Рішення

від 30.10.2024 по справі 161/17973/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/17973/23

Провадження № 2-др/161/109/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Рудської С.М.

при секретарі Коржик Н.В.

за участі:

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луцьку заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кінах Я.В. про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Слово Волині» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування інформації,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.09.2024 року в цивільній справі № 161/17973/23 у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ТзОВ «Слово Волині» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування інформації було відмовлено у повному обсязі (Том 2, а.с. 66-70).

10.10.2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кінах Я.В.. надійшла на адресу суду заява про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заявлених вимог остання зазначає, що її довірителька у зв`язку з розглядом цивільної справи № 161/17973/23 понесла витрати на правничу допомогу в сумі 20000 грн. Вважає, що такі витрати є співмірними зі складністю справи, обсягом виконаних ним робіт, часу, затраченим на виконання відповідних робіт та ціною позову. Враховуючи наведене, просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 20000 грн. витрат на правничу допомогу (Том 2, а.с. 71-73).

17.10.2024 року представником позивача було подано до суду письмові заперечення на вищевказану заяву. В обґрунтування своїх доводів останній зазначає, що представником відповідачки у відзиві на позовну заяву не було зазначено про попередній розрахунок судових витрат, а до закінчення судових дебатів у справі не зроблено заяву щодо подання доказів про розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. У свою чергу, розмір витрат на правничу допомогу є значно завищеним та необґрунтованим. З огляду на наведене, у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення просить відмовити (Том 2, а.с. 101-103).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до його початку подав до суду заяву з проханням розгляд справи здійснювати у його відсутності (Том 2, а.с. 121).

Представник відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги про ухвалення додаткового рішення підтримала та просила їх задовольнити

Представник відповідача ТзОВ «Слово Волині» в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходили.

Частиною ч. 4 ст. 270 ЦПК України визначено, що в разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе вирішити заяву представника відповідача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення за відсутності представника позивача та представника відповідача ТзОВ «Слово Волині».

Вислухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи та клопотання про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення або/чи не вирішено питання про судові витрати.

Так, в ході здійснення провадження в цивільній справі № 161/17973/23, представником відповідачки ОСОБА_2 адвокатом Кінах Я.В. було подано відзив на позовну заяву, в якій остання, з-поміж іншого, зазначила, що орієнтовний розмір витрат її довірительки на професійну правничу допомогу становить 20000 грн., а документи на підтвердження таких витрат будуть подані до суду в ході розгляду справи, просила у задоволенні позову відмовити та у зв`язку з цим, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 20000 грн. витрат на правничу допомогу (Том 1, а.с. 108).

Вищевказаній вимозі не було надано правової оцінки у рішенні Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.09.2024 року, а тому суд вважає, що у даному випадку існує необхідність в ухваленні додаткового рішення на підставі ст. 270 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Правовий аналіз вищевказаних положень ЦПК України вказує на те, що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу повинні бути подані стороною, яка заявляє вимогу про їх відшкодування виключно у двох випадках, а саме:

-в ході розгляду справи та до закінчення судових дебатів;

-протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Тобто, основною умовою для прийняття судом доказів щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду є необхідність здійснення відповідною стороною заяви про подання доказів щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, яка повинна бути зробленою до закінчення судових дебатів у такій справі.

В інакшому випадку, суд позбавлений можливості прийняти такі докази.

Варто наголосити, що положення ч. 8 ст. 141 ЦПК України не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об`єктивного та справедливого розгляду справ при здійсненні цивільного судочинства, яка надана сторонам для забезпечення однієї із основних засадам (принципів) цивільного судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Поряд з цим, вищевказана норма спрямована на дисциплінування учасників судового провадження, унеможливлення зловживання своїми процесуальними правами, а також забезпечення розумної можливості опонента відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно із заявником.

Разом з тим, як встановлено судом, ані відповідачкою ОСОБА_2 , ані її представниками у ході розгляду не було заявлено саме про подання доказів щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, що є порушенням процесуального порядку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Зокрема, ані в підготовчому, ані в судових засіданнях не було оголошено про те, що сторона відповідача має намір подати до суду докази про розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Вищевказана заява також не міститься у будь-яких інших процесуальних документах, які були подані в ході розгляду справи, у тому числі й у відзиві на позовну заяву.

Також варто зауважити, що зазначення у відзиві на позовну заяву попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона відповідача понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи не можливо вважати тотожнім заяві, подання якої регламентовано ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

З огляду на наведене, суд відмовляє у прийнятті долучених до заяви про ухвалення додаткового рішення доказів представником відповідачки ОСОБА_2 адвокатом Кінах Я.В. доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу.

Як слідує з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.10.2018 року в справі № 569/17904/17, - на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.?

Крім того, у своїй постанові від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Із наведеного вище слідує, що сторона, яка заявляє вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язана надати відповідні докази, які у причинно-наслідковому зв`язку підтверджують затрачений час на правову допомогу, надану в справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та фактичну передачу виконаних адвокатом робіт, які, зокрема, можуть міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Велика Палата ВС у постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як було встановлено судом, у встановлений цивільно-процесуальним законодавством строк стороною відповідача не було подано до суду жодних доказів на підтвердження витрат, понесених на надання правничої допомоги, а тому будь-які правові підстави для їх компенсації за рахунок відповідача відсутні.

За наведенихобставин,суд вважаєза необхідневідмовити у задоволенні вимог відповідачки ОСОБА_2 про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі ст.ст. 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 270, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Постановити додаткове рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Слово Волині» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування інформації.

У задоволенні вимог відповідачки ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 31 жовтня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська