Постанова

від 01.10.2024 по справі 520/8795/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 р.Справа № 520/8795/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Спаскіна О.А. ,

за участю: секретаря судового засідання Щурової К.А.

представника позивача Паркулаба О.В.

представника відповідача Тутика О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 (суддя Супрун Ю.О.; м. Харків; повний текст складено 06.06.2024) по справі № 520/8795/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОМЮКРЕЙН»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКОМЮКРЕЙН» (далі по тексту позивач, ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту відповідач, ГУДПС у м. Києві), в якому просить суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.02.2024 №00083680702, №00083690702, №00083750702;

- стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві на користь ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» судові витрати в сумі 74077,96 грн., в тому числі 24077,96 грн. судовий збір і 50000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що контролюючим органом при проведенні перевірки невірно застосовано норми податкового законодавства; не враховано, що дані бухгалтерського обліку є достовірними, а господарські операції платника податків реальними і підтверджуються первинними документами; при накладенні штрафних санкцій не враховано мораторій на застосування штрафних санкцій відповідно до п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 по справі № 520/8795/24 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОМЮКРЕЙН» (61005, Харківська обл., м. Харків, вул. Киргизька, 19, код ЄДРПОУ 42873903) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) від 09.02.2024 № 00083680702, від 09.02.2024 № 00083690702, від 09.02.2024 № 00083750702.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОМЮКРЕЙН» (61005, Харківська обл., м. Харків, вул. Киргизька, 19, код ЄДРПОУ 42873903) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) сплачений судовий збір у розмірі 24077 (двадцять чотири тисячі сімдесят сім) гривень 96 копійок.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОМЮКРЕЙН» (61005, Харківська обл., м. Харків, вул. Киргизька, 19, код ЄДРПОУ 42873903) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 по справі № 520/8795/24 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, з викладених підстав, вказує, що Головне управління ДПС у м. Києві при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяло суто в межах норм чинного законодавства. Зазначає, що виявлені за результатами перевірки факти свідчать про нереальність проведення досліджених операцій з виробництва та реалізації товару і надання послуг, а лише їх документальне оформлення. Вказує, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит з ПДВ та занижено об`єкт оподаткування податком на прибуток внаслідок безпідставного віднесення до складу витрат видатків на нереальні господарські операції.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 у справі № 520/8795/24.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» є юридичною особою, пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації. Основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля тютюновими виробами.

Фахівцями Головного управління ДПС у м. Києві на підставі наказу від 27.11.2023 №5920-п проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 42873903) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.03.2019 по 31.12.2022, валютного - за період з 07.03.2019 по 31.12.2022, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 07.03.2019 по 31.12.2022 та іншого законодавства за відповідний період.

Результати проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» оформлені актом від 16.01.2024 №2505/26-15-07-02-02-03/42873903, у висновках якого відображено наступні порушення:

- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХVІ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення (стандарт) бухгалтерського обліку п. 6, п. 7 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, п. 4 П(С)БО 8 «Нематеріальний актив», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №750/4043, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 722509 грн., в т.ч. за 2022 рік на суму 722509 грн., та встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування на загальну суму 2694294 грн., у тому числі за 2022 рік на суму 2694294 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, у результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 494710 грн., в тому числі: за січень 2021 року у сумі 101595 грн., за лютий 2021 року у сумі 68269 грн., за березень 2021 року у сумі 24513 грн., за квітень 2021 року у сумі 78333 грн.;

- пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, щодо несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету за листопад 2019 року та грудень 2019 року у сумі 16200,00 грн.;

- пп. 176.2.«б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, щодо несвоєчасного подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на корись фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІV квартал 2019 року, І-ІІ квартал 2020 року, І квартал 2022 року;

- пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, пп. 1.6. п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, підприємством несвоєчасно сплачено (перераховано) утримані суми військового збору до бюджету за листопад 2019 року та грудень 2019 року у розмірі 1350,00 грн.;

- п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», щодо несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску за листопад 2019 року у сумі 5170,00 грн.;

- п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», щодо несвоєчасного подання звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за червень 2020 року.

