Рішення

від 10.10.2024 по справі 944/203/21

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/203/21

Провадження №2-др/944/10/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2024 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді - Колтуна Ю.М.

з участю секретаря судового засідання Романик Ю.В.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідачаДП «Старицький військовий лісгосп»- Мацелюх Г.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Яворові заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Беня Богдана Зіновійовича про ухваленнядодаткового рішеннящодо розподілусудових витрату цивільнійсправі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Державного підприємства «Старицький військовий лісгосп» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

24.09.2021до судунадійшла зазначеназаява представникапозивача ОСОБА_1 -адвоката БеньБ.З.про стягненнясудових витрату цивільнійсправі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Державного підприємства «Старицький військовий лісгосп» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, надавши відповідні докази.

Відповідно до вказаної заяви представник позивача просить поновити строк для подання зави про стягнення судових витрат, стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу у розмірі 22500,0 грн.

В обґрунтування вимог покликається на те, що представником позивача під час розгляду справи заявлено про намір протягом 5 днів після прийняття судом рішення подати заяву про стягнення витрат. 16.09.2021 судом позов задоволено, а з 17 по 20 вересня 2021 року представник позивача перебував за кордоном, тому не мав можливості оформити розрахунок гонорару та подати до суду необхідне клопотання з додатками, тому просить вважати це поважною причиною для подання такого клопотання 23.09.2021.

04.10.2021 до суду від представника відповідача Міністерства оборони України Смілка В.І. надійшов відзив на заяву про стягнення судових витрат, відповідно до якої просить заяву адвоката Бень Б.З. про стягнення судових витрат у справі без задоволення з огляду на наступне: заява про стягнення судових витрат була заявлена після судових дебатів, представник позивача не погоджується з наданим розрахунком витрат, подане клопотання про перебування адвоката Бень Б.З. за кордоном вважає необґрунтованим, оскільки у нього була можливість подати відповідну заяву та докази до суду. Звернув увагу суду, що у судовому засіданні 25.06.2021 брала участь адвокат Худоба Г.М., яка була ознайомлена з матеріалами справи, що не заважало Адвокатському об`єднанню «Львівська адвокатська компанія» в особі адвоката Худоби Г.М. підготувати у передбачений законом строк докази передбачені ч.8 ст.141 ЦПК України.

Окрім цього, 09.11.2021 представник відповідача ДП «Старицький військовий лісгосп» Мацелюх Г.З. подала відзив на заяву про стягнення судових витрат, яким просила відмовити у задоволенні заяви непогоджуючись із наданим розрахунком гонорару. Вказала на необґрунтованість вимоги представника позивача щодо поновлення строку для подання заяви.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 16.06.2022 було задоволено клопотання представника відповідача Міністерства оборони України Гудими В.О. про зупинення провадження у справі.

Постановою Львівського апеляційного суду від 05.09.2023 було скасовано ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 16.06.2022 про зупинення провадження у справі, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 19.10.2023 заяву представника позивача про стягненнясудових витрату справі залишено без розгляду з підстав не дотримання стороною позивача строку для подання доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу.

Постановою Львівського апеляційного суду від 23.04.2024 скасовано ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 19.10.2023, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з відповідачів на його користь витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 22500,0 грн

В судовому засіданні представники відповідача ДП «Старицькийвійськовий лісгосп» Мацелюх Г.З. просили у задоволенні заяви про стягнення судових витрат відмовити з підстав наведених у відзиві на заяву.

Представника відповідача Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявне клопотання представника відповідача ОСОБА_2 від 10.10.2024 про перенесення судового засідання. Надаючи правову оцінку клопотанню представника, суд вважає таке необгрунтованим та не підтвердженим будь-якими доказами. Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши заяву про розподіл судових витрат, суд дійшов такого висновку.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 16.09.2021 позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Державного підприємства «Старицький військовий лісгосп» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу задоволено.

Питання розподілу між сторонами витрат на правову допомогу в зазначеному рішенні не вирішено.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2. ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України, визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, ч. 4 ст. 137 ЦПК України, встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та\або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та\або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно з ч.4 ст. 263 ЦПУ України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом з копії договору про надання правничої допомоги від 04.01.2021, правову допомогу з питання представництва інтересів позивача ОСОБА_1 йому надано адвокатами Адвокатського об`єднання «Львівська адвокатська компанія».

Відповідно до договору сторони домовилися, що клієнт оплачує витрати на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, а саме: детального опису робіт (наданих) послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Клієнт сплатив Адвокатському об`єднанню «Львівська адвокатська компанія» винагороду у сумі 22500,00 грн. відповідно до розрахунку гонорару від 23.09.2021, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера №61 від 06.09.2021 та №62 від 1709.2021.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Слід зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07. 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Проаналізувавши подані представником позивача документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг), її складності, відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, ураховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, критерію необхідності таких робіт та значимості таких дій у справі, суд вважає, що справедливим, співмірним та обґрунтованим є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу на загальну суму 22500,00 грн., яку слід стягнути з відповідачів на користь позивача у рівних частках.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Державного підприємства «Старицький військовий лісгосп» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 11250 (одинадцять тисяч двісті пятдесят) грн 00 коп витрат за правничу допомогу.

Стягнути з Державного підприємства «Старицький військовий лісгосп» на користь ОСОБА_1 11250 (одинадцять тисяч двісті пятдесят) грн 00 коп витрат за правничу допомогу.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 ,

адреса проживання:

АДРЕСА_1 .

РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Міністерство оборони України,

юридична адреса: м.Київ, проспект Повітрофлотський,6,

ЄДРПОУ 00034022.

Відповідач: Державне підприємство «Старицький військовий лісгосп»,

юридична адреса: с.Старичі Яворівського району Львівської області,

вул.Шептицького, 2А, ЄДРПОУ 4378321.

Суддя Ю.М.Колтун