Постанова

від 18.01.2011 по справі 10/326-06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/326-06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"18" січня 2011 р. Справа № 10/326-06

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:   Мирошниченко М.А.,

Суддів: Бєляновський В.В., Шевченко В.В.,          

Склад колегії суддів було змінено згідно розпорядження голови суду №1 від 04.01.2011 р. та №16 від 10.01.2011 р.

при секретарі  судового засідання –Риковій О.М.,

за участю :

від ДП „Енергоринок” –не з'явився

від ВАТ „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго”  -  Овечкіна С.Д. за довіреністю;

від Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МУЮ - Богуцька Л.П. за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу  Державного підприємства „Енергоринок” на ухвалу господарського суду Херсонської області від 14.12.2010 року про відмову в задоволенні скарги ДП „Енергоринок” на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №10/326-06 за позовом Державного підприємства „Енергоринок” до ВАТ „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго” про стягнення 344710598,10 грн.,

ВСТАНОВИЛА:   

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 29.12.2007 р. (суддя Литвинова Г. П.) затверджено укладену між ДП „Енергоринок” та ВАТ „ЕК „Херсонобленерго” мирову угоду від 21.12.2007 р., за умовами якої виплата заборгованості розстрочена з поетапною сплатою на період з 01.01.2008 р. до 31.12.2017 р.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 12.05.2010 р. (суддя Литвинова Г. П.) вищезазначену ухвалу доповнено реквізитами сторін.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 11.06.2010 р. (суддя Александрова Л. І.) відмовлено ДП „Енергоринок” в задоволенні заяви про приведення виконавчого документа –ухвали господарського суду Херсонської області від 29.12.2007 р. у справі №10/326-06 у відповідність до вимог ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження” шляхом зазначення дати набрання чинності та строку пред'явлення її до виконання.

26.11.2011 р. ДП „Енергоринок” звернулось до господарського суду Херсонської області зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі –ДВС). В скарзі заявник просив визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо відмови у відкритті  виконавчого провадження з виконання ухвали про затвердження мирової угоди від 29.12.2007 р. №10/326-06; визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.11.2010 р. у справі №10/326-06; зобов'язати відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти ухвалу про затвердження мирової угоди від 29.12.2007 р. №10/326-06 та відкрити виконавче провадження з її виконання.

  Ухвалою господарського суду Херсонської області від 14.12.2010 р. відмовлено Державному підприємству „Енергоринок” у задоволенні скарги на дії примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.Ухвала вмотивована тим, що оскільки ухвала про затвердження мирової угоди в даній справі не відповідає вимогам ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження”, то вона не має статусу виконавчого документа, а тому відмова в відкритті виконавчого провадження є правомірною.

Не погоджуючись із вищезазначеною судовою ухвалою ДП „Енергоринок”   звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати цю ухвал, визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо відмови у відкритті  виконавчого провадження з виконання ухвали про затвердження мирової угоди від 29.12.2007 р. №10/326-06; визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.11.2010 р. у справі №10/326-06; зобов'язати відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти ухвалу про затвердження мирової угоди від 29.12.2007 р. №10/326-06 та відкрити виконавче провадження з її виконання

Свою позицію скаржник обґрунтовує тим, що твердження ДВС, що в ухвалі суду від 29.12.2007 р. відсутня дата набрання нею чинності є хибним, оскільки вона набрала чинності з дня її винесення; вказівка  у виконавчому документі щодо стягнення коштів не обмежує державного виконавця у діях щодо звернення стягнення на майно за відсутності коштів; відмова ДВС  у відкритті виконавчого провадження з підстав подання копії ухвали незаконна, оскільки оригінал документу знаходиться в матеріалах справи, а сторонам згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України надсилається завірена копія.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.01.2011р. зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.01.2011 р. о 9:30, про що всі учасники судового процесу повідомлені належним чином .

Представники Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МУЮ та  ВАТ „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго” в усних поясненнях наданих суду просили відмовити в задоволенні скарги і залишити ухвалу місцевого суду без змін.

      Представник  Державного підприємства „Енергоринок”в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, про причини свого нез'явлення суд не повідомили.  

Приймаючи до уваги викладене і той факт, що строк апеляційного провадження закінчується, колегія суддів прийняла рішення про розгляд скарги за відсутністю представника  Державного підприємства „Енергоринок”.

Згідно ст.85 ГПК України в судовому засіданні 18.01.2011р. оголошувалась лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

        Ознайомившись з доводами  апеляційної скарги,   дослідивши обставини  і матеріали  справи,  в тому числі наявні у них докази,  відповідність викладених  в ухвалі висновків  цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія встановила наступне.  

Відповідно до ст. 115 ГПК рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом "Про виконавче провадження" (надалі - Закон).

    Згідно частини 1 статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві  або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної  сили.

Відповідно до преамбули Закону останній визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

В силу ст. 1 Закону виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону відповідно до цього Закону державною  виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи,   що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном; постанови державного виконавця про стягнення  виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу; рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського  суду з прав людини з урахуванням особливостей,  передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування  практики  Європейського  суду з прав  людини".

Разом з тим, згідно із п. 1 ст. 18 Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в ст. 3 Закону.

Вимоги до виконавчого документа встановлені в ст. 19 Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

  Відповідно до п. 3.9.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду №02-5/289 від 18.09.1997 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" одним із засобів вирішення господарського суду є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

  Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути  видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення  однієї  зі  сторін від виконання мирової угоди:  

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України  "Про  виконавче провадження", то вона є виконавчим  документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди  не підлягає  розгляду  в  господарських  судах;  

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних,  зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання  до  виконання  мирової  угоди.

В свою чергу статтею 19 Закону визначено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені:

1) назва  документа,  дата  видачі  та  найменування  органу, посадової особи, що видала документ;

2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

3)  найменування  (для  юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код  суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для  юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його   наявності   (для  фізичних осіб - платників податків),  а також  інші  відомості,  якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання чинності рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ   має   бути   підписаний   уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

Однак, як вірно зазначено місцевим господарським судом, ухвала від 29 грудня 2007 року не містить зазначення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та з неї не вбачається можливого способу її виконання.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов обгрунтовоного висновку, що ухвала господарського суду від 29 грудня 2007 року про затвердження між сторонами мирової угоди не має статусу виконавчого документу, а тому Державна виконавча служба правомірно відмовила у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вказаної ухвали.

З огляду на викладене, ухвала господарського суду Херсонської області від 14.12.2010р. є законною і обґрунтованою, доводи викладені в апеляційній скарзі повторюють доводи, викладені в поданій до суду скарзі на дії органу ДВС, яким судом дано належну оцінку, а отже, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування ухвали місцевого суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 81, 99, 101-106  ГПК  України, колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 14.12.2010 р. про відмову в задоволенні скарги Державного підприємства „Енергоринок” на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №10/326-06 –залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Енергоринок” на зазначену ухвалу –без задоволення.

           Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий:                                                                                     Мирошниченко М. А.

Судді:                                                                                                    Бєляновський В. В.

                                                                                                Шевченко В. В.

Повний текст постанови підписано 18.01.2011 р.