Ухвала

від 11.10.2024 по справі 761/2021/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-з/824/1524/2024

Справа № 761/2021/23

У Х В А Л А

11 жовтня 2024 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А., розглядаючи заяву представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Кисель Анни Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дмитрівська-45» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

04 жовтня 2024 року через канцелярію суду до Київського апеляційного суду від представника відповідачів адвоката Кисель А.С. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Вирішуючи дану заяву, Київський апеляційний суд враховує наступне.

У грудні 2022 року позивач ОСББ «Дмитрівська-45» звернувся до суду з даним позовом, збільшивши позовні вимоги в жовтні 2023 року, просив стягнути з відповідачів з кожного на користь ОСББ «Дмитрівська-45» заборгованість в розмірі 69674,02 грн., що складається із заборгованості по сплаті внеску на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 25608,46 грн., заборгованості по сплаті внесків на утримання консьєржів в розмірі 4080 грн., заборгованості з оплати за опалення у розмірі 36858,03 грн., заборгованості по сплаті внесків на збирання та вивезення твердих побутових відходів в розмірі 1608,51 грн., заборгованості за поставку гарячої води та водовідведення в розмірі 644,64 грн., заборгованості з оплати за поставку холодної води та водовідведення в розмірі 874,38 грн., покласти на відповідачів судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року позов задоволено, стягнуто з відповідачів з кожного на користь позивача заборгованість в розмірі 69674,02 грн., витрати по оплаті судового збору в розмірі 1240,50 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20400 грн.

Відповідач ОСОБА_1 в особі представника Кисель А.С. , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові, стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу. Постановою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Кисель А.С. , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року змінено в частині розміру стягнення витрат на правничу допомогу, зменшивши стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу до 19750 грн. із кожного. В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого

2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зробила висновок, що «вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні».

Враховуючи, що постанову Київського апеляційного суду у справі № 761/2021/23 прийнято 27 вересня 2024 року, останнім днем для подання доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу, згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, є 02 жовтня 2024 року.

Згідно з частинами першою-третьою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Аналіз положень статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, якщо заявником не подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, вказавши поважні причини пропуску цього строку.

Безпідставне поновлення процесуального строку встановленого законом, за ініціативою самого суду, суперечить вимогам ч. 3 ст. 127 ЦПК України та є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов`язує, щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.

Верховний Суд у додатковій постанові від 03 серпня 2022 року в справі № 761/35475/18-ц (провадження № 61-12607св20) зазначав, що заява про ухвалення додаткового рішення, подана поза межами строку, визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України, разом з якою не заявлено клопотання про поновлення такого строку, залишається без розгляду.

За встановлених в цій справі обставин апеляційний суд приходить до висновку про необхідність застосування приписів частини восьмої статті 141 ЦПК України, за змістом яких у разі неподання доказів витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, така заява залишається без розгляду.

Окрім того, суд апеляційної інстанції встановив, що при поданні заяви про ухвалення додаткового рішення представником Кисель А.С. не долучено доказ надсилання заяви про ухвалення додаткового рішення листом з описом вкладення іншому учаснику, а саме ОСББ "Дмитрівська-45".

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому ЦПК України. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом (частина третя статті 182 ЦПК України).

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.

Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (пункт 6 частини першої статті 183 ЦПК України).

За правилами частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали докази надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року у справі № 906/977/19, від 01 вересня 2022 року у справі № 759/13013/14-ц (провадження № 61-14029св21), від 16 січня 2023 року у справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456ск21), від 02 лютого 2023 року у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22), від 27 березня 2023 року у справі № 756/820/20 (провадження № 61-8952св22) на стадії касаційного розгляду справи.

Під час вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення суд має керуватись правилами статті 183 ЦПК України, зокрема і застосовувати наслідки недотримання таких правил як неподання доказів направлення копії заяви разом із додатками іншим учасникам справи - повернення заяви без розгляду. що відповідає правилу частини четвертої статті 183 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що заява представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Кисель А.С. про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що в постанові Київського апеляційного суду від 27 вересня 2024 року по даній справі зазначено, що оскільки по суті спору позов залишається задоволеним в повному обсязі, апеляційний суд не здійснює перерозподілу судових витрат та не вирішує питання про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного провадження, про понесення яких ним заявлено в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 7, 126, 133, 137, 141, 246, 270, 381, 389 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Заяву представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Кисель Анни Сергіївни про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.