Ухвала

від 14.11.2024 по справі 554/10196/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/10196/24 Номер провадження 11-сс/814/712/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого - суддіОСОБА_2 ,суддів з секретарем з участю прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 26 вересня 2024 року у кримінальному провадженні № 12023170000000798,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою щодо ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого директором благодійної організації «Благодійний фонд Незламна Полтавщина», несудимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 24 листопада 2024 року та визначений розмір застави 3475121 грн, з покладенням певних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у тому, що він, будучи засновником та керівником Благодійної організації «Благодійний фонд Незламна Полтавщина», у період часу з липня 2023 року по вересень 2024 року умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, в період дії воєнного стану здійснив продаж товарів гуманітарної допомоги, а саме 50 транспортних засобів на загальну суму 6 950242,95 грн, тобто у особливо великому розмірі, в результаті чого отримав прибуток.

Мотивуючи рішення, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого злочину та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить обрати стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю або зменшити заставу до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому заперечує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Звертає увагу на особу ОСОБА_8 , який народився та проживає у м. Полтава, має матір похилого віку, позитивно характеризується, перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_10 більше 30-ти років, виховує чотирьох дітей, має незадовільний стан здоров`я.

В доповненнях до апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 зазначає, що ОСОБА_8 є волонтером з 2014 року, допомагає армії, а його сини виконують бойові завдання в правоохоронних структурах та у складі ЗС України.

Стверджує, що жодній іншій особі, які нібито є співучасником, не повідомлено про підозру.

Зазначає, що після застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою значна кількість військових втратила з ним зв`язок та залишились без допомоги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.

У відповідності до ч.4 ст.176, ст.177 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею, зокрема, за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 цього Кодексу.

Обґрунтованість підозри та необхідність застосування запобіжного заходу в апеляційній скарзі не оспорюються.

Слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, як того вимагає ст.178 КПК України та, всупереч твердженням апелянта, належним чином врахував, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні за попередньою змовою групою осіб, під час воєнного стану, умисного тяжкого злочину у сфері господарської діяльності, вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, дані про його особу, сімейний і майновий стан, місце проживання, репутацію.

Всупереч твердженням захисника, слідчий суддя належним чином обґрунтував висновки про неможливість більш м`яких запобіжних заходів запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

На думку колегії суддів, слідчий суддя правильно вказав і про можливість переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, слідчого судді та суду з огляду на тяжкість покарання, що передбачена санкцією інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також слідчий суддя встановив наявність ризиків незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 може перешкоджати здійсненню кримінального провадження свідчить і те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, встановлені не всі особи, причетні до вчинення злочину та роль кожного з них і місцезнаходження документів, які підозрюваний передавав під час продажу автомобілів.

Крім того, значна тривалість часу протягом якого вчинялися інкриміновані дії, а також конкретні обставини справи дають підстави стверджувати про наявність ризику вчинення ОСОБА_8 іншого кримінального правопорушення.

Твердження захисника про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, а також посилання на незадовільний стан його здоров`я в даному випадку не спростовують правильності висновків суду.

Тим більше, що матеріали провадження та апеляційна скарга захисника не містять об`єктивних даних про неможливість тримання ОСОБА_8 під вартою з огляду на стан його здоров`я.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до статті 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я.

Доводи захисника про зайняття ОСОБА_8 волонтерською та благодійною діяльністю не зменшують можливості настання встановлених судом ризиків, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що зумовлений можливістю ввозити на територію України транспортні засоби як гуманітарну допомогу завдяки тому, що він очолює благодійну організацію.

Разом з тим, дійшовши правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя при визначенні розміру застави залишив поза увагою таке.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч.5 ст.182 цього Кодексу встановлено, що розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При цьому, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З мотивувальної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що під час визначення ОСОБА_8 альтернативного виду запобіжного заходу у вигляді застави в сумі 3475121 грн, що перевищує передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір, слідчий суддя врахував лише розмір прибутку, отримання якого інкримінується підозрюваному внаслідок продажу гуманітарної допомоги.

У рішенні від 13 січня 2022 року у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зазначив, що гарантія, передбачена п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти.

Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і для вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що мотиви визначення застави щодо ОСОБА_8 у розмірі 3475121 грн не узгоджується з приписами закону, а її розмір є завідомо непомірним для нього та може порушити права, які гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу у виді застави апеляційний суд вважає, що розмір застави повинен відповідати тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого на даному етапі досудового розслідування підозрюється ОСОБА_8 , а також тим ступенем довіри щодо належної процесуальної поведінки підозрюваного, який за версією органу досудового розслідування вчинив тяжкий злочин.

Колегія суддів враховує, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні нового тяжкого умисного злочину під час іншого кримінального провадження №12023170000000705, у якому він вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2024 року засуджений за незаконне придбання, зберігання та збут вогнепальної зброї та боєприпасів, тобто за ч.1 ст.263 КК України та у якому до нього застосовувався запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вказана обставина свідчить про підвищену суспільну небезпеку підозрюваного з огляду на його ймовірну схильність до противоправної поведінки та є підставою для призначення застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне визначити ОСОБА_8 заставу в розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 484480 грн, яка має бути достатньою у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що в мотивувальній частині ухвали слідчий суддя зазначив про встановлення ним отримання ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , внаслідок незаконної діяльності з продажу товарів гуманітарної допомоги, прибутку на загальну суму 6950242,59 гривень, тобто в особливо великому розмірі.

Колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини ухвали слідчого судді цю вказівку, оскільки вказані особи не були засуджені за вчинення таких дій, а відповідно до ч.1 ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Крім того, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23 квітня 1985 року, місцем народження ОСОБА_8 є АДРЕСА_2 , як помилково зазначив слідчий суддя у вступній частині своєї ухвали, а тому необхідно уточнити місце народження підозрюваного.

Отже, апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково.

Керуючись статтями 404, 405, 407 та 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 задовольнити частково.

Зменшити розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 26 вересня 2024 року у кримінальному провадженні №12023170000000798 щодо ОСОБА_8 , встановивши його у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 484480 (чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень.

Виключити з мотивувальної частини ухвали вказівку про встановлення слідчим суддею отримання ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , внаслідок незаконної діяльності з продажу товарів гуманітарної допомоги, прибутку на загальну суму 6950242,59 гривень, тобто в особливо великому розмірі.

Уточнити у вступній частині ухвали, що місцем народження ОСОБА_8 є АДРЕСА_2 , як помилково зазначив слідчий суддя.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 26 вересня 2024 року у кримінальному провадженні №12023170000000798 щодо ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4