На підставі вказаних висновків акту перевірки від 16.01.2024 №2505/26-15-07-02-02-03/42873903, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення:

- від 09.02.2024 №00083680702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ на 618 388,00 грн.;

- від 09.02.2024 №00083690702, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2022 рік на 2 694 294,00 грн.;

- від 09.02.2024 №00083750702, яким збільшено суму грошового зобов`язання оподаткування податком на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на 903 136,00 грн.;

- від 29.01.2024 №00567524025, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб на 4050,00 грн.;

- від 29.01.2024 №00567724025, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору на 337,50 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій від 30.01.2024 №00600624025.

Позивач, не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями: від 09.02.2024 №00083680702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ на 618388,00 грн.; від 09.02.2024 №00083690702, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2022 рік на 2694294,00 грн.; від 09.02.2024 №00083750702, яким збільшено суму грошового зобов`язання оподаткування податком на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на 903136,00 грн., звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, що перевірявся, позивач мав господарські операції з ТОВ «Промисловий дім «Завод Агродеталь» (код ЄДРПОУ 38982992), ТОВ «Глобал Партнер Шип» (код ЄДРПОУ 41593186), ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), ТОВ «Косторія» (код ЄДРПОУ 40278977), ТОВ «Укр.Нафта» (код ЄДРПОУ 43509709), ТОВ «Інтер Мікс» (код ЄДРПОУ 43543078), ТОВ «Порфіра» (код ЄДРПОУ 40278935).

Відповідно до висновків податкового органу, відображених в акті перевірки від 16.01.2024 №2505/26-15-07-02-02-03/42873903, ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» не проявив розумної обережності при укладанні договорів з ТОВ «Глобал Партнер Шип» (код ЄДРПОУ 41593186), ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), ТОВ «Косторія» (код ЄДРПОУ 40278977), ТОВ «Укр.Нафта» (код ЄДРПОУ 43509709), ТОВ «Інтер Мікс» (код ЄДРПОУ 43543078), ТОВ «Порфіра» (код ЄДРПОУ 40278935), а також перевіркою не підтверджено реальність проведення господарських операцій ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» з контрагентами за період з 07.03.2019 по 31.12.2022, отже, перевіркою встановлено документування зазначених операцій та їх відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій у дійсності.

Дослідивши акт перевірки, долучені позивачем до матеріалів справи копії первинних документів, оформлених позивачем з вказаними контрагентами за період, що перевірявся, судовим розглядом встановлено наступне.

Між ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» (Покупець) та ТОВ «Промисловий дім «Завод Агродеталь» (Продавець) 08.05.2020 укладено договір поставки №08/05/2020-1, за умовами якого Продавець зобов`язується виготовити, а Покупець - оплатити та прийняти Товар, зазначений в додатках: Додаткових угодах, видаткових накладних, рахунках-фактурах на кожну партію Товару, які є невід`ємною частиною, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити кожну партію Товару.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору, сума даного договору визначається згідно рахунків-фактур, наданих Покупцю Постачальником.

Сторонами договору оформлено Специфікацію №1 до договору поставки №08/05/2020-1 від 08.05.2020 на стіл накопичувальний у кількості 1 шт., вартість 27300,00 грн., Специфікацію №2 до договору поставки №08/05/2020-1 від 08.05.2020 на машину етикетувальну МАК-3, кількість 1 шт., вартість 405000,00 грн., Специфікацію №3 до договору поставки №08/05/2020-1 від 08.05.2020 на верстат термоупаковочний МТУ-3, кількість 1 шт., вартість 821600,00 грн., Специфікацію №4 до договору поставки №08/05/2020-1 від 08.05.2020 на транспортер у кількості 1 шт., вартість 54350,00 грн., Специфікацію №5 до договору поставки №08/05/2020-1 від 08.05.2020 на машину термоупаковувальну МТУ-3, кількість 1 шт., вартість 810000,00 грн..

Факт поставки вказаних в Специфікаціях Товарів підтверджується видатковими накладними: №000552 від 25.11.2020 на стіл накопичувальний у кількості 1 шт., сума 27300,00 грн., №000553 від 25.11.2020 на машину етикетувальну МАК-3, кількість 1 шт., сума 405000,00 грн., №000554 від 26.11.2020 на верстат термоупаковочний МТУ-3, кількість 1 шт., вартість 821600,00 грн., №000555 від 27.11.2020 на транспортер у кількості 1 шт., вартість 54360,00 грн., №000558 від 30.11.2020 на машину термоупаковувальну МТУ-3, кількість 1 шт., вартість 810000,00 грн..

Крім того, за умовами договору поставки на адресу позивача поставлено товар відповідно до: видаткової накладної №000025 від 16.02.2021, а саме електрошкаф МТС13, у кількості 1 шт., на суму 380004,96 грн., видаткової накладної №000026 від 16.02.2021, а саме вузол наклеювання етикеток МТЦ11, у кількості 1 шт., на суму 469998,00 грн..

З метою доставки Товару за договором поставки №08/05/2020-1 від 08.05.2020 ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» (Замовник) та ТОВ «Транслайф» (Експедитор) 04.12.2020 укладено договір №04122020-3 про надання транспортно-експедиційних послуг.

На підтвердження факту придбання товару за договором поставки №08/05/2020-1 від 08.05.2020 позивач надав також технічні паспорти на машину етикетувальну та машину термопакувальну.

Як вбачається з пояснень позивача, придбаний за договором поставки №08/05/2020-1 від 08.05.2020 товар використовується ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» у своїй господарській діяльності, а саме, для пакування і клеєння етикеток на готову продукцію.

Щодо взаємовідносин ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» з ТОВ «Глобал Партнер Шип» (код ЄДРПОУ 41593186), судовим розглядом встановлено наступне.

Між позивачем (Замовником) та ТОВ «Глобал Партнер Шип» (Виконавцем) 10.09.2021 укладено договір №10-09-2021, за умовами якого, Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати Послуги, перелік яких визначений у додатках до Договору («Послуги»). У свою чергу, Замовник приймає належним чином надані Послуги та оплачує їх на умовах, визначених Договором та додатками до нього.

Відповідно до п. 3.1 вказаного Договору, закінчення надання Послуг (певної частини Послуг, погоджених Сторонами) підтверджується Актами наданих послуг.

Сторонами 10.09.2021 підписано Додаток №1 до договору №10-09-2021, згідно з п. 1.1 якого, для подальшого ефективного ведення Замовником господарської діяльності, Замовник замовляє, а Виконавець зобов`язується на замовлення Замовника надати послуги з організації та проведення аудиту торгових точок за наступним напрямком: вимірювання представленості Замовника на ринку, зокрема, які закріплені в п.п. 1.1.1 1.1.8 Додатку №1 до договору №10-09-2021.

Пунктом 3.1 Додатку №1 до договору №10-09-2021 визначена узгоджена вартість Послуг у сумі 260000,00 грн..

Як вбачається з пояснень позивача, перелік точок, де проводився аудит, визначався, виходячи з того, в яких мережах продавався товар позивача, і включав мережі Мантиса-Трейд, Снюс 24, Фудзмарт, Розетки, Аттіка, Сільпо, Т-кіоск, Фортуна тощо.

Звітування про здійснений аудит відбувалося засобами мобільного зв`язку і фотофіксацією точок, на підтвердження чого до матеріалів справи надано фотозвіти за результатами фотофіксації торговельних точок.

Всього в межах договору №10-09-2021 було зроблено більше ніж 2000 фото для звітування.

Факт виконання умов вказаного Договору підтверджується актами наданих послуг: №1 від 30.09.2021 на суму 65000,00 грн., №2 від 31.10.2021 на суму 65000,00 грн., №3 від 30.11.2021 на суму 65000,00 грн. №4 від 31.12.2021 на суму 65000,00 грн..

Крім того, судовим розглядом встановлено, що в період, що перевірявся, ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» (Замовник) укладено з ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) (Виконавець) договір про виконання робіт №28/05/1 від 28.05.2021, відповідно до умов якого Замовник замовляє, а Виконавець бере на себе обов`язок виконати Роботи з розробки та виготовлення рекламно-інформаційних матеріалів, а саме створення презентації продукції Замовника, розробка презентаційних матеріалів, розробка дизайну акаунту Instagram VIKA, розробка дизайну акаунту InstagramNicomUkraine LLC, створення відео-анімацій (stories).

Перелік та вартість виконаних робіт визначений у Додатках до договору про виконання робіт №28/05/1 від 28.05.2021, а саме: Додатку №1 від 28.05.2021, №2 від 11.06.2021, №3 від 06.07.2021, №4 від 24.09.2021, №7 від 11.01.2022.

