Ухвала

від 07.10.2024 по справі 481/1192/23

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1192/23

Провадж.№ 2/481/69/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. Новобузький районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

за участю секретаря судового засідання Юхименко Т.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Новий Буг клопотання представника позивача ОСОБА_4 , адвоката Павлова Юрія Володимировича про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2023 року представник позивачаадвокат ПавловЮ.В.звернувся досуду вінтересах ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить скасувати державну реєстрацію права оренди ОСОБА_2 земельної ділянки площею 7,97 га, кадастровий номер 4824581200:03:000:0028, номер запису про інше речове право 22267305 від 23.08.2017 р.; зобов`язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 7,97 га, кадастровий номер 4824581200:03:000:0028, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області; здійснити розподіл судових витрат.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2023 року головуючим суддею по розгляду справи визначено суддю Васильченко-Дрига Н.О.

Ухвалою суду від 27.06.2023 року у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

В підготовчому судовому засіданні представником позивача, адвокатом Павловим Ю.В. заявлено відвід головуючій судді Васильченко-Дризі Н.О.

02.02.2024 року ухвалою суду клопотання представника позивача, адвоката Павлова Юрія Володимировича, про відвід головуючої у справі судді Новобузького районного суду Миколаївської області Васильченко-Дриги Наталі Олександрівни задоволено. Відведено суддю Новобузького районного суду Миколаївської області Васильченко-Дригу Наталю Олександрівну від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_4 в інтересах якого діє ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку. Цивільну справу №481/1192/23 (провадження №2/481/69/2024) передано до канцелярії Новобузького районного суду Миколаївської області для визначення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України, іншого складу суду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2024 року, головуючим суддею по зазначеній справі призначено суддю Вжещ С.І.

Ухвалою судді від 05.02.2024 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчомусудовому засіданні на11:15 годину 21.02.2024 року, у якому оголошено перерву до 18.03.2024 року.

Ухвалою суду від 18.03.2024 року у справі призначено судову технічну експертизу документів, проведення якої доручено експертам Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (адреса: 03118, м. Київ, вул. Костанайська, 6).

Ухвалою судді від 27.08.2024 року провадження у цивільній справі поновлено. Призначено справу в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання на 10.09.2024 року о 11:00 год.

05.09.2024 року від представника позивача ОСОБА_4 , адвоката Павлова Ю.В. до суду надійшло клопотання про витребування доказів, в якому останній просив витребувати у ОСОБА_2 оригінал договору оренди землі від 18.07.2017 року, сторонами якого є ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , який був поданий ним державному реєстратору для державної реєстрації разом із заявою від 23.08.2017 року, посилаючись на те, що згідно висновку експерта № 406 Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Волкова І.В., складеного за результатами судової технічної експертизи документів, тексти оригіналу договору оренди землі від 18.08.2017 року, наданого суду ОСОБА_2 , і копії договору оренди землі від 18.08.2017 року, наданого суду ним, мають певні відмінності. Тому вважає, що ОСОБА_2 надав до суду підроблений договір оренди землі від 18.08.2017 року, даний документ не подавався ОСОБА_2 державному реєстратору із заявою щодо державної реєстрації права оренди, а тому такий документ не може бути наданий експерту для проведення досліджень, якщо за клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи судом буде постановлена ухвала про призначення такої експертизи.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у клопотанні.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник, адвокат Судариков Г.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що оригінал договору відповідачем було надано раніше, по ньому проводилась експертиза, іншого договору оренди у відповідача немає.

Заслухавши думку представника позивача, пояснення відповідача та його представника, вивчивши клопотання про витребування доказів, суд дійшов такого висновку.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1ст. 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Пунктом 4 ч.2 ст.43 ЦПК Українивизначено, що учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно ч.5 ст.177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (п.4 ч. 2 ст.84 ЦПК України).

Тобто, задоволення клопотання про витребування судом доказів є можливим за умови, якщо особа, яка його заявляє, доведе складнощі їх отримання, тобто об`єктивну неможливість одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний або фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержання та подання доказу є норма закону забороняючого характеру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце, якщо незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося. Заявляючи клопотання про витребування доказів, особа повинна посилатися на причини, за яких вона сама не може одержати цей доказ.

У клопотанні про витребування доказів представником позивача не зазначено про вжиті ним заходи для отримання цього доказу, а саме оригіналу договору оренди землі від 18.08.2017 року, який був поданий ним державному реєстратору, самостійно, докази вжиття таких заходів.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.83 ЦПК України).

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4ст.83 ЦПК України).

Частиною 5 ст.83 ЦПК Українивизначено, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Згідно ч.8 ст.83 ЦПК Українидокази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 126 ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.

Частиною 1 ст.127 ЦПК Українипередбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (ч.ч.3-6 ст.127 ЦПК України).

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, представник позивача, заявляючи про витребування доказів, не ставить перед судом питання про поновлення процесуального строку на звернення з такою заявою.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів слід відмовити, оскільки його подано з порушенням строків, визначених ч.2 ст.83 ЦПК України та не порушене питання щодо поновлення строків для такого подання.

Керуючись ст.76-81, 84, 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_4 , адвоката Павлова Юрія Володимировича про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку, відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення, заперечення на неї можуть бути викладені в апеляційній скарзі на остаточне судове рішення по справі .

Повний текст ухвали складений 11.10.2024 року.

Суддя Вжещ С.І.