Ухвала

від 12.10.2024 по справі 405/6831/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/6831/24

провадження № 1-кс/405/2934/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2024 м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Цегів Горохівського району Волинської області, громадянину України, українцю, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючому на посаді стрільця 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024120000001010 від 11.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

слідча звернулася до слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначила, що слідчим відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження № 12024120000001010 від 11.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, згідно з яким ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до наказу (по стройовій частині) начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.08.2024 призначено на посаду стрільця 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно по функціональних обов`язків солдата, затверджених тимчасового виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , молодший сержант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обіймаючи вказану посаду був наділений наступними обов`язками:

-сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), та бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України;

-знати посади, військові звання і прізвища своїх прямих начальників до командира з`єднання включно;

-виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержувати правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання;

-зберігати державну таємницю, точно, ініціативно, сумлінно виконувати накази командирів (начальників).

-повсякденно загартовувати себе, вдосконалювати свою фізичну підготовку;

-постійно бути за формою та охайно одягненим, додержувати правил особистої та громадської гігієни;

-досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою;

-охайно носити одяг і взуття, своєчасно й акуратно їх лагодити, щоденно чистити і зберігати, у визначених місцях;

-неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, а також додержувати правил пожежної безпеки;

-бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців;

-у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття;

-під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.

Стрілець зобов?язаний:

-знати способи дій у бою і порядок застосування своєї зброї, її характеристики і можливості;

-утримувати зброю в справному стані і вміти вести з неї влучний вогонь у будь-яких умовах обстановки вдень і вночі;

-постійно спостерігати за полем бою і доповідати командиру відділення про виявлення цілі, за командою командира та самостійно знищувати їх вогнем;

-спостерігати за сусідами й підтримувати їх вогнем;

-доповідати командиру відділення про використання 0,5 і 0,75 носимого запасу боєприпасів.

Разом з тим, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Відповідно п. 8 ст. 4 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

1. Громадяни зобов`язані:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

2. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

3. Громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.

4. Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Військовозобов`язані та резервісти, які перебувають на зборах, у разі оголошення мобілізації продовжують перебувати на зборах. За необхідності зазначені особи призиваються на військову службу командирами відповідних військових частин за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України.

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

5. Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.

Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Так, встановлено, що на початку вересня 2024 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 під час відпочинку та спілкування з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який мав бажання виїхати за кордон на навчання, повідомив, що має можливість підготувати та видати останньому довідку військово-лікарської комісії з відміткою «не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку», з якою можна безперешкодно здійснити в`їзд за межі України. Однак, за виготовлення вказаної довідки ОСОБА_7 повинен йому передати грошові кошти в сумі 1000 доларів США.

16.09.2024 ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з невстановленими посадовими службовими особами військово лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 , переслідуючи мету збагачення, під час зустрічі з ОСОБА_7 у раніше визначеному місці, розташованому поблизу ІНФОРМАЦІЯ_7 , під чітким контролем працівників правоохоронних органів отримав від останнього, як завдаток 12000 грн., передавши при цьому йому повістку на якій мається печать « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та підпис тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 та дата про явку до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення облікових даних та проходження медичної комісії 30.12.2024 року, роз`яснивши при цьому, що у разі зупинення працівниками ТЦК вказана повістка слугуватиме гарантом явки, і його відпустять.

У подальшому, 25.09.2024 під час зустрічі біля поліклінічного відділення № 2 1-ї Міської лікарні, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 під чітким контролем працівників правоохоронних органів, повторно отримав від ОСОБА_7 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди в сумі 2000 грн., пояснюючи останньому, що вказані кошти для передачі невстановленим посадовим службовим особам військово лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 , які сприяють у виготовленні довідки військово-лікарської комісії з відміткою «не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

Так, 11.10.2024 близько 11 год. 40 хв. на виконання раніше узгоджених домовленостей, ОСОБА_7 за вимогою ОСОБА_4 прибув до вхідних воріт поліклінічного відділення № 2 1-ї Міської лікарні, що за адресою: АДРЕСА_2 , де зустрівся із ОСОБА_4 , який діючи за попередньою змовою з невстановленими посадовими службовими особами військово лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 , переслідуючи мету власного збагачення передав ОСОБА_7 довідку військово-лікарської комісії з відміткою «не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку» № 114 т1 від 09.10.2024 та отримав від останнього залишок обумовленої неправомірної вигоди в сумі 27000 грн., після чого ОСОБА_4 був затриманий працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: в проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, 11.10.2024 року слідчим було вручене письмове повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю с. Цегів Горохівського району Волинської області, громадянину України, українцю, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на посаді стрілець 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вина ОСОБА_4 у вчинені вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, копії яких надаються до клопотання, а саме: протоколами допитів свідків, результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, протоколом обшуку.

Таким чином, є підстави вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно ст. 12 до закону України про кримінальну відповідальність, відноситься до категорії тяжких злочинів за вчинення, якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.

З урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного ОСОБА_4 , досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків передбачених:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

- п.3 ч. 1 ст.177 КПК України - незаконно впливати, свідків, потерпілого та експертів у вказаному кримінальному проваджені та можливих очевидців, які підлягають допиту та проведенню за їх участі інших слідчих дій у кримінальному провадженні.

- п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі стосовно осіб, які можуть давати викривальні та підтверджуючі його вину покази, будучи особою, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Отже, Ризики передбачені ст.177 КПК України, мають місце на даний момент та будуть продовжувати мати місце у подальшому у випадку перебування ОСОБА_4 поза межами закладу несвободи. Можливість настання ризиків напряму залежить від застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешту чи застава.

Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, відповідно до яких просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід - тримання під вартою, посилаючись на обґрунтування пред`явленої підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що викладені у клопотанні та неможливість їх запобіганню, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Підозрюваний у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими пред`явлену підозру вважав обґрунтованою, разом з тим вказав на незадовільний стан здоров`я, що підтвердив наданими матеріалами, просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Захисник у судовому засіданні просила не застосовувати до підзахисного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вказала на незадовільний стан його здоров`я, надала характеризуючі дані на підтвердження репутації підозрюваного.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Слідчим відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження № 12024120000001010 від 11.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, згідно з яким ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до наказу (по стройовій частині) начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.08.2024 призначено на посаду стрільця 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, встановлено, що на початку вересня 2024 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 під час відпочинку та спілкування з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який мав бажання виїхати за кордон на навчання, повідомив, що має можливість підготувати та видати останньому довідку військово-лікарської комісії з відміткою «не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку», з якою можна безперешкодно здійснити в`їзд за межі України. Однак, за виготовлення вказаної довідки ОСОБА_7 повинен йому передати грошові кошти в сумі 1000 доларів США.

16.09.2024 ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з невстановленими посадовими службовими особами військово лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 , переслідуючи мету збагачення, під час зустрічі з ОСОБА_7 у раніше визначеному місці, розташованому поблизу ІНФОРМАЦІЯ_7 , під чітким контролем працівників правоохоронних органів отримав від останнього, як завдаток 12000 грн., передавши при цьому йому повістку на якій мається печать « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та підпис тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 та дата про явку до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення облікових даних та проходження медичної комісії 30.12.2024 року, роз`яснивши при цьому, що у разі зупинення працівниками ТЦК вказана повістка слугуватиме гарантом явки, і його відпустять.

У подальшому, 25.09.2024 під час зустрічі біля поліклінічного відділення № 2 1-ї Міської лікарні, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 під чітким контролем працівників правоохоронних органів, повторно отримав від ОСОБА_7 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди в сумі 2000 грн., пояснюючи останньому, що вказані кошти для передачі невстановленим посадовим службовим особам військово лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 , які сприяють у виготовленні довідки військово-лікарської комісії з відміткою «не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

Так, 11.10.2024 близько 11 год. 40 хв. на виконання раніше узгоджених домовленостей, ОСОБА_7 за вимогою ОСОБА_4 прибув до вхідних воріт поліклінічного відділення № 2 1-ї Міської лікарні, що за адресою: АДРЕСА_2 , де зустрівся із ОСОБА_4 , який діючи за попередньою змовою з невстановленими посадовими службовими особами військово лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 , переслідуючи мету власного збагачення передав ОСОБА_7 довідку військово-лікарської комісії з відміткою «не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку» № 114 т1 від 09.10.2024 та отримав від останнього залишок обумовленої неправомірної вигоди в сумі 27000 грн., після чого ОСОБА_4 був затриманий працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: в проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, 11.10.2024 року слідчим було вручене письмове повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом (ст. 2 КК України).

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Щодо обґрунтованості підозри:

Підозра ОСОБА_4 підтверджується зібраними доказами.

Тобто, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК, яке відповідно до ст. 12 КК України.

Крім того, враховуючи практику ЄСПЛ, слідчим суддею відзначається, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України:

метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, слідчий та прокурор вказали на наявність ризиків, передбаченого п. п. 1,3, 5 ст. 177 КПК України, з чим слідчий суддя повністю погоджується.

При цьому слідчим суддею відзначається й наступне: зважаючи на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя, при ризику вчинення ним подальших правопорушень, при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обгрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними та абстрактними.

Також, відповідно до рішення у справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер, та доводитися відповідними доказами.

Разом з тим, ввраховуючи практику ЄСПЛ, слідчим суддею відзначається, що у справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Але, заслухавши думки підозрюваного та захисника стосовно можливості застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою та зважаючи на заперечення прокурора щодо можливості застосування до підозрюваного іншого, більш м`якого запобіжного заходу, оскільки підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, беручи до уваги вік підозрюваного та його соціальну адаптацію, стан його здоров`я, слідчий суддя критично ставиться до доводів прокурора щодо ризиків, на які він посилається при обґрунтуванні даного клопотання, оскільки таке твердження прокурора ґрунтується лише на його припущенні. Більш того, переважна більшість ризиків, на які слідчий та прокурор посилалися у клопотанні та під час судового розгляду клопотання прокурором не доведені. Тобто, на підтвердження більшості, передбачених в клопотанні ризиків прокурором не було надано жодного доказу.

Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого підозрюваному правопорушення, на даний час існує лише один ризик, а саме: ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість покарання та вагомості доказів обґрунтованості підозри, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наявність лише одного ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КК України.

Інші ризики на які посилається слідчий в клопотанні та прокурор у судовому засіданні не доведенні.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).

У відповідності до п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу також враховує те, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч.5 ст.9 КПК).Так, згідно правової позиції ЄСПЛ, викладеної у пункті 80 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 178 ККПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, а тому при вирішенні питання про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 є особою соціально адаптованою, має постійне місце проживання, раніше не судимий, потребує лікування та спостереження у лікарів.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).

Водночас, беручи до уваги обставини кримінального провадження та враховуючи положення ст. 195 КПК України, слідчим суддею вважається за необхідне застосувати до підозрюваного на період дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту електронний засіб контролю.

З урахуванням встановлених обставин, пояснень прокурора, підозрюваного та його захисника, а також практики ЄСПЛ, враховуючи наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що саме цілодобовий домашній арешт з застосуванням електронного засобу контролю є достатнім запобіжним заходом, що забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому визнає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому цілодобово залишати житло та поклавши на нього обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на два місяці.

Отже, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст, 176 - 181, 194, 195, 202, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- не залишати цілодобово без дозволу слідчого, прокурора, суду житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

- прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні за винятком участі в процесуальних діях та в суді;

- здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 електронний засіб контролю, з наданням підозрюваному можливості відвідувати аптеки, медичні та лікувальні заклади.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно доставити до місця його проживання за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити з-під варти негайно .

Дата закінчення строку дії даної ухвали - 12.12.2024 року.

Ухвалу передати на виконання до Головного управління Національної поліції в Кіровоградської області та для контролю до Кіровоградської обласної прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_8