Рішення

від 12.08.2024 по справі 758/2661/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/2661/21

Категорія 42

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Департамент з питань Державного архітектурного будівельного контролю міста Києва, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київська міська державна адміністрація, Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи, про визнання дій протиправними, усунення перешкод у користуванні майном, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року ОСОБА_1 через свого представника Папазову Г.А. звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Департамент з питань Державного архітектурного будівельного контролю міста Києва, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київська міська державна адміністрація, Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи, про визнання дій протиправними, усунення перешкод у користуванні майном, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідачкою ОСОБА_2 , яка є власницею квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 у тому ж будинку, проводилися роботи з реконструкції вищезазначених житлових приміщень, а саме: у квартирі АДРЕСА_2 проводились будівельні роботи щодо поділу її на окремі чотири квартири; у квартирі АДРЕСА_3 - щодо поділу її на окремі три. Позивач стверджує, що відповідачем без попередження, без будь-яких дозволів та узгоджених проектів, без розробки технічної документації, з порушенням норм ДБН, з порушенням норм інсоляції за допомогою робочих проводяться будівельні роботи, реєструється право власності на новостворені об`єкти, зокрема, квартири, які дуже швидко перепродаються. На час подання позову у власності відповідачки внаслідок реконструкції квартир залишилось три квартири: квартира АДРЕСА_4 загальною площею 23,5 кв.м, житловою площею 12,8 кв.м; квартира АДРЕСА_5 загальною площею 21,6 кв.м, житловою площею 9,6 кв.м; квартира АДРЕСА_6 загальною площею 21,9 кв.м, житловою площею 9,2 кв.м.

Враховуючи те, що відповідачка без оформлення дозвільних документів виконала роботи з реконструкції квартир шляхом їх поділу із втручанням в інженерні мережі та порушила цілісність внутрішньобудинкових систем електро-, тепло-, водопостачання та водовідведення, чим порушила санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку, а саме без отримання права на виконання будівельних робіт, це є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.2 п. 5 та п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011.

Відповідно до технічного паспорту станом на 2019 рік, квартира АДРЕСА_7 , яка належить відповідачці, складалась з наступних приміщень: коридор - 11,90 кв.м; коридор - 5,40 кв.м; кімната - 17,5 кв.м; санвузол - 4,10 кв.м; санвузол - 1,90 кв.м; кухня - 11,5 кв.м; кімната - 18 кв.м; кімната - 17,5 кв.м; комора - 2,7 кв.м; лоджія засклена - 4,8 кв.м; лоджія - 2,4 кв.м, всього 97,90 кв.м.

Згідно проекту ТОВ «ПРОЕКТ-СТУДІЯ» після проведеної реконструкції вказана квартира була поділена та стала становити наступні приміщення:

- квартира АДРЕСА_2 загальною площею 21.40 кв.м, яка містить: коридор - 3,00 кв.м; житлова кімната - 11,10 кв.м; кухня - 4,80 кв.м; санвузол - 2,5 кв.м;

- квартира АДРЕСА_4 загальною площею 23,50 кв.м, яка містить: коридор - 3,00 кв.м; житлова кімната з кухнею-нішею - 17,8 кв.м; санвузол - 2,7 кв.м;

- квартира АДРЕСА_5 загальною площею 21,6 кв.м, яка містить: коридор - 2,7 кв.м; житлова кімната - 12 кв.м; кухня - 4,4 кв.м; санвузол - 2,5 кв.м;

- квартира АДРЕСА_8 загальною площею 31,3 кв.м, яка містить: коридор - 6,10 кв.м; комора - 2,7 кв.м; житлова кімната з кухнею-нішею - 19,00 кв.м; санвузол - 3,50 кв.м.

Відповідно до технічного паспорту станом на 2019 рік, квартира АДРЕСА_9 , яка належить відповідачці, складалась з наступних приміщень: коридор - 11,90 кв.м; коридор - 5,40 кв.м; кімната - 17,5 кв.м; санвузол - 4,10 кв.м; санвузол - 1,90 кв.м; кухня - 11,5 кв.м; кімната - 18 кв.м; кімната - 17,5 кв.м; комора - 2,7 кв.м; лоджія засклена - 4,8 кв.м; лоджія - 2,4 кв.м, всього - 97,90 кв.м.

Згідно проекту ТОВ «ПРОЕКТ-СТУДІЯ» після проведеної реконструкції вказана квартира була поділена та стала становити наступні приміщення:

- квартира АДРЕСА_3 загальною площею 45,20 кв.м, яка містить: коридор - 2,6 кв.м; коридор - 5,3 кв.м; кв.м; кухня - 6,70 кв.м; житлова кімната - 10,7 кв.м; санвузол - 4,10 кв.м, санвузол - 1,9 кв.м, житлова кімната - 11,5 кв.м; лоджія - 2,4 кв.м;

- квартира АДРЕСА_10 загальною площею 24,30 кв.м, яка містить: коридор - 3,10 кв.м; житлова кімната з кухнею-нішею 18,00 кв.м; санвузол - 3,20 кв.м;

- квартира АДРЕСА_6 загальною площею 21,9 кв.м, яка містить: житлова кімната з кухнею-нішею - 14,2 кв.м; санвузол - 2,9 кв.м; лоджія - 4,80 кв.м.

Таким чином, після реконструкції квартир функціональне призначення змінено відповідачкою, зокрема, додані санвузли, квартири стали не відповідати площі, встановленій ДБН, відповідачкою здійснено втручання в несучі конструкції та стіни будинку, що ставить під загрозу майно співвласників будинку та може скласти загрозу для життя та здоров`я осіб, які там проживають, проектні документи не відповідають вимогам, передбаченим законодавством.

Вказане свідчить про те, що в процесі здійснення реконструкції нерухомого майна відповідачкою були порушені приписи діючого законодавства у сфері містобудівної діяльності, що по суті є самочинним будівництвом та може призвести до тяжких наслідків. З приводу протиправних дій відповідачки було розпочато кримінальне провадження №42020101070000236 за ч. 1 ст. 275 КК України.

Із урахуванням наведеного позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить:

1) визнати незаконними дії відповідачки ОСОБА_2 у здійсненні реконструкції квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_9 ;

2) усунути перешкоди у користуванні спільним майном в наступному порядку:

- зобов`язати ОСОБА_2 розробити проектну документацію щодо відновлення квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_8 внаслідок проведеної незаконної реконструкції квартири АДРЕСА_7 з проходженням відповідної державної експертизи за власний рахунок;

- зобов`язати ОСОБА_2 розробити проектну документацію щодо відновлення квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_6 внаслідок проведеної незаконної реконструкції квартири АДРЕСА_9 з проходженням відповідної державної експертизи за власний рахунок;

- зобов`язати ОСОБА_2 виконати будівельні роботи по відновленню квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_8 внаслідок проведеної незаконної реконструкції квартири АДРЕСА_7 та квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_6 внаслідок проведеної незаконної реконструкції квартири АДРЕСА_9 відповідно до розробленої та узгодженої проектної документації за власний рахунок.

- у разі невиконання рішення суду ОСОБА_2 в добровільному порядку застосувати вимоги абзацу 2 частини 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» щодо вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення без участі боржника, передбачених цим Законом, направлених на розробку та погодження будівельного проекту щодо відновлення незаконно реконструйованих квартир за рахунок боржника, для чого вжити передбачених ст. ст. 48, 56, 61, 68 Закону України «Про виконавче провадження» заходів щодо виявлення доходів та майна ОСОБА_2 , звернення стягнення на виявлені доходи та майно (накладення арешту) у відповідних межах, а стягнуті з боржника кошти використати як кошти, стягнуті з боржника на витрати виконавчого провадження, що пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення, у відповідності до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження»;

3) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні витрати по сплаті технічного звіту у розмірі 15000,00 грн.;

4) с?тягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000,00

грн.;

5) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

Одночасно з позовною заявою представником позивача було подано до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 10.03.2021 задоволено заяву про забезпечення позову, накладено арешт на:

- квартиру АДРЕСА_11 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_1 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2177310280000;

- квартиру АДРЕСА_13 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_1 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2177354480000;

- квартиру АДРЕСА_14 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_1 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2173036780000.

Встановлено заборону органам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав на:

- квартиру АДРЕСА_11 ;

- квартиру АДРЕСА_13 ;

- квартиру АДРЕСА_14 .

Ухвалою суду від 11.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у праві та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

14.04.2021 постановлено ухвалу про виправлення описки в ухвалі суду про забезпечення позову від 10.03.2021.

23.04.2021 до суду надійшли письмові пояснення від виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у яких представник третьої особи просив розглянути справу без його участі та прийняти рішення відповідно до вимог законодавства України.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 у письмових поясненнях також зазначено, що Департамент, керуючись Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011, зареєстрував подані замовником будівництва ОСОБА_2 повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва: «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 з розподілом на чотири окремі квартири на АДРЕСА_15 » №КВ 051200805101 від 07.08.2020 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №КВ 101200828341 від 28.08.2020 за цією адресою, а також повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва: «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 з розподілом на три окремі квартири на АДРЕСА_15 » №КВ 051200805427 від 07.08.2020 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №КВ 101200911859 від 11.09.2020 за цією адресою. Під час виїзду на місце посадової особи Департаменту з метою проведення перевірки доступ до об`єктів будівництва за адресою АДРЕСА_16 був обмежений, робітників, уповноважених осіб суб`єкта містобудування не було, що унеможливило проведення перевірки, оскільки відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Враховуючи зазначене, Департамент направив лист на адресу власника квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 щодо прибуття до Департаменту з необхідними для проведення перевірки документами. Однак на призначену дату замовник будівництва ОСОБА_2 та/або уповноважена особа до Департаменту не прибули, документи не надали. Отже, Департамент і його посадові особи при виконанні посадових обов`язків діяли виключно на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією/законами України та, відповідно, Департамент вжив всіх заходів, які передбачені пунктом 7 Порядку №553.

23.04.2021 до суду надійшли письмові пояснення від Департаменту з питань Державного архітектурного будівельного контролю міста Києва, зміст яких є аналогічним змісту пояснень, наданих виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У вказаних поясненнях представник третьої особи також просив розглянути справу без його участі.

03.06.2021 до суду надійшла заява від представника позивача про роз`яснення ухвали суду від 10.03.2021 про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 17.06.2021 у задоволенні вказаної заяви відмовлено.

Ухвалою суду від 28.07.2021 задоволено клопотання представника позивача та визнано обов`язковою явку в судове засідання представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, а саме, Департаменту з питань Державного архітектурного будівельного контролю міста Києва, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської державної адміністрації, Спеціалізованої державної експертної організації - Центральна служба української державної будівельної експертизи, для надання ними особистих пояснень по суті справи.

07.10.2021 представником відповідача подану апеляційну скаргу на ухвалу суду про забезпечення позову від 10.03.2021.

Постановою Київського апеляційного суду від 19.01.2022 скасовано ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 10.03.2021 та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишено без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду від 17.02.2022 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Папазової Г.А. на вказану вище постанову Київського апеляційного суду від 19.01.2022 відмовлено.

12.12.2022 до суду надійшли письмові пояснення від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у яких представник третьої особи просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 представник зазначив, що згідно з вимогами ч. 6 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038- VI) проектна документація на будівництво об`єктів та зміни до неї не потребують погодження державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ та організацій, отримання будь-яких інших погоджень, узгоджень, висновків (у тому числі рішень архітектурно-містобудівної ради) тощо, не передбачених цим Законом. Відповідно до п. 6.34 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням КМДА №90 від 27.01.2011 (в редакції розпорядження КМДА №1550 від 29.12.2011) Департамент погоджує містобудівні та архітектурні проектні рішення об`єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення, а також тих, що плануються та проектуються із залученням бюджетних коштів. Повноваженнями щодо погодження проектної документації на будівництво чи реконструкцію будь-яких інших об`єктів Департамент не наділений. Оскільки будинок по АДРЕСА_15 не розташований у зазначених локаціях, а реконструкція квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 очевидно не проектувалась із залученням бюджетних коштів, вбачається, що зазначена проектна документація не потребує погодження Департаментом.

У поясненнях також зазначено, що Департаментом було зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 з розподілом на чотири окремі квартири на АДРЕСА_15 » №КВ101200828341 від 28.08.2020 та декларацію про готовність до експлуатації вказаного об`єкта «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 з розподілом на три окремі квартири на АДРЕСА_15 » №КВ101200911859 від 11.09.2020.

При цьому, оскільки реконструкція зазначених об`єктів здійснювалася без зміни їх функціонального призначення (житлові приміщення) та без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів, а заяви на отримання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію вказаних квартир до Департаменту не надходили, то містобудівні умови та обмеження не надавалися, що відповідає законодавчим будівельним нормам, зокрема, п. 25 «Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №289 від 06.11.2017.

Стосовно можливих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на вказаних вище об`єктах, представник Департаменту зазначив, що перевірка таких обставин може здійснюватися виключно органами державного архітектурно-будівельного контролю, до яких Департамент не належить, а отже, не наділений відповідними повноваженнями.

Ухвалою суду від 29.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

26.10.2023 на адресу суду надійшла заява від представника ДП «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи» про розгляд справи без його участі.

В подальшому представником вказаної третьої особи було подано до суду ще декілька аналогічних заяв.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

12.08.2024 до суду надійшли заяви від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Папазової Г.А. та від відповідачки ОСОБА_2 про розгляд справи за їх відсутності.

З огляду на наведене, із урахуванням наявних в матеріалах справи письмових заяв по суті справі, поданих учасниками справи, суд ухвалив проводити розгляд справи за їх відсутності.

При цьому судом враховується, що в ході судового розгляду судом було заслухано усні пояснення представника позивача Папазової Г.А. , відповідачки ОСОБА_2 та представника Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Цитовича К.М.

Із урахуванням наведеного, дослідивши письмові матеріали справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повно і всебічно дослідивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_17 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №244623049 від 16.02.2021.

На час звернення позивача до суду з даним позовом відповідачка ОСОБА_2 була власницею квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 у тому ж будинку, що підтверджується відповідними інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наявними в матеріалах справи.

Внаслідок проведеної реконструкції належні відповідачці обидві квартири були поділені на декілька житлових приміщень, а саме: квартиру АДРЕСА_2 поділено на чотири окремих квартири; квартиру АДРЕСА_3 поділено на три окремих квартири.

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що: в процесі здійснення реконструкції нерухомого майна відповідачкою були порушені приписи діючого законодавства у сфері містобудівної діяльності, що по суті є самочинним будівництвом та може призвести до тяжких наслідків; реконструкція квартир проведена із порушенням будівельних норм та правил, санітарно-технічних вимог законодавства та правил експлуатації будинку, що ставить під загрозу майно співвласників будинку та може скласти загрозу для життя та здоров`я осіб, які там проживають.

Заперечуючи проти позову, відповідачка зазначає, що вона дійсно була власником квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_18 , які після проведеної реконструкції були поділені на декілька різних квартир та в подальшому нею відчужені на підставі відповідних договорів. Однак жодних порушень законодавства при проведенні реконструкції вказаних квартир нею допущено не було, перед проведенням будівельних робіт нею були отримані усі необхідні документи, про що свідчить і той факт, що в подальшому такі квартири нею були відчужені у встановленому законом порядку, тому доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Вирішуючи обґрунтованість таких доводів сторін, суд керується наступним.

Згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

За змістом статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно з частинами першою, другою статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

За змістом статей 7, 10 указаного Закону кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Порядок ухвалення рішення співвласниками багатоквартирного будинку передбачено статтею 10 вказаного Закону.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт.

У постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №452/2808/19 (провадження №61-7110св22) зазначено: «щоб не порушувався принцип спільності здійснення права спільної сумісної власності, будь-яка дія стосовно спільного майна багатоквартирного будинку вимагає погодження всіх співвласників».

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011 затверджено Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.

Згідно з пунктами 1.1-1.3 Порядку зазначено, що цей порядок визначає процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на порушення його прав, як співвласника багатоквартирного будинку, внаслідок проведеної відповідачкою реконструкції належних їй квартир, яку він вважає незаконною. Позивач зазначає, що відповідачем проведені незаконні дії у користуванні та розпоряджанні майном, належним позивачу на праві спільної сумісної власності відповідно до закону, чим спричинено пошкодження належного йому майна, зокрема: частково збудовані нові стіни, демонтовані перегородки, змінено розташування кімнат, куні та санвузлів, врізані двері в несучі стіни, що може призвести до тяжких наслідків та неможливості використовувати будинок за призначенням.

Разом із цим, такі доводи позивача не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Крім того, як вбачається із письмових пояснень третіх осіб у даній справі, при проведенні реконструкції у квартирах відповідачки жодних порушень норм будівельного законодавства виявлено не було.

Так, із письмових пояснень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту з питань Державного архітектурного будівельного контролю міста Києва встановлено наступне.

Відповідно до Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №978 від 01.10.2015 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №2110 від 31.12.2020), основними завданнями Департаменту є:

1. Здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю стосовно об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) класами наслідків (відповідальності) на території міста Києва.

2. Виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності стосовно об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) класами наслідків (відповідальності).

3. Забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудівної діяльності.

Департамент здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням:

- вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проєктної документації, будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проєктування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

- порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

- інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проєктною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій стосовно об`єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) на території міста Києва, з 12.10.2016.

Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 (далі - Порядок №466), а механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 (далі - Порядок №461) (у редакції на час реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об`єкта).

Відповідно до статті 34 Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (ССІ). Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 13 Порядку №466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №559 від 01.07.2020, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

Статтею 39 Закону визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Пунктами 17, 18 Порядку №461 встановлено, шо замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг один примірник декларації, зокрема, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Пунктом четвертим статті 1 Закону визначено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Статтею 31 Закону встановлено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджується замовником.

Статтею 29 Закону встановлено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування (дана норма також регламентована п. 4.3 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі - ДБН А.2.2-3:2014)).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані, зокрема, додержуватися державних норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що замовники на проектування і будівництво об`єктів архітектури мають право, зокрема, затверджувати проєкт, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

Частиною п`ятою статті 26 Закону встановлено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Статтею 1 Закону України «Про будівельні норми» визначено, що будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

За приписами пункту 4.8 ДБНА.2.2-3:2014 проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво. Проектна документація, затверджена відповідно до чинного законодавства, не підлягає коригуванню у зв`язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об`єкта та доступності для маломобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи.

Керуючись вказаним Законом, Порядком №466 та Порядком №461, Департамент зареєстрував подані замовником будівництва - ОСОБА_2 повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва: «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 з розподілом на чотири окремі квартири на АДРЕСА_15 » №КВ 051200805101 від 07.08.2020 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №КВ 101200828341 від 28.08.2020 за цією адресою.

Крім того, Департаментом було зареєстровано подане замовником будівництва ОСОБА_2 повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва: «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 з розподілом на три окремі квартири на АДРЕСА_15 » №КВ 051200805427 від 07.08.2020 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №КВ 101200911859 від 11.09.2020 за цією адресою.

Відповідно до ст. 39 Закону датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Підключення закінченого будівництвом об`єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

При цьому, згідно з ч. 8 ст. 36, ч. 10 ст. 39 Закону, п. 11 Порядку №466, п. 16 Порядку №461 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні/декларації.

Основні засади державного архітектурно-будівельного контролю визначено статтею 41 Закону, відповідно до якої державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №553).

Пунктом 7 Порядку №553 встановлено підстави для проведення позапланової перевірки.

Під час виїзду на місце посадової особи Департаменту з метою проведення перевірки доступ до об`єктів будівництва за адресою АДРЕСА_16 був обмежений, робітників, уповноважених осіб суб`єкта містобудування не було, що унеможливило проведення перевірки, оскільки відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Враховуючи зазначене, Департамент направив лист на адресу власника квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 щодо прибуття до Департаменту з необхідними для проведення перевірки документами, однак на призначену дату замовник будівництва ОСОБА_2 та/або уповноважена особа до Департаменту не прибули, документи не надали.

Із письмових пояснень Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) встановлено, що згідно з вимогами ч. 6 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038- VI) проектна документація на будівництво об`єктів та зміни до неї не потребують погодження державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ та організацій, отримання будь-яких інших погоджень, узгоджень, висновків (у тому числі рішень архітектурно-містобудівної ради) тощо, не передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 6.34 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням КМДА №90 від 27.01.2011 (в редакції розпорядження КМДА №1550 від 29.12.2011) Департамент погоджує містобудівні та архітектурні проектні рішення об`єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення, а також тих, що плануються та проектуються із залученням бюджетних коштів.

Повноваженнями щодо погодження проектної документації на будівництво чи реконструкцію будь-яких інших об`єктів Департамент не наділений.

Отже, оскільки будинок по АДРЕСА_15 не розташований у зазначених локаціях, а реконструкція квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 очевидно не проектувалась із залученням бюджетних коштів, зазначена проектна документація не потребувала погодження Департаментом.

Із пояснень Департаменту з питань Державного архітектурного будівельного контролю міста Києва від 20.04.2021 також встановлено, що вказаний Департамент зареєстрував декларацію про готовність до експлуатації об`єкта «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 з розподілом на чотири окремі квартири на АДРЕСА_15 » №КВ101200828341 від 28.08.2020 та декларацію про готовність до експлуатації вказаного об`єкта «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 з розподілом на три окремі квартири на АДРЕСА_15 » №КВ101200911859 від 11.09.2020.

Відповідно до даних ЄДЕССБ реконструкція зазначених об`єктів здійснювалася без зміни їх функціонального призначення (житлові приміщення) та без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів.

Згідно відомостей автоматизованої системи документообігу Департаменту, заяв на отримання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_9 до Департаменту не надходило.

Із урахуванням наведеного, містобудівні умови та обмеження замовнику ОСОБА_2 не надавалися, оскільки відповідно до п. 25 «Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №289 від 06.11.2017, для реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення містобудівні умови та обмеження не надаються.

Таким чином, матеріали справи не містять жодних доказів, які б вказували на те, що при проведенні робіт по реконструкції квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_18 відповідачкою ОСОБА_2 було порушено вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на вказаних об`єктах.

Наведені вище обставини підтвердив в ході судового розгляду і представник Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Цитович К.М.

Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині визнання дій протиправними, усунення перешкод у користуванні майном та зобов`язання вчинити певні дії, є необґрунтованими та недоведеними.

Разом із цим, при вирішенні даного спору суд також враховує наступне.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (провадження №12-52гс20) зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

У постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №545/1994/16-ц (провадження №61-7605св21) зазначено, що: «тлумачення статті 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов - це вимога власника про усунення перешкод. Тобто негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння. Негаторний позов може вчинятися тоді, коли майно не вибуває з володіння власника, тобто при порушенні насамперед такої правомочностей власника, як користування та розпорядження своїм майном. Належним відповідачем у негаторному позові є особа, яка неправомірно перешкоджає власнику користуватися та розпоряджатися своїм майном. Тому для задоволення вимог власника необхідно встановити факт об`єктивно існуючих неправомірних перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. […] В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.11.2021 у справі №947/30277/19 (провадження №61-12547св21) вказано, що «у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю».

У постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №452/2808/19 (провадження №61-7110св22) зазначено, що: « […] власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі звернутися до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю, в тому числі і шляхом приведення приміщення до попереднього стану. […] власник, за правилами цієї статті, може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. […] При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення. […] важливим є встановлення факту порушення, невизнання або оспорювання прав позивача, зокрема наявність перешкод у реалізації своїх повноважень щодо належного йому майна. Подібний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №461/484/18 (провадження № 61-19122св20)».

Ураховуючи наведену вище практику Верховного Суду, з огляду на суб`єктний склад учасників даної справи, а також на зміст заявлених позивачем позовних вимог до відповідачки ОСОБА_2 , суд вважає, що у даному випадку обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки не призведе до фактичного відновлення його порушених прав.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. При цьому, позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п.57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (п.40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (п.89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (п.7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (п.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19, п.77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №378/596/16-ц).

При цьому, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №523/8951/20 (провадження № 61-10813св21).

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах, а тому у задоволенні позовних вимог в частині визнання дій протиправними, усунення перешкод у користуванні майном та зобов`язання вчинити певні дії слід відмовити із цієї підстави, оскільки обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Крім того, оскільки позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди є похідними від вказаних вище, такі вимоги позивача також задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи те, що під час розгляду справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати по сплаті судового бору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 247, 258-259, 264-265, 352, 353, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Департамент з питань Державного архітектурного будівельного контролю міста Києва, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київська міська державна адміністрація, Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи, про визнання дій протиправними, усунення перешкод у користуванні майном, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та третіх осіб по справі:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_19 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_20 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

треті особи:

- ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_21 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

- ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_21 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- Департамент з питань Державного архітектурного будівельного контролю міста Києва, місцезнаходження: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 4-В, код ЄДРПОУ 40224921;

- Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32, код ЄДРПОУ 26345558;

- Київська міська державна адміністрація, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31, корп. 2, код ЄДРПОУ 00022527;

- Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 35691621.

Повний текст рішення складено 22.08.2024.

Суддя О. О. Ковбасюк