Рішення

від 03.10.2024 по справі 307/5466/23

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/5466/23

Провадження № 2/307/996/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2024 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Ком`яті Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Нересницької сільської ради про позбавлення батьківських прав та залишення дитини на утриманні та вихованні в батька,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Нересницької сільської ради про позбавлення батьківських прав та залишення дитини на утриманні та вихованні в батька. В позовній заяві позивач зазначив, що з відповідачкою ОСОБА_2 він зареєстрував шлюб у 2015 році у виконкомі Новоселицької сільської ради та від спільного шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також зазначив, що вони з відповідачкою припинили шлюбні відносини, що підтверджується рішенням суду про розірвання шлюбу. Позивач вказує на те, що відповідачка залишила їх разом з сином в другій половині 2021 року, виїхала за кордон та до них так і не повернулася. На даний момент відповідачка проживає в селі Ганичі разом зі своїм співмешканцем, але до сина не навідується, не телефонує та не цікавиться його життям. Зауважив, що син пішов до школи, а відповідачка жодного разу не навідала його в школі, не цікавилася його поведінкою чи навчанням. Зауважив, що тільки після підняття питання про позбавлення батьківських прав, відповідачка один або два рази зателефонувала сину. Позивач вказує на те, що йому, як батькові, боляче усвідомлювати той факт, що відповідачка покинула дитину і не бажає з нею бачитися та спілкуватися, дитина потребує материнської ласки, тепла, але відповідачка по власній волі позбавила дитину цього. Так як вже два роки син ОСОБА_4 проживає разом з позивачем, а відповідачка має можливість спілкуватись з дитиною, але не виявляє бажання, тому позивач змушений звернусь до суду із позовом про позбавлення батьківських прав.

Просить суд позбавити відповідачку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку с. Вільхівці-Лази, Тячівського району, Закарпатської області, України, батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишити дитину на утриманні та вихованні в батька.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кохман М.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просять позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представник органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Нересницької сільської ради в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ста. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч 7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно до ст.ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані виховувати і утримувати дитину до досягнення повноліття, піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 31 травня 2015 року, який рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 січня 2023 року в цивільній справі №307/2717/22 було розірвано (а.с.21).

Також встановлено, що під час шлюб в сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження, та його батьками значаться ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.23).

В акті обстеження дворогосподарства, складеного 31 жовтня 2023 року депутатом Нересницької сільської ради, зазначено, що в АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_1 у будинку батьків; ОСОБА_1 самостійно виховує сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , участі у вихованні та утриманні дитини не приймає та відмовляється від батьківських прав, про що стверджують сусіди ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с.8).

Згідно довідки Новоселицького старостинського округу №2 Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 24 жовтня 2023 року за №1516 на утриманні ОСОБА_1 , 1995 року народження, перебуває його син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

В довідці комунального некомерційного підприємства Тячівської районної ради Центру первинної медико-санітарної допомоги Новоселицької амбулаторії загальної практики сімейної медицини від 25 жовтня 2024 року за №348 зазначено, що в період дошкільного віку від трьох до семи років та в період молодшого шкільного віку від семи років дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється на огляди і профілактичні перевірки разом з батьком, станом здоров`я дитини цікавиться тільки батько (а.с.10).

В акті обстеження матеріально-побутових умов, складеного провідним спеціалістом ССД Нересницької сільської ради Візічканич Л.В. та начальником відділу юридичного забезпечення ОСОБА_8 , зазначено, що в АДРЕСА_1 зареєстровані та фактично проживають ОСОБА_1 , 1995 року народження, - батько, ОСОБА_3 , 2016 року народження, - син, ОСОБА_9 , 1967 року народження, - бабуся, ОСОБА_10 , 1966 року народження, - дідусь; в сім`ї панує взаєморозуміння та створені всі умови для розвитку та виховання дитини; під час обстеження в будинку було чисто, прибрано, тепло та заготовлена їжа та наявна дитяча кімната (а.с.11).

Довідкою комунального некомерційного підприємства Тячівської районної ради Центру первинної медико-санітарної допомоги Новоселицької амбулаторії загальної практики сімейної медицини від 25 жовтня 2024 року за №347 стверджено, що ОСОБА_3 , 2016 року народження, на «Д» обліку не перебуває та психічних захворювань не має (а.с.13).

Згідно довідки Новоселицького старостинського округу №2 Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 24 жовтня 2023 року за №1514 до складу сім`ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , входить син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).

З характеристики Новоселицького ліцею Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 26 жовтня 2024 року за №305 вбачається, що ОСОБА_3 , 2016 року народження, навчається в 2-Б класі Новоселицького ліцею. За час навчання виявляє достатній рівень знань, програмний матеріал засвоює непогано, проявляє інтерес лише до окремих предметів та дуже любить урок математики. Швидкість сприйняття учбового матеріалу середній. Мовлення чітке, виразне. Добре розвинена пам`ять, увага, уява. Інтерес до навчання учень має достатній. На уроках бере активну участь. Уважний, не відволікається, дисциплінований. Не порушує норм та правил поведінки. Хлопчик має позитивне ставлення до трудової діяльності: завжди відповідально ставиться до виконання навчально-трудових завдань. Бере активну участь у житті класу. Загальне ставлення до школи та навчання - позитивне. Арсен рухливий, емоційний, урівноважений. Завжди охайний, чистий. В класі має друзів. Однокласники до нього ставляться дружелюбно, з повагою. Майже ніколи не вступає в конфлікти з вчителями та однокласниками. Хлопчика виховує сам батько. Він відповідально ставиться до виховання та навчання дитини. Вдома створено всі необхідні житлово-побутові умови для нормального розвитку дитини. Він підтримує постійний зв`язок зі школою та класним керівником, постійно відвідує шкільні заходи. За період навчання дитини в закладі освіти мама шкільним життям не цікавилася (а.с.15).

Згідно характеристики Новоселицького старостинського округу №2 Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 24 жовтня 2023 року за №1517 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживає в АДРЕСА_2 , в будинку батьків. На державній роботі не працює. За характером спокійний, врівноважений та в побуті поводить себе ввічливо, розлучений. Має багато друзів, підтримує добрі стосунки з однолітками та займається вихованням сина ОСОБА_4 . Участі в громадському житті села не приймає. Скарга на поведінку ОСОБА_1 до ради не надходило (а.с16).

Згідно рішення виконавчого комітету Нересницької сільської ради від 28 квітня 2022 року за №53 визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 (а.с.18).

Згідно витягу з протоколу №3 про проведення засідання комісії з питань захисту прав дитини при Нересницькій сільській раді від 28 квітня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 звернувся з пакетом документів щодо визначення місця проживання його малолітнього сина разом з ним. Комісією з питань захисту прав дітей відвідано сім`ю по місцю проживання та з`ясовано умови проживання, які виявилися позитивними, а ОСОБА_2 не заперечувала щодо проживання дитини з батьком, у зв`язку з її виїздом за кордон, але не відмовляється від спілкування з сином (а.с.19-20).

Згідно нотаріально засвідченої заяви 19 жовтня 2023 року, зареєстрованої приватним нотаріусом Тячівської районної нотаріальної контори Крец М.Ю. в реєстрі за №9386, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовляється від батьківських прав та надає згоду на встановлення єдиним опікуном та піклувальником над сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.77).

Згідно висновку органу опіки та піклування Нересницької сільської ради від 12 лютого 2024 року за №133/11-14 дано згоду на позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканку АДРЕСА_3 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.36).

Відповідно до ст. 164 ч.1 п.2 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Виходячи з тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Згідно з пунктами 15 та 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Пунктом 18 вказаної Постанови передбачено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а тому суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі №461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) вказано, що «звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтована підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин. За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (ст. 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на від 03 грудня 1986 року)».

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування, а ч. 2 ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Судом встановлено, що на даний час відповідачка ОСОБА_2 дійсно не проживає зі своєю дитиною ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_2 , оскільки перебуває за кордоном та не перебуває у шлюбі з позивачем ОСОБА_1 .

Суд не бере до уваги висновок органу опіки та піклування Нересницької сільської ради від 12 лютого 2024 року за №133/11-14, яким рекомендовано позбавити відповідачку ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав, оскільки він не достатньо обґрунтований та не свідчить про умисне ухилення відповідачки ОСОБА_2 від утримання та виховання своєї малолітньої дитини, у зв`язку з чим потребує застосування до неї такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що матеріалами справи не доведено факт умисного ухилення відповідачки ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків по вихованню і утриманню свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підстав для позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , не має, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Нересницької сільської ради про позбавлення батьківських прав слід відмовити.

Положеннями ст.161 СК України, передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Зверненню до суду з позовом про залишення дитини на утримані та вихованні батька має передувати спір між батьками дітей щодо місця їх проживання.

Фактично, у даному випадку спір щодо залишення дитини на утримані та вихованні батька ініційований батьком дитини, з яким дитина, з його пояснень, і так фактично проживає, яку батько утримує та виховує, і від якого мати дитини не вимагає зміни її місця проживання та утримання.

В даному випадку, зі згоди матері, дитина проживає з батьком, оскільки мати добровільно залишила дитину у батька, при цьому, мати дитини у встановленому порядку з самостійним позовом до суду або із зустрічним позовом в межах розгляду даної справи про залишення дитини на утримані та вихованні з собою, не зверталася, будь-яких належних доказів, які б свідчили про її бажання і волю щодо залишення дитини на утримані та вихованні з нею, як матір`ю, суду не надала.

При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо залишення дитини на утримані та вихованні батька і з цього приводу між ними існує спір.

Відтак, за відсутності між сторонами відповідного спору суд позбавлений можливості вирішувати такі питання в судовому порядку, оскільки завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних чи оспорюваних прав особи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо залишення дитини на утримані та вихованні батька, а тому в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 слід також відмовити.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.5, 12, 81, 209, 223, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.7, 141, 150, 155, 157, 161, 164 ч.1 п.2, 180 СК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Нересницької сільської ради про позбавлення батьківських прав та залишення дитини на утриманні та вихованні в батька, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи :

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , України, РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в АДРЕСА_3 , України, РНОКПП - НОМЕР_2 .

Третя особа - орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Нересницької сільської ради Закарпатської області, адреса: 90540, с. Нересниця, вул. Грушевського, 25, Тячівського району, Закарпатської області.

Повний текст рішення суду складено 11 жовтня 2024 року.

Головуючий В.І. Бобрушко