Постанова

від 03.10.2024 по справі 523/3245/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4026/24

Справа № 523/3245/22

Головуючий у першій інстанції Кремер І.О.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2024 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 523/3245/22

Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/4026/24

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання Губара Д.В.,

учасники справи:

- позивач Одеська міська рада,

- відповідачі 1) ОСОБА_1 , 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛАКС ХХІ»,

- третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодо предмету спору - Юридичний департамент Одеської міської ради, в особі управління державної реєстрації,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Одеськоїміської радидо ОСОБА_1 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«ЕЛАКС ХХІ»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодо предмету спору - Юридичний департамент Одеської міської ради, в особі управління державної реєстрації, про скасування рішень державних реєстраторів, визнання правочину недійсним та знесення самочинного будівництва, за апеляційними скаргами адвоката Безсмертного Сергія Миколайовича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛАКС ХХІ», адвоката Коверги Ганни Володимирівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішенняСуворовського районногосуду м.Одеси, ухвалене у складі судді Кремер І.О.07грудня 2023року,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року Одеська міська рада звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить: 1) скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.01.2019 року № 45089466, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на житловий будинок за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 56,8 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744301451101); 2) скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію змін розділу від 24.01.2019 року № 45199908, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на нежитлову будівлю за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 56,8 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744301451101) із закриттям розділу; 3) скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.01.2019 року № 45089736, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на житловий будинок за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 118,2 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744320951101); 4) скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію змін розділу від 24.01.2019 року № 45198291, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на нежитлову будівлю за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 118,2 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744320951101) із закриттям розділу; 5) скасувати рішення державного реєстратора про закриття розділу від 28.01.2019 року № 45242740, нежитлової будівлі за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 56,8 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744301451101) та нежитлової будівлі за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 118,2 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744320951101); 6) скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 28.01.2019 року № 45242532, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на нежитлову будівлю за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 175,0 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1751891651101); 7) визнати недійсним правочин щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛАКС-ХХІ» (код ЄДРПОУ: 44239287) об`єкта нерухомого майна за адресою - АДРЕСА_1 та скасувати акт приймання-передачі нерухомого майна від 25.08.2021 року, серія та номер: 4631; 8) скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.08.2021 року № 60033373, що є підставою для припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛАКС-ХХІ» (код ЄДРПОУ: 44239287) на нежитлову будівлю за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 175,0 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1751891651101) із закриттям розділу; 9) зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 56,8 кв. м.; 10) зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 118,2 кв. м.. Також позивач просить стягнути з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛАКС-ХХІ» на користь Одеської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 26050,50 грн.

Одеська міська рада обґрунтовує позовні вимоги тим, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що на підставі виписки з рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 20.11.1990 року серія та номер 86 та довідок від 14.01.2019 року № 212345 та № 212346, наданих ТОВ «ПромСтрой ЛТД», рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.01.2019 року № 45089466 та № 45089736 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 56,8 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744301451101) та на житловий будинок за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 118,2 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744320951101).

Надалі, на підставі висновку від 23.01.2019 року серія та номер: б/н, наданий ТОВ «ПромСтрой ЛТД», та технічного паспорту від 23.01.2019 року серія та номер: б/н, виготовленого ТОВ «ПромСтрой ЛТД», рішенням державного реєстратора про реєстрацію змін розділу від 24.01.2019 року № 45199908 внесено зміни до розділу, а саме: - житловий будинок, «об`єкт житлової нерухомості: Так» змінено на нежитлову будівлю «об`єкт житлової нерухомості: Ні»; - загальну площу -56,8 кв. м., житлову площу - 56,8 кв. м. змінено на загальну площу - 56,8 кв. м..

Таким чином, була створена нежитлова будівля за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 56,8 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744301451101).

Також на підставі висновку від 23.01.2019 року серія та номер: 219193, наданого ТОВ «ПромСтрой ЛТД», та технічного паспорту від 23.01.2019 року серія та номер: б/н, виготовленого ТОВ «ПромСтрой ЛТД», рішенням державного реєстратора про реєстрацію змін розділу від 24.01.2019 року № 45198291, яким внесено зміни до розділу, а саме: - житловий будинок, «об`єкт житлової нерухомості: Так» змінено на нежитлову будівлю «об`єкт житлової нерухомості: Ні»; - загальну площу - 118,2 кв. м., житлову площу - 118,2 кв. м. змінено на загальну площу - 118,2 кв. м..

Отже, була створена нежитлова будівля за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 118,2 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744320951101).

У подальшому на підставі висновку від 24.01.2019 року серія та номер: 213413 рішенням державного реєстратора від 28.01.2019 року № 45242740 об`єкти нерухомого майна № 1744301451101 та № 1744320951101 об`єднано.

На підставі вказаного висновку від 24.01.2019 року серія та номер: 213413 та технічного паспорту від 24.01.2019 року серія та номер: б/н рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 28.01.2019 року № 45242532 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 175,0 кв. м. (реєстраційний номер: 1751891651101).

З метою збереження проведеної реєстрації ОСОБА_1 створила ТОВ «ЕЛАКС-ХХІ» та здійснила відчуження утвореній юридичній особі, шляхом складання акту приймання-передачі нерухомого майна від 25.08.2021 року № 4631, нежитлову будівлю за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 175,0 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1751891651101).

Так, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 25.08.2021 року № 4631 рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.08.2021 року № 60033373 за ТОВ «ЕЛАКС-ХХІ» зареєстровано право власності на житлову будівлю за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 175,0 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1751891651101).

Наявність реєстрації речових прав на даний, самочинно збудований, об`єкт порушує права та законні інтереси територіальної громади м. Одеси, як власника земельної ділянки, на якій розташована ця споруда, оскільки перешкоджає здійсненню повноважень щодо володіння, користування та розпорядження відповідною земельною ділянкою та створює умови для її незаконного використання відповідачами (Т. 1, а. с. 1 20).

Позиція сторін в суді першої інстанції

Адвокат Коверга Г.В., діюча від імені ОСОБА_1 , звернулась до суду із заявою про застосування строків позовної давності (Т. 2, а. с. 102 103).

В поясненнях на позовну заяву адвокат Коверга Г.В., діюча від імені ОСОБА_1 , просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що у державного реєстратора були усі повноваження щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомості, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 (Т. 2, а. с. 108 110).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2023 року задоволено вищевказані позовні вимоги Одеської міської ради.

Скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.01.2019 року № 45089466, на об`єкт нерухомого майна, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 56,8 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744301451101).

Скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.01.2019 року № 45199908, на об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 56,8 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744301451101) із закриттям розділу.

Скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортова Ігоря Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.01.2019 року № 45089736, на об`єкт нерухомого майна, а саме на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 118,2 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744320951101).

Скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Сосніної Ганни Валеріївни про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.01.2019 року № 45198291, на об`єкт нерухомого майна, а саме на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 118,2 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744320951101) із закриттям розділу.

Скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Сосніної Ганни Валеріївни про закриття розділу Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи від 28.01.2019 року № 45242740, щодо об`єктів нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 56,8 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744301451101) та нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 118,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744320951101).

Скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Сосніної Ганни Валеріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 28.01.2019 року № 45242532, на об`єкт нерухомого майна, а саме на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 175,0 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1751891651101).

Визнано недійсним правочин щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛАКС-ХХІ» об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати Акт приймання передачі нерухомого майна від 25.08.2021 року серія та номер: 4631.

Скасовано рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Одеського району Мельник Тетяни Іванівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.08.2021 року № 60033373, на об`єкт нерухомого майна, а саме на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 175,0 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1751891651101) із закриттям розділу.

Зобов`язано ОСОБА_1 за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 56,8 кв. м..

Зобов`язано ОСОБА_1 за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 118,2 кв. м..

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради судовий збір у розмірі 13 025 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛАКС ХХІ» на користь Одеської міської ради судовий збір у розмірі13025 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що земельна ділянка під спірним об`єктом нерухомості перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, будь яким особам у власність чи/або користування для будівництва прибудови за вказаною адресою не надавалась.

Підставами прийняття державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» Махортовим І.О. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.01.2019 року № 45089466, яким за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744301451101), слугували виписка з рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 20.11.1990 року серія та номер: 86, технічний паспорт від 14.01.2019 року, виданий ТОВ «Пром Строй ЛТД» та довідка від 14.01.2019 року № 212346, наданої ТОВ «ПромСтрой ЛТД».

У матеріалах реєстраційної справи № 1744301451101 наявна виписка із рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 20.11.1990 року серія та номер: 86 (яка міститься в реєстраційній справі), з якої вбачається, що ОСОБА_1 відведено земельну ділянку, площею - 0,3 га, за адресою: АДРЕСА_1 , під нежитлове будівництво (Т. 1 а. с. 174).

Проте, суд зауважив, що вказане рішення та виписка з нього не є правовстановлюючими документами, які можуть підтвердити виникнення права власності у 2019 році на нежитлове приміщення, загальною площею - 56, 8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки даною випискою може підтверджуватись виключно надання земельної ділянки, що не може слугувати підставою для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт, загальною площею - 56,8 кв. м., за ОСОБА_1 , за відсутності взагалі існування рішення від 20.11.1990 року № 86.

Довідка про проведення технічної інвентаризації є лише підтвердженням проведення технічної інвентаризації, яка є підставою для складання технічного паспорту, який не є правовстановлюючим документом, а отже вона не могла стати самостійною підставою реєстрації права власності на об`єкт вперше.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачкою ОСОБА_1 не було подано передбачених чинним законодавством документів, необхідних для прийняття рішення (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.01.2019 року № 45089466, відповідно до якого за нею зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,8 кв. м., житловою площею 56,8 кв. м.

Скасовуючи рішення державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Махортова І.О. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.01.2019 року № 45199908 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744301451101), суд виходив з того, що ОСОБА_1 не подано передбачених чинним законодавством документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію змін розділу від 24.01.2019 року № 45199908. Висновок щодо технічної можливості зміни цільового призначення житлового будинку АДРЕСА_1 на нежитлову будівлю № 54 від 23.01.2019 року № 219192 не є правовстановлюючим документом, а також не є документом, який самостійно може стати підставою для зміни цільового призначення об`єкту нерухомого майна, загальною площею - 56,8 кв. м., оскільки даний висновок є лише документом, який підтверджує можливість зміни цільового призначення житлового будинку, зокрема, шляхом реконструкції та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації «Реконструкція житлового будинку АДРЕСА_2 ». Технічний паспорт також не є правовстановлюючим документом, який посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна та не може бути єдиною підставою для реєстрації змін розділу та переведення житлового будинку у нежитлове приміщення.

Щодо скасування реєстрації права власності на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , площею - 118,2 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744320951101), суд першої інстанції виходив з того, що відповідачкою ОСОБА_1 не було подано передбачених чинним законодавством документів, необхідних для прийняття рішення (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.01.2019 року № 45089736, відповідно до якого за нею зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 118,2 кв. м., житловою площею - 118,2 кв. м.

Скасовуючи рішення державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Сосніної Г.В. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.01.2019 року № 45198291 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744320951101), суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не подано передбачених чинним законодавством документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію змін розділу від 24.01.2019 року № 45198291.

Скасовуючи реєстрацію права власності на новоутворений об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , площею 175,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1751891651101), суд виходив з того, що 28.01.2019 року державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» Сосніною Г.В. прийнято рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи № 45242740, яким об`єкти нерухомого майна № 1744301451101 та № 1744320951101 об`єднано та відповідні розділи закрито (Т. 1 а.с.163).

Суд зазначив, що вказане рішення було прийняте на підставі висновку вих. № 213413 від 24.01.2019 року, складеного ТОВ «ПромСтрой ЛТД» (реєстраційна справа № 1751891651101, Т. 1 а. с. 108). У подальшому, як наслідок державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» Сосніною Г.В. було прийнято рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень № 45242532 від 28.01.2019 року, яким за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 175,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1751891651101) (Т. 1 а.с. 118).

Як вбачається із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 154127265 від 28.01.2019 року, підставу підставою для прийняття державним реєстратором рішення № 45242532 від 28.01.2019 року слугував висновок, серія та номер: 213413, виданий 24.01.2019 року, видавник ТОВ «Пром Строй ЛТД», технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 24.01.2019 року, видавник: ТОВ «Пром Строй ЛТД» (Т. 1 а.с. 119).

Із дослідженого судом Висновку вих. № 213413 від 24.01.2019 року вбачається, що такий висновок було надано ОСОБА_1 на підставі витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.01.2019 року, відповідно до яких у власності ОСОБА_1 знаходяться два окремих нежитлових приміщення площею 56,8 кв.м. та 118,2 кв.м. Відповідно до висновку склад новоутворених об`єктів наступний: нежитлова будівля загальною площею 175.0 кв.м. - що складає одиницю, та має наступну адресу: АДРЕСА_1 .

Таким чином, оскільки первісні незаконні реєстрації, як зазначено вище, підлягають скасуванню, то і даний висновок не може бути підставою для прийняття рішення державного реєстратора про закриття розділу від 28.01.2019 року № 45242740 та рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 28.01.2019 року № 45242532, а тому вони підлягають скасуванню.

Визнаючи акт приймання-передачі нерухомого майна від 25.08.2021 року № 4631 недійсним як правочин, та скасовуючи рішення державного реєстратора від 27.08.2021 року № 60033373, суд першої інстанції виходив з того, відповідачка ОСОБА_1 фактично не набула в установленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомого майна. Тому, не мала права відчужувати, передавати їх будь-яким третім особам, у тому числі ТОВ «ЕЛАКС-ХХІ», шляхом складання акту приймання-передачі нерухомого майна від 25.08.2021 року № 4631.

Оскільки самочинне будівництво здійснено без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та на земельній ділянці територіальної громади м. Одеси, яка не була відведена для цієї мети, вказане є підставою для знесення такого об`єкту.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначив, що Одеською міською радою не було пропущено визначеного законом трирічного строку на звернення до суду з даним позовом, оскільки про порушене право територіальної громади м. Одеси позивач дізнався у 2021 році, а до суду за захистом свого права звернувся - 23.02.2022 року (Т. 2, а. с. 124 143).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1

Адвокат Коверга Г.В., діюча від імені ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі просить рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07.12.2023 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт посилається на те, що: 1) помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що Одеською міською радою не пропущено строк позовної давності; 2) ОСОБА_1 не отримувала копію ухвали про відкриття провадження у справі, не була повідомлена про розгляд справи в суді першої інстанції; 3) оскільки відповідачка не була повідомлена про розгляд справи у підготовчому судовому засіданні, остання була позбавлена можливості заявити клопотання про призначення експертизи (Т. 2, а. с. 149 154).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ТОВ «Елакс-ХХІ»

Адвокат Безсмертний С.М., діючий від імені ТОВ «Елакс-ХХІ», в апеляційній скарзі просить рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07.12.2023 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладений в рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт посилається на те, що: 1) про розгляд справи ТОВ «Елакс-ХХІ» не було повідомлено належним чином; 2) рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 21.02.1998 року №196 було надано АТ «Елакс» земельну ділянку по вул. Вапняна для проектування та будівництва. Вказане рішення не скасовано, чинне до дійсного часу, тому не має ніяких підстав вважати, що ділянка під спірним об`єктом нерухомості була самовільно зайнята. Тому у державного реєстратора були наявні усі повноваження щодо реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 ; 3) належним способом захисту права є скасування запису про державну реєстрацію, а не скасування рішення державного реєстратора; 4) помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що земельна ділянка є самочинно зайнятою (Т. 2, а. с. 158 162).

Позиція позивача в апеляційному суді

Одеська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ЕЛАКС ХХІ» просить залишити її без задоволення.

Позивач вказує на те, що доводи апелянта про неповідомлення про розгляд справи спростовуються матеріалами справи.

Посилання ТОВ «ЕЛАКС ХХІ», що останнє отримало земельну ділянку на підставі рішення виконкому Одеської міської ради від 21.02.1998 року №196 не має жодного відношення до вказаної справи, оскільки стосується зовсім іншої юридичної особи та іншої земельної ділянки.

Посилання на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту не ґрунтується на вимогах закону, оскільки з 16.01.2020 року виключено такий спосіб захисту порушених прав, як скасування запису про державну реєстрацію.

Позивач наголошує на тому, що Одеською міською радою рішення про надання відповідачам або іншим особам у власність або у користування земельної ділянки за вказаною адресою для будівництва не приймалось, тому має місце самовільне зайняття земельної ділянки.

Ймовірне визначення нормативно грошової оцінки земельної ділянки за адресою - АДРЕСА_1 , та сплата земельного податку Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛАКС-XXI», у жодному разі не спростовує факт самовільного зайняття земельної ділянки територіальної громади м. Одеси, враховуючи, що Одеською міською радою така земельна ділянка будь-яким особам не виділялась, інформація щодо присвоєння кадастрового номера відсутня, договір оренди землі з Одеською міською радою не укладався. Факт сплати апелянтом земельного податку за листопад-грудень 2023 року також не може спростувати висновок суду першої інстанції щодо самовільного зайняття земельної ділянки територіальної громади м. Одеси (Т. 2, а. с. 207 211).

Одеська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення.

Представник міської ради вказує на те, що доводи апелянта про неповідомлення про розгляд справи спростовуються матеріалами справи.

Одеською міською радою не було пропущено строк на звернення до суду, оскільки про порушене право позивач дізнався тільки - 19.05.2021 року, а з вказаним позовом до суду звернувся - 23.02.2022 року.

Крім того, строки встановлені ст. 257 ЦПК України продовжувались на строк дії карантину, тому посилання на застосування строків позовної давності є необґрунтованими (Т. 3, а. с. 2 7).

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.01.2024 року апеляційну скаргу адвоката Безсмертного Сергія Миколайовича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛАКС ХХІ», на рішенняСуворовського районногосуду м.Одеси від07грудня 2023року залишено без руху (Т. 2, а. с. 179 - 180).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.02.2024 року продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛАКС ХХІ» строк для усунення недоліків апеляційної скарги (Т. 2, а. с. 191 191 зворотна сторона).

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом було подано заяву, якою усунуто недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.02.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Безсмертного Сергія Миколайовича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛАКС ХХІ», на рішенняСуворовського районногосуду м.Одеси від07грудня 2023року (Т. 2, а. с. 196 - 197).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.02.2024 року призначено справу до розгляду в приміщенні Одеського апеляційного суду за апеляційною скаргою адвоката Безсмертного Сергія Миколайовича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛАКС ХХІ» (Т. 2, а. с. 198).

02.04.2024 року від Одеської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ЕЛАКС ХХІ» (Т. 2, а. с. 207 211).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.04.2024 року апеляційну скаргу адвоката Коверги Ганни Володимирівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішенняСуворовського районногосуду м.Одеси від07грудня 2023року залишено без руху (Т. 2, а. с. 217 218).

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом було подано заяву, якою усунуто недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.04.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Коверги Ганни Володимирівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішенняСуворовського районногосуду м.Одеси від07грудня 2023року (Т. 2, а. с. 225 226).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.04.2024 року призначено справу до розгляду в приміщенні Одеського апеляційного суду за апеляційною скаргою адвоката Коверги Ганни Володимирівни, діючої від імені ОСОБА_1 (Т. 2, а. с. 231).

16.05.2024 року від Одеської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу адвоката Коверги Ганни Володимирівни, діючої від імені ОСОБА_1 (Т. 3, а. с. 2 7).

01.10.2024 року від адвоката Коверги Г.В., діючої від імені ОСОБА_1 , надійшло клопотання про оголошення перерви у зв`язку з хворобою представника та необхідністю надання додаткових доказів.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 , діюча від імені Одеської міської ради, заперечувала проти задоволення апеляційних скарг ТОВ «Елакс-ХХІ» та ОСОБА_1 ..

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Щодо клопотання адвоката Коверги Г.В., діючої від імені ОСОБА_1 , про відкладення розгляду справи, у зв`язку із хворобою, колегія суддів вважає необхідне зазначити наступне.

На підтвердження вказаних обставин, які викладені у клопотанні про відкладення розгляду справи, адвокатом Ковергою Г.В. не надано жодного доказу. Крім того, не вказано причини неможливості участі у судовому засіданні самої ОСОБА_1 ..

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, багаторазове призначення справи до розгляду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатню наявність у справі матеріалів для її розгляду, заслухавши думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість слухання справи за відсутності інших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзивів на них, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Коверги Г.В., діючої від імені ОСОБА_1 , та апеляційна скарга адвоката Безсмертного С.М., діючого від імені ТОВ «ЕЛАКС ХХІ», не підлягають задоволенню.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

На підставі виписки з рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 20.11.1990 року серія та номер: 86, технічного паспорту від 14.01.2019 року, виданого ТОВ «Пром Строй ЛТД» та довідки від 14.01.2019 року № 212346, наданої ТОВ «ПромСтрой ЛТД», рішенням державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Махортова І.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.01.2019 року № 45089466 за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744301451101).

Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи Інформаційною Довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 152950049 від 17.01.2019 року (Т. 1 а.с. 231).

Надалі, на підставі висновку від 23.01.2019 року серія та номер: 219192, наданий ТОВ «ПромСтрой ЛТД», та технічного паспорту від 23.01.2019 року серія та номер: б/н, виготовленого ТОВ «ПромСтрой ЛТД», рішенням державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Махортова І.О. про реєстрацію змін розділу від 24.01.2019 року № 45199908 внесено зміни до розділу, а саме:

-житловий будинок, «об`єкт житлової нерухомості: Так» змінено на нежитлову будівлю «об`єкт житлової нерухомості: Ні»;

-загальну площу 56,8 кв.м., житлову площу 56,8 кв.м. змінено на загальну площу 56,8 кв.м.

Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи рішенням про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Т. 1 а.с. 228) та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 153806711 від 24.01.2019 року (Т. 1 а.с. 232).

Таким чином, була створена нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744301451101).

Також, по справі встановлено, що на підставі виписки з рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 20.11.1990 року серія та номер: 86, технічного паспорту, виданого 14.01.2019 року ТОВ «Пром Строй ЛТД» та довідки від 14.01.2019 року № 212345, наданої ТОВ «ПромСтрой ЛТД», рішенням державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Махортова І.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.01.2019 року № 45089736 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 118,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744320951101).

Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи Інформаційною Довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 152952927 від 17.01.2019 року (Т. 1 а.с. 167).

Також на підставі висновку від 23.01.2019 року серія та номер: 219193, наданого ТОВ «ПромСтрой ЛТД», та технічного паспорту від 23.01.2019 року серія та номер: б/н, виготовленого ТОВ «ПромСтрой ЛТД», рішенням державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Махортова І.О. про реєстрацію змін розділу від 24.01.2019 року № 45198291 внесено зміни до розділу, а саме:

-житловий будинок, «об`єкт житлової нерухомості: Так» змінено на нежитлову будівлю «об`єкт житлової нерухомості: Ні»;

-загальну площу 118,2 кв.м., житлову площу 118,2 кв.м. змінено на загальну площу 118,2 кв.м.

Таким чином, була створена нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 118,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1744320951101).

У подальшому, на підставі висновку від 24.01.2019 року серія та номер: 213413 та технічного паспорту від 24.01.2019 року серія та номер: б/н, виданого ТОВ «Пром Строй ЛТД» рішенням державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Сомніної Г.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 28.01.2019 року № 45242532 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 175,0 кв.м. (реєстраційний номер: 1751891651101).

Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 45242532 від 28.01.2019 року (Т. 1 а.с. 118) та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 154127265 від 28.01.2019 року (Т. 1 а.с. 119).

Таким чином, право власності відповідачки ОСОБА_1 на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 175,0 кв.м. виникло внаслідок об`єднання об`єктів нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_1 (загальною площею 56,8 кв.м.) та АДРЕСА_1 (загальною площею 118,2 кв.м.).

У подальшому, ОСОБА_1 здійснила відчуження ТОВ «ЕЛАКС-ХХІ» шляхом складання акту приймання передачі нерухомого майна від 25.08.2021 року № 4631 нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 175,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1751891651101).

Так, з Витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 272106086 від 27.08.2021 року вбачається, що на підставі акту приймання передачі нерухомого майна від 25.08.2021 року № 4631, рішенням державного реєстратора Великодолинської селищної ради Одеського району Мельник Т.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.08.2021 року № 60033373 за ТОВ «ЕЛАКС-ХХІ» зареєстровано право власності на житлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 175,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1751891651101).

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно доположень ч.3ст.12,ч.1ст.81ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції про задоволення позову.

Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційних скаргах, та прийняття аргументів відзиву на апеляційні скарги

Доводи апеляційних скарг про не повідомлення про розгляд справи в суді першої інстанції, тим самим порушення права на доступ до суду, колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до п. 2 ч. 7ст. 128 ЦПК Українивизначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення завчасно.

Відповідно доп.1,2ч.2ст.223ЦПК України,суд відкладаєрозгляд справив судовомузасіданні вмежах встановленогоцим Кодексомстроку зтаких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання ; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Матеріали справи містять відомості про направлення судових повісток на адресу ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛАКС ХХІ», останні повертались з відміткою пошти - «адресат відсутній за вказаною адресою» (Т. 2, а. с. 5 8, 13 16, 23 26, 38 41, 47 50, 60 65, 69 70, 89 92, 94 97).

Крім того в матеріалах справи наявна розписка про повідомлення адвоката Шкоди В.М., діючої від імені ОСОБА_3 , адвоката Коверги Г.В., діючої від імені ОСОБА_3 (Т. 2, а. с. 46, 106).

Також матеріали справи містять розписку про ознайомлення з матеріалами справи адвоката Шкоди В.М., діючої від імені ОСОБА_3 , з матеріалами справи - 11.04.2023 року (Т. 2, а. с. 36).

Представники ОСОБА_3 та особисто остання неодноразово звертались до суду із клопотаннями про відкладення розгляду справи, оголошення перерви.

Адвокат Коверга Г.В., діюча від імені ОСОБА_3 , зверталась до суду із заявою про застосування строків позовної давності та з письмовими поясненнями (Т. 2, а. с. 102 103, 108 110).

Крім того, 07.12.2023 року адвокат Коверга Г.В., діюча від імені ОСОБА_3 , звернулась до суду із заявою про розгляд справи за їх відсутності (Т. 2, а. с. 120).

Вищевказані обставини спростовують доводи апеляційних скарги про неповідомлення про розгляд справи ОСОБА_1 та ТОВ «ЕЛАКС ХХІ», та свідчить про освідомленість останніх про наявність вказаної цивільної справи в суді першої інстанції та її розгляд.

Посилання ТОВ «ЕЛАКС ХХІ» про помилковість висновків суду про самовільне зайняття земельної ділянки, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Надана апелянтом копія рішення виконкому Одеської міської ради від 21.02.1998 року №196 не має жодного відношення до вказаної справи та до ТОВ «ЕЛАКС ХХІ» (код ЄДРПОУ 44239287), оскільки стосується зовсім іншої юридичної особи та іншої земельної ділянки.

Як вбачається з вищевказаного рішення виконавчого комітету, вказаним рішенням було надано ВАТ «Елакс» (код ЄДРПОУ 00204659) земельну ділянку, площею 0,2086 га, за адресою - вул. Вапняна, для проектування та будівництва тимчасової автостоянки для автотранспорту ВАТ «Елакс».

Колегія суддів вважає також безпідставними доводи ТОВ «ЕЛАКС ХХІ» про обрання позивачем неналежного способу захисту.

За змістом цивільного праваправовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі№ 569/17272/15-ц).

За змістом пункту 1 частини першоїстатті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"»(далі - Закон України № 1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно достатті 11 зазначеного Законудержавний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цимЗаконом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У частині другій статті 26Закону України № 1952(у редакції, чинній до 16.01.2020) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак згідно ізЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26Закону України № 1952викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26Закону України № 1952(у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діяла на час ухвалення судом апеляційної інстанції оскарженої постанови у справі), на відміну від положень частини другої статті 26Закону України № 1952у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Викладене свідчить, що з 16.01.2020 року такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію правазаконне передбачав, тому позивач звертаючись до суду із позовом про скасування рішення державного реєстратора, обрав належний та ефективний спосіб захисту порушених прав.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 17.08.2022 року у справі №450/441/19, від 22.08.2022 року у справі №597/977/21.

Посилання посилання апелянта на лист Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, колегія суддів вважає безпідставними.

Оскільки, як встановлено матеріалами справи, що відділом самоврядного контролю за використанням і охороною земель, отриманням вимог земельного законодавства Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради 17.05.2021 року було складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, відповідно до якого було здійснено огляд земельної ділянки за адресою - АДРЕСА_1 , та встановлено, що на вищевказаній земельній ділянці, орієнтовною площею 0,05 га знаходяться нежитлові будівлі з надвірними спорудами, які експлуатуються під розміщення пункту по прийому металобрухту, вторсировини, тощо. У департаменті земельних ресурсів Одеської міської ради відсутня інформація про прийняття рішення щодо відведення земельної ділянки за вищевказаною адресою. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.01.2019 року № 30030839 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомості, загальною площею 175 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 . Враховуючи вищевикладене, право на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 не оформлено відповідно до Закону України «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією вказаного Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.05.2021 року (Т. 1, а. с. 60).

Відповідно до листа Головного управління держгеокадастру в Одеській області (Відділ у м. Одесі) від 07.07.2021 року № 501/112-21 вбачається, що згідно з Книгами реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, других примірників державних актів та договорів оренди станом на 31.12.2012 року у Відділі відсутня інформація щодо реєстрації права власності (користування) на земельну ділянку, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 1, а. с. 65).

Одеська міська рада не надавала згоди на будівництво ані об`єкту за адресою - АДРЕСА_1 , площею 56,8 кв. м., ані об`єкту за адресою - АДРЕСА_1 , площею 118,2 кв.м., ані об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , площею 175,0 кв. м.

Відповідачами вказаний факт не було спростовано.

Оскільки Одеською міською радою рішення про надання відповідачам у власність чи користування земельної ділянки за спірною адресою не приймалось, тому має місце самовільне зайняття земельної ділянки.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції детально було проаналізовано незаконність реєстрації/перереєстрації спірних об`єктів з наданням вірної правової оцінки цим діям, що не спростовано відповідачами.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності, колегія суддів виходить з наступного.

Так, у поданій заяві представник відповідача вказує на те, що оскаржувані рішення державного реєстратора були прийняті 17.01.2019 року, 24.01.2019 року та 28.01.2019 року, у зв`язку з чим, строк позовної давності відповідно сплив - 17.01.2022 року, 24.01.2022 року та 28.01.2019 року.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (а.с.261 ЦК України).

Позовна давність застосовуються судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.3, 4 ст.267 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, провадження № 61-20952св19).

Колегія суддів звертає увагу, що предметом спору є - звільнення земельної ділянки, яку неправомірно було зайнято відповідачами. Власником спірної земельної ділянки є - територіальна громада м. Одеси, яка у власність чи користування земельну ділянку відповідачам не передавала. Саме задоволення вимог позивача про звільнення земельної ділянки призведе до відновлення порушеного права територіальної громади м. Одеси.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 в справі № 653/1096/16 наголосила, що до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

При цьому, відповідно до вищенаведеної постанови ВПВС, позовна давність поширюється на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння, а на позови про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується.

Для вирішення питання чи підлягає застосуванню до вказаних правовідносин позовна давність, необхідно з`ясувати, до якого різновиду позовів - віндикаційного чи негаторного належить поданий прокурором позов по даній справі.

Предметом віндикаційного позову є - вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є - наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Матеріалами справи встановлено, що власником земельної ділянки є територіальна громада м. Одеси в силу закону, яка спірну земельну ділянку у власність чи користування відповідачам не передавала, договору оренди з останніми не укладала.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є тотожним рішенню про надання земельної ділянки у власність, користування чи оренду.

Колегія суддів дійшла до висновку, що державна реєстрація на спірні об`єкти є незаконними, тому Одеська міська рада вправі вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, шляхом звільнення її від машино-місця. Таким чином, позов є негаторним, оскільки власник земельної ділянки територіальна громада м. Одеси не втрачала права володіння земельною ділянкою, навіть тоді, коли таке майно протиправно використовувала чи використовує зараз інша особа.

Допоки особа є власником нерухомого майна (земельної ділянки), вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, а тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Згідно звисновком Касаційногоцивільного судуу складіВерховного Суду,викладеним упостановівід 6березня 2018року усправі №607/15489/15-ц,позовна давністьдо вимогза негаторнимпозовом незастосовується,оскільки правопорушенняє таким,що триваєу часі,а томуцей позовможе бутипред`явленийвласником майнапротягом всьогочасу,поки триваєпорушення (пункт36постанови ПленумуВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справвід 7лютого 2014року №5«Про судовупрактику всправах прозахист прававласності таінших речовихправ»).

Не відійшов від вищевказаних висновків щодо незастосування позовної давності до негаторного позову Верховний Суд і у постанові, яка була прийнята після постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, зокрема у постанові від 27.01.2021 року по справі № 205/4349/16-ц.

Таким чином, вищевказані доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Висновки зарезультатами розглядуапеляційної скарги,з посиланнямна нормипроцесуального права,якими керувавсясуд апеляційноїінстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Безсмертного С.М., діючого від імені ТОВ «Елакс-ХХІ», та апеляційної скарги адвоката Коверги Г.В., діючої від імені ОСОБА_1 , є недоведеними, а тому вони підлягають залишенню без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скаргвідсутні.

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Безсмертного Сергія Миколайовича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Елакс-ХХІ», та апеляційну скаргу адвоката Коверги Ганни Володимирівни, діючої від імені ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 11 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе