Ухвала

від 30.09.2024 по справі 175/323/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 175/323/22

провадження № 61-12278ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2024 року, додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Груп», третя особа - приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Верховецька Валерія Едуардівна, про визнання договорів удаваними, поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Груп», третя особа - приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Верховецька В. Е., у якому просила:

- визнати удаваним договір дарування квартири

АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений 16 березня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Верховецькою В. Е., зареєстрований в реєстрі за № 202;

- визнати удаваним договір дарування квартири

АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений 30 березня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Верховецькою В. Е., зареєстрований в реєстрі за № 247;

- визнати укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 договорів міни квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 ;

- визнати квартиру АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю подружжя;

- поділити спільне сумісне майно подружжя та визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 67,9 кв. м, житловою площею 40,8 кв. м;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки «BMWX5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір-чорний, 2012 року випуску, номер

VIN: НОМЕР_2 від 14 березня 2018 року № 1242/2018/857976;

- визнати автомобіль марки «BMWX5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір-чорний, 2012 року випуску, номер VIN: НОМЕР_2 спільною сумісною власністю подружжя;

- поділити спільне сумісне майно подружжя та визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на автомобіль марки «MAZDA 3», реєстраційний номер НОМЕР_3 , колір-сірий, 2017 року випуску, номер VIN: НОМЕР_4 ;

- визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на автомобіль марки «BMWX5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір-чорний, 2012 року випуску, номер VIN: НОМЕР_2 ;

- поділити спільне сумісне майно подружжя та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7 694,00 грн.

У березні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом

до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на майно,

у якому просив визнати за ним право особистої приватної власності

на транспортний засіб «MAZDA 3», VIN: НОМЕР_4 , 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 29 березня 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано удаваним договір дарування квартири

АДРЕСА_1 , укладений

між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений 16 березня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Верховецькою В. Е., зареєстрований у реєстрі за № 202.

Визнано удаваним договір дарування квартири АДРЕСА_2 , укладений

між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений 30 березня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Верховецькою В. Е., зареєстрований у реєстрі за № 247.

Визнано укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 договір міни квартири

АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 .

Визнано квартиру АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю подружжя

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Визнано за ОСОБА_2 право приватної власності на 1/2 частку квартири

АДРЕСА_2 , загальною площею 67,9 кв. м, житловою площею

40,8 кв. м.

Визнано за ОСОБА_3 право приватної власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 67,9 кв. м, житловою площею 40,8 кв. м.

Визнано за ОСОБА_2 право приватної власності на 1/2 частину автомобіля марки «MAZDA 3», номерний знак НОМЕР_3 , колір-сірий, 2017 року випуску, номер VIN: НОМЕР_4 .

Визнано за ОСОБА_3 право приватної власності на 1/2 частину автомобіля марки «MAZDA 3», номерний знак НОМЕР_3 , колір-сірий, 2017 року випуску, номер VIN: НОМЕР_4 .

Поділено спільне сумісне майно подружжя та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7 694,00 грн.

Відмовлено у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати,

які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 13 069,60 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на майно відмовлено.

Судові витрати за зустрічною позовною заявою залишено за позивачем.

Додатковим рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2024 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у справі, а саме витрати на професійну правову допомогу в розмірі 31 300,00 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2024 року та додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2024 року залишено без змін.

05 вересня 2024 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернувся

до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2024 року, додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 04 квітня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 06 серпня 2024 рокуу цій справі, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права

та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2024 року, додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року в частині визнання удаваним договору дарування квартири АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3

та ОСОБА_1 , посвідченого 16 березня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Верховецькою В. Е., зареєстрованого в реєстрі за № 202 та договору дарування квартири

АДРЕСА_2 , укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого 30 березня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Верховецькою В. Е., зареєстрований в реєстрі за № 247; визнання укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 договору міни квартири АДРЕСА_1

та квартири АДРЕСА_2 ; стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат у справі, а саме витрат на професійну правову допомогу в розмірі 31 300,00 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .

За частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів

у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження

(про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі

про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви

чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 707/1541/16-ц, від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц, від 06 червня 2018 року у справі

№ 910/19473/17, від 24 січня 2020 року у справі № 521/20354/16-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 12 листопада 2020 року у справі

№ 357/3132/15-ц, від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20-ц, від 25 жовтня 2023 року у справі № 702/499/22, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 402, 406 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 175/323/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Груп», третя особа - приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Верховецька Валерія Едуардівна, про визнання договорів удаваними, поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на майно.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська