Повістка

від 25.10.2024 по справі 443/1440/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 443/1440/23 Головуючий у 1 інстанції: Павлів А.І.

Провадження № 22-з/811/296/24 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С.М.,

суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретар судового засідання - Марко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Колтоновського Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до державної організації «Комбінат Троянда» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

постановою Львівського апеляційного суду від 11 жовтня 2024 року апеляційну скаргу державної організації «Комбінат «Троянда» на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року залишено без задоволення. Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року залишено без змін.

Апеляційну скаргу державної організації «Комбінат «Троянда» на додаткове рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року задоволено частково.

Додаткове рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року змінено, викладено абзац третій резолютивної частини такого в наступній редакції: «Стягнути з Державної організації «Комбінат «Троянда» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн. В задоволенні решти вимог заяви відмовити.». В решті додаткове рішення залишено без змін.

15 жовтня 2024 року зареєстровано заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Колтоновського Олександра Олександровича, яка подана заявником через систему «Електронний суд» 15 жовтня 2024 року, в якій заявник просить стягнути з з державної організації «Комбінат «Троянда» на користь ОСОБА_1 понесені у суді апеляційної інстанції судові витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 4 166, 66 грн.

Зазначає, що між адвокатом Колтоновським Олександром Олександровичем та позивачем ОСОБА_1 було укладено: 1) договір про надання правової допомоги № 36 від 14 травня 2024 року; 2) додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги №36 від 14 травня 2024 року, укладену 23 травня 2024 року; 3) акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 36 від 14 травня 2024 року, складений 24 травня 2024 року. За надані послуги в суді апеляційної інстанції згідно договору на надання правової допомоги позивач ОСОБА_1 сплатила адвокатові суму гонорару в розмірі 5000, 00 грн. у готівковій формі (3 000, 00 грн. + 2 000, 00. = 5 000, 00 грн.). Ці витрати підтверджені належними доказами у справі.

Оскільки, судом першої інстанції стягнуто з Державної організації «Комбінат «Троянда» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 000, 00 грн., яку судом апеляційної інстанції зменшено до 5 000, 00 грн., судові витрати підлягають розподілу пропорційно до розміру задоволених вимог апеляційної скарги в 1/6 частині ((6 000, 00 грн. 5 000, 00 грн. / 6 000, 00 грн.). Таким чином, наявні підстави для стягнення із відповідача (апелянта) Державної організації «Комбінат Троянда» на користь позивача ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги в суді апеляційної інстанції, в розмірі 4 166, 66 грн. (5 000, 00 грн. 5 000, 00 грн. * 1/6) пропорційно до розміру задоволених вимог скарги.

Сторона позивача просила проводити розгляд заяви про постановлення додаткової постанови без виклику (повідомлення) сторін в порядку письмового провадження.

18 жовтня 2024 року Державна організація «Комбінат «Троянда» через систему «Електронний суд» подала заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. На думку заявника, розрахунок адвоката Колтоновського О.О. є необґрунтованим і не підтверджений належними аргументами. Заявлена сума витрат 4166, 66 грн не відповідає обсягу виконаної ним роботи. Після аналізу документів, підготовлених адвокатом позивачки, було встановлено, що в процесі складання відзиву ним не були використані жодні нові професійні навички та не опрацьовано додаткових нормативно-правових актів, які не використовувалися б під час розгляду справи в суді першої інстанції. Окремо зазначили, що накладення електронного цифрового підпису не вимагає спеціальних професійних знань адвоката або значних затрат часу, і не може розглядатися як самостійна послуга. Просять зменшити розмір витрат ДО «Комбінат Троянда» на професійну правничу допомогу

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Колтоновського Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити частково.

До такого висновку колегія суддів дійшла виходячи з такого.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).

Як зазначенов частиніпершій татретій статті133ЦПК Українисудові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи. Довитрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати: 1)на професійнуправничу допомогу; 2)пов`язані іззалученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; 3)пов`язані звитребуванням доказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 (у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинне цивільне-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частинами першою-шостою статті137ЦПК Українивизначено,що витрати,пов`язані зправничою допомогоюадвоката,несуть сторони,крім випадківнадання правничоїдопомоги зарахунок держави. Зарезультатами розглядусправи витратина правничудопомогу адвокатапідлягають розподілуміж сторонамиразом ізіншими судовимивитратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: 1)розмір витратна правничудопомогу адвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; 2)розмір суми,що підлягаєсплаті впорядку компенсаціївитрат адвоката,необхідних длянадання правничоїдопомоги,встановлюється згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги напідставі відповіднихдоказів,які підтверджуютьздійснення відповіднихвитрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вимоги частини восьмої статті 141 ЦПК України заявником дотримані.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В справі, що переглядається, встановлено, що між адвокатом Колтоновським Олександром Олександровичем та позивачем ОСОБА_1 було укладено:

1) договір про надання правової допомоги № 36 від 14 травня 2024 року;

2) додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 36 від 14 травня 2024 р., укладену 23 травня 2024 року;

3) акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 36 від 14 травня 2024 року, складений 24 травня 2024 року.

Розділом третім договору про надання правової допомоги № 36 від 14 травня 2024 року визначено гонорар та порядок його оплати.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Під час розгляду справи № 443/1440/23 у Львівському апеляційному суді, адвокатом Колтоновським Олександром Олександровичем надано відповідну правову допомогу позивачу ОСОБА_1 в обсягах та на умовах визначених Договором та відображено такі в додатковій угоді № 1 до договору про надання правової допомоги № 36 від 14 травня 2024 року, акті приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 36 від 14 травня 2024 року, складений 24 травня 2024 року, а саме:

1) ознайомлення із матеріалами апеляційної скарги ДО «Комбінат Троянда» на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року, оформлення відзиву на апеляційну скаргу ДО «Комбінат Троянда» на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29.03.2024 року, формування відзиву в підсистемі «Електронний суд», накладення кваліфікованого електронного підпису, скерування відповідачеві та до суду, вартість яких 3 000, 00 грн.

2) ознайомлення із матеріалами апеляційної скарги ДО «Комбінат Троянда» на додаткове рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року, оформлення відзиву на апеляційну скаргу ДО «Комбінат Троянда» на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10.04.2024 року, формування відзиву в підсистемі «Електронний суд», накладення кваліфікованого електронного підпису, скерування відповідачеві та до суду, вартість яких 2 000, 00 грн.

За обставинами даної справи, вирішуючи чи є розмір витрат позивачки на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, колегія суддів враховує, що під час апеляційного перегляду справи, який проводився у порядку письмово провадження, позиція позивачки не змінювалася, а представництво її інтересів здійснювалося тим самим адвокатом, що й у суді першої інстанції. При цьому, доводи відзивів на апеляційні скарги фактично ґрунтувалися на аргументах позовної заяви і заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та висновках суду, наведених в оскаржуваних рішеннях. На думку колегії суддів, ці послуги частково охоплюються послугами, які цей же адвокат надавав у суді першої інстанції.

Отже, правова позиція позивачки вже була сформована до апеляційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Узагальнюючи перелік послуг адвоката, зокрема, такі як формування відзиву в підсистемі «Електронний суд», накладення кваліфікованого електронного підпису, скерування відповідачеві та до суду відзиву, колегія суддів приходить до висновку, що такі не може бути віднесено до надання правничої допомоги.

Отже, дослідивши заяву про стягнення судових витрат та додані до неї документи, з урахуванням мотивів заяви державної організації «Комбінат «Троянда» про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, колегія суддів вважає, що розмір заявлених позивачкою витрат на правову (правничу) допомогу в суді апеляційної інстанції, з урахуванням результатів розгляду апеляційних скарг державної організації «Комбінат «Троянда» на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 29 березня 2024 року та на додаткове рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року у розмірі 4166, 66 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованим у зазначеній вище частині.

Ураховуючи висновки Верховного Суду, наведені вище, оцінивши подані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, підлягають стягненню частково у сумі 2000, 00 грн, які належить стягнути з відповідача. У задоволенні решти вимог заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 141, 259, 268, 270, 367, 368, 382 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Колтоновського Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову.

Стягнути з державної організації «Комбінат «Троянда» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі ) грн 00 коп.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту додаткової постанови.

Повний текст додаткової постанови складено 25 жовтня 2024 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич