Рішення

від 02.09.2024 по справі 640/18338/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року місто Київ № 640/18338/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Розуменко А.Б., розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

представник позивача адвокат Клімушев Є.В.;

представник відповідача Толочко Т.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.02.2020 №0133050305.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2021 позов ТОВ Мрія-Інвест" задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 28.02.2020 №0133050305.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 апеляційну скаргу ГУ ДПС у місті Києві рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2021 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20.12.2023 касаційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду: від 29.01.2024 справу прийнято до провадження суддею Донцем В.А., постановлено здійснити судовий розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, визначено дату підготовчого судового засідання, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів; від 20.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Підставами позову визначено необґрунтованість використання контролюючим органом під час розрахунку орендної плати за земельні ділянки, починаючи з 2017 року, витягів Головного управління Держгеокадастру у м. Києві за 2019 роки та експертне дослідження, отримане в рамках здійснення кримінального провадження від 17 жовтня 2017 року № 42017100000001297; експертне дослідження може бути доказом виключно в кримінальному провадженні та не може бути застосоване для визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок; отримані відповідачем витяги виготовлені не на замовлення ТОВ "Мрія-Інвест"; у платника податків відсутній обов`язок отримувати щороку витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

У заявах по суті відповідача доводи платника податків заперечуються. Позиція відповідача зводиться до того, що позивачу як орендарю земельних ділянок необхідно було здійснювати розрахунок орендної плати з урахуванням грошової оцінки, яка б відповідала чинним на момент складення відповідного розрахунку нормативно-правовим актам. Неврахування необхідного коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, призвело до заниження позивачем орендної плати за землю. За твердженням контролюючого органу, розрахунок орендної плати за орендовані позивачем земельні ділянки здійснено контролюючим органом на підставі витягів з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок.

Під час судового розгляду адміністративної справи представник позивача позов підтримав, представник відповідача позов не визнав.

Судом відмовлено представнику позивача в задоволені клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи 910/10049/22.

Як убачається зі змісту клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, грошові зобов`язання з орендної плати за землю (2017-2019), визначені в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, стосувалися земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:171:0034, 8000000000:90:171:0036, 8000000000:90:171:0069.

Право оренди ТОВ "Мрія-Інвест" на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:171:0034, площею 19,7194 га, що розташована за адресою: просп. Миколи Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера "Вирлиця" у Дарницькому районі м. Києва), виникло на підставі договору оренди від 09.11.2005, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Мрія-Інвест", зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 10.11.2005 за №63-6-00308.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі №910/10049/22 зазначений договір визнаний недійсним.

За твердженням представника позивача, визнання судом договору оренди земельної ділянки недійсним дає підстави стверджувати про відсутність правових підстав для нарахування позивачу орендної плати за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номерам 8000000000:90:171:0034 у 2017-2019 роках.

На думку представника, оскільки постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 справа №910/10049/22 переглядається Верховним Судом, який ухвалою від 30.01.2024 зупинив касаційне провадження до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №925/1133/18, провадження в адміністративній справі №640/18338/20 підлягає зупиненню до розгляду справи №910/10049/22.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Судом установлено, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 справа №910/10049/22 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2023, скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено:

усунути перешкоди власнику територіальній громаді міста Києва у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:90:171:0034 шляхом визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 07.07.2005 №608/3184 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального та офісно-виставкового комплексу у складі багатофункціональної планувальної структури та благоустрою прилеглої території озера на просп. Миколи Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) у Дарницькому районі м. Києва" в частині земельної ділянки площею 19,72 га;

усунути перешкоди власнику територіальній громаді міста Києва у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:90:171:0034 шляхом визнання недійсним договору оренди від 09.11.2005, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест", зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 10.11.2005 за №63-6-00308;

усунути перешкоди власнику територіальній громаді міста Києва у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:90:171:0034 шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пірог Ю.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.05.2020 №52161024 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2076119880000) з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" на нього;

усунути перешкоди власнику територіальній громаді міста Києва у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:90:171:0034, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" звільнити земельну ділянку площею 19,7194 га, кадастровий номер 8000000000:90:171:0034, з приведенням її у придатний для використання стан.

Згідно з інформацією в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 справа №910/10049/22 набрала законної сили 04.10.2023.

Отже судове рішення в господарській справі, яку представник позивача зазначив як підставу для зупинення провадження у справі, станом на час подання та розгляду клопотання про зупинення провадження у справі набрало законної сили. Відповідно відсутні підстави для зупинення провадження у розглядуваній адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України.

Дослідивши докази, суд установив.

Відповідачем проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Мрія-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкових зобов`язань з орендної плати за землю за 2017, 2018, 2019 роки, за результатами якої складено акт від 28.01.2020 №18/1-26-15-05-03-05-10/32670462.

В акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення платником податків вимог підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271, пунктів 286.2, 286.4 статті 286 Податкового кодексу України, що призвело до заниження орендної плати, яка підлягає сплаті до бюджету, в загальній сумі 51055031,39 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 12671373,37 грн., за 2018 рік на суму 18460480,61 грн., за 2019 рік на суму 19923177,41 грн.

Позивачем 14.02.2020 подано заперечення на акт перевірки від 28.01.2020 №18/1-2-15-05-03-05-10/32670462, яке рішенням Головного управління ДПС у м. Києві від 02.03.2020 залишено без задоволення, акт перевірки без змін.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2020 №0133050305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на 47979572,52 грн., з них за податковим зобов`язанням 38383658,02 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9595914,50 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням Головного управління ДПС у м. Києві, оскаржив його в адміністративному порядку, подавши до Державної податкової служби України скаргу від 16.03.2020.

Рішенням про результати розгляду скарги від 06.07.2020 №21037/6/99-00-06-02-06-06 Державною податковою службою України залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.02.2020 №0133050305, скаргу ТОВ "Мрія-Інвест" без задоволення.

Під час нового розгляду адміністративної справи сторонами не заперечувались обставини надання ТОВ "Мрія-Інвест" в оренду земельних ділянок:

8000000000:90:171:0034 на підставі договору від 09.11.2005 (рішення Київської міської ради від 07.07.2005 №608/3184) по просп. Миколи Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) у Дарницькому районі міста Києва, розміром 197194 кв.м., цільове призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального та офісно-виставкового комплексу у складі багатофункціональної планувальної структури;

8000000000:90:171:0069 на підставі договору від 11.04.2008 (рішення Київської міської ради від 12.07.2007 №1064/1725) по просп. Миколи Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) у Дарницькому районі міста Києва, розміром 4,0996 га., цільове призначення для благоустрою прилеглої території без права капітального будівництва;

8000000000:90:171:0036 на підставі договору від 13.10.2005 (рішення Київської міської ради від 07.07.2005 №608/3184) по просп. Миколи Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) у Дарницькому районі міста Києва, розміром 197194 кв.м., цільове призначення для благоустрою прилеглої території озера.

Представником позивача зауважено, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі №910/10049/22 визнано недійсним договір від 09.11.2005, укладений між Київською міською радою та ТОВ "Мрія-Інвест", зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 10.11.2005 за №63-6-00308, щодо оренди ТОВ "Мрія-Інвест" земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:171:0034, площею 19,7194 га, що розташована за адресою: просп. Миколи Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера "Вирлиця" у Дарницькому районі м. Києва). Що має бути враховано судом щодо відсутності в позивача обов`язку сплачувати відповідні платежі в спірному періоді за оренду вказаної земельної ділянки через визнання договору недійсним.

Станом на час судового розгляду адміністративної справи постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі №910/10049/22 не скасована.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Спірні відносини виникли з приводу сплати позивачем в повному розмірі грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, що врегульовано, зокрема, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин. ПК України).

Згідно зі статтею 14 ПК України:

дані державного земельного кадастру сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону (підпунктом 14.1.42 пункту 14.1).

земельний податок обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів підпункт 14.1.72 пункту 14.1);

землекористувачі юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73 пункту 14.1).

За змістом 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Статтею 271 ПК України встановлено:

базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (пункт 271.1);

рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пункт 271.2).

Відповідно до пункту 274.1 статті 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Законом України "Про Державний земельний кадастр" 07.07.2011 №3613-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено:

до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частина перша статті 15);

зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом (частина третя статті 26);

відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру (частина перша статті 38);

в разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення (пункт 4 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення").

Судом установлено, що ТОВ "Мрія-Інвест" здійснювало розрахунок орендної плати за 2017-2019 роки на підставі довідок про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок:

№Ю-15664/2015 (від 15.10.2015 №1282) (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:171:0034) Кф 0,50, розмір нормативної грошової оцінки 72971191,04 грн.;

№Ю-15663/2015 (від 15.10.2015 №1283) (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:171:0036) Кф 0,50, розмір нормативної грошової оцінки 21 504 953,48 грн.;

№Ю-15660/2015 (від 15.10.2015 №1284) (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:171:0069) Кф 0,50, розмір нормативної грошової оцінки 17212656,06 грн.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 (набрав чинності 15.02.2011) затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (КВЦПЗ 2010 року).

У постанові від 20.12.2023, направляючи справу на новий розгляд №640/18338/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з набранням чинності наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 при веденні Державного земельного кадастру та державного реєстру земель, а також при функціонуванні автоматизованої системи державного земельного кадастру обов`язковою до використання була саме КВЦПЗ 2010 року.

З 01.01.2017 процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена "Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 25.11.2016 №489, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777 (Порядок №489).

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку № 489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі КВЦПЗ 2010 року.

Відповідно до примітки 2 до Додатку 1 Порядку №489 у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 №162 (набрав чинності від 17.07.2018) внесено зміни до додатка 1 Порядку №489: цифри "2,0" замінено цифрами "3,0".

За висновком Верховного Суду, викладені в постанові від 20.12.2023 справа №640/18338/20, з 01.01.2017 визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ 2010 року, відомості про який містяться у Державному земельному кадастрі. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки має застосовуватись Кф "2,0", а з 17.07.2018 "3,0".

Доходячи такого висновку, Верховним Судом використано висновки Верховного Суду у справах, в яких предметом розглядались у подібних правовідносинах. Наприклад, постанови Верховного Суду в постановах від 08.04.2021 справа №160/10137/19, від 01.04.2021 справа №160/8847/19, від 07.12.2020 справа №817/1795/17, від 27.01.2020 справа №804/886/18.

У постанові від 12.07.2021 справа №640/9862/20 Верховний Суд визнав помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що Порядок №489 повинен застосовуватися до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які будуть проводитися з 01.01.2017 і не передбачає жодних коригувань раніше проведених нормативних грошових оцінок земель. Також у цій постанові Верховний Суд підтримав усталену позицію, що саме власник земельної ділянки або землекористувач має бути зацікавлений у тому, щоб відомості в Державному земельному кадастрі були повними і достовірними, для чого таким суб`єктам надано право на отримання витягів (без обмеження кількості звернень за ними) та внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Тому, саме орендар як землекористувач, мав бути зацікавлений у тому, щоб у Державному земельному кадастрі були наявні відомості щодо цільового призначення земельних ділянок за кодами КЦВПЗ 2010.

Верховний Суд у постанові від 12.07.2021 справа №640/9862/20 сформулював висновок, відповідно до якого видача витягу про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників, зокрема і показника Кф, який характеризує її функціональне використання. Отже, цей вартісний показник об`єктивно існує та може бути обрахований безвідносно до додержання форми такого витягу, чи його відкликання. При цьому, показник Кф не обчислюється самостійно органами Держгеокадастру чи іншими суб`єктами владних повноважень, а лише застосовується відповідно до встановленого порядку. Тому, зміст витягу не може змінювати дійсну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а правомірність його формування може бути перевірена, зокрема у судовому порядку.

Верховний Суд у справі №640/18338/20 зазначив, що визначені Порядком №489 коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), підлягали врахуванню і застосуванню позивачем при здійсненні розрахунку річної суми платежу за користування земельними ділянками з 01.01.2017.

Неотримання позивачем нових витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок станом на час подання податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017, 2018, 2019 роки не може нівелювати вимоги Порядку №489 в частині застосування відповідного коефіцієнту.

Верховний Суд дійшов висновку, що в період з 01.01.2017 по вересень 2019 року актуальна інформація до даних Державного земельного кадастру щодо коду КВЦПЗ для земельних ділянок землекористувачем внесена не була. В силу приписів статті 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр" саме власнику земельної ділянки або землекористувачу надано право на внесення змін до Державного земельного кадастру, натомість, посадові особи Держгеокадастру законодавчо не наділені правом на здійснення певних коригувань за власною ініціативою. Відтак, землекористувач і несе певний тягар негативних для себе наслідків у разі, якщо відомості Державного земельного кадастру не приведені у відповідність до вимог чинного законодавства з його вини (постанова Верховного Суду від 27.01.2020 справа №804/886/18).

Саме власник земельної ділянки або землекористувач має бути зацікавлений у тому, щоб відомості в Державному земельному кадастрі були повними і достовірними, для чого таким суб`єктам надано право на отримання витягів (без обмеження кількості звернень за ними) та внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Тому, саме позивач, як землекористувач, мав бути зацікавлений у тому, щоб у Державному земельному кадастрі були наявні відомості щодо цільового призначення земельних ділянок за кодами КЦВПЗ 2010.

При цьому, з моменту набрання чинності наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, яким затверджено КЦВПЗ 2010 року, у позивача було достатньо часу для звернення до Державного земельного кадастру із заявою про внесення змін щодо кодів цільового призначення земельних ділянок. Натомість позивачем такі дії були вчинені платником у вересні 2019 року.

Верховний Суд наголосив, що з 01.01.2017 визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ 2010 року, відомості про який містяться у Державному земельному кадастрі. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки має застосовуватись Кф "2,0", а з 17.07.2018 "3,0".

Верховний Суд вказав, що перевірці судами підлягала наявність/відсутність підстав для застосування коефіцієнту на рівні 3,0 при здійсненні контролюючим органом розрахунку грошового зобов`язання з орендної плати з огляду на відсутність до вересня 2019 року у Державному земельному кадастрі актуальної інформації щодо коду КВЦПЗ для земельних ділянок, однак це питання залишилося недослідженим судами першої та апеляційної інстанцій внаслідок помилкового висновку про незастосовність до спірних правовідносинах Порядку №489.

Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Як убачається зі змісту акта перевірки 28.01.2020 №18/1-26-15-05-03-05-10/32670462, контролюючий орган зазначив про необхідність застосування Додатку 1 Порядку №489, якими передбачено застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки 3,0 (до 17.07.2018 2,0).

Контролюючим органом під час первинного розгляду справи, на вимогу суду, додано розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок до акту перевірки 28.01.2020 №18/1-26-15-05-03-05-10/32670462.

Як убачається зі змісту розрахунку, контролюючим органом використано коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки 3,0 на підставі листа Держгеокадастру від 29.08.2019 №8-26-0.10-4325/2-19 та витягів: від 15.01.2019 №153/86-19 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:171:0034; від 30.05.2019 №3726/86-19 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:171:0036; від 22.02.2019 №2359/86-19 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:171:0069.

Згідно з розрахунком відповідачем також застосовано:

596,76 грн. середня базова вартість земель міста Києва (лист Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 29.08.2019 №8-26-0.10-4325/2-19);

2,0 коефіцієнт який характеризує функціональне використання земельної ділянки (лист Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 29.08.2019 №8-26-0.10-4325/2-19);

2,5 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) з кадастровим номером 8000000000:171:0034 з 25.09.2019 (лист ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 24.12.2019 №8-26-0.10-6145/2-19, витяг про нормативну грошову 'оцінку земельної ділянки від 25.09.2019 №4820/86-19);

0,5 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) з кадастровим номером 8000000000:171:0036 з 20.09.2019 (лист ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 24.12.2019 №8-26-0.10-6145/2-19, витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.09.2019 №4785/86-19);

0,7 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) з кадастровим номером 8000000000:171:0069 з 20.09.2019 (лист ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 24.12.2019 №8-26-0,10-6145/2-19, витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.09.2019 №478586-19);

0,74 локальний коефіцієнт земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:171:0034 (лист ГУ Держгеокадастру у м Києві від 29.08.2019 №8-26-0.10-4325/2-19);

0,67 локальний коефіцієнт земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:171:0036 (лист ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 29.08.2019 №8-26-0.10-432572-19);

0,94 локальний кальний коефіцієнт земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:171:0034 (лист ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 29.08.2019 №8-26-0.10-4325/2-19);

1,249 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2014 рік (лист Держземагенства України від 14.01.2015 №6-28-0.22-215/2-15;

1,433 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2015 рік (лист Держгеокадастру від 14.01.2016 №6-28-0.22-201/2-16);

1,06 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2016 рік (лист Держгеокадастру від 12.01.2017 №22-28-0.22-443/2-17).

Як уже зазначалось судом, спірним у розглядуваній справі є правомірність застосування контролюючим органом коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки 3,0. З огляду на це, суд не надає оцінку правомірності застосування відповідачем інших коефіцієнтів.

Згідно з листом Держгеокадастру від 29.08.2019 №8-26-0.10-4325/2-19 ГУ Держгеокадастру у м. Києві на підставі приміток 2 до Додатку 1 Порядку №489 підлягав застосуванню коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки 3,0 (до 17.07.2018 2,0).

Також у листі йдеться про те, що Державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру внесено відомості до Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок: кадастровий номер 8000000000:90:171:0034 від 12.09.2019; від кадастровий номер 8000000000:90:171:0036 від 12.09.2019; кадастровий номер 8000000000:90:171:0036 від 17.09.2019.

З урахуванням наведених правових позицій Верховного Суду та вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 20.12.2023, якою справу №640/18338/20 направлено на новий розгляд, суд вважає правомірним застосування контролюючим органом коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки 3,0 з липня 2018 року (набрання чинності наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 №162) до вересня 2019 року (внесення змін до Державного земельного кадастру щодо використовуваних позивачем земельних ділянко).

Оскільки висновок експерта №1-02/07/2019-дос щодо необґрунтованості висновків акта перевірки контролюючого органу суперечить наведеним висновкам, суд відхиляє такий висновок експерта.

Також не впливає на висновок суду постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі №910/10049/22, якою визнано недійсним договір від 09.11.2005, укладений між Київською міською радою та ТОВ "Мрія-Інвест" (зареєстрованого 10.11.2005 за №63-6-00308) щодо оренди ТОВ "Мрія-Інвест" земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:171:0034, площею 19,7194 га. У спірному випадку йдеться про належне виконання платником податків обов`язку зі сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за земельну ділянку, яка перебувала в його користуванні. Цю обставину представник позивача не заперечував. Відтак визнання недійсним договору не може бути підставою для звільнення платника податків від обов`язку сплатити грошове зобов`язання за фактичне користування земельною ділянкою до моменту визнання судом відповідного договору недійсним.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість визначення контролюючим органом грошового зобов`язання та правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Відтак відсутні підстави для задоволення позову.

Оскільки в позові відмолено повністю, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано доказів понесення судових витрат, не підлягають розподілу та присудженню судові витрати зі сплати позивачем судового збору та понесенням ним витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" (ідентифікаційний код 32670462, адреса місцезнаходження: 01133, місто київ, вулиця Євгена Коновальця, будинок 31).

Відповідач Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011, адреса місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 10 жовтня 2024 року.

Суддя Донець В.А.