Ухвала

від 10.10.2024 по справі 756/10896/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 жовтня 2024 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/17093/2024

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П.

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва

від 23 вересня 2024 року

у цивільній справі № 756/10896/24 Оболонського районного суду міста Києва

за позовом ОСОБА_1

до Релігійної організації «Релігійна громада Євангельських християн - баптистів «Пробудження» в Оболонському районі м. Києва

про заборону діяльності, яка створює загрозу життю, здоров`ю, майну фізичної особи,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23 вересня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 26 вересня 2024 року безпосередньо до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу.

Разом з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про звільнення від сплати судового збору,відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір». Як на підставу звільнення від сплати судового збору посилався на те, що він на не працює, навчається та отримує стипендію у розмірі 2 910 на місяць, не має іншого доходу , отримує житлову субсидію та не має грошей для сплати судового збору. Також зазначає, що сума доходів за 2023 рік склала 289 грн 18 коп. Сума судового збору, яку належить сплатити перевищує 5% розміру його річного доходу за попередній рік. На підтвердження чого надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 05 вересня 2024 року за період з 1 кварталу 2023 року по 3 квартал 2024 року, довідку про доходи за період з листопада 2023 року по травень 2024 року, довідку про місце навчання № 914 від 19 вересня 2024 року, індивідуальні відомості про застраховану особу ОК-5 від 05 вересня 2024 року, виписку з банку від 05 вересня 2024 року та довідку про отримання (неотримання) соціальної допомоги від 13 травня 2024 року.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення клопотання відсутні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 ЦПК України та частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Умови за яких суд може звільнити від сплати судового збору визначені у статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Так, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Конструкція частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20) дійшла висновку, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов`язків» (рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати судового збору заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що наведені скаржником, доводи для звільнення від сплати судового збору, а саме відсутність доходів у зв`язку із навчанням у вищі, не є переконливими, адже як працездатна особа чоловічої статі 1997 року народження, скаржник не позбавлений права й можливості на трудову діяльність та, відповідно, отримання доходів від неї, у вільний від навчання час.

Підстав для звільнення не встановлено.

Отже судовий збір підлягає сплаті на загальних підставах.

Відповідно до пункту 3 частини 4 до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують оплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розміри судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги фізичною особою на ухвалу суду становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»встановлено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 484 грн 48 коп. (3 028 грн. х 0,2 х 0,8).за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 13.02.2020 року по справі № 910/4557/18 в квитанції (платіжному дорученні) про сплату судового збору необхідно зазначати номер справи та дату судового рішення, що оскаржується.

Оригінал документу про сплату судового збору із зазначенням відомостей про те, за яку саме апеляційну скаргу сплачується судовий збір, необхідно подати до Київського апеляційного суду.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.

За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 23 вересня 2024 року залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку не усунення у встановлений термін виявлених судом недоліків апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута заявнику.

Інформацію по справі можна отримати в мережі Інтернет на офіційному сайті Київського апеляційного суду за веб адресою: https://www.kas.gov.ua/CourtPortal.WebSite/Home/PoshukSprav

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. П. Євграфова