Рішення

від 30.09.2024 по справі 161/17973/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/17973/23

Провадження № 2/161/867/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Рудської С.М.

при секретарі Коржик Н.В.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Слово Волині» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування інформації

В С Т А Н О В И В:

17.10.2023 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, на вказавши, що позивач є громадським діячом, благодійником, ФОПом та є власником численних товариств, які здійснюють свою діяльність у сфері будівництва та надання в оренду комерційних приміщень, послуг, торгівлі, сільського господарства тощо. ОСОБА_4 є бізнес-партнером великих компаній та впливових бізнесменів. Останній заслужив на регіональному рівні добросовісного та порядного бізнесмена. Крім того, позивач долучається до різноманітних зборів для забезпечення потреб Збройних Сил України, займається волонтерством у БФ «Добра справа». Натомість, відповідач ОСОБА_2 , маючи на меті корисливі мотиви та неприязні стосунки із ОСОБА_5 . починаючи з червня 2020 року вживає активні заходи щодо заплямування честі, гідності та ділової репутації останнього. Ворожнеча між ними виникла з приводу розподілу спадщини після смерті батька позивача, який був відомим підприємцем у м. Луцьку, власником багатьох об`єктів нерухомого майна. Вказані обставини супроводжувалися судовими провадженнями, з різного приводу необгрунтованими звинуваченнями, погрозами, шантажем та наклепами у мережі інтернет. Так, 17.05.2023 року о 19:45, на особистій сторінці соціальної мережі «Facebook», ОСОБА_2 поширила допис, до якого долучено фото позивач та інформацію наступного змісту:

«Скільки коштує волонтерське посвідчення в фонді «Добра справа»? В своєму інтерв`ю моя семирічна дочка, ОСОБА_6 розповіла, що її дядько ОСОБА_7 , забрав в неї та її сестрички квартири... Проте благодійний фонд «Добра справа» вважає, що ОСОБА_8 волонтер. Не вірите? Саме так зазначено у них на сайті! Це як так виходить?!?! ОСОБА_9 тепер у нас людина, яка обібрала моїх дітей і зруйнувала мій бізнес, використовуючи відверто путінські методи??? І це я кажу не просто так. Він відрізав світло, вскрив мій офіс, забрав речі і ще й опечатав його, через що я втратила багатьох клієнтів. А ще незаконно заволодів всіма речами та коштами, які залишились після смерті ОСОБА_10 , батька мого чоловіка. ОСОБА_11 не так само діє, воюючи з українськими жінками і дітьми? ОСОБА_12 свідомим людям відомо, що по закону і по моралі, все майно покійного ділиться між його рідними. Натомість мого чоловіка ОСОБА_13 не допустили до батькових речей, навіть не впустивши в дім батька після його смерті. Я неодноразово зверталась до фонду «Добра справа» з проханням прояснити ситуацію. Адже сьогодні ми воюємо з ворогом, який намагається захватити наші території, який руйнує наш бізнес і не дивиться ні на дітей, ні на жінок. Основна його задача зробити зло. В ОСОБА_14 такі ж методи, він живе з ненавистю до брата та племінниць та чинить зло. Як така людина могла отримати волонтерське посвідчення??? У фонді «Добра справа» мені відмовили в поясненнях. Натомість заблокували мене. А керівник фонду ОСОБА_15 взагалі кинув слухавку, відмовився розмовляти. Вчинки ОСОБА_8 це не про добрі справи, це про ненависть та злобу. Я не знаю, скільки грошей він віддає фонду, але я точно знаю, скільки він забрав в моєї сім`ї. І якщо ОСОБА_8 й дає гроші на добрі справи, то не тому, що має добре серце, а щоб отримати від «Доброї справи» волонтерське посвідчення. Тобто купляє його. А це посвідчення дає ряд переваг вільне пересування в комендантську годину, виїзд за кордон і т.д. Ми часто говоримо, що росіяни сліпі, засуджуємо їх... Тож давайте не будемо так само низько опускатись і мовчати про те, що волонтерські організації сьогодні переходять межу і стають успішним бізнесом. З такою тенденцією, волонтерське посвідчення можна видати, і тим оркам, які сьогодні воюють з нами, і навіть путіну! Просто головне щоб вони задонатили. А що вони роблять, і що в них на душі це вже не важливо. Прошу не плутати цю історію з тим, що в Україні є багато підприємців, які не зовсім законно заробили свій капітал і сьогодні донатять. Такі люди в праві спокутувати свою провину, допомагаючи іншим. Але це не про ОСОБА_16 !!! Він добре знає, у кого скільки він забрав і не хоче повертати. Натомість хоче купити собі добре ім`я та статус в суспільстві. А фонд «Добра справа» йому в цьому допомагає. Отож я офіційно і публічно звертаюся: до керівника фонду «Добра справа» ОСОБА_17 з вимогою пояснити, на яких підставах ОСОБА_7 отримати офіційний статус волонтера цього фонду? До правоохоронних органів з вимогою розібратися, на яких підставах благодійний фонд «Добра справа» масово видає волонтерські посвідчення (адже тільки на офіційному сайті таких вказано більше тисячі!!!). А також розібратися у законності неодноразового виїзду «волонтера» і військовозобов`язаного ОСОБА_14 за кордон. До журналістів та громадськості Волині з закликом звернути увагу на діяльність псевдоволонтерів «Доброї справи» і надати цьому максимального розголосу і осуду. Дуже прошу усіх зробити репост цього допису, і обов`язково тегнути фонд «Добра справа» і її керівника ОСОБА_18 . Адже він мене заблокував, замість того, щоб дати чесні пояснення. А їх дати - необхідно!!!».

Позивач оцінив цитовану публікацію як таку, що є негативною по відношенню до нього, оскільки, дана інформація не є судженням, а припущенням, виключно безпідставним звинуваченням, а також є недостовірною інформацією. Більше того, публікація ОСОБА_2 набула значного розголосу та стала доступною для невизначеного кола осіб 18.05.2023 року, коли 12 канал, який належить ТзОВ «Слово Волині», не перевіряючи достовірність інформації, розмістив на своєму сайті статтю «Фонд добра справа звинуватили у продажі волонтерських посвідчень», у якій повністю та дослівно процитовано текст допису відповідачки з її сторінки у соціальній мережі «Facebook», тим самим завдаючи непоправної шкоди честі, гідності та діловій репутації позивача, як благодійного діяча, підприємця та особистості. Зазначена публікація мала вплив на думки і світогляд потенційних та існуючих бізнес-партнерів позивача, що додатково завдало непомірної важкої моральної шкоди останньому, так як в їх очах він, згідно розміщених на 12 Каналі даних, був представлений у негативі, як людина, яка руйнує бізнеси, розкрадає майно, незаконно заробляє кошти, використовує «путінські» методи, займається благодійністю, лише з корисливими цілями. Вважає, що саме неправомірні дії позивачки призвели до заподіяння ОСОБА_4 моральної шкоди. Враховуючи наведене, просить суд:

визнати викладену ОСОБА_2 на особистій сторінці в соціальній мережі «Facebook» в публікації від 17.05.2023 року о 19:45 год. (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та викладену на сторінці «12 Каналу», що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Слово Волині» (ЄДРПОУ 38131299) (https://12kanal.com/fond-dobra-sprava-zvynuvatyly-u-prodazhi-volonterskyh-posvidchen/), недостовірною та такою, що принижує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_4 та потребує спростування наступну інформацію: «... ОСОБА_7 забрав у неї та її сестрички квартири.» «...яка обібрала моїх дітей і зруйнувала мій бізнес...» «Він відрізав світло, розкрив мій офіс, забрав речі і ще й опечатав його...» «А ще незаконно заволодів всіма речами та коштами.....» «Натомість мого чоловіка ОСОБА_13 не допустили до батькових речей, навіть не впустили в дім батька після його смерті» «Я не знаю, скільки грошей він віддає фонду, але я точно знаю, скільки він забрав у моєї сім`ї» «Тобто купує його»;

зобов`язати ОСОБА_2 в соціальній мережі «Facebook» на її особистій сторінці опублікувати спростування недостовірних відомостей, викладених в публікації від 17 травня 2023 року о 19:45 год., наступного змісту: Я, ОСОБА_2 , визнаю, що викладена інформація на моїй особистій сторінці в соціальній мережі «Facebook» (вказати посилання: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 17.05.2023 року о 19:45 год., опублікована на підставі неперевірених матеріалів, є недостовірною, принижує та ганьбить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4

зобов`язати ТзОВ «Слово Волині» наступного дня, з дня набрання рішенням суду законної сили, на сторінці «12 Каналу» опублікувати спростування недостовірних відомостей, викладених в публікації від 18.05.2023 року о 15:43 год. під заголовком «Фонд «Добра справа» звинуватили у продажі волонтерських посвідчень», наступного змісту: «інформація за посиланням: https://12kanal.com/fond-dobra-sprava-zvynuvatyly-u-prodazhi-volonterskyh-posvidchen/ була розміщена на підставі допису ОСОБА_2 в соціальний мережі (вказати посилання6 https://m.facebook.com/photo.php?fbid=557080896608527id=100069198637347set=a.152399570409997eav=AfbvXWtR585R5P2AkHrliQlgc6pYlMZOoyMUG8CdhX8m3YBiQ5WchD5UBs808HEeu24paipv=0source=48) опублікована на підставі неперевірених матеріалів, є недостовірною, принижує та ганьбить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 .

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 20000 грн., а також понесені судові витрати у зв`язку з розглядом справи.

21.11.2023 року представником відповідачки ОСОБА_2 було подано до суду відзив на позовну заяву. В обгрунтування заперечень щодо позову остання зазначає, що частина поширеної її довірителькою 17.05.2023 року інформації є виразом суб`єктивної думки та поглядів останньої з приводу життєвих обставин, які у неї склалися, а її висловлювання фактично є оціночним судженням та містить критику дій позивача. Інша частина поширеної інформації стосується фактичних даних, які достовірно відомі ОСОБА_2 , однак й така не містить звинувачень у вчиненні правопорушень, а лише є припущенням щодо певних фактів, що стосуються ОСОБА_4 . Вказує, що заявлені вимоги, які стосуються заподіяння позивачу моральної шкоди жодними доказами не підтверджені, а тому такі є цілком безпідставними. З огляду на те, що позовні вимоги є в повній мірі безпідставними, тому судові витрати не підлягають стягненню із її довірительки (Том 1, а.с. 94-109).

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити повністю. Додатково суду пояснив, що до матеріалів справи долучено висновок експертного дослідження зі змісту якого слідує, що публікація ОСОБА_2 за своїм характером була фактичним твердженням щодо викладених у ній обставин. Натомість, жодних доказів існування фактів, які остання опублікувала, у неї немає. Дії відповідачів дискредитують позивача, беззаперечно принижують та ганьблять його честь, гідність та ділову репутацію, через що ОСОБА_4 поніс невиправдані моральні страждання. Визначення розміру матеріальної шкоди має суб`єктивний характер.

До матеріалів справи долучено виступ представника позивача в судових дебатів у письмовій формі (Том 2, а.с. 57-62).

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечувала, суду пояснила, що уся інформація, яка викладена у спірній публікації є достовірною.

Представник відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позов заперечувала, суду пояснила, що висновок експертного дослідження не може бути взятим до уваги, оскільки експерт фактично оперувався фразами, які взяті із контексту. Опублікована довірителькою інформація є дійсною, однак спірна публікація наразі видалена відповідачкою, у зв`язку з чим у справі відсутній предмет спору.

Представник відповідача ТзОВ «Слово Волині» в судове засідання не з`явилася, причини своєї неявки суду не повідомила. В ході розгляду справи суду пояснила, що ввірене їй товариство здійснило поширення інформації, яка була в загальному доступі та мала суспільний інтерес. Щодо задоволення позову заперечувала.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 17.05.2023 року о 19:45, на своїй особистій сторінці соціальної мережі «Facebook» відповідач ОСОБА_2 , за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 , опублікувала допис наступного змісту (дослівно):

«Скільки коштує волонтерське посвідчення в фонді «Добра справа»? В своєму інтерв`ю моя семирічна дочка, ОСОБА_6 розповіла, що її дядько ОСОБА_7 , забрав в неї та її сестрички квартири... Проте благодійний фонд «Добра справа» вважає, що ОСОБА_8 волонтер. Не вірите? Саме так зазначено у них на сайті! Це як так виходить?!?! ОСОБА_9 тепер у нас людина, яка обібрала моїх дітей і зруйнувала мій бізнес, використовуючи відверто путінські методи??? І це я кажу не просто так. Він відрізав світло, вскрив мій офіс, забрав речі і ще й опечатав його, через що я втратила багатьох клієнтів. А ще незаконно заволодів всіма речами та коштами, які залишились після смерті ОСОБА_10 , батька мого чоловіка. ОСОБА_11 не так само діє, воюючи з українськими жінками і дітьми? ОСОБА_12 свідомим людям відомо, що по закону і по моралі, все майно покійного ділиться між його рідними. Натомість мого чоловіка ОСОБА_13 не допустили до батькових речей, навіть не впустивши в дім батька після його смерті. Я неодноразово зверталась до фонду «Добра справа» з проханням прояснити ситуацію. Адже сьогодні ми воюємо з ворогом, який намагається захватити наші території, який руйнує наш бізнес і не дивиться ні на дітей, ні на жінок. Основна його задача зробити зло. В ОСОБА_14 такі ж методи, він живе з ненавистю до брата та племінниць та чинить зло. Як така людина могла отримати волонтерське посвідчення??? У фонді «Добра справа» мені відмовили в поясненнях. Натомість заблокували мене. А керівник фонду ОСОБА_15 взагалі кинув слухавку, відмовився розмовляти. Вчинки ОСОБА_8 це не про добрі справи, це про ненависть та злобу. Я не знаю, скільки грошей він віддає фонду, але я точно знаю, скільки він забрав в моєї сім`ї. І якщо ОСОБА_8 й дає гроші на добрі справи, то не тому, що має добре серце, а щоб отримати від «Доброї справи» волонтерське посвідчення. Тобто купляє його. А це посвідчення дає ряд переваг вільне пересування в комендантську годину, виїзд за кордон і т.д. Ми часто говоримо, що росіяни сліпі, засуджуємо їх... Тож давайте не будемо так само низько опускатись і мовчати про те, що волонтерські організації сьогодні переходять межу і стають успішним бізнесом. З такою тенденцією, волонтерське посвідчення можна видати, і тим оркам, які сьогодні воюють з нами, і навіть путіну! Просто головне щоб вони задонатили. А що вони роблять, і що в них на душі це вже не важливо. Прошу не плутати цю історію з тим, що в Україні є багато підприємців, які не зовсім законно заробили свій капітал і сьогодні донатять. Такі люди в праві спокутувати свою провину, допомагаючи іншим. Але це не про ОСОБА_16 !!! Він добре знає, у кого скільки він забрав і не хоче повертати. Натомість хоче купити собі добре ім`я та статус в суспільстві. А фонд «Добра справа» йому в цьому допомагає. Отож я офіційно і публічно звертаюся: до керівника фонду «Добра справа» ОСОБА_17 з вимогою пояснити, на яких підставах ОСОБА_7 отримати офіційний статус волонтера цього фонду? До правоохоронних органів з вимогою розібратися, на яких підставах благодійний фонд «Добра справа» масово видає волонтерські посвідчення (адже тільки на офіційному сайті таких вказано більше тисячі!!!). А також розібратися у законності неодноразового виїзду «волонтера» і військовозобов`язаного ОСОБА_14 за кордон. До журналістів та громадськості Волині з закликом звернути увагу на діяльність псевдоволонтерів «Доброї справи» і надати цьому максимального розголосу і осуду. Дуже прошу усіх зробити репост цього допису, і обов`язково тегнути фонд «Добра справа» і її керівника ОСОБА_18 . Адже він мене заблокував, замість того, щоб дати чесні пояснення. А їх дати - необхідно!!!» (Том 1, а.с. 40-42).

18.05.2023 року вищевказана інформація була розміщена «12 Каналом», що належить ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на своєму сайті за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (Том 1, а.с. 43-44).

Вищевказані обставини сторонами не оспорюються.

Як на підставу задоволення позовних вимог сторона позивача посилається на висновок ТзОВ «Київський експертно-дослідний центр» за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 15158 від 25.08.2023 року, зі змісту якого слідує, що в тексті оспорюваної публікації міститься інформація негативного характеру стосовно особи ОСОБА_14 , викладена у формі фактичних тверджень, а саме: (виокремлені тези) «... ОСОБА_7 забрав у неї та її сестрички квартири.» «...яка обібрала моїх дітей і зруйнувала мій бізнес...» «Він відрізав світло, розкрив мій офіс, забрав речі і ще й опечатав його...» «А ще незаконно заволодів всіма речами та коштами.....» «Натомість мого чоловіка ОСОБА_13 не допустили до батькових речей, навіть не впустили в дім батька після його смерті» «Я не знаю, скільки грошей він віддає фонду, але я точно знаю, скільки він забрав у моєї сім`ї» «Тобто купує його» (Том 1, а.с. 46-51).

Натомість, сторона відповідача заперечує ту обставину, що наведене у спірній публікації інформаціє є неправдивою та стверджує, що вказана інформація є виразом суб`єктивної думки та поглядів відповідачки ОСОБА_2 з приводу життєвих обставин, які у неї склалися, а її висловлювання фактично є оціночним судженням та містить критику дій позивача.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

У п. 12 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Як уже зазначалося, ОСОБА_2 та ТзОВ «Слово Волині» поширили оспорювану публікацію, а тому вони є належними відповідачами у справі.

У ст. ст. 3, 28 Конституції України визначено, що честь і гідність людини є найвищою соціальною цінністю, та передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція), кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може бути предметом таких формальностей, умов, обмежень або санкцій, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського спокою, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Пункт 2 ст. 10 Конвенції дає можливість захищати репутацію інших осіб, тобто всіх людей, і цей захист поширюється і на політиків також, навіть коли вони не виступають як приватні особи; але в цьому разі вимоги такого захисту мають розглядатися у зв`язку з інтересами відкритого обговорення політичних питань (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 08.07.1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії»).

Згідно зі ст. 62 Конституції України один з основоположних принципів - презумпція невинуватості, а відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, праву кожної особи на свободу думки і слова, на вільне відповідає обов`язок не поширювати про іншу особу/осіб недостовірну інформацію

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної та юридичної особи» юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

ЄСПЛ вказує, що слід розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна (рішення ЄСПЛ від 08.07.1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії»).

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

У свою чергу, діловою репутацією є усталена оцінка особи, що ґрунтується на наявній інформації про її позитивні та негативні суспільно значимі діяння у певній сфері, що відома оточуючим.

Згідно із ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції (зокрема, п. 46 рішення від 08.07.1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії»).

Разом з тим, слід відрізняти деякі висловлювання, які хоч і мають характер образи, однак в цілому в надрукованому тексті є оцінюючими судженнями з урахуванням вживаних слів та виразів з використанням мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Свобода преси дає громадськості одну з найкращих можливостей дізнатися про ідеї та позиції політичних лідерів і сформувати свій погляд на них. У більш загальному плані свобода політичних дискусій лежить в самій основі концепції демократичного суспільства, якою пройнята вся Конвенція. Відповідно, межі допустимої критики є ширшими, коли вона стосується власне політика, а не приватної особи. На відміну від останньої, перший неминуче і свідомо відкривається для прискіпливого аналізу кожного свого слова і вчинку як з боку журналістів, так і громадського загалу і, як наслідок, повинен виявляти до цього більше терпимості. Безсумнівно, п. 2 ст. 10 Конвенції дає можливість захищати репутацію інших осіб, тобто всіх людей, і цей захист поширюється і на політиків також, навіть коли вони не виступають як приватні особи; але в цьому разі вимоги такого захисту мають розглядатися у зв`язку з інтересами відкритого обговорення політичних питань (рішення ЄСПЛ від 08.07.1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії»).

Оскільки громадські діячі та публічні особи місцевого, регіонального, національного чи міжнародного рівня, вирішили погодилися «виставити» себе та свою діяльність на публічне обговорювання,то вони потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Вказані особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Свобода вираження поглядів, гарантована п. 1 ст. 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання п. 2 Конвенції свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе (рішення ЄСПЛ у справі «Гендісайд проти Сполученого Королівства» від 07.12.1976 року).

Право на наявність і можливість висловлювання власного судження, оцінки, думки, гарантоване. Це право закріплене і в ст. 34 Конституції України. Оцінка є ставленням особи до певного явища або події, висловленням її поглядів та/або переконань. ЄСПЛ неодноразово зазначає, що вимогу доведення правдивості оціночного судження виконати неможливо, отже, ця вимога порушує свободу вираження думки як таку, а вона є основною складовою права, гарантованого ст. 10 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08.07.1986 року).

У Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі.

Такі самі правові висновки зроблені у постановах Верховного суду від 11.07.2018 року № 658/1795/17-ц, від 01.03.2018 року №757/54322/16-ц, від 21.08.2018 року № 607/4318/16-ц, від 20.06.2018 року № 755/7842/16-ц.

Загальновідомою є інформація, що позивач у справі є сином відомого на регіональному рівні та поза його межами бізнесмена ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також його спадкоємцем.

Позивач ОСОБА_4 є громадським діячем, а також активно займається благодійністю, що підтверджується численними публікаціями в мережі Інтернет, листами-подяками різноманітних організацій, а також нагородами (Том 1, а.с. 29-35).

Позивач здійснює свою діяльність як ФОП, а також є засновником (учасником) ТзОВ «Ленд Арт Сервіс», СГПП «Вишеньки», ПП «Домінанта», ТзОВ «Альфаінет», ТзОВ «Валеон-Д», про що свідчать відповідні витяги з Єдиного державного реєстру ю/о, ФОП та громадських формувань (Том 1, а.с. 23-28).

Діяльність позивача ОСОБА_4 пов`язана зі здачею в оренду комерційної нерухомості, яка включає у себе загальновідомі у м. Луцьку торгові центри: «Пасаж», « ОСОБА_19 », «Гостинець» тощо, а відтак відіграє певну роль у суспільному житті м. Луцька.

Суд вважає,що беззаперечноює таобставина,що позивачє публічною особою, принаймні, на регіональному рівні. Вказане зазначається і самим позивачем як у позові, так і її представником у судовому засіданні.

Проаналізувавши зміст спірних публікацій, суд дійшов висновку, що поширена відповідачами інформація є лише оціночним вираженням особистих поглядів щодо особи позивача, його висловлювань, критичною оцінкою діяльності останнього, вираженням суб`єктивної думки і поглядів, а тому не підлягає спростуванню, оскільки кожен має право на свободу вираження поглядів у демократичному суспільстві.

В ході розгляду справи судом було достовірно встановлено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ,а такожїї чоловіком ОСОБА_20 виникли неприязнівідносини,пов`язані зірозподілом спадковогомайна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 . З даного приводу між останніми виникали та існували судові спори.

Крім того, відносини між спадкоємцями ОСОБА_5 стали предметом неодноразових публікацій в мережі Інтернет, у ЗМІ, та з даного приводу ширяться відповідні відеосюжети.

Доводи сторони позивача про те, що окремі частини спірних публікацій містять звинувачення про вчинення ОСОБА_4 правопорушень, а також недостовірні відомості про обставини здійснення ним волонтерської діяльності, є необґрунтованими, оскільки вирвані із контексту спірних публікацій, які носять в цілому критичний характер та виражають суб`єктивну думку про особу позивача з боку автора публікацій.

Суд ще раз підкреслює, що відповідно до вищенаведеної практики Європейського суду з прав людини, межі допустимої критики щодо позивача є ширшими, оскільки вона стосується публічної особи. На відміну від особи, яка не висвітлює свою діяльність широкому загалу, позивач свідомо відкривається для прискіпливого аналізу кожного свого слова і вчинку як з боку журналістів, так і громадського загалу і, як наслідок, повинен виявляти до цього більше терпимості.

Зміст наданого на обгрунтування заявлених вимог висновку ТзОВ «Київський експертно-дослідний центр» за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 15158 від 25.08.2023 року не дає жодних підстав вважати, що судження ОСОБА_2 виражені в брутальній, принизливій або непристойній формі.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки спірна публікація носять критичний характер, містить особисті судження та переконання відповідача ОСОБА_2 щодо особи позивача, враховуючи, що межі допустимої критики щодо позивача, як публічної особи є значно ширшими, ніж для приватної особи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про спростовування недостовірної інформації є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні основної вимоги про спростування недостовірної інформації, тому не підлягають до задоволення похідні від неї вимоги про зобов`язання вчинити дії та про стягнення моральної шкоди.

Враховуючи наведене та положення ст. 141 ЦПК України, суд, у зв`язку з відмовою у позові, понесені позивачем судові витрати по справі залишає за ним.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Слово Волині» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування інформації відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6ст. 259 ЦПК України з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Слово Волині», адреса місцезнаходження: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, 2, код ЄДРПОУ: 38131299.

Повний текст рішення складений 10 жовтня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська