Постанова від 22.07.2025 по справі 918/857/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року

м. Київ

cправа №918/857/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання Сініцина В.А.,

представників учасників справи:

від позивачки: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Рівненської області (Горплюк А.М.)

від 23.05.2024

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (Філіпова Т.Л., Василишин А.Р., Маціщук А.В.)

від 01.10.2024 (повний текст складений 11.10.2024)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського 40"

про визнання недійсними та скасування рішень, оформлених протоколом від 05.12.2018,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - Позивачка, Скаржниця) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського 40" (далі - Відповідач), у якому просила визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів, оформлені протоколом від 05.12.2018, у тому числі щодо:

- 5.1. Обрання головою загальних зборів співвласників ОСОБА_2 та секретарем зборів ОСОБА_3 ;

- 5.2. Звіту голови правління, заступника та членів правління та рішення про звіт голови правління ОСОБА_4 ;

- 5.3. Визначення порядку сплати, переліку та розміру внесків на управління будинку та затвердження внеску в розмірі 4 грн за 1 кв. м;

- 5.4. Внесення змін та доповнень до кошторису на управління будинку і його затвердження в частині надходжень та видатків у сумі 62 700 грн;

- 5.5. Обрання головою правління ОСОБА_3 , обрання заступником голови правління ОСОБА_5 , обрання правління в складі: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та уповноваження новообраного голови правління Відповідача ОСОБА_3 на подання документів для державної реєстрації змін щодо голови правління;

- 5.6. Обрання ревізійної (ревізора) комісії в складі: ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_13

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що статут Відповідача і закон не передбачають "співвласників площею" чи голосування "квадратними метрами". У роботі загальних зборів взяло участь менше 50% власників, що тягне нечинність (недійсність) рішень загальних зборів. Позивачку не повідомлено про проведення загальних зборів, що позбавило її права бути обізнаною про них, а також права вирішувати по суті кожне питання порядку денного на зборах.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 у справі №918/857/23, у задоволенні позову відмовлено.

4. Судові рішення, зокрема, мотивовані таким:

- звертаючись до суду, Позивачка посилається на те, що під час проведення загальних зборів, на її думку, були допущені порушення, однак не наводить аргументів, яким саме чином прийняття спірних рішень створює для неї негативні наслідки у вигляді порушення майнових або немайнових прав. Права Позивачки порушені не були, а підставою для пред`явлення позову про визнання рішень зборів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. При цьому згідно з усталеною практикою Верховного Суду порушення при підготовці та проведенні загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не є безумовними підставами для скасування рішень таких зборів, отже суд у кожному конкретному випадку має оцінити характер порушення, його наслідки для голосування, враховуючи баланс інтересів позивача та інших співвласників;

- матеріалами справи підтверджується, що рішення загальних зборів співвласників Відповідача, оформлені протоколом від 05.12.2018, прийняті не менш як двома третинами загальної кількості всіх співвласників - 83,09% (загальна площа 13 660 кв. м). Доказів, на підставі яких могли бути спростовано відомості, що участь у зборах чи опитуванні взяла менша кількість співвласників ніж зазначено у протоколі загальних зборів, не встановлено;

- щодо обрання головою правління Відповідача ОСОБА_3 , законом не встановлено вимог, що членами правління і головою правління можуть бути виключно співвласники багатоквартирного будинку;

- відсутність голосу Позивачки (власниці квартири НОМЕР_1 загальною площею 34,7 кв. м) на засіданні зборів не вплинуло на загальний розподіл голосів, а відтак не могло вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення;

- визнання недійсними рішень загальних зборів від 05.12.2018 свідчитиме про втручання суду в діяльність Відповідача, порушення інтересів інших співвласників, волевиявлення яких було спрямовано саме на затвердження розміру внеску на утримання будинку та кошторису, обрання голови правління, заступника голови правління та членів правління тощо, порушуватиме принцип пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами усіх співвласників та інтересами Позивачки, що є недопустимим;

- оскільки підстави, за яких позов підлягає задоволенню, відсутні, заява Відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності не розглядається.

5. Суд апеляційної інстанції додатково зауважив, що:

- неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів у разі оскарження ним рішень загальних зборів саме по собі не є самостійною підставою для визнання таких рішень недійсними, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними;

- матеріали справи не містять доказів, що загальними зборами приймалося рішення про затвердження порядку обрання голови правління виключно з числа співвласників Відповідача, і що цей порядок порушено при обранні головою правління Василець О.В.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

6. 28 жовтня 2024 року Позивачка (Скаржниця) із використанням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 повністю або частково і передати справу №918/857/23 повністю або частково на новий розгляд або для продовження розгляду.

7. У тексті касаційної скарги Скаржниця зазначила, що підставами касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини другої статті 287 та пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з посиланням на пункти 1, 2 частини першої та пункти 3, 4 частини третьої статті 310 ГПК України:

- щодо пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України - суди першої та апеляційної інстанцій не застосували до спірних правовідносин норми Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон №2866-III), Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", положення статуту Відповідача та не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду:

1) від 17.09.2024 у справі №911/1088/23, від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 18.09.2018 у справі №916/782/17, від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, щодо застосування до спірних правовідносин частини четвертої статті 6 Закону №2866-III статей 1, 9, частини четвертої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", згідно з якими співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку. Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень;

2) від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 23.02.2022 у справі №914/807/20, від 14.07.2022 у справі №756/7632/18, від 08.02.2023 у справі №904/3783/21, від 01.06.2023 у справі №914/596/22, - нормами статті 6 Закону №2866-III визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, а нормами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" - саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку). Крім того, саме співвласники мають право брати участь в управлінні об`єднанням, обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання відповідно до вимог статті 14 Закону №2866-III, брати участь в управлінні об`єднанням, зокрема, брати участь у загальних зборах та голосуванні можуть виключно особи, які є власниками квартир або нежитлових приміщень об`єднання (або уповноважені ними особи), відомості про яких наявні в Державному реєстрі прав на нерухоме майно;

Скаржниця зазначає, що вона не була повідомлена про загальні збори від 05.12.2018 та не отримала відповідей на запитувану інформацію від Відповідача, зокрема, щодо отримання копій протоколів загальних зборів з підтверджуючими реєстраційними списками учасників;

- щодо пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України - суди попередніх інстанцій всупереч вимогам процесуального права не дослідили подані Скаржницею докази та не в повній мірі з`ясували обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. Висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, не відповідають обставинам справи. Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд:

1) пункт 1 частини першої статті 310 ГПК України - справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) пункт 2 частини першої статті 310 ГПК України - в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими;

3) пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України - суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

4) пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України - суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Скаржниця вказує, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме частину четверту статті 11 та статтю 236 ГПК України; (1) взято до уваги рішення загальних зборів від 05.12.2018, оформлені оскаржуваним протоколом, що не підтверджені належними та допустимими доказами як поіменного голосування, так і письмового опитування; (2) судові рішення ухвалені за повної відсутності оригіналів підписаних листів голосування чи письмового опитування на загальних зборах 05 грудня 2018 року; (3) проігноровано витребувані ухвалою суду, але не подані Відповідачем документи з результатами поіменного голосування та письмового опитування; (4) без доказів формально враховано відомості, зазначені у протоколі загальних зборів від 05.12.2018, та без їх перевірки з Державного реєстру речових прав щодо державної реєстрації кожного житлового / нежитлового приміщення.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що збори, оформлені протоколом від 05.12.2018, відбулися, однак, на думку Скаржниці, без належних доказів щодо фактичної кількості учасників голосування чи опитування, а також без доказів належного на підставі закону права взяти участь у голосуванні з питань порядку денного.

8. 17 червня 2025 року представник Відповідача із використанням підсистеми "Електронний суд" подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін; стягнути зі Скаржниці на користь Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

9. Разом із тим за інформацією, наявною у підсистемі "Електронний суд", Відповідач (код ЄДРПОУ 41184508) не має зареєстрованого електронного кабінету.

10. За змістом частини п`ятої статті 295 ГПК України до відзиву на касаційну скаргу застосовуються правила, встановлені частиною десятою статті 165 цього Кодексу, а саме - суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

11. Відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

12. З урахуванням викладеного вище, оскільки Відповідач є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, однак не виконав обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету за відсутності обґрунтування поважних причин, Верховний Суд на підставі частини десятої статті 165 ГПК України не розглядає доводи Відповідача, наведені у відзиві на касаційну скаргу.

13. 25 червня 2025 року, поза межами строку на касаційне оскарження, в межах якого допускається доповнення чи зміна касаційної скарги (частина перша статті 298 ГПК України), та за відсутності дозволу Суду (частина п`ята статті 161, частина десята статті 301 ГПК України) Скаржниця із використанням засобів поштового зв`язку подала письмові пояснення на відзив.

14. Клопотання про поновлення процесуального строку Скаржниця не подала, отже вказані пояснення підлягають залишенню без розгляду.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

15. Співвласники багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Рівне, вул. Грушевського, 40, створили об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. 23 червня 2016 року на установчих зборах співвласників житлових і нежитлових приміщень, оформлених протоколом №1, затверджено статут Відповідача.

16. Згідно з пунктом 5.2 статуту кожен власник (уповноважений відповідно представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення власника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у цьому будинку.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники (уповноважені відповідно представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів власників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів власників а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як дві третини загальної кількості всіх власників.

Письмове опитування під час зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

17. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрало кількості голосів "за" або "проти", ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах чи утримались від голосування на зборах. Письмове опитування власників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" або "проти" не набрало, відповідні рішення вважаються неприйнятими (пункт 5.3 статуту Відповідача).

18. 05 грудня 2018 року відбулися загальні збори Відповідача, що оформлені протоколом від 05.12.2018.

19. До порядку денного зборів включені такі питання:

1. Обрання голови та секретаря загальних зборів співвласників.

2. Звіт голови правління, заступника та членів правління.

3. Визначення порядку сплати, переліку та розміру внесків на управління будинком.

4. Внесення змін до та доповнень до кошторису на управління будинком.

5. Обрання голови правління, заступника голови правління, членів правління на наступний звітний період.

6. Обрання ревізійної (ревізора) комісії на наступний звітний період.

20. У зв`язку з тим, що на зборах не була присутня достатня кількість співвласників, ініціатором зборів проводилося письмове опитування, за результатами якого складено та підписано протокол від 05.12.2018.

21. Відповідно до протоколу загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку згідно з даними Житлово-комунального підприємства "Покровське" становить 16 441 кв. м. У зборах взяли участь особисто та / або через представників співвласники площею 2 364 кв. м (14,38%), у письмовому опитуванні - 11 297 кв. м (68,71%). Усього взяли участь у голосуванні з питань порядку денного 13 660 кв. м (83,09%).

22. З усіх питань порядку денного прийняті рішення. Протокол підписано головою та секретарем зборів, справжність підписів посвідчено 18 грудня 2018 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Вовк Н.П.

23. 19 грудня 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені відповідні зміни.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

24. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.

Щодо порушень, допущених при скликанні та проведенні загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

25. Відповідно до частини першої статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

26. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом №2866-III (тут і далі - в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

27. Статтею 1 Закону №2866-III передбачено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та / або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

28. За змістом частини першої статті 4 Закону №2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

29. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. (частина четверта статті 4 Закону №2866-III).

30. Згідно зі статтею 10 Закону №2866-III органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та / або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

31. Предметом спору в справі, що переглядається (№918/857/23), є визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників Відповідача, оформлених протоколом від 05.12.2018, щодо обрання голови та секретаря загальних зборів, заслуховування звіту голови, заступника та членів правління, внесення змін і доповнень до кошторису, в тому числі внеску на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 4 грн за 1 кв. м, обрання голови правління, заступника та членів правління на наступний звітний період, обрання ревізійної комісії на наступний звітний період.

32. У цій категорії справ позивач має обґрунтувати, які саме його права та / або інтереси були порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів.

33. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

34. За змістом статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

35. Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та / або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 06.10.2022 у справі №922/2013/21, від 17.11.2022 у справі №904/7841/21).

36. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в постанові від 27.01.2025 у справі №910/14503/23 наголосив, що господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи ГПК України та з`ясувати наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на положення процесуального закону (зокрема, статті 236, 237, 267, 270, 282, 301, 315 ГПК України) суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність / відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб.

37. За наслідками розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що Скаржниця пред`явила позов зі спливом п`яти років, посилаючись на порушення, допущені під час проведення загальних зборів співвласників Відповідача, проте не навела аргументів, яким саме чином прийняття спірних рішень створює для неї негативні наслідки у вигляді порушення майнових або немайнових прав.

38. Крім того, у розрізі доводів касаційної скарги Суд звертає увагу на таке.

39. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржниця, зокрема, вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду у постановах від 17.09.2024 у справі №911/1088/23, від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 18.09.2018 у справі №916/782/17, від 18.04.2018 у справі №904/2796/17; наводить текст частини четвертої статті 6 Закону №2866-III та частини четвертої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", що також викладений у цих постановах:

- повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного;

- повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.

40. Водночас саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права не є його правовим висновком про те, як вона має застосовуватися у подібних правовідносинах. Ця позиція є усталеною, і Верховний Суд неодноразово посилався на неї, зокрема, у постановах від 04.06.2025 у справі №910/9305/23, від 09.04.2025 у справі №908/1556/22, від 08.04.2025 у справі №917/603/24.

41. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

42. Щодо постанов Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 23.02.2022 у справі №914/807/20, від 14.07.2022 у справі №756/7632/18, від 08.02.2023 у справі №904/3783/21, від 01.06.2023 у справі №914/596/22, на які також посилається Скаржниця, у них вказано, що нормою статті 6 Закону №2866-III визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, а нормами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку).

43. У цьому контексті Скаржниця зазначає, що не отримувала запрошення на загальні збори співвласників Відповідача від 05.12.2018, докази повідомлення в матеріалах справи відсутні. Одним із гарантованих прав члена об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є його участь у вищому органі управління - загальних зборах. Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону №2866-III, що є імперативною нормою, повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). Скаржниця стверджує, що неповідомлення про проведення загальних зборів порушує її права та законні інтереси.

44. Верховний Суд звертає увагу, що не усі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, можуть бути підставами для визнання прийнятих ними рішень недійсними.

Порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку можливо поділити на (1) безумовні, тобто такі, які тягнуть обов`язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) достатні, тобто такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

45. У постановах Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №924/1146/21 та від 26.10.2022 у справі №916/1010/21 вказано, що порушення порядку повідомлення співвласника під час скликання та проведення загальних зборів не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є їх прийняття за відсутності кворуму, прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

46. Отже, неповідомлення або неналежне повідомлення співвласника багатоквартирного будинку про проведення загальних зборів не завжди є підставою для визнання рішень таких зборів недійсними (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №916/1126/24, від 27.05.2025 у справі №916/1165/24, від 10.07.2024 у справі №924/1225/21, від 13.04.2023 у справі №924/1225/21).

47. Скаржниця стверджує, що (1) суди взяли до уваги рішення загальних зборів від 05.12.2018, оформлені оскаржуваним протоколом, які не підтверджені належними та допустимими доказами як поіменного голосування, так і письмового опитування; (2) судові рішення ухвалені за повної відсутності оригіналів підписаних листів голосування чи письмового опитування на загальних зборах 05 грудня 2018 року; (3) проігноровано витребувані ухвалою суду, але не подані Відповідачем документи з результатами поіменного голосування та письмового опитування; (4) без доказів формально враховано відомості, зазначені у протоколі загальних зборів від 05.12.2018 та без їх перевірки з Державного реєстру речових прав щодо державної реєстрації кожного житлового / нежитлового приміщення.

48. У судах попередніх інстанцій Скаржниця послідовно зазначала, що визначення кворуму при проведенні загальних зборів співвласників та обрахунок голосів здійснено з порушенням вимог закону та статуту Відповідача.

49. З урахуванням вимог статті 10 Закону №2866-III та пункту 5.2 статуту Відповідача, усі оскаржувані рішення загальних зборів співвласників Відповідача, крім визначення порядку сплати, переліку та розміру внесків на управління будинку й затвердження розміру внеску, вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало більше половини від загальної кількості голосів співвласників; натомість щодо внесків - не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників.

50. Суди попередніх інстанцій, дослідивши наявні у справі докази, встановили, що у спірних загальних зборах взяло участь 83,09% співвласників загальною площею 13 660 кв. м.

51. Твердження Скаржниці, що в роботі загальних зборів брало участь 14,38% співвласників, не заслуговує на увагу та спростовується матеріалами справи. Проаналізувавши протокол від 05.12.2018, суди врахували, що ця кількість голосів (14,38%) набрана за наслідками особистого голосування та / або через представників співвласників (2 364 кв. м). Водночас за наслідками письмового опитування набрано 68,71% голосів (11 297 кв. м). Таким чином, рішення з питань порядку денного прийняті 83,09% голосів (13 660 кв. м).

52. Неможливість проведення письмового голосування, якщо у загальних зборах взяло участь менше 50% співвласників, не узгоджується з нормами статті 10 Закону №2866-III, статуту Відповідача та є наслідком хибного суб`єктивного тлумачення Скаржниці.

53. З огляду на це обґрунтованим є висновок, що рішення загальних зборів співвласників Відповідача прийняті з достатньою кількістю голосів власників квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Підстави для визнання їх недійсними з цих міркувань відсутні.

54. Доводи Скаржниці щодо відсутності належних і допустимих доказів голосування та письмового опитування, відсутності оригіналів підписаних листів голосування чи письмового опитування, справжності підписів на протоколі та неналежного врахування відомостей із нього спонукають Верховний Суд до переоцінки доказів, що, однак, не охоплюється його компетенцією (частини перша, друга статті 300 ГПК України).

55. Відповідно до статті 15 Закону №2866-III співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень.

56. Частина одинадцята статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (тут і далі - в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття таких рішень.

57. Аналізуючи доводи Скаржниці, Суд також ураховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22:

"96. Верховний Суд звертає увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.

97. Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.

98. Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку".

Зазначена правова позиція застосована Верховним Судом у постановах від 18.10.2023 у справі №924/1225/21, від 02.05.2024 у справі №910/10400/22, від 27.05.2025 у справі №916/1165/24.

58. У цій справі, зважаючи на превалюючу кількість голосів, баланс інтересів окремого співвласника та самого об`єднання, межі втручання суду у його діяльність, оскільки суди попередніх інстанцій надали оцінку питанню наявності / відсутності порушеного права Скаржниці, враховуючи, що з моменту прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів співвласників Відповідача минув значний період часу, Суд погоджується з відсутністю підстав для визнання їх недійсними.

59. Суди встановили, що оспорювані рішення підтримані необхідною кількістю голосів, при цьому Скаржниця не довела, що вони мають ознаки дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів саме Скаржниці.

60. Доводи касаційної скарги переважно зводяться до неповідомлення Скаржниці про проведення спірних загальних зборів Відповідача. Наявність інших безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів (відсутність більше половини загальної кількості усіх співвласників, які голосували за рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів), Скаржниця не довела, натомість наголошує на певних процедурних порушеннях, які потребують здійснення переоцінки доказів.

61. Підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.09.2022 у справі № 916/144/17.

62. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

63. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Схожий за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.

64. Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та / або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 06.10.2022 у справі №922/2013/21, від 17.11.2022 у справі №904/7841/21).

65. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в постанові від 27.01.2025 у справі №910/14503/23 наголосив, що господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи ГПК України та з`ясувати наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на положення процесуального закону (зокрема, статті 236, 237, 267, 270, 282, 301, 315 ГПК України) суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність / відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб.

66. З урахуванням викладеного вище, Суд зауважує, що при розгляді справи передусім підлягають встановленню (1) наявність порушення цивільного права або інтересу позивача, за захистом якого він звернувся до суду, (2) яке саме право (інтерес) порушене, (3) в чому полягає порушення.

67. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що підставою для пред`явлення позову про визнання рішень зборів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. При цьому встановлено, що Скаржниця не довела порушення своїх прав, і з цим також погодився Верховний Суд (пункти 58-60 цієї постанови).

68. Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (постанови Верховного Суду від 30.04.2024 у справі №910/7464/23, від 29.08.2023 у справі №910/5958/20, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, від 04.12.2019 у справі №910/15262/18).

69. Отже, Суд не досліджує та не надає оцінки іншим аргументам Скаржниці по суті спори, позаяк вони не впливають на результат касаційного розгляду.

Щодо повноважності / неповноважності складу суду апеляційної інстанції

70. За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою.

71. Скаржниця стверджує, що справу №918/857/23 розглянуто і вирішено неповноважним складом суду апеляційної інстанції, оскільки:

- Північно-західний апеляційний господарський суд розглядав першу апеляційну скаргу Скаржниці на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 19.09.2023 про повернення позовної заяви у складі: Олексюк Г.Є. - головуюча, судді Гудак А.В., Філіпова Т.Л. Постановою від 21.12.2023 ухвалу скасовано, а справу №918/857/23 передано для продовження розгляду до суду першої інстанції;

- для розгляду справи №918/857/23 за апеляційною скаргою Скаржниці на рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 визначено колегію суддів у складі: Олексюк Г.Є. - головуюча, судді Гудак А.В., Мельник О.В. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 апеляційну скаргу залишено без руху. 03 серпня 2024 Скаржниця подала до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги;

- розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 №01-05/690 призначено повторний автоматизований розподіл справи №918/857/23, за наслідками якого визначено колегію суддів у складі: Філіпова Т.Л. - головуюча, Василишин А.Р., Маціщук А.В.

72. На думку Скаржниці, повторний автоматизований розподіл справи №918/857/23 відбувся за відсутності законних підстав, що відповідно до частини тринадцятої статті 32 ГПК України є істотним порушенням вимог процесуального закону та підставою для скасування судового рішення.

73. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

74. Правова конструкція "суд, встановлений законом" є структурним елементом права на справедливий суд, закріпленого статтею 6 Конвенції, що передбачає дві умови відповідності цьому критерію: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

75. Термін "повноважний склад суду" слід сприймати як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов`язків: компетентність у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах територіальної юрисдикції, визначеної ГПК України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судова практика свідчить, що вказана підстава для скасування судових рішень застосовується у випадку, коли оскаржуване судове рішення прийняте судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності) (статті 20-31 ГПК України) або з порушенням порядку визначення складу суду (статті 32, 36 ГПК України).

76. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до розпорядження керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 №01-05/690 головуюча суддя Олексюк Г.Є. у період з 05 серпня 2024 року до 06 вересня 2024 року перебувала у відпустці, суддя-член колегії Гудак А.В. - у період з 05 серпня 2024 року до 30 серпня 2024 року, суддя-член колегії Мельник О.В. - у період з 05 серпня 2024 року до 30 серпня 2024 року.

77. Згідно з частиною шостою статті 260 ГПК України, частиною третьою статті 261 ГПК України, частиною третьою статті 262 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або відкриття апеляційного провадження у справі вирішується протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

78. За змістом пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішення Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (зі змінами та доповненнями) (у редакції, що була чинною в період здійснення повторного автоматизованого розподілу справи №918/857/23 у суді апеляційної інстанції) (далі - Положення), повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення.

79. Результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи є протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 13), що автоматично створюється автоматизованою системою (пункт 2.3.53 Положення).

80. Відповідно до абзацу 3 пункту 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів Північно-західного апеляційного господарського суду (у редакції, що була чинною в період здійснення повторного автоматизованого розподілу справи №918/857/23 у суді апеляційної інстанції) (далі - Засади), у разі відсутності судді-доповідача на строк, що може призвести до порушення строків, встановлених частиною шостою статті 260, частиною третьою статті 262 ГПК України, проводиться повторний автоматизований розподіл на підставі службової записки секретаря судової палати за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду.

81. Абзацом 4 пункту 9.2 Засад встановлено, що у разі відсутності головуючого судді (судді-доповідача) та члена (членів) колегії у випадках, передбачених абзацами 1, 3 цього пункту Засад, проводиться їх одночасна заміна на підставі службової записки секретаря судової палати за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду.

82. Таким чином, протягом встановленого законом процесуального строку (до 12 серпня 2024 року - протягом п`яти днів з дня надходження заяви Скаржниці про усунення недоліків апеляційної скарги, з урахуванням вихідних, що припали на 10 та 11 серпня 2024 року) суд апеляційної інстанції був позбавлений можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження у справі №918/857/23, зважаючи на перебування головуючого та членів-колегії суддів у відпустці.

83. З огляду на вказані обставини протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2024 визначено склад суду: Філіпова Т.Л. - головуюча, Василишин А.Р., Маціщук А.В.

84. Верховний Суд неодноразово наголошував, що судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції (постанови Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №904/1240/18, від 29.12.2020 у справі №910/2619/20, від 19.11.2020 у справі №904/3282/16, ухвали Верховного Суду від 14.04.2025 у справі №910/5627/23, від 24.02.2025 у справі №910/7196/22, від 07.02.2025 у справі №918/1116/23).

85. Згідно з частиною другою статті 8 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

86. Частина третя статті 6 ГПК України передбачає, що визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

87. Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

88. З урахуванням викладеного вище, повторний автоматизований розподіл судової справи №918/857/23 між суддями Північно-західного апеляційного господарського суду, що відбувся 07 серпня 2024 року, узгоджується з приписами Положення та Засад, статей 6, 32 ГПК України, статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Доводи Скаржниці у цій частині не підтвердилися.

89. Вважаючи дії суду апеляційної інстанції помилковими, Скаржниця подала заперечення щодо повної зміни складу суду; стверджує, що у цих запереченнях не заявляла відвід, натомість ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 у задоволенні заяви про відвід було відмовлено. На думку Скаржниці, це порушило свободу її волевиявлення.

90. У вказаних запереченнях, зокрема, зазначалося:

- підстави для повторного авторозподілу справи станом на 07 серпня 2024 року у Північно-західного апеляційного господарського суду були відсутні. Це свідчить, що такий авторозподіл міг проводитися на прохання заінтересованих осіб з корисливих чи інших мотивів. Перебування у відпустці не є підставою для зміни всього складу суду;

- справу №918/857/23 за апеляційною скаргою Скаржниці належить передати раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу), а не влаштовувати сумнівні та підозрілі повторні авторозподіли;

- Скаржниця не вважає колегію суддів, яка була визначена повторним протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 07.08.2024 у справі №918/857/23, повноважним складом суду, обраним у порядку, встановленому законом.

91. Дослідивши мотиви поданого заперечення, Північно-західний апеляційний господарський суд зазначив, що заява Скаржниці за змістом є відводом колегії суддів у повному складі, тож розглянув її як заяву про відвід, і Верховний Суд погоджується з цим висновком.

92. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

93. Зважаючи на зміст документа Скаржниці, що надійшов до Північно-західного апеляційного господарського суду, назва та зміст якого, однак, могли бути процесуально недосконалими, існували достатні підстави вважати його заявою про відвід колегії суддів з наданням мотивованої оцінки сумнівам Скаржниці та наведеним нею аргументам.

94. 20 вересня 2024 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли повторні заперечення, у яких Скаржниця просила не призначати та не проводити у цій справі судових засідань, оскільки, на її думку, склад суду є неповноважним.

95. Втім, оскільки вказана вимога відтворювала вже розглянуті судом процесуальні питання та не відповідала вимогам статей 169, 170 ГПК України, заяву залишено без розгляду.

96. 01 жовтня 2024 року Скаржниця звернулася із заявою про відвід колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду, що також була залишена без розгляду. У постанові від 01.10.2024 суд апеляційної інстанції зазначив, що вказана заява, як і попередня, мотивована порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи №918/857/23.

97. Скаржниця не погоджується з цим та вважає, що відвід заявлений нею фактично вперше та був проігнорований судом.

98. Верховний Суд відхиляє ці доводи з мотивів, що викладені вище, зокрема, в пункті 93 цієї постанови.

99. Відповідно до частини п`ятої статті 38 ГПК України якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

100. Оскільки заява про відвід, подана 01 жовтня 2024 року, ґрунтувалася на підставах, які вже були попередньо розглянуті судом апеляційної інстанції, існували підстави для залишення її без розгляду.

101. Отже, доводи Скаржниці, якими вона обґрунтовує розгляд та вирішення справи №918/857/23 неповноважним складом суду апеляційної інстанції (пункт 1 частини першої статті 310 ГПК України), не підтвердилися, як і не підтвердилася наявність підстав для відводу колегії суддів (пункт 2 частини першої статті 310 ГПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

102. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

103. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

104. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що вони ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судові витрати

105. Понесені Скаржницею у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на неї, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 у справі №918/857/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

І. Кондратова