КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2024 року № 320/1771/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій про скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі відповідач 1, ДСНС України), Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі відповідач 2), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:
- скасувати наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій №554 від 19.09.2022 року про звільнення ОСОБА_1 ;
- скасувати наказ Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України № 293-к від 20.09.2022 року;
- поновити мене на посаді полковника служби цивільного захисту, першого заступника начальника управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України;
- стягнути з управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій на мою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 вересня 2022 року до дня поновлення на роботі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачами не було дотримано встановленого законодавством порядку звільнення посадової особи служби цивільного захисту у зв`язку з скороченням штату та здійснення організаційно-штатних заходів. Зокрема, позивач стверджує, що звільнення відбулося без своєчасного попередження відповідно до законодавства про наступне звільнення та без пропозицій інших вакантних посад.
Ухвалою суду поновлено строк на звернення з позовом до суду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; запропоновано відповідачам надати відзив на позовну заяву.
Представником ДСНС України подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що підставою для видачі оскаржуваного наказу про звільнення є наказ ДСНС України від 13.09.2022 №510 «Про здійснення організаційно-штатних заходів в Управлінні забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України», а також рапорт позивача, в якому просив звільнити його за підпунктом 4 пункту 176 Положення №593 з 22.09.2022. Відповідач стверджує, що ним дотримано у повному обсязі порядок, визначений чинним законодавством під час звільнення позивача з посади першого заступника начальника управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України та просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Крім того, представником відповідача 1 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 240 КАС України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.
Відповідачем 2 відзиву на позовну заяву до суду не подано.
Адвокатом позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено про безпідставність доводів відповідача 1 та вказав, що оскільки був прийнятий наказ ДСНС України від 13.09.2022 №510 про скорочення посади, яку він займав, він змушений був написати рапорт про звільнення, але розраховував, що йому запропонують рівнозначну чи нижчу посаду відповідно до законодавства, чого зроблено не було. З огляду на значні порушення відповідачами вимог законодавства при звільненні позивача, представник просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представником відповідача 1 подано заперечення на відповідь на відзив, в якому вважає доводи позивача безпідставними та необґрунтованими, просив відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та його представника.
Представник відповідача 2 заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Представник відповідача 1 в судове засідання не прибув.
Суд, за згодою сторін, перейшов до розгляду справи по суті, в порядку письмового провадження, за наявними у ній матеріалами і доказами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призначений на посаду першого заступника начальника Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України.
Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19.09.2022 № 554 полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , першого заступника начальника Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України звільнено із служби цивільного захисту у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом 4 (у зв`язку з скороченням штатів) з 22 вересня 2022 року.
Підставою видачі наказу зазначено: наказ ДСНС України від 13.09.2022 №510 «Про здійснення організаційно-штатних заходів в Управлінні забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України», подання начальника Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України Мельника І.М., рапорт ОСОБА_1 .
Наказом Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України від 20.09.2022 № 293-к ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України, кадрів ДСНС України та всіх видів забезпечення.
Позивач, вважаючи своє звільнення з посади протиправним, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов`язані з функціонуванням державної системи цивільного захисту врегульовані Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI.
Частиною першою статті 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Згідно з частиною 2 статті 101 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 затверджено Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (далі Положення №593), яким визначається порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов`язані з перебуванням громадян України у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту.
Згідно з пунктами 2, 3, 4 Положення №593 служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.
Особи рядового і начальницького складу належать до персоналу (кадрів) ДСНС.
На службу цивільного захисту із зарахуванням до кадрів ДСНС приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни з повною загальною середньою освітою, які досягли 18-річного віку, відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я виконувати службовий обов`язок (пункт 33 Положення №593).
Відповідно до пунктів 11, 12 Положення №593 служба цивільного захисту закінчується у разі звільнення особи рядового чи начальницького складу із служби цивільного захисту в запас Збройних Сил або у відставку, загибелі (смерті), визнання її судом безвісно відсутньою або оголошення померлою.
Останнім днем проходження служби цивільного захисту вважається день виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС.
Пунктом 173 Положення №593 передбачено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту здійснюється, зокрема, у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) - якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», і за станом здоров`я придатні до військової служби.
Як передбачено підпунктом 4 пункту 176 Положення №593, контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв`язку із скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два місяці.
Водночас, згідно з пунктами 182, 183 Положення №593 Контракт про проходження служби цивільного захисту може бути розірвано достроково з ініціативи ДСНС, яку представляє керівництво органу чи підрозділу цивільного захисту, і особу рядового чи начальницького складу може бути звільнено із служби цивільного захисту у випадках, передбачених підпунктами 2-4, 6 і 8, 10-10-4, 11 пункту 176 і абзацом першим пункту 178 цього Положення.
Також, з ініціативи особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту контракт може бути розірвано достроково у випадках, передбачених підпунктами 2-5 і 7, 10, 10-1, 10-4-11 пункту 176 цього Положення.
З аналізу викладених норм Положення №593 випливає, що умовою припинення служби цивільного захисту з підстав, передбачених підпунктом 4 пункту 176 Положення №593, є скорочення штатів, в якому проходить службу особа, або внаслідок організаційно-штатних заходів, про що особа рядового і начальницького складу попереджається за два місяці. Водночас, приписами Положення №593 передбачено дострокове розірвання контракту як за ініціативи ДСНС, так і за ініціативи особи з дотриманням вимог, встановлених Положенням №593.
При цьому, згідно з пунктом 175 Положення №593 перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту (крім осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, призначення (звільнення) яких здійснюється Кабінетом Міністрів України) безпосередні або прямі керівники (начальники) проводять з нею індивідуальну бесіду.
У ході бесіди роз`яснюється порядок звільнення, уточнюються підстави та строк звільнення, соціальний і правовий захист особи, можливість укладення контракту про перебування в резерві служби цивільного захисту, визначається територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого буде направлено особу після звільнення для взяття на військовий облік. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань, пов`язаних із звільненням, та в разі потреби видається направлення до лікарсько-експертної комісії для обстеження.
Зміст проведеної бесіди відображається в аркуші бесіди, що підписується особою, яка проводила бесіду, особою, яка звільняється, а також особами, які були присутні під час бесіди.
У разі відмови особи рядового і начальницького складу підписати аркуш бесіди складається акт про таку відмову, який підписується особою, яка проводила бесіду, та особами, які були присутні під час бесіди.
Аркуш бесіди долучається до матеріалів щодо звільнення та зберігається в особовій справі.
У разі коли під час бесіди особа, яка звільняється, порушує питання, що належать до повноважень прямих керівників (начальників), керівник (начальник), який проводив бесіду, доповідає про них старшому прямому керівникові (начальникові).
Як вбачається з матеріалів справи, ДСНС України видано наказ від 13.09.2022 №510 «Про здійснення організаційно-штатних заходів в Управлінні забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України», згідно з яким скорочено посаду першого заступника начальника Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України, яку займав позивач.
Позивачем подано рапорт, в якому просив звільнити його із служби цивільного захисту у запас Збройних Сил за пунктом 176 підпунктом 4 (у зв`язку із скороченням штатів) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, раніше визначеного терміну з 22.09.2022.
На виконання пункту 175 Положення №593, 14.09.2022 начальником Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України Мельником І.М. проведено з ОСОБА_1 бесіду, на якій роз`яснено порядок звільнення, підстави та строк звільнення.
Також, згідно листа бесіди вбачається, що у розділі «Відношення до звільнення» позивачем власноруч написано про те, що бажає звільнитися раніше визначеного терміну з 22 вересня 2022 року.
Крім того, у листі бесіди ОСОБА_1 власноруч написано про відсутність прохань (побажань) особи, яка звільняється; про відсутність претензій до терміну подання до звільнення; про відсутність рішення щодо терміну подання на звільнення. Позивачем власноруч зазначено, що йому надано роз`яснення про пільги і переваги з працевлаштування та матеріального забезпечення.
З листом бесіди ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його власноручно поставлений підпис; від підпису листа бесіди позивач не відмовлявся. Будь яких питань під час бесіди позивач не порушував.
Під час бесіди позивача також ознайомлено з пам`яткою при звільненні із служби цивільного захисту (роботи) в ДСНС України від 14.09.2022, про що свідчить підпис позивача на ній.
З урахуванням змісту заданих питань на зазначеній бесіді та відповідей на них, а також враховуючи підписи позивача на вищенаведених документах про ознайомлення, варто зазначити, що ОСОБА_1 бажав звільнитися раніше визначеного терміну, а саме з 22.09.2022.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача 1, що ним дотримано у повному обсязі порядок, визначений чинним законодавством, під час звільнення позивача з посади першого заступника начальника Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України на підставі підпункту 4 пункту 176 Положення №593.
Натомість, позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження протиправних дій чи рішень ДСНС України.
Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що він змушений був підписати рапорт про звільнення та розраховував, що йому запропонують рівнозначну або нижче посаду, оскільки як вбачається із матеріалів справи, зокрема, листа бесіди, позивачем жодним чином не було проявлено бажання щодо продовження служби, не задавались питання щодо наявності вакантної рівнозначної або нижчої посади. Та, як уже зазначено вище, на запитання щодо відношення до звільнення, ОСОБА_1 бажав звільнитися раніше визначеного терміну.
Суд не приймає доводи позивача щодо порушення відповідачами трудових гарантій та процедури, передбачені положеннями КЗпП України, зокрема статтею 49-2, якою визначений порядок вивільнення працівників.
У контексті викладеного, суд звертає увагу, що Верховний Суд сформував сталу практику застосування КЗпП України до відносин проходження публічної служби, відповідно до якої у відносинах публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство необхідно застосовувати у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі (постанови від 23 листопада 2022 року у справі №160/20449/21, від 28 вересня 2022 року у справі № 540/1820/21, від 12 травня 2022 року у справі №400/2741/19, від 22.02.2022 у справі № 380/3547/20 та ін.).
Суд зазначає, що порядок проходження служби цивільного захисту регулюється Положенням №593, а тому положення КЗпП України до спірних правовідносин не застосовуються.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 640/8027/19.
Суд зазначає, що підставою для видачі оскаржуваного наказу про звільнення є наказ ДСНС України від 13.09.2022 №510 «Про здійснення організаційно-штатних заходів в Управлінні забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України», який є чинним та не скасованим; подання начальника Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС Мельника І.М. від 14.09.2022, а також рапорт позивача про звільнення його раніше визначеного терміну з 22.09.2022, який не був відкликаним.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника начальника Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного Державної служби України з надзвичайних ситуацій на підставі, у спосіб та з дотриманням порядку, визначеному чинним законодавством, тому наказ ДСНС України про звільнення ОСОБА_1 №554 від 19.09.2022, а також похідний від нього наказ Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України № 293-к від 20.09.2022 року, є правомірними та скасуванню не підлягають.
З огляду на наведене, оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування оскаржуваних наказів, підстави для їх задоволення також відсутні.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255 КАС України, суд
в и р і ш и в:
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 38516849, 01601, м. Київ, вул. О.Гончара, 55а), Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (04074, м. Київ, вул. Бережанська, 7) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2024 |
Оприлюднено | 14.10.2024 |
Номер документу | 122222046 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Марич Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні