Рішення

від 14.10.2024 по справі 524/7373/24

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/7373/24

Провадження №2-а/524/133/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2024 місто Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області у складі головуючого судді Мельник Н. П., при секретарі Стешиній В. О., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим адвокатом Самойленком Михайлом Олександровичем, до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Самойленко М. О. звернувся до Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності № ПС000703 від 02.07.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3ст.132-1КупАП із закриттям справи про адміністративні правопорушення.

17.07.2024 суддею постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.

23.07.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення судового розгляду справи з метою забезпечення права на ознайомлення з матеріалами справи та надання відзиву на позовну заяву. Справу призначено до розгляду на 02.08.2024.

25.07.2024 до суду надійшла заява представника позивача про долучення на виконання ухвали суду завірених копій свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу «МАЗ» та причепа «МАЗ».

У заяві також наявна інформація про те, що до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомості про належного користувача вказаного транспортного засобу не вносились, транспортний засіб належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 щодо надання суду матеріалів перевірки ТОВ «Старс Трейд» за заявою ОСОБА_1 в частині дій водія ОСОБА_2 , представником позивача повідомлено, що останні позивачу не надходили, а тому надати їх суду немає можливості.

З приводу зазначеного, суд прийшов до висновку про недоцільність їх витребовування у подальшому та дослідженні у судовому засідання, оскільки представником відовідача надано копію протоколу про адміністративне правопорушення серії № 001105 від 05.06.2024, складеного відносно ОСОБА_2 , а також у Єдиному державному реєстрі наявна постановаПолтавського районного суду Полтавської області від 24.06.2024 №545/2508/24, яка набрала законної сили 05.07.2024, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним заст. 188-57 КУпАПта притягнуто до адміністративної відповідальності.

31.07.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив відповідача із запереченнями щодо наведених позивачем обставин, з якими відповідач не погоджується та посиланням на докази, норми права. До відзиву додано докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

02.08.2024 суддею постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відкриття провадження та призначення по справі підготовчого судового засідання 30.08.2024.

07.08.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив відповідача аналогічного змісту, із обгрунтуванням заперечень щодо наведених позивачем обставин, з якими відповідач не погоджується, з посиланням на відповідні докази та норми права. До відзиву додано докази, які підтверджують обставини та заперечення відповідача.

27.08.2024 до суду надійшла заява представника позивача про проведення підготовчого судового засідання без участі позивача та його представника, просять призначити справу до судового розгляду по суті. Повідомляють, що станом на день подання цієї заяви відзив на позовну заяву не отримали, як наслідок відповідь на відзив не надається.

Зазначене спростовується наданими відповідачем доказами про направлення представнику відповідача відзивів Державної служби України з безпеки на транспорті 31.07.2024 та 07.08.2024, що стверджується квитанціями відповідно №1460285 та №1491465 про доставку документів до електронного кабінету адвоката.

Позивач та/або його представник не скористались своїм правом на подання відповіді на відзив (ч.1ст. 182 КАС України).

28.08.2024 суддею постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про проведення підготовчого судового засідання та судових засідань по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у зв`язку із поданням такого клопотання з недотриманням строків, визначених ч.2ст.195КАС України та відсутності відомостей про надсилання такого клопотання іншим учасникам справи.

30.08.2024 до суду відповідачем надано додаткові пояснення по справі, відповідно до яких стверджується про направлення представнику відповідача відзивів Державної служби України з безпеки на транспорті 31.07.2024 та 07.08.2024 з долученням квитанцій про їх направлення (додані до відзивів).

30.08.2024 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та призначено справу до судового розгляду по суті 26.09.2024.

12.09.2024 суддею постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача, проведення в режимі відеоконференції судового засідання 26.09.2024, а також усі наступні судові засідання. Допущено участь представника відповідача ОСОБА_4 у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду, з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення, розміщеного за посиланням vkz.court.gov.ua.

26.09.2024 до суду надійшла заява представника позивача, подана в інтересах позивача, про проведення судового засідання без участі позивача та його представника, про дату і час засідання повідомлені, а також про врахування наступних норм та обставин при прийняття рішення суду:

-п. п.15, 21, 30 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок проведення рейдових перевірок);

-ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

-товарно-транспорту накладну №2680 від 05.06.2024;

-ч. 1 ст.14-3, ч.3 ст.132-1, ст.188-57 КУпАП;

-довільне трактування, на думку представника позивача, відповідачем постанови Верховного Суду від 23.08.2023 № 600/1407/22-а;

-обставини, зазначені у протоколі, складеному стосовно ОСОБА_2 ;

-постанову суду про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 188-57 КУпАП, яке ставиться у провину позивачу ОСОБА_1 ;

-настання відповідальності за ч.3 ст. 132-1 КУпАП у разі ухилення або відмови від проходження габаритно-вагового контролю в зоні габаритно-вагового контролю.

30.09.2024 до суду надійшли додаткові пояснення від представника відповідача по справі щодо:

-пропуску позивачем строку для подання додаткових пояснень,

-доводів позивача про необхідність визначення суб`єктом відповідальності перевізника вантажу,

- наявності окремого складу адміністративних правопорушень у вигляді ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю,

-довільного трактування, на думку представника позивача, відповідачем постанови Верховного Суду від 23.08.2023 № 600/1407/22-а,

-недостатності змісту протоколу, на думку позивача, про адміністративне правопорушення від 05.06.2024 стосовно ОСОБА_2 за ст.188-57 КУпАП;

-доводів позивача про неправомірність його притягнення до відповідальності, оскільки транспортний засіб знаходився не в зоні габаритно-вагового контролю.

07.10.2024 до суду надійшла заява представника відповідача про проведення в режимі відеоконференції судового засідання 10.10.2024, а також усі наступні судові засідання. Зазначене клопотання залишено без задоволення, оскільки питання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції було предметом розгляду під час постановлення суддею ухвали від 12.09.2024.

10.10.2024 до суду надійшла заява представника позивача, подана в інтересах позивача, про проведення судового засідання без участі позивача та його представника, про дату і час засідання повідомлені, а також про врахування фіксації правопорушення не у автоматичному режимі.

10.10.2024 з участю представника відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті Бодак М.В. в режимі відеоконференції відбулось судове засідання по справі: відкрито судове засідання, з`ясовано обставин справи, досліджено докази, у тому числі відеозаписи фіксації вчиненого порушення, закінчено з`ясування обставин та перевірку їх доказами тощо відповідно до ст.ст. 199-224 КАС України. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст.229 КАС України здійснювалось.

14.10.2024 у судове засідання для участі у судових дебатах та використання права останньої репліки не з`явились позивач, його представник, представник відповідача, повідомлені належним чином. Заяв та клопотань від них станом на призначені дату та час розгляду справи не надходило. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Щодо обгрунтування позовних вимог, позивачем у позові зазначено наступне.

Відповідно до договору оренди транспортних засобів №4 від 01.05.2024 ОСОБА_1 передав ТОВ «СТАРС-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40010779) на умовах оренди строком до 01.07.2024 вантажний автомобіль марки «МАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки «МАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 (об`єкти оренди). 01.05.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «СТАРС-ТРЕЙД» підписано акт приймання-передачі об`єктів оренди.

05.06.2024 о 20:00 на автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський 341 км водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснюючи вантажні перевезення на транспортному засобі марки «МАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки «МАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_1 , відмовився пройти габаритно-ваговий контроль.

02.07.2024 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті Ткаченком Д. В. винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 № ПС000703 від 02.07.2024 за ч.3ст.132-1 КупАП.

Як зазначає позивач, орендар об`єктів оренди ТОВ «СТАРС-ТРЕЙД» відмовився від надання йому пояснень з приводу дій водія ОСОБА_2 , зокрема щодо відмови останнього від проходження габаритно-вагового контролю.

З офіційного вебпорталусудової владиУкраїни позивач дізнався, що Полтавським районним судом Полтавської області 24.06.2024 винесено постанову №545/2508/24 про притягнення ОСОБА_2 за ст.188-57 КУпАП за фактом подій, що мали місце 05.06.2024, відповідно до якої до протоколу про адміністративне правопорушення додано: рішення про супровід транспортного засобу від 05.06.2024 у якому міститься інформація про відмову водія ОСОБА_2 від підписання та супроводу транспортного засобу; акт про блокування транспортного засобу; товарно-транспортна накладна № 2680 від 05.06.2024 на підставі якої ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу; відеозапис події від 05.06.2024, відповідно до якого представниками Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті Лагерю О.І. запропоновано проїхати у супроводі представників Відділу державного нагляду (контролю) до найближчого місця зважування транспортного засобу, що обумовлено необхідністю підтвердження або спростування факту перевантаження вантажного автомобіля. ОСОБА_2 відмовився, тим самим не виконав законні вимоги посадових осіб.

Позивач стверджує, що згідно зазначеної вище товарно-транспортної накладної перевізником є ТОВ «СТАРС-ТРЕЙД», яке і повинно відповідати за відмову водія ОСОБА_2 від проходження габаритно-вагового контролю транспортного засобу.

Зі спірною постановою позивач не згодний, зазначає, що ним не вчинялось адміністративного правопорушення, суб`єктом відповідальності за яке є автомобільний перевізник на підставі абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону Украни «Про автомобільний транспорт», а не він, як власник транспортного засобу. На підтвердження зазначеного посилався на постанови Верховного Суду від 23.08.2023 № 600/1407/22-а та Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 № 752/14353/23.

Щодо обгрунтування заперечень проти позову, представником відповідача у відзивах зазначено наступне.

05.06.2024 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Відділ) на підставі направлення №008258 від 03.06.2024 та щотижневого графіка здійснювалась перевірка на дорогах щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

05.06.2024 о 20:00 на автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський 341 км головним спеціалістом Відділу у м.Києві зупинено вантажний автомобіль у складі спеціального вантажного сідлового тягача марки «МАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , та причепа марки «МАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Під час перевірки та візуального огляду яких встановлено ймовірне перевантаження транспортного засобу за візуальною ознакою (просідання вузлів підвіски транспортного засобу).

Водію ОСОБА_2 запропоновано пройти зважування транспортного засобу на пункті габаритно-вагового контролю на автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський 341 км + 700 м, про що складено рішення про супровід автомобіля.

ОСОБА_2 після роз`яснення посадовою особою Відділу порядку подальших дій щодо габаритно-вагового контролю, тривалих роздумів, телефонних консультацій з невідомою особою, під час складання представником Відділу документів за результатами перевірки, залишив місце події (утік), чим відмовився від проходження зважування транспортного засобу. По цьому факту щодо ОСОБА_2 складено протокол № 001105 від 05.06.2024 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.188-57 КУпАП (невиконання законних вимог посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті).

05.06.2024 о 20:30 транспортний засіб, яким керував ОСОБА_2 , заблоковано на підставі акта про блокування та у подальшому самовільно розблоковано невстановленими особами, привласнивши належний Відділу блокувальний пристрій, про що повідомлено правоохоронні органи.

Полтавським районним судом Полтавської області 24.06.2024 винесено постанову № 545/2508/24 про притягнення ОСОБА_2 за ст. 188-57 КУпАП.

13.06.2024 листом за вих № 50894/34/24-24 позивача ОСОБА_1 запрошено для участі у розгляд справи про правопорушення законодавства на 02.07.2024.

02.07.2024 начальником Відділу Ткаченком Д. В. винесено постанову №ПС000703 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3ст.132-1 КУпАП. Копію постанови направлено на адресу позивача листом за вих №56736/34/24-24.

У відзиві позивач вказує, що відповідно до ч.1 ст.14-3, ч.3 ст.132-1 КУпАП відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі, якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача належний користувач транспортного засобу.

На обгрунтування своїх заперечень представник відповідача посилається на постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 № 501/3014/23, від 01.05.2024 № 521/25465/23, від 30.11.2023 № 947/27726/23, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 № 761/21810/23.

Вирішуючи зазначену справу, суд приходить до наступного.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюютьсяКонституцією України, ч.1 ст.14-2, ч.3 ст.132-1 Кодексом України про адміністративні правопорушення,Законом України «Про дорожній рух»,ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», законами України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух», Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 № 1197, Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, Порядком застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 09.08.2022 №590, Порядком взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207 тощо.

Відповідно доЗакону України «Про автомобільний транспорт»,постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», положення про Державну службу України з безпеки на транспорті саме на Державну службу України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека) покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, у тому числі з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань щодо здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є власником транспортного засобу марки «МАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

05.06.2024 о 20:00 на автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський 341 км головним спеціалістом Відділу зупинено вантажний автомобіль у складі спеціального вантажного сідлового тягача марки «МАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , та причепа марки «МАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час перевірки та візуального огляду якого встановлено ймовірне перевантаження транспортного засобу за візуальною ознакою (просідання вузлів підвіски транспортного засобу). Водію ОСОБА_2 запропоновано пройти зважування транспортного засобу на пункті габаритно-вагового контролю на автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський 341 км + 700 м, про що складено рішення про супровід автомобіля.

Водій ОСОБА_2 після роз`яснення посадовою особою порядку подальших дій щодо габаритно-вагового контролю, тривалих роздумів, телефонних консультацій з невідомою особою, під час складання представником Відділу документів за результатами перевірки, залишив місце події, чим відмовився від проходження зважування транспортного засобу.

З приводу чого стосовно ОСОБА_2 складено протокол №001105 від 05.06.2024 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.188-57 КУпАП (невиконання законних вимог посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті).

Полтавським районним судом Полтавської області 24.06.2024 винесено постанову № 545/2508/24 про притягнення ОСОБА_2 за ст.188-57 КУпАП за фактом подій, що мали місце 05.06.2024, з якої слідує про долучення до протоколу про адміністративне правопорушення наступних матеріалів:

- рішення про супровід транспортного засобу від 05.06.2024 з інформацією про відмову водія ОСОБА_2 від підписання та супроводу транспортного засобу;

- акта про блокування транспортного засобу;

- товарно-транспортної накладної № 2680 від 05.06.2024 на підставі якої ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу, якою зафіксовано факт отримання водієм перевізника ТОВ «СТАРС-ТРЕЙД» ОСОБА_2 вантажу для передачі отримувачу;

- відеозапису події від 05.06.2024, відповідно до якого представниками Відділу ОСОБА_2 запропоновано проїхати у супроводі представників Відділу до найближчого місця зважування транспортного засобу з метою підтвердження або спростування факту перевантаження вантажного автомобіля, на що останній відмовився, чим не виконав законні вимоги посадових осіб.

Ч.5ст. 14Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За приписамип.п.1.3,1.9Правил дорожньогоруху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Ч.2ст.ст.29, 33 Закону України «Про дорожній рух»передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Ч.3ст.132-1КУпАП встановлена відповідальність за ухилення або відмову від проходження габаритно-вагового контролю, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, розташування транспортних засобів на проїзній частині, вчинення правопорушень, передбаченихч.6статті 121 цього Кодексу, в зоні габаритно-вагового контролю.

Відповідност. 279-5КУпАПу разі, якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч.2 ст.122-2, ч.ч. 2,3 ст.132-1цьогоКодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбаченихст.132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у ч.1 ст. 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Так, дійсноч. 1 ст.14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачене ч.3ст. 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

У спірному випадку правопорушення зафіксовано не в автоматичному режимі, а за допомогою засобів відеозапису безпосередньо посадовими особами відповідача під час здійснення їхніх повноважень (рейдових перевірок) шляхом використання портативного відеореєстратора (бодікамери).

Застосування, зберігання, видача, приймання (повернення) засобів фото- і відеофіксації, доступу до фото- і відеозаписів посадовими особами Укртрансбезпеки під час здійснення їхніх повноважень, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої за допомогою засобів фото- і відеофіксації регулюється Порядком застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 09.08.2022 № 590 (далі Порядок №590).

П.2 Порядку №590 встановлено, що фіксація в автоматичному режимі здійснення посадовими особами Укртрансбезпеки адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті регулюєтьсяПорядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174.

П.п. 6 п.4 розділу І, п.п. 4, 5 розділу ІІ Порядку № 590 портативний відеореєстратор це засіб фото- і відеофіксації, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації. Портативний відеореєстратор, як правило, закріплюється на форменому одязі посадової особи Укртрансбезпеки або іншим способом, який забезпечує ефективну та якісну відеозйомку заходів, визначенихп. 3розділу I цього Порядку.

Портативний відеореєстратор посадова особа Укртрансбезпеки зобов`язана вмикати і який повинен перебувати в режимі відеозйомки з аудіо супроводженням під час здійснення відповідних заходів, визначенихп.3розділу I цього Порядку, зокрема перевірок на дорозі, тобто планових, позапланових та рейдових перевірок (зупинення транспортного засобу, процесів виявлення та фіксування порушень, спілкування з фізичними особами), крім випадків, пов`язаних з виникненням у посадової особи Укртрансбезпеки приватного становища (відвідування вбиральні, кімнати відпочинку, перерви для приймання їжі тощо).

З аналізу вказаних нормативних актів, суд звертає увагу, що обов`язковою умовою вказаного суб`єктного складу осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за ч.3ст.132-1 КУпАП, є фіксація правопорушення за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі шляхом використання портативного відеореєстратора, але не виключно в автоматичному режимі.

Таким чином, позивачем та його представником не спростовано, що відповідальність за вчинене правопорушення, передбачене ч.3 ст. 132-1 КУпАП, зафіксована належним чином посадовими особами відповідача та має бути покладена у конкретному випадку на власника транспортного засобу, який і відповідає за відмову водія ОСОБА_2 від проходження габаритно-вагового контролю транспортного засобу. Зазначене у свою чергу стверджується колом осіб, які повинні нести відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, визначеним ч. 3ст.132-1 КУпАП, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, але не виключно в автоматичному режимі, а саме:

- фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб;

- належний користувач транспортного засобу у разі внесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про належного користувача відповідного транспортного засобу;

- особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб.

Позивачем та його представником не спростовано факт, що постанова суду про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за правопорушення, передбачене ст.188-57 КУпАП, відповідає відповідальності щодо притягнення позивача ОСОБА_1 за ч.3 ст. 132-1 КУпАП. Зазначене спростостовується різним суб`єктивним та об`єктивним складом цих правопорушень, різними статтями КУпАП, які передбачають адміністративну відповідальність водія та власника транспортного засобу.

Позивачем не надано доказів проведення у встановленому законодавством порядку реєстрації належного користувача транспортного засобу (ТОВ «СТАРС-ТРЕЙД») згідно Порядку внесення відомостей про нього до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі-ЄДРТЗ), затвердженогопостановою КабінетуМіністрів Українивід 14.11.2018№ 1197 (далі Порядок №1197). За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу, за якою зареєстрований транспортний засіб.

Посилання представника позивача, що на час скоєння правопорушення транспортний засіб передано на підставі договору оренди ТОВ «СТАРС-ТРЕЙД», що і є підтвердженням належного користувача, судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються вище зазначеною інформацією, а також інформацією наданою суду представником позивача у заяві від 25.07.2024. Відповідно до цієї заяви відомості про належного користувача вказаного транспортного засобу позивачем не вносились до ЄДРТЗ, а транспортний засіб належить позивачу праві власності. Інших відомостей та/або документів, які спростували б зазначене, суду не повідомлено та не надано.

Суд звертає увагу, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 05.06.2024 стосовно водія ОСОБА_2 за ст.188-57 КУпАП був предметом розгляду Полтавського районного суду Полтавської області, яким 24.06.2024 винесено постанову № 545/2508/24 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 188-57 КУпАП щодо подій, які мали місце 05.06.2024.

Згідно цієї постанови до протоколу про адміністративне правопорушення додано рішення про супровід транспортного засобу від 05.06.2024 у якому міститься інформація про відмову ОСОБА_2 від підписання та супроводу транспортного засобу; акт про блокування транспортного засобу; товарно-транспортна накладна №2680 від 05.06.2024 на підставі якої ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу; відеозапис події від 05.06.2024, згідно якого представниками Відділу ОСОБА_2 запропоновано проїхати у їх супроводі до найближчого місця зважування транспортного засобу з метою перевірки перевантаження вантажного автомобіля.

Водій від зазначеного відмовився, чим не виконав законні вимоги посадових осіб, а Полтавський районний суд прийшов до висновку, що прийняття постанови про притягнення ОСОБА_2 є законним та правомірним, оскільки водій відмовився прослідувати до пункту габаритно-вагового контролю для проведення зважування транспортного засобу.

Постанова Полтавського районного суду Полтавської області від 24.06.2024 №545/2508/24 не оскаржувалась, набрала законної сили 05.07.2024 та підлягає обов`язковому врахуванню (преюдиційності) для інших судів на підставі ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Судом враховано, що у вказаній постанові Полтавського районного суду йдеться про відмову водія ОСОБА_2 від проїзду у супроводі працівників Відділу до найближчого місця зважування з метою підтвердження або спростування факту перевантаження транспортного засобу, не виконання законних вимог посадових осіб, вчинення правопорушення, передбаченого ст. 188-57 КУпАП. З урахуванням чого, Полтавський районний суд прийшов до висновку, що зазначене має ознаки порушення нормативів вагових параметрів. Інших обставин у зазначеній постанові Полтавського районного суду не встановлено та не зазначеного.

Ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі Правила перевезення вантажів), визначено, що товарно-транспортна накладна це основний документ на перевезення вантажів, форма якої затверджена додатком 7до цих Правил. Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, яка є одним із документів, що можуть використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку (розділ 1 Правил перевезення вантажів).

Товарно-транспортна накладна являється документом, що використовується в логістиці, бухгалтерії під час перевезення, відвантаження товарів отримувачу, основною функцією якого є підтвердження факту передачі і отримання вантажу.

Зазначеним вище спростовується обгрунтування представника позивача, що товарно-транспортна накладна - це документ, який підтверджує право користування транспортним засобом. Суд приходить до висновку, що загальними нормами Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що товарно-транспортна накладна є документом на вантаж.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів, якому підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів територією України, здійснює Державна служба України з безпеки на транспорті у зонах габаритно-вагового контролю (абз. 12 ч. 7, ч. 12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт») .

Під час перевірок на дорогах посадові особи Державної служби мають право, зокрема супроводжувати автомобілі з ознаками порушень нормативів або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування для здійснення габаритно-вагового контролю із забороною руху такого транспортного засобу та правом здійснювати зазначений контроль.

Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567(далі - Порядок проведення рейдових перевірок) регламентована процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

За приписами п.14 Порядку проведення рейдових перевірок, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться у будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Ст. 60 розділу V Закону України «Про автомобільний транспорт» регламентовано, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю відповідно до ч.3 ст.132-1КУпАП покладає адміністративну відповідальність за вказане адміністративне правопорушення та накладення штрафу на відповідальну особу, визначену ч.1 ст.14-3 КУпАП, а саме: фізичну особу або керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, належного користувача транспортного засобу у разі внесення про нього відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб.

Ст.241 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - цегрошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Ст. ст. 9, 23, 24, 27 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Штраф, як один із видів адміністративного стягнення є мірою відповідальності, застосовується до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене КУпАП.

Суд звертає увагу, що штраф, передбачений ч. 3 ст.132-1 КУпАП та адміністративно-господарський штраф, передбачений ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», є різними видами штрафу за різні правопорушення, які накладаються на різних суб`єктів.

Встановлення факту належності транспортного засобу на праві власності позивачу не робить його на безумовній основі автомобільним перевізником, на якого покладається відповідальність за перевищення габаритно-вагових норм при користуванні таким транспортним засобом відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». У свою чергу, встановлення факту ухилення або відмови від проходження габаритно-вагового контролю, відповідно до ст.132-1КУпАП, не покладає адміністративну відповідальність за вказане адміністративне правопорушення та накладення штрафу на перевізника вантажу.

Посилання позивача, як на підтвердження своїх вимог, на постанови Верховного Суду від 23.08.2023 № 600/1407/22-а, Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 № 752/14353/23, є помилковими. Обставини зазначених справ не відповідають обставинам цієї справи та стосуються притягнення до відповідальності перевізника за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм без відповідного дозволу або подільного вантажу на підставі ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Таким чином, відповідачем вірно визначеносуб`єктом правопорушеня ОСОБА_1 , який як власник транспортного засобу мав переконатися, що відомості про належного користувача внесені доЄДРТЗ та у разі відсутності таких даних звернутися до сервісного центру МВС щодо їх внесення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що під час перевірки та візуального огляду транспортного засобу працівниками Відділу встановлено ймовірне перевантаження транспортного засобу за візуальною ознакою.

У зв`язку із чим, водію ОСОБА_2 запропоновано проїхати для зважування транспортного засобу до пункту габаритно-вагового контролю, розташованому за адресою: автомобільна дорога М-03 Київ-Харків-Довжанський 346 км + 700 м, про що складено рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу. Від підписання цього рішення та від супроводу транспортного засобу працівниками Відділу водій ОСОБА_2 відмовився.

Як наслідок, посадовими особами Відділу 05.06.2024 складено протокол №001105 про невиконання ОСОБА_2 законної вимоги посадових осіб Державної служби з безпеки на транспорті щодо супроводження транспортного засобу, до якого додано:

-рішення про супровід транспортного засобу від 05.06.2024;

-акт про блокування транспортного засобу;

-направлення на рейдову перевірку;

-наказ про відрядження;

-посвідчення водія;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

-відеозапис з бодікамери.

Як слідує із зазначеного протоколу, акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю не складався.

З цього приводу суд зазначає, що відповідний акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю (додаток 2) складається посадовими особами Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю (п.4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207).

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879.

За визначенням п.п.6 п.2 цього Порядку місцем здійснення габаритно-вагового контролю є спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю.

Зона габаритно-вагового контролю це облаштована відповідними дорожніми знаками ділянка автомобільної дороги, на якій розташовані автоматичні, стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю (ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Правилами дорожнього руху встановлено, що зона габаритно-вагового контролю позначається дорожніми знаками 5.96.1 «Зона габаритно-вагового контролю» і 5.96.2 «Кінець зони габаритно-вагового контролю», спеціально обладнаними вздовж автомобільних доріг загального користування майданчиків, призначених для проходження габаритно-вагового контролю вантажних автомобілів на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Відомості про наявність пересувного пункту габаритно-вагового контролю матеріали справи не містять, крім того, на підтвердження зазначеного представником відповідача у судовому засіданні вказано, що роз`яснення водію про необхідність супроводження транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю, а також його наслідки, здійснювались, у тому числі у службовому автомобілі працівників Відділу.

Так, з матеріалів справи слідує, що на позивача, як на власника транспортного засобу, накладено штраф за відмову від проходження габаритно-вагового контролю водієм транспортного засобу на підставі ч.1 ст. 14-3, ч.3 ст.132-1 КУпАП.

Посилання у постанові про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст. 132-1 КУпАП містять формальне зазначення про місце вчинення правопорушення у зоні габаритно-вагового контролю, без жодного на те підтвердження.

Матеріалами справи не спростовується, у тому числі і матеріалами щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_2 , а також не надано представником відповідача доказів, які стверджували б, що обставини події, викладені у оскаржуваній постанові, відбувалися саме в зоні габаритно-вагового контролю.

Зазначене також спростовується ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого відмова від габаритно-вагового контролю це будь-які дії або бездіяльність, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, що призвели до ухилення від проходження габаритно-вагового контролю в зоні габаритно-вагового контролю.

Згідно цієї норми слідує, що для законодавця у контексті зазначених правовідносин ухилення та відмова є тотожними поняттями та мають бути здійснені саме у зоні габаритно-вагового контролю.

Саме тому, виключно в зоні габаритно-вагового контролю складається акт про відмову водія від його проходження посадовими особами Укртрансбезпеки, який у цій конкретній справі не складався.

На підтвердження зазначеного свідчить також і затверджена форма акта про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю за формою згідно додатку 2 до Порядку №1007/1207, пунктом 1 якого передбачено, що такий акт складається на місті проведення габаритно-вагового контролю.

Супроводження транспортного засобу здійснюється відповідно до розділу 3Правил дорожнього рухуспеціалізованими автомобілями Укртрансбезпеки, які мають спеціальні кольорографічні схеми, розпізнавальні знаки і написи, а також обладнані спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями (пункт 8 Порядку №513).

За приписам п.14 Порядку №513 посадова особа складає акт про блокування/розблокування автомобільного транспортного засобу згідно з додатком 2 шляхом установлення на колесо транспортного засобу блокуючого номерного пристрою (блокіратора) у випадку відмови водія транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, виконати рішення про супроводження транспортного засобу.

За такого правого регулювання, відмова водія транспортного засобу прослідувати до стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю не є відмовою від проходження габаритно-вагового контролю у розумінні зазначених нормативно-актів, а свідчить про відмову виконати рішення посадових осіб Укртрансбезпеки про супроводження транспортного засобу.

Зазначене фактично визнається і відповідачем, адже, як вбачається з матеріалів справи, вказана відмова водія кваліфікована посадовими особами Укртрансбезпеки як порушенняст. 188-57 КУпАП(невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, щодо перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, усунення порушень законодавства з безпеки на автомобільному транспорті або створення перешкод для виконання покладених на них обов`язків, завдань), за що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення.

Доктрина заборони суперечливої поведінки базується на римському правилі, відповідно до якого ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них.

З урахуванням зазначеного, суд вважає необхідним вказати на принцип заборони суперечливої поведінки, яка базується на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці, а також на ст.45 КАС України про заборону зловживання правами.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим ч.2ст.2 КАС Україникритеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленогост.19 Конституції України принципу, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно ст.7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Ст.245 КУпАПвстановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ч.12ст.6Закону України«Про автомобільнийтранспорт» визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Ч.2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух»передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Рух транспортних засобів та їх складових у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами». Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені п.п. «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

За приписамист.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно дост.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ч.2ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Ч.1ст.72 КАС Українивизначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням ч.3ст.132-1, п.1ст.247 КупАП, передбачено відповідальність за ухилення або відмову від проходження габаритно-вагового контролю та обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні та на підставі матеріалів справи, а тому суд приходить до висновку про скасування постанови про адміністративне правопорушення № ПС000703, винесеної 02.07.2024 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті Ткаченком Д.В. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3ст.132-1КупАП і закриття справи про адміністративне правопорушення.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 7 ст. 139 КАС України).

Керуючись ст. ст. 7,9, ч. 1 ст. 14-3, ч. 3 ст. 132-1,247,251 КУпАП, ст. ст. 2,9,72,77,139, 229,241-246,250,255,268-272,286,295,297 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Самойленком Михайлом Олександровичем до Державної служби України з безпеки на транспорті.

Скасувати постанову № ПС000703, винесену 02.07.2024 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті Ткаченком Д. В., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3ст.132-1 КупАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 грн 60 коп за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: проспект Перемоги, 14, м Київ.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.П.Мельник