Фактичне надання послуг за договором про виконання робіт №28/05/1 від 28.05.2021 підтверджується скріншотами сторінок акаунтів VIKA і NicomUkraine LLC в мережі Instagram.

Факт виконання Робіт за договором підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт до договору про виконання робіт №28/05/1 від 28.05.2021 № 1 від 30.05.2021, вартість робіт 3000,00 грн., №2 від 14.06.2021, вартість робіт 8000,00 грн., №3 від 12.07.2021, вартість робіт 20000,00 грн., №4 від 24.09.2021, вартість робіт 2700,00 грн., №6 від 20.12.2021, вартість робіт 500,00 грн., №7 від 11.01.2022, вартість робіт 3000,00 грн..

Також, судом встановлено, що ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» (Замовник) укладено з ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) (Виконавець) договір про надання інформаційних послуг №1-NU-m від 01.10.2022, відповідно до умов якого Виконавець за дорученням Замовника зобов`язується виконувати послуги із загального контролю (моніторингу) виконання умов договорів про надання Рекламних послуг, укладених між Виконавцем і Покупцями Товару (Послуги), а Замовник зобов`язується приймати та оплачувати Послуги Виконавця в строки й на умовах, визначених в цьому Договорі й Додатках до нього.

Додатком №1 до договору про надання інформаційних послуг №1-NU-m від 01.10.2022 Сторони підписали Протокол погодження договірної ціни на жовтень 2022 року.

Додатком №2 до договору про надання інформаційних послуг №1-NU-m від 01.10.2022 Сторони підписали Протокол погодження договірної ціни на листопад 2022 року.

Відповідно до підписаного Сторонами акту №1 приймання-передачі послуг за договором про надання інформаційних послуг №1-NU-m від 01.10.2022, загальний обсяг Послуг у жовтні 2022 року склав 1200 перевірок та заходів контролю. Вартість послуг за цим договором становить 360000,00 грн..

Згідно з підписаним Сторонами актом №2 приймання-передачі послуг за договором про надання інформаційних послуг №1-NU-m від 01.10.2022, загальний обсяг Послуг у листопаді 2022 року склав 1200 перевірок та заходів контролю. Вартість послуг за цим договором становить 360000,00 грн..

Стосовно правовідносин позивача з ТОВ «Костарія» (код ЄДРПОУ), судовим розглядом встановлено наступне.

08.04.2021 між ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» (Замовник) та ТОВ «Костарія» (Виконавець) укладено договір №08/04-21 про надання послуг, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується за дорученням Замовника надати Послуги, а Замовник зобов`язується приймати надані Виконавцем Послуги та оплатити їх у порядку, на умовах, визначених даним договором.

Додатком від 08.04.2021 до договору 08/04-21 про надання послуг Сторони погодили, що Виконавець зобов`язується надати за заявками Замовника послугу: Технічна та інформаційна підтримка веб-сайту.

На підтвердження фактичного надання послуг для сайту nicom.info позивач надав скріншоти цього сайту, з яких вбачається назва позивача, адреса, а також те, що на сайті реалізується продукція позивача.

Про приналежність сайту позивачу свідчать також надані докази оплати домену веб-сайту nicom.info і redkiwi.com.ua.

Факт виконання послуг за вказаним договором підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг від 20.12.2021, загальна вартість послуг становить 365200,00 грн..

Також, судовим розглядом встановлено, що 15.04.2021 між ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» (Замовник) та ТОВ «Костарія» (Виконавець) укладено договір №15/04-21 про надання послуг, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується за дорученням Замовника надати Послуг, а Замовник зобов`язується приймати надані Виконавцем Послуги та оплатити їх у порядку, на умовах, визначених даним договором.

Додатком від 15.04.2021 до договору №15/04-21 про надання послуг Сторони погодили, що Виконавець зобов`язується надати за заявками Замовника наступну Послугу: Доопрацювання веб-сайту. Просування веб-сайту.

Факт виконання послуг за вказаним договором підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг від 20.12.2021, загальна вартість послуг становить 426600,00 грн..

Крім того, судовим розглядом встановлено, що 16.06.2021 між ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» (Замовник) та ТОВ «Костарія» (Виконавець) укладено договір №16/06-21 про надання послуг, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується за дорученням Замовника надати Послуги, а Замовник зобов`язується приймати надані Виконавцем Послуги та оплатити їх у порядку, на умовах, визначених даним договором.

Додатком від 16.06.2021 до договору 16/06-21 про надання послуг Сторони погодили, що Виконавець зобов`язується надати за заявками Замовника наступну Послугу: Пошукова оптимізація веб-сайту.

Факт виконання послуг за вказаним договором підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг від 20.12.2021, загальна вартість послуг становить 222160,00 грн..

21.07.2021 між ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» (Замовник) та ТОВ «Костарія» (Виконавець) укладено договір №21/07-21 про надання послуг, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується за дорученням Замовника надати Послуги, а Замовник зобов`язується приймати надані Виконавцем Послуги та оплатити їх у порядку, на умовах, визначених даним договором.

Додатком від 21.07.2021 до договору 21/07-21 про надання послуг Сторони погодили, що Виконавець зобов`язується надати за заявками Замовника наступну Послугу: Розміщення інформаційних (рекламних) матеріалів з використанням сервісу розміщення конкретної реклами.

Факт виконання послуг за вказаним договором підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг від 20.12.2021, загальна вартість послуг становить 166400,00 грн..

Крім того, 20.07.2020 між ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» (Замовник) та ТОВ «Укр.Нафта» (код ЄДРПОУ 43508709) (Виконавець) укладено договір №20-07-2020, відповідно до умов якого Замовник замовляє, а Виконавець приймає на себе зобов`язання за плату надати послуги, що можуть включати розробку програмного забезпечення, веб-сайту, дизайну та інші доручення Замовника.

Відповідно до п. 1.2 вказаного Договору, найменування, перелік та строк надання конкретних послуг регулюється Додатковими угодами до цього договору.

Згідно з п. 1 до укладеної між Сторонами Додаткової угоди №1 до договору від 20.07.2020 №20-07-2020, Виконавець зобов`язується надати послуги пов`язані із написанням Технічного завдання, необхідного для розробки веб-сайта Замовника.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №1 до договору від 20.07.2020 №20-07-2020, вартість послуг за цією Угодою складає 198600,00 грн..

Факт виконання умов за вказаним Договором підтверджується: виконаним Технічним завданням та актом надання послуг від 05.08.2020 №05-08 на розробку програмного забезпечення: написання технічного завдання, необхідного для розробки веб-сайту Замовника на суму 198600,00 грн..

Щодо правовідносин з ТОВ «Інтер Мікс» (код ЄДРПОУ 43543078), судовим розглядом встановлено наступне.

20.04.2020 між позивачем (Замовник) та ТОВ «Інтер Мікс» (Виконавець) укладено договір №20-04-20 про виконання робіт, відповідно до умов якого Замовник замовляє у Виконавця роботи з дизайну передбачені цим Договором та Додаткам до нього (Роботи), зобов`язується оплатити їх, а Виконавець бере на себе обов`язок виконати визначені Роботи в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.1 вказаного Договору, вартість робіт на інші фінансові умови узгоджуються Сторонами до кожного Брифу та закріплюються у кожному окремому Додатку до цього Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору, після виконання Робіт Сторони підписують Акт прийому-передачі виконаних робіт (Акт), в порядку визначеному цим Договором.

Додатком №1 до Договору від 20.04.2020 №20-04-20 визначено перелік Робіт за Договором, а саме: розробка дизайн-макету веб-сайту nicom.info, термін виконання 24.12.2020, вартість 334300,00 грн., макетування та дизайн торгового обладнання для вітрин, термін виконання 24.04.2021, вартість 85000,00 грн., розробка дизайну макетів виробів, термін виконання 24.05.2021, вартість 230000,00 грн.

Визначено, що загальна вартість Робіт встановлюється у розмірі 649300,00 грн..

Фактичне виконання робіт за договором підтверджується наданими до матеріалів справи макетами продукції позивача.

Факт виконання Робіт за вказаним договором підтверджується: актами надання послуг: №1 від 21.04.2020 на суму 40950,00 грн., №2 від 06.07.2020 на суму 129600,00 грн., №3 від 16.09.2020 на суму 63750,00 грн., №4 від 01.09.2020 на суму 30000,00 грн., №6 від 15.10.2020 на суму 40000,00 грн.; актом прийому-передачі виконаних робіт №2 до Договору від 20.04.2020 №20-04-20 на суму 315000,00 грн..

Також, 21.12.2021 між ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» (Замовник) та ТОВ «Порфіра» (код ЄДРПОУ 40278935) (Виконавець) укладено договір № 21/12/21, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати Замовнику послуги та виконати певний об`єм робіт (Послуги), а Замовник зобов`язується сплатити Послуги згідно умов Договору.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Договору, Сторони погодили наступний перелік Послуг, що повинен бути наданий Виконавцем: дослідження ринку нікотиновмісних порцій (снюсу) в Україні, його кон`юнктури, конкурентів, аналіз стійкості та розвитку ринку.

Результат послуг оформлюється графіками, діаграмами, схемами, презентаціями тощо.

Згідно з п. 4 вказаного Договору, вартість послуг за цим Договором складає 223400,00 грн..

З наданого до матеріалів справи і дослідженого під час судового розгляду звіту ринкового дослідження ТОВ «Порфіра» встановлено, що на виконання Договору виконавцем було проведено дослідження більше ніж 3300 торгівельних точок з метою порівняння вартості і об`єму продажів різної нікотиновмісної продукції, а також співвідношення споживачів інших категорій продукції до категорії позивача.

Факт надання Послуг за Договором від 21.12.2021 №21/12/21 підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг від 02.02.2022 на загальну суму 223400,00 грн..

Вказані вище первинні документи надані ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» до перевірки та долучені до матеріалів справи.

Крім того, між ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» (покупець) і AM Swedish FZ-LLC (продавцеь) було укладено контракт №16-03-2021 від 16.03.2021, згідно з яким позивач зобов`язався придбати товар - безтютюнові нікотиновмісні порції в кількостях і на умовах, узгоджених в інвойсах.

Відповідно до інвойсів від 02.12.2021, 07.01.2022, позивач придбав продукцію у кількості 30000 банок ціною 49200 доларів США.

Ввезення і розмитнення товару на митну територію України підтверджується ВМД від 08.12.2021 UA100380/2021/032703 і від 28.01.2022 UA100380/2022/302124.

Надаючи правову оцінку вказаним господарським операціям позивача з його контрагентами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (П(С)БО 16 «Витрати») затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 і визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Згідно з п. 5, 6 П(С)БО 16 «Витрати», витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з п. 11 П(С)БО 16 «Витрати», собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Право платника податків на збільшення валових витрат та на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів (та/або будування, спорудження останніх), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів виключно у разі фактичного здійснення платником податків господарської операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, а тому не можуть бути підставою для врахування фінансових показників господарської операції в податковому обліку платника. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Оцінюючи доводи контролюючого органу, колегія суддів виходить з того, що твердження акту перевірки про відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №200/3634/19-а, від 08.05.2018 у справі № 814/937/15.

В акті перевірки не вказано, на який саме момент виявлено відсутність у контрагентів основних фондів і трудових ресурсів та чи перевірялась їх наявність на момент здійснення оспорюваних господарських операцій.

Крім того, Верховний Суд у відповідних висновках виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника. Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а, від 12.06.2018 у справі № 802/1155/17-а, від 23.05.2018 у справі №2а-102/09/0770).

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Що стосується посилань в акті перевірки на те, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання контрагентами товарів, реалізованих в подальшому позивачу, слід зазначити наступне.

Відсутність відомостей в Єдиному реєстрі податкових накладних про придбання товару жодним чином не свідчить про відсутність такого товару у постачальників, оскільки не враховує, що товар міг бути придбаний у контрагентів-неплатників ПДВ, або в період до реєстрації платником ПДВ.

Навіть якщо придбання контрагентами товарів відбулося з порушенням вимог щодо реєстрації податкових накладних, то це не має жодного значення для визначення реальності досліджуваних господарських операцій. В силу індивідуального характеру юридичної відповідальності особи, який встановлено статтею 61 Конституції України, у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим права платника податків (у тому числі право на податковий кредит та визначення розміру податкового зобов`язання) не можуть ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Стосовно посилань контролюючого органу на наявну податкову інформацію щодо контрагентів позивача, колегія суддів.

Відповідно до ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. (пункт 74.3).

З метою зберігання, опрацювання отриманої інформації в ході діяльності податкових органів 01.01.2013 на підставі наказу Державної податкової служби України «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий Блок» від 24.12.2012 №1197 введено в дію ІС «Податковий блок».

Крім того, наказом Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (далі - Методичні рекомендації № 165).

Вказані Методичні рекомендації були запроваджені з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов`язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

В пункті 1.3 Методичних рекомендацій № 165 визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів»; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ «Митниця»; підсистема «Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС «Реєстри платників податків».

Єдина система «Податковий блок» та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної фіскальної служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до відповідних інформаційних баз даних.

Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури органів державної податкової служби, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов`язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів.

Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.

Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

З системного аналізу перелічених вище норм права вбачається, що висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків.

Правомірність нарахування сум грошового зобов`язання не може мотивуватися даними податкової інформації, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 21.03.2018 у справі № 822/1815/17).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.08.2018 по справі №820/4428/17: «Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону».

Стосовно висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки з посиланнями на наявність кримінального провадження № 62021000000000370, колегія суддів зазначає, що, відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, належними засобами доказування, які підтверджують певні юридичні обставини та юридичні факти, є судові рішення, що набрали законної сили.

В акті перевірки відповідачем не зазначається про наявність вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагентів позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 наголосив на індивідуальній юридичній відповідальності за податкові правопорушення. У рішенні наводяться висновки про те, що позбавлення податковим органом права платників податків податку на додану вартість на податковий кредит, бюджетне відшкодування з причини виявлення зловживань з боку їхніх постачальників є порушенням статті 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Адже немає доказів залучення платника податку на додану вартість до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно бути відомо/ про таку діяльність його постачальників. В цьому випадку не дотримується принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізації яких здійснюється втручання держави. В п. 71 вказаного рішення зазначено, що «... компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності»

У постанові від 27.03.2018 у справі №816/809/17 Верховний Суд зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами. Далі, аналізуючи правовідносини у зазначеній справі, Верховний Суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Відповідно до правої позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 24.07.2020 у справі №140/1504/19, сам по собі факт, що контрагент позивача є фігурантом у незавершеному кримінальному провадженні, не дає підстав до висновку про безтоварність господарських операцій, оскільки їх реальність підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема первинними бухгалтерськими документами, і не спростована у встановлений законом спосіб належними й допустимими доказами.

Стосовно правочинів між позивачем та його контрагентами доречним є застосування доктрини "ділова мета".

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, що мають розумну економічну причину.

Розумна економічна причина (ділова мета) - спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту.

Економічний ефект - приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартість, а також само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Зазвичай, отримання платником податків доходу є результатом сукупності дій і здійснення ряду витрат, головною ж умовою для визнання витрат економічно виправданими на підставі такого критерію як "дохід (прибуток)" - є саме цільова направленість на отримання доходу (прибутку).

При цьому, витрати спрямовані в діяльності на отримання доходу і такі, які не принесли позитивного результату у вигляді доходу (прибутку), мають визнаватись обґрунтованими і враховуватись при оподаткуванні.

Податкове законодавство не використовує поняття економічної обґрунтованості і не регулює порядок та умови ведення фінансово-господарської діяльності, а тому підставність витрат, які зменшують в податковому обліку отримані доходи, не може оцінюватись з точки зору їх доцільності, раціональності, ефективності отриманого результату. Платник податків здійснює господарську діяльність самостійно на власний ризик і вправі самостійно і одноосібно оцінювати її ефективність, доцільність.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 17 березня 2020 р. у справі № 812/9439/13-а, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Водночас, Суд наголосив на тому, що відповідно до чинного на момент спірних правовідносин законодавства, обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Таким чином, важливими для визначення ділової мети є не наслідки конкретної операції, а саме наміри платника, пов`язані з її виконанням. При цьому варто враховувати не лише суб`єктивну складову - ситуацію конкретного підприємства, але й об`єктивно оцінити ситуацію з точки зору добросовісного суб`єкта господарювання. Відповідно, для доведення ділової мети необхідно, щоб в операціях платника простежувалася тенденція до найбільшого скорочення його витрат, а не штучного збільшення цих витрат для зменшення сум податку на прибуток.

На важливості системного аналізу господарських операцій у сукупності для цілей встановлення наявності ділової мети наголошує Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 у справі №2а/0470/7384/12, відповідно до висновків якого збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов`язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Колегія суддів констатує, що ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» до перевірки, а також до суду надані документи на підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій, зі змісту яких можливо пересвідчитись у тому, що придбання позивачем послуг/товарів, отримання робіт є необхідною умовою здійснення ним його господарської діяльності та спрямовані на одержання доходу, тобто досягнення ділової мети за спірними господарськими операціями.

З урахуванням вказаного вище, висновки акту перевірки щодо порушення ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» податкового законодавства під час взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Промисловий дім «Завод Агродеталь» (код ЄДРПОУ 38982992), ТОВ «Глобал Партнер Шип» (код ЄДРПОУ 41593186), ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), ТОВ «Косторія» (код ЄДРПОУ 40278977), ТОВ «Укр.Нафта» (код ЄДРПОУ 43509709), ТОВ «Інтер Мікс» (код ЄДРПОУ 43543078), ТОВ «Порфіра» (код ЄДРПОУ 40278935) у період з 07.03.2019 по 31.12.2022 є необґрунтованими, відтак, прийняті на підставі вказаних висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Перевіряючи висновки акту перевірки про порушення позивачем пп. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України через незбільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів/послуг, придбаних у контрагента A.M SWEDISH FZ-L.L.C, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 39.2.1.1. Податкового кодексу України, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме: в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав.

Відповідно до п. 39.2.1.7. Податкового кодексу України, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Колегія суддів вказує, що з акту перевірки і досліджених первинних документів вбачається, що жодному з наведених критеріїв операції позивача з контрагентом A.M SWEDISH FZ-L.L.C не відповідають, а тому відсутні підстави для визнання операцій контрольованими і визначення обсягу оподатковуваного прибутку відповідно до принципу "витягнутої руки".

Крім того, відповідно до підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 ПК України, перевірка з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II цього Кодексу з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Перевірка з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» може бути проведена контролюючим органом у разі:

надання платником податків документації з трансфертного ціноутворення відповідно до підпункту 39.4.4 пункту 39.4 цієї статті;

неподання платником податків чи подання з порушенням вимог пункту 39.4 цієї статті звіту про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення, глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла), звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній;

подання платником податків заяви про намір провести пропорційне коригування (підпункт 39.5.2.1 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 ПК України).

За приписами підпункту 39.5.2.2 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 ПК України, порядок проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» та вимоги до його (її) складення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Акт про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» повинен містити документально підтверджені факти відхилення умов контрольованої операції від умов, що відповідають принципу «витягнутої руки», обґрунтування того, що таке відхилення спричинило неправильний розрахунок обсягу оподатковуваного прибутку платника податку та/або заниження суми податку із наведенням відповідних розрахунків (підпункт 39.5.2.17 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 ПК України).

Наказом Міністерства фінансів України від 10 березня 2016 року № 344 був затверджений Порядок проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» (далі - Порядок № 344).

Пунктом 3 розділу І Порядку № 344 передбачено, що перевірка дотримання принципу «витягнутої руки» проводиться за наявності підстав, визначених підпунктом 39.5.2.1 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 розділу I та підпунктами 78.1.2, 78.1.5, 78.1.14 - 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 глави 8 розділу II ПК України.

У даній справі контролюючим органом проведено документальну планову перевірку, що не підпадає під перелік підстав, визначених пунктом 3 розділу І Порядку № 344.

Відтак, проведений відповідачем контрольний захід не міг стосуватися питань перевірки дотримання платником принципу «витягнутої руки».

Отже, перевірка дотримання принципу «витягнутої руки» здійснена відповідачем без належних законних підстав для її проведення, що свідчить про протиправність висновків акта перевірки в цій частині.

Аналогічні висновки щодо протиправність висновків акта у випадку перевірки дотримання принципу «витягнутої руки» без належних законних підстав для її проведення викладені у постанові Верховного Суду від 15.03.2024 по справі 160/8021/21.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОМЮКРЕЙН» у повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача не містить доводів в частині правомірності стягнення судом першої інстанції судових витрат, а тому рішення суду першої інстанції в даній частині не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 по справі № 520/8795/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. ЖигилійСудді Т.С. Перцова О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 10.10.2024 року