СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
11 жовтня 2024 року м.Харків Справа № 922/241/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,
розглянувши заяву головуючого судді Медуниці О.Є. про самовідвід
від розгляду заяви Фермерського господарства "Ранг" про прийняття додаткової постанови
за апеляційною скаргою третього відповідача (вх.3122) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2020 (повний текст складено 22.10.2020, суддя Калініченко Н.В.) у справі №922/241/20
за позовом Заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, м.Ізюм,
до відповідачів:
1. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м.Харків;
2. ОСОБА_1 , с.Кіндрашівка;
3. Фермерського господарства "Ранг", с.Кіндрашівка,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача - Фермерське господарство "Приоскільне", с.Кіндрашівка,
про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди, суборенди земельної ділянки, скасування їх державної реєстрації та повернення земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, звернувся із позовом до відповідачів: 1. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, 2. ОСОБА_1 та 3. Фермерського господарства "Ранг" про:
- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області "Про передачу в оренду земельної ділянки" від 26 вересня 2014 року №2305-СГ;
- визнання недійсним, укладеного 21 листопада 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , договору оренди землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, площею 17,0080 га, яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки;
- визнання недійсним, укладеного 06 січня 2017 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Ранг" договору суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 17,0080 га, яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області та скасування державної реєстрації права суборенди земельної ділянки;
- зобов`язання ОСОБА_1 та Фермерського господарства "Ранг" повернути земельну ділянку площею 17,0080 га, яка розташована за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, кадастровий номер 6323783000:02:000:0610, вартістю 418 612,17 грн. державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.10.2020 у справі №922/241/20 позов задоволено.
Не погодившись із означеним рішенням, Фермерське господарство «Ранг» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просило скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2020 у справі №922/241/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області відмовити в повному обсязі.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 (у складі колегії суддів: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Гребенюк Н.В., суддя Чернота Л.Ф.) апеляційну скаргу третього відповідача задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2020 у справі №922/241/20 скасовано. Залишено без розгляду позовну заяву Заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Ранг" про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди, суборенди земельної ділянки, скасування їх державної реєстрації та повернення земельної ділянки.
Третій відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду із заявою про прийняття додаткової постанови, в якій просить стягнути з Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області на користь Фермерського господарства "Ранг" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 розгляд заяви третього відповідача призначено на 01.03.2021 о 10:30год.
22.02.2021 до Східного апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга прокурора на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 у справі №922/241/20.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 (у складі колегії суддів: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Гребенюк Н.В., суддя Чернота Л.Ф.) зупинено провадження з розгляду питання щодо розподілу судових витрат у справі №922/241/20 до повернення до Східного апеляційного господарського суду матеріалів справи №922/241/20 з Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Матеріали справи №922/241/20 листом №06-11/12к від 22.02.2021 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2024 касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 у справі №922/241/20 скасовано. Справу №922/241/20 передано до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Матеріали справи №922/241/20 надійшли на адресу суду апеляційної інстанції.
У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Гребенюк Н.В. та звільненням у відставку судді-члена колегії Черноти Л.Ф., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 11.10.2024, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заява про прийняття додаткової постанови передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2024 поновлено провадження з розгляду питання щодо розподілу судових витрат у справі №922/241/20.
Разом з тим головуючим суддею Медуницею О.Є. подано заяву про самовідвід від розгляду заяви Фермерського господарства "Ранг" про прийняття додаткової постанови.
Заява про самовідвід мотивована тим, що суддя Медуниця О.Є. приймала участь у розгляді справи №922/241/20 у складі колегії суддів Східного апеляційного господарського суду під час прийняття постанови від 21.01.2021, яку в подальшому було скасовано постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2024. Отже, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді Медуниці О.Є, при розгляді справи №922/241/20, недопущення у подальшому сумнівів в учасників справи чи інших осіб щодо неупередженості суду апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади в Україні, суддя Медуниця О.Є. заявила самовідвід від розгляду заяви про прийняття додаткової постанови.
Відповідно до ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
При цьому ГПК України не містить вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів займає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
Як установлюють вказані принципи, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Згідно зі ст.3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.
Рішенням Ради суддів України №1 від 04.02.2016 був затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики. У коментарі до статті 3 Кодексу суддівської етики зазначено, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").
Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру").
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства"). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії").
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, колегія суддів дійшла висновку, що суд повинен забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності судді.
У контексті приписів ч.ч.1 - 2 ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частиною 2 ст.40 ГПК України врегульовано, що у разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, у зв`язку із скасуванням основного судового рішення (постанови від 21.01.2021) та з метою усунення будь-яких сумнівів у неупередженості або об`єктивності під час розгляду цієї справи, з метою виключення будь-яких обставин, які б могли призвести до підриву довіри як до суду апеляційної інстанції, так і Судової влади України в цілому, з огляду на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом, колегія суддів вважає за доцільне задовольнити заяву судді Медуниці О.Є. про самовідвід.
З огляду на вищевикладене, справа №922/241/20 відповідно до ст.ст.32, 40 ГПК України підлягає передачі для повторного автоматизованого розподілу для визначення нового складу суду.
Керуючись ст.ст.32, 35, 38, 39, 40, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Заяву головуючого судді Медуниці О.Є. про самовідвід у справі №922/241/20 - задовольнити.
2. Справу №922/241/20 передати для повторного автоматизованого розподілу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.О. Радіонова
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2024 |
Оприлюднено | 14.10.2024 |
Номер документу | 122238784 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Медуниця Ольга Євгеніївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні