржуваним судовим рішенням з мотивів, викладених в цьому рішенні, наголошуючи, що клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи є безпідставним, оскільки визначена в такому клопотанні підстава як закінчення бойових дій в Україні не є підставою для відкладення розгляду справи.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство

7.1 За змістом положень частини першої статті 215, частини першої статті 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 96, 619 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) попри загальне правило про відповідальність безпосередньо юридичної особи за допущені нею порушення у сфері господарювання (порушення своїх зобов`язань перед кредиторами), законодавець визначає також інших суб`єктів (третіх осіб), відповідальних за такі порушення, встановлюючи для цього певні підстави, умови та порядок.

Суб`єкти інші, ніж юридична особа - боржник, що відповідальні за порушення (виконання) зобов`язань боржника перед його кредиторами, визначені також положеннями спеціального нормативного акта з питань банкрутства - КУзПБ у межах покладення на цих суб`єктів за правилами цього Кодексу субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство.

7.2 Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Абзацом другим частини другої статті 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

7.3 У застосуванні наведених положень про субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство Суд звертається до висновків, сформульованих Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21), відповідно до яких, зокрема:

- субсидіарна відповідальність, що покладається у справі про банкрутство за правилами частини другої статті 61 КУзПБ, має деліктну правову природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала;

- розмір субсидіарної відповідальності, що покладається у справі про банкрутство, визначається як різниця між сумою вимог до боржника згідно з реєстром вимог кредиторів та сумою коштів, отриманою за фактом продажу майна боржника в процедурі ліквідації;

- право ліквідатора, кредитора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі, у разі встановлення недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

7.4 У зв`язку з викладеним та враховуючи встановлені судами обставини, а саме:

- недостатність майна Боржника (через його відсутність у Боржника та невиявлення ліквідатором під час процедури ліквідації у цій справі про банкрутство) для задоволення вимог єдиного визнаного у цій справі кредитора, яким є податковий орган з вимогами щодо заборгованості Боржника зі сплати самостійно задекларованого ним ПДВ (пункти 4.2- 4.4, 4.8);

- бездіяльність Відповідача як єдиного учасника Боржника, що є кінцевим бенефіціарним власником Боржника, а також його керівником в період утворення податкової заборгованості Боржника у 2014-2015 роках та до визнання у січні 2023 року його банкрутом, щодо збереження майна Боржника, переданого в податкову заставу задля забезпечення виконання зазначених податкових зобов`язань (пункти 4.5- 4.7);

-невиконання Відповідачем вимог закону та суду у цій справі про передачу ліквідатору Боржника бухгалтерської звітності та іншої документації, печаток, штампів, активів Боржника, попри відповідну ухвалу суду та здійснення з цього приводу виконавчого провадження (пункти 4.9 - 4.10);

- неповернення Відповідачем Боржнику коштів, отриманих як фінансової допомоги (пункти 4.11- 4.12);

- неодноразове здійснення з рахунків Боржника фінансових операцій з перерахування коштів іншим особам без будь-якого обґрунтування, мети та позитивного економічного ефекту для Боржника (пункт 4.14);

- невжиття Відповідачем заходів з погашення наявної у Боржника податкової заборгованості до відкриття провадження у справі про банкрутство та встановлення ліквідатором цих обставин за результатами здійснення аналізу фінансового-господарської діяльності Боржника (пункти 4.15- 4.17);

Суд погоджується з висновком апеляційного суду про доведення Відповідачем Боржника до банкрутства, завдання з вини Відповідача збитків Боржнику на суму незадоволених вимог єдиного кредитора у справі - податкового органу у зв`язку із неможливістю Боржника задовольнити відповідні грошові вимоги у передбаченому КУзПБ порядку - за рахунок майна Боржника, а також про неспростування Відповідачем наведених обставин та власної вини у доведенні Боржника до банкрутства та завдання йому збитків.

У зв`язку з цим Суд погоджується також з висновками апеляційного суду про наявність підстав для покладення на Відповідача субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника в розмірі незадоволених вимог єдиного визнаного судом у цій справі кредитора Боржника та про скасування протилежного рішення суду першої інстанції.

7.5 Дійшовши наведених висновків, Суд відхиляє аргументи скаржника (пункти 5.1, 5.3), оскільки апелювання ним у цих аргументах щодо застосування в господарському процесі стандарту доказування "баланс імовірностей" або "перевага доказів", щодо неповного та невсебічного дослідження апеляційним судом доказів у справі, неналежної правової оцінки наданих ліквідатором Боржника доказів, щодо введення ліквідатором суду в оману фактично зводиться до необхідності переоцінки наданих у справі доказів з метою домогтися протилежної кваліфікації встановлених у цій справі обставин, що суперечить повноваженням касаційного суду, визначеним в частині другій статті 300 ГПК України.

Що ж до зазначення скаржником (пункт 5.3) про неврахування апеляційним судом обставин виникнення у Боржника податкового боргу, що став підставою для відкриття провадження у цій справі, з яким Боржник не погоджувався, оскаржуючи відповідні судові рішення, зокрема і ухвалу про відкриття провадження у цій справі; а також обставин безпідставності передачі в податкову заставу майна Боржника, а саме урожаю сої та належного Боржнику автомобілю через його стан після аварії, то Суд зазначає, що наведеними аргументами скаржник між тим не спростовує податковий борг перед єдиним визнаним кредитором у цій справі, незадоволення вимог перед яким став підставою для порушення питання щодо субсидіарної відповідальності Відповідача у спірних правовідносинах.

7.6 Аргументи скаржника про безпідставне відхилення його клопотання про відкладення розгляду справи в апеляційному суді (пункт 5.2) Суд відхиляє з огляду на спростування цих аргументів матеріалами справи, оскільки Відповідач був повідомлений судом належним чином про проведення судових засідань у цій справі з розгляду спору про покладення на Відповідача субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника шляхом направлення відповідних повідомлень за місцем реєстрації Відповідача та єдино повідомленою суду адресою, однак всі поштові повідомлення повертались із відміткою про закінченням терміну зберігання такого відправлення, а іншої своєї адреси Відповідач не повідомив, зокрема і інформації про перебування його за межами України. До того ж зазначена Відповідачем у клопотанні підстава для відкладення розгляду справи "до закінчення в Україні бойових дій" не відповідає положенням статей 202, 216 ГПК України, враховуючи, зокрема, що місто Київ (місце розташування апеляційного суду та реєстрації Відповідача) та Київська область (місце реєстрації господарства Боржника) з вересня 2023 року по теперішній час не були та не є місцем проведення бойових дій і не належать до окупованих територій (Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" від 22.12.2022 № 309).

Суд також враховує, що попри передбачену положеннями частин третьої, четвертої статті 197 ГПК України можливість учасників справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів тощо, Відповідач між тим не скористався у цій справі відповідним процесуальним правом та не заявляв відповідне клопотання, а також не повідомив про об`єктивну неможливість взяти участь в судових засіданнях в апеляційному суді в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів;

7.7 Таким чином і доводи скаржника, і висновки в скасованій апеляційним судом ухвалі місцевого суду про відсутність та недоведення ліквідатором Боржника підстав для покладення на Відповідача субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у цій справі не знайшли свого правового та матеріального підтвердження, не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

7.8 Висновки ж апеляційного суду в оскаржуваній постанові зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

7.9 Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваної постанови, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 у справі № 911/84/21 (911/2971/23) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк