Постанова

від 11.10.2024 по справі 443/1440/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 443/1440/23 Головуючий у 1 інстанції: Павлів А.І.

Провадження № 22-ц/811/1476/24 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року м. Львів

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С.М.,

суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційні скарги державної організації «Комбінат Троянда» на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року та на додаткове рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року, в справі за позовом ОСОБА_1 до державної організації «Комбінат Троянда» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

в серпні 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до державної організації «Комбінат Троянда» , у якому просила суд стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду, завдану порушенням трудових прав, у розмірі 200000, 00 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 16 жовтня 1985 року ОСОБА_1 прийнята на роботу в Комбінат «Троянда» на тимчасову посаду апаратника хімводоочистки в котельні на період опалювального сезону. Наказом № 27 від 06 лютого 2007 року Комбінат «Троянда» перейменовано на Державну організацію «Комбінат Троянда». Вона займала посаду начальника дільниці зберігання.

20 березня 2018 року директором Державної організації «Комбінат Троянда» винесено наказ № 38-к, яким її звільнено як начальника дільниці зберігання 29 березня 2018 року у зв`язку із ліквідацією дільниці зберігання та скороченням чисельності працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. Вважаючи процедуру звільнення незаконною, а відповідний наказ протиправним, вона оскаржила такий до суду. 26 липня 2018 року рішенням Жидачівського районного суду Львівської області, яке залишено без змін постановами Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року та Верховного Суду від 15 квітня 2019 року, скасовано цей наказ, поновлено її на посаді начальника дільниці зберігання Державної організації «Комбінат «Троянда» з 30 березня 2018 року та стягнуто з Державної організації «Комбінат «Троянда» на її користь середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу. Судом допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення виплати заробітної плати за один місяць. Судове рішення відповідачем добровільно не виконувалося.

31 липня 2018 року стягувач звернулася до ДО «Комбінат Троянда» із заявою про виконання рішення суду про поновлення на роботі та видачу відповідного наказу, однак 06 серпня 2018 року їй було відмовлено у виконанні рішення суду про поновлення на роботі. 31 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Жидачівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області зі заявою про примусове виконання рішення суду, на підставі якої 31 жовтня 2018 року було відкрито виконавче провадження. 06 листопада 2018 року ОСОБА_1 вчергове подала заяву про невиконання рішення суду божником. Постановами заступника начальника Жидачівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області на боржника ДО «Комбінат Троянда» накладено штрафи за невиконання рішення суду, постанови про що залишилися чинними після їх оскарження боржником у судовому порядку. 15 листопада 2018 року заступником начальника Жидачівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області скеровано повідомлення до Жидачівського ВП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про вчинення кримінального правопорушення (невиконання рішення суду), яке було приєднано до матеріалів кримінального провадження, відкритого за заявою ОСОБА_1 04 лютого 2019 року начальником Жидачівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області в черговий раз скеровано до ДО «Комбінат Троянда» вимогу щодо виконання рішення суду. 24 березня 2021 року у зв`язку з невиконанням рішення боржником державним виконавцем скеровано до керівника ДО «Комбінат Троянда» вимогу вжити заходів щодо виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді. Постановою державного виконавця від 03 грудня 2021 року виконавче провадження закінчено у зв`язку з виконанням рішення боржником. Отже, рішення боржником виконане через 3,5 роки з моменту допуску до негайного виконання, що є грубим порушенням трудового законодавства, прав та гарантій працівника і призвело до моральних страждань позивача.

Невиконання рішення суду про поновлення на роботі мало наслідком невиконання боржником як роботодавцем обов`язку зі сплати зарплати, що зумовило необхідність захисту позивачем своїх трудових прав шляхом звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі. Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 15 жовтня 2020 року , яке набрало законної сили, стягнуто з ДО «Комбінат Троянда» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з невиконанням рішення про поновлення на роботі за період з 27 липня 2018 року по 31 серпня 2020 року. Вказане рішення боржником було виконане лише 03 листопада 2021 року.

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 07 червня 2021 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ДО «Комбінат Троянда» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі за період з 01 вересня 2020 року по 31 березня 2021 року. Вказане рішення боржником було виконане лише 30 вересня 2021 року.

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2021 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ДО «Комбінат Троянда» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі за період з 01.04.2021 по 30.09.2021. Вказане рішення боржником було виконане лише 19.11.2021.

Наказом ДО «Комбінат Троянда» №19-к від 03.02.2022 її звільнено з посади начальника дільниці зберігання з 04.02.2022 у зв`язку із скороченням штату, ліквідацією дільниці згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України. Постановою Львівського апеляційного суду від 30.05.2023 скасовано рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 01.07.2022, визнано незаконним наказ ДО «Комбінат Троянда» №19-к від 03.02.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади, поновлено її на цій посаді та стягнено з ДО «Комбінат Троянда» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. Судом встановлено, що ДО «Комбінат Троянда» формально виконав рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді, без вчинення всіх дій, які включають у себе належне виконання рішення суду, за відсутності в штатному розписі ДО «Комбінат Троянда» посади, на яку поновили ОСОБА_1 , така, відповідно, не могла бути скорочена на підставі зазначеного наказу.

Постанова Львівського апеляційного суду від 30.05.2023 добровільно боржником не виконувалася. Тому 19.07.2023 вона звернулася до Жидачівського ВДВС у Стрийському районі, у зв`язку з чим 21.07.2023 було відкрито виконавче провадження. 27 березня 2023 року старшим державним виконавцем на боржника ДО «Комбінат Троянда» накладено штраф за невиконання рішення суду.

Таким чином, боржник надалі не виконує чергове судове рішення про поновлення на роботі. Факти порушення ДО «Комбінат Троянда» трудового законодавства по відношенню до ОСОБА_1 також підтверджено актами та складеними приписами ГУ Держпраці у Львівській області. У результаті її незаконного звільнення та невиконання рішення Жидачівського районного суду від 26.07.2018 впродовж 3,5 років, повторного її звільнення, яке Львівським апеляційним судом визнано незаконним та її поновлено на роботі, невиконання цієї постанови Львівського апеляційного суду впродовж 3 місяців, невиплата середнього заробітку, невиконання рішень судів про стягнення середнього заробітку, а також інших порушень трудового законодавства та її трудових прав, вона перенесла значний стрес, душевні хвилювання та переживання. Протиправні дії відповідача щодо неї призвели до втрати нею нормальних життєвих зв`язків зі співробітниками. Внаслідок невиконання судового рішення про поновлення її на роботі впродовж 3,5 років ОСОБА_1 була позбавлена можливості фактично працевлаштуватися, змушена була шукати інші засоби для існування та докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Через несплату відповідачем належних сум, передбачених трудовим законодавством, ОСОБА_1 змушена була додатково звертатися за судовим захистом та стягувати в судовому порядку належні їй грошові кошти. Навіть за наявності таких судових рішень, відповідач ухилявся від їх добровільного виконання, що змушувало її витрачати власні сили та засоби на примусове виконання таких рішень органами ДВС. Незважаючи на наявність постанови Львівського апеляційного суду про поновлення її на роботі, відповідач надалі злісно ухиляється від виконання встановлених трудовим законодавством обов`язків щодо поновлення на роботі та виплати заробітної плати, що в результаті створює додаткові перепони в реалізації власного права на працю, зумовлює здійснення чергових заходів судового захисту для поновлення порушених прав і стягнення коштів. Протягом усього періоду вчинення відповідачем різного характеру порушень трудових гарантій стосовно ОСОБА_2 , які також носять триваючий характер, і в результаті душевних хвилювань, у неї виникло загострення неврологічних та серцево-судинних захворювань, вона двічі проходила стаціонарне лікування та відновлення нормального функціонування організму. У результаті порушення її трудових прав роботодавцем, що зумовило понесення нею моральних хвилювань та страждань, заподіяння їй та її здоров`ю шкоди, оцінює її в грошовому еквіваленті в сумі 200 000 грн.

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до державної організації «Комбінат Троянда» про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Державної організації «Комбінат Троянда» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у сумі 100 000 грн, судовий збір у сумі 1 000 грн, а всього 101 000 (сто одну тисячу) грн.

В квітні 2024 року позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, яка підписана її представником адвокатом Колтоновським О. О. (т.3 а.с.13-21), в якій просила ухвалити додаткове рішення про стягнення з ДО «Комбінат Троянда» на її користь витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 8 430, 00 грн.

Додатковим рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Колтоновського Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з Державної організації «Комбінат Троянда»на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000, 00 грн.

Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року та додаткове рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року оскаржила державна організація «Комбінат Троянда», подавши в травні 2024 року апеляційні скарги.

Вважає, що рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року та додаткове рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року зазначає, що насамперед, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи та не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Вважає, що визначаючи моральну шкоду в розмірі 100000, 00 грн, суд першої іцнстанції не навів вмотивованих обґрунтувань відшкодування такої суми, з врахуванням відшкодування підприємством грошової компенсації за час вимушеного прогулу, коли особа не працюючи, неодноразово отримала від відповідача середній заробіток в значних сумах.

Звертає увагу і на практику Європейського суду у справах людини, де прослідковується висновок, що не усі негативні емоції людини досягають рівня страждання чи приниження, що спричинює моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин у справі, які б свідчили про мотиви протиправних дій. Зважаючи на відсутність належних повноважень у керівника організації щодо внесення змін у штатний розпис підприємства без належних бюджетних асигнувань, жодного мотиву щодо невиконання рішення суду про поновлення позивача на роботі в нього не було.

Крім того, на даний час Державна організація «Комбінат Троянда» перебуває в важкому фінансовому стані через військовий стан. Тому, 100000,00 грн на відшкодування моральної шкоди є надмірною для заявника.

Просять рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року скасувати, ухвалити нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог.

Щодо незгоди із додатковим рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року, зазначають, що оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року задоволено частково, а саме 50 % від заявленої суми, то справедливим є зменшення розміру витрат на правничу допомогу до розміру 3450 грн, 50 % з урахуванням дійсної суми наданих адвокатських послуг. Вважають, що сума 6000 грн є завищеною та неспівмірною з наданими адвокатськими послугами.

Просять скасувати додаткове рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року, прийняте нове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до розміру 3450 грн.

В травні 2024 року зареєстровано відзив позивачки ОСОБА_1 , який підписаний її представником адвокатом Колтоновським Олександра Олександровича на апеляційну скаргу державної організації «Комбінат Троянда» на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року та на додаткове рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року.

Відзив обґрунтовано законністю рішень суду першої інстанції та необґрунтованістю доводів апеляційної скарги. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року та додаткове рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року без змін.

Крім того, в поданому відзиві позивачка ОСОБА_1 просить стягнути із державної організації «Комбінат Троянда»» на її користь понесені в суді апеляційної інстанції судові витрати. Зазначиє, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести становить 8000 грн.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу державної організації «Комбінат Троянда» на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу на додаткове рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року задовольнити частково.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною другою статті 367ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судами двох інстанцій встановлено такі обставини.

Відповідно до акту перевірки (позапланової) додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування №13/14/207/1233 Державної інспекції України з питань праці, станом на 28 квітня 2017 року в ДО «Комбінат Троянда» виявлено, зокрема, порушення вимог частини першої статті 107 КЗпП України стосовно ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 174-178).

28 квітня 2017 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області видано ДО «Комбінат Троянда» припис №13/14/207/0994, яким приписано забезпечити дотримання вимог КЗпП (т. 1 а.с. 180-181).

Протоколом №13/14/207/0464 про адміністративне правопорушення від 28 квітня 2017 року встановлено допущення ОСОБА_3 порушення вимог законодавства про працю, а саме: частини третьої статті 24, частини першої статті 38, частини четвертої статті 79, частин першої та другої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 ЗУ «Про оплату праці», частини четвертої статі 115 КЗпП України, статі 21 ЗУ «Про оплату праці», частини першої статті 107 КЗпП України (т.1 а.с.182-183).

Постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 18 вересня 2017 року провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 41 КУпАП, відносно ОСОБА_3 закрити у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення (т. 1 а.с. 197).

Головним управлінням Держпраці у Львівській області видано припис №13/14/224/2467-1997 від 05 жовтня 2017 року ДО «Комбінат Троянда», яким приписано забезпечити дотримання вимог КЗпП України ( т. 1 а.с. 189-190).

Відповідно до акту перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування №13/14/224/2467, проведеної 24 жовтня 2017 року, у ДО «Комбінат Троянда» встановлено порушення вимог законодавства про працю, зокрема, статті 46 КЗпП України, статі 30 ЗУ №108, частини п`ятої статі 79 КЗпП України, статті 107 КЗпП України стосовно ОСОБА_1 (т.1 а.с.185-189).

25 жовтня 2017 року листом Головного управління держпраці у Львівській області повідомлено ОСОБА_1 , що за результатами інспекційного відвідування складено акт, директору Комбінату внесено припис на усунення виявлених порушень законодавства про працю. Додатково повідомили, що механізм поновлення порушених трудових прав працівників визначений главою ХV КЗпП України (т. 1 а.с. 191-193).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2018 року, у позові ДО «Комбінат Троянда» до Головного управління Держпраці у Львівській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу - відмовлено повністю (т. 1 а.с.100-105, 106-109).

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 26 липня 2018 року скасовано наказ Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України «Про звільнення» №38-к від 20 березня 2018 року, яким ОСОБА_1 звільнено з 29 березня 2018 року з посади начальника дільниці Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника дільниці Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України з 30 березня 2018 року. Стягнуто з Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 30 березня 2018 року по 26 липня 2018 року в розмірі 15 913 гривень 76 копійок, з яких підлягають до стягнення податок на доходи фізичних осіб та обов`язкові платежі. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення виплати заробітної плати за один місяць, з яких підлягають до стягнення податок на доходи фізичних осіб та обов`язкові платежі (т. 1 а.с.11-13, т. 2 а.с.6-8).

ОСОБА_1 31 липня 2018 року звернулася до директора ДО «Комбінат Троянда» Державного агентства резерву України із заявою (направленою поштою на адресу отримувача) про видачу наказу щодо поновлення на роботі на підставі рішення суду від 26.07.2018 (т.1 а.с.24,25).

ОСОБА_1 31 липня 2018 року звернулася до начальника Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області із заявою про примусове виконання рішення суду про поновлення на роботі (т. 1 а.с. 27).

З повідомлення Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області № 3902-01-20/1354 від 02 серпня 2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання вбачається, що виконавчий документ повернуто у зв`язку з тим, що не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень (т.1 а.с. 28-29).

За змістом листа ДО «Комбінат Троянда» на заяву ОСОБА_1 від 06 серпня 2018 року згідно чинного наказу Державної організації «Комбінат Троянда» №10-к від 26 січня 2018 року, посаду начальника дільниці зберігання виведено із штатного розпису ДО «Комбінат Троянда». Враховуючи відсутність у штатному розписі ДО «Комбінат Троянда» посади начальника дільниці зберігання, виконання згаданого рішення суду в частині поновлення на попередній посаді станом на поточну дату є неможливим (т. 1 а.с. 26).

Згідно з витягом з ЄРДР №12018140200000626 від 30 серпня 2018 року за заявою ОСОБА_1 внесено відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією за частиною першою статті 364 КК України (т. 1 а.с. 196).

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 31 серпня 2018 року постановлено виправити описку у мотивувальній та резолютивній частині рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 26 липня 2018 року в справі №443/636/18, а саме: в абзаці 2 мотивувальної частини замість «В обґрунтування позовних вимог позивач, покликається на те, що з 16 жовтня 1985 року була тимчасово прийнята на роботу в Комбінат «Троянда», а з 07 травня 1985 року переведена на постійній основі на посаду апаратника хімводоочистки котельні. За період багаторічної праці змінювалися займані нею посади (старший інспектор, заступник начальника дільниці зберігання). Відтак, з 01 серпня 2006 року, її переведено на посаду начальника дільниці зберігання № 1. 06 лютого 2007 року Комбінат «Троянда» перейменовано в ДО «Комбінат «Троянда». Згідно з повідомлення від 26 січня 2018 року про скорочення посади, її було повідомлено про скорочення та запропоновано відповідні посади для працевлаштування, згідно додатку до повідомлення. У відповідності до вказаного додатку з посадами, ним було подано заяву про переведення на вакантну посаду менеджера по плануванню та звітності відділу планування та підготовки проектів управління підготовки та організації капітального будівництва апарату управління ПАТ «Укргазвидобування». 13 листопада 2017 року йому було запропоновано надати додаткові документи про підтвердження кваліфікації претендованій посаді, про що він завчасно не був повідомлений під час вручення додатку з посадами. 30 жовтня 2017 року, незважаючи на подані листи з інформацією, що вказує на його переважне право залишення на посаді, профспілковим комітетом надано рекомендацію адміністрації щодо його вивільнення. 13 листопада 2017 року його було звільнено з займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпПУ, про що видано наказ №412-к від 06 листопада 2017 року. Вважає її звільнення незаконним та таким що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому вимушена звернутись до суду з даним позовом», правильним вважати «В обґрунтування позовних вимог позивач, покликається на те, що з 16 жовтня 1985 року була тимчасово прийнята на роботу в Комбінат «Троянда»», а з 07 травня 1985 року переведена на постійній основі на посаду апаратника хімводоочистки котельні. За період багаторічної праці змінювалися займані нею посади (старший інспектор, заступник начальника дільниці зберігання). Відтак, з 01 серпня 2006 року, її переведено на посаду начальника дільниці зберігання №1. 06 лютого 2007 року Комбінат «Троянда» перейменовано в ДО «Комбінат «Трлоянда». Згідно з повідомлення від 26 січня 2018 року про скорочення посади, її було повідомлено про скорочення та 28 березня на підставі наказу № 38-к від 20 березня 2018 року звільнено. Вважає її звільнення незаконним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому вимушена звернутись до суду з даним позовом»; в резолютивній частині замість «начальник дільниці», правильним вважати «начальник дільниці зберігання» (т. 1 а.с. 14-15).

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 11 жовтня 2018 року визнано неправомірними дії державного виконавця Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Шишлевського Олега Олександровича щодо повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого документу виконавчого листа №443/636/18, виданого 26 липня 2018 року Жидачівським районним судом Львівської області. Зобов`язано державного виконавця Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Шишлевського Олега Олександровича або іншу посадову особу Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, вирішити питання про відкриття виконавчого провадження у порядку та строки, визначені статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішення на підставі виконавчого документу - виконавчого листа № 443/636/18, виданого 26 липня 2018 року Жидачівським районним судом Львівської області. В задоволенні інших вимог скарги відмовилено (т. 1 а.с. 30-32)

Постановою від 31 жовтня 2018 року відкрито виконавче провадження №57567268 за виконавчим листом №2/443/753/18, виданим 26 липня 2018 року про скасування наказу ДО «Комбінат «Троянда» «Про звільнення» №38-к від 20 березня 2018 року, яким ОСОБА_1 звільнено з 29 березня 2018 року з посади начальника дільниці ДО «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України, поновилення ОСОБА_1 на посаді начальника дільниці ДО «Комбінат Троянда» Державного агентства резерву України з 30 березня 2018 року (Т.1.а.с.33).

ОСОБА_1 06 листопада 2018 року звернулася до Начальника Жидачівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області з повідомленням про те, що у відповідності до виконавчого листа №2/443/753/18 її/, як стягувача у виконавчому провадженні, не поновлено на посаді начальника дільниці зберігання у ДО «Комбінат «Троянда» (т. 1 а.с. 34).

Актом державного виконавця від 07 листопада 2018 року встановлено непоновлення ОСОБА_1 на посаді начальника дільниці зберігання ДО «Комбінат «Троянда» (т. 1 а.с. 35).

Згідно з актом державного виконавця від 12 листопада 2018 року при виїзді по вчиненню виконавчих дій щодо поновлення на роботі ОСОБА_1 встановлено, що даний об`єкт є стратегічним, що унеможливлює допуск державного виконавця та стягувача на територію комбінату (т. 1 а.с. 37).

Постановами про накладення штрафу ВП №57567268 від 08 листопада 2018 року та 14 листопада 2018 року на боржника ДО «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України накладено штраф за невиконання рішення суду (т. 1 а.с. 36, 38).

Постановою Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року апеляційну скаргу ДО «Комбінат Троянда» залишено без задоволення, а рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 26.07.2018 без змін (т. 1 а.с. 16-18).

Постановою восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року, скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року у справі № 813/844/18 та прийнято нове, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління Держпраці у Львівській області, державна організація «Комбінат «Троянда» про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено. Постановлено визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби України з питань праці від 17.01.2018 «Про розгляд скарги Державної організації «Комбінат Троянда» на припис інспектора праці Головного управління Держпраці у Львівській області Волянського М. С. №13/14/224/2467-1997 від 25 жовтня 2017 року та рішення Головного управління Держпраці у Львівській області №12563/2/4-09 від 11 грудня 2017 року. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань праці судові витрати на користь ОСОБА_1 в розмірі 1 762 грн (т. 1.а.с. 110-112, 113-115, 116-119, т. 2 а.с.16-18).

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 27 грудня 2018 року скасовано наказ ДО «Комбінат Троянда» №54 від 22 травня 2017 року «Про проведення службової перевірки» та наказ №57 від 31.05.2017 року «Про внесення змін до наказу №54 від 22 травня 2017 року». Стягнуто з Державної організації «Комбінат «Троянда» на користь ОСОБА_1 2 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди (т. 2 а.с.80-82).

04 лютого 2019 року начальник Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області звернулася до ДО «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України із вимогою про надання інформації чи ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника дільниці ДО «Комбінат Троянда» Державного агентства резерву України (т. 1 а.с. 50).

Постановою Львівського апеляційного суду від 12 березня 2019 року скасовано ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 05 грудня 2018 року, якою визнано неправомірними дії заступника начальника Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Слободи Володимира Петровича щодо винесення постанови від 08 листопада 2018 року та від 14 листопада 2018 року про накладення штрафу, в межах виконання виконавчого провадження ВП № 57567268, скасовано постанову заступника начальника Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Слободи Володимира Петровича від 08 листопада 2018 року про накладення штрафу, в межах виконання виконавчого провадження ВП №57567268 і постанову заступника начальника Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Слободи Володимира Петровича від 14 листопада 2018 року про накладення штрафу, в межах виконання виконавчого провадження ВП № 57567268. Провадження у справі за скаргою ДО «Комбінат «Троянда» закрито (т. 1 а.с. 39-41, 42-43, т. 2 а.с.12-13).

Постановою Верховного Суду від 15 квітня 2019 року касаційну скаргу ДО «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України залишено без задоволення, а рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 26 липня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року залишено без змін (т. 1 а.с. 19-23).

Згідно з постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №57567268 від 23 липня 2019 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/443/753/18, виданого 26 липня 2018 року Жидачівським районним судом Львівської області закінчено через неможливість його виконання без боржника (т.1 а.с.52-53).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року касаційну скаргу ДО «Комбінат Троянда» залишено без задоволення. Постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2019 року залишено без змін (т.1 а.с. 44-47).

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 15 жовтня 2020 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року, стягнуто з Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв`язку з невиконанням рішення про поновлення на роботі за період з 27 липня 2018 року по 31 серпня 2020 року включно у розмірі 125 609 грн 93 коп (т. 1 а.с. 62-66, 67-68).

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 13 листопада 2020 року визнано дії державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Слободи Володимира Петровича щодо закінчення виконавчого провадження № 57567268 незаконними. Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Слободи Володимира Петровича від 23 липня 2019 року про закінчення виконавчого провадження № 57567268 (т. 1 а.с. 54-57).

22 грудня 2020 року постановою в.о. начальника Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області відновлено виконавче провадження ВП № 57567268 з виконання виконавчого листа №2/443/753/18, виданого 26 липня 2018 Жидачівським районним судом Львівської області (т. 1 а.с. 58).

Державний виконавець звернулася з вимогою до ДО «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України про вжиття заходів щодо виконання виконавчого листа № 2/443/753/18, виданого 26 липня 2018 року та поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника дільниці зберігання ДО «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України (т. 1 а.с. 60).

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 07.06.2021 стягнуто з Державної організації «Комбінат «Троянда» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі за період з 01 вересня 2020 року по 31 березня 2021 року у сумі 35 534 грн 31 коп, сплачений судовий збір у сумі 856 грн 61 коп, а всього 36 390 грн 92 коп (т. 1 а.с. 71-74).

ОСОБА_1 30 вересня 2021 року звернулася із заявою до ГУ ДКСУ у Львівській області про примусове виконання рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 07 червня 2021 року в справі №443/557/21 про стягнення заробітної плати (т. 1 а.с. 76).

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2021 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року, стягнуто з Державної організації «Комбінат «Троянда» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі за період з 01 квітня 2021 року по 30 вересня 2021 року у сумі 38 273 грн 75 коп, сплачений судовий збір у сумі 908 грн, а всього 39 181 грн 75 коп. Відмовлено повністю у задоволенні позову в частині стягнення з Державної організації «Комбінат «Троянда» на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням їх виплати (т. 1 а.с.77-80, 81-85).

ОСОБА_1 03 листопада 2021 року звернулася із заявою до ГУ ДКСУ у Львівській області про примусове виконання рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 15 жовтня 2020 року в справі №443/362/19 про визнання протиправною бездіяльність та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку із невиконанням рішення про поновлення на роботі (т. 1 а.с. 69-70).

ОСОБА_1 19 листопада 2021 року звернулася із заявою до ГУ ДКСУ у Львівській області про примусове виконання рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2021 року в справі №443/1342/21 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із невиконанням рішення про поновлення на роботі (т. 1 а.с. 86).

Виписками із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 встановлено, що вона перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП КЛШ м.Львова з 10 січня 2019 року по 18 січня 2019 року, у КНП «Ходорівська міська лікарня» з 25 листопада 2021 року по 02 грудня 2021 року, з діагнозами, пов`язаними із незадовільною роботою серцево-судинної системи (т. 1 а.с. 194 -195).

Згідно з постановою від 03 грудня 2021 року виконавче провадження ВП №57567268 з примусового виконання виконавчого листа № 2/443/753/18, виданого 26 липня 2018 року, закінчено у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на посаді згідно з наказом від 24 листопада 2021 року №164-к (т.1 а.с.61).

Постановою Львівського апеляційного суду від 30 травня 2023 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 08 листопада 2023 року, рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 01 липня 2022 року скасовано та постановлено нову постанову, якою ухвалено визнати незаконним та скасувати наказ ДО «Комбінат «Троянда» № 19 від 03 лютого 2022 року «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника дільниці зберігання з 04 лютого 2022 року у зв`язку із скороченням штату, ліквідацією дільниці за п.1 ст.40 КЗпП України. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника дільниці зберігання ДО «Комбінат «Троянда». Стягнуто з ДО «Комбінат «Троянда» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 115 982,46 грн (т.1 а.с.88-91, 92-94, 236-239, 240-242).

ОСОБА_1 19 липня 2023 року звернулася до Жидачівського відділу у Стрийському районі Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління МЮ (м.Львів) про прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Жидачівським районним судом Львівської області від 17 липня 2023 року в цивільній справі № 443/299/22 (т. 1 а.с. 95).

ОСОБА_1 19 липня 2023 року звернулася із заявою до ГУДКСУ у Львівській області про примусове виконання рішення Львівського апеляційного суду від 16 червня 2023 року в справі № 443/299/22 про визнання незаконним та скасування наказу «Про скорочення посади начальника дільниці зберігання від 25 листопада 2021року №165, наказу «По особовому складу» про звільнення від 03 лютого 2022 року №19-к, поновлення на посаді начальника дільниці зберігання і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (т. 1 а.с. 96).

21 липня 2023 року державним виконавцем Жидачівського відділу ДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМУМЮ відкрито виконавче провадження ВП № 72320936 з виконання виконавчого листа №443/299/22, виданого 17 липня 2023 року про визнання незаконним та скасування наказу ДО «Комбінат Троянда» №19-к від 03 лютого 2022 року «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника дільниці зберігання з 04 квітня 2022 року у зв`язку зі скороченням штату, ліквідацією дільниці за п.1 ст. 30 КЗпП України. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника дільниці зберігання ДО «Комбінат Троянда» 04 лютого 2022 року (т. 1 а.с. 97).

Згідно з постановою ВП № 372320936 від 27 липня 2023 року при примусовому виконанні виконавчого листа №443/299/22, виданого 17 липня 2023 року, постановлено за невиконання без поважних причин боржником рішення накласти на боржника голову комісії з реорганізації ДО «Комбінат Троянда» штраф на користь держави у розмірі 5 100 грн. Зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (Т.1 а.с.98).

ДО «Комбінат Троянда» листом від 27 липня 2023 року повідомив ОСОБА_1 , що Голова комісії з реорганізації, який працював на посаді заступника директора ДО «Комбінат «Троянда», на сьогоднішній день звільнений з цієї посади, проте, від обов`язків Голови комісії з реорганізації Державним агентством резерву України, як уповноваженим органом, змін до наказу «Про реорганізацію ДО «Комбінат Троянда» від 29 травня 2023 року внесено не було, тому відповідно ОСОБА_4 залишається Головою комісії з реорганізації. Також додатково повідомлено, що Голова комісії в реорганізації станом на сьогоднішній день знаходиться в тимчасовій непрацездатності (на лікарняному), тому вирішення питання про поновлення на роботі на даний час є неможливим (т. 1 а.с. 99).

Відповідно до наказу ДО «Комбінат Троянда» «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » від 03 серпня 2023 року скасовано наказ «По особовому складу» №19-к від 03 лютого 2022 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача складу ДО «Комбінат «Троянда» з 04 лютого 2022 року, відповідно до штатного розпису ДО «Комбінат «Троянда» на 2022 та 2023 рік. Начальнику команди ВВО ОСОБА_5 забезпечити допуск на територію ДО «Комбінат «Троянда» ОСОБА_1 для виконання нею своїх функціональних обов`язків. ОСОБА_1 приступити до виконання своїх посадових обов`язків з дати ознайомлення з даним наказом (т. 2 а.с. 11).

ОСОБА_1 09 серпня 2023 року, 10 серпня 2023 року зверталася до начальника ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області із заявами та надавала пояснення про те, що порушено її права посадовими особами ДО «Комбінат Троянда», на неї вчиняється тиск та змушують її до звільнення з роботи (т. 1 а.с. 168, 169, 170, 171).

Актом державного виконавця від 09 серпня 2023 року встановлено, що згідно наказу ДО «Комбінат Троянда» № 119-к від 03 серпня 2023 року наказ «По особовому складу» №19 від 03 лютого 2022 року скасовано, ОСОБА_1 поновлено на посаді завідувача складу ДО «Комбінат «Троянда» з 04 лютого 2022 року відповідно до штатного розпису ДО «Комбінат «Троянда» на 2022 та 2023 рік. Однак, стягувач ОСОБА_1 відмовляється від підпису для ознайомлення з наказом ДО «Комбінат «Троянда» №119-к від 03 серпня 2023 року. Проте в результаті проведеної бесіди стягувач ОСОБА_1 погодилась на запропоновану посаду згідно наказу №119-к від 03.08.2023 (т. 2 а.с. 14-15).

Постановою від 10 серпня 2023 року закінчено виконавче провадження ВП №72320936 у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 згідно з наказом ДО «Комбінат «Троянда» №119-К від 03 серпня 2023 року за її згодою на посаді начальника дільниці зберігання ДО «Комбінат «Троянда» з 04 лютого 2022 року відповідно до штатного розпису ДО «Комбінат «Троянда» на 2022 та 2023 рік (т. 2 а.с. 5).

Відповідно до витягу з табелю обліку робочого часу працівників ДО «Комбінат «Троянда» напроти імені ОСОБА_1 09.08 проставлена позначка «-», 10.08 та 15.08 8 (т. 2 а.с.56-57).

Витягом з журналу обліку руху транспорту та осіб через КПП ДО «Комбінат «Троянда» за період 9, 10, 15 серпня 2023 року встановлено, що час прибуття ОСОБА_6 09 серпня 2023 року 10:00, час вибуття 17:00 ( т. 2 а.с. 58).

За змістом платіжних інструкцій від 24 серпня 2023 року ДО «Комбінат «Троянда» виплатила ОСОБА_1 середню заробітну плату у розмірі 13922,28 грн, а також сплатила обов`язкові платежі (т. 2 а.с. 9, 10).

Ухвалами Жидачівського районного суду Львівської області від 31 серпня 2023 року прийнято відмову від позовів ОСОБА_1 та закрито провадження по справах за позовними заявами ОСОБА_1 до Державної організації «Комбінат «Троянда» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із невиконанням рішенням про поновлення на роботі (т. 2 а.с. 19-21, 22-24).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акту органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи (виконання попередніх обов`язків) такого працівника.

При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Позивачку було звільнено із займаної посади з 29.03. 2018. Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 26.07.2018 її поновлено на займаній посаді та допущено негайне виконання рішення в цій частині.

Наказом ДО «Комбінат Троянда» №164-к від 24 листопада 2021 року ОСОБА_1 поновлено на займаній до звільнення посаді.

Тобто, з часу ухвалення рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі та винесення зазначеного наказу про поновлення пройшло більше трьох років.

У подальшому, 04 лютого 2022 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника дільниці зберігання з у зв`язку із скороченням штату, ліквідацією дільниці за п.1 ст.40 КЗпП України.

З огляду на постанову Львівського апеляційного суду від 30.05.2023 та встановлені нею обставини, поновлення на роботі ОСОБА_1 було формальним, оскільки ДО «Комбінат Троянда» не було вчинено всіх дій, які включають у себе належне виконання зазначеного рішення суду (на момент поновлення ОСОБА_1 на роботі в штатному розписі ДО «Комбінат Троянда» була відсутня посада, яку вона займала до звільнення), а звільнення ОСОБА_1 з 04.02. 2022 було незаконним.

Відтак, наказом ДО «Комбінат «Троянда» №164-к від 24 листопада 2021 року порушені права ОСОБА_1 не були належним чином відновлені.

Після ухвалення постанови Львівського апеляційного суду від 30 травня 2023 року, якою ОСОБА_1 було поновлено на раніше займаній посаді з 04.02.2022, наказом ДО «Комбінат «Троянда» №119-К від 03.08.2023 поновлено ОСОБА_1 за її згодою на посаді начальника дільниці зберігання ДО «Комбінат «Троянда» з 04 лютого 2022 року відповідно до штатного розпису ДО «Комбінат «Троянда» на 2022 та 2023 рік.

Таким чим, порушене право ОСОБА_1 було відновлено належним чином, у встановленому законом порядку, лише 03 серпня 2023 року.

Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення, колегія суддів враховує наступне.

Як зазначено у пункті 2.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, право фізичних та юридичних осіб на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення їхніх прав, свобод та законних інтересів, має конституційно-правову природу і передбачено в статтях 32, 56, 62, 152 Основного Закону України.

Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №750/6330/17 (адміністративне провадження № К/9901/37372/18) зазначив, що «у практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей, зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (див. наприклад, Рисовський проти України, № 29979, п. 86, 89, від 20 жовтня 2011 року, Антоненков та інші проти України, № 14183/02, п. 71, 22 листопада 2005 року)».

Аналіз чинного законодавства дає підстави для висновку, що інститут моральної шкоди має міжгалузевий характер, тому особливості його застосування можуть встановлюватися галузевим законодавством.

У трудовому законодавстві право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його трудових прав, визначено статтею 237-1 КЗпП України, відповідно до якої відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Верховний Суд України у постанові від 25 квітня 2012 року у справі № 6-23цс12 сформулював основні підходи до відшкодування моральної шкоди у разі порушення прав працівника. Так, Верховний Суд України вказав, що стаття 237-1 КЗпП України містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (статті 3, 4, 11, 31 ЦПК України).

Норми КЗпП України не містять будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, шляхом повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин.

Тобто, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі № 235/3191/19 (провадження № 61-21511сво19) зазначено, що моральна шкода вважається заподіяною, якщо особа і заподіювач такої шкоди перебувають у трудових правовідносинах або на них поширюється дія трудового законодавства; вона виникла внаслідок порушення трудових прав із боку роботодавця; працівник зазнає моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються в його свідомості внаслідок усвідомлення факту порушення його трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків, а також вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з положеннями статті 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до приписів статті 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За змістом процитованої норми права моральна шкода вважається заподіяною, якщо особа і заподіювач такої шкоди перебувають у трудових правовідносинах або на них поширюється дія трудового законодавства; така шкода виникла внаслідок порушення трудових прав з боку роботодавця; працівник зазнає моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються в його свідомості внаслідок усвідомлення факту порушення його трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків, а також вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплата належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок з відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на роботодавця (власника або уповноважений ним орган) незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, тобто незаконного звільнення, що доведено преюдиційним судовим рішенням (в господарській, цивільній або адміністративній справі) і згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України не підлягає доведенню, відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Зазначена правова позиція висловленаВерховним Судом України у постанові від 25 квітня 2012 року у справі № 6-23цс12.

Згідно з положеннями статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Також, суд зважає на роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені у пункті 9 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно з якими розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Надавши належну оцінку доводам позивача, що внаслідок незаконного її звільнення (порушення її права на працю) та тривалого невиконання рішення суду про поновлення на займаній посаді позивачці завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях через позбавлення її роботи та заробітної плати як джерела існування, необхідності зміни життєвих зв`язків, виникнення потреби докладати додаткові зусилля для відновлення своїх порушених прав, врахувавши, що розмір сформульованої позивачкою суми відшкодування моральної шкоди 200 000,00 грн на предмет її відповідності засадам розумності і справедливості, є необґрунтованою та не відповідає вказаним засадам, оскільки компенсація моральної шкоди в її грошовому еквіваленті має на меті забезпечити покращення психоемоційного стану особи, забезпечивши почуття справедливості, а не безпідставне збагачення, з огляду на обставини справи, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що обґрунтованим розміром відшкодування моральної шкоди, який відповідатиме засадам розумності і справедливості, є розмір у сумі 100 000,00 грн.

Відтак, доводи апеляційної скарги державної організації «Комбінат Троянда» на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року є неспроможними. Суд першої інстанції належним чином оцінив наявні в матеріалах справи докази, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Надаючи оцінку додатковому рішенню Жидачівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 (у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинне цивільне-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

В справі, що переглядається, встановлено, що в січні 2024 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Колтоновський О.О. подав до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів (сплати вартості витрат на надання правової допомоги ( т. 2 а.с. 153 177).

В квітні 2024 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Колтоновський О.О. подав до суду заяву (т. 3 а.с. 13-21), в якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з ДО «Комбінат «Троянда» на користь ОСОБА_1 витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 8 430,00 грн.

Відповідно до договору № 6 про надання правової допомоги від 28 липня 2023 року, укладеного між адвокатом Колтоновським О. О. та ОСОБА_1 , «Адвокат зобов`язується за завданням Клієнта надати Клієнту правову допомогу в справі про стягнення моральної шкоди в суді І інстанції в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати Адвоката, необхідні для виконання цього Договору (п. 1.1. Договору). За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні, залежно від ціни позов, відповідно до домовленості сторін. Конкретна сума гонорару та порядок його оплати визначається Сторонами у Додаткових угодах, що є невід`ємною частиною цього Договору (п. 3.2. Договору). Факт надання передбачених цим Договором послуг підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг (п. 4.1. Договору) (т. 1 а.с. 120-125).

Між адвокатом Колтоновським О.О. та ОСОБА_1 укладено:

1) додаткову угоду № 2 до договору про надання правової допомоги № 6 від 28 липня 2023 р., укладену 27 вересня 2023 р.;

2) додаткову угоду № 3 до договору про надання правової допомоги № 6 від 28 липня 2023 р. укладену 04 жовтня 2023 р.;

3) додаткову угоду № 4 до договору про надання правової допомоги № 6 від 28 липня 2023 р., укладену О6 жовтня 2023 р.;

4) додаткову угоду № 5 до договору про надання правової допомоги N° 6 від 28 липня 2023 р., укладену 08 листопада 2023 р.;

5) додаткову угоду № 6 до договору про надання правової допомоги № 6 від 28 липня 2023 р., укладену 30 листопада 2023 р.;

6) акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 6 від 28 липня 2023 року, складений 03 серпня 2023 р.;

7) акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 6 від 28 липня 2023 року, складений 27 вересня 2023 р.;

8) акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 6 від 28 липня 2023 року, складений 04 жовтня 2023 р.;

9) акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 6 від 28 липня 2023 року, складений 06 жовтня 2023 р.;

10) акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №° 6 від 28 липня 2023 року, складений 09 листопада 2023 року;

11) акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № ° 6 від 28 липня 2023 року, складений 01 грудня 2023 р.;

12) акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №° 6 від 28 липня 2023 року, складений 28 грудня 2023 р.;

13) акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №° 6 від 28 липня 2023 року, складений 19 березня 2024 р.;

14) акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 6 від 28 липня 2023 року, складений 29 березня 2024 р.;

За надані послуги в суді першої інстанції згідно договору на надання правової допомоги позивач ОСОБА_1 сплатила адвокатові суму гонорару в розмірі 16 860, 00 грн у готівковій формі (3 000 грн + 615 грн + 3 000 грн + 245 грн + 800 грн + 600 грн + 600 грн + 500 грн + 700 грн + 700 грн + 500 грн + 700 грн + 1 500 грн + 800 грн + 600 грн + 1 000 грн + 1 000 грн = 16 860 грн)

Так, адвокатом Колтоновським Олександром Олександровичем було надано наступні види адвокатських послуг:

- вивчення матеріалів справи, оформлення та подання позовної заяви до суду - 3000 грн;

- витрати на копіювання та друк позовної заяви та додатків до неї, поданої через «Електонний суд», на підставі вимоги апарату Жидачівського районного суду та рішення Ради суддів України від 05 серпня 2022 року щодо дублювання документів у паперовій обсягом більше 30 сторінок (123 двосторонні арк. * 5 грн / арк.) - 615, 00 грн.

- вивчення матеріалів відзиву та доданих до нього документів, оцифрування письмових документів, наданих клієнтом, опрацювання та фотообробка фотокопій статуту для використання як доказу, конвертування документів у форматі PDF, оформлення відповіді на відзив, формування в підсистемі «Електронний суд», накладення КЕП і надсилання в електронний кабінет відповідача, подання відповіді на відзив до суду (більше 30 сторінок) - 3 000, 00 грн.;

- витрати на копіювання та друк відповіді на відзив та додатків до нього, поданої через «Електронний суд», на підставі вимоги апарату Жидачівського районного суду та рішення Ради суддів України від 05 серпня 2022 року щодо дублювання документів у паперовій формі обсягом більше 30 сторінок (49 двосторонніх арк. * 5 грн / арк.) - 245, 00 грн.

- оформлення адвокатського запиту до відповідача в порядку збирання доказів, конвертування документів у формат PDF, накладення КЕП і надсилання на електронну пошту відповідача - 800, 00 грн.;

- оформлення клопотання про витребування письмових доказів у зв`язку з ненаданням відповідачем відповіді на адвокатський запит, конвертування документів у форматі PDF та їх об`єднання, формування в підсистемі «Електронний суд», накладення КЕП, надсилання в електронний кабінет відповідача та до суду - 600, 00 грн.;

- оформлення клопотання про виклик свідків, конвертування документів у форматі PDF, формування в підсистемі «Електронний суд», накладення КЕП, надсилання в електронний кабінет відповідача та до суду - 600, 00 грн.;

- представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 05 жовтня 2023 року авансування) - 500, 00 грн.

- оформлення заяви про відвід судді від розгляду цивільної справи №443/1440/23,подання до суду для її реєстрації - 700, 00 грн.;

- оцифрування документів, оформлення клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, конвертація в PDF форматі, накладення кваліфікованого тронного підпису, формування в підсистемі «Електронний суд» та скерування до ДО «Комбінат Троянда» і до суду - 700, 00 грн.;

- оцифрування документів, оформлення клопотання про витребування письмових доказів, конвертація в PDF форматі, накладення кваліфікованого електронного .підпису, формування в підсистемі «Електронний суд» та скерування клопотання до ДО «Комбінат Троянда» і до суду - 500, 00 грн.

- підготовка до судового розгляду та участь адвоката (представництво інтересів клієнта ) в судовому засіданні 09 листопада 2023 року. - 700, 00 грн.

- ознайомлення та аналіз заперечення відповідача на відповідь на відзив, оцифрування документів, оформлення заперечення на заперечення ДО «Комбінат» від 24 листопада 2023 року № б/н на відповідь на відзив, конвертація в PDF форматі, накладення кваліфікованого електронного підпису, формування в підсистемі Електронний суд» та скерування заперечення до ДО «Комбінат Троянда» і до суду - 1 500, 00 грн.;

- ознайомлення і аналіз клопотання відповідача про приєднання USB -носія та здійснення закритого судового розгляду, збирання електронних доказів, оформлення заперечення на клопотання, конвертація в PDF форматі, накладення кваліфікованого електронного підпису, формування в підсистемі «Електронний суд» та скерування клопотання до ДО «Комбінат Троянда» і до суду - 800, 00 грн.

- підготовка до судового розгляду та участь адвоката (представництво інтересів клієнта) в судовому засіданні 28 грудня 2023 року - 600, 00 грн.

- підготовка до судового розгляду та участь адвоката (представництво інтересів клієнта) в судовому засіданні 19 березня 2024 року - 1 000, 00 грн.

- підготовка до судового розгляду та участь адвоката (представництво інтересів клієнта) в судовому засіданні 29 березня 2024 року - 1 000, 00 грн.

На думку колегії суддів, за обставин даної справи, узагальнюючи перелік послуг адвоката, зокрема, такі як копіювання та друк, фотообробка фотокопій, конвертування документів у формат PDF, накладення КЕП і надсилання на електронну пошту відповідача, формування документів в підсистемі «Електронний суд», накладення КЕП, надсилання в електронний кабінет відповідача та до суду, оцифрування документів не може бути віднесено до надання правничої допомоги.

Отже, дослідивши заяву про стягнення судових витрат та додані до неї документи, колегія суддів вважає, що розмір заявлених позивачкою витрат на правову (правничу) допомогу, що з урахуванням часткового задоволення її позову визначено у розмірі 8430 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді першої інстанції, отже їх розмір є необґрунтованим у зазначеній вище частині.

Ураховуючи висновки Верховного Суду, наведені вище, оцінивши подані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку, про часткову обґрунтовіваність вимог апеляційної скарги на додаткове рішення, а саме про те, що витрати позивачки ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді першої інстанції, підлягають стягненню, з урахуванням часткового задоволення її позовних вимог та їх необхідності і реальності у сумі 5 000,00 грн. Тому додаткове рішення суду першої інстанції слід змінити.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу державної організації «Комбінат «Троянда» слід залишити без задоволення, а рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року - без змін.

Відповідно до статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами частини другої статті 376ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вказане, додаткове рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року слід змінити, зменшивши суму стягуваних витрат на правничу допомогу до 5000 грн, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Стягнути зДержавної організації«Комбінат «Троянда»»на користь ОСОБА_1 витратина професійнуправничу допомогуу сумі5000(п`ять тисяч)грн.В задоволеннірешти вимогзаяви відмовити.»

В решті додаткове рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 376, 382 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу державної організації «Комбінат «Троянда» на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року залишити без задоволення.

Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу державної організації «Комбінат «Троянда» на додаткове рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року задовольнити частково.

Додаткове рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини такого в наступній редакції:

«Стягнути зДержавної організації«Комбінат «Троянда»на користь ОСОБА_1 витратина професійнуправничу допомогуу сумі5000(п`ять тисяч)грн.В задоволеннірешти вимогзаяви відмовити.»

В решті додаткове рішення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 11 жовтня 2024 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич

,