Ухвала

від 11.10.2024 по справі 5023/10655/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Харківської області

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"11" жовтня 2024 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11вх. № 25104

Господарський суд Харківської області у складі:

судді: Юрченко В.С.

без повідомлення учасників справи,

розглянувши заяву розпорядника майна Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" про відвід судді Прохорова С.А. від розгляду справи (вх. № 25104 від 07.10.2024 року)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський бронетанковий завод"

до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа № 5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева", яка розглядалася колегією суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Яризько В.О.

Справа перебуває на стадії розпорядження майном боржника, ухвалою суду від 06.08.2015 року розпорядником майна ДП "Завод ім. В.О.Малишева" призначено арбітражного керуючого Тризну О.В.

Указом Президента України від 24.02.2022 року за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (із змінами) у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан.

Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя.

Розпорядженням керівника апарату суду від 01.04.2024 року у зв`язку з відсутністю повноважень на здійснення правосуддя судді Яризька В.О. відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 5023/10655/11.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 01.04.2024 року для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Прохоров С.А.

07.10.2024 року до суду від розпорядника майна ДП "Завод імені В.О.Малишева" надійшла заява про відвід судді (вх. № 25104), в якій арбітражний керуючий Тризна О.В. просить суд відвести суддю Прохорова С.А. від розгляду справи № 5023/10655/11 про визнання банкрутом Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева".

У вищезазначеній заяві розпорядник майна Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" вважає, що одночасний розгляд суддею Прохоровим С.А. інших справ (№ 922/3903/23 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення коштів; № 922/3727/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Комунального підприємства "АКВА" Шевченківської селищної ради, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Харківобленерго" про стягнення коштів), в яких приймають участь кредитори, визнані у справі про банкрутство ДП "Завод імені В.О.Малишева", може вплинути на об`єктивний розгляд справи № 5023/10655/11.

Ухвалою суду від 08.10.2024 року визнано заявлений розпорядником майна відвід судді Прохорова С.А. від розгляду справи № 5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" необґрунтованим. Передано заяву розпорядника майна про відвід судді Прохорова С.А. від розгляду справи (вх. № 25104 від 07.10.2024 року) на вирішення судді, який не входить до складу суду, визначеного для розгляду даної справи.

Відповідно до частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

10.10.2024 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями призначено суддю - доповідача Юрченко В.С.

Згідно з приписами частин 7, 8 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. При цьому, за ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

На підставі викладеного, судом в складі судді-доповідача Юрченко В.С. прийнято вищевказану заяву розпорядника майна Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" про відвід судді Прохорова С.А. від розгляду справи № 5023/10655/11 (вх. № 25104 від 07.10.2024 року), для вирішення питання про відвід судді Прохорова С.А.

При цьому, розгляд заяви розпорядника майна Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" про відвід судді Прохорова С.А. від розгляду справи (вх. № 25104 від 07.10.2024 року) суддею-доповідачем Юрченко В.С. розглядається без проведення судового засідання, оскільки суд не вбачає для таких дій підстав та необхідності.

Розглянувши заяву розпорядника майна Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева", всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях статей 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв`язку з цим, було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було унормовано у статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 року в справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

При вирішенні справи "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Отже, при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді. Суб`єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.

Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому, частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відвід судді Прохорова С.А. від розгляду справи № 5023/10655/11 розпорядник майна Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" посилався на положення статті 35 Господарського процесуального кодексу України - наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, зазначаючи, що суддею Прохоровим С.А. розглядаються інші справи (№ 922/3903/23 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення коштів, № 922/3727/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Комунального підприємства "АКВА" Шевченківської селищної ради, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Харківобленерго" про стягнення коштів), в яких приймають участь юридичні особи, визнані кредиторами у справі про банкрутство ДП "Завод імені В.О.Малишева".

Вказані обставини, на думку розпорядника майна ДП "Завод імені В.О.Малишева", свідчать про упередженість та необ`єктивність судді під час розгляду цієї справи.

За змістом частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.

У частині 4 статті 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом в ухвалі від 21.04.2020 року у справі № 910/5851/19 зазначено, що аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що відвід повинен бути вмотивованим, і що встановлення обставин, вказаних саме у пунктах 1-4 частини 1 статті 35 цього Кодексу, а не у пункті 5 вказаної частини, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Проте, положення пункту 5 частини 1 та частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вказують на те, що розгляд суддею Прохоровим С.А. інших справ (№ 922/3903/23 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення коштів, № 922/3727/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Комунального підприємства "АКВА" Шевченківської селищної ради, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Харківобленерго" про стягнення коштів), в яких приймають участь юридичні особи, визнані кредиторами у справі про банкрутство Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева", не можуть бути підставою для відводу без надання розпорядником майна Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева", який заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних доказів прояву суддею Прохоровим С.А. саме необ`єктивності чи упередженості в рамках розгляду справи № 5023/10655/11.

Інших обставин, які викликають у розпорядника майна Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді Прохорова С.А., ним не зазначено.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду, заявник повинен подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді.

Таких доказів розпорядником майна Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" до заяви долучено не було. Подана заява розпорядника майна Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" не містить обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості судді Прохорова С.А. та можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Наведені розпорядником майна Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" доводи щодо сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді Прохорова С.А. мають суб`єктивний характер, оскільки жодного прикладу чи факту вчинення дій, які б свідчили про його упередженість чи ставили б під сумнів безсторонність судді, не наведено. Крім того, з доводів та меж перегляду в цій справі заяви розпорядника майна Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" про відвід судді Прохорова С.А. не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість чи необ`єктивність судді, якому заявлено відвід.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що розпорядник майна Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" не довів наявність обставин, які б свідчили про упередженість судді Прохорова С.А., його зацікавленість у певному рішенні в цій справі або його необ`єктивне ставлення до учасників даної справи, а є лише власними судженнями та суб"єктивними припущеннями заявника, іншого судом не встановлено, а заявником не доведено.

Враховуючи вище зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви розпорядника майна Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" про відвід судді Прохорова С.А. від розгляду справи (вх. № 25104 від 07.10.2024 року).

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 233-236 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви розпорядника майна Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" про відвід судді Прохорова С.А. від розгляду справи про банкрутство Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (вх. № 25104 від 07.10.2024 року).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана 11.10.2024 року.

Суддя Юрченко В.С.

справа № 5023/10655/11