Постанова

від 03.10.2024 по справі 499/570/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6767/24

Справа № 499/570/23

Головуючий у першій інстанції Погорєлов І. В.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія 61

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙСУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційними скаргами Органу опіки та піклування Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області та ОСОБА_1 на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 22 липня 2024 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області, особа яка визнається недієздатною ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просив суд визнати ОСОБА_2 недієздатним, встановити над ним опіку і за поданням органу опіки та піклування призначити ОСОБА_1 його опікуном. В обґрунтування заяви заявник зазначив, що у нього є брат, ОСОБА_2 , що проживає в АДРЕСА_1 разом з мамою, ОСОБА_3 . ОСОБА_2 , є інвалідом другої групи з дитинства, страждає на психічний розлад. Внаслідок хвороби ОСОБА_2 не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і у зв`язку з цим може бути визнаний судом недієздатним та потребує встановлення над ним опіки. Весь час за ним доглядає заявник та його мати, яка вже в похилому віці, пенсіонерка. Заявник володіє на праві приватної власності будинком за адресою: АДРЕСА_1 . Працює робітником в СФГ «Весна», має постійний дохід. Станом на 24 березня 2023 року до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. На обліку у психіатра та лікаря-нарколога не знаходиться (а.с. 1-3).

22 липня 2024 року рішенням Іванівського районного суду Одеської області вирішено заяву ОСОБА_1 задовольнити частково; визнати недієздатним ОСОБА_2 та встановити над ним опіку; у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_2 відмовити; до призначення опікуна недієздатному ОСОБА_2 покласти на орган опіки та піклування Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області обов`язки зі здійснення опіки над ОСОБА_2 (а.с. 153-157).

09 серпня 2024 року Орган опіки та піклування Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області, в особі керівника О.Волошина, засобами поштового зв`язку направили до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 22 липня 2024 року. Апелянт частково не погоджується із оскаржуваним рішенням суду першої інстанції та вважає його таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначає, що ОСОБА_1 , що надав згоду на призначення опікуном, є близькою особою, а саме братом, ОСОБА_2 та має можливість виконувати опікунські обов`язки. Апелянт вважає, що перешкод, зазначених у ст. 64 ЦК України, для призначення заявника опікуном над ОСОБА_1 не встановлено, а можливість заявника здійснювати повноваження опікуна перевірена органом опіки та піклування, за наслідками чого висловлено пропозицію про доцільність призначення його опікуном. На думку апелянта, вимога суду в частині застосування ст. 65 ЦК України щодо покладення обов`язку зі здійснення опіки на орган опіки та піклування Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області є необґрунтованою, оскільки особа, над якою встановлюється опіка, проживає в колі родини і має члена сім`ї, який виявив бажання бути опікуном. Тому, апелянт вважає, що суд першої інстанції не надав оцінки доказам, що наявні в матеріалах справи, не врахував, що мати ОСОБА_2 є особою похилого віку та має захворювання і вона фізично та в силу свого віку не може бути його опікуном, а також не звернув увагу на характер захворювання особи, яка визнається недієздатною, та на рекомендації лікарського висновку щодо особливостей належного догляду за такою особою. З огляду на викладене в апеляційній скарзі, апелянт просить скасувати рішення Іванівського районного суду Одеської області від 22 липня 2024 року в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 та в частині покладення обов`язку зі здійснення опіки до призначення опікуна ОСОБА_2 на Орган опіки та піклування Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_2 (а.с. 163-173).

14 серпня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 22 липня 2024 року. Апелянт не погоджується із оскаржуваним рішенням в частині відмови у задоволенні вимоги щодо призначення його опікуном та покладення на орган опіки та піклування Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області обов`язку опіки та вважає його в цій частині необґрунтованим. Так, на думку апелянта, суд першої інстанції не взяв до уваги та не надав оцінки поясненням представника органу опіки та піклування, яка у судовому засіданні вказала, що відсутні умови та можливість з їхнього боку здійснювати догляд за особою, яка визнавалася недієздатною. Апелянт зазначає, що суд не взяв до уваги доводи та аргументи адвоката Федорчак І.А., яка зазначила, що не має підстав ставити під сумнів та вважати необґрунтованим подання органу опіки та піклування щодо призначення заявника опікуном особи, що визнавалася недієздатною. Тому, апелянт вважає, що покладаючи на орган опіки та піклування обов`язок зі здійснення опіки над ОСОБА_2 , суд першої інстанції не вказав де останній буде перебувати та які умови опіки, фактично поставивши особу, яка визнавалася недієздатною, у беззахисне становище. З огляду на викладене в апеляційній скарзі, апелянт просить скасувати рішення Іванівського районного суду Одеської області в частині відмови у задоволенні заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове про задоволення заяви (а.с. 184-187).

Відзиви на апеляційні скарги до апеляційного суду не надходили.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

У судовому засіданні 03 жовтня 2024 року ОСОБА_1 та адвокат Федорчак Інна Анатоліївна, яка представляє інтереси ОСОБА_2 , апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити. Представник органу опіки та піклування Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи його відсутності, а подану апеляційну скаргу просив задовольнити в повному обсязі (а.с. 199).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Так, рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині відмови у задоволенні заяви щодо призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .

Приймаючи оскаржуване рішення в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є інвалідом другої групи з дитинства та весь цей час ним опікується його матір, з якою він проживає. ОСОБА_2 за своїм станом здоров`я не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Відтак, останній потребує постійного щоденного стороннього догляду, який, на переконання суду, на даний час не може забезпечити ОСОБА_1 , оскільки має свою власну сім`ю, працює та фактично проживає за іншою адресою, зазначені обставини заявник підтвердив в ході судового розгляду, надаючи пояснення по дослідженим доказам, а сам факт зміни реєстрації місця проживання не підтверджує ту обставину, що він постійно проживає з ОСОБА_2 .

З вищевикладених підстав, суд першої інстанції критично оцінив подання органу опіки та піклування Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області, що затверджене рішенням виконавчого комітету Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області від 11 квітня 2023 року №30. Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що в даному висновку відсутня інформація про інших осіб, які перебувають у сімейних відносинах з ОСОБА_2 та чи мають можливість виконувати обов`язки опікуна, з урахуванням особистих стосунків. Також суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 надсилав кошти ОСОБА_2 , опікувався ним як до звернення в суд, так і на даний час. Клопотань про допит свідків чи долучення інших письмових доказів заявником не заявлено (а.с. 155).

Апеляційний суд, не погоджуючись з такими висновками суду першої інстанції та скасовуючи оскаржуване рішення в цій частині, вважає за потрібне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

За ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави для висновку, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод. Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями паспорта та свідоцтв про народження, довідкою про склад сім`ї та актом обстеження матеріально-побутових умов, виданих Коноплянською сільською радою від 23 березня 2023 року (а.с. 4-12, 14, 20, 25-26).

ОСОБА_2 є інвалідом другої групи з дитинства, що підтверджується копією довідки МСЕК та копією висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом першої чи другої групи внаслідок психічного розладу (а.с. 16, 19).

З матеріалів справи також вбачається, що до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с. 30).

Згідно з довідкою про доходи з місця роботи та довідкою з податкової інспекції ОСОБА_1 працює робітником в СФГ «Весна», має постійний дохід (а.с. 27-28).

Відповідно докопії договорударування від29березня 2001року ОСОБА_1 володіє направі приватноївласності будинкомза адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23-24).

Згідно з характеристикою, видаю СФГ «Весна», в якому працює заявник, ОСОБА_1 за час роботи у господарстві виявив себе як дисциплінований та кваліфікований працівник, ділові та кваліфікаційні якості проявив на відповідному до посадових обов`язків рівні та йому притаманне підвищене почуття відповідальності. За характером спокійний та врівноважений. В колективі користується повагою та авторитетом. Займається стажуванням молодих працівників. Доброзичливий та стриманий, у будь-якій ситуації готовий до мирного вирішення конфлікту (а.с. 29).

За висновком про стан здоров`я від 23 березня 2023 року, виданим КНП «Іванівський медичний цент Іванівської селищної ради» ОСОБА_1 придатний, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 15, 22).

У справі, що переглядається, на підставі вище вказаних доказів, Коноплянська сільська рада як орган опіки та піклування вважала за доцільне, у разі визнання недієздатним ОСОБА_2 , призначити опікуном останнього ОСОБА_1 (а.с. 17-18). Зазначену процесуальну позицію орган опіки та піклування в особі Коноплянської сільської ради підтримав як під час розгляду справи в суді першої інстанції, визнавши позовні вимоги в повному обсязі (а.с.49), так і під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, що безпосередньо підтверджується оскарженням органу опіки та піклування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог заявника щодо призначення опікуном ОСОБА_1 .

Однак, як вже зазначалося вище, суд першої інстанції критично оцінив подання органу опіки та піклування Коноплянської сільської ради, оскільки в даному висновку відсутня інформація про інших осіб, які перебувають у сімейних відносинах з ОСОБА_2 та чи мають можливість виконувати обов`язки опікуна, з урахуванням особистих стосунків. Крім того, суд першої інстанції посилався на те, що ОСОБА_2 проживає за іншою, ніж заявник, адресою, разом зі своєю матір`ю (а.с. 155).

Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 23 березня 2023 року №28 мати ОСОБА_3 , 1957 року народження, є інвалідом другої групи, онкохвора та систематично проходить лікування в обласному онкодиспансері (а.с. 20). Згідно з консультативним висновком спеціаліста основний діагноз злоякісне новоутворення шкіри та не уточнених частин обличчя, супутній діагноз атеросклеротична серцево-судинна хвороба, ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз (а.с. 126). Наведені обставини свідчать про наявність ризиків щодо виконання обов`язків опікуна з боку матері у майбутньому. При цьому, суд першої інстанції помилково не взяв до уваги положення п. 4.3 Правил опіки та піклування та ч. 3 ст. 296 ЦПК України, згідно з якими спільне проживання опікуна з підопічним не є безумовною та обов`язковою підставою для встановлення опіки. А також, покладаючи на орган опіки та піклування обов`язки зі здійснення опіки над ОСОБА_2 до призначення останньому опікуна, фактично зобов`язав дбати про підопічного, створювати йому необхідні побутові умови, забезпечувати його доглядом та лікуванням, але не врахував психоемоційних особливостей ОСОБА_2 , за яких будь-яка зміна звичного для такої особи середовища (за наявності близьких родичів, що виявили бажання бути опікунами та проживання ОСОБА_2 в колі близьких родичів) може негативно вплинути на його поведінку та стан здоров`я, а отже не відповідає найкращим інтересам особи, над якою встановлюється опіка. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим вимоги апелянтів підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню у відповідній частині.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Таким чином, оскільки доводи апеляційних скарг знайшли своє підтвердження, апеляційний суд на підставі п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, скасовує оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном та ухвалює в цій частині нове про задоволення заяви.

На підставі керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Органу опіки та піклування Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області - задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

РішенняІванівськогорайонного судуОдеської областівід 22липня 2024року скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про призначення опікуном.

Заяву ОСОБА_1 про призначення опікуном задовольнити.

Призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) опікуном ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

Повний текст постанови складений 14 жовтня 2024 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк