Дата документу 10.10.2024Справа № 554/10196/24 Провадження № 1-кс/554/10333/2024
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 жовтня 2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Полтавській області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023170000000798 від 24.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2, ч.3 ст.332 КК України, про арешт майна, -
ВСТАНОВИВ :
Старший слідчий відділу розслідувань особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Полтавській області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням у кримінальному провадженні №12023170000000798 від 24.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2, ч.3 ст.332 КК України, про арешт майна.
Клопотання обгрунтував тим, що СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170000000798 від 24.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється утому,що він,діючи умисно,з єдинимзлочинним умислом,за попередньоюзмовою групоюосіб із ОСОБА_6 ,керуючись корисливиммотивом,у порушеннявимог ст.ст.6,11Закону України«Про благодійнудіяльність таблагодійні організації»,у періодз липня2023по 24.09.2024,здійснили продаж50транспортних засобівна загальнусуму 6950242,59грн,тобто уособливо великомурозмірі,в результатічого отрималиприбуток,під часвоєнного стану,який введеноУказом ПрезидентаУкраїни від24.02.2022№ 64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні»,затвердженого ЗакономУкраїни від24.02.2022№ 2102-IXв Україніз 05години 30хвилин 24.02.2022,та неодноразовопродовжувався,останній раз08.05.2024Указом ПрезидентаУкраїни «Пропродовження строкудії воєнногостану вУкраїні»,який затверджено Законом Українивід 08.05.2024року № 3684- IX.
Так, ОСОБА_5 , будучи засновником та керівником Благодійної організації «Благодійний фонд Незламна Полтавщина» (код ЄДРПОУ 45080882), в період з липня 2023 по вересень 2024 року вчинив кримінальне правопорушення у сфері господарської діяльності.
В період дії воєнного стану, в квітні 2023 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виник спільний злочинний умисел, спрямований на отримання прибутку, шляхом продажу автотранспортних засобів, ввезених на територію України як гуманітарної допомоги.
На виконання зазначеного злочинного умислу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 12 Закону України «Про гуманітарну допомогу» та Постанови КМУ № 174 від 01.03.2022, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розробили та впровадили в дію злочину схему щодо продажу транспортних засобів, ввезених на митну територію України як гуманітарна допомога та наданих фізичними особами (донорами) на користь для очолюваної ОСОБА_5 . Благодійної організації «Благодійний фонд Незламна Полтавщина».
Відповідно до розробленого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочинного плану автотранспортні засоби, ввезені на територію України як гуманітарна допомога Збройним силам України для виконання бойових завдань щодо захисту держави від російського окупанта та укріплення кордону України без сплати обов`язкових митних платежів при розмитненні автомобілів, а саме: ввізного мита 10% від вартості автомобіля, відповідно до статті 271 Митного кодексу України, Закону України «Про митний тариф України», акцизного податку (який складається з базової ставки х коефіцієнт об`єму двигуна х коефіцієнт віку транспортного засобу), податку на додану вартість 20% відповідно до Податкового кодексу, та пенсійного збору при першій постановці автомобіля на облік у розмірі 3% від вартості автомобіля, відповідно пункту 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», у подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продавались за грошові кошти громадянам та військовослужбовцям Збройних сил України зі складанням актів прийому-передачі гуманітарної допомоги.
Так, в період часу з липня 2023 по вересень 2024 донорами на митну територію України ввезені автотранспортні засоби, які відповідно до Декларацій про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою визнані гуманітарною допомогою, та безоплатно передані Благодійній організації « ІНФОРМАЦІЯ_1 », як отримувачу, та зареєстровані регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Полтавській області.
У подальшому, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , з метою отримання прибутку, здійснили відчуження вище вказаних транспортних засобів, ввезених на територію України як гуманітарна допомога, шляхом передачі їх третім особам на підставі актів приймання-передачі.
У подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 інформацію про вказані акти приймання-передачі транспортних засобів у встановленому Постановою КМУ №953 порядку надали до Міністерства соціальної політики з метою підтвердження та звітування перед останнім про передачу легкових автомобілів конкретному набувачу гуманітарної допомоги та приховання факту продажу гуманітарної допомоги.
Окрім цього, для прикриття злочинної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали до Міністерства соціальної політики звіт про наявність і розподіл гуманітарної допомоги повідомивши про передачу автомобілів начебто для потреб Збройних силу України.
24.09.2024 о 22 год 52 хв ОСОБА_5 затримано в порядку
ст. 208 КПК України.
25.09.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України,
а саме у продажі товарів гуманітарної допомоги, укладенні інших правочинів щодо розпорядження таким майном, з метою отримання прибутку, вчинених за попередньою змовою групою осіб, у особливо великому розмірі, під час воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
У ході досудового розслідування отримано дані про те, що існує реальна загроза, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , буде вживати заходи з метою уникнення покарання та може відчужити на користь третіх осіб належне йому майно.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 397866952 від 04.10.2024 встановлено, що ОСОБА_5 володіє об`єктом нерухомого майна, який належіть йому на праві приватної власності, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, ОСОБА_5 володіє об`єктам рухомого майна, а саме транспортним засобом Audi Q7 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску.
Просив задовольнити клопотання і винести ухвалу у кримінальному провадженні №12023170000000798 від 24.11.2023 про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 :
- з позбавленням права розпоряджання та відчуження об`єкта нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
- з позбавленням права користування, розпоряджання та відчуження об`єктів рухомого майна, а саме транспортного засобу Audi Q7 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити із підстав, викладених у ньому.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 , у судовому засіданні частково заперечував проти задоволення клопотання. Не заперечував проти задоволення клопотання про накладення арешту на автомобіль у частині заборони відчуження та розпорядження, проте просив дозволити користуватися ним. Також заперечував проти накладення арешту на квартиру, оскільки вона знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_5 та ОСОБА_7 і накладення арешту на цей об`єкт нерухомості порушуватиме права іншого співвласника. До цього ж, вказана квартира є єдиним житлом ОСОБА_5 .
Слідчий суддя, заслухавши слідчого, представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання та матеріали, надані представником власника майна у судовому засіданні, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2ст.172 КПК Україниклопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Враховуючи вимогист.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника майна, проте за участі його представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог ч.ч. 2,3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченомупунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, за санкцією статті якого передбаченопокарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Згідно ч.5ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
За ч.ч.10-12 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.
Слідчим суддею встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №397866952 від 04.10.2024 року, №398201045 від 08.10.2024 року та свідоцтва про право власності на житло від 20.11.1996 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи обставини з`ясовані під час розгляду клопотання, а саме те, що накладення арешту на квартиру вплине на майнові права іншої особи, яка володіє квартирою разом із ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності. Також, слідчий суддя бере до уваги ту обставину, що вказана квартира є єдиним житлом підозрюваного ОСОБА_5 і слідчим не доведено зворотнього, тому у задоволенні клопотання у цій частині необхідно відмовити.
Проте, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на автомобіль Audi Q7, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, належний ОСОБА_5 у частині позбавлення права розпорядження та відчуження.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 , 376 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ :
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Накласти арешт на транспортний засіб Audi Q7, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, належний ОСОБА_5 , з позбавленням права розпорядження та відчуження.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 11 жовтня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Октябрський районний суд м.Полтави |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2024 |
Оприлюднено | 14.10.2024 |
Номер документу | 122235993 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Октябрський районний суд м.Полтави
Черняєва Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні