Рішення

від 05.06.2024 по справі 760/15445/20

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 760/15445/20

Провадження №2/367/854/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

05 червня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Яцуна А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом Ірпінської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в :

Ірпінська міська рада Київської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння в якому просила: скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:115:0094 та 3210900000:01:115:0093 в АДРЕСА_1 ; витребувати на користь територіальної громади м. Ірпеня в особі Ірпінської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:115:0094 та 3210900000:01:115:0093 в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішенням колегії судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 08.10.2014 у справі № 1013/4061/2012 за позовом прокурора м. Ірпеня в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Держкомзему в Київській області до Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ін., третя особа: Ірпінське виробниче Управління житлово-комунального господарства, ОСОБА_6 про скасування рішень та визнання недійсними державних актів про право власності на земельну ділянку рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12.09.2013 в частині задоволення позовних вимог про витребування з незаконного володіння відповідачів на користь держави в особі КМУ спірних земельних ділянок загальною вартістю 4 441 571,99 грн. скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні даної позовної вимоги. У решті задоволених позовних вимог рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12.09.2013 залишено без змін, зокрема і в частині скасування рішення Ірпінської міської ради № 638-12-УІ від 16.06.2011 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 » та визнання недійсним державного акту серії ЯК №187815 від 28.07.2011 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 з відмітками про перехід права власності до ОСОБА_7 (29.07.2011) та до ОСОБА_8 (28.10.2011) та скасування його реєстрації. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12.09.2013 встановлені, а рішенням Апеляційного суду Київської області від 08.10.2014 підтверджені наступні обставини: «оскільки рішенням Ірпінської міської ради Київської області однією з рекреаційних зон міста Ірпінь визначено парк культури та відпочинку, то дана ділянка набула статусу земель рекреаційного призначення. Так як зміна цільового призначення земель рекреаційного призначення в даному випадку проводиться виключно Кабінетом Міністрів України, то Ірпінська міська рада Київської області, при внесенні змін до рішення про виключення парку (по АДРЕСА_2 ) із переліку парків м. Ірпінь та в подальшому передачу у приватну власність земельних ділянок за рахунок рекреаційної зони для будівництва й обслуговування житлових будинків, вийшла за межі своїх повноважень, чим порушила законні інтереси держави. Крім цього, на момент прийняття рішення про внесення змін до рішення про виключення парку із переліку парків м. Ірпінь діяв мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності в містах та в інших населених пунктах».

Однак, під час розгляду справи № 1013/4061/2012 ОСОБА_8 15.08.2013 за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Ірпінського міського округу Копиловою В.В. відчужила земельну ділянку з кадастровим номером 321090000:01:115:0062 в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 : 15.08.2013 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5021494 та зареєстровано за останнім право власності на земельну ділянку.

На підставі вищезазначеного у 2015 році прокурор м. Ірпеня в інтересах держави в особі Ірпінської міської ради Київської області звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 про визнання недійсним рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витребування майна (справа № 367/2273/15-ц).

15.07.2015 в рамках розгляду справи № 367/2273/15-ц ухвалою Ірпінського міського суду Київської області накладено арешт, зокрема і на земельну ділянку з кадастровим номером 321090000:01:115:0062 в АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1

27.04.2016 Ірпінським міським судом Київської області було винесено рішення про задоволення позову та витребувано на користь територіальної громади в особі Ірпінської міської ради з незаконного володіння громадян спірні земельні ділянки з кадастровими номерами, а саме: 3210900000:01:115:0075, 3210900000:01:115:0080, 3210900000:01:115:0062, 3210900000:01:115:0067, 3210900000:01:115:0068, 3210900000:01:115:0066, вартістю 1211334,00 грн.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 05.10.2016 апеляційні скарги відповідачів - задоволено, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27.04.2016 - скасовано, ухвалено нове рішення по суті позовних вимог, яким відмовлено у задоволенні позову Прокурора м. Ірпеня в інтересах держави в особі Ірпінської міської ради Київської області до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 про витребування майна, скасовано заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 15 липня 2015 року у даній справі, якою накладено арешт на земельні ділянки: 3210900000:01:115:0075, 3210900000:01:115:0080, 3210900000:01:115:0062, 3210900000:01:115:0067, 3210900000:01:115:0068, 3210900000:01:115:0066.

Ухвалою ВССУ від 13.09.2017 касаційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено частково, рішення Апеляційного суду Київської області від 05.10.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Отже, арешт, накладений на спірні земельні ділянки ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15.07.2017 року є чинним. Постановою апеляційного суду Київської області від 19 березня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 квітня 2016 року залишено без змін. Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду зазначив про те, що відповідачами по справі незаконно здійснено укладення цивільно-правових угод щодо відчуження спірних земельних ділянок із кадастровими номерами: 3210900000:01:115:0067, 3210900000:01:115:0068, 3210900000:01:115:0066, 3210900000:01:115:0062, 3210900000:01:115:0080, 3210900000:01:115:0075.

Постановою Верховного Суду від 28.08.2019 року у справі № 367/2273/15-ц за позовом Прокурора м. Ірпеня в інтересах держави в особі Ірпінської міської ради Київської області до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про визнання недійсним рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витребування майна, касаційні скарги Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 залишено без задоволення, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 квітня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Київської області від 12 лютого 2018 року, та постанову апеляційного суду Київської області від 19 березня 2018 року залишено без змін.

Отже, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 квітня 2016 року у справі № 367/2273/15-ц за позовом Прокурора м. Ірпеня в інтересах держави в особі Ірпінської міської ради Київської області до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про визнання недійсним рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витребування майна, яким постановлено витребувати на користь територіальної громади в особі Ірпінської міської ради з незаконного володіння громадян спірні земельні ділянки з кадастровими номерами, а саме: 3210900000:01:115:0075, 3210900000:01:115:0080, 3210900000:01:115:0062, 3210900000:01:115:0067, 3210900000:01:115:0068, 3210900000:01:115:0066, вартістю 1 211 334,00 грн., набуло законної сили, є остаточним і подальшому оскарженню не підлягає.

Позивач додає, що де-юре Ірпінська міська рада стала власником витребуваної земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:115:0062 загальною площею 0,0999 га, якої де-факто вже не існує. Натомість у власності ОСОБА_1 з 27.01.2017 року перебувають 2 земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:115:0094 (площею 0,05 га) та 3210900000:01:115:0093 (площею 0,499 га) в АДРЕСА_1 . Згідно інформації з публічної кадастрової карти дані земельні ділянки утворені 13.07.2015 року (за 2 дні до накладення арешту ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15.07.2015 року в рамках розгляду справи № 367/2273/15-ц) шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:115:0062.

Позивач стверджує, що існуюча ситуація порушує інтереси територіальної громади м. Ірпеня, оскільки дана земельна ділянка є частиною Парку культури та відпочинку ( ОСОБА_17 - умовно) площею 3 га ( АДРЕСА_2 ). На виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2016 року у справі № 367/2273/15-ц, залишеного без змін постановою Верховного Суду від 28.07.2019, 21.12.2019 Ірпінською міською радою було зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:115:0075, 3210900000:01:115:0080, 3210900000:01:115:0067, 3210900000:01:115:0068, 3210900000:01:115:0066. У зв`язку з тим, що у процесі розгляду справи № 367/2273/15-ц гр. ОСОБА_1 здійснив поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:115:0062 на 2 земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:115:0094 та 3210900000:01:115:0093 в АДРЕСА_1 , наразі позивач позбавлений можливості зареєструвати право власності на дані земельні ділянки. На підставі вищезазначеного позивач був змушений звернутися до Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області із заявою-повідомленням про вчинення гр. ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 388 КК України. 21.01.2020 року відомості про кримінальне провадження № 12020110040000104 внесені до ЄДРД, триває досудове розслідування. Зазначає, що дії гр. ОСОБА_1 стосовно поділу земельної ділянки, яка на той час була предметом судового спору, були направлені виключно на знищення об`єкту права власності з метою приховати це майно від виконання в майбутньому судового рішення у справі № 367/2273/15-ц.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 квітня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі.

02 березня 2023 року від позивача надійшла заява про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, яка обґрунтована тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 09.08.2022 державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Іванютою І.В. зареєстровано право власності гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:115:0010 загальною площею 0,0999 га на підставі витягу з ДЗК НВ-9901475432022, виданого 09.08.2022 управлінням Держгеокадастру у Київській області на підставі заяви №1389 від 26.07.2022. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно того ж дня, 09.08.2022, на підставі заяви про об`єднання об`єктів нерухомого майна з тим самим номером №1389 від 26.07.2022 державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Іванютою І.В. було погашено право власності гр. ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:115:0093, площею 0,0499 га, та 3210900000:01:115:0094, площею 0,05 га, в АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що вищезазначене є доказом того, що відповідачем здійснено об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3210900000:01:115:0093, площею 0,0499 га, та 3210900000:01:115:0094, площею 0,05 га, які були предметом позову у даній справі. Проте, у ДЗК наразі наявна інформація і про земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:115:0093, площею 0,0499 га, та 3210900000:01:115:0094, площею 0,05 га, і про земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:115:0010 загальною площею 0,0999 га. Позивач посилається на п.60 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 №1051, відповідно до якого запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Враховуючи викладене, позивач просив: залучити Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області в якості відповідача у даній справі; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області скасувати запис в Державному земельному кадастрі та закрити поземельну книгу про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:115:0093, площею 0,0499га, та земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:115:094 площею 0, 05 га; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:115:0010 загальною площею 0,0999га; витребувати на користь територіальної громади м. Ірпеня в особі Ірпінської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:115:0010 загальною площею 0,0999 га.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21 червня 2023 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог від 02 березня 2023 року, залучено в якості співвідповідача Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

18 вересня 2023 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд: накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:115:0010 загальною площею 0,0999 га, яка належить відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19 вересня 2023 року заяву позивача Ірпінської міської ради про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Ірпінської міської ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:115:0010 загальною площею 0,0999 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2620955732080, яка належить праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01 листопада 2023 року закрито підготовче провадження у справі за позовом Ірпінської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, призначено справу до судового розгляду по суті.

08 грудня 2021 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Даниленком Є.М. до суду подано заяву про застосування строків позовної давності, в якій останній просив застосувати позовну давність до позовних вимог Ірпінської міської ради в даній справі та відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи зазначене клопотання зазначив, що в рамках цього позову позивач просить суд скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:115:0094 та 3210900000:01:115:0095 в АДРЕСА_1 , та витребувати вказані земельні ділянки на користь територіальної громади м. Ірпеня в особі Ірпінської міської ради, при цьому відповідач не погоджується з такими вимогами з огляду на їх необґрунтованість, зокрема, через те, що Ірпінською міською радою не доведено, що земельні ділянки 3210900000:01:115:0094 тa 3210900000:01:115:0095 були утворені в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:115:0062. Водночас, вважає за необхідне зазначити про те, що як заявляє сам позивач згідно інформації з публічної кадастрової карти земельні ділянки 3210900000:01:115:0094 тa 3210900000:01:115:0095 утворені ще 13.07.2015. При цьому у власності ОСОБА_1 вони знаходяться з 27.01.2017 року. Водночас, вищевказану позовну заяву було подано Ірпінською міською радою до Солом?янського районного суду м. Києва у липні 2020 року. 20 липня 2020 матеріали справи були передані на розгляд за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області. Провадження у справі було відкрито 13.04.2021. При цьому, весь цей час Ірпінська міська рада знала про утворення земельних ділянок з кадастровими номерами 3210900000:01:115:0094 та 3210900000:01:115:0095, про що свідчать, зокрема, додаткові заперечення на апеляційні скарги від 11.12.2017 № 01-20/3407/2, подані Ірпінською міськрадою по справі № 367/2273/15-ц. В цих поясненнях, що містяться в матеріалах справи №367/2273/15-ц, зазначається, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:115:0062 вже не існує, натомість у власності ОСОБА_1 з 27.01.2017 перебувають 2 земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:115:0094 та 3210900000:01:115:0095.

Таким чином, вважає, що з дати утворення земельних ділянок 3210900000:01:115:0094 та 3210900000:01:115:0095 (13.07.2015) та з дати реєстрації права власності на них за ОСОБА_1 до дати звернення до суду у цій справі минуло більш як 3 (три) роки, впродовж яких позивач знав про можливе порушення його прав, однак до суду з відповідними позовними вимогами не звертався.

11 вересня 2023 року на адресу Ірпінського міського суду Київської області від представника Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області надійшов відзив на позовну заяву в якому останній просив: порушити перед позивачами питання про виключення Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області зі складу сторін у даній справі та залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору; у разі відмови позивача від виключення Головного управління зі складу сторін у даній справі та залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення судового збору та судових витрат, що стосуються Головного управління як відповідача у справі. По суті справи відповідач зазначив про те, що відповідно до ч.10 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок. Також, відповідач посилається на ч.1 ст.27 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відповідно до якої, у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а поземельна книга на таку земельну ділянку закривається. Також зазначає, що підставою для формування земельної ділянки є документація із землеустрою (види документації із землеустрою передбачені ст.25 Закону України «Про землеустрій»). Вказує, що на день подання відзиву земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:115:0093 та 3210900000:01:115:0094 перебувають в архівному шарі (державна реєстрація вказаних земельних ділянок та кадастрові номери скасовані) у зв`язку з їх об`єднанням у земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:115:0010. Об`єднання вказаних земельних ділянок у земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:115:0010 здійснювалось на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 27.07.2022 ТОВ «Лідер Плюс», ОСОБА_18 . Державна реєстрація вказаної земельної ділянки здійснювалась із застосуванням принципу випадковості відділом №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області. Відповідач зауважує, що на державного реєстратора не покладається обов`язок перевірки достовірності документів, поданих для проведення реєстрації, оскільки відповідно до ст.28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. На підставі викладеного, Головне управління вважає, що порушень прав позивача зі сторони Головного управління не вбачається, позивач в позовних вимогах не просить суд визнати дії Головного управління незаконними та в самій заяві на незаконні дії Головного управління не посилається, у зв`язку з чим вважає, що Головне управління є неналежним відповідачем у даній справі та повинне виступати в ролі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника позивача, просять позовні вимоги задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали.

Враховуючи положення ст.223 ЦПК України, суд ухвалив продовжити розгляд справи, без участі сторін, які не з`явились в судове засідання.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України (поточна редакція, чинна після 05.03.2009) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статті 116, 118 Земельного кодексу України передбачають, що громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади. Частиною 5 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Судом встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2013 року у справі №1013/4061/2012 позовну заяву прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Держкомзему в Київській області до Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_19 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_12 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_10 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ; третя особа: Ірпінське виробниче управління житлово-комунального господарства, ОСОБА_6 , про скасування рішень та визнання недійсними державних актів про право власності на земельну ділянку - задоволено. Скасовано рішення Ірпінської міської ради від 14.04.2011 року № 440-10-VІ «Про визнання нечинними рішень Ірпінської міської ради». Скасувати рішення Ірпінської міської ради від 14.04.2011 року № 437-10-VІ «Про внесення змін до рішення Ірпінської міської ради від 19.06.2003 року № 337-12-ХХІV». Скасовано рішення Ірпінської міської ради від 14.04.2011 року № 444-10-VІ «Про надання дозволу громадянам на розроблення проектів землеустрою».Скасовано рішення Ірпінської міської ради від 06.10.2011 року № 974-19-VІ «Про надання дозволу ОСОБА_20 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_3 у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд». Скасовано рішення Ірпінської міської ради від 06.10.2011 року № 975-19-VІ «Про надання дозволу ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_3 у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 802-15-VІ від 18.08.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_38 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 626-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_29 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_4 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 630-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_39 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_4 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 632-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_40 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_3 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 633-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_12 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_3 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 634-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_27 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_3 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 635-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_26 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 678-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_25 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_4 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 677-12-VІ від 16.06.11 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_24 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_3 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 676-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_23 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 640-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_41 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_4 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 641-16-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_13 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_5 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 638-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 643-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_22 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_3 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 820-15-VІ від 18.08.2011 року «Про ствердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_21 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_3 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 1012-19-VІ від 06.10.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_42 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_5 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 1065-20-VІ від 27.10.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_20 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_3 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 1066-20-VІ від 27.10.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_3 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 721-13-VІ від 01.07.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_4 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 728-13-VІ від 01.07.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_19 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_3 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 1445-22-VІ від 08.12.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_43 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_5 ». Скасовано рішення Ірпінської міської ради № 1447-22-VІ від 08.12.2011 року, яким затверджено проект землеустрою та передано в приватну власність ОСОБА_10 земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_5 ». Визнано недійсним державний акт серії ЯМ № 442829 від 07.02.2012 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_21 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯМ № 115081 від 14.11.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_20 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯМ № 115076 від 14.11.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 , з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_44 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯМ № 427442 від 26.09.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_38 з відміткою про перехід права власності ОСОБА_45 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯМ № 077237 від 19.12.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_46 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯМ № 346782 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_10 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯМ № 346783 від 30.12.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_47 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 187813 від 01.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_27 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 210948 від 15.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_24 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_45 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 187815 від 28.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_48 з відмітками про перехід права власності до ОСОБА_7 та до ОСОБА_8 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 187822 від 01.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_26 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 187820 від 18.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_11 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 187816 від 18.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_28 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 187814 від 28.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_49 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 210941 від 27.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_19 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_45 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 187818 від 05.08.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_29 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 210937 від 14.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_25 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_50 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 210936 від 14.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_23 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_45 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 187817 від 01.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_22 з відмітками про перехід права власності до ОСОБА_51 та до ОСОБА_52 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 187821 від 01.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_12 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 187819 від 18.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_13 та скасовано його реєстрацію. Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 210949 від 27.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_50 та скасовано його реєстрацію. Витребувано з незаконного володіння відповідачів на користь держави в особі Кабінету Міністрів України спірні земельні ділянки, загальною вартістю 4 441 571,33 грн.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 08 жовтня 2014 року у справі № 1013/4061/2012 рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2013 скасовано в частині задоволення позовних вимог про витребування з незаконного володіння відповідачів на користь держави в особі Кабінету Міністрів України спірні земельні ділянки, загальною вартістю 4 441 571,33 гривень і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні даної позовної вимоги. В решті рішення суду першої інстанції від 12 вересня 2013 року залишено без змін.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27 квітня 2016 року у справі №367/2273/15-ц витребувано на користь територіальної громади в особі Ірпінської міської ради з незаконного володіння громадян спірні земельні ділянки з кадастровими номерами, а саме: 3210900000:01:115:0075, 3210900000:01:115:0080, 3210900000:01:115:0062, 3210900000:01:115:0067, 3210900000:01:115:0068, 3210900000:01:115:0066, вартістю 1 211 334,00 грн.

При цьому, постановою Апеляційного суду Київської області від 19 березня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 квітня 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 28 серпня 2019 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 квітня 2016 року, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 19 березня 2018 року - залишено без змін.

Згідно із частиною четвертою та п`ятою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

У постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зроблено висновки про те, що: «преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі - для суду під час розгляду інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає потреби встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який набрав законної сили. Суть судової преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення у справі, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено судом ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що піддано аналізові в мотивувальній частині судового акта».

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17 (провадження № 61-19719св19), згідно з якими преюдиційні факти - це такі факти, що встановлені рішенням чи вироком суду, які набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу, навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Тож законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних (відмінних) за змістом судових рішень.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 215241599 від 07 липня 2020 року, станом на 07 липня 2020 року, земельні ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:115:0094 (площею 0,05 га) та 3210900000:01:115:0093 (площею 0,0499 га) в АДРЕСА_1 , перебувають у власності ОСОБА_1 , дата та час державної реєстрації: 27 січня 2017 року (а.с. 62-64).

При цьому, згідно інформації з публічної кадастрової карти дані земельні ділянки утворені 13 липня 2015 року шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:115:0062 загальною площею 0,0999 га, натомість з 27 січня 2017 року розташовані 2 земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:115:0094 (площею 0,05 га) та 3210900000:01:115:0093 (площею 0,499 га) в АДРЕСА_1 (а.с. 60-61).

Таким чином, відповідно до матеріалів справи, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 квітня 2016 року у справі № 367/2273/15-ц за позовом прокурора м. Ірпеня в інтересах держави в особі Ірпінської міської ради Київської області до ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про визнання недійсним рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витребування майна, яким постановлено витребувати на користь територіальної громади в особі Ірпінської міської ради з незаконного володіння громадян спірні земельні ділянки з кадастровими номерами, а саме: 3210900000:01:115:0075, 3210900000:01:115:0080, 3210900000:01:115:0062, 3210900000:01:115:0067, 3210900000:01:115:0068, 3210900000:01:115:0066, вартістю 1 211 334 грн., в частині витребування земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:115:0062 залишається фактично невиконаним.

Судом встановлено, що земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:115:0062 вже не існує, оскільки у власності ОСОБА_1 з 27 січня 2017 року перебували 2 земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:115:0094 (площею 0,05 га) та 3210900000:01:115:0093 (площею 0,0499 га) в АДРЕСА_1 , утворені згідно інформації з публічної кадастрової карти дані земельні ділянки 13 липня 2015 року шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:115:0062.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №314748798 від 10.11.2022, 09.08.2022 державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Іванютою І.В. зареєстровано право власності гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:115:0010, загальною площею 0,0999 га, на підставі витягу з ДЗК НВ-9901475432022, виданого 09.08.2022 управлінням Держгеокадастру у Київській області на підставі заяви №1389 від 26.07.2022. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно того ж дня, 09.08.2022, на підставі заяви про об`єднання об`єктів нерухомого майна з тим самим номером №1389 від 26.07.2022 державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Іванютою І.В. було погашено право власності (об`єкт нерухомого майна закрито) гр. ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:115:0093, площею 0,0499 га, та 3210900000:01:115:0094, площею 0,05 га, в АДРЕСА_1 .

Таким чином, відповідачем ОСОБА_1 здійснено об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3210900000:01:115:0093, площею 0,0499 га, та 3210900000:01:115:0094, площею 0,05 га, які були предметом позову у даній справі.

Проте, як видно із інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки від 20.02.2023, у ДЗК наявна інформація про земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:115:0093, площею 0,0499 га, та 3210900000:01:115:0094, площею 0,05 га, і про земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:115:0010 загальною площею 0,0999 га.

Таким чином, судом встановлено, що існуюча ситуація порушує інтереси позивача.

В силу ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою, другою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Як вбачається із ст. 153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Отже, набуття права власності на земельну ділянку, яка на законних підставах перебуває в постійному користуванні іншої особи, є прямим порушенням прав такої особи на належне користування землею.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до положень ст.15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.2 ст.21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру: а) щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення; на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

Відповідно до пункту 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові подаються: 1) заява за формою згідно з додатком 12 ; 2) оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах земель певної категорії); 3) електронний документ (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначені земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають реєстрації в Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру.

Згідно ч.ч. 9, 10 ст.79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.

Згідно ст.16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Статтею 24 цього Закону визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч.10 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Ведення Поземельної книги врегульовано положеннями ст.25 Закону України Про державний земельний кадастр та Порядком ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року. В ч. 2,4 ст. 25 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено, що поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до ч.3 статті 26 Закону «Про Державний земельний кадастр», зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом Для внесення змін до відомостей Поземельної книги щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) заявник подає до органу, який здійснює ведення Поземельної книги: заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; оригінали документації із землеустрою, технічної документації з оцінки земель, які згідно з цим Законом є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, що згідно з цим Законом не потребує розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки); документацію із землеустрою, на підставі якої вносяться зміни до відомостей Державного земельного кадастру, у формі електронного документа (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Відповідно до п.п. 60, 61 Порядком ведення державного земельного кадастру запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Дану правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10.10.2018р. у справі N2362/884/16-4 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018р. у справі №2-3007/11, провадження №14-525цс18.

Окрім визнання недійсними державних актів, якими посвідчується право власності відповідача на спірні земельні ділянки, ефективним способом захисту порушеного права позивача є припинення речових прав та скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок.

Відповідно до чинної редакції ч. 13 ст. 79-1 ЗК України, земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про Скасування державної реєстрації земельної ділянки.

За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Формування та державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:115:0010, загальною площею 0,0999 га, була проведена незаконно, всупереч рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 квітня 2016 року у справі №367/2273/15-ц, яким витребувано на користь територіальної громади в особі Ірпінської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:115:0062, виходячи з обставин, наведених вище.

А тому державна реєстрація земельної ділянки підлягає скасуванню з одночасним витребуванням земельної ділянки на користь територіальної громади м. Ірпеня в особі Ірпінської міської ради.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого засідання, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тобто, виходячи з системного аналізу вищенаведених положень цивільного процесуального законодавства, можна дійти висновку, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, в той час як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Аналогічний висновок викладено й в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц.

При цьому, як наголошено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог.

При цьому, за змістом статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 2140/1950/18 (провадження № 11-975апп19), у справі № 820/4524/18 (провадження № 11-948апп19) від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19) висловлювала правову позицію про те, що у справах про скасування державної реєстрації права власності вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому такі справи мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Встановивши, що позивачем оспорюється, зокрема, правомірність державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:115:0010, загальною площею 0,0999 га, залучене до участі у справі в якості відповідача - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області не є належним відповідачем у цій справі, а тому суд приходить до висновку про відмову у частині задоволення позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Щодо заяви ОСОБА_1 від 08 грудня 2021 року про застосування строків позовної давності та відмову у позові з цієї підстави, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

У частині першій статті 261 ЦК України передбачено, що початком перебігу строку є день, коли особа довідалась або повинна була (могла) довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов`язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов`язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.

Насамперед, для визначення моменту виникнення права на позов важливими є об`єктивні обставини самий факт порушення права, а із встановленням моменту порушення права позивача підлягають встановленню суб`єктивні обставини момент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення.

У заяві про застосування строків позовної давності відповідач посилається на додаткові заперечення на апеляційні скарги від 11.12.2017 № 01-20/3407/2, подані Ірпінською міськрадою по справі № 367/2273/15-ц, в яких зазначається, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:115:0062 вже не існує, натомість у власності ОСОБА_1 з 27.01.2017 перебувають 2 земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:115:0094 та 3210900000:01:115:0093.

Проте, у зазначених додаткових запереченнях не вказується, коли саме Ірпінська міська рада дізналася про те, що у власності ОСОБА_1 з 27.01.2017 перебувають 2 земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:115:0094 та 3210900000:01:115:0093.

Натомість, оскільки додаткові заперечення на апеляційні скарги № 01-20/3407/2 датовані 11 грудня 2017 року, а позивач звернувся із позовом до ОСОБА_1 про витребування спірних земельних ділянок 15 липня 2020 року, суд приходить до висновку про те, що позивач звернувся до суду із позовом до відповідача в межах строку позовної давності, передбаченого ст.257 ЦК України, у зв`язку з чим, суд не знаходить підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 від 08 грудня 2021 року про застосування строків позовної давності.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Ірпінської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Скасувати запис у Державному земельному кадастрі із закриттям поземельної книги про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:115:0093, площею 0,0499 га, та земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:115:0094, площею 0,05 га.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:115:0010, загальною площею 0,0999 га.

Витребувати на користь територіальної громади м. Ірпеня в особі Ірпінської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:115:0010, загальною площею 0,0999 га.

У задоволенні позову Ірпінської міської ради Київської області до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ірпінської міської ради Київської області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 15 910 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот десять) гривень 67 копійок.

Учасники справи:

позивач Ірпінська міська рада Київської області, код ЄДРПОУ 33800777, адреса: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а;

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 ;

відповідач Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, код ЄДРПОУ 39817550, адреса: 03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук