Постанова

від 08.10.2024 по справі 910/2201/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р. Справа№ 910/2201/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Вовка І.В.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 08.10.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 17.06.2024

у справі №910/2201/24 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго"

до Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД)

про визнання недійсним та скасування рішення від 14.12.2023 №352-р і зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго" (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК) про:

- визнання недійсним та скасування рішення АМК від 14.12.2023 №352-р "Про перегляд рішення Комітету від 28.10.2021 №594-р" за заявою уповноваженого представника Товариства та подання з попередніми висновками Департаменту досліджень і розслідувань ринків паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства (далі - Департамент) від 09.10.2023 №8-01/16-пр/266-зв (далі - рішення №352-р), яким залишено без змін рішення АМК від 28.10.2021 №594-р (далі - рішення №594-р) про надання дозволу Smart Holding (Cyprus) LTD (Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД; далі - Компанія) на придбання акцій Товариства, що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління товариства, з моменту прийняття;

- зобов`язання АМК повторно розглянути заяву уповноваженого представника Товариства від 02.12.2022 №б/н (зареєстрована в АМК 06.12.2022 за №8-01/16-пр) про перегляд та скасування рішення №594-р про надання дозволу Компанії на придбання акцій Товариства, що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління товариства (далі - Заява) на підставі абзацу другого частини першої статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 у задоволенні позову відмовлено. Витрати зі сплати судового збору та послуг адвоката позивача покладено на Акціонерне товариство "Харківобленерго".

Судове рішення мотивовано відсутністю підстав для визнання недійсним та скасування рішення №352-р і зобов`язання АМК повторно розглянути заяву Товариства.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необгрунтованим, прийнятим місцевим судом внаслідок невірного застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. При цьому апелянт стверджував, що на час звернення із заявою про концентрацію та розгляду заяви Комітетом, компанія SMART HOLDING (CYPRUS) LTD не володіла акціями АТ "Харківобленерго", а дії заявника щодо набуття акцій АТ "Харківобленерго" у кількості 12 326 766 штук, що складає 4,805 % у статутному капіталі товариства, не є концентрацією в розумінні ЗУ "Про захист економічної конкуренції"; внаслідок подальшого визнання недійсним Договору купівлі-продажу акцій від 21.12.2020 та додаткових угод до нього, вказані правочини, в силу їх недійсності не можуть бути підставою для вчинення (виникнення) юридично значущих дій та не можуть бути джерелом фактичних даних фінансових та інших аспектів концентрації.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 апеляційну скаргу у справі №910/2201/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

01.08.2024 матеріали справи №910/2201/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/2201/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2024, справу №910/2201/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Шаптала Є.Ю.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/2201/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2024, справу №910/2201/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Вовк І.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 у справі №910/2201/24. Судове засідання призначено на 08.10.2024.

05.09.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

13.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання заперечила доводи викладені в ній, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

У судове засідання 08.10.2024 з`явились представники учасників справи, які надали свої пояснення по справі.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані учасниками справи пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що рішенням №594-р надано дозвіл Компанії на придбання акцій Товариства, що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління товариства.

Рішенням №352-р встановлено таке.

Товариство стверджує, що при прийнятті рішення №594-р істотні обставини не були і не могли бути відомі органам АМК, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення.

При цьому посилається на прийняття Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постанови від 21.09.2022 зі справи №922/2012/21, якою визнано недійсними договір купівлі-продажу акцій Товариства у кількості 76 436 210 акцій, що становить 29,7950 відсотка акцій у статутному капіталі емітента, який укладено 21.12.2020 Inter Growth Investments Limited (Інтер Гроус Інвестментс Лімітед; продавець) і Компанією (покупець), та додаткові угоди від 16.07.2021 і від 01.08.2021 до нього.

Крім того, Товариство зазначає, що на дату звернення уповноваженого представника Компанії до АМК із заявою від 30.07.2021 №2021-Jul-30-АМС-КОЕ (зареєстрована в АМК 30.07.2021 за №15-01/571-ЕКк) про надання дозволу Компанії на придбання акцій Товариства, що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління Товариства (заява про надання дозволу на концентрацію), Компанія вважалася власником пакету акцій у кількості 64 109 444 штуки, що становить 24,99 відсотка у статутному капіталі Товариства, на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.2020. Компанія зверталася до АМК за дозволом на придбання пакету акцій у кількості 12 326 766 штук, що становить 4,805 відсотка акцій у статутному капіталі Товариства, що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління Товариства.

Отже, на думку Товариства, на дату прийняття рішення №594-р не було й не могло бути відомо про недійсність договору купівлі-продажу від 21.12.2020 та додаткових угод від 16.07.2021 і від 01.08.2021 до нього, що свідчить про наявність істотних обставин, які не були й не могли бути відомі органам АМК, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення.

Рішенням АМК від 28.01.2021 №51-р "Про результати розгляду справи про концентрацію" (далі - рішення №51-р) надано дозвіл Компанії на придбання акцій Товариства, що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління товариства.

Концентрація мала бути здійснена шляхом реалізації умов на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.2020.

03.06.2021 АМК розпочав провадження з перегляду рішення №51-р з власної ініціативи.

Під час вказаного провадження встановлено, що рішення №51-р прийнято АМК на підставі недостовірної інформації стосовно уповноважених представників учасника концентрації та відомостей про нього, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

22.07.2021 рішенням АМК №436-р "Про перегляд рішення Комітету від 28 січня 2021 року № 51-р" скасовано рішення №51-р.

30.07.2021 Компанія звернулася до АМК із заявою (зареєстрована в АМК 30.07.2021 за №15-01/571-ЕКк) про надання дозволу Компанії на придбання акцій Товариства, що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління Товариства (далі - Заява про надання дозволу на концентрацію / концентрація). Предметом Концентрації було придбання Компанією акцій Товариства у розмірі 4,805 відсотка, що забезпечувало б Компанії перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління Товариства.

У Заяві про надання дозволу на концентрацію та доданих до неї документах Компанія надала інформацію, у тому числі копії договору купівлі-продажу від 21.12.2020 та додаткових угод від 16.07.2021 і від 01.08.2021 до нього, крім інформації щодо Товариства, яке було учасником зазначеної концентрації.

Враховуючи викладене, концентрація розглядалася в режимі недружнього придбання, у зв`язку із чим на підставі статті 26 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розпорядженням державного уповноваженого АМК від 09.08.2021 №09/205-р у Товариства, як учасника концентрації, витребувана інформація, необхідна для розгляду заяви.

Листами від 20.08.2021 №01-21/10433 (зареєстрований у АМК 25.08.2021 за №8-09/1257-кі) та від 29.09.2021 №01-21/12279 (зареєстрований у АМК 01.10.2021 за №8-09/13784) Товариство надало інформацію, необхідну для розгляду Заяви про надання дозволу на концентрацію.

Заяву про надання дозволу на концентрацію АМК прийняв до розгляду, оскільки вона відповідала вимогам Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Положення про порядок подання та розгляду заяв про попереднє отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію суб`єктів господарювання, затвердженого розпорядженням АМК від 19.02.2002 №33-р (у редакції розпорядження АМК від 21.06.2016 №14-рп; далі - Положення).

Під час здійснення державного контролю за концентраціями суб`єктів господарювання АМК враховує норми Закону України "Про санкції" та надає оцінку виключно стану конкуренції на товарних ринках України з метою запобігання їх монополізації, а також обмеження конкуренції.

За результатами розгляду Заяви про надання дозволу на концентрацію АМК дійшов висновку, що заявлена концентрація не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на товарних ринках України та відповідно до статті 25 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішенням №594-р надано дозвіл Компанії на придбання акцій Товариства, що забезпечує перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління Товариства.

Отже, АМК за результатами перегляду рішення №594-р не встановлено, що обставини, на які посилається Товариство (визнання недійсними договору купівлі-продажу від 21.12.2020 та додаткових угод до нього), є істотними обставинами, які призвели до необґрунтованого або незаконного прийняття рішення, а рішення №594-р прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, згідно з вимогами Положення.

Позивачем стверджує, що рішення №352-р прийняте АМК в результаті неправильного застосування норм матеріального права, є недійсним та підлягає скасуванню.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб?єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України з власної ініціативи чи за заявами осіб можуть переглянути рішення, прийняті ними у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію, зокрема, у разі якщо істотні обставини не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення.

За результатами перегляду органи Антимонопольного комітету України можуть:

залишити рішення без змін;

змінити рішення;

скасувати рішення;

прийняти нове рішення, передбачене статтями 31 та 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Відповідно до пункту 55 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 №5 (в редакції розпорядження АМК від 29.06.1998 №169-р; в редакції, чинній на момент розгляду АМК заяви Товариства про перегляд та скасування рішення №594-р), за результатами перегляду рішення органи Комітету приймають рішення відповідно до частини третьої статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Рішення, прийняте за результатами перегляду, надається для виконання, надсилається та оприлюднюється відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та пункту 33 цих Правил.

Так, як правомірно вказав суд першої інстанції, під час провадження з перегляду рішення №594-р АМК встановлював, чи є обставини, наведені Товариством, істотними та чи впливають на суть висновку, викладеного у рішенні №594-р, а саме, що заявлена концентрація не призводить до монополізації або суттєвого обмеження конкуренції на товарних ринках України.

Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.09.2022 зі справи №922/2012/21, якою визнано недійсним договір купівлі-продажу від 21.12.2020, набрала законної сили з моменту її прийняття, тобто з 21.09.2022.

Рішення №594-р прийнято 28.10.2021, а прийняттю цього рішення передував розгляд Заяви про надання дозволу на концентрацію.

В матеріалах Заяви про надання дозволу на концентрацію містилася вся інформація та документи про заплановану концентрацію, у тому числі договір купівлі-продажу від 21.12.2020, як передбачено Положенням. Тобто заявником були дотримані всі встановленні Положенням вимоги при подачі заяви.

Передбачена Положенням вимога щодо подання разом із заявою копії договору купівлі-продажу та/або проєкту договору купівлі-продажу дозволяє АМК встановити склад учасників концентрації та об`єкт концентрації (частки / акції тощо).

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що обставини щодо визнання постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.09.2022 року зі справи №922/2012/21 недійсним договору купівлі-продажу від 21.12.2020 року не можуть бути достатніми підставами для висновку, що Дозвіл на концентрацію наданий незаконно або необґрунтовано, оскільки ці обставини не вплинули на висновок у цьому рішенні.

Як правомірно вказав суд першої інстанції, рішення АМК про надання дозволу на концентрацію приймається в розрізі оцінки впливу заявлених дій на стан конкуренції на товарних ринках України та не передбачає виникнення жодних зобов`язань чи покладання обов`язку як для заявників, так і для будь-яких інших осіб, та не призводить до виникнення чи позбавлення права власності.

Під час надання дозволу АМК лише підтверджує можливість вчинення таких дій без порушення норм законодавства про захист економічної конкуренції, а саме, що такі дії не призводять до монополізації або суттєвого обмеження конкуренції на товарних ринках України.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.12.2020 не спростовує висновок у рішенні №594-р про відсутність впливу заявленої концентрації на товарні ринки України.

З огляду на зміст абзацу третього частини першої статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для застосування вказаної норми має бути одночасно встановлено наявність:

- істотних обставин, які не були та не могли бути відомі Комітету на момент прийняття рішення;

- безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між такими обставинами та прийняттям незаконного та/або необґрунтованого рішення.

Отже, правова природа надання АМК дозволу на концентрацію полягає в оцінці допустимості здійснення певної концентрації з огляду на положення на законодавство про захист економічної конкуренції, тобто в оцінці її впливу на певний товарний ринок.

Незаконне та/або необґрунтоване рішення про надання дозволу суб`єкту господарювання на концентрацію може бути пов`язано виключно у випадку, якщо заявлена концентрація призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на товарному ринку або в значній його частині.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку обставиною, яка не була і не могла бути відома відповідачу, є недійсність оспорюваного в межах справи №922/2012/21 правочину, визнаного судом недійсним.

Втім, така обставина не може спростувати того, що на момент подання третьою особою заяви на надання дозволу на концентрацію, її розгляду та прийняття відповідачем рішення від 28.10.2021 №594-р вона не відповідала вимогам законодавства, так як до неї були долучені усі необхідні документи, а також того, що концентрація, на яку надано дозвіл, не привела до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на товарному ринку або в його значній частині, а отже, не може бути визначеною, як обставина, що є істотною.

Відтак, АМК за результатами перегляду не встановлено, що обставини, на які посилається Товариство, є істотними обставинами, які призвели до необґрунтованого або незаконного прийняття рішення, а рішення №594-р прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, відповідно до вимог Положення.

Більше того, виключні підстави скасування чи визнання недійсними рішень органів Комітету передбачені ст. 59 Закону - ними є:

- неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції";

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд в межах справи про оскарження рішення Комітету переглядає його з точки зору цих критеріїв.

Натомість, відповідач в межах своїх дискреційних повноважень дійшов висновку, що обставини у вигляді визнання Постановою суду недійсним Договору купівлі-продажу не можуть бути достатніми підставами для висновку, що Рішення Комітету від 28.10.2021 № 594-р прийняте незаконно або необґрунтовано, оскільки не вплинули на висновок у цьому рішенні.

Колегія суддів зазначає, що рішення Комітету про концентрацію є документом дозвільного характеру, прийнятого у розрізі оцінки впливу заявлених дій на конкуренцію, які не передбачають виникнення жодних зобов`язань чи покладання обов`язку як для заявників, так і для будь-яких інших осіб, в тому числі позивача. При цьому, правова природа надання Комітетом дозволу на концентрацію полягає в оцінці допустимості здійснення певної концентрації з огляду на положення законодавства про захист економічної конкуренції, тобто в оцінці її впливу на певний ринок (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.11.2019 року у справі №910/10191/18).

АМК як орган державної влади, зобов`язаний діяти відповідно до статті 19 Конституції України (на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України), а відтак на стадії перегляду рішень АМК має діяти в межах і у спосіб, передбаченими статтею 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

При цьому, наведені позивачем зауваження не підтверджують, що обставина у вигляді визнання недійсним договору-купівлі продажу від 21.12.2020, є істотною та могла б вплинути на висновок АМК про монополізацію чи суттєве обмеження конкуренції на товарних ринках України, а саме, що за існування такої обставини концентрація призводила б до монополізації ринку чи суттєвого обмеження конкуренції на товарних ринках.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для визнання недійсним та скасування рішення №352-р і зобов`язання АМК повторно розглянути заяву Товариства.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.

Твердження апелянта, викладені в апеляційній скарзі, про те, що на час звернення із заявою про концентрацію та розгляду заяви Комітетом, компанія SMART HOLDING (CYPRUS) LTD не володіла акціями АТ "Харківобленерго", а дії заявника щодо набуття акцій АТ "Харківобленерго" у кількості 12 326 766 штук, що складає 4,805 % у статутному капіталі товариства, не є концентрацією в розумінні ЗУ "Про захист економічної конкуренції" - є неспроможними, оскільки АМК надає дозвіл не на фактичне придбання акцій, а лише підтверджує можливість вчинення таких дій без порушення норм законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки вони не призводять до монополізації або суттєвого обмеження конкуренції на товарних ринках України.

Решта доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів, якими суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення від 04.03.2024 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 у справі №910/2201/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Харківобленерго".

Матеріали справи №910/2201/24 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 11.10.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

І.В. Вовк