Постанова

від 29.11.2007 по справі 10/326-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/326-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 листопада 2007 р.                                                                                    № 10/326-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддісуддівКота О.В.Владимиренко С. В.Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду  від 18.07. 2007р. у справі                                       №10/326-06

за позовомДержавного підприємства "Енергоринок" (далі –Підприємство)

ДоВідкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (далі - Товариство)

ПроСтягнення 344 710 598,10 грн.

за участю представників:

позивача: Бойко М.О.;

відповідача: Ольховець П.М., Чугаєвська Л.І.;

встановив:

Ухвалою господарського суду Херсонської області (суддя Александрова Л.І.) від 19 квітня 2006 року у справі № 10/326-06 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду (судді Шевченко Т.М., Зубклва Т.П., Колодій Н.А.) від 18 липня 2007 року ухвалу місцевого господарського суду Херсонської області скасовано; позовні вимоги задоволено, стягнуто з Товариства на користь Підприємства 344 710 598,10 грн. заборгованості та судові витрати.

Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів, оскільки ними при винесенні оскаржуваних судових актів порушено норми матеріального та процесуального права та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами встановлено, що 17.04.2001р. між сторонами укладено договір про реструктуризацію заборгованості, в  якому узгоджено умови погашення заборгованості по електроенергії Товариства перед Підприємством (далі   - Договір від 17.04.2001р.). Пунктом 1.1 цього договору передбачено, що сума заборгованості встановлюється в Актах звірки, які оформлені додатком 1 та Додатком 2 до договору.

Боржнику (Товариству) надано відстрочку  на погашення заборгованості на два календарних роки, а після закінчення періоду відстрочення боржник зобов'язується сплатити заборгованість в повному обсязі шляхом здійснення 12 квартальних платежів відповідно до умов зазначеного договору (п. 4.3).

За період дії договору відповідач розрахувався за Договором частково. Господарськими судами встановлено, що сума заборгованості складає 344 710 598,10 грн.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання за Договором від 17.04.2001р. щодо погашення заборгованості у передбачений договором строк, Підприємство звернулось з позовом до господарського суду до Товариства про стягнення боргу.

В період розгляду справи в господарському суді сторонами 26 грудня 2006 року підписано новий договір № 3800/02 про реструктуризацію боргу (далі –Договір від 26.12.2006р.).

За умовами названого Договору від 26.12.2006р., погашення заборгованості здійснюється протягом 8 років, починаючи з січня 2009 року, в порядку, визначеному в розділі 2 Договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору від 26.12.2006р. обов'язковою умовою його дійсності є звернення сторін до господарського суду Херсонської області з заявами про затвердження мирових угод у справах № 15/8, № 3/31 та № 10/326-06 та винесення цим судом ухвал про затвердження мирових угод на умовах цього договору. У випадку не звернення сторін до господарського суду Херсонської області з такими заявами або не затвердження цим судом зазначених мирових угод протягом місяця з дня підписання сторонами цього договору (тобто з 26.12.2006р.), договір припиняє свою дію та сторони повертаються у стан, який існував до моменту підписання цього договору. У даному випаду Договір не породжує будь-яких правових наслідків для сторін, пов'язаних з його укладенням (зокрема є чинним договір про реструктуризацію від 17.04.2001р. № 430/02).  

У статті 212 Цивільному кодексу України закріплено, що особи які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Припиняючи провадження у справі та керуючись ст. 212 ЦК України, господарський суд прийшов до висновку, що Договір від 17.04.2001р. припинив свою дію на підставі Договору від 26.12.2006р., і строк погашення спірної суми не настав, а відтак предмет спору відсутній.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та вирішуючи спір по суті, припустився порушень норм процесуального права, а саме ст. 106 ГПК України.  

Так, відповідно до ч. 4 ст. 106 ГПК України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.  

Виходячи з норм вказаної статті, апеляційний господарський суд, скасувавши ухвалу місцевого господарського суду про припинення провадження у справі, не мав права розглядати справу по суті і виносити у ній рішення, а зобов'язаний передати справу до місцевого господарського суду для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Виходячи з викладеного, та враховуючи, що апеляційним господарським судом порушено норми процесуального права, зокрема ст. 11110 ГПК України, постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Разом з тим, місцевий господарський суд, необґрунтовано припинив провадження у справі на підставі пункту 1-1 ст. 80 ГПК України.

Так, припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Існування норм, що регулюють припинення провадження у справі, викликано необхідністю вилучати з процесу судочинства  справи , порушені за позовами, що подані на підставі помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду, або внаслідок розпорядчих дій сторін. При виявленні встановлених законодавством обставин відсутня необхідність розгляду справи по суті та винесення рішення.

Проте, в даному випадку місцевий господарський суд розглядав спір по суті, давав оцінку договорам, на підставі яких заявлено вимоги, а відтак безпідставно припинив провадження у справі, що є порушенням норм процесуального права.

Виходячи з викладеного, ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" задовольнити.

          Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.07.2007р.  та ухвалу господарського суду Херсонської області  від 19.04.2007р. у справі № 10/326-06 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя                                                            О. Кот

                                      судді                                                              С. Владимиренко

                                                                                                    С. Шевчук