Постанова

від 08.10.2024 по справі 911/1573/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/1573/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Губенко Н. М., Студенця В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Омельчук А. В.,

за участю представників:

відповідача - 2 - Дякіної А. Ю. (у порядку самопредставництва),

третьої особи - Гарбарука С. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

на рішення Господарського суду Київської області від 01.08.2023

(суддя Ярема В. А.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024

(головуючий Пономаренко Є. Ю., судді: Барсук М. А., Руденко М. А.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1. Громадської організації "Садівниче товариство "Тополька-1"

2. Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 ,

про визнання незаконним і скасування рішень, скасування реєстраційної дії.

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Громадської організації "Садівниче товариство "Тополька-1" (далі - Садівниче товариство, відповідач 1) та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - МЮ, відповідач 2) про:

- визнання незаконним і скасування рішення правління Садівничого товариства, оформленого протоколом від 07.11.2021 б/н, а також рішення загальних зборів цього ж товариства, оформленого протоколом від 12.12.2021 № 1/2021;

- скасування реєстраційної дії МЮ, здійсненої 08.02.2022 щодо Садівничого товариства, за № 1003541070024004664 (зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи), інформація щодо якої міститься в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - реєстраційна дія).

2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на прийняття оскаржуваного рішення правління незаконним складом правління, а також без повідомлення позивача про час і місце проведення загальних зборів.

3. Оскаржуючи реєстраційну дію, позивач послався на те, що вона є наслідком прийняття названих вище незаконних рішень, що спричинило неправомірне внесення МЮ змін до відомостей про юридичну особу, тоді як МЮ з цього приводу заперечував, посилаючись на те, що він є неналежним відповідачем у цій справі, а підстав для відмови у вчиненні оскаржуваної реєстраційної дії у нього не було. На переконання МЮ, воно мало приймати участь у цій справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 станом на 01.07.2020 були учасниками (членами) Садівничого товариства.

5. 07.11.2021 на засіданні правління Садівничого товариства за присутності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були розглянуті питання, серед яких визначений перелік членів товариства станом на 01.11.2021, призначена дата чергових загальних зборів 12.12.2021, а також зобов`язано забезпечити інформування членів про цю дату.

6. 12.12.2021 на загальних зборах за присутності 23 осіб були прийняті рішення про: погодження звіту Голови Садівничого товариства щодо фінансово-господарської діяльності за період з 01.09.2020 по 01.12.2021; обрання головою правління та головою товариства ОСОБА_7 , якій з правом підпису доручено подати державному реєстратору документи з метою внесення змін щодо відомостей про керівні органи; обрання членом правління ОСОБА_8 і затвердження правління у складі: ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 ; затвердження складу ревізійної комісії з таких осіб: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; затвердження нової редакції статуту товариства і доручено головуючій та секретарю загальних зборів підписати нову редакцію, а також доручено правлінню доопрацювати проект правил користування електричною енергією, договорів про споживання користування електричною енергією й інфраструктурою товариства для осіб, які не є членами, але мають ділянки у межах організації; надання правлінню права самостійно без узгодження з членами витрачати фінанси для забезпечення супроводу судових процесів у межах 50 тис. грн; призупинення до вирішення у суді вимоги щодо сплати ОСОБА_12 членських внесків питання права власності на ділянки №№ 50, 51.

7. ОСОБА_1 оскаржила ці рішення правління і загальних зборів до суду, заявила вимогу про скасування реєстраційної дії.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

8. 01.08.2023 Господарський суд Київської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024, про задоволення позову повністю.

9. Суди установили, що ОСОБА_1 є членом Садівничого товариства, а також послалися на відсутність 07.11.2021 необхідної кількості членів правління для прийняття рішень, зокрема, щодо визначення 12.12.2021 датою чергових загальних зборів Садівничого товариства. Відповідно послалися на порушення порядку скликання загальних зборів цього товариства і неповідомлення ОСОБА_1 про їх проведення. Вимогу про скасування оскаржуваної реєстраційної дії МЮ задовольнили як похідну, оскільки вона проведена на підставі незаконних рішень загальних зборів товариства, які суд скасував, а усі вимоги нерозривно взаємопов`язані, оскільки поєднані одним матеріально-правовим змістом, задоволення похідної вимоги залежить від задоволення інших позовних вимог (основних). При цьому суд першої інстанції з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19.01.2023 у справі № 911/1779/21, спростував доводи МЮ стосовно того, що він не є належним відповідачем у цій справі і відповідальною особою за вимогою про оскарження реєстраційної дії.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

10. МЮ оскаржив ці судові рішення лише у частині скасування реєстраційної дії і в касаційній скарзі просить їх скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у позові у цій частині.

11. На обґрунтування підстав касаційного оскарження цих судових рішень послалося на пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). На його переконання, суди неправильно застосували норми частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Також ухвалили судові рішення без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах:

- від 27.02.2019 у справі № 922/1163/18, від 29.08.2018 у справі № 909/105/15, від 29.08.2018 у справі № 910/23428/17, від 31.01.2018 у справі № 910/8763/17, від 25.05.2018 у справі № 916/1785/17 щодо стандарту доказування й оцінки доказів;

- від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17, від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17, від 05.05.2020 у справі № 554/8004/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 стосовно належності/неналежності відповідача;

- від 02.05.2018 у справі № 910/807/17, від 27.03.2018 у справі № 904/9431/15, від 03.04.2018 у справі № 914/758/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 про те, що дії стосовно внесення запису про скасування державної реєстрації змін до установчих документів мають проводитися державним реєстратором лише після отримання відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, а тому відсутнє порушене право позивача в цій частині позовних вимог;

- від 27.03.2018 у справі № 826/4947/16, від 05.02.2019 у справі № П/811/279/16 стосовно відсутності підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації.

12. Крім того, МЮ вважає, що суди порушили норми статей 24, 43, 48, 65, 99, 101 ГПК України, позаяк не перевірили наявних у справі доказів.

13. Узагальнено аргументи МЮ зводяться до того, що воно є неналежним відповідачем у справі, оскільки жодним чином не порушило прав позивача, і відповідно оскаржувана реєстраційна дія вчинена ним відповідно до вимог чинного законодавства.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

14. 07.10.2024 ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подала відзив на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

15. Як убачається з касаційної скарги МЮ, зазначені судові рішення оскаржуються ним лише у частині задоволення позовної вимоги про скасування реєстраційної дії, тоді як у частинах про визнання незаконними та скасування рішень правління і загальних зборів Садівничого товариства вони не оскаржуються, з огляду на що, враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України, не переглядаються.

16. Отже, МЮ у касаційному порядку оскаржує судові рішення про скасування реєстраційної дії, що стосувалася зміни керівника Садівничого товариства, вчиненої МЮ на підставі рішень правління і загальних зборів Садівничого товариства, які у судовому порядку визнані незаконними та скасовані. На його переконання, оскаржувана реєстраційна дія вчинена відповідно до вимог чинного законодавства і МЮ не є належним відповідачем у цій справі, оскільки жодним чином не порушив прав позивача.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України

17. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

18. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17 сформулювала висновки щодо застосування названої вище норми, згідно з якими особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до Єдиного державного реєстру недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей Єдиного державного реєстру та відображенні в Єдиному державному реєстрі відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі. У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в Єдиному державному реєстрі за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в Єдиному державному реєстрі, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача.

19. У разі, якщо позивач при зверненні до суду заявив одночасно дві вимоги: про визнання недійсним рішення засновників (учасників) юридичної особи та про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі, що була/був вчинена/вчинений на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи, у такому випадку вимогу про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі слід вважати похідною вимогою від основної вимоги про недійсність рішення засновників (учасників) юридичної особи. При цьому, у разі задоволення судом основної вимоги про визнання недійсним оспорюваного рішення засновників (учасників) юридичної особи записи, що були внесені до Єдиного державного реєстру на підставі таких визнаних судом недійсними рішень, слід вважати недостовірними, наявність яких порушує права та / або законні інтереси позивача.

20. Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 у справі № 911/1779/21, розглянутій між тими ж сторонами, погодився із судами попередніх інстанцій про те, що аналогічна вимога про скасування реєстраційної дії у розумінні частини першої статті 173 ГПК України є похідною позовною вимогою від основної позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення позачергових загальних зборів Садівничого товариства, оскільки ці основна та похідна позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, поєднані одним матеріально-правовим змістом та є нерозривно взаємопов`язаними; задоволення цієї похідної вимоги залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) і задоволення обох цих позовних вимог забезпечує повне відновлення порушеного права позивача. Скасування реєстраційної дії, вчиненої на підставі рішення органу управління товариства, визнаного недійсним у судовому порядку, є логічним наслідком, що призведе до відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача, і задоволення цієї похідної позовної вимоги прямо залежить від задоволення основної позовної вимоги.

21. За змістом пункту 14 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" суб`єктом державної реєстрації є, зокрема, територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об`єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об`єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання.

22. За змістом частини третьої статті 5 цього ж Закону до повноважень інших суб`єктів державної реєстрації належить: 1) забезпечення: прийому документів, поданих для державної реєстрації; державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій; ведення Єдиного державного реєстру та надання відомостей з нього; формування та зберігання реєстраційних справ; 2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

23. У цій справі суди попередніх інстанцій з урахуванням названого вище висновку Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі № 911/1779/21 задовольнили позовну вимогу про скасування реєстраційної дії, як похідну, від скасованого у судовому порядку рішення загальних зборів Садівничого товариства. Виснували, що у цих правовідносинах спірна реєстраційна дія вчинена відповідачем 2, який є особою, відповідальною за позовною вимогою про її скасування, і вказали про те, що МЮ у цій справі має належний статус відповідача. Місцевий господарський суд при вирішенні спору у цій частині послався, зокрема, на висновок Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі № 911/1779/21, тоді як постанова суду апеляційної інстанції не містить посилання на цей висновок суду касаційної інстанції. Проте, висновки Північного апеляційного господарського суду не суперечать цьому висновку, сформульованому Верховним Судом у справі у подібних правовідносинах.

24. Касаційна скарга МЮ не містить вимоги щодо відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.01.2023 у справі № 911/1779/21 відповідно до пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України.

25. Як зазначалося раніше, МЮ стверджує про неправильне застосування судами норми частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" стосовно скасування вчиненої ним реєстраційної дії як похідної вимоги від основної (про визнання незаконним і скасування рішення загальних зборів) і не погоджується із залученням його до участі у цій справі відповідачем 2.

26. Утім, ці твердження скаржника не беруться до уваги з огляду на ухвалення судами судових рішень у цій частині з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.01.2023 у справі № 911/1779/21, щодо застосування названої вище норми Закону. Тобто скасування реєстраційної дії про зміну відомостей про керівника юридичної особи, як похідної вимоги, є наслідком задоволення основної вимоги про скасування рішення загальних зборів, на яких прийнято рішення про це, і в такому випадку МЮ є належним відповідачем у справі.

27. Поряд з цим, касаційне провадження у цій справі відкрито, серед іншого, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки МЮ стверджує про ухвалення судових рішень без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах, перелік яких міститься у пункті 11 цієї постанови.

28. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку; (3) висновок Верховного Суду стосується правовідносин, які є подібними.

29. Задля юридичної визначеності в застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), Велика Палата Верховного Суду у пунктах 24-32, 39 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизувала свої висновки щодо подібності правовідносин, зазначивши, що для цілей застосування приписів процесуальних законів подібність правовідносин слід оцінювати за змістовним, суб`єктним та об`єктним критеріями. Із цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими.

30. Суд касаційної інстанції проаналізував висновки, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, і вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі, що переглядається. Адже у жодній із справ, на які посилається скаржник, не вирішувалися питання, чи є вимога про скасування реєстраційної дії про зміну відомостей про керівника юридичної особи похідною від основної вимоги про скасування рішення, прийнятого загальними зборами щодо цього питання. Крім того, у визначених скаржником справах не вирішувалося питання, чи має бути залучений до участі у таких справах МЮ як відповідач у випадку, коли оскаржується вчинена ним реєстраційна дія за наслідком скасування рішення загальних зборів про зміну відомостей про керівника юридичної особи.

31. Цитати висновків з постанов, які наводить скаржник у касаційній скарзі, стосуються загального визначення належності/неналежності відповідача, і переліку випадків, коли вчиняється реєстраційна дія або відмовляється у її вчиненні, тоді як за змістом чинного процесуального законодавства Верховний Суд формулює правові висновки у конкретних справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. У визначених скаржником постановах Верховний Суд зазначив лише про те, що визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Крім того, у постановах, на які посилається скаржник, Верховний Суд сформулював висновки щодо належності/неналежності відповідача до того, як сформулюваний висновок Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі № 911/1779/21, яка, на відміну від перелічених скаржником справ, прийнята у подібних правовідносинах з цією справою.

32. При цьому слід звернути увагу на те, що у постанові від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20, на яку посилається скаржник, вирішувалося питання з`ясування належності відповідача у спорі про визнання недійсними та скасування реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором щодо юридичної особи під час дії судової заборони на здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо неї, відновлення попереднього запису до ЄДР шляхом його повторного внесення. Таку заборону накладено судом, як захід забезпечення позову в іншій справі цивільної юрисдикції, спір у якій виник щодо дійсності рішень загальних зборів юридичної особи про зміну її назви, складу органів управління, керівника та затвердження нової редакції статуту. За рішенням загальних зборів третьої особи у цій справі - ОСББ "Екос-53А", прийнятим у 2018 році, змінено її повне та скорочене найменування, обрано іншого керівника з припиненням повноважень позивача як голови правління ОСББ. Державний реєстратор зареєструвала ці зміни в той час, коли між сторонами спору вже існував спір в суді цивільної юрисдикції та на забезпечення позовних вимог ухвалою суду було вжито заходи забезпечення шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, однак на час проведення реєстраційної дії така ухвала не була внесена до реєстру судових рішень та не була направлена державному реєстратору до виконання.

33. Велика Палата Верховного Суду змінила лише мотивувальну частину постанови апеляційного господарського суду про відмову у позові про визнання недійсними реєстраційних дій державного реєстратора, вчинених щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку під час дії судової заборони ухвалою районного суду міста Києва в іншій справі на забезпечення позовних вимог про визнання недійсними рішень ОСББ.

34. Утім, у цій справі№ 910/15792/20 Велика Палата Верховного Суду не вирішувала питання чи має бути залучений до участі у справі як відповідач МЮ за позовною вимогою про скасування реєстраційної дії про зміну відомостей про керівника юридичної особи і чи є така вимога похідною від основної вимоги про скасування рішення загальних зборів, на яких прийнято рішення про це.

35. Посилання МЮ на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо стандарту доказування й оцінки доказів судом стосуються не порушення чи неправильного застосування судами правових норм, а фактично зводяться до незгоди з оцінкою зібраних у справі доказів та спонукання суду касаційної інстанції до їх переоцінки, що відповідно до норм статті 300 ГПК України виходить за межі його повноважень.

36. Отже, спірні правовідносини у справі, що переглядається, та у справах, на які послався скаржник у касаційній скарзі, є неподібними за змістовним критерієм. Тому у цій частині суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України

37. Як зазначалося раніше, МЮ стверджує, що суди порушили норми статей 24, 43, 48, 65, 99, 101 ГПК України, позаяк не перевірили наявних у справі доказів.

38. Пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України визначає, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

39. Отже, суд касаційної інстанції може направити справу на новий розгляд, якщо має місце одночасно декілька умов: скаржник у касаційній скарзі посилався на порушення норм процесуального права; обґрунтував, що порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; порушення процесуальних норм є одним з випадків, виключний перелік яких наведений у пунктах 1 - 4 частини третьої статті 310 ГПК України.

40. Повноваження Верховного Суду направити справу на новий розгляд має розглядатися не як правило, а як виключення з правила, що використовується з метою виправлення серйозних недоліків, які не можуть бути судом касаційної інстанції самостійно. Направлення справи на новий розгляд може бути виправданим лише у виняткових випадках, що чітко визначені у Кодексі, коли інші способи усунення порушень процесуального права неможливі.

41. Утім колегія суддів зазначає про неспроможність посилань скаржника на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, оскільки, на думку МЮ, суди не дослідили зібраних доказів, що є підставою для скасування на підставі пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

42. Так, по-перше, МЮ у касаційній скарзі не визначило саме яких доказів не дослідили суди і не обґрунтував ці свої доводи, а по - друге, розглядаючи цю підставу касаційного оскарження, колегія суддів вважає за необхідне звернутися до сталої та послідовної позиції Верховного Суду у застосуванні цього положення ГПК України. Зокрема, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення в сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

43. Утім, у цій справі обґрунтованість заявленої у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася.

44. До того ж вимоги касаційної скарги заявлені про скасування судових рішень і ухвалення нового рішення в оскаржуваній частині, тоді як обрана скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, передбачає наслідком скасування судових рішень направлення справи на новий розгляд.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

46. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

47. Згідно з вимогами статті 309 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

48. Оскільки скаржник оскаржив судові рішення також на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, але не довів порушення процесуальних норм і обґрунтованість заявленої у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї ж статті 287, то колегія суддів не вбачає підстав для скасування судових рішень в оскаржуваній частині.

Судові витрати

49. Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки суд закриває касаційне провадження за касаційною скаргою у частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої цієї ж статті, касаційну скаргу залишає без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 129, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Господарського суду Київської області від 01.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 у справі № 911/1573/22 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. В іншій частині касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець