Ухвала

від 10.10.2024 по справі 161/9459/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/9459/24 Провадження №22-ц/802/1046/24 Головуючий у 1 інстанції: Філюк Т. М. Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 жовтня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Осіпука В. В., ознайомившись із апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 вересня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Луцьке підприємство електротранспорту» про визнання договору недійсним, визнання відмови у компенсації втраченого заробітку протиправною, визнання бездіяльності щодо відмови у компенсації вартості послуг протиправною, стягнення втраченого заробітку та витрат,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 вересня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи дане рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу не оплачену судовим збором у розмірі встановленому законом.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору в розмірі 7267 грн 20 коп.

Не виконавши вимоги ухвали апеляційного суду, позивач ОСОБА_1 подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 07 жовтня 2024 року у задоволенні клопотання відмовлено з підстав не надання ним належних та допустимих доказів, які б були підставою для звільнення його від сплати судового збору, термін залишення апеляційної скарги без руху було продовжено на 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

08 жовтня 2024 року на виконання зазначеної ухвали апеляційного суду позивач ОСОБА_1 повторно подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що він є учасником бойових дій, а тому підлягає звільненню від сплати судового збору відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

У задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Статтею 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Питання щодо звільнення учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України від сплати судового збору, розглядалося Великою Палатою Верховного Суду у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19). За результатом розгляду вказаної справи прийнято постанову від 9 жовтня 2019 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зі змісту апеляційної скарги слідує, що ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом та просив визнати договір укладений між Луцькою філією Волинського обласного центру зайнятості та КП «Луцьке підприємством електротранспорту» про направлення його на навчання за професією «водій тролейбуса» недійсним, визнати відмову у компенсації втраченого заробітку протиправною, визнати бездіяльність щодо відмови у компенсації вартості послуг протиправною та стягнути втрачений заробіток.

Отже предметом даного позову не є захист саме соціальних гарантій наданих законом як учаснику бойових дій позивачу, а тому відсутні підстави для звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що відповідає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі та рівні для всіх учасників процесу.

Враховуючи наведені обставини, у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме як учасника бойових дій слід відмовити.

Частиною другою статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ураховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає за необхідне продовжити строк, установлений ухвалою Волинського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року для усунення недоліків апеляційної скарги - сплати судового збору, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 127, 357, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 вересня 2024 року залишити без руху.

Надати особі, яка подала апеляційну скаргу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії даної ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду апеляційна скарга буде визнана неподаною й повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя