Постанова

від 02.10.2024 по справі 686/196/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/196/23

Провадження № 22-ц/4820/1746/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

з участю прокурора ОСОБА_1 ,

розглянув увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області до ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Колієва С.А. від 09 жовтня 2023 року.

Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та, суд

в с т а н о в и в :

У грудні 2022 року заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького, звертаючись в суд з цим позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до відповідачки, вказував, що ОСОБА_2 , яка є громадянкою російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину ННХ 135837, р№ НОМЕР_1 , виданого 23.07.2019 року Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою, набула право власності на земельну ділянку цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва з кадастровим номером 6810100000:35:004:1979 площею 0,066 га, яка знаходиться на території міста Хмельницький у садівничому кооперативі «Буг».

ОСОБА_2 23.07.2019 року зареєструвала право власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та на даний час є її власницею.

В порушення ст.ст. 13,14,41 Конституції України, 80,81,145 Земельного кодексу Українипри використанні відповідачем зазначеної земельної ділянки, ОСОБА_2 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 23.07.2019 року по даний час) не відчужила її, а тому є підстави для конфіскації вказаної земельної ділянки у власність держави.

За цих обставин позивач просив конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:35:004:1979, площею 0,066 га цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану на території Хмельницької міської територіальної громади.

Заочним рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2023 року позов задоволено.

Конфісковано у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку належну на праві власності громадянці російської федерації ОСОБА_2 з кадастровим номером 6810100000:35:004:1979, площею 0,066 га з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану на території Хмельницької міської територіальної громади.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Хмельницької обласної прокуратури судовий збір в сумі 3721,50 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів, ухвалу суду під час судового розгляду ОСОБА_2 та її представник не отримували. У зв`язку з неповідомленням її про час та місце розгляду справи вона була позбавлена прав, передбачених ст. 43 ЦПК України. На її думку, судом також не враховано, що на момент отримання нею земельної ділянки у власність (23.07.2019 року) така санкція як конфіскація у разі не відчуження земельної ділянки протягом одного року законодавство України не містило, тому ця норма не має зворотної дії в часі. Фактичним володільцем і користувачем зазначеної земельної ділянки є її син ОСОБА_3 , який перебуває у лавах ЗСУ. Судом першої інстанції погіршено становище не лише власниці земельної ділянки, а й особи, у якої вказана земельна ділянка знаходиться у користуванні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , який не брав участь у справі, просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позову. Вказує, що фактично володіє та користується спірною земельною ділянкою, зареєстрований за цією адресою, на цей час перебуває у лавах ЗСУ, виконуючи обов`язок захисту Батьківщини. На момент отримання відповідачкою земельної ділянки у власність, такої санкції як конфіскація земельної ділянки, якщо її не буде відчужено протягом одного року, законодавство України не містило, ця норма не має зворотної дії в часі.

У відзиві прокуратура просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, що право держави припинити право власності земельної ділянки, яка мала бути відчужена її власником, передбачене чинним законодавством України. ОСОБА_2 як іноземка після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не відчужила їх упродовж року після набуття права власності, що передбачено ч.4 ст. 81 ЗК України. Ця норма є імперативною та не передбачає винятків.

У відзиві Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області просить рішення суду залишити без змін. Зазначає, що відповідачка, порушивши норму ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України, протягом року не відчужила спірну земельну ділянку, а тому позов підлягає задоволенню.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою російської федерації, згідно інформації УДМС України в Хмельницькій області № 6801.4-1498/6801.1-22 від 09.11.2022, документована посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 від 12.03.2015 терміном дії безстроково та отримала дозвіл на імміграцію в Україну відповідно до п. 3 ч. 3ст. 4 Закону України «Про імміграцію».

23.07.2019 року на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер: ННХ 135837 р.№1-1835, яке видано 23.07.2019 державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори Гусєвою Л.В., зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку цільовим призначенням для індивідуального садівництва з кадастровим номером 6810100000:35:004:1979 площею 0,066 га, яка знаходиться на території Хмельницької області, м. Хмельницький, садівничий кооператив «Буг».

ОСОБА_2 і на цей час є власником вказаної земельної ділянки.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не відчужила її, тому наявні підстави для конфіскації спірної земельної ділянки у власність держави.

Доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків суду є безпідставними.

За змістом ст.ст.41,64 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Право власності на землю належить до основних конституційних прав та свобод, що не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.

Згідно з ч. 5ст. 22 ЗК Українинабуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимогЗемельного Кодексу України.

Відповідно до ч. 2ст. 81 ЗК Україниіноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини (ч. 3ст. 81 ЗК України).

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню (ч. 4ст. 81 ЗК України).

Відповідно дост. 125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з п. «е»ст. 140 ЗК Українипідставою припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. «д»ст. 143 ЗК Українипримусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 145 ЗК Україниякщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Суд першої інстанції правильно констатував, що відповідачка ОСОБА_2 , як іноземна громадянка, не виконала обов`язок щодо відчуження належної їй земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року з моменту набуття права власності на неї.

Відповідно до ч.2 ст. 145 ЗК України в редакції, чинній на час набуття права власності відповідачкою на земельну ділянку для ведення садівництва, у випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019 за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

Отже, у разі безпосередньо (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.

Законом України №552-IXвід 31.03.2020року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», що вступив у дію з 31.07.2021 року, статтю 145 ЗК України викладено у чинній редакції.

Отже, суд першої інстанції правильно застосував чинну норму ст. 145 ЗК, згідно з частиною 2 якої у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Водночас згідно з ч.4 ст. 145 ЗК України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

За такихобставин будедотримано гарантії прав апелянтки на отримання вартості конфіскованої земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги про неповідомлення ОСОБА_2 про розгляд справи є безпідставними.

Так,відповідно донаявної вматеріалах справидовідки відділуреєстрації місцяпроживання управлінняз питаньреєстрації Хмельницькоїміської ради ОСОБА_2 зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_1 .На зазначенуадресу відповідачцінаправлялися рекомендованіпоштові повідомленняпро врученняпоштового відправлення,які поверталися з відміткою «адресат відсутній» за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 50,70,75,79,83).

Отже, ОСОБА_2 відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України вважається належно повідомленою про розгляд справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Щодо апеляційної скарги ОСОБА_3 слід зазначити наступне.

За змістом апеляційної скарги ОСОБА_3 оскаржуване рішення суду стосується його прав та інтересів, оскільки він фактично користується спірною земельною ділянкою та зареєстрований за цією адресою, проте апелянт не надав та не послався на жодні докази на підтвердження цих обставин. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказав іншу адресу свого місця проживання АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Апелянт ОСОБА_3 на момент прийняття рішення не мав статусу учасника справи, та відповідно до закону лише наділений правом подати апеляційну скаргу, в разі, якщо оскаржуваним рішенням суду вирішено питання про його права і обов`язки та законні інтереси.

Оскаржуваним рішеннямне вирішувалосяпитання проправа,свободи,інтереси та(або)обов`язки ОСОБА_3 ,тому наявні підстави для закриттяапеляційного провадження заапеляційною скаргоюостаннього на підставіп.3ч. 1ст. 362 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 374,375,362,382,384,389,390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2023 року залишити без змін.

Провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2023 року закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 жовтня 2024 року.

Судді Л.М. Грох

Р.С. Гринчук

А.М. Костенко