Рішення
від 09.10.2024 по справі 904/2600/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2024м. ДніпроСправа № 904/2600/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Коломоєць С.В.;

від відповідача: Ямковий В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" (с. Личкове Новомосковського району Дніпропетровської області)

до Фермерського господарства "Камелія" (м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором суборенди земельної ділянки № 10 від 22.09.2021 у загальному розмірі 26 893 грн. 36 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фермерського господарства "Камелія" (далі - відповідач) заборгованість за договором суборенди земельної ділянки № 10 від 22.09.2021 у загальному розмірі 26 893 грн. 36 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 19 780 грн. 24 коп. - основний борг;

- 1 493 грн. 06 коп. - пеня;

- 4 331 грн. 11 коп. - інфляційні втрати;

- 1 288 грн. 95 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором суборенди земельної ділянки № 10 від 22.09.2021 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за 2022 рік та 2023 рік, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 19 780 грн. 24 коп. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 11.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 12.06.2023 по 12.06.2024 в сумі 1 493 грн. 06 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період з січня 2022 року по квітень 2024 року в сумі 4 331 грн. 11 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 01.01.2022 по 12.06.2024 у сумі 1 288 грн. 95 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

Ухвалою суду від 17.06.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 34200/24 від 17.07.2024), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:

- 11.07.2024 між Фермерським господарством "Камелія", як клієнтом та адвокатом Ямковим Віктором Феофановичем, було укладено договір № 05/07-24 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат взяв на себе обов`язок представляти інтереси клієнта в даній справі. Таким чином, з урахуванням строків для подання відзиву на позовну заяву, встановлених ухвалою суду від 19.06.2024, дату отримання копії позовної заяви з додатками, укладення з адвокатом договору про надання правової допомоги лише 11.07.2024, та положень статей 116, 119 Господарського процесуального кодексу України, відповідач просить визнати поважними причини пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву та просить їх продовжити;

- відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, як в частині стягнення заборгованості за договором суборенди за період з 2022 року по 2023 рік, так і в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, вказуючи про те, що позивач посилається на те, що орендну плату за договором суборенди за 2021 рік нібито було сплачено із порушення строків її виплати (28.12.2022), зазначаючи при цьому про відсутність виконання зобов`язань за договором в частині виплати орендної плати за 2022 та 2023 роки. Зазначені обставини не відповідають дійсності, на думку відповідача позивач свідомо вводить в оману суд. Нарахування орендної плати у 2021 році за договорами суборенди, в тому числі й за договором № 10 від 22.09.2021, не проводилось, оскільки земельна ділянка, яка є предметом договору, до 31.12.2021 використовувалась Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ". Зазначені обставини були узгоджені між сторонами, про що свідчить відповідний Акт звірки взаємних розрахунків за період з 22.09.2021 по 31.12.2022 між Фермерським господарством "Камелія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ", а 28.12.2022 Фермерським господарством "Камелія" на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" було перераховано орендну плату за договорами суборенди за 2022 рік, в тому числі й за договором № 10 від 22.09.2021, про що свідчить відповідна платіжна інструкція № 359 від 28.12.2022, а також зазначений Акт звірки взаємних розрахунків за період з 22.09.2021 по 31.12.2022 між Фермерським господарством "Камелія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ". Крім того, факт виплати та отримання орендної плати за 2022 рік підтверджується й заключними виписками АТ КБ "ПриватБанк" за періоди з 22.01.2020 по 22.01.2024 та з 01.08.2021 по 12.06.2024, які долучені позивачем в якості доказів до позовної заяви. Водночас орендну плату за договорами суборенди земельних ділянок за 2023 рік, в тому числі й за договором № 10 від 22.09.2021, було сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" шляхом зарахування зустрічних грошових вимог, про що достеменно відомо позивачеві та підтверджується актом взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 30.04.2024, згідно з яким заборгованість відсутня. У зв`язку із зазначеними обставинами позивачем жодних доказів наявності заборгованості із виплати орендної плати за договором суборенди земельної ділянки (акти звірки, досудові вимоги щодо погашення заборгованості тощо) не надано, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, при цьому правові наслідки, пов`язані із невиконанням умов договору у вигляді відшкодування пені, 3% річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню через відсутність порушень умов договору суборенди в частині своєчасності та повноти виплати орендної плати в грошовій формі, а тому заявлені позивачем вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають;

- керівником та засновником Фермерського господарства "Камелія" є ОСОБА_1 , яка ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину - ОСОБА_2 , яка не є фахівцем в галузі права, крім того остання, не зважаючи на наявність тримісячної дитини, продовжує виконувати свої посадові обов`язки, однак внаслідок зазначених об`єктивних обставин певні дії виконати самостійно та своєчасно не вбачалося за можливе.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 34917/24 від 22.07.2024), в якій він просить суд при ухваленні рішення по справі врахувати наступні аргументи:

- позивачем, в особі адвоката Коломойця С.В., було надіслано на електрону адресу відповідача адвокатський запит № 18/07/24 від 18.07.2024, в якому він просив надати належним чином засвідчені копії договорів щодо взаємозаліку (взаєморозрахунку) на суму 59 230 грн. 84 коп., відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2023 - 30.04.2024, а також належним чином засвідчену копію документу щодо зміни голови фермерського господарства "Камелія" та/або у разі зміни прізвища голови фермерського господарства ОСОБА_1 на ОСОБА_1. Відповідно до частини 1 статті 4 Статуту Товариства "Агро-Терра СВ" основною діяльністю товариства, є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Відповідно до напрямку діяльності за кодами основних видів економічної діяльності (КВЕД) зазначеного у Виписці з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, визначено: "01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур";

- у вересні 2021 року співзасновник ОСОБА_3 (особа яка зазначена в Акті взаєморозрахунків), укладає від імені ТОВ "Агро-Терра СВ" договори суборенди земельних ділянок з Фермерським господарством "Камелія", тобто співзасновник ОСОБА_3 зі своєю донькою вивів з обробітку товариства "Агро-Терра СВ" всі земельні ділянки, що були у користуванні товариства, тим самим позбавив Товариство отримання прибутку від здійснення господарської діяльності з вирощуванням сільськогосподарської продукції. Приймаючи до уваги, що співзасновник товариства ОСОБА_3 та голова ФГ ОСОБА_1 є однією сім`єю (батьком та донькою), що проживають разом за однією адресою, восени 2021 року здійснили збір врожаю на земельних ділянках, що на дату збору врожаю перебували в ФГ "Камелія" на умовах договору суборенди. Позивач зазначає, що з моменту виведення співзасновником товариства ОСОБА_3 всіх земельних ділянок з товариства, шляхом укладення договорів суборенди, зі своєю донькою ОСОБА_1 (фактично рейдерським шляхом захопили землі товариства), по даний час, товариство не здійснює господарської діяльності, оскільки землі товариству не повернуті, тому товариством не надавались будь-які послуги та не виконувались будь-які роботи, а такожне отримувались від інших суб`єктів господарювання будь-які роботи (послуги), включаючи і від ФГ "Камелія". Головою фермерського господарства "Камелія" є ОСОБА_1 , яка є рідною донькою ОСОБА_3 , які проживають за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною інформацією Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Окрім того, співзасновник ОСОБА_3 після укладення договорів суборенди забрав контроль і над банківськими рахунками (електронний банківський ключ) та бухгалтерськими документами, в тому числі і печатку товариства. Директор ТОВ "Агро-Тера СВ" ОСОБА_7 наголошує, що ним не підписувались договори суборенди земельних ділянок з ФГ "Камелія", а підпис в них є підроблений. Директор товариства "Агро-Терра СВ" ОСОБА_7 неодноразово звертався до ОСОБА_3 щодо повернення доступу до банківських рахунків. Лише наприкінці 2023 року директор товариства "Агро-Терра СВ" ОСОБА_7 зміг отримати доступ до банківського рахунку товариства та отримати печатку. Приймаючи до уваги викладене, між ТОВ "Агро-Терра СВ" та ФГ "Камелія" не здійснювались будь-які взаємні господарські правовідносини;

- позивач звертає увагу на статтю 14 Статуту товариства "Агро-Терра СВ", відповідно до якої органами управління товариства є загальні збори та виконавчий орган. Відповідно до пунктів 1, 2, 4 статті 21 Статуту Товариства "Агро-Терра СВ" виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради (у разі утворення). Виконавчий орган товариства є одноосібний. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор". Зазначені положення статуту ТОВ "Агро-Терра СВ" в повному обсязі узгоджуються з нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", в тому числі в частині положень, що регламентують створення та діяльність виконавчого органу товариства (стаття 39). Відповідно до відомостей Державного реєстру юридичних осіб директором ТОВ "Агро-Терра СВ" є ОСОБА_7 , на підтвердження чого було долучено Виписку з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань. Єдиним органом управління ТОВ "Агро-Терра СВ" є загальні збори та виконавчий орган в особі директора ОСОБА_7 . Позивач вважає, що вказані Акти взаємних розрахунків, створені (складені) після отримання відповідачем позовної заяви про стягнення заборгованості, а не в період, зазначений в актах, на це вказує наданий представником відповідача як письмовий доказ додаток № 2-2 "Акт звірки взаємних рахунків за період 22.09.2022-31.12.2022" в справі № 904/2598/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" до Фермерського господарства "Камелія" про стягнення заборгованості за договором № 11 суборенди землі від 27.09.2021, додаток № 3 в справі 904/2586/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" до Фермерського господарства "Камелія" про стягнення заборгованості за договором № 8 суборенди землі від 27.09.2021, в якому підписантом від ФГ "Камелія" виступала ОСОБА_8 та представником ТОВ ОСОБА_3, тоді як внесення зміни до ЄДРПОУ було здійснено 16.02.2024, тобто в період 22.09.2022 - 31.12.2022 головою фермерського господарства була ОСОБА_1 , а не була ОСОБА_1, про що свідчить виправлений акт доданий до справи. Більш того, вищезазначені акти підписані особою, якій не надавались повноваження ні директором ні загальними зборами товариства, а тому вказані акти підписані не уповноваженою особою. Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Виконавчий орган ТОВ "Агро-Терра СВ" в особі директора ОСОБА_7 не надавав своєї заяви на згоду укладення та/або погодження договору взаємозаліку, а також заяв щодо погодження складання Акту звірки взаємних рахунків за період 22.09.2022-31.12.2022, та Акту звірки взаємних рахунків за період 01.01.2023 - 30.04.2024. Відповідно до Статуту директор товариства виключно одноособово здійснює поточну діяльність товариства, тобто до директора товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належить до виключної компетенції загальних зборів учасників, в свою чергу, директор товариства ОСОБА_7 не укладав з ФГ "Камелія" договорів про надання та або отримання робіт та/або послуг, директор взагалі не укладав жодного договору з відповідачем. З урахуванням зазначеного позивачем, спростовується позиція відповідача щодо узгодженості між ТОВ "Агро-Терра СВ" та ФГ "Камелія" не проведення розрахунків за 2021 рік, з підстав невикористання земельних ділянок до 31.12.2021;

- розрахунок з виплати орендної палати за 2021 рік за умовами укладеного договору суборенди земельної ділянки № 10 відповідачем ФГ "Камелія" здійснено 28.12.2022, тобто з порушенням строків такого виконання, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ "Агро-Терра СВ" від 22.01.2024, наявною в матеріалах справи. Приймаючи до уваги, що зазначений відповідачем в якості доказу проведення розрахунку за умовами договорів суборенди від 22.09.2021, Акт взаємних розрахунків, є неналежним доказом, відповідачем не доведено іншими письмовими доказами відсутності заборгованості. Оскільки відповідачем не спростовано наявної заборгованості перед ТОВ "Агро-Терра СВ", нараховані штрафні санкції підлягають стягненню в повному обсязі.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву (вх. суду № 36590/24 від 01.08.2024), в якому він просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подачу відзиву на позовну заяву та поновити його, посилаючись на таке:

- копію позовної заяви з додатками від позивача останній отримав тільки 22.06.2024. Таким чином, останній день встановленого судом процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву є 08.07.2024;

- керівником та засновником Фермерського господарства "Камелія" є ОСОБА_1 , яка ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину - ОСОБА_2 , яка не є фахівцем в галузі права, також штатним розкладом Фермерського господарства "Камелія" не передбачено посади юриста. Крім того остання, не зважаючи на наявність тримісячної дитини, продовжує виконувати свої посадові обов`язки, однак внаслідок вищезазначених, об`єктивних обставин певні дії виконати самостійно та своєчасно не вбачалося за можливе. Так, лише 11.07.2024 між Фермерським господарством "Камелія" та адвокатом Ямковим Віктором Феофановичем було укладено договір № 05/07-24 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат взяв на себе обов`язок представляти інтереси клієнта в даній справі, в тому числі підготовити та подати до суду відзив на позовну заяву;

- також відповідач просить врахувати введений в України правовий режим воєнного стану за Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, як і врахувати положення Закону України "Про правовий режим воєнного стану", а також рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, а також суттєві обмеження у забезпеченні споживачів електроенергією.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про витребування доказів (вх. суду № 36761/24 від 02.08.2024), в якому він просить суд витребувати у Фермерського господарства "Камелія" належним чином засвідчені копії укладених договорів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" та Фермерським господарством "Камелія" щодо виконання робіт (надання послуг) за період з 01.01.2023 по 30.04.2024, по взаєморозрахунку на суму 59 230 грн. 84 коп. та належним чином засвідчену копію документу щодо зміни голови Фермерського господарства "Камелія" та/або, у разі зміни прізвища голови фермерського господарства, ОСОБА_1 на ОСОБА_1, оскільки до матеріалів справи надано Свідоцтво про народження дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на таке:

- позивач повторно звертається з клопотанням про витребування письмових доказів, зазначаючи про те, що в поданому відзиві на позовну заяву відповідач - Фермерське господарство "Камелія", зазначило електрону адресу fgkamelia2019@ukr.net як засіб зв`язку, саме на електрону адресу, яку зазначив відповідач, представником позивача адвокатом Коломойцем С.В., було направлено адвокатський запит № 18/07/24 від 18.07.2024. Проте, позивач звертає увагу, що з 19.07.2024, і станом на 02.08.2024, відповідач відповіді на адвокатський запит у визначений 5-денний термін не здійснив та запитані копії документів не надав, тому у зв`язку з неможливістю в самостійний спосіб отримати письмові докази для надання їх до суду, виникає необхідність звернення до суду з клопотанням про витребування їх за ухвалою суду;

- позивач зазначає, що звернувся з позовною вимогою про стягнення з відповідача ФГ "Камелія" заборгованості по орендній платі за 2022 рік та 2023 рік. Відповідач у відзиві на позовну заяву, на обґрунтування відсутності заборгованості перед позивачем, посилається на укладені між ФГ "Камелія" та ТОВ "Агро-Терра СВ" договори, за умовами яких ФГ "Камелія" здійснила та/або виконала на користь ТОВ "Агро-Терра СВ" певну роботу та/або послугу, в рахунок сплати орендної плати за договорами суборенди землі від 22.09.2021, в тому числі і за договором № 10, про, що зазначив в акті звірки за період 01.01.2023 - 01.04.2024;

- позивач наголошує, що з моменту виведення співзасновником товариства ОСОБА_3 всіх земельних ділянок з товариства, шляхом укладення договорів суборенди від 22.09.2021, зі своєю донькою ОСОБА_1 , по даний час, а саме: 01.08.2024, товариство не здійснює господарської діяльності, оскільки землі товариству не повернуті, а також товариством не надавались будь-які послуги та не виконувались будь-які роботи, а також не отримувались від інших суб`єктів господарювання будь-які роботи (послуги), включаючи і від ФГ "Камелія". Саме тому для повного та об`єктивного розгляду справи, з метою встановлення всіх обставин справи позивач вважає за необхідне витребувати у Фермерського господарства "Камелія" належним чином засвідчені копії укладених договорів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" та Фермерським господарством "Камелія" щодо виконання робіт (надання послуг) за період з 01.01.2023 по 30.04.2024, по взаєморозрахунку на суму 59 230 грн. 84 коп., які стали підставою для не проведення розрахунку з орендної плати за спірним договором суборенди землі;

- позивач звертає увагу, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ФГ "Камелія" з 25.08.2021 по 16.02.2024 була ОСОБА_1, а відповідно до наявного в матеріалах справи Акту звірки за період 22.09.2022 - 31.12.2022 (додаток № 3), акт підписано від імені ФГ "Камелія" головою Ольга ОСОБА_1. Саме тому для повного та об`єктивного розгляду справи, з метою встановлення всіх обставин справи, позивач вважає за необхідне, витребувати в Фермерського господарства "Камелія" належним чином засвідчені копію документу щодо зміни голови фермерського господарства "Камелія" та/або, у разі зміни прізвища, голови фермерського господарства ОСОБА_1 на ОСОБА_1.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів (клопотання від 22.07.2024, додане до відповіді на відзив на позовну заяву, та клопотання від 02.08.2024), суд не вбачав підстав для їх задоволення з таких підстав.

За положеннями частин 1-3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до приписів статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Разом з тим, суд відзначає, що зі змісту поданих позивачем клопотань не вбачається обставин, які можуть підтвердити витребувані докази, або аргументи, які вони можуть спростувати.

Крім того, в якості доказів неможливості самостійного отримання витребуваних доказів, позивач посилається на те, що в поданому відзиві на позовну заяву відповідачем було зазначено електрону адресу - fgkamelia2019@ukr.net як засіб зв`язку, на яку представником позивача (адвокатом Коломойцем С.В. було направлено адвокатський запит № 18/07/24 від 18.07.2024 (а.с. 79-82), однак відповідачем ні у 5-денний строк для надання відповіді на запит, ні станом на 02.08.2024 відповіді не отримано.

Однак, суд звертає увагу, що відповідно до відомостей Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань офіційними засобами зв`язку підприємства відповідача є номер телефону - НОМЕР_1, а також, витяг містить дані щодо офіційного місцезнаходження Фермерського господарства "Камелія", жодних інших відомостей щодо офіційних засобів зв`язку з відповідачем державний реєстр не містить (а.с. 54).

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що поданий позивачем до суду електронний лист про надсилання адвокатського запиту на вказану позивачем адресу електронної пошти нібито підприємства відповідача (а.с. 82), не може слугувати належним доказом звернення до відповідача, та більше того, доказом неможливості самостійного отримання витребовуваних доказів.

Враховуючи вказане, суд не вбачав підстав для задоволення клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" про витребування доказів.

Проаналізувавши подані сторонами заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов до слідуючих висновків.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом було враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази, суд вбачав підстави для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також доцільність початку розгляду справи зі стадії відкриття провадження у справі.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.08.2024 у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" про витребування доказів було відмовлено; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 03.09.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 40851/24 від 30.08.2024), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи письмові докази, а саме: копію акту про зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ "Агро-Терра СВ" та ФГ "Камелія" від 01.04.2024; копію договору про переведення боргу №29/03-1 від 29.03.2024; копію акту звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2021-01.04.2024; копію договору № 01/05 на виконання польових сільськогосподарських робіт (послуг) від 07.05.2021; копію рахунку на оплату № 1/05-21 від 21.05.2021; копію акту наданих послуг № 1/05-21 від 12.05.2021; копію рахунку на оплату № 2/05-21 від 20.05.2021; копію акту надання послуг № 2/05-21 від 20.05.2021; копію рахунку на оплату № 1/07-21 від 15.07.2021; копію акту надання послуг № 1/07-21 від 15.07.2021; копію рахунку на оплату №2/07-21 від 15.07.2021; копію акту надання послуг № 2/07-21 від 15.07.2021; копію рахунку на оплату № 3/07-21 від 31.07.2021; копія акту надання послуг № 3/07-21 від 31.07.2021; копію рахунку на оплату № 4/07-21 від 31.07.2021; копію акту надання послуг № 4/07 від 31.07.2021; копію рахунку на оплату № 5/07-21 від 31.07.2021; копію акту надання послуг №05/07-21 від 31.07.2021; копію рахунку на оплату № 2/10-21 від 30.10.2021; копію акту надання послуг № 1/11 від 30.11.2021; копію рахунку на оплату № 1/11-21 від 30.11.2021; копію акту надання послуг № 2/10-21 від 30.10.2021; копія акту звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2023-30.04.2024; копію акту звірки взаємних розрахунків за період 22.09.2021-31.12.2022; копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів (вх. суду № 41137/24 від 02.09.2024), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи копію Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 372477943 від 02.04.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду № 41228/24 від 02.09.2024), в якій він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з участю представника відповідача в іншому судовому засіданні.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. суду № 41360/24 від 03.09.2024), в яких він просить суд під час ухвалення рішення врахувати наступне:

- між співзасновниками ТОВ "Агро-Терра СВ", а саме: між виконавчим органом, директором товариства ОСОБА_7 та співзасновником товариства ОСОБА_9 , з серпня 2021 року існує корпоративний спір, щодо користування земельними ділянками. Підтвердження наявності спору між співзасновниками, є звернення директора як виконавчого органу ТОВ "Агро-Терра СВ" до правоохоронних органів відносно незаконного вибуття земельних ділянок, про що було внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 12.07.2022 на підставі заяви до правоохоронних органів, а також звернення ТОФ "Агро-Терра СВ" до Господарського суду Дніпропетровської області, відносно визнання недійсними договорів суборенди земельних ділянок та скасування реєстраційних записів (справа № 904/183/22), звернення ТОВ "Агро-Терра СВ" до Господарського суду Дніпропетровської області, витребування земельних ділянок від ФГ "Камелія", (справа № 904/1879/23), підтвердженням вищезазначених обставин, є копія Наказу Міністерства юстиції України "Про залишення скарги без розгляду", в якому Центральна колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції, у своєму Висновку від 24.01.2024, встановили зазначені обставини. Співзасновником товариства є ОСОБА_9 , в якого є донька ОСОБА_1 , на яку здійснено реєстрацію Фермерського господарства "Камелія", а також у ОСОБА_3 є батько - ОСОБА_12 , який зареєстрований фізичною - особою підприємцем, таким чином, вбачається сімейний бізнес. Приймаючи до уваги зазначене, позивач заперечує щодо того, що директором ОСОБА_7 було укладено з ФОП ОСОБА_12 договір № 01/05 від 07.05.2021 про виконання польових сільськогосподарських робіт (послуг), а також директор зазначає, про те, що ним не підписувались вищезазначені акти наданих послуг. Позивач звертає увагу, що підписи як в договорі так і в актах відмінні від підпису, що міститься в договорі про надання правової допомоги. Позивач ТОВ "Агро-Терра СВ", в особі директора ОСОБА_14, зазначає, що йому до звернення з позовними вимогами до ФГ "Камелія" про стягнення орендної плати не було відомо про існування такого Договору, а тим більше виконання ФОП ОСОБА_12 сільськогосподарських робіт (послуг), а також рішення загальними зборами товариства також не приймалось;

- перед ФОП ОСОБА_12 у ТОВ "Агро-Терра СВ" будь-якої заборгованості, не існувало;

- про існування будь-яких боргових зобов`язань перед ФОП ОСОБА_12 виконавчому органу Товариства "Агро-Терра СВ" було невідомо, а також невідомо і про укладення трьохстороннього договору № 29/03-1 про переведення боргу від 29.03.2024, та своєї згоди виконавчий орган товариства на укладення зазначеного договору не надавав, а загальними зборами відповідне рішення наприймалось. Також і щодо акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.04.2024, наданого відповідачем, - своєї заяви виконавчий орган товариства на укладення зазначеного договору не надавав, та загальними зборами відповідне рішення не приймалось. Позивач звертає увагу і на сам договір № 01/05 від 07.05.2021 про виконання польових сільськогосподарських робіт (послуг), відповідно до якого предметом договору є: "пункт 1.1. За договором виконує польові роботи (послуги) по хім. обробітку посіві, найменування - згідно з актом задачі-приймання робіт (надання послуг), а замовник зобов`язаний вчасно сплачувати за польові с/г роботи (послуги) виконавцю встановлену плату, відповідно до умов договору. В той же час відповідачем надано акт наданих послуг 5/07-21 від 31.07.2021, за яким здійснено збирання врожаю озимої пшениці 33,07 га, акт наданих послуг 1/11-21 від 30.11.2021, за яким надано послуги збирання врожаю кукурудзи 60,65 га та збирання врожаю соняшника 81,67 га, виконання робіт по збиранню врожаю здійснено відповідно до укладеного договору № 1/05 про виконання польових сільськогосподарських робіт (послуг) від 07.05.2021, тобто поза межами предмету договору. Також, на пункт 3.4. договору № 1/05 від 07.05.2021, за яким розрахунок за виконання робіт (послуг) між виконавцем і замовником проводяться протягом 30-ти робочих днів з моменту передачі виконавцем актів замовнику (до повного виконання зобов`язань сторін). Позивач на підтвердження свої правової позиції щодо відсутності будь-якої заборгованості перед ФОП ОСОБА_12 зазначає, що ФОП ОСОБА_12, з урахуванням пунктів 3.4., 5.2. вказаного договору, станом на 30.08.2024 не звертався та не направляв жодного листа-вимоги (претензії) щодо наявної заборгованості за умовами договору, а тим більше, не звертався до судових органів з позовними вимогами про стягнення заборгованості;

- відповідно до наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 372477943 від 02.04.2024, а також згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: 393178807 від 02.09.2024, вбачається, що Товариство "Агро-Терра СВ" уклало договори оренди земельних ділянок в жовтні 2016 році з власниками земельних ділянок, та в подальшому в вересні 2021 року передало в користування ФГ "Камелія" на умовах договорів суборенди, а саме: договору суборенди земельної ділянки № 10 від 22.09.2021, площею 5,4500 га, кадастровий номер: 1222384000:01:001:0039, в тому числі і за умовами: договору суборенди земельної ділянки № 7 від 22.09.2021, площею 5,4800 га, кадастровий номер: 1222384000:01:001:0141; договору суборенди земельної ділянки № 8 від 22.09.2021, площею 5,4600 га, кадастровий номер: 1222384000:01:001:0036; договором суборенди земельної ділянки № 9 від 22.09.2021, площею 5,5300 га. кадастровий номер: 1222384000:01:002:0069; договору суборенди земельної ділянки № 11 від 22.09.2021, площею 4,9900 га, кадастровий номер: 1222384000:01:001:0020; договору суборенди земельної ділянки № 12 від 22.09.2021, площею 4,9400 га, кадастровий номер: 1222384000:01:001:0019; договору суборенди земельної ділянки № 13 від 22.09.2021 кадастровий номер: 1222384000:01:001:0037 площею 5,4000 га, тобто за договорами суборенди площа переданих земельних ділянок складає 37,25 гектарів, та земельну ділянку площею 5,45 за умовами договору емфітевзису, кадастровий номер 1222384000:01:001:0075, що загалом складає 42,7 га. В той же час відповідачем, надано акти виконаних робіт за умовами договору № 1/05 від 07.05.2021, проведених робіт на земельній ділянці загальною площею 175,39 га, щодо фактично не відповідає дійсності. Підсумовуючи викладене, укладений договір № 01/055 на виконання польових сільськогосподарських робіт (послуг) від 07.05.2021, договір № 29/03-1 про переведення боргу від 29.03.2024 та акт про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.04.2024, акти звірки взаємних рахунків, всупереч статті 203 Цивільного кодексу України, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, тобто на набуття, зміну та припинення правовідносин, а створенні виключно для надання їх в судових справах: № 904/2600/24; №904/2599/24; № 904/2429/24; № 904/2586/24; № 904/2598/24; № 904/2601/24; № 904/2602/24, що перебувають в Господарському суді Дніпропетровської області, за якими ТОВ "Агро-Терра СВ" звернулась з позовними вимогами до ФГ "Камелія" про стягнення заборгованості за договорами суборенди землі. Позивач зазначає, що відповідач ФГ "Камелія" в особі керівника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 як співзасновник ТОВ "Агро-Терра СВ" та ФОП ОСОБА_12, тобто родиною ОСОБА_1, з метою ухилення від виконання зобов`язань перед ТОВ "Агро-Терра СВ" за умовами укладених договорів суборенди землі, в тому числі і договором № 10, створили (сфальсифікували) документи, для надання їх судовим органам, з метою не проведення розрахунку з ТОВ "Агро-Терра СВ" за умовами використання земельної ділянки протягом 2021-2024 років. Позивач звертає увагу суду на статтю 14 Статуту Товариства "Агро-Терра СВ", відповідно до якої органами управління товариства є загальні збори та виконавчий орган. Відповідно до пунктів 1, 2, 4 статті 21 Статуту Товариства "Агро-Терра СВ" виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належить до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради (у разі утворення). Виконавчий орган товариства є одноосібний. Назвою одноосібного виконавчого органу є "Директор". Вищезазначені положення статуту ТОВ "Агро-Терра СВ" в повному обсязі узгоджуються з нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", в тому числі в частині положень, що регламентують створення та діяльність виконавчого органу товариства (стаття 39). Відповідно до даним Державного реєстру юридичних осіб директором ТОВ "Агро-Терра СВ" є ОСОБА_7 , на підтвердження чого було надано до матеріалів справи Виписку з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань. Єдиним органом управління ТОВ "Агро-Терра СВ" є загальні збори та виконавчий орган в особі директора ОСОБА_7 Відповідно до пунктів 14, 15, 17 частини 2 статті 16 Статуту товариства, "Компетенція загальних зборів учасників" до компетенції загальних зборів учасників належить: надання дозволу виконавчому органу на укладення цивільних правових договорів (угод, додаткових договорів) щодо припинення, розірвання, відступлення прав, зміни, виключення та доповнення, договорів оренди нерухомого майна, в тому числі договорів оренди землі, та рухомого майна. Надання дозволу виконавчому органу підписувати векселі, грошові зобов`язання, угоди, а також цивільно-правові договори (в тому числі зовнішньоекономічні контракти), на суму понад 500 000 грн. 00 коп.). Прийняття рішень про надання гарантій майнової відповідальності товариства, застави та інших видів забезпечення майнових зобов`язань, отримання кредитів та позик". Частиною 3 статті 16 Статуту товариства "Компетенція загальних зборів учасників" визначено, що питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариств, якщо інше не випливає із Закону;

- співзасновник ОСОБА_3 не мав повноважень укладати тристоронній договір № 29/03-1 від 29.03.2024 переведення боргу та підписувати Акт від 01.04.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог, без погодження загальними зборами товариства, та згоди (заяви про надання згоди) виконавчого органу в особі директора;

- відповідно до Статуту директор товариства виключно одноособово здійснює поточну діяльність товариства, тобто до директора товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників, в свою чергу, директор товариства ОСОБА_7 не укладав з ФГ "Камелія" договорів про надання та або отримання робіт та/або послуг, директор взагалі не укладав жодного договору з відповідачем. З урахуванням зазначеного, позивачем спростовується позиція відповідача щодо узгодженості між ТОВ "Агро-Терра СВ" та ФГ "Камелія" не проведення розрахунків за 2021 рік, з підстав невикористання земельних ділянок до 31.12.2021.

У підготовче засідання 03.09.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому судом було враховано наявність заяви останнього про відкладення розгляду справи, яку було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 03.09.2024 підготовче засідання було відкладено на 17.09.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення проти пояснень позивача (вх. суду № 42404/24 від 09.09.2024), в яких він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на таке:

- предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості з орендної плати за договором суборенди земельної ділянки за період з 2022 року по 2023 рік. Відповідач наголошує, що подані ним акти та платіжна інструкція є належними доказами у справі, інформація, що відображена в актах, підтверджена первинними документами, долученими відповідачем разом із відповідним клопотанням від 30.08.2024, та такі акти містять підписи уповноважених на його підписання осіб;

- посилання позивача на "фіктивність" поданих відповідачем доказів виконання своїх зобов`язань за договором суборенди є безпідставними та такими, що не підтверджується жодними доказами. Факт наявності господарських правовідносин між сторонами з приводу договору суборенди земельної ділянки останніми визнаються. Разом з тим, виплата та отримання орендної плати за таким договором у 2022 році підтверджується самим позивачем, що відображено у відповідних заключних виписках АТ КБ "ПриватБанк" за періоди з 22.01.2020 по 22.01.2024 та з 01.08.2021 по 12.06.2024, які долучені позивачем в якості доказів до позовної заяви. При цьому позивач свідомо не надає суду первинні бухгалтерські документи щодо наявності заборгованості перед ФОП ОСОБА_12 за договором № 01/05 від 07.05.2021 про виконання польових сільськогосподарських робіт, факт наявності чого став підставою для складання тристороннього договору № 29/03-1 про переведення боргу, який в рахунок виплати орендної плати за договором суборенди було погашено відповідачем, про що свідчить відповідний акт про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладений між позивачем і відповідачем. Зазначеними діями, на думку відповідача, позивач свідомо вводить в оману суд, необґрунтовано заявляючи про наявність будь-якої заборгованості за договором суборенди. Водночас, ОСОБА_3 , як співзасновник та учасник ТОВ "Агро-Терра СВ", на підставі Протоколу загальних зборів учасників № 02-05/19 від 06.05.2019, є уповноваженим представником ТОВ "Агро-Терра СВ", який має право вчиняти будь-які дії від імені товариства без довіреності, у тому числі й підписувати договори. Зазначена інформація також відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Будь-яких доказів відсутності права підпису ОСОБА_3 договорів, в тому числі й актів від імені ТОВ "Агро-Терра СВ", матеріали справи не містять та позивачем надано не було. Посилання ж позивача на наявність корпоративного спору між учасниками та співзасновниками ТОВ "Агро-Терра СВ" виходить за межі позовних вимог та не стосується предмету спору в цій справі. При цьому позивачем не було надано будь-яких рішень, ухвалених за результатами розгляду будь-яких кримінальних, господарських чи інших справ, на які останній посилається в додаткових поясненнях, а тому такі обставини не можуть бути враховані судом, оскільки є недостовірними та такими, що не стосуються предмету спору в цій справі;

- позивачем не було надано будь-яких доказів відсутності реальності господарських угод між ТОВ "Агро-Терра СВ", ФГ "Камелія" та ФОП ОСОБА_12, а посилання останнього на наявність родинних відносин між учасниками таких суб`єктів господарювання не свідчить про наявність таких обставин. Надані відповідачем копії первинних бухгалтерських документів (договорів, актів, рахунків та інше) містять засвідчені підписом уповноваженої особи позивача (підписант ОСОБА_3 та директор ОСОБА_7 ), який скріплений печаткою ТОВ "Агро-Терра СВ", яка знаходиться в розпорядженні директора товариства ОСОБА_7 оскільки він є виконавчим органом товариства, крім того матеріали справи не містять доказів того, що печатка передавалася директором ОСОБА_3 чи будь-кому іншому в розпорядження. Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що директор ТОВ "Агро-Терра СВ" ОСОБА_7 був обізнаний про наявність таких господарських відносин з контрагентами, про реальність таких відносин та визнання їх товариством, шляхом їх виконання. Стосовно посилань представника позивача на наявність 2-х актів звірки взаєморозрахунків між ФГ "Камелія" та ТОВ "Агро-Терра СВ" за період 22.09.2021 - 31.12.2022, один з яких від імені ФГ "Камелія" підписаний ОСОБА_1 (поданий відповідачем в цій справі), а інший підписаний ОСОБА_1 (копія надана позивачем, яку він отримав у іншій справі), що на його думку свідчить про їх недійсність, відповідач не погоджується з такими доводами представника позивача, та хоче зазначити наступне: зміст даних актів, у яких висвітлена інформація про стан взаєморозрахунків за вказаний період, не відрізняється між собою та не заперечується позивачем, а самі акти були складені в різний період: у 2023 році, коли голова ФГ носила прізвище ОСОБА_1, та в квітні 2024 року, коли голова ФГ вже носила прізвище ОСОБА_1, а тому обидва акти є офіційними та законними, оскільки вони однаково висвітлюють фінансові взаємовідносини між сторонами. За таких обставин відповідач заперечує проти додаткових пояснень позивача, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а тому просить не враховувати їх під час розгляду справи та в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

У підготовче засідання 17.09.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні представники позивача та відповідача повідомили, що ними повідомлені суду всі обставини справи, які їм відомі; надані всі докази, на які вони посилаються; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, а також позивачем та відповідачем подані всі заяви по суті справи, передбачені частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим представники позивача та відповідача підтвердили доцільність закриття підготовчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 17.09.2024 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 17.09.2024 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2024.

У судове засідання 09.10.2024 з`явилися представники позивача та відповідача

Представник позивача у судовому засіданні 09.10.2024 виклав зміст позовних вимог, навів доводи в їх обґрунтування, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.10.2024 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву, запереченнях та додаткових поясненнях.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів..

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 09.10.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору суборенди земельної ділянки, строк дії договору, умови передачі землі та повернення її з суборенди, факт передачі землі в суборенду, час користування нею орендарем, настання строку сплати орендної плати та її розмір, наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення сплати орендної плати, наявність підстав для стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних у заявлених до стягнення сумах.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" (далі - орендар, позивач) та Фермерським господарством "Камелія" (далі - суборендар, відповідач) укладено договір суборенди земельної ділянки №10 (далі - договір, а.с. 8-10), за умовами пункту 1.1. якого орендар передає, а суборендар приймає в суборенду (в строкове платне користування) земельну ділянку загальною площею 5,4500 га, в тому числі: рілля - 5,4500 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0039, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, з метою використання її за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У пунктах 2.1., 2.2., 2.3. договору сторони визначили, що договір суборенди укладено терміном (строком) на 10 років. Договір суборенди набуває чинності з моменту його укладення, а право користування земельною ділянкою з моменту державної реєстрації речового права (права користування землею). Термін дії договору не може перевищувати терміну дії договору оренди земельної ділянки.

Згідно з пунктами 1.2., 1.3. договору на земельній ділянці, яка передається в суборенду, відсутні об`єкти нерухомого майна та інфраструктури. Земельна ділянка передається в суборенду без об`єктів нерухомого майна та інфраструктури.

Відповідно до пункту 1.5. договору вартість земельної ділянки станом на момент укладення договору оренди, згідно з нормативною грошовою оцінкою державного органу земельних ресурсів - 247 252 грн. 98 коп.

У пункті 1.6. договору визначено, що об`єкт суборенди знаходиться в користуванні орендаря на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.10.2016, укладеного на 15 років між орендарем та орендодавцем - ОСОБА_13 , в подальшому іменується договір оренди земельної ділянки.

Пунктом 1.7. договору передбачено, що передача в суборенду земельної ділянки відбувається зі згоди орендодавця - ОСОБА_13 , на підставі пункту 9.1. договору оренди земельної ділянки від 12.10.2010, укладеного між орендарем та орендодавцем.

У пункті 1.8. договору визначено, що право власності орендодавця, - ОСОБА_13 , на передану в суборенду за договором та орендовану за договором оренди земельної ділянки від 12.10.2016, земельну ділянку посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю: серія IV-ДП № 057235, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за Мд. № 9809 від 20.09,2002.

У пункті 1.9. договору визначено, що місцезнаходження земельної ділянки: на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Пунктами 4.1., 4.2. договору передбачено, що земельна ділянка передається в суборенду для вирощування сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з пунктами 5.2., 5.3. договору земельна ділянка вважається переданою орендарем суборендареві з моменту державно реєстрації права суборенди, якщо інше не встановлено законом. Передача земельної ділянки в суборенду здійснюється за актом приймання-передачі.

У відповідності до вказаних умов, позивачем та відповідачем було складено та підписано Акт прийому-передачі об`єкта суборенди (земельної ділянки) від 22.09.2021, яким сторони засвідчили факт того, що:

1) Орендар передав, а суборендар прийняв в суборенду, строком на 10 років, земельну ділянку, площею 5,4500 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0039 що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

2) Земельна ділянка передана в стані придатному для її нормальної експлуатації за цільовим призначенням (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва). На ній відсутні залишки минулих посівів, забур`яненість, засміченість.

3) На земельній ділянці відсутні посіви сільськогосподарських культур та незавершене виробництво сільськогосподарських культур, які б могли належати орендарю та/або третім особам.

4) Суборендар претензій щодо якісного стану переданої в суборенду земельної ділянки не має (а.с.10 на звороті).

Доказів розірвання, внесення змін чи визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано; також в матеріалах справи відсутні докази повернення вказаної земельної ділянки із суборенди.

У позовній заяві позивач посилається на те, що відповідачем були порушені зобов`язання за договором суборенди земельної ділянки № 10 від 22.09.2021 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за 2022 рік та 2023 рік, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 19 780 грн. 24 коп. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 11.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 12.06.2023 по 12.06.2024 в сумі 1 493 грн. 06 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період з січня 2022 року по квітень 2024 року в сумі 4 331 грн. 11 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 01.01.2022 по 12.06.2024 у сумі 1 288 грн. 95 коп. Вказане і є причиною звернення і позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що договір суборенди земельної ділянки № 10 від 22.09.2021 є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що вказаний договір є оплатним.

Так, у розділі 3 договору сторонами були визначені умови щодо орендної плати, зокрема:

- плата за суборенду земельної ділянки (далі - орендна плата), сплачується суборендарем орендареві у грошовій формі - 9 890 грн. 12 коп., на рік, що складає 4% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в пункті 1.5. договору (пункт 3.1. договору);

- орендна плата сплачується суборендарем у безготівковій формі (пункт 3.2. договору);

- орендна плата сплачується суборендарем в грошовій формі до 31 грудня поточного сільськогосподарського року включно (пункт 3.4. договору).

За умовами пункту 8.1. договору орендар має право вимагати від суборендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (підпункт 8.1.4. договору).

Згідно з пунктом 8.4. договору сyборендар, зокрема, зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату (підпункт 8.4.3. договору).

З матеріалів справи вбачається, що вказаний обов`язок був виконаний відповідачем лише частково. Так, платіжною інструкцією № 359 від 28.12.2022 відповідачем було сплачено на користь позивача 69 230 грн. 84 коп. із призначенням платежу: "перерахування суборенди за земельні ділянки згідно з договорами № 9, 7, 10, 11, 8, 12, 13, від 22.09.2022", що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою та платіжною інструкцією (а.с.14-18, 65).

У судовому засіданні 09.10.2024 представниками позивача та відповідача було підтверджено, що у призначенні платежу було допущено описку у році договорів, а саме: помилково зазначено 22.09.2022, в той час, як правильною датою всіх договорів є 22.09.2021; обома представниками підтверджено, що жодних інших договорів оренди земельних ділянок, крім договорів від 22.09.2021, між сторонами не існує. Також обома представниками у судовому засіданні 09.10.2024 підтверджено, що за всіма зазначеними в призначенні платежу договорами - №№ 9, 7, 10, 11, 8, 12, 13 (всього сім договорів) розмір річної орендної плати є однаковим та складає 9 890 грн. 12 коп., отже з вказаної суми оплати - 69 230 грн. 84 коп., фактично, була сплачена річна орендна плата за кожним із договорів, зазначених в призначенні платежу, зокрема, за спірним договором № 10 було сплачено 9 890 грн. 12 коп. (69 230,84 : 7 = 9 890,12).

У судовому засіданні 09.10.2024 представник відповідача посилався на те, що, фактично, у 2021 році він не використовував спірну земельну ділянку, отже нарахування орендної плати за 2021 рік вважав безпідставним. У судовому засіданні представник відповідача посилався на те, що, фактично, 28.12.2022 відповідачем було сплачено орендну плату за 2022 рік.

Суд розцінює вказані доводи критично, з огляду на те, що жодного доказу, на підтвердження вказаних обставин матеріали справи не містять. Крім того, судом вище встановлено, що спірна земельна ділянка була передана позивачем відповідачу 22.09.2021, на підтвердження чого сторонами був складений Акт прийому-передачі об`єкта суборенди (земельної ділянки) від 22.09.2021 (а.с.10 на звороті).

Таким чином, судом встановлено, що з 22.09.2021 відповідач користувався земельною ділянкою на підставі договору, отже з урахуванням умов пункту 3.1. договору, був зобов`язаний вносити орендну плату у таких сумах та розмірі:

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що на виконання своїх зобов`язань за договором відповідач здійснив лише один платіж, як було встановлено вище, 28.12.2022 в сумі 9 890 грн. 12 коп., суд приходить до висновку, що вказаним платежем була у повному обсязі сплачена орендна плата за 2021 рік в сумі 2 709 грн. 62 коп., а також частково сплачена орендна плата за 2022 рік в сумі 7 180 грн. 50 коп.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у загальній сумі 12 599 грн. 74 коп., а саме:

- зі сплати орендної плати за 2022 рік у сумі 2 709 грн. 62 коп. (9 890, 12 - 7 180,50);

- зі сплати орендної плати за 2023 рік у сумі 9 890 грн. 12 коп.

Також матеріалами справи підтверджується, що орендна плата за 2021 рік внесена відповідачем із простроченням.

В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи підтверджується, що всупереч умовам договору, а також порушуючи норми діючого законодавства, відповідач свої зобов`язання належним чином та у повному обсязі не виконав, орендну плату у встановлені договором розмірі та строки не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 12 599 грн. 74 коп.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З приводу заперечень відповідача щодо погашення орендних платежів за користування земельною ділянкою у 2023 році шляхом проведення зарахування зустрічних грошових зобов`язань, суд зазначає наступне.

За правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, згідно з вимогами статті 601 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

В розумінні статті 601 Цивільного кодексу України, спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством. За загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент висловлення учасником відповідних правовідносин волевиявлення у відповідній формі, зокрема письмовій, що містить чітке однозначне волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

З цього приводу суд зазначає також таке.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Так, інтерес сторони має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Крім того, слід відзначити, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали справи не містять доказів вчинення правочину, спрямованого на припинення зобов`язань сторін шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог, при цьому долучені відповідачем до матеріалів справи Акти звірки взаєморозрахунків не підтверджують здійснення відповідного зарахування.

В той же час, доказів на підтвердження сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у 2022 році в залишковій сумі 2 709 грн. 62 коп., та у 2023 році - в сумі 9 890 грн. 12 коп., а всього 12 599 грн. 74 коп, відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 12 599 грн. 74 коп.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у пункті 11.5. договору сторони передбачили, що суборендар несе відповідальність за несвоєчасну сплату орендної плати у вигляді пені у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 11.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 12.06.2023 по 12.06.2024 в сумі 1 493 грн. 06 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем (а.с.19-20), та встановлено, що під час його проведення позивачем було невірно визначено суму заборгованості за 2022 рік, а також періоди прострочення як у 2022 році так і у 2023 році, отже, розрахунок пені, здійснений позивачем (а.с. 19-20), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок:

"З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.

Отже, враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок пені, судом встановлено наступне:

- у 2022 році орендна плата складала 9 890 грн. 12 коп.; з урахуванням строків її внесення, визначених у пункті 3.4. договору, граничним строком внесення вказаної орендної плати, з урахування положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, є 02.01.2023; орендна плата була частково, а саме: в сумі 7 180 грн. 50 коп., сплачена відповідачем 28.12.2022, отже не у повному обсязі; заборгованість складає 2 709 грн. 62 коп., таким чином пеня підлягає нарахуванню в період з 12.06.2023 по 30.06.2023 на суму заборгованості 2 709 грн. 62 коп. та в цей період складає 51 грн. 48 коп.;

- у 2023 році орендна плата складала 9 890 грн. 12 коп.; з урахуванням строків її внесення, визначених у пункті 3.4. договору, граничним строком внесення вказаної орендної плати, з урахування положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, є 01.01.2024; орендна плата відповідачем не сплачена, таким чином пеня підлягає нарахуванню в період з 02.01.2024 по 12.06.2024 на суму заборгованості 9 890 грн. 12 коп. та в цей період складає 1 271 грн. 12 коп. Всього пеня складає 1 322 грн. 60 коп.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 1 322 грн. 60 коп.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період з січня 2022 року по квітень 2024 року в сумі 4 331 грн. 11 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем (а.с. 23-25), та встановлено, що під час його проведення позивачем, як і в розрахунку пені, були невірно визначені суми заборгованості та періоди прострочення.

Отже, розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем (а.с.23-25), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає умовам договору, вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

При цьому, здійснюючи власний розрахунок інфляційних втрат, суд враховані правові позиції, викладені у постановах Верховного суду щодо вказаного питання, а саме:

- Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 зазначив, що у кредитора згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення;

- згідно із правовою позицією Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 905/600/18, викладеною у постанові від 05.07.2019, нарахування інфляційних втрат за наступний період має здійснюватися з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання;

- зазначена позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 905/306/18 від 30.07.2019, а також у постановах Верховного Суду у справах № 905/306/18, № 908/1928/18, № 904/4565/18, №904/4083/18, № 904/10242/17, № 913/63/18.

Отже, враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат у відповідності до правових позицій вказаних вище постанов Верховного Суду, господарський суд встановив таке:

- у 2021 році орендна плата складала 2 709 грн. 62 коп. (9 890,12 : 365 х 100); з урахуванням строків її внесення, визначених у пункті 3.4. договору, граничним строком внесення вказаної орендної плати є 31.12.2021; орендна плата була сплачена відповідачем 28.12.2022, отже із простроченням, таким чином інфляційні втрати підлягають нарахуванню в період з січня 2022 року по грудень 2022 року та в цей період складають 720 грн. 85 коп.;

- у 2022 році орендна плата складала 9 890 грн. 12 коп.; з урахуванням строків її внесення, визначених у пункті 3.4. договору, граничним строком внесення вказаної орендної плати, з урахування положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, є 02.01.2023; орендна плата була частково, а саме: в сумі 7 180 грн. 50 коп., сплачена відповідачем 28.12.2022, отже не у повному обсязі; заборгованість складає 2 709 грн. 62 коп., таким чином інфляційні втрати підлягають нарахуванню в період з січня 2023 року по квітень 2024 року на суму заборгованості 2 709 грн. 62 коп. та в цей період складають 177 грн. 82 коп.;

- у 2023 році орендна плата складала 9 890 грн. 12 коп.; з урахуванням строків її внесення, визначених у пункті 3.4. договору, граничним строком внесення вказаної орендної плати, з урахування положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, є 01.01.2024; орендна плата відповідачем не сплачена, таким чином інфляційні втрати підлягають нарахуванню в період з січня 2024 року по квітень 2024 року на суму заборгованості 9 890 грн. 12 коп. та в цей період складають 139 грн. 17 коп. Всього інфляційні втрати складають 1 037 грн. 84 коп.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 1 037 грн. 84 коп.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача також 3% річних за період прострочення з 01.01.2022 по 12.06.2024 у сумі 1 288 грн. 95 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с. 21-22), та встановлено, що під час його проведення позивачем, як і в розрахунках пені та інфляційних втрат, були невірно визначені суми заборгованості та періоди прострочення.

Отже, розрахунок 3% річних, здійснений позивачем (а.с.21-22), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає умовам договору, вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок 3% річних, господарський суд встановив таке:

- у 2021 році орендна плата складала 2 709 грн. 62 коп. (9 890,12 : 365 х 100); з урахуванням строків її внесення, визначених у пункті 3.4. договору, граничним строком внесення вказаної орендної плати є 31.12.2021; орендна плата була сплачена відповідачем 28.12.2022, отже із простроченням, таким чином 3% річних підлягають нарахуванню в період з 01.01.2022 по 27.12.2022 та в цей період складають 80 грн. 40 коп.;

- у 2022 році орендна плата складала 9 890 грн. 12 коп.; з урахуванням строків її внесення, визначених у пункті 3.4. договору, граничним строком внесення вказаної орендної плати, з урахування положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, є 02.01.2023; орендна плата була частково, а саме: в сумі 7 180 грн. 50 коп., сплачена відповідачем 28.12.2022, отже не у повному обсязі; заборгованість складає 2 709 грн. 62 коп., таким чином 3% річних підлягають нарахуванню в період з 03.01.2023 по 12.06.2024 на суму заборгованості 2 709 грн. 62 коп. та в цей період складають 117 грн. 27 коп.;

- у 2023 році орендна плата складала 9 890 грн. 12 коп.; з урахуванням строків її внесення, визначених у пункті 3.4. договору, граничним строком внесення вказаної орендної плати, з урахування положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, є 01.01.2024; орендна плата відповідачем не сплачена, таким чином інфляційні втрати підлягають нарахуванню в період з 02.01.2024 по 12.06.2024 на суму заборгованості 9 890 грн. 12 коп. та в цей період складають 132 грн. 14 коп., а всього 329 грн. 81 коп.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 329 грн. 81 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає частина витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1 721 грн. 54 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" до Фермерського господарства "Камелія" про стягнення заборгованості за договором суборенди земельної ділянки № 10 від 22.09.2021 у загальному розмірі 26 893 грн. 36 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Камелія" (вулиця Полтавська, будинок 46и, м. Перещепине, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51220; ідентифікаційний код 21897537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" (вулиця Новоселівка, будинок 23, с. Личкове, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51140; ідентифікаційний код 37555363) 12 599 грн. 74 коп. - основного боргу, 1 322 грн. 60 коп. - пені, 1 037 грн. 84 коп. - інфляційних втрат, 329 грн. 81 коп. - 3% річних та 1 721 грн. 54 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 10.10.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко


Суд	Господарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення	09.10.2024
Оприлюднено	16.10.2024
Номер документу	122238869
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 09.10.2024 по справі 904/2600/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —904/2600/24

Рішення від 09.10.2024

Рішення
від 09.10.2024 по справі 904/2600/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