Постанова

від 01.10.2024 по справі 918/857/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року Справа № 918/857/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: Шендера О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 у справі №918/857/23, постановлене суддею Горплюк А.М., повний текст рішення складено 03.06.2024

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського, 40"

про визнання недійсними та скасування рішень, оформлених протоколом від 05.12.2018

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Рівненської області із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського, 40" про визнання недійсними та скасування рішень, оформлених протоколом від 05.12.2018.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 р. у справі №918/857/23 у задоволенні позову відмовлено.

До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 у справі №918/857/23 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського 40" про визнання недійсними та скасування рішень, оформлених протоколом від 05.12.2018 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постановити ухвалу про поновлення пропущеного з поважних причин строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 23 травня 2024р., на підставі пункту 4 част. 2 ст. 4, част.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір винести ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду з питань звільнення мене від сплати судового збору у розмірі 4026,00 грн. за подання апеляційної скарги - 04.07.2024 на рішення Господарського суду Рівненської області від 23 травня 2024р., у зв`язку з тим, що апелянтом є малозабезпечена особа пенсійного віку, розмір пенсії мінімальний та проживає самостійно. Скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 23 травня 2024р. про відмову у задоволенні позовної заяви від 18 серпня 2023 року повністю та ухвали нове рішення про задоволення позовної заяви від 18 серпня 2023 р.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №918/857/23 у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 у справі №918/857/23 - залишено без руху.

05.08.2024 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Як вбачається з табелю обліку робочого часу КП "Діловодство спеціалізованого суду" головуюча суддя Олексюк Г.Є. у період з 05.08.2024 до 06.09.2024 включно перебуває у відпустці, суддя - член колегії Гудак А.В. перебуває у відпустці в період з 05.08.2024 по 30.08.2024 включно, суддя - член колегії Мельник О.В. перебуває у відпустці в період з 05.08.2024 по 30.08.2024 включно.

Розпорядження керівника апарату від 07.08.2024 №01-05/690 призначено повторний автоматизований розподіл справи №918/857/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2024 р. визначено колегія суддів для розгляду справи №918/857/23 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук А.В..

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 р. поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 у справі №918/857/23. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 у справі №918/857/23. Відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 у справі №918/857/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05.09.2024 р. о 10:30 год.

04.09.2024 р. через систему «Електронний суд» представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського, 40" надіслав до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 р. у справі №918/857/23. Стягнути з ОСОБА_1 на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу.

04.09.2024 р. на адресу апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення щодо повної зміни складу колегії суддів. У зазначених запереченнях ОСОБА_1 вказує, що не погоджується із зміною складу колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у справі №918/857/23. Зокрема, заявниця зазначала, що не вважає колегію суддів, яка була визначена повторним Протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 07.08.2024 у справі №918/857/23 повноважним складом суду, обраним у порядку встановленому законом.

Дослідивши мотиви поданого заперечення, колегія суддів дійшла висновку, що заява за своїм змістом є відводом колегії суддів у повному складі і розглянула її як заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., члени колегії Василишин А.Р., Маціщук А.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 р. в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі №918/857/23 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук А.В. - відмовлено. Відмовляючи у задоволенні відводу судді виходили з відсутності обставин, які би свідчили про порушення порядку визначення суддів для розгляду даної справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 01.10.2024 р. о 14:00 год.

09.09.2024 р. на адресу апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій позивач просить витребувати в оригіналі (належним чином засвідченій копії) Свідоцтво про право власності від 29.12.1998р. разом із засвідченим нотаріально надписом нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В.О. щодо передачі права власності станом на 21.09.2018р. часток приватної квартири АДРЕСА_1 ( у т.ч. передачі права власності на частку цієї квартири, що належала ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 ).

Розглянувши заяву позивача від 09.09.2024р. про витребування доказів, колегія суддів встановила, що, враховуючи підстави заявленого позову, ОСОБА_1 жодним чином не аргументує, для встановлення яких обставин даної справи можуть необхідні докази, які вона просить витребувати, або аргументи, які вони можуть спростувати.

Оскільки докази, які позивач просить витребувати, не стосуються суті спірних відносин і самого предмета позову - визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів ОСББ, оформлених протоколом від 05.12.2018 року, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні цієї заяви позивача.

20.09.2024 р. на адресу апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надіслано повторне заперечення, в якому позивач просить не приймати подані позивачем заперечення - 02.09.2024 та повторне заперечення 18.09.2024 заявами про відвід суддів (Філіпова Т.Л., Василишин А.Р., Маціщук А.В.), яких не вважає повноважним складом суду, внаслідок проведеного керівником апарату суду незаконного повторного авторозподілу (Протокол автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.08.2024р.), всупереч наведених норм та вимог чинного законодавства України. Передати судову справу №918/857/23 на розгляд раніше визначеному повноважному складу суддів Північно-західного апеляційного господарського суду (головуюча суддя-доповідач Олексюк Г. Є., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.). До вирішення по суті вказаного у запереченні 02.09.2024 та повторному запереченні-18.09.2024, а також до вирішення по суті заявленого спору з Північно-західним апеляційним господарським судом - розгляд справи №918/857/23 не призначати та не проводити.

Зміст заяви позивача від 20.09.2024 зокрема вимога не призначати та не проводити у цій справі судових засідань, оскільки на думку заявника склад суду є неповноважним, відтворює вже розглянуті судом процесуальні питання, не відповідає вимогам ст.169,170 Господарського процесуального кодексу щодо заяв учасників з процесуальних питань, містить ознаки зловживання позивачем процесуальними правами.

01.10.2024 р. ОСОБА_1 звернулася із заявою про відвід колегії суддів у складі головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук А.В.. Вказана заява, як і попередня, мотивована тим, що було порушено порядок визначення суддів для розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 38 ГПК України якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 р. у задоволенні заяви позивача від 09.09.2024р. про витребування доказів відмовлено. Заяву ОСОБА_1 від 20.09.2024 залишено без розгляду. Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів від 01.10.2024 (вх. №4748/24) у справі №918/857/23 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук А.В. залишено без розгляду.

В судовому засіданні 01.10.2024 представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського, 40" заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 у справі №918/857/23 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Скаржник в судове засідання 01.10.2024 р. не прибув, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

За результатом розгляду спору суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського 40", які оформлені Протоколом б/н від 05.12.2018, з огляду на те, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами, а судом не встановлено, в чому полягає порушення прав та законних інтересів позивача рішенням загальних зборів ОСББ.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що суд першої інстанції не у повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

Судом допущено неправильне застосуванням норм матеріального права, неправильне тлумачення та застосування норм Закону України "Про ОСББ" та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, а також положень Статуту ОСББ, які підлягали застосуванню, виходячи з наступного.

Зокрема, апелянт вказує на те, що жодного належного, допустимого та достовірного доказу щодо відсотків присутніх на зборах від 05.12.2018р., відсотків голосуючих на них чи відсотків опитаних після зборів відповідачем не надано, докази цього відсутні. Отже, суд, встановлюючи що збори відбулись, керувався текстом Протоколу зборів, а не доказами, що дійсно підтверджують вказані у Протоколі відомості.

Позовні вимоги стосуються недійсності рішень загальних зборів, оформлених Протоколом від 05.12.2018р. У протоколі відсутні відомості, зазначені у п.1 (щодо ініціатора зборів), п.2 (відсутній час проведення зборів) пункті 3 (відсутня загальна кількість співвласників Будинку), пункті 5 (повністю відсутні відомості про кожного співвласника, який брав участь у зборах, номер та площа квартири, документ що підтверджує право голосування на зборах).

Апелянт наголошує, що відповідачем не надано суду листків письмового опитування співвласників, підписаних ними власноруч. Відтак, суд не вправі заявляти, що вимоги є необґрунтованими, зазначати, що збори відбулись та при обрахунку голосів приймався до уваги відсоток опитаних.

Скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що позивача не було повідомлено жодним чином про загальні збори від 05.12.2018р. Висновки суду у рішенні щодо необґрунтованості та недоведеності порушення прав та законних інтересів позивача є сумнівними, безпідставними та недоречними, так як згідно ст.14 Закону України "Про ОСББ" кожному співвласнику Будинку гарантовано право брати участь в управлінні ОСББ, обирати та бути обраним до складу статутних органів ОСББ тощо. Достатньою підставою для визнання незаконним рішення зборів є виявлення самого факту недотримання порядку повідомлення позивача про збори, як співвласника будинку.

Таким чином, суд не дослідив повно та всебічно всіх обставин справи.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського, 40" у відзиві вказує, що рішення Господарського суду Рівненської області від 23 травня 2024р. у справі №918/857/23 є законним та обґрунтованим, ухваленим на основі повно та всебічно досліджених доказів наявних у матеріалах справи, а апеляційну скаргу вважає необґрунтованою та безпідставною.

Відповідач вважає доводи скаржника безпідставними. Зокрема, відповідач акцентує увагу на тому, що скаржниця в суді першої інстанції стверджувала наступне: 1) ОСОБА_1 стало відомо про оскаржуване рішення з цивільної справи № 569/12003/23 що розглядається Рівненським міським судом Рівненської області за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевського 40» до неї, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.

До відзиву на позовну заяву надано письмові докази, а саме листи та звернення ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевського 40» та відповіді на них (Додатки № 1-11 до відзиву на позовну заяву), з яких вбачається ОСОБА_1 веде переписку з Відповідачем з 24.06.2019р. і їй відомо про переобрання голови правління «Грушевського 40», про зміну кошторису та інші питання порядку денного.

Відповідно скаржник, як співвласник багатоквартирного будинку, не була позбавлена права звернутися до Центру надання адміністративних послуг у м. Рівне та отримати копію протоколу №б/н загальних зборів співвласників ОСББ «Грушевського 40» від 05 грудня 2018 року з метою його оскарження.

Більше того, ОСОБА_1 була членом правління першого складу, коли головою правління Об`єднання був ОСОБА_4 і їй відразу після зміни складу правління стало відомо про те, що переобрано новий склад правління та його голову ОСОБА_2 . Суд першої інстанції дослідив всі обставини справи та обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у позові.

Скаржник стверджувала у позовній заяві, що загальна площа житлових і нежитлових приміщень, що перебуває у власності членів ОСББ, зазначена в протоколі, а саме 16 441 кв.м, не відповідає дійсності.

З даним твердженням погодитися не можна, оскільки у акті приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 31 грудня 2018р. підписаного між ЖКП «Покровський» та ОСББ «Грушевського 40», вказана загальна площа будинку - 16 294,00 кв.м.; площа квартир 15 565,50 кв.м.; площа колясочної 17,2 кв.м. В акті не зазначена площа нежитлових приміщень, які не перебували на балансі ЖКП «Покровський». Відповідно в протоколі зазначена площа всіх квартир та нежитлових приміщень ОСББ «Грушевського 40», що було досліджено в суді першої інстанції.

Скаржник стверджувала у позовній заяві, що голосування на оскаржуваних загальних зборах відбулося не у відповідності до статуту ОСББ «Грушевського 40» та Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Це твердження скаржника спростовується пунктом 5.2. статуту ОСББ Грушевського 40, затвердженого протоколом № 1 установчих зборів від 23 червня 2016 року, де в розділі Загальні збори вказано порядок проведення і голосування на таких зборах. Зокрема, в абзаці 17 п. 5.2. статуту вказано: Кожний власник (уповноважений відповідно представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності». Аналогічна норма закріплена в ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції на час прийняття спірного рішення). Звертає увагу суду, що позивач брала активну участь в створенні ОСББ, входила до попереднього складу правління і була розробником статуту ОСББ «Грушевського 40», зокрема нумерація на статуті та на позовних заявах позивача є аналогічною. Відтак позивачу відомий зміст статуту, за яким працює відповідач.

Відповідач вважає, що голосування на загальних зборах 05.12.2018р. відбулося відповідно до вимог статуту ОСББ «Грушевського 40» та Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», що було досліджено у суді першої інстанції.

Відповідач також вважає, що суд прийшов до правильно висновку, що обраний позивачкою спосіб захисту її порушених прав є непропорційним, оскільки позивачка не може реалізовувати захист свого права у спосіб порушення прав інших співвласників, які своєю більшістю не оспорюють цього рішення. Це суперечить як конституційним основам правового господарського порядку в Україні, які унормовані в частині другій статті 5 ГК України, так і стабільності цивільного обороту в цілому.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

05 грудня 2018 року відбулись збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського,40, що оформлені Протоколом від 05.12.2018.

До порядку денного зборів були внесені наступні питання:

1. Обрання голови та секретаря загальних зборів співвласників.

2. Звіт голови правління, заступника та членів правління.

3. Визначення порядку сплати, переліку та розміру внесків на управління будинком.

4. Внесення змін до та доповнень до кошторису на управління будинком.

5. Обрання голови правління, заступника голови правління, членів правління на наступний звітний період.

6. Обрання ревізійної комісії (ревізора) на наступний звітний період.

З усіх питань порядку денного прийняті рішення, протокол підписано головою та секретарем зборів, справжність підписів посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Вовк Н.П. 18.12.2018.

19.12.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань були внесені відповідні зміни.

Не погоджуючись із рішеннями, які оформленні протоколом від 05.12.2018 р. ОСОБА_1 звернулася 18.08.2023 р. до Господарського суду Рівненської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського, 40" про визнання недійсними та скасування рішень, оформлених протоколом від 05.12.2018.

Підставами недійсності рішень, прийнятих на загальних зборах, позивачка визначає відсутність у Статуті ОСББ положень відсутність у Статуті та законі положень про визначення кількості голосів співвласників ОСББ, виходячи із кількості квадратних метрів площі, якими вони володіють. На думку позивача такий спосіб підрахунку голосів є неправильним. Крім того, позивачка стверджує, що в роботі загальних зборів брали участь менше 50 відсотків власників, що відповідно до п.5.2. тягне за собою нечинність (недійсність) рішення загальних зборів. Наголошує на тому, що Статут ОСББ не передбачає голосування співвласників шляхом опитування.

Також позивачка вказує, що її не було повідомлено про проведення загальних зборів, що позбавило права бути обізнаною про проведення загальних зборів від 05.12.2018 та права вирішувати по суті кожне питання порядку денного на цих зборах.

Відтак позивачка вважає, що всі рішення, що оформлені протоколом від 05.12.2018, слід визнати недійсними.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 р. у справі №918/857/23 у задоволенні позову відмовлено.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (аналогічні положення щодо непорушності права власності та підставного набуття зафіксовано також у ст.ст. 321, 328 Цивільного Кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом (ч.ч. 1, 2 ст. 368 ЦК України).

Частиною першою ст. 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління здійснюється Законом «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Статтею 385 Цивільного кодексу України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Спеціальним Законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку є Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 № 2866-III (з подальшими змінами та доповненнями).

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації (ч.ч. 1, 14 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України).

Згідно з частинами першою, чотирнадцятою, статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об`єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об`єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об`єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об`єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріалами справи встановлено, що співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського 40".

23.06.2016 на установчих зборах співвласників житлових і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , оформлених Протоколом №1, затверджено Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського 40" (надалі - Статут).

Згідно п.п. 1 п. 1.1. розділу 1 "Загальні положення" Статуту, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рівне - Грушевського 40" (далі - об`єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

За приписами ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Колегією суддів встановлено, що 05.12.2018 відбулись збори співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського 40", які оформлені Протоколом б/н від 05.12.2018.

Із протоколу вбачається, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку згідно даних ЖКП "Покровське" становить 16441 кв.м. У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники площею 2364 кв.м. (14,38 %), у письмовому опитуванні взяли участь 11297 кв.м. (68,71 %). Всього взяли участь у голосуванні по питаннях порядку денного 13660 кв.м. (83,09 %).

Відповідно до ч.3 та ч.5 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Водночас, рішення загальних зборів можуть бути оскаржені в судовому порядку (частина 8 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Статтею 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що співвласник має право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського 40", які оформлені Протоколом б/н від 05.12.2018, щодо заслуховування звіту голови, заступника та членів правління, внесення змін та доповнень до кошторису, в тому числі внеску на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 4,00 грн за кв.м., обрання голови правління, заступника та членів правління на наступний звітний період, обрання ревізійної (ревізора) комісії на наступний звітний період.

Позивачка стверджує, що її не було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів співвласників, що позбавило її можливості взяти участь у зборах, голосувати з питань порядку денного, висловити свою думку щодо запропонованих рішень. Також позивачка вважає, що визначення кворуму при проведенні зборів, обрахунок голосів співвласників здійснено не у відповідності до вимог закону та Статуту ОСББ.

Апеляційний суд враховує, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Безумовними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №922/1393/19.

Однієї із підстав для визнання рішення зборів співвласників ОСББ "Грушевського 40", що оформлене Протоколом б/н від 05.12.2018, позивач визначила відсутність необхідної кількості голосів співвласників для прийняття рішення загальними зборами.

Відповідно до положень ч.2 ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Частиною 9 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема:

- питання про використання спільного майна;

- затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту;

- визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;

- прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд;

- визначення обмежень на користування спільним майном.

Згідно з частиною 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Як встановлено апеляційним судом, загальних зборах, які оформлені Протоколом б/н від 05.12.2018 приймались рішення, які у відповідності до Закону вважаються прийнятим, якщо за них проголосували не менш як дві третини від усіх співвласників багатоквартирного будинку.

За приписами ч.15 ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Пунктом 5.2. Статуту ОСББ "Грушевського 40" передбачено, що кожен власник (уповноважений відповідно представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення власника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у цьому будинку.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники (уповноважені відповідно представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів власників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів власників а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як дві третини загальної кількості всіх власників.

Письмове опитування під час зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Так, ч.8 ст.10 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент прийняття рішення, що оформлене протоколом від 05.12.2018) встановлює, якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Схожі норми містить п. 5.3. Статуту, в якому вказано, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрало кількості голосів "за" або "проти", ініціатором зборів (правління або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах чи утримались від голосування на зборах. Письмове опитування власників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" або "проти" не набрало, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

У зв`язку з тим, що на зборах не було присутньої достатньої кількості співвласників та у відповідності до положень Статуту ОСББ та Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", ініціатором зборів проводилось письмове опитування, за результатами якого складено та підписано Протокол б/н від 05.12.2018.

У Протоколі зборів 05.12.2018 зазначено, що у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники площею 2364 кв.м. (14,38 %), у письмовому опитуванні взяли участь 11297 кв.м. (68,71 %). Всього взяли участь у голосуванні по порядку денному 13660 кв.м. (83,09 %).

Отже судом першої інстанції на підставі дослідження матеріалів справи достовірно встановлено, що рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського 40", які оформлені Протоколом б/н від 05.12.2018, прийняті не менше як дві третини загальної кількості всіх співвласників.

Водночас апеляційним судом не встановлено наявності доказів, на підставі яких могло бути спростовано відомості, які містяться у Протоколі, що участь у зборах чи опитування взяла менша кількість співвласників, ніж зазначено у Протоколі загальних зборів.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що твердження скаржника про прийняття рішень загальних зборів ОСББ, оформлених Протоколом б/н від 05.12.2018, без наявності кворуму, необхідного для їх прийняття, не знайшло свого підтвердження та спростовується матеріалами справи.

Також підставою для визнання недійсними рішень зборів співвласників ОСББ, які відбулись 05.12.2018, позивач, крім іншого, визначила обрання головою правління ОСББ "Грушевського 40" Василець О.В., яка, як вважає позивачка, не є співвласником багатоквартирного будинку.

Згідно ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Відхиляючи наведений довід апелянта апеляційний суд враховує, що законом визначається компетенція загальних зборів у питанні встановлення порядку обрання членів правління ОСББ, натомість апелянтом не наведено доводів на підтвердження посилання, що цей порядок було порушено. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що загальними зборами приймалось рішення про затвердження порядку обрання голови правління виключно з числа співвласників ОСББ і що цей порядок було порушено при обранні головою правління ОСОБА_2 .

Також колегія суддів враховує, що під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Щодо питання про неналежне повідомлення позивачки про проведення загальних та відсутність її голосу при прийнятті оскаржуваних рішень апеляційний суд враховує наступне.

Як свідчить усталена судова практика, підставою для пред`явлення позову про визнання недійсними рішень загальних зборів є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

У постанові від 01.09.2023 палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у справі №909/1154/21 Верховний Суд відзначав, що хоча права учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, проте обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду, сформованою у корпоративних відносинах у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Верховний Суд зазначає про те, що ця обставина (неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.

Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:

- існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;

та /або

- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та / або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.

Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.

Виходячи із цих правових висновків, апеляційний суд зазначає, що звертаючись до суду за захистом, позивач, посилаючись на те, що під час проведення загальних зборів 05.12.2018, на її думку, допущені порушення, при цьому не наводить аргументів, яким саме чином прийняття таких рішень створює для неї негативні наслідки у вигляді порушення майнових або немайнових прав. Апеляційний суд також не отримав пояснень, чому звернення позивачки до суду відбулось через 5 років після прийняття оскаржуваних рішень.

Згідно усталеної практики Верховного Суду, порушення при підготовці та проведенні загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не є безумовними підставами для скасування рішень таких зборів, отже суд у кожному конкретному випадку має оцінити характер порушення, його наслідки для голосування, враховуючи баланс інтересів як позивача, так і інших співвласників у ОСББ.

Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно установчими або загальними зборами співвласників.

Колегія суддів вважає за необхідне урахувати, що визнання недійсними рішення загальних зборів від 05.12.2018 буде мати характер втручання суду в діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, порушення інтересів інших його співвласників, волевиявлення яких було спрямовано саме на затвердження розміру внеску на утримання будинку та кошторису, обрання голови правління, заступника голови правління та членів правління тощо, порушуватиме принцип пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами усіх співвласників і інтересами позивача, що є недопустимим, адже за приписами ч. 4 ст. 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Отже, зважаючи на те, що у голосуванні на загальних зборах ОСББ "Грушевського 40", результати яких оформлені Протоколом б/н від 05.12.2018, взяли участь співвласників багатоквартирного будинку - 83,09 % співвласників, загальною площею 13 660 м.кв., зазначені позивачем порушення не можуть бути підставою для визнання недійсним рішення, прийнятого двома третинами співвласників багатоквартирного будинку, з огляду на наведені приписи ч. 4 ст. 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Щодо інших підстав, позивачем не обґрунтовано та не конкретизовано, які саме права або інтереси позивача порушено оскаржуваним рішенням загальних зборах ОСББ "Грушевського 40", результати яких оформлені Протоколом б/н від 05.12.2018, а тому відсутні підстави для визнання недійсним вказаного рішення загальних зборів.

Тож, оскільки права позивача при проведенні загальних зборів порушені не були, а підставою для пред`явлення позову про визнання зборів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, доводи скаржника про необхідність визнання недійсними рішень, оформлених Протоколом б/н від 05.12.2018, колегією суддів оцінюються критично та відхиляються.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського 40", які оформлені Протоколом б/н від 05.12.2018, з огляду на те, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами, які саме права та законні інтереси позивача порушено, а судами не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Також, щодо строків позовної давності суд першої інстанції вірно вказав на те, що згідно з положеннями ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України).

Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. Таким чином, лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З урахуванням викладеного, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав, за яких позов у цій справі підлягає задоволенню, заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності судом не розглядається.

Відтак, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

У Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, у апеляційній скарзі ОСОБА_1 не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 у справі №918/857/23 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/857/23 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "11" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Маціщук А.В.