Рішення

від 02.10.2024 по справі 754/2548/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 754/2548/24

Провадження № 2/752/4091/24

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря - Крушельницької Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну в приміщенні Голосіївського районного суду міста цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до Комунального некомерційного підприємства (далі по тексту - КНП) «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди (т.1 а.с.1-132).

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року справу направлено до Київського апеляційного суду для визначення підсудності (т.1 а.с.135-136).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 березня 2024 року визначено підсудність Голосіївському районному суду міста Києва для розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, матеріали справи передано Голосіївському районному суду міста Києва (т.1 а.с.141-142).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 19 березня 2024 року визначено головуючого суддю Слободянюк А.В. для розгляду справи (т.1 а.с.144).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху (т.1 а.с.146-148).

08 квітня 2024 року позивачка ОСОБА_1 у новій редакції подала до Голосіївського районного суду міста Києва позовну заяву до КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, в якому просила суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ від 22 липня 2022 року № 160-к про звільнення ОСОБА_1 за п.4 ч.1 ст.40 Кодексу Законів про працю (далі - КЗпП) України;

- поновити позивача на посаді лікаря-стоматолога-терапевта стоматологічного відділення філії № 3 КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва;

- стягнути з КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 6 998 632,43 грн. (т.1 а.с.156-203).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка вказує, що вона як мати-одиначка двох дітей, один з яких є малолітнім, є єдиною дочкою людини з інвалідністю. З жовтня 2000 року вона працювала лікарем стоматологом-терапевтом у поліклініці Ватутінського (Деснянського) району м. Києва. У зв`язку з реорганізацією медичних закладів 01 листопада 2013 року переведена на посаду лікаря стоматолога-терапевта до стоматологічного відділення філії № 3 КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва.

Позивачка вказує, що неодноразово була незаконно звільнена КНП «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, проте судовими рішеннями її поновлювали на посаді.

Зокрема, 06 січня 2021 року КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва видано наказ № 13 про поновлення позивачки на роботі, проте даний наказ вважає незаконним, оскільки наказ про поновлення на роботі не відповідає змісту рішення суду. Крім того, відповідач жодних дій щодо фактичного поновлення позивачки на роботі не вчинив.

Під час розгляду Київським апеляційним судом апеляційної скарги відповідача на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року позивач випадково дізналась, що її наказом від 22 липня 2022 року № 160-к було звільнено з роботи за прогули, даний наказ з`явився у справі № 754/14783/17.

У зв`язку з викладеним просить скасувати даний наказ, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 6 998 632,43 грн. ( т.1 а.с.156-249, т.2 а.с.1- 149).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні, призначено підготовче судове засідання на 07 травня 2024 року (т.2 а.с.159,160).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 15 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в режимі відеоконференції (т.2. а.с.168,169).

10 червня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від клопотання (т.2, а.с.214) щодо витребування доказів (т.3. а.с.37).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 01 серпня 2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

10 липня 2024 року представником КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва - адвокатом Шевченко Т.Ю. (ордер т.3 а.с.181) подано відзив на позовну заяву з додатками (т.3 а.с.90-174).

У заяві від 22 липня 2024року представником КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва - Шевченко Т.Ю. подано клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, вказуючи, що у конверті, який надійшов на адресу відповідача, містився супровідний лист, копія позовної заяви, однак була відсутня ухвала про відкриття провадження у справі. Також, у клопотанні заявлено про дослідження відео-доказу щодо відвідування місця проживання позивачки з метою з`ясування причин неявки на робоче місце (т.3 а.с.174,175). З огляду на наведені представником відповідача обставини, суд вважає можливим поновити відповідачу строк подачі відзиву на позовну заяву.

У відзиві на зазначається наступне.

22 липня 2022 року лікар стоматолог-терапевт стоматологічного відділення Філії № 3 КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва Проценко Н.П. була звільнена наказом № 160-к з роботи за прогули без поважних причин на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року (справа № 754/5790/20) частково задоволено позов ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря стоматолога-терапевта стоматологічного відділення філії № 3 КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 9 495,20 грн. та 100 000,00 грн. моральної шкоди. Постановою Київського апеляційного суду від 31 березня 2021року зменшено відшкодування моральної шкоди до 10 000,00 грн., в іншій частині рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року залишено без змін.

На виконання даного судового рішення видано наказ № 13 від 06 січня 2021року про поновлення на роботі, з яким ОСОБА_1 ознайомилась із зауваженнями під особистий підпис. Поряд з цим, даний наказ ОСОБА_1 не оскаржувала. Однак до роботи вона не приступила з невідомих роботодавцю причин. Одночасно директором КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва видано наказ № 119 від 16 червня 2022 року про визначення складу комісії про виконання рішення суду, проведення інструктажу з охорони праці та пожежної безпеки, ознайомлення з наказом про поновлення на роботі ОСОБА_1 23 червня 2022 року відповідачем складено та направлено на адресу позивача графіки роботи на червень, липень 2022 року, направлено посадову інструкцію. Додатково документи направлялись через поштові відділення, електронну пошту, яку ОСОБА_1 використовує для листування. Також, вона повідомлялась про поновлення засобами телефонного зв`язку, здійснювались також виїзди за місцем проживання ОСОБА_1 , що фіксувались відеозаписом.

Вказується, що ОСОБА_1 не приступила до роботи з моменту її поновлення на роботі, про що складено акти про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин.

У зв`язку з викладеним директором КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва 22 липня 2022 року видано наказ № 160-к про звільнення ОСОБА_1 за прогули без поважних причин. Позивач, прибувши до КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, відмовилась ознайомитися з даним наказом та повідомленням про нарахування та виплачені доходи, не вказала причини відмови ознайомлення, про що було складено комісією 22 липня 2022 року відповідний акт.

У відзиві на позовну заяву заявлено про застосування строку позовної давності, вказуючи, що позивачка про наявність вказаного наказу була обізнана 22 липня 2022 року у приміщенні КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва за адресою: м.Київ, вул. Закревського,81/1. Сторона відповідача просить відмовити у позові.

У судове засідання, призначене на 02 жовтня 2024 року, сторони не з`явились. Від позивача надійшла заява, в якій просила проводити розгляд справи у її відсутність за наявними у справі доказами. Від представника відповідача також надійшла заява, у якій представник просила провести судове засідання за відсутності сторони відповідача, у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Відповідно до положення ст.13 Цивільного процесуального Кодексу (далі - ЦПК) України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки учасників в судове засідання всіх учасників справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

У позовній заяві вказано, що позивачка неодноразово була звільнена з посади лікаря-стоматолога у КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва та неодноразово судовими рішеннями поновлялась на посаді. Посилається на те, що наказ про поновлення її на роботі № 13 від 06 січня 2021 року, виданий на виконання останнього судового рішення про поновлення її на роботі, не відповідає змісту рішення суду.

У відповідності з частини четвертої, шостої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом у форматі повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень було досліджено наступні судові рішення що поновлення позивачки на посаді.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 28 серпня 2017 року (справа № 754/9059/16) встановлено, що 03 жовтня 2000 року позивачка ОСОБА_1 була зарахована на посаду лікаря-стоматолога медичної амбулаторії смт. Биківня Поліклініки № 2 Ватутінського району м.Києва. 01 лютого 2001 року позивача переведено на посаду лікаря-стоматолога вказаної поліклініки. 22 жовтня 2001 року Поліклініка № 2 Ватутінського району м.Києва перейменована в Поліклініку № 4 ТМО Деснянського району м.Києва. 04 травня 2005 року позивача переведено на посаду лікаря-стоматолога-терапевта вказаної поліклініки. 31 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звільнено у зв`язку з переведенням у КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва. 01 листопада 2013 року ОСОБА_1 прийнято по переводу на ставку лікаря-стоматолога-терапевта стоматологічного відділення філії № 3 КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва.

Наказами КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва від 06 червня 2016 року № 126 та від 23 червня 2016 року № 150 поизвачу було оголошено догану.

Наказом «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва від 29 червня 2016 року № 155-к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі п.3 ст.40 КЗпП України.

Даним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 28 серпня 2017 року (справа № 754/9059/16), залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року та постановою Верховного суду від 05 вересня 2019 року, частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до КНП «Консультативно-Діагностичний Центр» Деснянського району міста Києва про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Рішенням визнано незаконними та скасовано накази директора Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-Діагностичний Центр» Деснянського району міста Києва Лимаря Ю.В. № 126 від 06 червня 2016 року та № 150 від 23 червня 2016 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень у вигляді догани. Визнано незаконним та скасовано наказ в.о. директора КНП КДЦ Деснянського району м.Києва Сіротінкіної К.Г. № 155-к від 29 червня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря-стоматолога-терапевта відділення терапевтичної стоматології філії № 3 КНП КДЦ Деснянського району міста Києва згідно п.3 ст.40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря-стоматолога-терапевта відділення терапевтичної стоматології філії № 3 Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-Діагностичний Центр» Деснянського району міста Києва. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-Діагностичний Центр» Деснянського району міста Києва на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 53 136,60 грн. та моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року (справа № 754/14783/17) встановлено, що на виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 28 серпня 2017 року (справа № 754/9059/16), яке набрало законної сили 31 жовтня 2017 року, директором КНП «Консультативно-Діагностичний Центр» Деснянського району міста Києва від 31 жовтня 2017 року видано наказ № 216, яким ОСОБА_1 , звільнену 30 червня 2016 року з посади лікаря-стоматолога-терапевта філії № 3 КНП «Консультативно-Діагностичний Центр» Деснянського району міста Києва на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України, поновлено на посаді лікаря-стоматолога-терапевта філії № 3 КНП «Консультативно-Діагностичний Центр» Деснянського району міста Києва з 01 липня 2016 року; визначено лікарю-стоматологу-терапевту філії №3 КНП КДЦ Деснянського району м. Києва робоче місце, яке розташоване за адресою вул. Матеюка, 3 м. Київ, стоматологічний кабінет № 417.

Судом у межах розгляду справи № 754/14783/17 було встановлено, що наказ директора КНП «Консультативно-Діагностичний Центр» Деснянського району міста Києва від 31 жовтня 2017 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді було направлено їй 01 листопада 2017 року, який позивачем 06 листопада 2017 року отримано. 07 листопада 2017 року ОСОБА_1 надала письмові пояснення, що вона фактично не мала можливості вийти на роботу, оскільки не була обізнана про наказ № 216 від 31 жовтня 2017 року про поновлення на роботі, а прибула до КНП «Консультативно-Діагностичний Центр» Деснянського району міста Києва тільки 07 листопада 2017 року, після фактичного отримання наказу поштою та ознайомлення з вказаним наказом про поновлення на роботі. Наказом КНП «Консультативно-Діагностичний Центр» Деснянського району міста Києва № 222 від 07 листопада 2017 року ОСОБА_2 була звільнена з посади у зв`язку з відсутністю на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин на підставі п.4 ст.40 КЗпП України..

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року (справа № 754/14783/17) позов ОСОБА_1 до КНП «Консультативно - діагностичний центр Деснянського району м. Києва» про визнання неправомірними дії щодо невиконання рішення суду № 754/9059/16-ц від 28 серпня 2017 року, визнання незаконними та скасування наказів КНП «Консультативно-Діагностичний Центр» Деснянського району міста Києва, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшукування моральної шкоди та поновлення на роботі задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ № 222 від 07 листопада 2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря - стоматолога - терапевта філії № 3 КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району м. Києва. Поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря - стоматолога - терапевта відділення терапевтичної стамотології філії № 3 КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району м. Києва. Стягнути з КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району м. Києва на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 18 990 гривень 40 копійок та моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень.

Постановою Київського апеляційного суду 07 червня 2018 року (справа № 754/14783/17), залишеною без змін постановою Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року, апеляційну скаргу відповідача КНП Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді лікаря-стоматолога- терапевта відділення терапевтичної стоматології філії № 3 Комунального підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району м. Києва змінено. Поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря-стоматолога-терапевта стоматологічного відділення філії № 3 Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району м. Києва. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року в частині стягнення з КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району м. Києва на користь ОСОБА_1 моральної шкоди змінено в частині відшкодування моральної шкоди з 20 000,00 грн. до 10 000,00 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року (справа № 754/14783/17) було встановлено, що ОСОБА_1 з 01 листопада 2013 року працювала на посаді лікаря-стоматолога-терапевта стоматологічного відділення філії №3 КНП «Консультативно-діагностичний центр», саме така посада зазначена в її трудовій книжці у записі про звільнення з роботи з 30 червня 2016 року, враховуючи наказ Управління охорони здоров`я Деснянської районної державної адміністрації від 30 грудня 2016 року про затвердження змін до структури КНП «Консультативно-діагностичний центр», відповідно до якого в КНП «Консультативно-діагностичний центр» діє «стоматологічне відділення філії № 3», а не «відділення терапевтичної стоматології філії № 3», у зв`язку з чим апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач підлягає поновленню на посаду лікаря стоматолога-терапевта стоматологічного відділення філії №3 КНП «Консультативно-діагностичний центр», з якої була звільнена.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року (справа № 754/5790/20) встановлено, що ОСОБА_1 20 травня 2020 року звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати накази КНП підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва № 123 від 07 червня 2018 року, № 127 від 12 червня 2018 року; визнати неправомірними дії КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва щодо внесення записів № 23 та № 24 до трудової книжки позивача; поновити мати - одиначку ОСОБА_1 на посаді лікаря - стоматолога - терапевта; стягнути з КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва моральну шкоду в розмірі 1 257 120,00 грн.

Даним рішенням позов ОСОБА_1 до КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, 3-тя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ № 127 від 12 червня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря - стоматолога - терапевта стоматологічного відділення філії № 3 КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва. Поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря - стоматолога - терапевта відділення терапевтичної стоматології філії № 3 КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва. Стягнуто з КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району м. Києва на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 9 495,20 грн. та моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі (т.2 а.с.32-44).

Постановою Київського апеляційного суду від 31 березня 2021 року апеляційну скаргу відповідача КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва задоволено частково, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року у справі № 754/5790/20 змінено в частині стягнення з КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва на користь ОСОБА_1 розміру моральної шкоди - зменшено до 10 000,00 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 754/5790/20 встановлено, що у травні 2021 року до Київського апеляційного суду надійшла заява КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва про ухвалення додаткового рішення у справі, посилаючись на те, що апеляційним судом у постанові було зазначено, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено повністю, проте не викладено у мотивувальній та резолютивній частинах постанови висновків суду щодо розгляду доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 про зміну рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року в частині найменування структурного підрозділу філії №3 КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, до якого підлягає поновленню на роботі ОСОБА_1 , з «відділення терапевтичної стоматології» на «стоматологічне відділення».

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 18 червня 2021 року задоволено заяву КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва. Змінено рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року в частині найменування структурного підрозділу філії № 3 КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, до якого підлягає поновленню на роботі ОСОБА_1 з «відділення терапевтичної стоматології» на «стоматологічне відділення».

У постанові Верховного Суду від 07 грудня 2021 року (справа № 754/579/20), зазначається, що вказана додаткова постанова не змінила зміст постанови Київського апеляційного суду від 31 березня 2021 року, ухваленої по суті заявлених у справі вимог, а лише конкретизувала задоволені вимоги, які необхідні для реалізації ефективного захисту порушеного права. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, додаткову постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2021 року залишено без змін.

Крім того, судом також досліджено у форматі повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 січня 2019 року (справа № 754/4508/18), відповідно до якого ОСОБА_1 оскаржувала дії відповідача щодо невиконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року (справа № 754/14783/17) в частині негайного поновлення не посаді.

Даним рішенням суду позов ОСОБА_1 задоволено частково. Вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря-стоматолога-терапевта стоматологічного відділення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано видати наказ щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді лікаря-стоматолога-терапевта стоматологічного відділення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та надати затверджений графік роботи стоматолога-терапевта, ознайомити з посадовою інструкцією, провести інструктаж, затверджений наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, забезпечити належними умовами для роботи стоматологом - терапевтом. Контроль за виконанням законодавства про працю України КНП «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району міста Києва щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді лікаря-стоматолога-терапевта стоматологічного відділення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 покладено на Державну службу України з питань праці.Стягнуто з КНП «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району міста Києва на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 177 700 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

Постановою Київського апеляційного суду від від 20 березня 2019 року (справа № 754/4508/18), залишеною без змін постановою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Судом досліджено копію трудової книжки позивачки ОСОБА_1 (т.3 а.с.2-35), з якої вбачається наступне.

03 жовтня 2000 року ОСОБА_1 була зарахована на посаду лікаря-стоматолога медичної амбулаторії смт. Биківня Поліклініки № 2 Ватутінського району м.Києва; 01 лютого 2001 року переведено на посаду лікаря-стоматолога вказаної; 22 жовтня 2001 року поліклініка № 2 Ватутінського району м. Києва перейменована в поліклініку № 4 ТМО Деснянського району м. Києва; 18 березня 2022 року поліклініка № 4 ТМО Деснянського району м. Києва перейменована у поліклініку № 3 Деснянського району м. Києва; 04 січня 2005 ОСОБА_4 переведено на посаду лікаря-стоматолога-терапевта; 31 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звільнено у зв`язку з переведенням у КНП «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва; 01 листопада 2013 року ОСОБА_1 була прийнята за переводом з поліклініки № 3 Деснянського району м.Києва на посаду лікаря-стоматолога-терапевта стоматологічного відділення філії № 3 КНП «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м.Києва.

Також, з трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що останнім записом, що міститься в трудовій книжці ОСОБА_1 , є запис про звільнення 12 червня 2018 року за наказом № 127 за прогул без поважних причин згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Поновляючи ОСОБА_1 на роботі за наведеними судовими рішення, судами було встановлено, що після виконання роботодавцем рішення суду про поновлення працівника на роботі (тобто після видання відповідного наказу) фактичного допущення ОСОБА_1 до роботи не відбувалось.

Судом встановлено, що 06 січня 2021року директором КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва винесено наказ № 13 «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 », у якому вказано, що на виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року (справа № 754/5790/20), в порядку негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі, ОСОБА_1 , звільнену за наказом від 12 червня 2018 року № 127 з посади лікаря - стоматолога - терапевта стоматологічного відділення філії № 3 Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва на підставі п.4 ст.40 КЗпП України, поновити на посаді лікаря - стоматолога - терапевта стоматологічного відділення філії № 3 Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва з 13 червня 2018 року. Наказом визначено ОСОБА_1 робоче місце, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , стоматологічний кабінет № 417; у разі відмови ОСОБА_1 залишити свій власноручний підпис за отримання примірнику цього наказу - наказано направити на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 . примірник наказу цінним листом з описом та повідомленням про вручення (т.3 а.с.97).

З наказом № 13 від 06 січня 2021 року «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » позивачка ознайомилась, отримала під особистий підпис. Напис ОСОБА_1 на оспорюваному наказі свідчить, що вона не погоджується з даним наказом, зазначила на наказі російською мовою (мова оригіналу) «не соответствует судебному решению»

Отже, з наказом про поновлення на посаді ОСОБА_1 ознайомлена, наказ у судовому порядку не оскаржувався.

ОСОБА_1 у позовній заяві вказує, що наказ про поновлення її на посаді № 13 від 06 січня 2021 року не відповідає змісту рішення, яким її поновлено на роботі. Судом досліджено та встановлено, що наказ містить посилання на дату судового рішення та унікальний номер судової справи, яким позивачку було поновлено на роботі, зміст наказу відповідає резолютивній частині рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року про негайне поновлення на роботі.

Крім того, на виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року (справа № 754/5790/20), наказом відповідача від 16 червня 2022 року № 119, з внесеними змінами щодо складу комісії наказом № 132 від 01 липня 2022 року (т.3 а.с.118), затверджено комісію, на яку покладено обов`язок з ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про поновлення на роботі, індивідуальним графіком роботи, з проведення інструктажу з охорони праці. У разі неявки ОСОБА_1 на робоче місце скласти акт відсутності працівника (т.3 а.с.98). Додатково відповідачем на адресу проживання позивача 23 червня 2026 року цінним листом з описом вкладення направлено копію наказу про поновлення на роботі від 06 січня 2021 року № 13, посадової інструкції лікаря-стоматолога-терапевта та індивідуального графіку роботи ОСОБА_1 (т.3 а.с. 104).

Звертаючись до суду із позовом позивачка наполягає на тому, що вона була відсутня на роботі після її поновлення за судовим рішенням від 11 грудня 2020 року у зв`язку із тим, що її фактично не було допущено до виконання своїх посадових обов`язків, а тому звільнення за прогул є незаконним.

Відповідно до ст. 21, 24 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату.

Згідно зі ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу (ст. 140 КЗпП України).

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Згідно зі ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Як передбачено у ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 92 року № 9 зазначено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки).

Для встановлення допущення працівником прогулу необхідним є належне фіксування самого факту відсутності працівника на роботі та з`ясування поважності причини такої відсутності. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

Відсутність працівника на роботі має бути зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі. Законодавство не встановлює вимог до форми акта, тому він подається у довільній письмовій формі та підписується не менш ніж двома працівниками. В акті має бути зафіксовано факт відсутності працівника на роботі протягом робочого дня.

Отже, поважними причинами визнаються такі причини, що виключають вину працівника, тобто, об`єктивні обставини, які безумовно перешкоджали працівнику з`явитися на роботу і не могли бути ним усунуті.

Враховуючи викладене, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України є з`ясування поважності причин його відсутності на роботі.

Судом встановлено, що доповідною запискою № 1 від 27 червня 2022 року завідуючий відділення Госпрозрахункового стоматологічного відділення філії № 3 Ваврикович І.М. повідомив директора КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва про відсутність ОСОБА_1 27 червня 2022 року з 8:00 год. по 11:00 год. на робочому місці (т.3 а.с.99).

27 червня 2022 року комісійно складено Акт 1 про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 27 червня 2022 року протягом робочого дня, а також Акт № 2 про відсутність на робочому місці, у якому зафіксовано, що комісією об 11:15 год. 27 червня 2022 року здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) з метою з`ясування причин відсутності позивача на робочому місці, та вказується, що двері квартири не було відчинено (т.3 а.с.100,105).

Як вбачається з графіку роботи працівників стоматологічного відділення філії № 3 КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва за червень 2022 року, ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці у зазначений період (т.3 а.с.102).

Графік, повідомлення № 1200 від 13 червня 2022 року з проханням прибути ОСОБА_1 на робочі місце 27 червня 2022 року о 08:00 год., направлено на її адресу, що підтверджено поштовим рекомендованим відправленням з описом вкладень (т.3 а.с.101-104).

У подальшому відповідачем складались Акти про відсутність працівника ОСОБА_1 на робочому місці, зокрема: 28 червня 2022 року - акт № 2; 29 червня 2022 року - акт № 3; 30 червня 2022 року - акт № 4; 04 липня 2022 року - акт № 5; 05 липня 2022 року - акт № 6; 06 липня 2022 року - акт № 7; 07 липня 2022 року - акт № 8; 08 липня 2022 року - акт №9; 11 липня 2022 року - акт № 10; 12 липня 2022 року - акт № 11; 13 липня 2022 року - акт № 12; 14 липня 2022 року - акт № 13; 15 липня 2022 року - акт № 14; 18 липня 2022 року - акт № 15; 19 липня 2022 року - акт № 16; 20 липня 2022 року - акт № 17; 21 липня 2022 року - акт № 18 (т.3 а.с.110-112,120,124-136).

Також відповідач складались акти про здійснення візитів за місце проживання ОСОБА_1 з метою встановлення причин її неявки на робоче місце, акти про повідомлення позивача засобами зв`язку (телефоні дзінки, смс-повідомлення, повідомлення на електронну пошту): 30 червня 2022 року - акт № 4; 30 червня 2022 року - акт № 3; 04 липня 2022 року - акт № 6; 04 липня 2022 року - акт № 5 (т.3 а.с.113,117,119,120).

Відповідачем вживались заходи з повідомлення ОСОБА_1 про складання актів про відсутність її на робочому місці, направлявся графік роботи, повідомлення надати трудову книжку для внесення запису про поновлення на роботі, надати письмові пояснення щодо поважності причин відсутності на робочу місці, зокрема: повідомлення від 27 червня 2022 року№ 1268, повідомлення від 30 червня 2022 року № 1294, повідомлення від 04 липня 2022 року № 1306, повідомлення від 14 липня 2022 року № 1389. Повідомлення направлялись рекомендованими поштовими відправленнями з описами вкладення (т.3 а.с.107-109,114,115,121-123,137-139).

Як вбачається, відповідач також здійснював СМС-повідомлення позивачу ОСОБА_1 на номер телефона, вказаний позивачем у даному позові, у яких просив позивача отримати листи Укрпошти про поновлення позивача на роботі, листи, направлені позивачу на його електронну пошту, просив повідомити про причини відсутності на робочому місці (т.3 а.с.147-173).

Отже роботодавцем виконано вимоги ст. 149 КЗпП України, за якою до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Наказом КНП «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва від 22 липня 2022 року № 160-к ОСОБА_1 звільнено з посади лікаря-стоматолога-терапевта стоматологічного відділення філії № 3 Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва за прогул 27 червня 2022 року без поважних причин, п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України; бухгалтерії провести повний розрахунок з ОСОБА_1 у день звільнення відповідно до чинного законодавства; підстава - доповідна записка завідуючого відділення Госпрозрахункового стоматологічного відділення філії № 3 від 27 червня 2022 року № 1 та акти про відсутність на роботі ОСОБА_1 (т.3, а.с.99,140).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначає, що 22 липня 2022 року ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва відмовилась отримати та ознайомитися з наказом № 160-к від 22 липня 2022 року

Відповідно до Акту від 22 липня 2022 року ОСОБА_1 , перебуваючи у приймальній директора підприємства за адресою: АДРЕСА_1 відмовилась ознайомитись та отримати наказ від 22 липня 2022 року № 160-к та повідомлення про нараховані та виплачені доходи (т.3 а.с.141а).

Листом-повідомлення від 22 липня 2022 № 1444 повідомлено позивача про необхідність надати трудової книжку, яку було видано наручно позивачу 13 червня 2018 року, для внесення відповідного запису про звільнення. Копію наказу про звільнення для ознайомлення направлено на адресу ОСОБА_1 , що підтверджено рекомендованим поштовим відправленням з описом від 22 липня 2022 року (т.3 а.с.142-144).

Отже, за матеріалами справи, ОСОБА_1 , будучи обізнаною про наказ від 06 січня 2021 року № 13, яким її поновлено на роботі, не приступила до виконання професійних обов`язків як лікар-стоматолог-терапевт.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.3, 4 ст.12 ЦПК України)

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, на підставі вищенаведених правових норм, зважаючи на доведеність факту відсутності ОСОБА_1 на роботі 27 червня 2024 року без поважних причин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, оскільки звільнення ОСОБА_1 було проведено роботодавцем з дотриманням вимог закону.

Оскільки позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу шкоди є похідними від позовних вимог про поновлення на роботі в задоволенні яких відмовлено, тому вказані позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача, що позивачем було допущено пропуск строку для звернення до суду, слід вказати наступне.

Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Встановлені ст. 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк.

Згідно з вимогами ст. 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (ст. 116), минуло не більше одного року.

У ст. 234 КЗпП України не наведено переліку поважних причин для поновлення строку звернення з заявою про вирішення спору, оскільки їх поважність має визначатися в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Поважними причинами пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, є ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Судом встановлено, що у день звільнення - 22 липня 2022 року позивачка відмовилась від отримання копії наказу «Про звільнення за прогул ОСОБА_1 » від 22 липня 2022 року № 160-к, про що було скалено відповідний акт. Також цього ж дня роботодавцем за адресою місця проживання позивачки рекомендованим листом було направлено копію оскаржуваного наказу. Отже, позивачу, з 22 липня 2022 року було відомо про звільнення, копію наказу про звільнення позивач отримати відмовилась, з цим позовом ОСОБА_1 звернулась до суду у лютому 2024 року, тобто через півтора роки після свого звільнення. Таким чином, строк звернення до суду позивачем пропущений, клопотання про поновлення пропущеного строку позивач не заявляла.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягає.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Відповідно до положення ч.6 ст. 141 ЦПК України судові витрати, від сплати яких позивач звільнений, слід віднести за рахунок держави, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76-82, 89, 141, 258-259, 263-265, 267, 354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду безпосередньо.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, адреса: 02232, м.Київ, вул.Закревського, буд.81/1, ЄДРПОУ 26188308.

Суддя А.В.Слободянюк