Рішення

від 05.11.2024 по справі 904/2600/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024м. ДніпроСправа № 904/2600/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" (с. Личкове Новомосковського району Дніпропетровської області)

про ухвалення додаткового рішення

у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" (с. Личкове Новомосковського району Дніпропетровської області)

до Фермерського господарства "Камелія" (м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором суборенди земельної ділянки № 10 від 22.09.2021 у загальному розмірі 26 893 грн. 36 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фермерського господарства "Камелія" (далі - відповідач) заборгованість за договором суборенди земельної ділянки № 10 від 22.09.2021 у загальному розмірі 26 893 грн. 36 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2024 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Фермерського господарства "Камелія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" 12 599 грн. 74 коп. - основного боргу, 1 322 грн. 60 коп. - пені, 1 037 грн. 84 коп. - інфляційних втрат, 329 грн. 81 коп. - 3% річних та 1 721 грн. 54 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 47484/24 від 11.10.2024), в якій він просить суд прийняти додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, а саме: щодо понесених ТОВ "Агро-Терра СВ" витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо (компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи).

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У той же час, судом було відзначено, що у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Судом також було відзначено, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою надання часу всім учасникам судового процесу для викладення їх правових позицій щодо поданої заяви про розподіл судових витрат, а також, надання можливості сторонам скористатись процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд дійшов висновку про необхідність призначення до розгляду вказаної заяви в судовому засіданні в межах розумного строку.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 16.10.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат було прийнято до розгляду та призначено до розгляду у судовому засіданні в межах розумного строку на 05.11.2024.

У судове засідання 05.11.2024 представники позивача та відповідача не з`явились, при цьому всі учасники справи повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 16.10.2024 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 16.10.2024 доставлена до Електронних кабінетів позивача та відповідача - 17.10.2024 (а.с. 227-228).

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фермерського господарства "Камелія" заборгованість за договором суборенди земельної ділянки № 10 від 22.09.2021 у загальному розмірі 26 893 грн. 36 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2024 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Фермерського господарства "Камелія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" 12 599 грн. 74 коп. - основного боргу, 1 322 грн. 60 коп. - пені, 1 037 грн. 84 коп. - інфляційних втрат, 329 грн. 81 коп. - 3% річних та 1 721 грн. 54 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Згідно з частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до вказаних положень, позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, в якій він просить суд прийняти додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, а саме: щодо понесених ТОВ "Агро-Терра СВ" витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо (компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи).

З приводу заяви суд зазначає таке.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2024 між адвокатом Коломойцем Сергієм Володимировичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" (далі - клієнт) був укладений договір-доручення про надання правової допомоги (далі - договір, а.с. 48), за умовами пункту 1.1. якого визначено, що предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

У пункті 3.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту досягнення позитивного результату або виконання адвокатом всіх, необхідних для досягнення позитивного результату по справі для клієнта.

Відповідно до пункту 2.1. договору обов`язками адвоката, зокрема, є наступні:

- адвокат зобов`язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями клієнта (підпункт 2.1.1. пункту 2.1. договору);

- адвокат зобов`язується представляти права і законні інтереси клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, державній виконавчій службі, приватного виконавця, перед третіми особами, а також у судах України загальної юрисдикції та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (підпункт 2.1.2. пункту 2.1. договору).

Розділом 4 договору сторонами був визначений гонорар адвоката, а саме:

- на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару (пункт 4.1. договору);

- гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до договору (пункт 4.2. договору).

На виконання умов договору, 06.05.2024 сторонами була підписана додаткова угода до договору-доручення про надання правничої допомоги від 25.01.2024 (далі - додаткова угода, а.с. 220), за умовами якої сторони погодили, що дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокату за надання правничої допомоги у спорі про стягнення з ФГ "Камелія" на користь ТОВ "Агро-Терра СВ" заборгованості по сплаті орендної плати за договором суборенди земельної ділянки № 7 від 22.09.2021, договором суборенди земельної ділянки № 8 від 22.09.2021, договором суборенди земельної ділянки №9 від 22.09.2021, договором суборенди земельної ділянки № 10 від 22.09.2021, договором суборенди земельної ділянки № 11 від 22.09.2021, договором суборенди земельної ділянки №12 від 22.09.2021, договором суборенди земельної ділянки № 13 від 22.09.2021, та адвокат зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у суді першої інстанції (Господарському суді Дніпропетровської області).

У пункті 1 додаткової угоди визначена вартість послуг, де підпунктами 1-7 назви наданої послуги зазначено: підготовка позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення заборгованості за договором суборенди № 7 від 22.09.2021, договором суборенди № 8 від 22.09.2021, договором суборенди № 9 від 22.09.2021, договором суборенди № 10 від 22.09.2021, договором суборенди № 11 від 22.09.2021, договором суборенди № 12 від 22.09.2021, договором суборенди № 13 від 22.09.2021; складання процесуальних документів (заяв, клопотань, пояснень тощо), загальною вартістю наданих послуг - 5 000 грн. 00 коп.

У підпункті 8 зазначена послуга: представництво інтересів у суді першої інстанції, за одне засідання у справі - 1 000 грн. 00 коп., витрати на очікування розгляду справи, та транспортні витрати - 500 грн. 00 коп., загальною вартістю наданих послуг - 1 500 грн. 00 коп.

У пункті 2 додаткової угоди сторони погодили порядок оплати гонорару, а саме:

- оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку: 100% вартості послуги сплачується після ухвалення судом свого рішення (пункт 2.1. додаткової угоди);

- клієнт також бере на себе зобов`язання по оплаті судових витрат (у тому числі, але не виключно, судового збору, витрат на проведення судових експертиз тощо) (пункт 2.2. додаткової угоди);

- сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється клієнтом у спосіб незаборонений чинним законодавством України (пункт 2.3. додаткової угоди).

Відповідно до пункту 3.1. додаткової угоди підтвердженням виконання адвокатом умов договору, є передання клієнту ухваленого судом рішення суду.

Також, позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення доданий розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 221), відповідно до якого, на виконання вимог Цивільного кодексу України, позивач повідомляє суд про розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, згідно з яким вартість правової допомоги включає в себе: зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи та надання консультації; правовий аналіз письмових доказів, які надано позивачем; підготовка позовної заяви з доказами сторони у справі; підготовка та подання відповіді на відзив на позовну заяву; підготовка та подання клопотання щодо приєднання письмових доказів; представництво інтересів у суді першої інстанції, за одне засідання у справі - 1 000 грн. 00 коп., витрати на очікування розгляду справи та транспортні витрати - 500 грн. 00 коп., прийнято участь у 2-х судових засіданнях; загальна вартість наданих послуг з правничої допомоги складає 8 000 грн. 00 коп.

Крім того, позивачем наданий детальний опис наданих робіт (послуг) від 11.10.2024 про приймання-передачі виконаних адвокатом за договором доручення про надання правничої допомоги від 25.01.2024 (а.с. 221, на звороті), відповідно до якого адвокат Коломоєць Сергій Володимирович (далі - адвокат), за умовами укладеного договору про надання правничої допомоги від 25.01.2024 виконав роботу, за результатами якої клієнтом отримано наступні послуги в сфері професійної правничої (правової) допомоги, під час розгляду Господарським судом Дніпропетровської області справи № 904/2600/24, а саме:

1) правовий аналіз письмових доказів, які надано позивачем;

2) підготовка позовної заяви з доказами сторони у справі;

3) підготовка та подання відповіді на відзив на позовну заяву;

4) підготовка та подання клопотання щодо приєднання письмових доказів;

5) представництво інтересів у суді та витрати на очікування розгляду справи та транспортні витрати.

У вказаному описі визначено, що перелік наданих послуг відповідає розрахунку судових витрат на правничу допомогу, детальному визначенню у грошовому еквіваленті за кожну здійснену процесуальну дію адвоката та визначена загальна вартість послуг, що надана адвокатом клієнту за умовами додаткової угоди від 06.05.2024 до договору-доручення про надання правової допомоги від 25.01.2024 під час розгляду Господарським судом Дніпропетровської області справи № 904/2600/24.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Також, у постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи, що у даній справі відповідачем не доведено неспівмірність заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу, суд оцінив витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, та дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. 00 коп., яка заявлена до стягнення позивачем.

Разом з тим, з урахуванням результату розгляду справи та часткового задоволення позовних вимог, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 4 548 грн. 33 коп. витрат на професійну правничу допомогу; інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 451 грн. 67 коп. покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Камелія" (вулиця Полтавська, будинок 46и, м. Перещепине, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51220; ідентифікаційний код 21897537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Терра СВ" (вулиця Новоселівка, будинок 23, с. Личкове, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51140; ідентифікаційний код 37555363) 4 548 грн. 33 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення підписаний - 11.11.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко