Ухвала

від 11.10.2024 по справі 947/22653/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/22653/24

Провадження № 2/947/4703/24

УХВАЛА

11.10.2024

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участі позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнізаяву прокурора Одеської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониНейкової ТетяниМиколаївни про вступ у справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 , третя особа Одеська міська рада про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати право власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на земельну ділянку площею 0,0874 га (кадастровий номер 5110136900:46:002:0068), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду 29 липня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

06.09.2024 року через систему «Електронний суд» від прокурора Одеської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониНейкової ТетяниМиколаївни надійшла заява про вступ у справу. В обґрунтування своєї заяви, прокурор зазначала, що предметом вказаного позову, поданого ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 , є військове нерухоме майно - земельна ділянка (кадастровий номер 5110136900:46:002:0068), площею 0,0874 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, вищевказане свідчить про те, що визнання права власності за ОСОБА_1 на зазначений об`єкт нерухомості створює загрозу державним інтересам. Враховуючи, що рішення у справі №947/22653/24 може вплинути на інтереси держави, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України, повідомила про вступ Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону у справу №947/22653/24 з метою захисту інтересів держави.

У судовому засіданні, призначеному на 11.10.2024 року, ОСОБА_1 та йогоадвокат ЮшинськаІрина Євгенівна заперечували проти задоволення заяви прокурора Одеської спеціалізованоїпрокуратури у сфері оборониНейкової ТетяниМиколаївни про вступ у справу.

Представники відповідачів -Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заперечували проти задоволення заяви прокурора Одеської спеціалізованоїпрокуратури у сфері оборониНейкової ТетяниМиколаївни про вступ у справу.

Представник третьої особи Одеської міської ради в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, тобто особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом вирішення в цивільному судочинстві.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 131-1Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.56 ЦПК Україниу визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.2 Закону України «Про прокуратуру»прокуратура з поміж інших, також наділена функцією представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

У постанові Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі №924/1256/17 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді:

- з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першоїстатті 131-1 Конституції Українищодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено;

- прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другоїстатті 129 Конституції України);

- участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частина третястатті 23 Закону України «Про прокуратуру»);

- щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду;

- підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Для підтвердження судом підстав для представництва інтересів прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 року по справі 912/2385/18, звернуто увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Одночасно суд звертає увагу на правову позицію, висловлену ВС ГКС у Постанові 914/1844/18 від 18.08.2020, відповідно до якої «здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Однак судом не встановлено, а прокурором не надано доказів здійснення Міністерством оборони України та Військовою частиною НОМЕР_1 представництва інтересів відповідачів неналежним чином.

В той же час Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Таким чином, суд вважає, що заява прокурораОдеської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониНейкової ТетяниМиколаївни про вступ у справу не містить належного обґрунтування нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах Міністерством оборони України та Військовою частиною НОМЕР_1 .

З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для участі прокурора у даній справі, тому в задоволенні клопотання про вступ прокурора слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.56 ЦПК, Законом України «Про прокуратуру», суд

У Х В А Л И В :

Заяву прокурораОдеської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониНейкової ТетяниМиколаївни про вступ у справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 , третя особа Одеська міська рада про визнання права власності, - залишити без задоволення.

Ухвала оскарження не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О. М. Куриленко