Постанова

від 10.10.2024 по справі 523/7340/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4439/24

Справа № 523/7340/23

Головуючий у першій інстанції Бузовський В.В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Комлевої О.С.,

Сєвєрової Є.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міські дороги» Одеської міської ради на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Бузовського В.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міські дороги» Одеської міської ради про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,

встановив:

26.04.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Міські дороги» Одеської міської ради (далі - КП «Міські дороги» ОМР) про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 97549,82 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП).

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 29.09.2022 року, близько 11.00год. ОСОБА_1 рухався по вул. Балтська дорога, у м. Одесі, на автомобілі BMW, номерний знак НОМЕР_1 , та здійснив наїзд на вибоїну, яку з проїзної частини дороги не було видно та ніяких попереджувальних знаків про небезпеку не було. Внаслідок цього вказаний автомобіль, який належить позивачу на праві власності (а.с.10), отримав механічні пошкодження.

КП «Міські дороги» ОМР є балансоутримувачем вулично-дорожньої мережі міста Одеси.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 14.12.2022 року у справі №523/13579/22 провадження у справі відносно ОСОБА_2 , який є співробітником КП «Міські дороги» ОМР, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.13-14).

Згідно висновку експертизи № 36-23В від 08.08.2023 року вартість відновлювального ремонту автомобілю становила 96049,82 грн. (а.с.93-99).

Крім того, за проведення експертного дослідження позивачем було сплачено 2000,00 грн. (а.с.117).

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив задовольнити його позовні вимоги, та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17.01.2024 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково (а.с.143-145).

Стягнуто КП «Міські дороги» ОМР на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, у розмірі 96049,82 грн., вартість витрат, пов`язаних із проведенням експертизи у розмірі 2000,00 грн., а також судовий збір у розмірі 1074,00 грн.

В іншій частині позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі КП «Міські дороги» ОМР ставить питання про скасування рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17.01.2024 року та ухвалення нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.150-154).

У своєму відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги (а.с.184-187).

04.09.2024 року представник позивача адвокат Головко М.С. звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу. Заява була обґрунтована тим, що 29.01.2024 року представником позивача було надіслано відзив на апеляційну скаргу шляхом подачі через електронний суд. Разом із тим, під час перевірки справ в електронному суді стало відомо, що відбулася технічна помилка і відзив у даній справі своєчасно не надійшов до апеляційного суду (а.с.191-192).

Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином, враховуючи викладені в заяві обставини, колегія суддів вважає за необхідне заяву задовольнити та поновити представнику позивача ОСОБА_1 адвокату Головко М.С. строк на подачу відзиву на апеляційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17.01.2024 року.

Крім того, на підставі рішення Вищої ради правосуддя № 2518/0/15-24 від 20.08.2024 року суддю ОСОБА_3 було звільнено у відставку.

З цих підстав, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 року було визначено інший склад суду: головуючий суддя Сегеда С.М., судді Карташов О.Ю., Коновалова В.А. (а.с.183).

В подальшому, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 року судді Карташов О.Ю., Коновалова В.А. були замінені на суддів Комлеву О.С., Сєвєрову Є.С. (а.с.184-185).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.09.2024 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.200).

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється 10.10.2024 року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.1ст.369 ЦПК України, в редакції станом на час відкриття апеляційного провадження, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Крім того, за змістом Закону України «Про внесення змін до ЦПК України та КАС України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» № 3831-ІХ від 19.06.2024 року, який набрав чинності 19.07.2024 року, ст. 369 ЦПК України було викладено в новій редакції:

«1. Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи».

Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційне провадження у даній справі було відкрите 07.03.2024 року в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, суддя-доповідач Стахова Н.В., копію ухвали учасники справи отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (а.с.168, 169-173), дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи.

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням судді Комлевої О.С. у відпустці, а також, враховуючи недостатню кількість суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду даної справи в строки, передбачені національним законодавством, датою складання цього судового рішення є 10.10.2024 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача позивачу була завдана матеріальна шкода (а.с143-145).

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків

у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях, що знаходяться у їх віданні.

З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2022 року ОСОБА_1 рухався по вул. Балтська дорога, у м. Одесі, на автомобілі BMW, номерний знак НОМЕР_1 , та здійснив наїзд на вибоїну, яку з проїзної частини дороги не було видно, ніяких попереджувальних знаків про небезпеку не було.

Внаслідок вищевказаної пригоди, автомобіль BMW, номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу на праві власності, отримав механічні пошкодження.

Згідно висновку експертизи № 36-23В від 08.08.2023 року вартість відновлювального ремонту автомобілю становила 96049,82 грн. (а.с.93-99).

Матеріали справи містять схему місця ДТП, що складена 29.09.2022 року, о 20 год.50 хв., та на якій було зафіксовано місце зіткнення (№3), вибоїна (№2), місце знаходження автомобіля (№1) та видимі зовнішні пошкодження транспортного засобу, а саме пошкодження переднього бамперу, решітки радіатора, лівої та правої протитуманних фар. На схемі відсутні інші сліди або предмети, що стосуються ДТП що відокремилися від транспортного засобу, а саме: уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини, тощо (згідно висновку експерта № 100-22В від 25.10.2022 року частина складників, що підлягають заміні та відновленню, було розбито) - а.с.12.

Разом з тим, аналізуючи схему ДТП, апеляційний суд приходить до висновку про:

- розбіжність між місцем находження вибоїни з місцем знаходження автомобіля після ДТП;

- відсутність інших слідів або предметів, що стосуються пригоди та встановленого знаку аварійної зупинки;

- відсутність пояснень позивача та свідків;

- відсутність показань засобів фото- та відеоспостереження або фотосвітлин.

Отже, із вказаної схеми ДТП неможливо прийти до висновку, що пошкодження транспортного засобу позивача було отримане саме в результаті наїзду автомобіля позивача на вибоїну зазначену у схемі ДТП.

29.09.2022 року, о 21 год.30 хв. Управлінням патрульної поліції було складено Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, але автомобіль позивача на місці ДТП під час обстеження також був відсутній (а.с.11).

Крім того, в позовній заяві ОСОБА_1 зазначав, що ДТП трапилася 29.09.2022 року близько 11год.00хв. (а.с.3-9). Разом з тим, схему місця ДТП було складено 29.09.2022 року о 20 год. 50 хв., тобто більш ніж через дев`ять годин після ДТП (а.с.12).

Посилання представника позивача адвоката Головко М.С. у відзиві на апеляційну скаргу про те, що у позовній заяві було допущено опечатку і помилково було зазначено час ДТП 11 год. 00 хв. (а.с.1) та про що було наголошено представником позивача у суді першої інстанції, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу, що ДТП сталася в інший час. Також позивачем або його представником у суді першої інстанції не подавалася заява про зміну або уточнення позову.

Відповідно до п.2.10. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. (далі ПДР), у разі причетності до ДТП водій, окрім іншого, зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10. ПДР; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до ДТП; д) повідомити про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди.

Вищезазначене, свідчить або про порушення позивачем п.2.10. ПДР щодо дій водія у разі причетності до ДТП, що в підсумку робить неможливим встановлення об`єктивних обставин по справі або про відсутність ДТП і як наслідок відсутність заподіяної шкоди, завданої саме в результаті наїзду на вибоїну.

Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 29.09.2022 року лише фіксує

наявність на проїзній частині вибоїни. Однак, вказаний Акт сам по собі жодним чином не

підтверджує того, що зазначені в ньому недоліки перебувають у причиннонаслідковому зв`язку з ДТП.

Крім того, в матеріалах справи також міститься постанова Суворовського районного суду м. Одеси від 14.12.2022 року № 523/13579/22 у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 140 ч. 4 КУпАП, головного інженера КП «Міські дороги» ОСОБА_4 , який згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 358821 від 14.10.2022 року, будучи посадовою особою, не вжив заходів безпеки щодо ліквідації вибоїни, в результаті чого 29.09.2022 року автомобіль позивача отримав механічні пошкодження (а.с.13-15).

Вказаною постановою суду провадження у справі про притягнення головного

інженера КП «Міські дороги» ОМР ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності,

передбаченої ст. 140 ч. 4 КУпАП, було закрито у зв`язку з відсутністю складу

адміністративного правопорушення, а саме: доказів відповідальності цієї особи за

безпеку дорожнього руху при утриманні доріг і вулиць.

В постанові суду також зазначено, що встановивши всі обставини справи, суд дійшов

висновку, що в межах повноважень КП «Міські дороги» ОМР листом від 28.09.2022 року

повідомило Управління патрульної поліції в м. Одесі щодо вжиття відповідних заходів

з відведення руху великовантажних транспортних засобів з вул. Балтська дорога, у м. Одесі, у зв`язку з великим руйнуванням асфальтобетонного покриття, а також 28.09.2022 року

звернулося до начальника Управління дорожнього господарства ОМР з питання

прийняття мір з приводу незадовільного технічного стану покриття по Балтський

дорозі, тобто КП «Міські дороги» ОМР було вжито необхідних заходів в межах своїх повноважень та функцій (а.с.13-14).

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, аналізуючи докази у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було надано належних, допустимих та достатніх доказів того, що причиною ДТП був саме наїзд автомобіля позивача на вибоїну на дорозі, як і не надано доказів, які б безпосередньо встановлювали факт такого наїзду. А тому відсутні підстави вважати, що між недоліками автомобільної дороги та ДТП є причинно-наслідковий зв`язок.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог, оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга КП «Міські дороги» ОМР підлягає задоволенню, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17.01.2024 року скасуванню, з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП «Міські дороги» ОМО у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч. 1, п.п.1-3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, враховуючи, що апеляційна скарга КП «Міські дороги» ОМР підлягає задоволенню у повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь КП «Міські дороги» ОМР слід стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1288,80 грн.

Керуючись ст. ст.141,367,368, п.2 ч.1 ст.374, п. 4 ч.1 ст.376, ст. ст.381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міські дороги» Одеської міської ради залишити задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 року скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міські дороги» Одеської міської ради про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Міські дороги» Одеської міської ради судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1288,80 (одну тисячу двісті вісімдесят вісім гривень 80 копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

О.С. Комлева

Є.С. Сєвєрова